Внутрішній образ як невід'ємна складова професійного іміджу педагога

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Внутрішній образ як невід'ємна складова професійного іміджу педагога

Навроцька М.М.

Анотація

У статті розглянуто сутність понять «імідж», «іміджелогія» та «позитивний імідж педагога». Розкрито історичний аспект розвитку іміджу. Представлено позитивний імідж педагога через зовнішню і внутрішню привабливість. Проаналізовано внутрішній образ, до якого входять: знання, вміння, цінності, адекватна самооцінка вчителя, культура вчителя, Я-концепція та ін. Звернуто особливу увагу на те, що внутрішній образ залежить від специфіки та технологій формування Я-концепції особистості. Висвітлено три компоненти Я-концепції (когнітивний, оцінювальний, поведінковий). Розкрито позитивну Я-концепцію через позитивне ставлення педагога до себе, через поведінку щодо узгодження внутрішнього оцінювання себе із зовнішніми вчинками.

Ключові слова: імідж, педагог, внутрішній образ, Я-концепція.

Аннотация

В статье рассмотрена сущность понятий «имидж», «имиджелогия» и «позитивный имидж педагога». Раскрыт исторический аспект развития имиджа. Представлен позитивный имидж педагога через внешнюю и внутреннюю привлекательность. Проанализирован внутренний образ, к которому относятся: знания, умения, ценности, адекватная самооценка учителя, культура учителя, Я-концепция и др. Обращено особенное внимание на то, что внутренний образ зависит от специфики и технологий формирования Я-концепции личности. Отражены три компонента Я-концепции (когнитивный, оценивающий, поведенческий). Раскрыто позитивную Я-концепцию через позитивное отношение педагога к себе, через поведение относительно согласования внутреннего оценивания себя с внешними поступками.

Ключевые слова: имидж, педагог, внутренний образ, Я-концепция.

Annotation

Essence of concepts «image» is considered in the article «imidzhelogiya» and «positive image of teacher». The historical aspect of development of image is exposed. The positive image of teacher is presented through an external and internal attractiveness. It is marked that internal appearance is traced through the culture of teacher, spontaneity and freedom, emotionality, reverse way of raising and decision of problems, associative vision, surprise of bright motion in the scenario of lesson, internal mood on creation, self-possession in the conditions of publicness, I-conceptions and many other constituents. The special attention is turned on that internal appearance depends on a specific and technologies of forming of I-conception of personality. Exposed «I-conception» of personality in which an evaluation component is is a self-appraisal, that idea about the personal values which exist as settings of concrete man. It is marked that positive I-conception can be equated with a positive relation to itself, to self-esteem, feeling of own value. Three components of I-conception are reflected (kognitivnyy, estimating, povedencheskiy). Positive I-conception is exposed through the positive relation of teacher to itself, through a conduct in relation to the concordance of internal evaluation itself with external acts. Paid regard to that development of professional pedagogical image can not take place without perfection of internal appearance of man. A teacher must not be limited only by a beautiful exterior, ability successfully to pass information, but also must purposefully conduct work on transformation of the I-conception and to development of personality qualities.

Keywords: image, teacher, internal appearance, I-conception.

Зміни, які відбуваються в нашому суспільстві, знаходять своє активне відображення і в освіті, зокрема в професійній діяльності педагогічних працівників. Тому необхідним є підвищення престижу педагогічної професії в суспільстві та утвердження високого соціального статусу вчителя, зокрема за допомогою його іміджу. імідж позитивний педагог привабливість

Проблеми розвитку іміджу особистості досліджували у своїх працях О. Чебикін, О.Горовенко, А. Калюжний, Л. Качалова, Н. Гузій, О. Межерецька, В. Маценко. Сутність професійного іміджу педагога розглянуто в дослідженнях C. Павлова, О. Ковальової, А. Кононенко, C. Маскалянова, І. Ніколаєску, І. Розмолодчикової, Н. Тарасенко та ін. Я-концепцію розглядали У. Джемс, К. Роджерс, Р. Бернс, З. Курлянд, І. Зязюн та ін.

Мета статті - визначити та проаналізувати, яке місце посідає внутрішній образ у професійному іміджі педагога.

Поняття «імідж» має латинське походження, тому використовується у французькій мові (image) - як картина, в німецькій (imaginar) - як уявний образ, в англійській (image) - як ікона, ідол, образний вираз.

Нині поняття «імідж» має безліч визначень, але, на нашу думку, найбільш глибоко відображає його сутність В. Маценко, який пише, що «імідж - це емоційно забарвлений стереотип сприйняття масовою, пересічною свідомістю явища, особи. Імідж - це Ви очима інших, або те, якими Вас бачать інші» [7, с. 4].

С. Павлова розглядала професійний педагогічний імідж вчителя як форму «самовиявлення індивідуального цілісного образу особистості учителя як реалізатора потреб мікро і макросоціуму в освітніх послугах, за якої виявляються найбільш виразні ділові та особистісні якості відповідно до статусу педагога та його соціальної ролі в освітньому середовищі» [8, с. 35].

Слід зазначити, що поняття «імідж» з'явилося дуже давно. О. Чебикін виділяє два періоди виникнення та розвитку іміджу: донауковий та науковий.

Перший (донауковий) період характеризується непрямими та прямими дослідженнями. Непрямі представлені в художній літературі в описі подій, пов'язані зі зміною особистого статусу. До прямих відносять дослідження давніх істориків, філософів, які вирішували завдання визначити імідж тих чи інших лідерів [14].

Другий (науковий) період пов'язаний з визначенням системного підходу в пізнанні іміджу. Існує думка, що поняття «імідж» уведено в науковий обіг 1913 року, коли Ганс Шах та Отто Ранк започаткували журнал «Імаго» [15]. Більш детальне вивчення цього періоду дозволило виділити в ньому два підетапи: 1) дослідження відбувалися фрагментарно (з початку ХХ століття); 2) дослідження проводилися комплексно (кінець ХХ століття).

У науці досить давно виділився напрямок щодо вивчення іміджу, який отримав свою назву і був оформлений як наукова дисципліна в 90-х роках ХХ століття. Цей напрямок названо іміджелогією, під якою розуміють «науку подобатися людям».

С. Садовенко зазначає, що «іміджелогія (від англ. - «образ, зображення» та гр. - «поняття, думка, розум», що в художньому перекладі набуває значення «наука про образ»). Іміджелогія - це мистецтво подобатися людям, наука про функціонування, систематизацію і впровадження у свідомість людини знакових замінників інформації про певні об'єкти (людину, явище, предмет), наука про формування іміджу» [11, с. 4].

Сьогодні імідж - багатогранне поняття, в якому крім зовнішнього фактору виділяють ще й внутрішній образ. Тому розуміння сутності іміджу більше пов'язане з внутрішнім світом, характером людини. Однак акцент робиться на зовнішньому вигляды, тому що він необхідний для представлення внутрішнього ядра людини, її інтелектуальних і моральних особливостей.

С. Садовенко розкриває позитивний імідж педагога через зовнішню і внутрішню привабливість. До зовнішньої вчена відносить: уміння добирати і носити одяг і зачіску; гарні манери: найкращі жести, позу, ходу, поставу, правила вітання; виразність міміки й уміння керувати нею; уміння використовувати простір спілкування. До внутрішньої - мистецтво подобатися людям; уміння привабливо будувати спілкування; наявністьпотрібних для позитивного іміджу якостей особистості; уміння розуміти людей, уміння впливати на інших [11, с. 4]. О. Перелигіна вважає, що сформовані мехнізми вияву іміджу базуються на системі символічних структур «А саме на комбінації: Я-концепції, ідеального Я, образу в інших та образ себе для інших, де «образ себе для інших» виступає в ролі ідеального результату створення іміджу» [9, с. 74].

А. Коханенко зазначає, що внутрішні прояви іміджу базуються на архетипах, культурних та соціальних типажах, ролях, особистісних особливостях його носіїв, культурологічних та соціальних контекстах [5, с. 8] За даними автора, архетипи є зрозумілими та бажаними образами для їх сприйняттями. Це демонструє необхідність урахування стереотипу і при сприйнятті фахівця освіти, створення його іміджу.

М. Варданян розглядає внутрішній образ як «знання (загальнопрофесійні знання, знання теоретичних основ педагогічної іміджології); уміння (методичні, перцептивні, уміння в галузі психотехнологій, діагностико-оцінні); установки, орієнтовані на розуміння, співпереживання, демократичний стиль управління; орієнтація на професійне, особистісне зростання та самозростання, формування та розвиток позитивного іміджу; цінності (цінність життя особистості, її самоцінность і здоров'я); адекватна самооцінка вчителя; розвиток Я-концепції педагога» [1].

Внутрішній образ - це насамперед культура вчителя, безпосередність і свобода, емоційність, гра уяви, зворотній шлях постановки й розв'язання проблем, асоціативне бачення, несподівані яскраві ходи у сценарії уроку, внутрішній настрій на творчість, самовладання в умовах публічності й багато інших складових [13, с. 25].

Л. Суслова зазначає, що існує енергоінформаційне поле людини, вивчається його структура і вплив. Експерименти фіксують за допомогою приладів, як змінюється енергетичне поле людини залежно від різних станів і зовнішніх умов, вимірюється сила особистісного впливу людини на людину [12]. З усього набору характеристик у роботі над формуванням іміджу вибирають ті, які, поза сумнівом, мають позитивно оцінюватись навколишніми.

Сприйняття людини відбувається через призму особистості. Людська здатність до сприйняття інших особистостей ґрунтується на емоціях та почуттях. Унаслідок цього первинне сприйняття іміджу так вражає, що ненавмисно наслідує внутрішнє захоплення без роздумів. «Серед властивостей людських немає жодної, яка б цінувалась усіма. Вона має первинне значення у взаємостосунках між людьми: її помічають раніше за все, спрямовуючи на нас чудодійне враження, вона владно володіє нашими думками», - указував М. Монтень на роль краси у спілкуванні людей одне з одним [10, с. 18].

І. Розмолодчикова вважає, що до внутрішнього аспекту іміджу входять знання, уміння, здібності, настанови, самооцінка, Я-концепція. Усе це має «особливо важливе значення, бо складає духовну основу особистості, її менталітет, інтелект, інтереси, потреби, цінності, цілі, сенс життя, майстерність, тобто все, що є сутністю людини, її призначенням у світі [10, с. 17].

Внутрішній образ педагога, на наш погляд, - невід'ємна складова педагогічного іміджу, оскільки вміння подобатися й налаштовувати до себе інших людей є необхідною якістю у професійних та особистісних контактах. Зовнішній вигляд - це лише стиль, зумовлений внутрішнім складом особистості.

Створення іміджу педагога - довготривалий і складний процес. Його результативність залежить від передумов, умов, специфіки та технологій формування, Я-концепції особистості та інших чинників, що взаємозумовлені й взаємопов'язані між собою.

На думку У. Джемса, К. Роджерса, Р. Бернса, імідж потрібно розглядати як формування «Я-образу», пов'язаного з «Я-концепцією» особистості. Головним

172в Я-концепції особистості є оцінний компонент - самооцінка, тобто думка про особисті цінності, які існують у вигляді установок конкретної людини. Щоб створити себе, створити уявлення про себе, людина має об'єктивізувати себе внутрішньо, виразити свої суб'єктивні стани в символах, зрозумілих іншим людям [2].

«Я-концепція» - цілісний, хоч і не позбавлений внутрішніх суперечностей образ власного «Я», який є настановою людини стосовно себе [6, с. 350].

У її структурі можна виділити три основні компоненти:

- когнітивний - що я знаю про себе (Я-щасливий, Я-незграбний, Я-товариський, Я-дратівливий);

- оцінювальний - як я оцінюю те, що знаю про себе (мене це радує, мені це байдуже);

- поведінковий - як я поводжуся відповідно до оцінки того, що я знаю про себе [4, с. 23].

А. Калюжний зазначає, що головним в «Я-концепції» особи є оцінювальний компонент, який зазвичай називають самооцінкою. Це особова думка про власну цінність, яка виражається в установках, властивих даній людині. Вона відображає міру розвитку відчуття самоповаги, відчуття власної цінності і позитивного ставлення до всього, що входить в сферу «Я». Це означає, що позитивну Я-концепцію можна прирівняти до позитивного ставлення до себе, до самоповаги, відчуття власної цінності. Синонімами негативної Я-концепції в цьому разі стають негативне ставлення до себе, відчуття своєї неповноцінності [4, с. 23].

Таким чином, позитивна «Я-концепція» вчителя простежується через:

- позитивне ставлення до себе, позитивну самооцінку, самоповагу, відчуття власної гідності; самосвідомості, що висвітлює знання людини про себе: «який я?» Слід підкреслити, що професія педагога потребує знання себе не лише як особистості, але і як вчителя: «який я вчитель, вихователь, чи маю я здатність до викладання, до роботи з дітьми?» тощо;

- поведінку, яка узгоджує внутрішнє оцінювання себе із зовнішніми вчинками [3, с. 424].

Для педагога з позитивною «Я-концепцією» характерною є гнучкість педагогічного мислення, що дає змогу йому приймати правильні рішення у складних ситуаціях, швидко реагувати на зміни в почуттях, мисленні, поведінці дітей, бути впевненим у собі і бути задоволеним власною діяльністю.

Позитивна «Я-концепція» педагога невід'ємно пов'язана з педагогічною емпатією, що виявляється в безумовному внутрішньому прийнятті самооцінки особистості учня, дає змогу відобразити світ його переживань у власних і внаслідок цього сприяє збалансованості міжособистісних відносин, переводячи їх у суб'єкт-суб'єктивні. В основі цього феномену перебувають упевненість самого педагога у власній особистості, цінності та його професійна компетентність, яка, з іншого боку, є складовою професійної мобільності [6].

Виходячи з вищесказаного, можна стверджувати, що науковці, розглядаючи імідж людини, крім зовнішнього виділяють ще й внутрішній образ. Це пов'язано, насамперед із тим, що людину ми сприймаємо зовнішньо тільки перші секунди, а потім на рівні підсвідомості розглядаємо внутрішнє ядро людини, її інтелектуальні та моральні особливості.

Таким чином, розвиток професійного педагогічного іміджу не може відбуватися без удосконалення внутрішнього образу людини. Педагог не має обмежуватися тільки гарною зовнішністю, умінням вдало передавати інформацію, але й має цілеспрямовано проводити роботу з перетворення своєї Я-концепції та розвитку особистісних якостей, таких як характер, темперамент, вольові якості та ін.

Перспективи подальшого дослідження порушеної проблеми вбачаємо у вивченні сфери іміджоутворювальної діяльності педагога.

Література

1. Варданян М. Р. Имидж педагога как фактор здоровье сбережения субъектов образовательного процесса в основной школе: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.01 / М. Р. Варданян. - Омск, 2007. - 13 с.

2. Гоноболинн Ф. Н. О некоторых психологических качеств личности учителя: вопр. психологии / Ф. Н. Гоноболин. - М, 1975. - № 1. - С. 101-110.

3. Зязюн І. А. Педагогічна майстерність : підручник / І. А. Зязюн, Л. В. Крамущенко, І. Ф. Кривонос та ін. ; за ред. І. А. Зязюна. - [2-ге вид., перероб. І. доп.] - К. : Знання, 2007. - 495 с.

4. Калюжний А. А. Психология формирования имиджа учителя / А. А. Калюжный. - М. : Владос, 2004. - 224 с.

5. Коханенко А. И. Имидж рекламных персонажей / А. И. Коханенко. - М. : ИКЦ «Март», Ростов н/д: Издательский центр «Март», 2004. - 144 с.

6. Курлянд З. Н. Педагогіка вищої школи : [навч. посіб] / З. М. Курлянд, Р. І. Хмелюк, А. В. Семенова та ін.; за ред. З. Н. Курлянд - 3-тє вид., перероб. і доп. - К. : Знання, 2007. - 495 с.

7. Маценко В. Ф. Технологія іміджу / В. Ф. Маценко. - К. : Главник, 2005. - 96 с.

8. Павлова С. П. Імідж учителя як компонент культури педагогічної діяльності / С. П. Павлова // Класному керівнику. - 2010. - № 9 (21) вересень. - C. 35.

9. Перелыгина Е. Б. Психология имиджа: [учебное пособие] / Е. Б. Перелыгина. - М. : Аспект Пресс, 2002. - 223 с.

10. Размолодчикова І. В. Формування професійного іміджу вчителя початкових класів у процесі вивчення фахових дисциплін: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / І. В. Размолодчикова; Кіровоград. держ. пед. ун-т ім. В.Винниченка. - Кіровоград, 2011. - 263 с.

11. Садовенко С. М. Імідж музичного керівника та вчителя музичного мистецтва / С. М. Садовенко // Музичний керівник. - 2012. - № 2. - С. 4.

12. Суслова Л. П. У каждого своя аура / Л. Суслова // Учительская газета. - 2002. - 3 января. - С. 5-6.

13. Технологія формування іміджу вчителя // Завуч. - 2012. - № 22 (496) листопад. - С. 25.

14. Чебикін О. Я. Психологічні особливості формування основ професійного іміджу : монографія / О. Я. Чебикін, О. О. Ковальова. - Одеса, 2009. - 223 с.

15. Утлик Є. П. Практическая психология имиджа / Є. П. Утлик // Вестник университета: серия психология и управление персоналом. - М. : Государственный университет управления, 1999. - № 1. - С. 5-17.

Размещено на Allbest.ru