Оцінка якості навчально-виховної роботи педагогічних працівників як одне із завдань діяльності районного (міського) методичного кабінету (центру)

Висвітлення змісту роботи методичної служби з оцінки якості навчально-виховної роботи учителя в міжатестаційний період. Реалізація змісту основних завдань діяльності методичної служби. Обґрунтування критеріально-оцінювального апарату роботи служби.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 02.12.2018
Размер файла 27,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОЦІНКА ЯКОСТІ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОЇ РОБОТИ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЯК ОДНЕ ІЗ ЗАВДАНЬ ДІЯЛЬНОСТІ РАЙОННОГО (МІСЬКОГО) МЕТОДИЧНОГО КАБІНЕТУ (ЦЕНТРУ)

Жорова І.Я., Глазунов М.М.

У статті висвітлено зміст роботи методичної служби з оцінки якості навчально-виховної роботи учителя в міжатестаційний період.

З розвитком районних (міських) методичних кабінетів (центрів) як науково-методичних установ постає питання реалізації змісту основних завдань діяльності методичної служби. Так, з-поміж інших одним із важливих напрямів є надання на звернення відділу (управління) освіти оцінки якості навчально-виховної роботи педагогічних працівників, які атестуються [7]. Розв'язання даного питання ускладнюється відсутністю чітко сформульованого визначення поняття «якість навчально-виховної роботи», його наукового обґрунтування та критеріально-оцінювального апарату. Вивчення досвіду організації роботи з даного питання засвідчило, що на регіональному рівні були розроблені рекомендації щодо роботи методичної служби, але вони мали певний рівень суб'єктивізму [2] і на даний час уже не враховують зміни, що зафіксовані в нормативно-правових документах у галузі освіти.

Тому метою статті є спроба визначити зміст роботи методичної служби з оцінки якості навчально-виховної роботи вчителя в міжатестаційний період, показником якого є якість освіти.

Управління якістю освіти було предметом дослідження таких науковців як М. М. Булинський (1997), Т. Г. Ханова (1997), Т. В. Саннікова (2000), Г. В. Єльникова (2005), Н. О. Аніканова (2006), Г. В. Дмитренко (2007), О. В. Черемисіна (2009), А. А. Факторович (2012) та інші. Узагальнюючи підходи різних учених зазначимо, що в контексті розгляду даної проблематики актуальним є визначення змісту таких понять як:

- якість освіти - інтегральна характеристика системи освіти, що відображає ступінь відповідності реальних результатів, що досягаються вимогам Держстандарту, соціальним і особистісним очікуванням (В. А. Болотов, Г. С. Ковальова, О. Е. Лебедєв);

- оцінка якості освітніх послуг - це експертно-оціночна діяльність, результатом якої є встановлення ступеня відповідності освітніх результатів і умов їх досягнення системі державно-суспільних вимог до якості освіти, соціальним і особистісним очікуванням споживачів. Основними принципами організації оцінки якості освітніх послуг є прогностичність і спрямованість на зону найближчого розвитку освітньої установи; колегіальність і узгодженість критеріїв і норм діяльності; комплексність, варіативність і гнучкість форм організації оцінки якості; систематичність і циклічність здійснення оцінки якості на різних етапах життєвого циклу освітніх послуг; відкритість і гласність процедур оцінки якості (О. В. Харькова, 2011);

- система оцінки якості освіти - структурована цілісність наукових, методичних, нормативно-правових, організаційних, технологічних, функціональних і матеріально-технічних компонентів, що забезпечують оптимальне виконання оціночних функцій, діючих на єдиній концептуально-методологічній основі і сприяють підвищенню ефективності управління якістю освіти (Третьякова Т. В., 2010).

У вирішенні проблеми якості освіти в даний час простежуються два напрями, які виводять оцінку освітніх систем на принципово новий рівень. Перший напрям пов'язаний із самооцінюванням під час атестації навчального закладу, а другий - під час аналізу результатів зовнішнього незалежного оцінювання та суспільного рейтингу навчального закладу.

Якість загальноосвітньої, предметної та загальнокультурної підготовки учнів залежить від значна кількість чинників: рівень кваліфікації вчителів, матеріальне оснащення, наявність якісних навчальних посібників і підручників, соціально-економічні умови життя вчителів, школярів та їх родин, емоційний і фізичний стан учасників навчального процесу в момент проведення дослідження, особливості соціального замовлення на рівень навчання молоді та багато інших. Практично не можливо врахувати вплив усіх чинників, крім того, більшість із них не піддається точному вимірюванню. Тому результати моніторингу мають орієнтовний характер. Аналіз нормативно-правової бази [3-6;8;9] та наукових досліджень із даного питання дозволяє виокремити показники якості навчально-виховної роботи педагогічних працівників та їх орієнтовний зміст.

З метою запровадження в практику роботи районних (міських) методичних кабінетів (центрів) було розроблено кваліметричну таблицю для експертної оцінки якості навчально-виховної роботи педагогічних працівників (таблиця 1). Слід зазначити, що з метою отримання об'єктивних даних термін проведення оцінювання необхідно планувати в другому семестрі навчального року, а оцінку роботи педагога варто провести разом із представниками атестаційної комісії І та ІІ рівня. Урахування зазначених показників і термінів дозволяє уникнути поверховості в оцінці роботи педагога.

План вивчення роботи педагогічного працівника, психолога [5]

- Проходження педагогічним працівником підвищення кваліфікації.

- Відвідування уроків (навчальних занять) із за планованою метою відвідування.

- Відвідування позаурочних (позанавчальних) заходів із запланованою метою відвідування.

Вивчення рівня навчальних досягнень учнів, вихованців (далі - учні) з предмета (дисципліни), що викладає педагогічний працівник. Для педагогів та методичної служби (для надання оцінки) важливо вміти аналізувати результати професійної діяльності, а також планувати й брати участь у психолого-педагогічних експериментах, здійснювати обробку результатів роботи: порівняння результатів застосування певної методичної системи (педагогічних технологій, методів та прийомів, організаційних форм занять тощо) за результатами контрольних робіт (директорські, під час атестації закладу, під час вивчення роботи вчителя в міжкурсовий період тощо). Пропонуємо використовувати наступні методи математичної статистики: коефіцієнт кореляції Пірсона, конкордації, критерій Ст'юдента, критерії Мана - Уітні, Колмогорова - Смирнова, Вілкоксона, критерії Макнамари (Мак Немари), Пейджа, знаків [1].

- Ознайомлення з навчальною документацією щодо виконання педагогічним працівником своїх посадових обов'язків (виконує посадові обов'язки в повному обсязі).

- Участь у роботі методичних об'єднань.

- Участь у фахових конкурсах та інших заходах, пов'язаних з організацією навчально-виховної роботи тощо.

методичний оцінювання учитель міжатестаційний

Таблиця 1

Кваліметрична таблиця для експертної оцінки якості навчально-виховної роботи педагогічних працівників

Показник

Орієнтовні тлумачення показниківі

1

Засвоєння учнями змісту навчальних програм (Діяльніс- ний підхід - спрямованість навчально-виховного процесу на розвиток умінь і навичок особистості, застосування на практиці здобутих знань із різних навчальних предметів, успішну адаптацію людини в соціумі, професійну самореалізацію, формування здібностей до колективної діяльності та самоосвіти; Компетентнісний підхід - спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є ієрархічно підпорядковані ключова, загаль- нопредметна і предметна (галузева) компетентності).

Відсутні не атестовані учні (окрім за станом здоров'я), зростаючий або позитивно-стабільний ступінь навченості. Сформованість компетенцій за базовою програмою дошкільників. Навчальні досягнення учнів за семестр, рік (дотримання критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів та вмотивованість виставлення тематичних, семестрових, річної). Контрольні роботи із предметів інваріантної складової (особливо в 9, 11 класах). Дотримання критеріїв оцінювання учнів за результатами директорських контрольних робіт. Розбіжність результатів ЗНО із результатами річного (семестрового) оцінювання.

2

Знання педагогом основ

педагогіки, психології, дитячої та вікової фізіології.

За результатами курсової підготовки. Здійснює навчання та виховання учнів з урахуванням психологічних та фізіологічних особливостей їх розвитку і специфіки навчального предмета. Практичний психолог здійснює психологічну підтримку творчо обдарованих учнів, сприяє розвитку учнів готовності до орієнтацій у різних ситуаціях. Практичний психолог консультує працівників освітнього закладу з питань практичного застосування психології, орієнтованої на підвищення соціально- психологічної компетентності учнів, педпрацівників, батьків.

3

Знання педагогом теоретичних основ та сучасних досягнень науки із предмета, який викладає

За результатами курсової підготовки. Знає досягнення сучасної психолого- педагогічної науки і практики.

4

Використання педагогом інформаційно-комунікаційних технологій, цифрових освітніх ресурсів у навчально-виховному процесі.

Сертифікація, моніторинг володіння ІКТ. Використовують засоби ІКТ у навчально-виховному процесі.

Інформаційно-комунікаційні технології навчання (ІКТ) - це сукупність методів і технічних засобів реалізації інформаційних технологій на основі комп'ютерних мереж і засобів забезпечення ефективного процесу навчання.

5

Умінням педагога вирішувати педагогічні проблеми, уміння встановлювати контакт з учнями (вихованцями), батьками, колегами по роботі, додержання педагогічної етики, моралі.

Анкети батьків, дітей, профспілкового комітету, психолога. Практичний психолог бере участь в підготовці та проведенні атестації педпрацівників.

6

Педагог постійно вдосконалюють свій професійний рівень.

Практичний психолог виявляє достатній професіоналізм, дотримується етичного кодексу.

Своєчасна курсова підготовка, виступи на семінарах, конференціях, проведення тренінгів, відгуки учасників навчально - виховного процесу тощо.

7

Педагог використовує диференційований та індивідуальний підхід до вихованців. Практичний психолог використовує сучасні форми, методи психологічного забезпечення навчання та виховання, розвитку дітей, вихованців, учнів.

Привалююча організація групової та індивідуальної форми роботи вихованців на заняттях.

8

Педагогічний працівник володіє сучасними освітніми технологіями, методичними прийомами.

Практичний психолог досяг вагомої результативності у психолого-педагогічній діяльності, відзначається загальною культурою, моральними якостями, що служать прикладом для наслідування.

Знають межі застосування технологій (наприклад, особистісно зорієнтовне, програмове, проектне, проблемне, розвивальне, кооперативне, модульно-блочне, інтегральне, когнітивне навчання, технологія навчання в глобальних інформаційних мережах). Моніторинг результативності у позитивній динаміці за останні міжатестаційні роки; наставництво, з психології.

9

Педагогічний працівник володіє педагогічними засобами, різними формами позаурочної роботи та їх якісним застосуванням.

Доцільність застосування засобів навчання (книга, зошит, таблиці, ППЗ тощо), участь у позакласних заходах (тижні, декади, акції, змагання, виставки, ярмарки), гуртки з кінцевим позитивним результатом.

10

Педагогічний працівник застосовує інноваційні технології у навчально- виховному процесі.

Уміють використовувати технології та інноваційні педагогічні ідеї (наприклад, теорія розвивального навчання Д.Ельконіна - В. Давидова, теорія інтенсифікації навчання В.Шаталова, теорія проблемного навчання А. Матюшкіна, М. Махмутова, теорія адаптивної педагогіки Е. Ямбурга, теорія проектного навчання Д. Дьюї, розвиток критичного мислення (Дж. Стіл, К. Роджерс, М. Бернадський), теорія розв'язання винахідницьких задач (ТРВЗ) Г. Альтшуллера, теорія інтерактивного навчання А. Гін, теорія рівневої диференціації М. Гузик, теорія розвитку креативного мислення (А. Сологуб, М. Монтессорі, Ефіменко, Альтшуллер та ін.).

11

Педагог знає основні нормативно-правові акти у галузі освіти.

Курсова підготовка

12

Педагогічний працівник користується авторитетом серед колег, учнів та їх батьків.

Анкети батьків, дітей, профспілкового комітету, психолога.

13

Педагог використовує методи компетентно зорієнтованого підходу до організації навчального процесу.

Календарне та поурочне (групове) планування, з урахуванням психофізіологічних особливостей класу та навчального матеріалу. Організовує самостійну діяльність учнів.

14

Педагогічний працівник володіє технологіями творчої педагогічної діяльності з урахуванням особливостей навчального матеріалу і здібностей учнів.

Знають як проводити нестандартні форми уроку (заняття), наприклад, урок-суд, КВК та інші ігрові форми; комплексні інтегровані заняття, заняття - казка, заняття -подорож.

15

Педагог упроваджує передовий педагогічний досвід.

Автор та зміст досвіду. Результативність з упровадження інноваційних ідей передового досвіду.

16

Педагогічний працівник формує в учнів навички самостійно здобувати знання й застосовувати їх на практиці. Практичний психолог виявляє ґрунтовну професійну компетентність, дотримується етичного кодексу психолога.

Самостійна робота учнів (вихованців), конкурси: «Геліантус», «Соняшник», «Бобер», «Лелека», «Таврійський барвограй», «Кришталева сова», спортивно-масові змагання та участь у районних олімпіадах.

17

Педагогічний працівник уміє лаконічно, образно й виразно подати матеріал. Практичний психолог добре володіє ефективними формами, методами психологічного забезпечення педагогічного процесу, досяг значних результатів у психолого - педагогічній діяльності, відзначається загальною культурою, моральними якостями, що служить прикладом для наслідування.

На заходах, тренінгах, індивідуальних заняттях. Практичний психолог має послідовників з конкретної експериментальної проблематики.

18

Педагогічний працівник уміє аргументувати свою позицію та володіє ораторським мистецтвом.

19

Педагог володіє інноваційними освітніми методиками й технологіями, активно їх використовують та поширюють у професійному середовищі.

Епізодично поширюють методики і технології через публічні заходи (публікації, майстер- клас, школа ППД тощо). Періодичність проведення семінарів на базі навчального закладу де працює педагогічний працівник, у якому він бере безпосередню участь (проводе).

20

Педагог володіє широким спектром стратегій навчання.

Практичний психолог проявляє високий рівень професіоналізму, ініціативи, творчості, дотримується етичного кодексу психолога, досконало володіє ефективними формами, методами психологічного забезпечення навчально- виховного процесу, досяг високої результативності, якості своєї праці, відзначається загальною культурою, моральними якостями, що служать прикладом для наслідування, має власні методичні розробки.

Навчають дітей у різних (вихованців за сферами з урахуванням ліній розвитку дитини) напрямах профільної освіти (передбачають результат профільного навчання), перспективно готують учасників до конкурсів МАН, олімпіад; є переможці ІІ-IV етапів олімпіад, інтернет-олімпіад (відповідність навчальних дисциплін, що вивчаються поглиблено або профілю навчання; % переможців від загальної кількості учнів - членів МАН), всеукраїнська та міжнародна сертифікація учнів. Володіє ефективними формами і методами психологічного забезпечення навчально-виховного процесу, має власні не компілятивні методичні розробки. Організовує самостійну діяльність учнів, у тому числі дослідницьку.

21

Педагог уміє продукувати оригінальні, інноваційні ідеї.

Активність у педрадах, творчих групах, методичних засіданнях, у проведенні експериментальної роботи.

22

Педагог застосовує нестандартні форми проведення уроку.

Уміють результативно проводити нестандартні форми уроків, наприклад, урок-суд, подорож, екскурсія, брейн- ринг, КВК, «Поле-чудес», комплексні інтегровані заняття, за- няття-казка, заняття-подорож тощо (складний навчальний матеріал за ігровою формою).

23

Педагогічний працівник активно впроваджує форми та методи організації навчально-виховного процесу, що забезпечують максимальну самостійність навчання учнів.

Проектна технологія, портфо- ліо. Самоврядування учнів в колективі. Переможці МАН І-ІІІ етапів. Соціалізація дитини та її готовність до навчання у початковій школі. Учні готові до навчання за дистанційною формою навчання.

24

Педагогічний працівник вносить пропозиції щодо вдосконалення навчально- виховного процесу в навчальному закладі.

Беруть участь у плануванні засідань шкільного, районного методичного об'єднання, педагогічної ради, річного плану школи (дошкільного навчального закладу, далі - ДНЗ). Проводять експертизу (наприклад, підручників, зошитів, навчальних посібників, авторських методичних рекомендацій та ін.).

25

Педагог досяг високого професіоналізму в роботі.

Участь і перемога у професійних конкурсах, за фахом: нагороди, грамоти та сертифікація.

26

Педагогічний працівник систематично використовує передовий педагогічний досвід (ППД).

Система ППД, яка зв'язана з проблемою у міжкурсовий період.

27

Педагог бере активну участь у поширенні ППД, надає практичну допомогу іншим педагогічним працівникам.

Систематично поширюють методики і технології через публічні заходи та ЗМІ (публікації, постійно діючі семінари, школи, майстер-класи, наставництво тощо).

28

Педагог здійснює науково- методичну і науково- дослідну діяльність.

Беруть активну і плідну участь у дослідній діяльності школи (ДНЗ), або проводять власні педагогічні дослідження. Узагальнено досвід на рівні району, області.

29

Педагогічний працівник має власні методичні розробки, які пройшли апробацію та схвалені науково-методичними установами або професійними об'єднаннями викладачів вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації, закладів післядипломної освіти.

Методичні розробки схвалено до апробації науково-методичною радою районного методичного кабінету у районі та (або) радою (кафедрою) КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти» в області: авторські програми, розробка навчально-методичної літератури тощо.

План вивчення роботи керівних кадрів

(описуються конкретні результати в характеристиці керівником органу управління освіти)[5]:

- З'ясувати виконання програми розвитку навчального закладу.

- З'ясувати результати інноваційної діяльності.

- З'ясувати стан організації навчальної та виховної роботи, додержання вимог державних освітніх стандартів (накази про результативність методичної роботи - червень, аналіз результатів ДПА - червень, проходження курсової підготовки - серпень, вивчення системи роботи педагогів, які атестуються - січень, рівень навчальних досягнень учнів за результатами виконання навчальних програм - січень та червень, охоплення учнів 8-9-х класів поглибленим вивченням окремих предметів - травень і серпень, ефективність роботи факультативів та предметних гуртків - листопад, виконання лабораторно-практичних робіт - грудень, травень, оцінювання медпрацівниками навчальних досягнень учнів - грудень, травень, дотримання сан - гігієнічних норм в організації навчально-виховного процесу - серпень, грудень, забезпечення підручниками, літературою, посібниками, фаховими виданнями - серпень, вивчення роботи молодих та новопризначених педагогічних працівників (наказ - жовтень, лютий), відвідування навчальних занять педагогічних працівників, які атестуються (нарада при директорі - грудень) та ін.).

- З'ясувати результати державної атестації навчального закладу.

- Проаналізувати результати перевірок місцевими органами управління освітою.

- Вивчити додержання вимог щодо забезпечення безпечних та нешкідливих умов навчання учнів.

- Проаналізувати підсумки моніторингу роботи з педагогічним колективом та іншими працівниками навчального закладу.

- Визначити ефективність взаємодії із громадськими організаціями та органами шкільного самоврядування.

- З'ясувати додержання педагогічної етики, моралі.

- Проаналізувати звіти керівника про свою роботу на загальних зборах (конференціях) колективу навчального закладу.

- Проаналізувати дотримання порядку розгляду звернень громадян.

- Оцінити виконання педагогічним працівником посадових обов'язків, відомості про його професійну підготовку, творчі та організаторські здібності, ініціативність, компетентність, організованість, морально-психологічні якості, дані про участь у роботі методичних об'єднань, інформацію про виконання рекомендацій, наданих попередньою атестаційною комісією, рівень професійної освіти, стаж роботи на педагогічних, науково-педагогічних та керівних посадах у сфері освіти, володіння інформаційно-комунікаційними технологіями, професійні знання та навички, набуті до призначення на посаду.

Таким чином, запропонований план та кваліметрична таблиця для експертної оцінки якості навчально-виховної роботи педагогічних працівників, які атестуються, визначають конкретику діяльності методичної служби та її роль під час атестації педагогів за підсумками міжкурсового періоду.

Література

1. Афанасьева В. В., Сивов М. А. Математическая статистика в педагогике/ учебное пособие под. ред. М. В. Новикова. - Ярославль. - изд. ЯГПУ. - 2010. - 76 с.

2. Методичні рекомендації «Вивчення системи роботи вчителя (на допомогу керівникам шкіл та працівникам рай(міськ)во та рай(міськ)методкабінетів)» / Упоряд. Ю. С. Толочкін та ін. - Житомир, 2009.

3. Наказ Державної інспекції навчальних закладів України від 04 липня 2012 р. № 27-а «Про затвердження типових програм комплексних перевірок дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних та професійно-технічних навчальних закладів».

4. Наказ МОН України від 06. 2013 р. № 772 «Про затвердження орієнтовних критеріїв оцінювання діяльності дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів».

5. Наказ МОН України 08. 08. 2013 № 1135 «Про затвердження Змін до Типового положення про атестацію педагогічних працівників». (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2013 р. за № 1417/23949)

6. Наказ МОН № 665 від 01. 06. 13 року «Про затвердження кваліфікаційних характеристик професій (посад) педагогічних та науково-педагогічних працівників навчальних закладів».

7. Про затвердження Положення про районний (міський) методичний кабінет (центр): наказ МОН України від 08. 12. 2008 № 1119 (п. 3. 2. 7).

8. Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад: постанова КМУ від 27 серпня 2010 № 778 (п. 86, 98).

9. Про затвердження Критеріїв системи рейтингового оцінювання діяльності загальноосвітніх навчальних закладів: наказ МОНмолодьспорт № 1343 від 22. 11. 11 року.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.