Педагогічні умови підготовки вчителя сільської школи до виховання учнів на національно-культурних традиціях

Размещено на http://www.allbest.ru/

Педагогічні умови підготовки вчителя сільської школи до виховання учнів на національно-культурних традиціях

Яна Дзюба

Полтава

Охарактеризовано комплекс педагогічних умов із підготовки вчителя сільської школи до виховання учнів на національно-культурних традиціях, проаналізовано особливості роботи в сільській школі та значення національно-культурних традицій у навчально-виховному процесі.

Ключові слова: педагогічна умова, підготовка вчителя, сільська школа, національно-культурні традиції, навчально-виховний процес.

На сучасному етапі реформування вищої школи значну увагу приділяють виявленню, обґрунтуванню та перевірці комплексу педагогічних умов підготовки фахівця. Цими питаннями з різних аспектів займалися дослідники В. І. Андрєєв, О. М. Белкін, С. У Гончаренко, О. М. Городинська, Н. В. Іпполітова, Н. В. Кузьміна, В. М. Нестеров, Н. А. Стеріхова та ін.

У філософському розумінні «умова - це те, від чого залежить щось інше (обумовлюване), істотний компонент комплексу об'єктів (речей, їх станів, взаємодій), наявність якого є необхідністю існування даного явища».

Сукупність умов визначеного явища утворює відповідне середовище формування майбутнього спеціаліста, на яке впливають закони природи та суспільства, тобто відображається зв'язок «причина ^ дія». Умова є однією з категорій детермінізму та утворює момент загального діалектичного взаємозв'язку, що впливає на якість знань і вмінь.

Науковці окремо виділяють термін «педагогічна умова». Умови освітньої діяльності - це сукупність обставин, в яких вона здійснюється, і соціальних обставин життєдіяльності її суб'єкта. Ті та інші розглядаються як чинники, що сприяють чи перешкоджають її успішності [1, с. 116].

Професійна підготовка майбутнього вчителя сільської школи має свою специфіку та особливості. Головною умовою є готовність до виконання фахової діяльності, що потребує постійного оновлення та переосмислення методів, змісту й форм навчання у вищій школі. Процес підготовки вчителя до виховання учнів сільської школи на національно-культурних традиціях вимагає від викладачів вищої школи особливої уваги щодо наповнення навчально-виховного процесу навчальними предметами, методиками, які допоможуть реалізуватися майбутньому педагогу в подальшій педагогічній діяльності.

Для того, щоб підготовка вчителя сільської школи до виховання учнів на національно-культурних традиціях була доцільно організована, необхідно визначити комплекс педагогічних умов, які сприятимуть формуванню й розвитку вмінь та навичок майбутнього педагога для роботи в сільській місцевості. На думку В. І. Андрєєва, педагогічні умови є результатом «цілеспрямованого відбору, конструювання та застосування елементів змісту, методів (прийомів), а також організаційних форм навчання для досягнення ... цілей» [2, с. 124].

При підготовці вчителя до виховання учнів сільської школи варто враховувати різні форми навчально-трудової діяльності, пов'язуючи трудову підготовку з відродженням національно-культурних традицій українського народу. Оцінюючи особливості підготовки студентів до роботи в сільській школі у вищому педагогічному навчальному закладі до виховання учнів на національно-культурних традиціях, слід зазначити, що умови є важливим чинником успішного й результативного здійснення навчально-виховного процесу. Завданням майбутнього вчителя є створення середовища, в якому відбувається становлення та розвиток особистості учня сільської місцевості. Тому до педагогічних умов ми відносимо ті, які свідомо створюються сільським учителем у навчально-виховному процесі навчального закладу. Саме вони забезпечують ефективне формування й протікання освітньо-культурних процесів.

Метою статті є виявлення й аналіз комплексу педагогічних умов з підготовки вчителя сільської школи до виховання учнів на національно-культурних традиціях.

Найбільш доцільним для нашого дослідження є визначення педагогічних умов С. У Гончаренка. Він говорить, що це «сукупність об'єктивних можливостей змісту, форм, методів, прийомів і матеріально-просторового середовища, спрямованих на вирішення поставлених педагогічних завдань» [5, с. 28-29]. Ураховуючи специфіку сільської школи, виникає необхідність розробки комплексу педагогічних умов доцільної організації підготовки вчителя до виховання учнів на національно-культурних традиціях.

Майбутнім учителям освітньої галузі «Технології» ми запропонували оцінити власну готовність до роботи в сільській школі, куди піде працювати майже половина. Здійснивши аналіз отриманого емпіричного матеріалу отримуємо такі результати: 7 % студентів уважають себе «майже готовими», 9 % - «більшою мірою готовими», 46 % - «більше не готові, ніж готові», 12 % - «не замислювалися» і 26 % - «не мають уявлення, в чому різниця». Результати теоретичного аналізу і дані констатувального експерименту дозволили виявити комплекс педагогічних умов доцільної організації підготовки вчителя сільської школи до виховання учнів на національно-культурних традиціях. Серед них доцільно виділити:

- мотивування вчителів сільської школи на професію цього напряму педагогічної діяльності;

- побудова навчально-виховного процесу на основі контекстного навчання;

- набуття студентами умінь і навичок здійснення урочної та позаурочної діяльності з використанням національно-культурних традицій;

- використання методів проектів у процесі виховання учнів на національно-культурних традиціях.

Під педагогічними умовами підготовки вчителя сільської школи до виховання учнів на національно-культурних традиціях ми розуміємо сукупність різноманітних професійних, національних, регіональних факторів, які впливають на формування і розвиток професійних здібностей майбутнього педагога. Національно-культурні традиції є невід'ємною складовою, що впливають на особистість учня у сільській місцевості. Як наголошує О.М. Коберник, навчально-виховний процес сільської загальноосвітньої школи не може бути відірваним від реального місцевого соціального середовища [6, с. 168]. Успішність здійснення навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі залежить від урахування соціально-економічних змін, що проходять на селі.

Ефективність успішного оволодіння необхідними знаннями й навичками майбутнього вчителя сільської школи залежить від таких компонентів: мотиви, чинники, настанови, які є складовими виділених нами педагогічних умов.

Уведення першої умови є важливим при формування майбутнього вчителя сільської школи. Мотив є основою будь-якої дії, а також рушійною силою та визначальним чинником у процесі підготовки висококваліфікованого вчителя. Лише впевнений у собі студент, який прагне отримати знання та вміло володіти ними, здатний постійно підійматися на новий щабель психолого-педагогічної майстерності. Головними чинниками мотивів є: бажання забезпечити активну участь сільських дітей у суспільній діяльності, почуття відповідальності за формування конкурентоспроможної особистості дитини, інтерес до подолання стереотипу щодо знань та вмінь сільських випускників, потреба у покращенні успішності учнів, прагнення допомогти учневі само реалізувати в подальшому тощо. Кожен із майбутніх вчителів має свої особисті причини для вступу на навчання за цією спеціальністю, на які вплинули певні чинники мотивів. Завданням вищого навчального закладу є розвинути і підвищити мотивацію до навчання. Поняття «мотив» і «чинник» тісно переплітаються та взаємозалежать один від одного. Мотиви є здебільшого внутрішніми факторами, а чинники і настанови - зовнішніми, вони залежать від викладацького складу університету, студентів, батьків, підручників тощо.

Специфіка сільського вчителя полягає в його майбутній багатофункціональній діяльності, що відображується в постійному взаємозв'язку з освітою, культурою, виробництвом, соціумом, духовним життям суспільства. Це зумовило вибір другої умови - побудова навчально-виховного процесу підготовки майбутнього вчителя сільської школи на основі контекстного навчання. У контекстному навчанні праця і навчально-виховний процес розглядаються як етапи розвитку діяльності, а не як різні види. Це є важливою умовою при формуванні майбутнього вчителя технологій, який у процесі навчання у вищій школі оволодіває не лише технологією виготовлення певного об'єкта праці, а й практичними вміннями.

У процесі контекстного навчання відбувається поступове входження в професійну діяльність. Розрізняють три навчальні моделі: семіотична, імітаційна, соціальна [4].

До семіотичної моделі належить робота з текстовими документами, переробка знакової інформації, у процесі якої студент виконує завдання до лекційних, семінарських занять, що виявляються у мовленнєвій діяльності (читання, аудіювання чи письмо). Тобто, відбувається включення студента в діяльність, що не потребує особистісного ставлення до визначеної тематики.

У наступній моделі - імітаційній - навчальні завдання допускають вихід за рамки визначень, текстів. Студент співвідносить отриману теоретичну інформацію з майбутньою професійною діяльністю. Тут інформація є засобом предметної дії (предметний контекст), виявляється в знаннях студента і відображує дії майбутнього учителя в освітньому просторі.

Соціальні навчальні моделі представляють імітування ситуацій майбутньої професійної діяльності, котрі вирішуються за допомогою колективних форм організації діяльності, тобто спільними зусиллями або окремими учасниками освітнього процесу. Ця модель допомагає майбутньому вчителю отримати знання та вміння щодо організації колективної роботи в сільській школі, яку він може реалізувати при виконанні лабораторних та практичних робіт, науково-дослідній діяльності в університеті. Відбувається формування професійної компетентності суб'єктів навчання.

На основі психолого-педагогічної літератури та вивчення особливостей професійної діяльності вчителів сільських шкіл можна передбачити, що організація підготовки майбутнього спеціаліста до виховання учнів на національно-культурних традиціях буде успішним при:

- моральній готовності та внутрішній мотивації як у студента, так і у викладача щодо активної взаємодії та передачі знань та вмінь;

- організації навчально-виховного процесу, спрямованого на формування професійних знань і вмінь до роботи педагога в сільській школі;

- створенні матеріального середовища формування особистості майбутнього вчителя;

- створенні особистісно-орієнтованих відносин викладача зі студентом;

- забезпеченні спрямування на національне виховання в освітній діяльності майбутніх учителів освітньої галузі «Технології».

Учитель є особистістю, що постійно шукає нові технології та на наявних методах і прийомах створює власні. Традиції, природа, праця, наполегливість - це основні компоненти роботи в процесі трудового навчання сільської школи через національно-культурні традиції, що поєднують у собі наочність і практичність. При підготовці вчителя освітньої галузі «Технології» значну увагу потрібно приділити формуванню цих умінь та навичок.

Четвертою умовою є використання методів проектів у процесі виховання учнів на національно-культурних традиціях. Метод проектів активно впроваджується в практичну підготовку майбутніх вчителів освітньої галузі «Технології». Проектно-технологічна діяльність ґрунтується на особистісно-орієнтованій педагогічній технології, тому що вона виконується індивідуально учнем чи групою дітей. В основі цього методу лежить дослідження технології, що сприяє розвитку вміння орієнтуватися в інформаційному просторі, пізнавальної самостійності, творчого мислення, відбувається спрямованість на кінцевий результат - виготовлення виробу. Метод проектів послідовно і ґрунтовно відображує дослідження і відродження національно-культурних традицій, регіональних особливостей певної сільської місцевості, які студенти виконують у процесі індивідуальних навчально-дослідних завдань, кваліфікаційних робіт (курсових, дипломних).

Отже, підготовка вчителя сільської школи до виховання учнів на національно-культурних традиціях потребує об'єднання в цілісно-педагогічну систему, в процесі якої здійснюється розвиток творчих здібностей студентів, озброєння їх умінням організації і здійснення науково-дослідницької роботи з вивчення і відродження регіональних традицій та ремесел. Для цього вищий педагогічний навчальний заклад потребує подолання рутинності навчально-виховного процесу, стереотипів педагогічного мислення, забезпечення необхідних педагогічних умов для самореалізації творчої діяльності, враховуючи національні традиції.

Поставлена проблема потребує подальшого дослідження та впровадження комплексу педагогічних умов із підготовки майбутніх учителів сільської школи до виховання на національно-культурних традиціях.

вчитель сільський національний культурний

Список використаної літератури

1. Амонашвили Ш. А. Психологические основы педагогики сотрудничества / Ш. А. Амонашвили. - К. : Освіта, 1991. - 110 с.

2. Андреев В. И. Педагогика. Учебный курс для творческого саморазвития / Ред. В. И. Андреев. - [2-е изд.] - Казань : Центр инновационных технологий, 2000. - 600 с.

3. Андрущенко В. П. Сучасна соціальна філософія. Курс лекцій : в 5 т. / В. П. Андрущенко, М. І. Михальченко. - К. : Генеза, 1993. - . - Т. 2. - 317 с.

4. Вербицкий А. А. Активное обучение в высшей школе: контекстный поход: метод. пособ. / А. А. Вербицкий. - М. : Высшая школа, 1991. - 204 с.

5. Гончаренко С. У. Методологічні характеристики педагогічних досліджень / С. У. Гончаренко // Вісник АПН України. - К., 1993. - С. 11-23.

6. Коберник О. М. Навчально-виховний процес у сільській загальноосвітній школі : сутність, проектування, організація / О. М. Коберник. - К. : Знання, 1998. - 274 с.

Размещено на Allbest.ru