Професійна управлінська компетентність керівників вищих педагогічних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації як педагогічна категорія

Размещено на http://www.allbest.ru/

Професійна управлінська компетентність керівників вищих педагогічних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації як педагогічна категорія

Лариса ОЛІФІРА

На основі аналізу ключових понять компетентнісної парадигми «компетенція» та «компетентність», їх взаємозв'язку й трансформації у складові освітнього процесу розкривається сутність і характеристики професійної управлінської компетентності керівників вищих педагогічних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації. Звертаючись до стратегічних документів у галузі освіти, висвітлюються вимоги до означеної компетентності. Визначається її структура як основа формування змісту та освітніх програм для зазначеної категорії керівників у системі післядипломної педагогічної освіти.

Ключові слова: професійна управлінська компетентність, керівники, вищі педагогічні навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації, парадигма, післядипломна педагогічна освіта.

На основании анализа ключевых понятий компетентностной парадигмы «компетенция» та «компетентность», их взаимосвязи и трансформации в составляющие образовательного процесса раскрывается сущность и характеристики профессиональной управленческой компетентности руководителей высших педагогических учебных заведений І-ІІ уровней аккредитации. Обращаясь к стратегическим документам в сфере образования, освещаются требования к обозначенной компетентности. Определяется ее структура как основа формирования содержания и образовательных программ для обозначенной категории руководителей в системе последипломного педагогического образования.

Ключевые слова: профессиональная управленческая компетентность, руководители, высшие педагогические учебные заведения І-ІІ уровней аккредитации, парадигма, последипломное педагогическое образование.

The essence and characteristics of professional management competence of higher educational institutions managers of I-II accreditation levels are reveled on the base of the analysis of key concepts of competence paradigm of “competence ” and “competency”, their relationship and transformation to the components of the educational process. The requirements for the designated competencies are highlighted according to the strategic documents in the field of education. Its

structure as a basis for forming the content and educational programs for this category of managers is determined in post-graduate pedagogical education.

Key words: professional management competence, managers, higher educational institutions of I-II accreditation levels, paradigm, postgraduate pedagogical education.

Постановка проблеми. Модернізація вищої освіти в Україні, зумовлена євроінтеграційними процесами та глобалізацією світового соціально - економічного розвитку, базується на компетентнісному підході, який нині визнається парадигмою та концептуальною основою державної політики в галузі освіти. Це висуває нові вимоги до керівників вищих навчальних закладів (ВНЗ) як менеджерів нової формації. Важливого значення набуває проблема розвитку професійної управлінської компетентності керівників вищих педагогічних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, як і ВНЗ у цілому, що стає необхідною передумовою успішного вирішення професійних завдань у нових умовах. Так, у Національній доктрині розвитку освіти наголошується на тому, що професійна управлінська компетентність має забезпечувати втілення концептуальних ідей щодо модернізації управління освітою у першій чверті ХХІ ст. [4]. Водночас Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 р. передбачає професійну підготовку менеджерів освіти та їх неперервне фахове вдосконалення відповідно до вимог інноваційного розвитку освіти на засадах компетентнісного підходу [5].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемі професійної компетентності керівників освіти присвячено низку наукових праць як вітчизняних, так і зарубіжних учених, зокрема з питань компетентнісно орієнтованого навчання (Н. Бібік, І. Зимня, О. Локшина, О. Овчарук, О. Пометун, О. Савченко, А. Хуторський та ін.); теоретико-методичних основ професійного становлення та зростання керівників закладів освіти (С. Вершловський, О. Деркач, Н. Коломінський, Л. Карамушка, С. Нелюбов, В. Олійник, Н. Протасова та ін.); їхньої підготовки в магістратурі (В. Берека) й системі неперервної педагогічної освіти (Л. Кравченко, Т. Навазова); моделювання професійної діяльності керівників навчальних закладів, у тому числі й вищих, на основі компетентностей (Л. Ващенко, Г. Єльникова, Н. Чепурна та ін.). Важливими в контексті проблеми дослідження є праці Л. Даниленко, С. Калашнікової, Н. Клокар, В. Маслова, Т. Сорочан та ін., в яких розглянуто питання розвитку професійної компетентності та професіоналізму керівників загальноосвітніх навчальних закладів у системі післядипломної педагогічної освіти; О. Єпішевої, В. Майєр, Л. Сергеєвої та ін., присвячені формуванню управлінської компетентності керівників ВНЗ.

Проте, як свідчить аналіз наукових джерел, недостатньо дослідженою залишається проблема професійної управлінської компетентності керівників вищих педагогічних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, зокрема щодо її змісту й структури, формування та розвитку.

Мета даної статті - схарактеризувати професійну управлінську компетентність керівників вищих педагогічних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.

Виклад основного матеріалу. Професійна управлінська компетентність керівників вищих педагогічних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації є складним системним утворенням. У контексті компетентнішої парадигми її розгляд потребує звернення до таких ключових понять, як «компетенція» і «компетентність».

Поняття «компетенція» відноситься до сфери повноважень людини і включає сукупність необхідних якостей особистості (знань, умінь, навичок, способів діяльності), що задаються як соціальна вимога щодо певного кола предметів і процесів, необхідних для якісної продуктивної діяльності по відношенню до них.

«Компетентність» на відміну від попереднього поняття є характеристикою особистості - здатності демонструвати знання, вміння, навички, ціннісні якості і власне ставлення відповідно до потреби та сфери діяльності. А отже, вона безпосередньо пов'язана із професійною діяльністю особистості в конкретній сфері суспільного життя, що в умовах сучасного «відкритого», глобалізованого соціуму віддзеркалює його виклики та швидкоплинні зміни.

Професійна управлінська компетентність керівника навчального закладу розглядається нами як інтегрована характеристика посадової особи, що поєднує в собі його особистісно-професійні якості та здатності, ставлення, професійні знання, вміння й навички вироблення та прийняття обґрунтованих управлінських рішень, ефективного управління об'єктом освіти в умовах динамічних змін і невизначеності.

У компетентнісній парадигмі «компетенція» і «компетентність» трансформуються в складові освітнього процесу - мету, зміст і результат. При цьому посилюється результативна складова, яка через задіяння суб'єктності, досвіду особистості відображає показники якості освіти. На цій основі видозмінюється й освітній процес і мотивація, що набувають спрямованості на необхідну компетентність [8]. Особливостями педагогічної взаємодії стає спільне набуття знань суб'єктами, зміщення акцентів на спосіб мислення та вирішення завдань, усвідомлення знання як моделі, вміння займати власну позицію, визначення власної освітньої траєкторії, розвиток індивідуальності тощо.

Професійна управлінська компетентність керівників вищих педагогічних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації є результатом неперервної післядипломної педагогічної освіти особистості, її індивідуальної творчості та саморозвитку. З огляду на швидкозмінюване професійне середовище вона має втілювати сучасні суспільні запити й бути узгодженою зі стратегічними міжнародними та вітчизняними документами у галузі освіти.

Зокрема, у документах Болонського процесу [1; 2] наголошується на таких сучасних вимогах до професійної компетентності керівників вищих навчальних закладів, у тому числі ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації педагогічного профілю, як професійна адміністративна мобільність і здатність навчатися впродовж життя. При цьому мобільність передбачає створення ефективних умов для роботи та кар'єри, відкритий міжнародний набір, необхідний з метою залучення висококваліфікованих викладачів і дослідників у ВНЗ, а разом із цим підвищення якості програм та досягнень у галузі наукових досліджень, зміцнення академічної й культурної інтернаціоналізації вищої освіти. управлінський компетентність педагогічний освітній

Модернізаційні процеси у вищій освіті потребують нових підходів до управління вищим навчальним закладом. У цьому зв'язку керівники мають опанувати необхідні сучасні управлінські знання, вміння, компетентності з метою ефективного здійснення професійної управлінської діяльності. Насамперед це навички демократичного врядування та прийняття управлінських рішень у вищому навчальному закладі, розвитку студентського самоврядування й активного громадянства.

Реалізація Болонських принципів передбачає автономію навчальних закладів. Їх стратегія визначається потребами розвитку регіону та місцевої спільноти, а ефективність діяльності - тим, наскільки вони оперативно реагують на зміни на місцевому ринку праці та здатні зберегти ключові позиції на місцевому ринку освітніх послуг. Керівники мають набути підприємницьких навичок і стратегій менеджменту, характерних для сфери бізнесу. Крім того, зростають вимоги до таких якостей, як особиста відповідальність, здатність до активізації громадських зв'язків і партнерства.

Якість - важливий показник здійснення автономії ВНЗ. У цьому аспекті освітній процес повинен базуватися на інноваціях і різноманітності, зокрема: Європейській кредитно-трансферній системі, відкритому і дистанційному навчанні та інформаційно-комунікаційних технологіях, дослідженнях, індивідуалізації та міждисциплінарності навчання, академічній мобільності тощо. Відповідно керівнику необхідно оволодіти здатністю до створення інновацій, дослідницькими навичками, вміннями здійснювати керівництво інноваційною діяльністю та якістю. Забезпечення якості вимагає від керівника навичок добору, збереження кваліфікованого, талановитого, відповідального педагогічного/науково-педагогічного персоналу та розвитку їх потенціалу, а також управлінської культури керівника. Останнє, як зазначає В. Кремень, передбачає «розробку за участю всіх зацікавлених сторін у дусі солідарної участі на базі зібраної інформації стратегій, спрямованих на підвищення якості й ефективності освітньої діяльності або корекції їх до об'єктивних потреб. Тут передбачаються культура автономії, відповідальність і підзвітність» [7, с. 218-219].

Успіх вищих навчальних закладів залежить від зовнішніх зв'язків як у межах регіону, країни, так і в міжнародному аспекті. Такими є національні та міжнародні мережі ВНЗ, а також товариства (асоціації, консорціуми тощо), які сприяють розширенню освітніх і професійних можливостей, джерел перспективних управлінських та педагогічних практик, наукових досліджень та ін. Керівник потребує розвитку здібностей до співробітництва, культури партнерських відносин, навичок міжкультурного діалогу тощо.

Здійснення всього спектра новітніх завдань у межах Болонського процесу передбачає наявність нових якостей керівника як лідера освіти.

Узагальнені вимоги до професійної компетентності керівників передбачають такі стратегічні документи: Європейська рамка кваліфікацій для навчання впродовж життя (ЄРК) [9] та Національна рамка кваліфікацій (НРК) [3]. У них як універсальних конструктах опис кваліфікацій подано системно та структуровано за рівнями на основі вимог до компетентностей (результатів навчання). Компетентності диференційовані за параметрами «знань», «умінь», «широких компетентностей» (ЄРК), які у НРК розширені такими поняттями, як «комунікація», «автономність» і «відповідальність». При цьому орієнтирами для розвитку професійної управлінської компетентності керівників вищих педагогічних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації можуть слугувати 8-9 рівні НРК, які відповідають 7-8 рівням ЄРК.

У розвитку професійної управлінської компетентності керівників вищих педагогічних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації в системі післядипломної педагогічної освіти слід ураховувати всі вищепредставлені вимоги.

Водночас зазначимо, що формування змісту освіти передбачає визначення структури професійної управлінської компетентності означеної категорії керівників.

Дослідження показало, що структура професійної компетентності керівника навчального закладу визначається сукупністю субкомпонентів і розглядається дослідниками через функції, завдання (В. Берека, Л. Даниленко, Л. Карамушка, В. Маслов, О. Мармаза, Т. Сорочан, Є. Павлютенков та ін.); рівні застосування (Л. Васильченко, І. Гришина та ін.); професіограми (І. Бойко,

О. Шквир та ін.); кваліфікаційні вимоги до професійної діяльності (Г. Єльникова, Л. Ващенко, Н. Чепурна та ін.) тощо.

Професійна компетентність керівників навчальних закладів, з огляду на рівні застосування її субкомпонентів, має трирівневу ієрархію та розглядається у контексті таких груп компетентностей:

- ключових (надфахових або базових), які опираються на діяльнісні

процеси й виявляються на основі структури педагогічної діяльності. До них відносяться менеджерська, соціальна, загальнокультурна,

здоров'язбережувальна, інформаційна, громадянська;

- загальнофахових - належать до категорії фахівців, поєднаних одним предметом діяльності - управлінням і визначаються когнітивними, діяльнісними, соціально-комунікаційними, особистісними компетенціями, притаманними зазначеним керівникам;

- спеціально-фахових - охоплюють часткові компетентності, які набуваються відповідно до специфіки управління навчальним закладом певного рівня освіти [6].

У цьому зв'язку професійна управлінська компетентність керівників вищих педагогічних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації розглядається нами як важлива складова професійної компетентності керівників, що віддзеркалює її спеціально-фахову групу компетентностей.

На основі проведеного дослідження, аналізу характеристик і вимог до професійної компетентності керівників навчальних закладів, погоджуючись з окремими підходами, що вже застосовуються в даній галузі (О. Бондарчук, Г. Єльникова, В. Мельник, Т. Сорочан, М. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоурі, Л. Спенсер, С. Спенсер), до структури професійної управлінської компетентності керівників педагогічних ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації нами віднесено такі компетентності (субкомпетентності):

- функціональну - здатність здійснювати функції універсального управлінського циклу та прийняття управлінських рішень;

- соціально-педагогічну - здатність здійснювати управління навчальним закладом як відкритою соціальною системою;

- маркетингово-економічну - здатність здійснювати управління навчальним закладом з урахуванням соціальних запитів, ринку праці й автономності ВНЗ, забезпечувати якість освітніх послуг та імідж закладу;

- адаптивно-інноваційну - здатність сприймати та передбачати зміни, створювати інноваційне освітнє середовище в навчальному закладі через опанування, розроблення та впровадження освітніх і управлінських інновацій;

- компетентність лідерства - здатність надихати, мотивувати й вести за собою працівників закладу, створювати ефективну команду, здатність до розвитку та самовдосконалення;

- психологічну - здатність до регулювання стосунків у колективі, попередження та подолання складних професійних ситуацій (конфліктів, криз тощо) у процесі досягнення професійних цілей;

- тренінгову - здатність здійснювати керівництво організаційним розвитком і розвитком персоналу, створювати довірливу атмосферу в колективі.

Вважаємо за потрібне наголосити на тому, що наше бачення структури професійної управлінської компетентності означеної категорії керівників у подальшій практиці застосування може доповнюватися, змінюватися з урахуванням швидкоплинних змін соціуму, професійної діяльності, освітнього середовища й соціально-педагогічного запиту.

Висновки. Підсумовуючи вищезазначене, варто зауважити, що професійна управлінська компетентність керівників вищих педагогічних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації є результатом неперервного навчання та розвитку особистості в системі післядипломної педагогічної освіти, яка потребує організації навчального процесу на засадах компетентнісної парадигми. Запропонована в дослідженні структура означеної компетентності послугує підґрунтям удосконалення змісту освіти та навчальних програм, розроблення діагностики рівнів готовності та здатності керівників вищих педагогічних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації до ефективної діяльності на посаді, що сприятиме забезпеченню якості освіти на рівні сучасних вимог і європейських стандартів.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми, яка розглядається. Перспективою подальшого наукового пошуку є обґрунтування та розроблення стандартів післядипломної педагогічної освіти означеної категорії керівників на основі компетентностей.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Будапештсько-Віденська декларація про створення Європейського простору вищої освіти [Електронний ресурс]. - 2010. - 12 березня. - Режим доступу : http://mon.gov.ua/.

2. Використаємо наш потенціал із найбільшою віддачею: консолідація Європейського простору вищої освіти : Бухарестське комюніке [Електронний ресурс]. - 2012. - 27 квітня. - Режим доступу : http://euroosvita.osp- ua.info/html/ch 15/komunke.html/.

3. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Національної рамки кваліфікацій України» № 1341 від 23.11.2011 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/1341-2011- %D0 %BF/.

4. Указ Президента України «Про Національну доктрину розвитку освіти» // Законодавчі акти України з питань освіти / Верховна Рада України ; Комітет із питань науки та освіти. - К. : Парлам. вид-во, 2004. - С. 279-294. - (Бібліотека офіційних видань).

5. Указ Президента України «Про Національну стратегію розвитку освіти

в Україні на період до 2021 року» № 344/2013 від 25 червня 2013 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу :

http: //www.president.gov.ua/do cuments/15828.html/.

6. Кваліфікаційні вимоги до професійної діяльності педагогічних працівників : аналітичний звіт за результатами дослідження з освітньої політики : в 2 кн. / [Г. В. Єльникова, Л. М. Ващенко, Н. М. Чепурна та ін.] ; за заг. ред. Г. В. Єльникової. - Київ = Черкаси, 2010. - Кн. 1. - 128 с.

7. Кремень В. Г. Освіта і наука в Україні - інноваційні аспекти. Стратегія. Реалізація. Результати / В. Г. Кремень. - К. : Грамота, 2005. - 448 с.

8. Методичні рекомендації з реалізації компетентнісного підходу в змісті освіти та навчально-виховному процесі загальноосвітніх навчальних закладів: аналітичний звіт за результатами дослідження / наук. ред. Н. М. Бібік. - К., 2010. - 128 с.

European Commission. The European Qualifications Framework for Lifelong Learning (EQF). - Luxembourg : Office for Official Publications of the European Communities, 2008. - 15 p. Размещено на Allbest.ru