Формування образного мислення школярів засобами художньої літератури у науковій спадщині Т.Ф. і Ф.Ф. Бугайків

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування образного мислення школярів засобами художньої літератури у науковій спадщині Т.Ф. і Ф.Ф. Бугайків

Галушко О.В.

Анотація

Ключові слова: методика вивчення літератури, Бугайки, образне мислення, засіб, роль, учень

Аннотация

В статье делается попытка проанализировать особенности формирования образного мышления школьников средствами художественной литературы в научном наследии Т. Ф. и Ф. Ф. Бугайко. Указано, что создание педагогических условий для творческой деятельности помогает развивать образное мышление и раскрывать творческий потенциал ученика, формировать воображение и культивировать потребность в творческом самовыражении и сопереживании героям произведения.

Ключевые слова: методика изучения литературы, Бугайко, образное мышление, средство, роль, ученик

Annotation

Key words: methods of studying literature, Buhayko, representational thought, means, role, pupil.

Постановка проблеми зумовлена необхідністю визначити особливості формування образного мислення школярів засобами художньої літератури в науковій спадщині Т. Ф. і Ф. Ф. Бугайків.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Формування образного мислення як процесу, спрямованого на глибоке розуміння художнього образу у творі, знаходимо в дослідженнях філософів А. Андрєєва, Б. Асмуса, Ю. Афанасьєва, В. Волкова, Г. Гачева В. Селіванова та ін. Проблемами психології художнього сприймання й образного мислення займалися Л. Виготський, Г. Єрмаш, Г. Костюк, О. Леонтьєв, В. Роменець, Л. Рубінштейн та ін. Окремі аспекти формування образного мислення школярів засобами художньої літератури було запропоновано в наукових розвідках Т. Ф. і Ф. Ф. Бугайків, Н. Батюк, Н. Волошиної та ін.

Мета статті полягає у дослідженні аспекту формування образного мислення школярів засобами літератури у науковій спадщині Т. Ф. та Ф. Ф. Бугайків.

Актуальність дослідження полягає в соціально-педагогічному значенні формування творчої молоді як основи національного багатства.

Виклад основного матеріалу. З опорою на дослідження відомих психологів і дидактів з проблем розвитку літературно-творчих здібностей обдарованої особистості, з'ясовано, що вони охоплюють здатність індивіда повноцінно естетично сприймати і розуміти різні художні системи, зокрема мистецтво слова; точність образного бачення з допомогою розвинених уяви і фантазії; схильність до накопичення знань у галузі літературознавства та мовознавства; розвинену самокритику; внутрішню мотивацію щодо спрямованості на досягнення успішних результатів; потребу у враженнях.

Процес формування образного мислення школярів - це свідоме спрямування образної розумової діяльності індивіда на якісні зміни, пов'язані зі створенням успішного продукту.

Особлива актуальність дослідження полягає в соціальній потребі формування творчої молоді як основи національного багатства.

Установлено, що обдарованість, особливо літературна, вимагає постійного включення особистості у творчий процес з метою активізації і вдосконалення її духовних сил.

Формування образного мислення можливе за умови вдосконалення змісту навчально-виховного процесу, використання таких форм, методів та засобів навчання творчо сприймати художнє слово, які стимулювали б якісні зміни в процесі мислення.

Одними з тих, хто в українській методичній науці першими досліджували питання розвитку образного мислення, були методисти Ф.Ф. та Т.Ф. Бугайки. Ними у методиці було закладено основи роботи вчителя-словесника у школі, яка зорієнтована на формування і розвиток не лише логічного, а й образного мислення школярів.

Їхня авторська система літературної освіти школярів передбачає два етапи. Так, у середніх класах уроки літератури певною мірою підготовчі. Їхня мета - розпочати формування образного мислення та прищепити школярам любов до художніх творів. Учням середніх класів ще складно самотужки проаналізувати особливості художнього світу письменника, стилю, своєрідність творчої манери письменника. Поступово процес естетичного осмислення твору учнями стає одним із головних завдань шкільного предмета вивчення літератури, також формуються уміння аналізувати особливості індивідуального стилю письменника, підтекст твору, громадянську та естетичну позицію.

У старших класах на фоні вивчення монографічних тем з предмета формування образного мислення тісно пов'язане з творчою діяльністю.

Методисти Ф. Ф. та Т. Ф. Бугайки зауважували, що літературні персонажі сприймаються читачем як живі люди, і тому важливо, щоб учні сприйняли персонаж образно, емоційно та естетично, зацікавилися умінням письменника втілити широке узагальнення в яскравому, конкретному образі.

Вчені-методисти серед іншого виокремлюють такі характеристики творчого мислення:

- швидкість думки - кількість ідей, що виникають за одиницю часу;

- гнучкість думки - здатність переключатися з однієї ідеї на іншу;

- оригінальність - здатність виробляти ідеї, що відрізняються від загальноприйнятих поглядів;

- допитливість - чутливість до проблем у навколишньому світі;

- фантастичність - цілковита відірваність відповіді від реальності за наявності логічного зв'язку між стимулом і реакцією;

- здатність вирішувати проблеми, тобто здатність до аналізу і синтезу;

- здатність удосконалити об'єкт, додаючи деталі, тощо.

Дослідження природи образного мислення в контексті літературно-творчого процесу дає змогу стверджувати, що досліджуваний об'єкт реалізується за умови свідомої спрямованості людини на творчий мисленнєвий процес, якому передує збагачення раціонального та чуттєвого досвіду учня. На думку сучасних педагогів, ефективність розвитку образного мислення залежить від навчання і виховання кожного учня, а також від попереднього досвіду його мисленнєвої діяльності. Розвиток досліджуваного об'єкта йде паралельно з розвитком мовлення.

Вивчення процесу формування образного мислення учнів засобами літератури як системи передбачає визначення основних етапів і факторів, які безпосередньо впливають на цей процес. У дослідженні було виділено три етапи:

I етап (підготовчий) - сприймання і розуміння художніх образів, створених митцем.

II етап (інкубаційний) - оволодіння необхідними знаннями і вміннями власного бачення художнього світу.

ІІІ етап (продуктивний, або власне творчий) - етап виявлення, на якому рівні літературного досвіду перебуває учень, досліджуючи його власну літературну діяльність.

Формування образного мислення учнів засобами художньої літератури передбачає також освоєння механізмів творення його новизни, оригінальності через ознайомлення із механізми письменницької діяльності, вивчення індивідуального стилю митця.

Вивчаючи літературу як мистецтва слова, необхідно розвивати у школярів комплекс здібностей всебічного сприйняття художніх творів, талант читача, глядача, слухача, талант співучасника у творчій діяльності. Завдання вчителя літератури - навчити дітей самостійно думати, розмірковувати про все, що відбувається навколо, і вміти говорити про це, ділитися своїми набутими знаннями.

Важливу роль у формуванні образного мислення вчителі приділяють читацькому сприйманню, проблемним та ігровим ситуаціям. Встановлено, що завдяки створенню проблемних ситуацій спостерігається активізація творчої думки учнів. В основі літературної творчості лежить гра уяви та фантазії, тому використання гри в процесі формування образного мислення сприяє накопиченню творчого досвіду учнів. Особлива роль у процесі формування образного мислення відводиться учителеві, оскільки він, маючи власний досвід та творчі ідеї, може давати певні настанови, від яких залежить хід думок учнів.

Важливим компонентом навчально-виховного процесу у школі під час формування образного мислення є організована методична система роботи вчителя літератури відповідно до певних структурних елементів: на уроках розвитку образного мислення та зв'язного мовлення, у роботі літературно-творчих студій, під час проведення вечорів, читань тощо. Така структура допоможе забезпечити засвоєння учнями механізмів розуміння художнього образу як мистецького явища, вироблення практичних навичок учнів у створенні власних оригінальних образів.

У процесі формування образного мислення необхідними є індивідуальний підхід та розгалужена система індивідуальних завдань з урахуванням особливостей учнів.

Розвиток творчого мислення потребує системи методів, прийомів, видів діяльності учнів, що відповідають природі літератури як виду мистецтва.

Специфіка художньої літератури як виду мистецтва визначає методи і прийоми викладання шкільного курсу літератури. Тому методи викладання літератури тісно пов'язані з методами аналізу художнього твору: евристичним, дослідницьким та репродуктивним.

На уроці літератури у старших класах з метою формування образного мислення вчителю рекомендується застосовувати такі прийоми:

- літературно-творчі (самостійне створення текстів у різних жанрах художньої літератури) - вірш, казка, байка, твір-есе, подорожні нотатки, історичний коментар, кіносценарій;

- творчо-продуктивні - щоденник, лист, письмове словесне змалювання, домислювання подальшої долі персонажів;

- завдання, що розвивають творчий інтелект, - відгук, рецензія, зіставлення творів різних епох, евристична бесіда, складання анотації до твору, “діалог з критиком”;

- завдання, що розвивають творчого читача, - виразне читання, творчі перекази, художнє малювання;

- завдання на розвиток уяви і фантазії - творчий переказ, “живі фантазії”, “реконструкція”.

Залежно від проблеми, яка вирішується, словеснику необхідно володіти такими якостями: терпінням, доброзичливістю, делікатністю, індивідуальним підходом тощо.

Висновки

Учені стверджують, що реалізація творчих здібностей особистості безпосередньо пов'язана зі сприйманням та творенням мистецтва слова, яке, будучи засобом збереження і передачі раціонального та емоційного досвіду людства, вимагає від індивіда високого рівня сформованості образного мислення. Учні середніх класів ще не готові самостійно аналізувати твори літератури, тому на цьому етапі починається формування образного мислення. У старшій школі під час вивчення монографічних тем формування образного мислення тісно пов'язане з творчою діяльністю.

Література

1. Богосвятська А. І. Формування системного і творчого мислення на уроках літератури / А. І. Богосвятська // Зарубіжна література в школах України. - 2014. - № 9. - С. 18-23.

2. Бугайко Т. Ф. Українська література в середній школі : курс методики / Т. Ф. Бугайко, Ф. Ф. Бугайко. - 2-ге вид., доп. й перероб. - К. : Рад. шк., 1962. - 392 с.

3. Коваленко В. М. Формування образного мислення в обдарованих учнів основної та старшої школи засобами художньої літератури : автореф. дис. на здоб. наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.02 “Теорія і методика навчання (українська література)” / Коваленко В. М. - К., 2004. - 20 с.

Размещено на Allbest.ru