Рейтингова технологія контролю якості освіти

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Рейтингова технологія контролю якості освіти

Посохова І.С

Постановка проблеми. Основними критеріями якості життя і рейтингу країн у світовому співтоваристві ООН вважає два параметри: рівень освіченості нації і тривалість життя громадян. Освіта, наука і культура повинні стати одними із найбільш вагомих пріоритетів у суспільстві. Без високого інтелектуального рівня нації Україна не може розраховувати в перспективі на прогрес і гідне життя народу.

В освітній діяльності нам необхідно здійснити триєдине завдання: побудувати ефективну цілісну систему освіти і науки, адаптувати її до ринкових умов, інтегрувати систему в європейський і світовий простір.

У сучасних умовах змінюється сама парадигма освіти: від сентенції "Освіта на все життя" потрібен перехід до девізу, проголошеного ЮНЕСКО, "Освіта для усіх, освіта через усе життя, освіта без границь".

Варто особливо підкреслити, що чим більше в Україні буде людей з вищою освітою, тим більше створюється об'єктивних і суб'єктивних умов для відродження всіх галузей народного господарства, збільшення духовного багатства талановитого українського народу. Винятково важливим є формування самодостатньої особистості, активних громадян, що дозволить активізувати націю. Необхідно створювати такі умови для людини, щоб вона могла повністю самореалізуватися, була толерантною, шанобливою, поважала свої культуру, традиції.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. У педагогічній літературі можна зустріти і таку форму контролю знань, як інноваційна. При цьому знання, що одержані у процесі навчання контролюються шляхом їх використання у майбутній практичній діяльності фахівця (моделювання окремих виробничих ситуацій, творче використання знань у конструюванні основних напрямків професійної діяльності тощо), але це можливо, коли вже одержані базові знання із спеціальності, тобто на старших курсах вищого навчального закладу.

В останні роки усе ширше для поточного контролю викладання тієї чи іншої дисципліни в України використовується тестування. Тобто викладачеві потрібно мати інструмент для діагностування засвоєння навчального матеріалу, щоб корегувати викладання дисципліни, і використання різноманітних тестів дає цю можливість.

Але тести як інструмент викладача, що використовуються поза межами системи контролю якості навчання, не можуть дати цілісного сприйняття всієї палітри якості навчального процесу. Перехід від окремих контрольних заходів до технології контролю дасть вагомий результат при підготовці фахівців.

Існуюча технологія навчання недостатньо впливає на мотивацію навчання, не сприяє створенню атмосфери систематичної самостійної роботи по оволодінню знаннями. Традиційні контрольні заходи цієї системи: поточний та підсумковий контроль[3, с.12]дозволяють студентові працювати у повну силу безпосередньо перед контрольним заходом, після здачі якого настає різкий спад інтенсивності самостійної роботи. Цей період триває довго, а вивчений матеріал швидко забувається.

За такої системи контролю знань часто можна спостерігати картину: з курсу, вивченого у минулому семестрі, студенти, що одержали на екзамені добрі оцінки, можуть згадати тільки окремий матеріал, а деякі й того менше. У такому випадку не можна говорити про досконале володіння матеріалом, про можливість застосування отриманих знань на практиці.

Контроль знань студентів за традиційною методикою має ряд істотних недоліків, пов'язаних із значними емоційними, фізичними та психологічними навантаженнями під час сесії як у студентів, так і викладачів. Необхідно також врахувати, що традиційно існуюча форма проведення екзамену пов'язана з елементом випадковості при одержанні запитань. Це також позначається на об'єктивності оцінки.

Негативний вплив на формування якості фахівця справляє також і те, що до всіх студентів пред'являються однакові вимоги, розраховані на середній інтелектуальний рівень. Орієнтація на середній рівень позбавляє талановитих студентів можливості розкрити свій індивідуальний потенціал.

У останні роки все більше уваги викладачів ВНЗ привертає рейтингова система контролю знань, яка вибудовується у відповідну технологію. Закордонний досвід та досвід застосування у ВНЗ України системи контролю знань, заснований на одержанні навчального рейтингу студента протягом усього періоду навчання, підтверджують можливість досягнення більш високої якості підготовки фахівців [4, 6, 7]. Будучи формою організації самостійної роботи студентів та контролю навчального процесу у Вузі.

Постановка завдання. У рамках зазначеної проблеми слід розглянути питання такої організації навчально-виховного процесу у вищій школі, яка б ґрунтувалася на інноваційній рейтинговій технології навчання та дозволяла за відповідними критеріями оцінювати якість освіти, а через засвоєні знання - оцінювати вміння, навички та здатність до виконання професійних обов'язків. контроль освіта навчальний рейтинговий

Виклад основного матеріалу. Освіта взагалі, і вища зокрема, повинні здійснюватися на сучасному, найвищому рівні. Потрібно позбуватися авторитарної педагогіки, обновляти і підвищувати роль вчителя і викладача учити школярів і студентів, а також усіх, хто навчається, самостійно здобувати знання, розвивати свої творчі здібності.

Особливого значення набуває розробка і застосування новітніх технологій навчання, спрямованих на індивідуалізацію навчання, реалізації особистісних якостей у студентів. Необхідно рішуче розширювати застосування інформаційних технологій навчання з використанням комп'ютерів, глобальної інформаційної мережі Інтернет і локальних корпоративних мереж. Наприклад, у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля є достатні умови для ефективного використання новітніх інформаційних технологій у навчальному процесі: створена досить могутня корпоративна комп'ютерна мережа, розробляються електронні підручники, електронні курси у тому числі і для дистанційної освіти. Це особливо актуально так і для нашої академії, що має навчальні заклади, розташовані в інших містах. Як свідчить повсякденна практична діяльність вищих навчальних закладів, контроль якості навчання існує, і без нього неможливо підготувати фахівця, що відповідає вимогам замовника -- держави, підприємства, установи, особистості.

Але констатувати, що контроль якості освіти є, не виставивши критеріїв, за якими можливо перевірити якість, неможливо також стверджувати, що вищі навчальні заклади готують фахівця, що відповідає цим вимогам. Щоб перевірити якість освіти, держава виставляє вимоги у вигляді державних стандартів (на сьогодні ще не всі розроблено). Складовими державних стандартів є освітньо-професійні програми та освітньо кваліфікаційні характеристики фахівців, тобто контролюється як змістовна сутність підготовки фахівців, так і засвоєння знань, а також перетворення їх в уміння і навички.

Підприємства як державні, так і приватні, враховуючи наявність державних стандартів пред'являють ще більш високі вимоги до випускників вищих навчальних закладів і, насамперед, до найвищого рівня атестації самим вузом випускника (наявність диплому з відзнакою, рейтингової оцінки (наприклад, середнього балу всіх оцінок за період навчання не нижче 4,5 тощо). Але підприємство не байдуже також й до таких показників [І], які впливають на майбутнє самого підприємства через висококваліфіковане кадрове забезпечення:

збільшується рівень інноваційності на підприємстві;

підприємство стає більш конкурентоспроможним;

зростає продуктивність праці кадрів;

зростає можливість кадрового просування;

зростає рівень якості персоналу;

зростає мотивація освічених кадрів до самостійного підвищення кваліфікації.

Нема потреби докладно вказувати, яким чином здійснюється організований контроль якості навчання у вищих навчальних закладах. Сьогодні широко використовуються такі форми поточного і підсумкового контролю знань, як опитування, колоквіуми, залік за виконання лабораторних, практичних завдань, рефератів, заліки та іспити з дисципліни, курсові роботи, дипломні роботи та проекти тощо.

За останні роки все більше уваги приділяється рейтинговій системі контролю знань. Передусім така систем організації навчального процесу та контролю знань підвищує мотивацію студентів до навчання за рахунок постійного контролю їх знань та вмінь, гласності результатів. Організація навчального процесу активізує роботу студентів протягом семестру, змушує працювати їх систематично та самостійно, розширює можливості для всебічного розкриття здібностей студентів, розвиває їх творче мислення, індивідуалізує навчання, розширює рамки самостійної роботи та істотно змінює взаємовідносини між викладачем та студентом.

Сама рейтингова технологія оцінки знань відповідає індивідуальним здібностям та можливостям кожного, хто навчається . Рівень знань студента оцінюється визначеною сумою балів, які він зміг набрати за дисциплінами, що вивчаються, протягом семестру, курсу та за весь період навчання . У цьому плані нова система вигідно відрізняється від традиційної, за якою всіх студентів ділять на тих, хто навчається на ”відмінно”, „добре” та „задовільно”[3, с.13].Рейтингова система оцінки знань дозволяє ранжувати студентів. Таке ранжування вносить справжнє змагання в навчальний процес.

Актуальність впровадження нових форм контролю успішності посилюється у зв'язку із застосуванням ступеневої підготовки фахівців. Навчальний рейтинг як інтегральний показник студента може стати об'єктивним критерієм у системі атестації на різних ступенях навчання.

Як вже було сказано, рейтингова технологія оцінки та контролю знань все більше привертає до себе увагу. У багатьох вузах України, Росії [3, 6, 9-15] та інших країн порушуються питання рейтингу студента . Всіх, хто хоч якось зіткнувся з процесом оцінки: чи то знання у конкретній галузі, або професійні навички, вміння визначення ділових якостей особи, на приклад, вміння швидко приймати вірне рішення , здатність орієнтуватись у складній ситуації і таке інше, обов'язково хвилюють такі питання: як зробити цей процес мінімально суб'єктивним; де ті критерії, за допомогою яких можна виставити справедливу оцінку. Багатьох викладачів вузів, та й не тільки вузів, не влаштовує загальноприйнята 5-бальна шкала оцінок [3; 6; 9-І 5] через низьку чутливість ця шкала не дозволяє врахувати подробиці при оцінці знань, а також виділити в навчальному матеріалі основне та другорядне. Це у підсумку не дає чіткої картини успішності у групі, на потоці, курсі та у вузі в цілому. Немає особистої зацікавленості в одержанні якісних знань та прагнення розширити світогляд [6; 9-11]. Це призведе до збільшення порога "чутливості", у викладача з'явиться можливість більш детально поділити навчальний матеріал під час контролю, а у студента прагнення до змагання, тому що кожен бал прийдеться буквально завойовувати. Але при розширенні інтервалу оцінок це дає змогу більш точно і об'єктивно оцінювати знання та рівень професійної підготовки студента. Однак з підвищенням рівня балів виникають деякі труднощі у розробці критеріїв оцінки кожного рівня шкали. Таким чином, при розширенні інтервалу оцінок повинні бути враховані умови необхідності та достатності. Тобто нова шкала повинна мати такий інтервал оцінок, який дозволить врахувати всі тонкощі при оцінці та мати якомога менше різних значень.

Висновки

Систему контролю якості освіти потрібно ґрунтувати на рейтинговій технології навчання. Така технологія розроблена в Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля [8], основними особливостями якої є:

1. Автоматизація навчально-організаційної роботи кафедри, факультету та вузу у цілому.

2. Розширення можливостей викладача при оцінці знань та вмінь завдяки розширенню інтервалу оціночної шкали.

Наявність механізму, що деяким чином нейтралізує суб'єктивну думку викладача при оцінці знань та вмінь.

Оцінка, що виставляється у залікову книжку студента та витяг до диплому відповідає вимогам “Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах України” завдяки наявності механізму приведення розширеної оціночної шкали до потрібної чотирибальної шкали.

Є можливість ранжування студентів, що дає змогу використовувати ранг на різних рівнях:

для визначення заходів морального та матеріального заохочення студентів;

для встановлення порогових рейтингів при переході, наприклад, на наступний курс, на наступний етап навчання, перехід на навчання за професійно-освітньою програмою більш високого рівня, подальше навчання у магістратурі або аспірантурі;

пріоритетного укладання контрактів з престижними фірмами на подальшу роботу після закінчення вузу.

Перспективи подальших досліджень. Подальші розвідки будуть спрямовані на розробку моделі рейтинг-контролю оцінювання знань студентів 1 курсу з англійської мови в навчальному процесі для підготовки майбутніх інженерів-педагогів.

Література

Крикавський Є., Патора Р., Чухрай Н. Вища освіта в Польщі, ринкова трансформація і Європейська інтеграція. - Науково-методина конференція „Інтеграція вищої освіти України в Європейську систему”. Дніпропетровськ, 15.05.2001р.

Андрющук А.О. взаємодія середньої та вищої школи з професійної орієнтації молоді // Вісник Луганського державного педагогічного університету ім. Тараса Шевченка. - 1999. - №2. - с. 8-12.

Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах. Наказ Міністерства освіти України від 2.06.1993. №161.

Нові технології навчання. Науково-методичний збірник. - випуск 13 ІЗМН. - К., 1995. - с. 243.

Кукушкин В.Д., Неволин И.Ф. Бушуев В.С. организация умственного труда // учеб. пособ. - М. Московский институт стали и сплавов, 1980. - с.186.

Дорофеев Н., Белозерцев В.Н., Самойлов В.А., Шевцов Л.В. Организация методические основы, рейтинговой системы контроля знаний студентов в ДГМИ. Проблеми та перспективи управління якості підготовки спеціалістів. Тези, доп. Науково метод. конф., 1-4 грудня 1993. - К.: с. 80.

Міщенко В.Ф., Власенко М.В. Рейтинг в учебном процессе. современные методы активизации творческих способностей в процессе подготовки инженеров. Тезисы, докл. Семинар. 21-23 октября 1991г. - Севастополь, Спи, 1991. - с. 134-135.

Андрющук А.О., Задорожна О.М. Рейтингова технологія навчання у вищих і середніх закладах освіти. - Луганськ.. вид-во Східноукр. Держ. ін-ту, 1997. - с. 52.

Загородний В.А., Киселева А.И., Голованенко Е.А. Особенности организации рейтингового контроля по русскому языку на ПО ФРИГ, Збірник матеріалів 2 міжнародної науково-методичної конференції.

Рейтинговая интенсивная технология модульного обучения. Программно-методический комплекс. Йошкар-Ала.- 1992.- с. 21

Касимов Р.Я., Зинченко В.Я. Грандберг И.И. Рейтинговый контроль, «Высшее образование в России» 1994 №2 с. 83-92.

Кругликов В. Рейтинговая система диагностики учебного процесса в вузе, «Высшее образование в России» 1996 №2, с.100-102

Артемов А., Павлов Н., Сидорова Т. Модульно-рейтинговая система, «Высшее образование в России» 1999 №1 с. 121-125

Артемов А., Павлов Н., Сидорова Т., Фролов А. Контроль знаний студентов, «Высшее образование в России» 2000 №1 с. 116-121

Размещено на Allbest.ru