Методичні рекомендації щодо удосконалення психолого-педагогічної підготовки майбутніх викладачів економіки у вищих навчальних закладах економічного профілю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методичні рекомендації щодо удосконалення психолого-педагогічної підготовки майбутніх викладачів економіки у вищих навчальних закладах економічного профілю

Александрова Н.М., Сгадова В.В.

В статті на основі аналізу останніх наукових досліджень з проблеми професійної підготовки майбутніх викладачів в непедагогічних вищих навчальних закладах обгрунтовано актуальність і необхідність фор-мування управлінської культури у студентів - майбутніх викладачів економіки в процесі психолого- педагогічної підготовки в економічному університетті. За результатами дослідження запропоновано мето-дичні рекомендації щодо удосконалення змісту психолого-педагогічної підготовки майбутніх викладачів економіки у вищих навчальних закладах економічного профілю. Рекомендації можуть бути інтегровані в існуючий зміст психолого-педагогічної підготовки майбутніх викладачів економіки, не створюючи додат-кові курси і дисципліни.

Ключові слова: управлінська культура викладача, фомування управлінської культури, експериментальне
дослідження, психолого-педагогічна підготовка майбутніх викладачів економіки, методичні рекомендації.

роблема у загальному вигляді. У сучас-них умовах конкурентноздатним ресур-сом професійної діяльності викладача стає його загальна і професійно-педагогічна культура, яка забезпечує особистісний розвиток, вихід за межі стандартної діяльності, здатність створювати і пе-редавати цінності праці. Водночас для ефектив-ного здійснення професійної діяльності особливої актуальності набувають знання з управлінської культури, як складової професійно-педагогічної культури, оскільки будь-яка діяльність передба-чає виконання управлінських функцій (плануван-ня, організація, мотивація, контроль). управлінський викладач педагогічний підготовка

Актуальність формування особистості викла-дача, який володіє високим рівнем управлінської культури, пояснюється зростаючими вимогами до рівня його професіоналізму в умовах рефор-мування вищої освіти. Об'єктивна необхідність інтенсивних змін педагогічних систем і процесів зумовлює високий рівень готовності майбутнього викладача до управлінської діяльності, наявність у нього управлінської свідомості та мислення.

Отже, метою нашого дослідження є розроб-ка практичних рекомендацій щодо покарщен- ня психолого-педагогічної підготовки майбутніх економістів в економічному університеті.

Важливість зосередження педагогічних зусиль на розв'язанні завдань формування управлінської культури у студентів економічного університету визначається також тим, що контекстний харак-тер навчання у вищому навчальному закладі дає змогу сформувати управлінську компетентність, що не втрачатиме актуальності у подальшому житті та діяльності особистості, та відповідатиме вимогам майбутньої професійної діяльності.

Аналіз останніх публікацій та джерел. У процесі обґрунтування теоретичних засад формування управлінської культури майбутніх викладачів економіки в економічному універ-ситеті до уваги взято концептуальні ідеї, положення, викладені у наукових працях з проблем: теорії діяльності й розвитку особистості (Б. Ана- ньєв, Г. Балл, Л. Виготський, П. Гальперін, О. Ле- онтьєв, В. Мясищев, В. Моляко, А. Петровський, К. Платонов, С. Рубінштейн, Н. Тализіна); нау-кові ідеї про дослідження культури особистості на окремих етапах її соціалізації (К. Абульха- нова-Славська, І. Бех, А. Здравомислов, І. Зя- зюн, М. Каган), закони та принципи теорії со-ціального менеджменту (В. Афанасьєв, О. Берг, І. Блауберг, В. Бондар, Д. Гвішіані, О. Дайнеко, О. Лернер, В. Пікельна, Г. Попов, В. Садовський); ідеї науковців щодо проблем освітнього менедж-менту (В. Бондар, Л. Даниленко, Г. Єльникова, Л. Калініна, Л. Карамушка, Ю. Конаржевський, В. Маслов, В. Пікельна, С. Подмазін, М. Поташ-ник, І. Прокопенко, Т. Рогова, М. Сметанський, М. Сунцов, П. Третьяков, Є. Хриков, В. Якунін).

Виклад основного матеріалу. Специфіка на-вчального процесу полягає в опосередкованості впливу на студента, регулюванні умов його роз-витку. Така діяльність викладача вимагає висо-кого рівня управлінської компетентності, яка має прояв у його готовності вирішувати педагогічні завдання й здійснювати управління навчально- пізнавальним процесом.

Успішність педагогічної діяльності викладача визначається не лише його науковим багажем, а й у багатьох випадках його вміннями реалізову-вати у навчальному процесі відповідні управлін-ські функції. Інтегративним стрижнем виклада- ча-управлінця є його управлінська культура, що дозволяє особистості самоактуалізуватися та са- мореалізуватися у професійній діяльності.

Аналіз визначень управлінської діяльності вчителя, зроблений різними дослідниками, дає підстави стверджувати, що вона -- це цілеспря-мована і активна його взаємодія з суб'єктами на-вчального процесу, яка спрямована на гармоній-ний особистісний та професійний розвиток тих, хто навчається, а також досягнення поставле-них освітніх цілей у процесі реалізації вчителем управлінських функцій. Відповідно, головним за-вданням викладача в управлінні начальним про-цесом, на нашу думку, є оптимізація і підвищен-ня ефективності навчання студентів. Успішність управління навчально-пізнавальною діяльністю студентів безпосередньо пов'язана з реалізацією ним відповідних управлінських функцій [5].

В економічній науці управлінську культуру розглядають як «сукупність знань, необхідних для реалізації функцій управління службовою діяльністю, вмінь грамотно використовувати по-ложення науки управління під час здійсненні ор-ганізаційних заходів та навичок виконання необ-хідних управлінських операцій» [6, с. 215].

У науковій літературі автори розглядають пе-реважно управлінську культуру як професійну якість особистості державних службовців, мене-джерів, керівників навчальних закладів та май-бутнього вчителя як менеджера освіти. Її зміст пов'язують зі «свідомою діяльністю суспільних інститутів та окремих індивідів, що спрямована на регулювання стихійних та свідомих, об'єктивних та суб'єктивних начал, доцільне упорядкування суспільних відносин» [7, с. 502].

Узагальнення напрацювань учених дає змогу окреслити авторський підхід до розуміння по-няття «управлінська культура майбутнього ви-кладача» як інтегральної якісної характеристики особистості, яка включає в себе комплекс управ-лінсько-педагогічних компетенцій (управлінсько- педагогічні знання, вміння, ціннісні орієнтації, здібності і якості), тобто набута управлінсько-пе-дагогічна компетентність. Управлінська культура виступає також мірою та способом творчої реалі-зації особистості викладача у процесі здійснення ним управлінських функцій [2].

Управлінська культура майбутнього виклада-ча як його якісна характеристика має структурні компоненти (мотиваційно-цільовий, ціннісно-смис-ловий, когнітивний, діяльнісний, особистісно-твор- чий), які відтворюють основний зміст управлінсько- педагогічної діяльності, а також функціональні компоненти (світоглядна, аксіологічна, інформацій-на нормативна, комунікативна, виховна, функція соціалізації та інтегративна функції), кожен з яких включає в себе певні знання та цінності, а також способи діяльності у розв'язанні педагогічних за-вдань. Структурні та функціональні компоненти утворюють цілісну систему управлінська культура майбутнього викладача [1].

Методика формування управлінської культури майбутніх викладачів економіки передбачала вве-дення спецкурсу «Управлінська культура викла-дача» шляхом упровадження інтерактивних форм і методів навчання упродовж трьох етапів [3].

Проведене дослідження засвідчило, що на су-часному етапі розвитку суспільства ідея куль-турологічного підходу до підготовки майбут-ніх викладачів набуває особливої актуальності. Трансформація економічних, політичних і куль-турних моделей суспільства призводять до по-ступової зміни ідеалу освіти: з людини освіченої до людини культурної. Високий освітньо-куль-турний рівень, уміння швидко поновлювати й по-повнювати знання є нині важливими вимогами до професіоналізму педагогічних кадрів.

За узагальненими результатами анкетування на констатувальному етапі дослідження виявле-но, що 31,6% опитаних студентів характеризу-ються низьким рівнем сформованості управлін-ської культури, середній рівень притаманний 38,5% студентів, високий -- 29,8% студентів. Дані формувального експерименту дали змогу зроби-ти висновок про поглиблення уявлення студен-тів щодо змісту, цілей та результатів майбутньої управлінсько-педагогічної діяльності, сутнос-ті і змісту управлінської культури, її вплив на ефективність реалізації функцій управління на-вчанням підопічних [1].

Експериментальна перевірка засвідчила по-зитивну динаміку рівнів сформованості усіх компонентів управлінської культури в експери-ментальних групах порівняно з контрольними. Найбільш динамічними виявилися зміни в рівнях сформованості когнітивного, мотиваційно-цільо-вого і особистісно-творчого компонентів.

Для визначення статистичної достовірності різниці між середнім значенням показників рів-ня сформованості управлінської культури сту-дентів -- майбутніх викладачів економіки в екс- ериментальних групах та контрольних групах обчислено 1-критерій Стьюдента, який становить 7,99. При рівні значущості 0,01 і 124 ступеня сво-боди варіації табличне значення 1-критерію до-рівнює 2,66, тобто фактичне значення перевищує табличне. Можна зробити статистично обґрунто-ваний висновок про те, що виявлені відміннос-ті між середніми показниками сформованості управлінської культури майбутніх викладачів є статистично значущими.

Виявлено позитивні зміни рівнів сформованос- ті управлінської культури майбутніх викладачів економіки, які відбулися під час формувального експерименту. Управлінська культура студентів -- майбутніх викладачів сформована в основному на середньому (35,9%) і високому (45,4%) рівнях

Аналіз теорії і практики даної проблеми, а та-кож проведений експеримент, дозволяє зробити висновок про те, що використання методичних рекомендацій, перевірених під час формуваль-ного експерименту, сприяє підвищенню рівня сформованості у майбутніх викладачів управлін-ської культури [1].

Формуванняуправлінської культури майбут-ніх викладачів економіки є цілеспрямованою і неперервною творчою діяльністю основного суб'єкта навчального процесу -- викладача вищої школи. У підготовці майбутніх викладачів еконо-міки ми рекомендуємо:

1) базові життєві цінності майбутніх викла-дачів бажано акцентувати на:

позитивне світосприйняття і толерантне від-ношення до інших людей незалежно від їх інди-відуальних світоглядних і соціокультурних осо-бливостей;

пріоритеті загальнолюдських цінностей, ви-знанні цінності і унікальності кожного студента, прийнятті й утвердженні цінностей професії;

емоційно-вольову сферу розвивати на осно-ві позитивного мислення за допомогою вправ і тренінгів особистісного розвитку, самоконтролю й рефлексії, адекватної самооцінки;

2) професійно-педагогічний (змістовий) компо-нент підготовки можна удосконалити за рахунок:

запровадження розробленого нами спецкурсу «Управлінська культура викладача»;

додаткові спецкурси «Кар'єра викладача», «Імідж викладача»;

використання додаткової навчальної інформа-ції, яка спрямована на формування управлінсько культури у студентів, до змісту дисциплін «Пси-хологія діяльності та навчальний менеджмент» і «Методика викладання економіки». Таке удо-сконалення змісту навчання можливе за рахунок включення до змісту лекцій з зазначених вище дисциплін додаткової навчальної інформації. На основі проведеного нами дослідження можемо рекомендувати викладачам цих психолого-педа- гогічних дисциплін включити до плану лекційних і практичних занять питання про культурний сенс педагогічної діяльності, моральні та правові її засади; ціннісний та особистісно-творчий зміст управлінської культури, що істотним чином, на нашу думку, сприятиме прагненню майбутніх викладачів до постійного самовдосконалення;

3) використання ідей зарубіжного досвіду під-готовки викладачів, зокрема:

просування та підвищення престижу професії «викладач вищої школи» як окремої професії;

формування позитивного іміджу та авторите-ту викладача серед студентів;

включення до програм психолого-педагогічної підготовки майбутніх викладачів ідей про фор-мування патріотизму та оволодіння цінностями громадянського суспільства;

запровадження в університеті інституту на-ставництва для полегшення адаптації та коорди-нування підготовки молодого викладача до про-фесійної діяльності;

орієнтування студентів -- майбутніх виклада-чів на оволодіння стратегією особистісного зрос-тання та самовдосконалення, в основі якої по-кладена ідея створення портфелю викладача; на дослідницьку діяльність, розробку творчих про-ектів щодо покращання викладацької майстер-ності, розробка власних інформаційних та інно-ваційних продуктів та проектів;

запровадження у кожному вищому непедаго- гічному навчальному закладі Центрів професій-ного розвитку викладачів для підтримки якості навчання та викладання;

застосування методу спостереження студен-тами за роботою викладача в аудиторії (перегляд відеоматеріалу);

цілеспрямоване формування у студентів умінь критичного аналізу та мислення, умінь самоосвіти, розвиток латерального мислення; виконання консультаційних функцій;

проведення SWOT -- аналізу особистості сту-дентів для оптимізації та полегшення процесу засвоєння знань;

удосконалити зміст педагогічної практики, яка слугує важливою умовою формування управлін-сько культури [1, с. 189].

Педагогічна практика має надавати кожному студенту можливості для прояву вольової актив-ності, формування лідерських якостей, професій-них управлінських здібностей, які визначаються його вміннями долати професійні труднощі, що є важливим елементом у формуванні управлін-ської культури майбутніх викладачів.

Відповідно, ми б порадили студентам-практи- кантам під час проходження педагогічної практи-ки (з власного досвіду викладання або в процесі спостереження за діяльністю вчителя) виявити та проаналізувати будь-яке педагогічне явище за таким алгоритмом: опис явища (де, коли воно від-бувалося, його учасники, конкретні умови); аналіз причин його виникнення; характеристика законо-мірностей розвитку цього педагогічного явища на основі психолого-педагогічної теорії; визначення можливих шляхів його розв'язання або подолання.

З досвіду відомо, що діяльність студентів під час педпрактики відбувається більш успішно, з більшим інтересом, коли студенти одержують за-доволення від спілкування зі школярами і вчите-лями. Тому під час педагогічної практики бажано, щоб студенти відстежували емоції, які вони пере-живають. Ми б порадили додати до звіту й аналізу студентами-практикантами завдання, яке полягає в аналізі власного емоційного стану, задоволення чи незадоволення результатами власної діяльності.

До такого завдання педагогічної практики як: «Відвідування та критичний аналіз навчаль-них занять», ми б порекомендували студентам- практикантам під час проходження педагогічної практики вести щоденник психолого-педагогіч- них спостережень [1, с. 186].

Розгляд цих питань у процесі психолого-педа- гогічної підготовки сприяє посиленню культурної спрямованості особистості майбутнього викладача-управлінця, відкриває перспективу його твор-чої самореалізації.

Дані рекомендації спрямовані на створення оптимальних умов і вибір ефективних форм і за-собів для розкриття потенціалу кожного студен-та з метою його самореалізації у майбутній про-фесійній діяльності.

Размещено на Allbest.ru