Безопасность жизнедеятельности и вопросы совершенствования физического и психического состояния студентов

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Безопасность жизнедеятельности и вопросы совершенствования физического и психического состояния студентов

Филенко И.А.

Аннотация

Рассмотрена роль курса “Безопасность жизнедеятельности” в формировании практических навыков сохранения и развития здоровья молодежи. Проведено исследование количественной оценки эндогенных рисков физического и психического здоровья студентов. Указаны причины их формирования, возможные последствия и методы регулирования рисков.

Abstract

The role of a discipline " Safety of ability to live " in formation of practical skills of preservation and development of health of youth is considered. The research of a quantitative estimation of inner risks of physical and mental health of the students is carried out. The reasons of formation are specified risks, their possible consequences on the students and methods of regulation are considered.

жизнедеятельность здоровье студент эндогенный

Предметом “Безпеки життєдіяльності” є розгляд питань, зв'язаних із класифікацією факторів небезпек і методів захисту від них, включаючи природні, техногенні, соціальні фактори; питань, зв'язаних з аналізом безпеки життєдіяльності в різних системах, з визначенням ступеня ризику і керуванням ризиком у конкретних ситуаціях. Важливим аспектом, якому приділяється особлива увага є оцінка людського фактора безпеки життєдіяльності - зокрема, вплив фізіологічного стану людини на результат його діяльності, а також розробка засобів реабілітації людини в процесі життя і діяльності [1,2,].

Відповідно з “Вимогами до змісту, обсягу та рівня підготовки випускників вищих навчальних закладів України стосовно питань безпеки людини поза виробництвом” [3] випускник вищого навчального закладу, повинен мати здатності (для освітнього рівня “Базова вища освіта”) вирішувати задачі по зберіганню здоров'я (фізичного, психічного, морального і соціального), в тому числі демонструвати уміння:

§ організувати раціональне харчування, враховуючи вікові, статеві та морфологічні особливості, індивідуальний спосіб життя;

§ організувати необхідний для підтримання здоров'я рівень фізичного навантаження, базуючись на самостійно визначених показниках власного здоров'я;

§ запобігати надмірному впливу стресових подразників, зменшуючи негативний вплив надмірного психологічного навантаження, уникаючи і запобігаючи виникненню конфліктних ситуацій;

§ забезпечувати збереження власного генофонду і репродуктивного здоров'я, попереджуючи виникнення спадкових хвороб;

§ запобігати вживанню наркотичних, психотропних, токсичних речовин та надмірної кількості алкоголю.

Випускники освітнього рівня “Повна вища освіта”, крім означених вище повинні мати здатності вирішувати проблеми соціальної діяльності, в тому числі демонструвати уміння:

§ на підставі прийнятих методик моніторингу стану здоров'я дітей та підлітків визначити оптимальні технології навчання та виховання;

§ на підставі прийнятих методик моніторингу умов навчання визначити оптимальні технології навчання та виховання.

Як відзначено в роботі [1], курс «Безпека життєдіяльності» є науковим по своєму змісту і дозволяє проводити наукові дослідження, а також реалізовувати практичні заходи щодо підвищення безпеки життєдіяльності різних соціальних груп. Зокрема, відпрацьовані в рамках цього напрямку методики по оцінці, нормалізації й удосконалюванню функціонального стану, а також керуванню екзогенними (зовнішніми) факторами навколишнього середовища, можуть надати неоціненну допомогу:

§ у поліпшенні всіх компонентів здоров'я студентів;

§ в активізації їхньої навчальної діяльності;

§ у створенні оптимальних умов педагогічного процесу, що дозволяють знизити до мінімуму імовірність виникнення станів напруженості і стресу, умов які найбільше повно розкривають творчий потенціал кожної людини.

Студентська діяльність є складним етапом життєвого шляху, що сполучений з підвищеним ризиком для фізичного і психічного здоров'я молодої людини. Підвищений ризик для учнівської молоді вікової групи 17-21 рік визначається наступними факторами:

1. У віці, коли організм і психіка людини знаходяться в стадії формування, вона виявляється найбільш підданий впливу несприятливих факторів навколишнього середовища.

2. Навчання у вищій школі по своїй специфіці часто сполучено з великими інформаційними навантаженнями. Так, у період сесії, робоче навантаження в студентів збільшуються до 15-16 годин.

3. У студентському віці в більшості молодих людей відсутні знання, а також практичні навички, що дозволяють будувати раціональний режим праці і відпочинку, переборювати шкідливі звички, використовувати методики, що підвищують власний адаптаційний потенціал, що поліпшують психічні якості - пам'ять, увагу, розумову працездатність та ін.

Тому в студентів (з урахуванням хронічних недосипань, порушення режиму праці, харчування, інших факторів, зв'язаних з образом і стилем життя) нерідко розвивається нервово-психічна напруга. Інформаційне перевантаження головного мозку внаслідок емоційних і інтелектуальних напруг (особливо в період екзаменаційної сесії) викликають інформаційні стреси [4]. Виникаючі в процесі інформаційного стресу зміни фізичного і психічного стану можуть вести до розвитку різних патологій. На тлі хронічного інформаційного стресу формуються психовегетативні розлади - вегетоневроз, слабість, втрата апетиту, швидка стомлюваність, дратівливість, нейроциркуляторна дистонія, вегетативно-судинна нестійкість, функціональний розлад шлунка і т.д. Далі, на тлі небажаних психологічних особливостей особистості, виникають: виражена астенизація організму, зміна системи відносин із соціальним оточенням і соматичні хвороби (неврози, виразкова хвороба шлунка і 12-перстной кишки, гіпертонічна хвороба, захворювання серця, діабет та ін.). У свою чергу, поганий стан здоров'я веде до пропусків занять, відбивається на якості навчання, і веде до формування фахівця, що не відповідає ні за рівнем знань, ні по стану здоров'я високим вимогам, що життя пред'являє до випускника вищої школи.

Про необхідність виявлення факторів ризику для здоров'я молоді свідчать також результати обстеження, проведеного фахівцями Українського інституту цивільного здоров'я, що показало, що інтегральні характеристики здоров'я хлопчиків і дівчинок у віці 9-16 років знаходяться в зоні нижче середньої. У той же час 26,6% хлопчиків і 31,6 % дівчинок мають низький рівень фізичного здоров'я і тільки 6,7% хлопчиків і 2,7% дівчинок мають безпечний (тобто високий і вище за середній) рівень фізичного здоров'я [5].

Метою нашої роботи з'явилося вивчення ендогенних факторів ризику для здоров'я студентів вищого навчального закладу.

Вивчення ендогенних факторів ризику здоров'я студентів.

Щоб визначити шляхи керування ризиками для здоров'я студентів, необхідно кількісно оцінити дію ендогенних (внутрішніх) і екзогенних (зовнішніх) факторів ризику. Ендогенні ризики формуються напруженим станом функціональних систем організму людини, показники яких відхиляються від стану норми, і характеризують імовірність розвитку несприятливих фізичних чи психічних станів. Ендогенні ризики можуть визначатися: генетичними (спадкоємними) факторами, способом життя, звичками людини й ін. Екзогенні ризики формуються зовнішніми факторами, наприклад: напруженістю трудової діяльності, мікрокліматом виробничого приміщення, забрудненням навколишнього середовища й ін. [6].

Для визначення базового рівня фізичного здоров'я (і, отже, потенційних ендогенних ризиків) студентів академії нами були проведені дослідження функціонального стану основних систем організму людини, шляхом виміру електропровідності в біологічно активних точках шкіри за методикою Й.Накатані [7] (усього досліджувалося 12 функціональних систем (ФС), найменування яких наведені в Табл.1). Виміри проводилися в березні-квітні 2001 р. у денний час, з 11 до 14 годин дня. У процесі дослідження було обстежено 21 людину (9 чоловіків, 12 жінок). Основні результати вимірів приведені в табл.1 і табл.2.

Таблиця 1. Результати дослідження функціонального стану студентів - число відхилень від норми для різних функціональних систем для контрольної групи студентів (21 людина).

Як показують дані Табл.1, у значної кількості обстежуваних були виявлені відхилення від норми основних функціональних систем. Зокрема, у Табл.1 наведені частоти відхилень обмірюваних показників від норми (третій стовпець) для кожної функціональної системи в обстежуваній групі студентів. Ми виділили жирним шрифтом значення, які зустрічаються більш, ніж у 40% обстежуваних. Дані відхилення свідчать про схильність до розвитку визначених патологічних соматичних і психічних станів. Отримані дані також дозволяють говорити про наявність захованих факторів ризику, що і формують найбільш розповсюджені в групі відхилення від норми.

Зокрема, підвищені значення по точках ФС печінки свідчать про: хронічні інтоксикації (алкоголізм, токсикоманія, наркоманія, тютюнопаління), а також про стан підвищеної збудливості, неврастенії, схильності до гніву (виявлені в 86% обстежуваних). Знижені показники в контрольних точках дихальної системи свідчать про: зниження імунітету, частих простудних захворюваннях, синдрому уповільненого мислення (виявлені в 71% обстежуваних). Знижені показники ФС товстого кишечнику говорять про: атонії товстого кишечнику, астенії, коліти, стани емоційного дискомфорту і тривоги (виявлені в 62% обстежуваних). Знижені показники в точках судинної системи свідчать про: психогенні гіпотонії, вегетоссудинні дистонії по гіпотонічному типу, схильність до непритомності (виявлені в 48% обстежуваних). Знижені показники точок імунної системи свідчать про знижений імунітет (виявлені в 48% обстежуваних). Підвищені значення в точках ФС шлунка говорять про схильність до гіперацидного гастриту, хронічних запальних процесів шлунка, неврогених спазмах стравоходу (виявлені в 43% обстежуваних).

Таблиця 2. Розподіл студентів у контрольній групі по числу виявлених відхилень від нормального стану ФС.

У табл. 2 наведені дані по розподілу студентів у контрольній групі в залежності від числа виявлених відхилень від норми в стані ФС. Як видно з табл.2, у 12 студентів (57 % від всіх обстежуваних) виявлені відхилення в 5 і більш функціональних системах, що свідчить про порушення захисних ресурсів організму стосовно несприятливих факторів і високу імовірність в цій групі ризику виникнення психосоматичних захворювань. У цій групі 6 студентів (29% від всіх обстежуваних) мають дуже низькі адаптаційні ресурси, і , відповідно, дуже низький рівень фізичного здоров'я. З цієї ж таблиці випливає, що високий рівень здоров'я і, відповідно, адаптаційний потенціал, мають лише 2 студента (9,5 %), а середній рівень здоров'я характерний для 33% обстежуваних. Отримані нами дані по стану здоров'я студентів у віці 17-21 рік виявилися близькими до даних отриманим у роботі [6] для підлітків віку 9-16 років (приведені вище).

Цікаво зіставити отримані результати з даними анкетування студентів 1 курсу електромеханічного й енергетичного факультетів, проведеного в жовтні - листопаді 2001 р., у якому вони оцінювали фактори ризику для їхнього здоров'я. Так, відповідно до анкетування - уживають спиртне регулярно (більш одного разу в тиждень) 86% (чоловіки) і 32% (жінки); курять часто (більш 1 сигарети в день) - 76% (чоловіки) і 6% (жінки); у той же час усвідомлення негативності цих факторів присутнє лише в 38% студентів. На нашу думку, ці фактори ризику вносять істотний вклад у зниження здоров'я студентів і є ведучою причиною явно вираженої інтоксикації, що спостерігається в дослідженнях, у 86% обстежуваних.

Анкетування також показало, що в студентів першого курсу відсутнє як упорядковане, систематизоване мислення, спрямоване на підтримку особистої безпеки, так і практичні навички, спрямовані на підтримку свого фізичного і психічного здоров'я. Дані анкетування також говорять про необхідність систематичного комплексного навчання студентів правилам особистої гігієни, здорового способу життя.

Проведене дослідження говорить про необхідність створення системи регулярного моніторингу стану студентів на різних етапах навчальної діяльності. Це дозволить реалізувати програму керування ризиками для здоров'я учнів, що може містити в собі наступні напрямки:

1. заходи щодо профілактики шкідливих звичок (алкоголізм, паління, наркоманія);

2. навчання студентів технологіям здорового способу життя;

3. навчання студентів прийомам і методикам удосконалювання фізичного і психічного потенціалу;

4. оптимальне планування навчального процесу з метою зниження імовірності виникнення ризиків для здоров'я;

5. використання в навчальному процесі аудіовізуальних засобів керування функціональним станом;

6. поліпшення якості харчування студентів;

7. проведення для студентів консультацій психологів, валеологів, фахівців з оздоровчих систем.

Дані, отримані в ході дослідження функціонального стану студентів, а також анкетування, свідчать про те, що необхідно подальше проведення ретельних наукових досліджень по виявленню факторів ризику для фізичного і психічного здоров'я студентів. Ці дослідження дозволять створити наукову базу для цілеспрямованого керування цими ризиками, з обліком усіх факторів ендогенної й екзогенної природи, що формують ризики. Правильний облік цих факторів необхідний для максимально плідної реалізації педагогічної діяльності.

Також у ході цих досліджень може бути ретельно розглянутий вплив факторів навчального процесу (тривалості, інтенсивності занять, форми занять, розподілу занять у навчальному розкладі та ін.) на розвиток станів напруженості і стресу у студентів, а значить - і на кінцевий результат навчального процесу. Крім цього, у рамках даного напрямку можуть бути розглянуті практичні аспекти по активізації процесу навчання з використанням методик, що цілеспрямовано поліпшують пам'ять, увагу, розумову і фізичну працездатність, адаптаційний потенціал і інші життєво важливі якості людини. Залучення студентів до таких досліджень дозволить їм практично опанувати безцінні прийоми збереження й удосконалювання здоров'я, гармонізації психічних і фізичних станів. Практичні навички по підвищенню рівня безпеки, сформовані в навчальному закладі, є незамінними в майбутній діяльності сучасного фахівця як інженерної, так і педагогічної спеціальності. Навчання здоровому способу життя, методам діагностики, нормалізації й удосконалювання функціонального стану на базі курсу “Безпека життєдіяльності” для студентів вищої школи повинне закласти міцний фундамент їхнього здоров'я на довгі роки.

Література

1. Иванов В.Г., Тулупов С.Д., Филенко И.А., Артюх С.Н. О перспективах развития курса «Безопасность жизнедеятельности»./ Управління якістю професійної освіти. Збірник наукових праць. Донецьк, ТОВ Лебідь, 2001. 372 с., с.170-172.

2. Пiстун I.П. Безпека життедiяльностi. - Суми: Університетська книга, 2000. -304с.

3. Вимоги до змісту, обсягу та рівня підготовки випускників вищих навчальних закладів України стосовно питань безпеки людини поза виробництвом (частина 1. “Освітньо-кваліфікаційна характеристика”) / Інформаційний вісник “Вища освіта”.- К.: Міністерство освіти і науки України, № 6, 2001, с.18-30.

4. Філенко І.О. Інформаційні фактори ризику та здоров'я молоді. (У друку).

5. Охорона здоров'я України. Результати діяльності. Щорічна доповідь, 1999 рік. - К.: Здоров'я, 2000, - 512с.

6. Филенко И.А. Использование матрицы рисков для решения задач безопасности жизнедеятельности. Тези доповідей науково-методичної конференції “Безпека життєдіяльності”, Харків, 2001, 117 с., с.108-110.

7. Иванов В.Г., Панков Е.Я., Вязовский В.А., Иванов С.В. Приборная реализация методов рефлексодиагностики и терапии (Накатани и Фоль). - Харьков, 1994.-189с.

Размещено на Allbest.ru