Сучасні організаційні форми позакласної роботи з літературно обдарованими учнями

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сучасні організаційні форми позакласної роботи з літературно обдарованими учнями

Ольга Борисівна Петрович,

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

В статье раскрыто понятие «литературная внеклассная работа», определены оптимальные организационные формы внеклассной работы с литературно одаренными старшеклассниками.

Ключевые слова: организационные формы, литературная одаренность, внеклассная работа, литературное образование.

Key words: organizational forms, a literary giftedness, extracurricular work, literary education.

На сучасному етапі реформування освіти найбільшою цінністю визнається розвинута, вільна особистість, здатна жити та творити в умовах мінливого світу. У зв'язку з цим головним завданням освітнього процесу є всебічний розвиток тих, хто навчається, розкриття і реалізація їхнього творчого та духовного потенціалу, виховання в них потреби до самоосвіти, саморозвитку і самовиховання. Аксіоматично, що проведення уроків невіддільне від позакласної роботи з предмета, це забезпечує безперервність та гуманізацію навчання, розвиває творчі здібності школярів. Проте повному вирішенню вище названих завдань з розвитку та підтримки обдарованих учнів у системі літературної освіти сприятиме саме позакласна робота. Адже, на відміну від діяльності на уроках, особливістю навчально-виховного процесу в позакласній сфері є яскраво виражена специфіка взаємин його суб'єктів, що основується на співтворчості педагога й учнів, взаємоповазі та взаємній зацікавленості в спільному успіху й результатах цієї роботи, відносна автономність школярів у розвитку свого внутрішнього світу, широкі можливості для самоутвердження, самостійного вибору не лише змісту, а й способів власної діяльності, відсутності регламентованих установок. Відтак, вагомого значення у позакласній роботі набувають гнучкість і мобільність, урізноманітнення методів і форм діяльності, доцільність та ефективність добору певних літературних завдань, що близькі до їх досягнення та можуть оперативно змінюватися з урахуванням запитів і творчих можливостей шкільної молоді [3, 145]. Тому особливої актуальності набуває потреба визначення оптимальних організаційних форм позакласної роботи з української літератури з обдарованими учнями.

Питання організації позакласної роботи з української літератури досліджують у своїх працях провідні науковці В. Андрусенко, Т. Бабійчук, Л. Базиль, Т. Бугайко, Ф. Бугайко, Н. Волошина, О. Куцевол, А. Лісовський, В. Неділько, Є. Пасічник, С. Пультер, А. Ситченко, Б. Степанишин, Г Токмань, В. Шуляр; зміст і специфіку позакласної роботи в розвитку творчих здібностей підлітків - В. Белова, Л. Бруднов, І. Винниченко, В. Горський, А. Журкіна, І. Колесник, Е. Маріенгоф, Л. Якубова та ін. Проблема розвитку й реалізації літературної творчості у навчально-пізнавальній діяльності розглядалася Н. Волошиною, Г. Іоніним, М. Кудряшовим, О. Куцевол, Н. Молдавською, В. Недільком, Є. Пасічником, Б. Степанишиним, Г Токмань, В. Цимбалюком, З. Шевченко та ін. Варто зазначити, що вивчення літературно обдарованих учнів відбувалось переважно у підлітковому та старшому шкільному віці.

Незважаючи на значну кількість досліджень з питань позакласної роботи та літературної обдарованості, ця проблема залишається й досі актуальною та потребує подальших досліджень.

Мета статті полягає у визначенні оптимальних організаційних форм позакласної роботи з обдарованими старшокласниками в системі літературної освіти.

Зміст позакласної роботи з української літератури досить повно відображає визначення Г Токмань: «Літературна позакласна робота - це різноманітні види літературної діяльності учнів освітньо-виховного характеру, які організовують і проводять у школі в позаурочний час» [13, 123].

Головну роль у розвитку літературної творчої діяльності школярів Є. Пасічник та Н. Волошина надають позакласній роботі. Так, Є. Пасічник наголошує, що позакласна робота з літератури є засобом удосконалення не лише творчих здібностей дітей, а й комунікативних, що є важливою умовою для розвитку творчої особистості.

Специфіка позакласної роботи потребує відповідних професійно-особистісних якостей педагога, індивідуального стилю мислення, спрямованого на творчий пошук оригінальних рішень, розвиток літературних здібностей старшокласників у позаурочний час. А. Бруднов зазначає, що «своєрідність цього виду діяльності пов'язана з інноваційними ідеями: гуманістичної спрямованості освіти (відмова від функціональної заданості цього процесу, самовизначення дитини, формування особистісної позиції, перехід від «культури корисності» до «культури гідності»); ієрархії педагогічних цілей побудови індивідуалізованих систем навчання, перетворення знання на інструмент творчого освоєння світу, включення науково-дослідної діяльності в процес навчання...» [2, 2].

Учитель-філолог повинен бути готовий до постійного прояву творчості, моделювання та проектування позакласної роботи з літератури з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, їхніх освітніх потреб, мотивів, схильностей й інтересів тощо.

Питання організації позакласної роботи школярів з української літератури ґрунтовно розроблено в працях Є. Пасічника. Ученим визначено такі організаційні форми проведення зазначеної роботи: «через індивідуальні доручення, які виконують учні, заняття гуртка та масові заходи» [8, 370]. Науковець називає чимало видів робіт, що можуть проводитись на заняттях гуртка: знайомство учнів з новинками художньої літератури, спогадами про письменників; прослуховування доповідей та рефератів школярів про взаємозв'язок митців з рідним краєм, цікавих повідомлень з літературних газет, журналів; ознайомлення зі статтями про особливості віршування, культуру мовлення; складання заміток до газет; підготовка літературної сторінки для місцевої преси; перегляд фільмів-екранізацій та ін. Окрім того, Є. Пасічник звертає увагу на те, що залежно від характеру завдань розрізняють гуртки літературно-творчі, драматичні, фольклорні, літературно-краєзнавчі, художнього слова тощо. На його думку, важливу роль у стимулюванні творчості школярів відіграє випуск шкільних літературних збірників й альманахів, проведення літературних вечорів, читацьких конференцій та диспутів, літературних екскурсій та походів, індивідуальне і групове збирання фольклору, виготовлення літературних карт, оформлення шкільного літературного музею тощо.

Б. Степанишин констатує, що більш детальне вивчення певної літературної теми для деяких учнів здійснюється на заняттях гуртка, а для багатьох - «у краєзнавчих походах, у процесі підготовки й відзначення ювілеїв письменників, у роботі по обладнанню літературного кабінету, в учнівському лекторії, на читецьких конференціях, масових заходах шкільної бібліотеки тощо» [11, 224].

Підтримуємо міркування Н. Волошиної, яка серед ефективних форм позакласної роботи в процесі вивчення літератури в школі, що активно розвивають творче мислення та літературно-творчі здібності школярів, називає літературні вечори, вечори власної учнівської творчості, видання шкільного літературного альманаху, конкурси на кращий учнівський твір, літературні олімпіади, екскурсії, зустрічі з письменниками, людьми різних професій, учасниками героїчних подій, читацькі конференції, літературні диспути, драматичні, літературно-мистецькі й творчі гуртки та ін. Науковець зауважує, що найчастіше літературно обдаровані учні об'єднуються в літературно-творчий гурток, основне завдання якого - «навчити школярів образно мислити, відтворювати засобами слова свої думки, почуття, розуміння навколишнього» [7, 135]. З цією метою, на думку вченої, варто проводити літературні вправи: написання етюдів, відгуків на прочитану книжку, переглянутий фільм, спектакль, прослуханий музичний твір,написання статей в газету, збирання фольклорних матеріалів, оформлення матеріалів про екскурсію тощо. Нам імпонує переконання Н. Волошиної, яка слідом за М. Рибниковою рекомендує охоплювати позакласною роботою якнайбільше учнів, не лише обдарованих дітей, але й тих, які виявляють глибокий інтерес до літератури й мистецтва [7, 162].

До вирішення цієї проблеми долучилися Л. Мірошниченко та Ю. Дишлюк, які теоретично обґрунтували та практично розробили систему ефективної реалізації організаційних форм позакласної роботи з літератури: гуртків, літературного салону, літературних екскурсій, вечорів, вікторин, ігор, диспутів тощо [6].

Вагомими є дослідження цього питання Г Токмань, яка виділяє індивідуальні, групові та масові форми позакласної роботи з літератури. Учена зазначає, що індивідуальні заняття можуть проводитись зі слабкими учнями для покращення їхніх знань і з обдарованими задля розвитку здібностей. До групових форм організації позакласної роботи вона зараховує гурток, студію, клуб, товариство. Серед масових форм роботи Г Токмань розрізняє тиждень української літератури, олімпіади, читацьку конференцію, літературний вечір, фольклорні свята, походи, екскурсії, поїздки літературними місцями, фольклорно-краєзнавчі експедиції, а також рекомендує поширювати практику сучасних масових інтелектуальних заходів («КВК», «Що? Де? Коли?», «Брейн-ринг», «Поле чудес», «Перший мільйон» тощо) [12, 123-132].

Акцентуємо нашу увагу на твердженні О. Куцевол, що в різноманітних формах позакласної роботи з літератури, насамперед літературно-краєзнавчій, варто використовувати твори «поетичної критики», що можуть «бути імпульсом до організації екскурсії до музею письменника, відвідання пам'ятних місць, пов'язаних з його перебуванням у даній місцевості, активізації літературно-краєзнавчих пошуків тощо» [4, 19]. Також науковець детально схарактеризувала різноманітні форми літературних вечорів у школі. Так, залежно від характеру матеріалу та завдань вони поділяються на такі різновиди: ювілейні, тематичні, історико-літературні, жанрові; залежно від форм і методів, а також способів діяльності вчителя та учнів - на літературно-музичні композиції, вечори конференції, ігрові вечори, вечори запитань та відповідей, вечори-читання, вечори широкої програми [5, 2-3].

А. Ситченко значну увагу надає гуртковій роботі. Зокрема, дослідник зауважує, що в старшій ланці гурткова робота набирає ширших форм: шкільний гурток, літературний клуб старшокласників, літературно-творче об'єднання, літературна студія, науково-творче товариство, шкільний театр та ін. [10, 216].

С. Пультер й А. Лісовський до масових позакла- сних заходів з літератури зараховують: проведення тижнів літератури, відзначення ювілеїв письменників, вечори поезії у школі, літературні ранки та вечори, літературні конкурси та олімпіади тощо [9, 121]. Науковці розрізняють такі різновиди гуртків у школі: виразного читання, фольклорний, літературно-творчий, літературно-музичний, літературно-драматичний, літературно-краєзнавчий, синтетичний (комбінований) літературний гурток. Учені радять учителям-словесникам застосовувати різноманітні види й форми літературно-краєзнавчої роботи, зокрема ознайомлення з життям і творчістю письменників, які проживали в ріднім краї, екскурсії до пам'ятних літературних місць в області, конференції за книжками місцевих письменників, виготовлення літературної карти області, створення шкільного куточка, випуск літературної газети, альбомів і альманахів на літературно-краєзнавчу тематику, зустрічі з місцевими літераторами, збирання зразків усної народної творчості тощо [9, 122].

Ми вважаємо ефективними форми позакласної роботи з літератури, розроблені Т Бабійчук на принципах діалогізму та проблемності: міні-лекторій (лекції проблемні, діалогічні (бінарна лекція або лекція вдвох), лекції-візуалізації); диспути; інсценізації; літературно-музичні вечори, літературні портрети, присвячені відомим українцям (як правило, письменникам); реклами художніх творів; літературні читання; день української книги; усний журнал [1, 449-453].

Важливою є думка Є. Пасічника, що потрібно «зважати на особливості вікової детермінації» в літературному розвитку учнів, адже «у кожному віці свої психолого-педагогічні особливості навчально-пізнавальної діяльності, свої можливості, на які ми не можемо не зважати, організовуючи вивчення художнього твору, будуючи урок літератури» [8, 54].

На розвиток творчих здібностей та обдарувань учнів, забезпечення задоволення їхніх потреб в освоєнні різних видів і форм діяльності, набуття досвіду емоційно-ціннісного ставлення до світу, досвіду спілкування і взаємодії, самореалізації значно впливає освітнє середовище, що формується в умовах позакласної роботи.

Проаналізовані педагогічні джерела й шкільна практика засвідчили, що в позакласній роботі з української літератури традиційно виділяють три основні форми залежно від кількості її учасників: індивідуальну, групову та масову, відповідно кожна з них має цілий арсенал методів і прийомів організації.

Отже, аналіз опрацьованої джерельної бази дає підстави стверджувати, що позакласна робота з літератури має значний освітньо-виховний вплив на учнів, активізує їхні думки та творчу діяльність. Цілеспрямоване використання різноманітних форм позакласної роботи є вирішальним у розвитку творчих здібностей та літературних обдарувань учнів, їхньої самостійності, творчості та винахідливості, ініціативності, гнучкості й оригінальності мислення, формуванні дослідницьких умінь; розширює простір для творчої самореалізації та самоствердження, готовності до ризику; забезпечує досягнення успіху й формування позитивної самооцінки; посилює віру у власні творчі можливості.

організаційний позакласний літературний обдарований

Використані літературні джерела

1. Бабійчук Т. Формування української ментальності у студентів педагогічного коледжу як результат екзистенційно-діалогічної парадигми (на матеріалі позакласної роботи з літератури) / Т Бабійчук // Теоретична і дидактична філологія: Збірник наукових праць. - 2011. - Вип. № 10. - С. 445-454.

2. Бруднов А. К. Развитие дополнительного образования в условиях общеобразовательного учреждения / А. К. Бруднов // Воспитание школьников. - 1993. - № 2. - С.2.

3. Вайновська М. К. Формування творчої особистості підлітка в навчально-виховному процесі: дис.... канд. пед. наук: спец. 13.00.07 / М. К. Вайнов- ська. - Запоріжжя, 2004. - 214 с.

4. Куцевол О. М. Життя і творчість письменника в дзеркалі «поетичної критики»: [навчальний посібник] / О. М. Куцевол. - Вінниця: 2010. - 280 с.

5. Куцевол О. М. Специфіка та методика проведення літературних вечорів у школі / О. М. Куцевол //

6. Мірошниченко Л. Ф. Зарубіжна література. Позакласні заходи. 9-11 кл.: Посібн. для вчителя / Л. Ф. Мірошниченко, Ю. М. Дишлюк. - Харків: Ранок, 2004. - 208 с.

Наукові основи методики літератури: Навч.- метод. посібн. / Н. Й. Волошина, О. М. Бандура, О. А. Гальонка та ін.]; за ред. Н. Й. Волошиної. - К.: Ленвіт, 2002. - 344 с.

7. Пасічник Є. А. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах: навч. посібн. [для студ. вищих навч. закладів освіти] / Є. А. Пасічник. - К.: Ленвіт, 2000. - 384 с.

8. Пультер С. Методика викладання української літератури в школі. Курс лекцій для студентів-філоло- гів / С. Пультер, А. Лісовський. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2011. - 144 с.

9. Ситченко А. Л. Методика навчання української літератури в загальноосвітніх закладах [Текст]: навч. посіб. для студентів-філологів / А. Л. Ситченко. - К.: Ленвіт, 2011. - 291 с.

10. Степанишин Б. І. Література - вчитель - учень (Самостійне вивчення учнями літератури): Посібник для вчителя / Б. І. Степанишин. - К.: Освіта, 1993. - 240 с.

11. Токмань Г. Л. Методика викладання української літератури в старшій школі: екзистенціально- діалогічна концепція: Монографія / Г Л. Токмань. - К.: Міленіум, 2002. - 320 с.

12. Токмань Г. Л. Методика навчання української літератури в середній школі: Підручник / Г. Л. Ток- мань. - К.: ВЦ «Академія», 2012. - 309 с.

Размещено на Allbest.ru