Проблемне навчання на матеріалах текстів з біоетичної тематики в групах іноземних студентів-медиків на заняттях з російської мови

Размещено на http://allbest.ru

6

УДК 811.161.1'243:378.147.091.33:61

Проблемне навчання на матеріалах текстів з біоетичної тематики в групах іноземних студентів-медиків на заняттях з російської мови

Фадеева О.Ю., Клочко Т.В.

Харків

Розвиток будь-якої науки обумовлюється необхідністю наукового пошуку, постійного оновлення навчального матеріалу, розробки та впровадження нових форм викладання. Необхідність якісної підготовки мовної особистості становить перед викладачами російської мови як іноземної питання оптимізації методів формування позитивної мотивації, пізнавальної активності, розкриття креативно-критичного потенціалу іноземних студентів та створення умов корегування старих стереотипів, успадкованих та набутих протягом життя інофонів на батьківщині. Формуванню нових стереотипів сприяють сучасні педагогічні інтерактивні технології, зокрема - проблемне навчання.

Мета даної статті - опис засад формування в іноземних студентів лінгвістичної та професійної компетенції на матеріалах проблемних текстів, що висвітлюють принципово нові біоетичні проблеми. На тлі значного технологічного прогресу ці проблеми хвилюють не тільки медичних працівників, але й усю сучасну світову спільноту.

Питанням використання інтерактивних педагогічних технологій в освітньому процесі, діалогічного підходу в організації евристичного особистісно-орієнтованого навчання та формування критичного мислення присвятили свої дослідження А.О. Акішина, Г.О. Горпенко, Т.Л. Жаркова, О.І. Кобзар, Т.В. Кудрявцев, Н.О. Лєшньова, М.І. Махмутов, М.Б. Музурков, Г.К. Селевко, П.Г. Чеботарьов та ін.

Використання на заняттях із мови спеціальності біотичних проблемних текстів сприяє розвитку в іноземних студентів навичок самостійного аналізу, вмінню працювати в колективі та відстоювати особисту позицію, переконує в необхідності дотримуватися загальноприйнятих біоетичних концепцій під час надання медичних послуг.

Як відомо, проблемне навчання належить до сучасних інтерактивних педагогічних технологій, в основі яких лежать три стадії: стадія виклику, стадія усвідомлення та стадія рефлексії [3: 268]. На першій стадії у студентів пробуджується інтерес до обраної ними або запропонованої викладачем проблемної теми, робляться прогнози стосовно змісту цієї теми. На другій - інофони знайомляться з текстом і, прочитавши його, мають можливість інтегрувати авторські ідеї зі своїми особистими.

Нарешті, на стадії рефлексії вони визначають для себе, що було найцікавішим, важливим і корисним. Аналізуючи та оцінюючи отриману інформацію, студенти колективно знаходять рішення розглянутої проблеми. Таким чином, головна мета проблемного навчання - розвиток критичного мислення, що починається з адекватного сприйняття нової інформації та закінчується колективним вибором найбільш правильного рішення.

Проблемне навчання вимагає відповідності текстового змісту правилам, спрямованим на формування рефлективно-особистісного аспекту пізнавальної діяльності студентів. Інформативний матеріал тексту повинен висвітлювати характерні для сучасної науки реальні суперечності, викликати у реципієнта інтелектуальні труднощі й тим самим активізувати його креативну мовленнєву діяльність.

Такі проблемні тексти дають можливість студентам-іноземцям моделювати власні судження та умовиводи. Звісно, що зародитися природним шляхом дискусія може лише тоді, коли аксіологічне усвідомлення явищ дійсності є відмінним у рефлексуючих суб'єктів. Оскільки «реальное речевое общение - это цепь взаимных приспособлений с целью воздействия на партнера и реализации своего коммуникативного намерения» [2: 54], протягом активного обговорювання багатоаспектних питань та колективного пошуку істини відбувається взаємонавчання на інформативному, лінгвістичному та професійно-комунікативному рівнях. Це сприяє полегшенню інтеграції студентів в інокультурне середовище та подоланню розходжень стереотипів.

Аналізуючи розвиток думки іншої людини, оцінюючи аксіологічну систему опонента, іноземний студент будує свою мовленнєву поведінку згідно з арсеналом відомих йому мовних засобів, притаманних полемічному дискурсу. Зрозумівши позицію партнера, учасник полеміки має можливість впливати на свого опонента, у випадку необхідності перевести негативне сприйняття чужої точки зорув площину пошуку спільної мови взаєморозуміння. Інтелектуальний багаж, лінгвокомунікативний досвід, система аксіологічних орієнтирів мовленнєвої особистості плюс судження інших учасників полеміки - це комплементарні складники спілкування, які дають можливість колективного породження умовиводу.

Як було підкреслено вище, в основі проблемного навчання лежить ситуація пошуку істини, на тлі якого виникає дискусія. При цьому домінуючим напрямком є пошук шляхів згоди, чому сприяє толерантність партнерів [ 1: 17].

До норм толерантної поведінки у сфері діалогічного дискурсу М.В. Колтунова відносить «уважение иной точки зрения на предмет обсуждения, предоставление опоненту права ее защиты и сохранения, терпимость к ошибкам и заблуждениям коммуникативных партнеров» [4: 108]. Фахівець вказує, що існує два правила прагматичної компетенції, які відповідають принципам мовленнєвої взаємодії: висловлюйся ясно та будь ввічливим. Недодержання норм етикету, категоричне неприйняття точки зору «іншого», мовленнєва агресія сприяють створенню напруженості в навчальній групі. Тому неодмінною умовою успішного спілкування є вміння комунікативних партнерів висловлювати своє судження в некатегоричній формі.

Формування мовленнєвих умінь за допомогою методу проблемного навчання здійснюється поетапно. Перший, підготовчий етап - а) знайомство з мовними засобами, характерними для полемічного дискурсу; б) вибір теми, обговорення форми роботи та правил участі в дискусії, введення ключових слів згідно з обраною темою. Другий етап - безпосереднє проведення дискусії. Третій етап - колективне обговорення результатів інтерактивного спілкування.

Зупинимося на підготовчих вправах, що знайомлять студентів із мовленнєвими зразками спілкування у полемічному дискурс і тренують вживання мовних засобів у діалогах та ситуаціях, які відповідають комунікативним намірам мовця - учасника дискусії. Ми виокремили 6 типів таких завдань. У їхній основі лежать комунікативні інтенції, задля реалізації яких необхідно формувати певні вміння.

Тип 1. Мета - формування вмінь чітко визначати свою позицію щодо почутої або прочитаної інформації. Завдання на застосування мовних засобів для впевненого вираження власної думки, наведення фактів і доказів на користь своєї точки зору, різнобічного аналізу проблеми.

Тип 2. Мета - формування вмінь коментувати та оцінювати іншу точку зору (симетрична та асиметрична позиції). Мовні засоби, що висловлюють згоду, пристання до думки опонента, часткову або повну незгоду, заперечення наведених партнером фактів, засоби застосування контраргумента з опорою на довід опонента та доказу «від протилежного»; висловлення здивування з приводу почутого та спонукання співрозмовника до продовження дискусії.

Тип 3. Мета - формування вмінь залучення опонента на свій бік, пошуку спільних точок зіткнення. Тренування у використанні уточнюючих питань та перепитувань з метою нібито кращого розуміння позиції опонента та підкреслення своєї зацікавленості. Мовні засоби, що висловлюють виправдання незгоди мовця з партнером, пропозиції розглянути проблему з іншого боку, провести спільний аналіз ситуації; висловлюють упевненість мовця у зацікавленості опонента щодо пошуку правильного рішення проблеми. Засоби провокування репліки-реакції бажаного функціонального напрямку.

Тип 4. Мета - формування вмінь часткової (або повної) трансформації власної позиції в ході спілкування. Мовні засоби, які виражають визнання мовцем своїх помилок, намір відкоригувати власну точку зору, пристати до думки співрозмовників, згоду відмовитися від категоричної форми свого мовленнєвого акту тощо.

Тип 5. Мета - формування вмінь коректно уникати небажаного продовження суперечок. Мовні засоби вираження жалю з приводу непорозуміння, надії на можливий компроміс, поваги до іншої точки зору, визнання права кожного на власну думку.

Тип 6. Мета - формування вмінь винесення загального рішення проблеми та оформлення його згідно з нормами російської мови. Застосування мовних засобів, які оформлюють розгорнуте висловлення «Висновок».

На початку заняття методично доцільним буде надання студентам можливості самостійно обрати проблемну тему з пропонованого викладачем переліку. У першому семестрі 3-го курсу ми рекомендуємо тематику, що не потребує спеціальної підготовки і дозволяє інофонам взяти участь у дискусії, використовуючи свій соціальний, етичний, мовленнєвий досвід і професійні знання. Невимушеність та право кожного висловити свою точку зору сприяють усуненню психолінгвістичних бар'єрів та емоційної напруги. Назвемо деякі з можливих проблемних тем.

1. Вірогідність скасування Присяги Гіппократа або Присяги лікаря (Присяга - це пережиток минулого, порожня формальність чи необхідний моральний орієнтир).

2. Евтаназія (Людиновбивство чи гуманізм. Право особистості гідно піти з життя).

3. Зміна статі (Бунт проти Творця чи вирішення психологічних проблем нещасних людей).

4. Сурогатне материнство (Небезпека травмуючих психологічних наслідків для матері та дитини, примха багатіїв чи один із гуманних шляхів вирішення проблем бездітних родин).

5. Генетичні паспорти (Небезпека дискримінації за генетичними ознаками чи можливість поліпшити генофонд країни).

6. «Святий обман» у практиці лікаря (Зміна з розвитком ядерної медицини біоетичної концепції стосовно незнання хворим свого клінічного діагнозу). На початку обговорення можна рекомендувати викладачеві використати сучасний методичний засіб «кластер». Сутність його полягає в тому, що після запису теми на дошці студентам пропонується самостійно зафіксувати в зошитах усе, що їм спаде на думку у зв'язку з цією темою: слова, словосполучення, усі «за» та «проти». Далі інофони обмінюються своїми ідеями, найбільш актуальні з яких записуються на дошці та в зошитах. Така форма роботи, як уважають дослідники, є чинником стимулювання пізнавальної діяльності, розвитку пам'яті та просторового мислення [3: 269], і до того ж вона не забирає багато часу.

У другому семестрі передбачається самостійна підготовка іноземними студентами базового повідомлення, переконливої аргументації своєї позиції, аналізу всіх позитивних та негативних характеристик предмету дискусії та винесення колегіального висновку. На вибір можна пропонувати низку таких багатогранних тем:

1. Трансплантація (Межі життя і смерті. Небезпека комерціалізації).

2. Фетальна (ембріональна) медицина (Знищення щойно зачатого життя з метою лікування та омолодження).

3. Клонування людини (Псування природних основ дітородіння, батьківства та материнства. Непередбачуваність наслідків).

4. Експерименти на людях (Небезпека порушення прав людини. Неодмінна умова прогресу медицини). 5. Пренатальна (допологова) діагностика (Загроза цілісності ембріону та моральні проблеми переривання життя у випадку невиліковного генетичного захворювання).

Як бачимо, деякі з перелічених тем торкаються досить делікатних питань, які в країнах із різними традиціями та віросповіданням розглядаються неоднаково.

Викладач сам заздалегідь обирає необхідну форму роботи. Це може бути імітація наукової конференції з розподілом ролей, чи індивідуально-групова участь студентів у полеміці, чи робота в командах із обранням або без обрання лідерів.

З метою створення необхідної атмосфери та активізації креативної діяльності студентів науковці НМУ ім. О.О.Богомольця (м. Київ) пропонують провести на початку заняття розігрів із використанням малюнків-друлів (загадок-головоломок), дивлячись на які неможливо напевно сказати, що на них зображено.

Цінність друлів полягає в тому, що єдиної правильної відповіді немає. Перед студентами ставиться завдання дати якомога більше своїх пропозицій щодо змісту малюнків. Після такого розігріву має активуватися права (творча) півкуля мозку [5:190]. Можливість висловлювати свої гіпотези вільно, висуваючи навіть безглузді здогадки, налаштовує інофонів на невимушену форму мовленнєвої діяльності.

Під час проведення безпосереднього обговорювання суперечливої проблеми треба дотримуватися основних правил, до яких ми відносимо:

а) ретельну підготовку викладача до заняття;

б) створення особливої атмосфери диспуту;

в) виконання обговорених заздалегідь правил участі в дискусії;

г) адекватне сприйняття чужої точки зору та толерантність;

д) використання мовленнєвих засобів, характерних для полемічного дискурсу;

ж) сприйняття й обміркування усіх пропонованих ідей;

з) наявність рівних сил у командах.

Винесення групою загального рішення-резолюції є дуже важливим, однак за учасником полеміки залишається право часткової згоди або навіть незгоди з остаточним колегіальним висновком. Протягом дискусії викладач повинен доброзичливо спостерігати і не поспішати вносити корективи в сумісне рішення. Він як фасілітатор (від англ. Facilitate - полегшувати, спрощувати) непрямими, допоміжними питаннями підводить групу до ухвалення згоди в остаточному підсумку.

Наприкінці заняття обов'язково дається оцінка роботи групи в цілому та індивідуальної участі кожного студента. Для цього повинні бути розроблені критерії оцінювання результатів обговорення, наприклад, активність, обґрунтованість позиції, ступінь володіння мовленнєвими засобами полемічного дискурсу, коректність, повнота вирішення тощо [5: 192]. біоетичний педагогічний іноземний мова

З урахуванням вищевикладеного можна констатувати, що на належному рівні підготовлене та проведене обговорення актуальних біоетичних питань стимулює студентів до мовленнєвої діяльності. Воно має бути чинником удосконалення різних видів інтерактивної творчості, основою для створення позитивного психологічного клімату в групі, підвищення зацікавленості та мотивації.

Таким чином, використання інноваційних педагогічних технологій разом із традиційними методами дають добрий результат і можливість підвищити лінгвістичну та комунікативну компетенцію у соціально- професійній сфері спілкування.

Література

1. Зайцева М.А. Структура полемического дискурса. / М.А.Зайцева // Русская филология. -Харьков : ООО «Альманах», 2001, № 3 (19). - С. 17-20.

2. Зубарева В.А. Обучение дискусси и как одной из форм усного общения. / В.А. Зубарева, Е.Н. Пушкарева, Т.А. Снегурова // Преподавание языков в вузе на современном этапе. Межпредметные связи. - Харьков: ХГУ, 1998. -Вып. 2. - С. 53-54.

3. Капитонова Т.И. Методы и технологи обучения русскому языку как иностранному / Т.И. Капитонова, Л.В. Московкин, А.Н. Щукин. - М.: Рус.яз., 2009. - 309 с.

4. Колтунова М.В. Конвенции как прагматический фактор диалогического общения / М.В. Колтунова // Вопросы языкознания. - М. : Наука, 2004, №6.-С. 100-115.

5. Шамало С.М. Застосування інтерактивного «мозкового штурму» при викладанні гістології, цитології та ембріології. / С.М. Шамало, Т.Я. Рудюк. Ю.Б. Чайковський, А.С. Демидчук, В.Л. Рудюк. // Світ медицини та біології. - № 2 (37). - Полтава, 2013. - С. 189-193.

Анотація

УДК 811.161.1'243:378.147.091.33:61

Проблемне навчання на матеріалах текстів з біоетичної тематики в групах іноземних студентів-медиків на заняттях з російської мови. Фадеева О.Ю., Клочко Т.В. (Харків)

У статті розглядається один із методів сучасних інтерактивних педагогічних технологій - проблемне навчання, в основі якого лежить креативно-критичний підхід до рішення багаторівневих суперечливих біоетичних питань. Описуються етапи, форми роботи й типи завдань, даються практичні рекомендації щодо проведення занять з російської мови з використання методу проблемного навчання в групах іноземних студентів-медиків 3-го курсу.

Ключові слова: біоетичні проблеми, дискусія, полеміка, проблемне навчання.

Аннотация

Проблемное обучение на материалах текстов биоэтической тематики в группах иностранных студентов-медиков на занятиях по русскому языку. Фадеева О.Ю., Клочко Т.В.

В статье рассматривается один из методов современных интерактивных педагогических технологий - проблемное обучение, в основе которого лежит креативно-критический поход к решению многоуровневых спорных биоэтических вопросов. Описываются этапы, формы работы и типы заданий, даются практические рекомендации к проведению занятий по русскому языку с использованием метода проблемного обучения в группах иностранных студентов-медиков 3-го курса.

Ключевые слова: биоэтические проблемы, дискуссия, полемика, проблемное обучение.

Annotation

Problem Teaching Method in the Groups of Foreign Medical Students (Based on the Texts in Bioethics in Russian Language Classes). Fadeyeva О. Y. Klochko T.V.

One of the methods of modern interactive pedagogical technologies is considered in the article. It is named as a problem teaching method focused on the creative and critical approach to the solution of the multilevel bioethical issues. Authors describe stages, forms of teaching, types of exercises and give practical recommendations for Russian classes, which are held according to the method of problem teaching for foreign medical students (third year of study).

Key words: bioethical issues, controversy, discussion, problem teaching.

Размещено на Allbest.ru