Аналіз проблеми формування соціального здоров’я студентської молоді в науковій літературі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Бобро А.А.

Постановка проблеми. Життя та здоров'я виступає найвищою цінністю для людини. Тільки здорова людина має більше можливостей повною мірою реалізувати себе у суспільстві як особистість, досягати поставлених цілей, бути щасливою тощо. Ще більшого значення набуває здоров'я в єдності фізичного, духовного, соціального та психічного аспектів. Достатньо довго під здоров'ям розумілось лише відсутність хвороб (на соматичному рівні), про що вказували видатні філософи та лікарі минулого Аристотель, Алкмеон, Гіппократ, Ібн Сіна та інші.

І тільки в ХХ ст. ВООЗ здоров'я було визначено як стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб та фізичних вад [5]. Таким чином, говорячи про здоров'я, слід враховувати його складові аспекти. Останнім часом все більш поширеним стає погляд на здоров'я через холістичний (системний) підхід (Г. Апанасенко, В. Горащук, М. Гриньова, С. Попов та інші). Переважна більшість сучасних вчених розглядають здоров'я через такі його аспекти, як: духовний, соціальний, психічний та фізичний. Без сумніву, кожен з перелічених аспектів відіграє надзвичайно важливе значення для особистості, враховуючи те, що останнім часом спостерігаються певні проблеми відносно усіх вищеперелічених аспектів здоров'я. Разом з тим особливого значення, на наш погляд, набуває питання соціального здоров'я студентської молоді. У зазначеному контексті ми цілком підтримуємо думку російського вченого В. І. Колисова, який зазначає, що проблема соціального здоров'я є однією з найбільш значущих проблем сучасного суспільства [5]. Надзвичайно актуальною постає проблема формування соціального здоров'я студентської молоді. Переважно це обґрунтовується тим, що теперішній студент - це основа суспільного здоров'я та всебічного розвитку країни вже через 10-15 років.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останнім часом вивчення проблеми соціального здоров'я привертає все більше уваги вітчизняних і зарубіжних учених, зокрема: Т. Башкирева, Т. Большова, І. Васильєва, Л. Горяна,

С. Кириленко, В. Колесов, А. Мишина, В. Мягких, Г. Нікіфоров, В. Шкуркіна, М. Петрова, Е. Приступа,Т. Сергєєва та інші.

Окремі аспекти організації позааудиторної виховної діяльності ВНЗ розглядалися науковцями, зокрема:

- проблема організації виховної роботи зі студентами різних типів навчальних закладів (С. Вітвицька, С. Карпенчук та ін.);

- педагогічні умови організації позааудиторної виховної роботи у вищих навчальних закладах (О. Винославська, С. Смирнов, О. Медведєва, Р. Абдулов, А. Кузьмінський,Т. Гуменникова,Т. Козирєва та ін.).

Водночас, ще не створено довершених універсальних теорій, які можна було б покласти в основу організації позааудиторної виховної роботи у ВНЗ, зокрема у напрямку формування здоров'я в цілому та соціального здоров'я зокрема, тому проведення подальших досліджень з метою підвищення ефективності здійснення позааудиторного виховного процесу в умовах вищого навчального закладу є конче актуальним і необхідним.

Мета статті полягає в аналізі проблеми формування соціального здоров'я студентської молоді у позааудиторній виховній роботі ВНЗ в науковій літературі.

Результати теоретичного аналізу проблеми. Вже з перших років навчання у ВНЗ вкрай важливим постає питання формування соціального здоров'я студентів. Тим більш, як зазначає М. С. Петрова, значна роль у вихованні молодої людини належить вищій школі [8]. Отже, виховання соціально здорової особистості в студентські роки є вкрай важливою і в той же час достатньо складною справою, незважаючи на те, що студентський вік, як справедливо зазначає Т. В. Сутягіна, це період пошуку власного укорінення у світі, вироблення світогляду, визначення своєї самобутності та унікальності, це початок становлення погляду на вік та індивідуальний спосіб життя. Індивідуалізація суспільних цінностей і діяльнісних норм та відносин з іншими людьми, виходячи з особис- тісної позиції людини, становить суть даного ступеня розвитку суб'єкта суспільних відносин. Це відносини у студентському колективі, з викладачами, батьками, з самим собою [9]. На жаль, студентські роки також характеризуються й певними складнощами у контексті формування соціального здоров'я молоді. Переважно це обумовлено цілою низкою чинників, до яких можна віднести: складність адаптування студентів у нових умовах (зміна міста проживання для студентів з інших міст і відірваність від батьків, нові вимоги побутових та суспільних взаємовідносин у гуртожитку тощо), зміна умов навчання (збільшення тривалості навчальних занять, інші вимоги до здійснення самостійної роботи, велика кількість студентів на курсі, нові викладачі і т. д.), нові обов'язки (староста групи, член студентського самоврядування і т. д.). Таким чином, саме ці роки, з нашої точки зору, є достатньо вразливими для студента, переважно на початку навчання (І-ІІ курси). Особливо важко встояти від різної спокуси студентам з інших міст, які розміщуються у гуртожитках і втрачають таким чином контроль з боку батьків. Ми погоджуємось з думкою Т. В. Сутягіної, в тому, що нові умови діяльності студентів у ВНЗ - це якісно інша система відносин відповідальної залежності, де на перший план виступає необхідність самостійної регуляції власної поведінки, наявність того ступеня свободи в організації власних занять та побуту, котрі нещодавно були їм не доступні [9]. Випробування самостійністю досить часто вже на першому курсі не витримує значна кількість вчорашніх школярів. Багато хто зі студентів-першокурсників починають палити, вживати алкогольні напої та навіть наркотики. Й хоча більшість студентів, які мають шкідливі звички, вперше зіштовхнулася з ними ще до вступу у ВНЗ, все ж достатньо багато студентів долучаються до них, а інші міцно їх закріплюють саме в студентські роки. Отже, саме тоді, коли вони повинні усвідомити, що вони є не просто студенти, а майбутнє нашої країни і повинні бути яскравим зразком для майбутнього покоління. Отримання повної або навіть часткової свободи від батьків часто спонукають студентів і до статевої розпусти. Зниження моралі, яке спостерігається останніми роками серед молоді, а також недостатня освіченість з питань безпечного сексу часто спонукають молодь до незахищеного статевого життя, що в кінцевому рахунку призводить до вкрай небажаних наслідків. Останнім часом серед студентів також досить часто можна спостерігати зниження культури спілкування, низький рівень соціальної активності, громадянської відповідальності, взаємоповаги, взаємодопомоги, взаєморозуміння та високий рівень конфліктності, що свідчить про занепад соціального здоров'я останніх. В теперішній час, коли засоби масової інформації, зокрема телебачення, навчає грубого поводження з оточенням, демонструє вбивства, насилля, знущання над іншими, що негативним чином впливає на рівень загальної культури взагалі та стан сформованості соціального здоров'я зокрема, у вирішенні цієї проблеми особливе місце повинні займати саме ВНЗ. На жаль, телебачення не єдине, що погано позначається на соціальному здоров'ї сучасної молоді. Ще більшої шкоди завдає їхньому соціальному та психічному здоров'ю Інтернет, за допомогою якого можна без зайвих зусиль переглядати порнографічні сайти, де демонструються статеві стосунки, часто у викривленому вигляді. І це далеко не все, з чим сьогодні зіштовхується студентська молодь. Все вищезазначене вимагає від ВНЗ великих зусиль у контексті нівелювання негативу побаченого та почутого молодою людиною. Зниження зацікавленості студентської молоді до дотримання здорового способу життя також є достатньо гострою проблемою сьогодення (й відповідно, є одним з негативних проявів сформованості соціального здоров'я особистості), вирішення якої також значною мірою залежить від ВНЗ.

Отже, як видно з вищезазначеного, проблема формування соціального здоров'я студентської молоді у теперішній час є вкрай актуальною. Важливого значення у підготовці соціально здорових студентів набуває позааудиторна виховна робота у ВНЗ. Науковцями вже давно встановлено важливість позаауди- торної діяльності та її вплив на студентський контингент. Первинні цілі позааудиторної виховної діяльності зосереджуються на індивідуальному студентському рівні, потім на рівні навчального закладу і, нарешті, на ширшому соціальному рівні. Таку діяльність використовують для доповнення навчального плану університету і розвитку певних якостей студентської молоді у різних напрямках. На думку американського науковця О. Астіна, майже будь-який вид залучення студента до життя у ВНЗ позитивно впливає на його навчання і розвиток. Позааудиторні заходи регулюють ступінь заглиблення студента у певну діяльність та його взаємодію з іншими, отже, сприяють збільшенню інтересу до виховання та динамічному розвитку особистості. Особливого значення поза- аудиторна виховна робота набуває тоді, коли вона відбувається у рівних групах студентів, як за віком, так і за статусом, що стає найголовнішим джерелом впливу на виховний та особистісний розвиток студента [2].

О.Медведєва у своєму дослідженні наголошує на тому, що позааудиторна виховна робота у ВНЗ є дуже важливою, її слід спрямовувати на формування у студентів досвіду творчої діяльності як пріоритетної і розглядає позааудиторну діяльність як сукупність і взаємодію різноманітних форм, методів і засобів виховного впливу на студентів з метою становлення їхнього світогляду, формування рис характеру, творчих умінь і навичок, активної життєвої позиції, сприятливого самопочуття, позитивних моральних якостей [7].

Позааудиторну виховну роботу як необхідну складову загального процесу соціального виховання особистості у вищому навчальному закладі розглядає Р. Абдулов і переконує у тому, що при узгодженій взаємодії всіх суб'єктів педагогічного процесу позааудиторну діяльність необхідно скеровувати на ефективну організацію здоров'язбережувального дозвілля студентів, максимальне задоволення пізнавальних потреб молоді, всебічний розвиток моральних якостей, формування цінностей здоров'я студентів [1].

Важливою для нашого дослідження є думка А. Кузьмінського про те, що у позааудиторній діяльності вищого навчального закладу важливо створити таку атмосферу в студентському середовищі, щоб у студентів формувалися потрібні в першу чергу їм соціальні якості й властивості: об'єктивна самооцінка, комунікативна культура, почуття відповідальності й обов'язку, порядність, взаємоповага, взаєморозуміння, соціальна активність тощо [6]. Рівень розвитку зазначених якостей є важливими і для нашого дослідження, оскільки більшість з них ми виділяємо як показники соціального здоров'я студентської молоді.

Привертає увагу в контексті нашого дослідження думка Т. Гуменнікової про те, що позааудиторна діяльність є дуже важливим елементом в організації виховної роботи ВНЗ. У ході такої діяльності формується звичка до систематичної безперервної роботи над собою, передбачає розвиток проектувальних особистісних змін, які мають відбутися зі студентами. Автор одночасно наголошує на тому, що важливим показником готовності студентів до самостійного повноцінного життя є достатній рівень розвитку таких здібностей: уміння знаходити підхід до іншої особистості, потреба розбиратись в іншій людині, впливати на неї, а також комунікативність, відповідальність, ініціативність, самостійність, мобільність, асертивність та ін. [3]. Розвиток зазначених здібностей є надзвичайно вагомим і у нашому дослідженні, оскільки вони виступають фундаментальними показниками соціального здоров'я студентської молоді.

Як зазначає Т. Козирєва, позааудиторна виховна діяльність є цілісною основою різнобічного розвитку людини, її здібностей, комунікації, пізнання. Саме в ній відпрацьовуються різноманітні стратегії поведінки як на побутовому, так і на професійному рівнях. Специфіка ситуацій позааудиторної діяльності частково повторює ситуації, типові і для майбутнього життя в суспільстві, що дає можливість навчитися знаходити правильні рішення у подальшому житті [4].

Як бачимо із проведеного аналізу науково-педагогічної літератури, поза- аудиторна виховна діяльність має значні можливості для самореалізації студента, в тому числі й у формуванні соціального здоров'я. Саме в цій діяльності відбувається найбільш тісне міжособистісне неформальне спілкування студентів, культурне збагачення і духовне, професійне та соціальне становлення особистості. На наш погляд, позааудиторна діяльність у вищому навчальному закладі як система навчально-виховних впливів синтезує в собі заходи виховного характеру та роботу із саморозвитку студента і, перш за все, має бути спрямована на розвиток уміння взаємодіяти в соціальному середовищі, що виступає необхідною умовою здорової самореалізації особистості.

Цілком погоджуючись з зазначеними вище тенденціями, вважаємо, що позааудиторна виховна робота відіграє провідну роль у формуванні соціального здоров'я студентської молоді. Позааудиторна виховна робота має колосальний потенціал у зазначеному напрямку, про що свідчать і вікові особливості студентської молоді, і умови навчання та виховання у ВНЗ. Саме у процесі позааудиторної виховної роботи особистість тісно взаємодіє з одногрупниками та іншими студентами (секції, гуртки, клуби, волонтерські проекти, групи за інтересами), що дає можливість сформувати високий рівень соціального здоров'я.

Висновки

Отже, враховуючи вищезазначене, можна зробити висновок, що, по-перше, формування соціального здоров'я студентської молоді можна по праву вважати надзвичайно актуальною проблемою сьогодення, по-друге, саме від сформованості соціального здоров'я теперішнього студента багато в чому залежить суспільне здоров'я та всебічний розвиток країни вже через 10-15 років, по-третє, важливе значення у формуванні соціального здоров'я студентської молоді відіграє позааудиторна виховна робота ВНЗ.

Перспективи дослідження полягають у розробці структурно-функціональної моделі процесу формування соціального здоров'я студентської молоді. позааудиторний виховний навчальний здоров'я

Література

1. Абдулов Р. М. Организация внеаудиторной воспитательной работы со студентами (негосударственные высшие учебные заведения) : учебно-методическое пособие / Р. М. Абдулов. - Павлоград : ЗПИЭУ, 2003. - 137 с.

2. Astin Alexander W. What Matters in College / Alexander W. Astin // Liberal Education. - 1993. - № 79 (4). - С. 4-15.

3. Гуменникова Т. Р. Потенційні можливості позааудиторної роботи щодо підготовки студентів до особистісно орієнтованого виховання / Т. Р. Гуменникова // Науковий вісник Південноукраїнського держ. пед. ун-ту : зб. наук. праць. - Одеса, 2004.- Вип. 12. - С. 58-61.

4. Козырева Т. В. Педагогические условия организации социального творчества студентов вуза во внеаудиторной деятельности : дисс. ... канд. пед. наук : спец. 13.00.02 / Козырева Т. В. - Кострома : РГБ, 2006.

5. Колесов В. И. Социальное здоровье студентов / В. И. Колесов // Вестник Санкт-Петербургского университета МВД России. - 2009. - № 2 (42). - С. 217-229.

6. Кузьмінський А. І. Педагогіка вищої школи : навч. посібник / А. І. Кузьмін- ський. - К. : Знання, 2005. - 486 с.

7. Медведєва О. Р. Формування творчих умінь студентів у позааудиторній виховній роботі : автореф. дис. канд. пед. наук : спец. 13.00.04 / Медведєва О. Р. ; Харківський держ. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. - Харків, 2008. - 19 с.

8. Петрова М. С. Анимационная деятельность как средство социального воспитания студентов вуза : автореф. канд. пед. наук : спец. 13.00.02 "Теория и методика обучения и воспитания (социальное воспитание в общеобразовательной и высшей школе)" / М. С. Петрова. - Кострома, 2007. - 24 с.

9. Сутягина Т. В. Формирование социального опыта у студентов на начальном этапе обучения в вузе : автореф. дисс. ... канд. пед. наук : спец. 13.00.02 "Теория и методика обучения и воспитания (социальное воспитание в общеобразовательной и высшей школе)"; спец. 13.00.08 "Теория и методика профессионального образования" / Сутягина Т. В. - Кострома, 2007. - 25 с.

Анотація

Ключові слова: здоров'я, соціальне здоров'я, студентська молодь, позаауди- торна виховна робота, ВНЗ.

Автором анализируется проблема формирования социального здоровья студенческой молодежи. Установлено, что студенческий возраст является наиболее благоприятным периодом для формирования социального здоровья. Раскрывается место внеаудиторной воспитательной работы вуза в формировании социального здоровья студентов.

Ключевые слова: здоровье, социальное здоровье, студенческая молодежь, внеаудиторная воспитательная работа, вуз.

Key words: health, social health, students, extracurricular educational work, institution of higher education.