Конструювання змісту іншомовного елективного курсу та його реалізація в навчальному посібнику для учнів профільної школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Конструювання змісту іншомовного елективного курсу та його реалізація в навчальному посібнику для учнів профільної школи

Економічний, політичний та культурний розвиток України, розширення міжнародних зв'язків зумовлюють інтеграцію іноземної мови (ІМ) в усі сфери життєдіяльності нашого суспільства. Зміни, що відбуваються в освітньому просторі, не залишили осторонь і питання навчання іноземних мов учнів профільної школи. Профільне навчання іноземної мови - це цілеспрямована підготовка учнів до подальшої навчальної і/або професійної діяльності, пов'язаної з використанням ІМ як об'єкта майбутньої (професійної) діяльності або як засобу професійної комунікації.

Головна мета навчання іноземної мови у старшій (профільній) школі полягає у формуванні в учнів комунікативної компетентності - умінь і навичок здійснювати спілкування в усній і письмовій формі в межах сфер і тематики, визначених навчальною програмою для кожного профілю, дотримуючись традицій і норм, прийнятих у країні, мова якої вивчається.

Одним із чинників досягнення цієї мети є зміст навчання ІМ, який постійно перебуває під пильною увагою дидактів і методистів. Зміст навчання ІМ диференціюється відповідно до навчальних профілів, забезпечуючи як загальноосвітню підготовку учнів, для яких ІМ вважається базовим загальноосвітнім предметом, так і профільну поглиблену підготовку до майбутньої професійної діяльності.

Різні аспекти змісту навчання іноземних мов у старшій школі висвітлюються в роботах багатьох провідних вітчизняних і зарубіжних методистів: Н.П. Басай, І.Л. Бім, О.І. Вишневського, Н.Д. Гальскової, Н І. Гез, Л.Я. Зені, С.Ю. Ніколаєвої, Ю.І. Пассова, В.Г. Редька, Г.В. Рогової, Н.К. Скляренко, K. Anstrom, J.D. Brown, C.J. Brumfit, J. Harmer, J.C. Richards та ін. Що ж стосується дослідження змісту навчання ІМ через елективні курси, то таких авторів досить мало: А.О. Колесников, О.В. Конобеєв, Т.К. Полонська, В.В. Сафонова, П.В. Сисоєв, М.О. Столба. У роботах цих авторів розкриваються лише окремі аспекти проблеми, зокрема: концептуальні основи розроблення елективних курсів з ІМ, створення програм до елективних курсів, принципи добору змісту профільного навчання ІМ у рамках елективних курсів. Питання ж конструювання змісту іншомовних елективних курсів та його реалізації в навчальних посібниках для учнів профільної школи залишилися поза увагою дослідників.

Метою статті є схарактеризувати складники змісту іншомовних елективних курсів і показати способи його організації в навчальних посібниках з елективних курсів для учнів старших класів ЗНЗ.

У сучасних умовах модернізації шкільної освіти елективні курси (ЕК) є одним із важливих складників профільного навчання іноземної мови учнів старших класів. Елективні курси - це обов'язкові курси за вибором учнів із компонента навчального закладу, які входять до складу профілю навчання. Елективні курси з ІМ покликані сприяти самовизначенню старшокласника щодо вибору ним подальшої професійної діяльності, пов'язаної з іноземною мовою; створювати позитивну мотивацію навчання ІМ на запланованому учнем профілі; знайомити учнів із провідними видами діяльності в галузі іноземної філології; активізувати пізнавальну діяльність учнів з ІМ; підвищувати інформаційну та комунікативну компетентності школярів з ІМ.

Метою іншомовних ЕК у старшій школі (10-11 класи) є розширення знань, вироблення специфічних умінь і навичок, знайомство з новими галузями науки в межах обраного профілю, орієнтація на індивідуалізацію навчання та соціалізацію учнів, на підготовку до усвідомленого й відповідального вибору майбутньої професійної діяльності, пов'язаної зі знанням іноземної мови.

У профільних класах ЕК виступають одним із шляхів диференційованого підходу до навчання іноземної мови. У непрофільних класах, де предмет «Іноземна мова» є основним, елективні інтегровані курси з ІМ забезпечують реалізацію міжпредметних зв'язків і повторення раніше вивченого матеріалу, а також сприяють засвоєнню нового навчального матеріалу.

Класифікація елективних курсів з іноземних мов відображає їх місце в освітньому процесі та основну мету, відповідно до якої здійснюється добір змісту навчання ІМ.

Традиційно під змістом навчання в найбільш загальному смислі розуміється все те, «чого слід навчати учнів». У теорії навчання іноземних мов досі немає єдиної точки зору на проблему складників змісту навчання ІМ.

Так, наприклад, І. Л. Бім до базового складу компонентів змісту навчання ІМ відносить три аспекти:

• мовний аспект (засоби мови і мовлення: фонетичні, лексичні,

граматичні - і навички оперування ними);

• процесуальний аспект (навички й уміння в усіх видах мовленнєвої діяльності: аудіюванні, говорінні, читанні, письмі - а також способи оволодіння ними);

• предметний аспект (сфери, ситуації, проблеми, теми спілкування в межах чинних програм тощо) [1].

Традиційно в методиці виділяється три основних компоненти змісту навчання: лінгвістичний, психологічний і методологічний [5].

Лінгвістичний компонент об'єднує мовний і мовленнєвий матеріал, який підлягає засвоєнню, включаючи соціокультурний і лінгвокраїнознавчий.

Психологічний компонент включає формування в учнів мовленнєвих навичок і вмінь користуватися іноземною мовою в комунікативних цілях.

Методологічний компонент пов'язаний з оволодінням учнями основними прийомами навчання, певними алгоритмами виконання завдань, пізнанням нового матеріалу, розвитком самостійної роботи.

Український методист С.Ю. Ніколаєва, проаналізувавши й узагальнивши компоненти змісту навчання ІМ, запропоновані різними дослідниками (І.Л. Бім, М.Л. Вайсбурд, Н.Д. Гальскова, Н.І. Гез та ін.), визначає чотири складники такого змісту у двох аспектах: предметному і процесуальному.

1. Предметний аспект: сфери і види спілкування, функції, психологічні та мовленнєві ситуації і ролі, невербальні засоби спілкування; комунікативні цілі і наміри; теми, проблеми і тексти.

Процесуальний аспект: мовленнєві вміння (аудіювати, говорити, читати, писати) і вправи для їх розвитку; відповідні знання.

2. Предметний аспект: Лінгвосоціокультурний матеріал (країнознавчий і лінгвокраїнознавчий); соціальні ситуації.

Процесуальний аспект: навички оперування лінгвосоціокультурним матеріалом і вправи для їх формування; уміння вступати в комунікативні стосунки, орієнтуватися в соціальних ситуаціях і керувати ними, вправи для їх розвитку; відповідні знання.

3. Предметний аспект: мовний матеріал (фонетичний, лексичний, граматичний для навчання техніки читання і письма).

Процесуальний аспект: навички оперування мовним матеріалом і вправи для їх формування; відповідні знання.

4. Предметний аспект: навчальні і комунікативні стратегії.

Процесуальний аспект: уміння оперувати навчальними і комунікативними стратегіями; вправи для їх розвитку; відповідні знання [4, с. 100 - 109].

Інший вітчизняний методист В.Г. Редько розширює компонентний склад змісту навчання ІМ, доповнюючи предметний і процесуальний аспекти мотиваційним.

На думку дослідника, мотиваційний аспект передбачає соціальні та пізнавальні мотиви оволодіння іноземною мовою. Соціальні мотиви пов'язані з прагненням старшокласників оволодіти іноземною мовою для здійснення спілкування з іншомовним світом. Значна увага також приділяється бажанню особистості утвердитися в суспільстві, усвідомити соціальну значущість освіченої людини, здобути авторитет, знайти престижну роботу в майбутньому тощо. В основу пізнавального мотиву закладено постійне прагнення до пізнання. Мотивація учня може визначатися зовнішніми і внутрішніми мотивами. Зовнішні мотиви не пов'язані зі змістом навчального матеріалу (мотив обов'язку, мотиви оцінки, власного благополуччя, відсутність бажання навчатися), а внутрішні, навпаки, пов'язані зі змістом навчального матеріалу (пізнавальні і навчально-пізнавальні мотиви) [3, с. 59 - 61].

Отже, такі складники, як мовний матеріал, знання, уміння й навички, тематика, тексти і мовні поняття, не притаманні рідній мові, знаходять своє відображення в більшості класифікацій змісту навчання провідних вітчизняних і зарубіжних методистів.

На нашу думку, до змісту навчання ІМ у межах елективних курсів також мають входити зазначені вище компоненти. Проте варто враховувати і багатофункціональну спрямованість елективних курсів, що носять інтегрований та особистісно орієнтований характер. Конструюючи зміст елективних курсів, слід зважати на їх інтеграцію зі змістом навчальних програм із шкільних предметів, які вивчаються іноземною мовою.

Під поняттям «конструювання змісту елективних курсів» ми розуміємо процес розроблення та деталізації системи знань учнів, розвитку ціннісного ставлення до об'єктів світу і визначення взаємозв'язків між ними з метою забезпеченості цілісності та цілеспрямованості елективного курсу. Зміст елективного курсу має, з одного боку, відповідати пізнавальним можливостям учнів, а з іншого, надаючи старшокласникам можливості здобувати досвід діяльності на рівні підвищених вимог, розвивати їхню навчальну мотивацію. Цілісність буде визначатися через відповідність і взаємозв'язок мети, змісту і результатів засвоєння елективного курсу.

Технологія конструювання змісту елективних курсів з іноземної мови - це діяльність учителя щодо вирішення поставлених ним завдань і досягнення певних результатів на кожному з чотирьох етапів: аналітичному, конструктивному, оцінювальному та етапі експертизи.

Основними завданнями аналітичного етапу є визначення освітніх запитів учня і цілей профілю «іноземна філологія»; установлення взаємозв'язку між змістом профільного курсу і можливостями елективного курсу. Зміст діяльності вчителя на цьому етапі полягає в аналізі концепції профільного навчання ІМ, Державного стандарту освіти і Базового навчального плану; проведенні анкетування учнів. Результатом етапу має стати підготовка пояснювальної записки до елективного курсу; формулювання цілей та завдань іншомовного елективного курсу.

Основні завдання конструктивного етапу полягають у розробленні змісту ЕК (доборі автентичних текстів, творчих завдань тощо) на основі сукупності принципів, джерел, що відображають сутність профільного навчання ІМ. Змістом діяльності вчителя є визначення основних понять ЕК, форм організації занять, списку літератури для учнів, інформаційно-комп'ютерної бази до елективного курсу; розроблення тематики проектів, створення фонду творчих завдань тощо. Результат передбачає виділення основних понять ЕК; навчально-тематичне планування; визначення форм організації занять; розроблення і добір завдань, текстів тощо.

Основними завданнями оцінювального етапу є визначення форм і методів оцінки результативності засвоєння учнями змісту елективного курсу. До змісту діяльності вчителя віднесено розроблення форм проміжного і підсумкового контролю, вимог до результатів засвоєння ЕК та критеріїв їх оцінки. Результатом етапу є підготовка пакета контрольно-вимірювальних матеріалів і розроблення критеріїв оцінки засвоєння змісту ЕК.

До основних завдань етапу експертизи належить визначення якості сконструйованої програми ЕК та встановлення відповідності змісту програми цілям профілю і потребам учнів. Зміст діяльності вчителя полягає у проведенні діагностики впливу змісту ЕК на академічні та творчі досягнення учнів; в організації анкетування щодо виявлення ступеню задоволеності учнів і педагогів змістом ЕК. Результатом етапу є корекція і затвердження навчальної програми ЕК методичною радою школи.

При реалізації особистісно орієнтованого та компетентнісного підходів до конструювання змісту елективних курсів з іноземної мови комплекс розроблених завдань і проблем, що складають змістове ядро ЕК, дозволяє старшокласнику зробити усвідомлений вибір майбутнього освітньо-професійного шляху, а також сприяє рівню сформованості досвіду його творчої діяльності та дослідницьких умінь.

Технологія конструювання змісту елективних курсів служить основою для розроблення вчителем навчальної програми певного ЕК. Звичайно, розроблення навчальних програм є справою вчених і досвідчених методистів, проте сьогоднішній стрімкий темп розвитку педагогічної науки, лавиноподібне впровадження інновацій в освіту вимагає від учителя проектувальних умінь зі складання навчальної програми із свого предмета.

Результативність технології конструювання змісту елективних курсів та його впливу на досягнення цілей профільного навчання ІМ можна перевірити з допомогою певних критеріїв і показників. Зокрема пропонуються три критерії результативності: особистісно-смислове ставлення учня до змісту ЕК; сформованість способів пізнання; сформованість досвіду творчої діяльності учнів. Показниками результативності цих критеріїв виступають різні види навчальної діяльності школяра та його вміння (табл.).

національний освіта навчання школа

Результативність технології конструювання змісту елективних курсів у профільному навчанні

Література

1. Бим И.Л. Профильное обучение иностранным языкам на старшей ступени общеобразовательной школы. Проблемы и перспективы / И.Л. Бим. - М.: Просвещение, 2007. - 168 с.

2. Биболетова М.З. Модульно-рейтинговая форма реализации профильного обучения иностранному языку в старших классах / М.З. Биболетова, Н.П. Грачева, Н.Н. Трубанева [и др.] // Иностр. яз. в шк. - 2006. - №8. - С. 2 - 13.

3. Лінгводидактичні засади навчання іноземної мови учнів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів / В. Г Редько, Т К. Полонська, Н.П. Ба - сай [та ін.]; за наук. ред. В. Г Редька. - К.: Пед. думка, 2013. - 360 с.

4. Методика навчання іноземних мов і культур: теорія і практика: підруч. для студ. класич., пед. і лінгвіст. ун-тів / О.Б. Бігич, Н.Ф. Бориско, Г.Е. Борецька [та ін.]; за заг ред. С.Ю. Ніколаєвої. - К.: Ленвіт, 2013. - 590 с.

5. Рогова Г В. Методика обучения иностранным языкам в средней школе / Г В. Рогова, Ф.М. Рабинович, Т.Е. Сахарова. - М.: Просвещение, 1991. - 287 с.

Размещено на Allbest.ru