Концептуальні підходи до технологізації управління розвитком організаційної культури закладу загальної середньої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 373.3/.5.091

Концептуальні підходи до технологізації управління розвитком організаційної культури закладу загальної середньої освіти

Усатенко В.М.

Анотація

технологізація організаційний культура освіта

У статті проаналізовано концептуальні підходи до технологізації управління розвитком організаційної культури закладу загальної середньої освіти як умови підвищення ефективності управлінської діяльності.

Ключові слова: управління, організаційна культура, заклад загальної середньої освіти, розвиток, технологізація, педагогічна технологія, концептуальні підходи.

Annotation

The choice of the article theme is caused by the continuous reformation of the educational sphere in the state scope, the modern views for the role, place and functions of the management of both the general secondary education institution in totality and the organizational culture of the general secondary education institution in particular. It is being that the acute need in the expedient and more effective methods of the educational process modernization appears. One of them is its technologization.

Key words: management, organizational culture, general secondary institution, development, technologization, pedagogical technology, conceptual approaches.

Постановка проблеми. В умовах безперервного реформування освітньої галузі у державному масштабі, осучаснення поглядів щодо ролі, місця й функцій управління як закладу загальної середньої освіти (далі - ЗЗСО) в цілому, так і організаційної культури ЗЗСО зокрема, виникає нагальна потреба в доцільних і результативних методах модернізації освітнього процесу засобами сучасних управлінських технологій.

У той же час сучасні дослідники активно продукують ідею переорієнтації управління людськими ресурсами на гуманістичні засади, людиноцентричні, особистісно зорієнтовані, компетентнісні підходи до управлінської діяльності, особливо в освітній галузі.

У науковій літературі питання щодо впровадження інноваційних технологій управління розглядається, в основному, як позитивна ознака конкурентоспроможного підприємства. На думку Л. Піддубної, технологізація підприємства полягає у прискоренні генерування і абсорбції нових технологій [9].

У свою чергу Г.Козаченко зазначає, що технологізація управлінської діяльності є закономірним наслідком технологічних революцій, інформатизації та комп'ютеризації майже всіх видів та форм діяльності. Автор вважає, що технологізація є помітною відмінною рисою управління підприємством, адже зумовлює пошук результативних управлінських інструментів. Технологізація управління сприяє його раціоналізації, виключає ті роботи та дії керівників та фахівців, які є необов'язковими для досягнення очікуваного результату управлінської діяльності, формалізує реалізацію функцій управління [5].

Очевидно, що останнє твердження може бути екстрапольоване й на управління навчальними закладами. Особливість діяльності закладу загальної середньої освіти полягає у її циклічності, періодичній повторюваності і є істотною передумовою технологізації управління школою.

На наше переконання, актуальним є дослідження концептуальних підходів щодо технологізації управління розвитком організаційної культури ЗЗСО як суттєвого чинника впливу на підвищення його конкурентоспроможності, формування та розвиток позитивного іміджу навчального закладу.

Мета статті полягає у визначенні концептуальних підходів щодо впровадження технологій управління розвитком організаційної культури ЗЗСО як умови підвищення ефективності управлінської діяльності.

Результати теоретичного дослідження. Висока результативність реалізації стратегічних цілей освітньої організації, стабільність досягнень у практичному втіленні запроваджуваних галузевих перетворень уможливлюється застосуванням науково обґрунтованих інноваційних управлінських технологій, зорієнтованих на розвиток організаційної культури ЗЗСО.

Необхідність технологізації освіти на всіх її рівнях (дошкільної, загальної середньої, професійної, вищої, позашкільної) доводять у своїх роботах В. Вербицький, А. Вітченко, Б. Гершунський, Л. Даниленко, І. Зязюн, Л. Карамушка, В. Краєвський, В. Кремень, Т. Рожнова, З. Рябова, Г. Тимошко. Проте у своїй більшості їх праці присвячені пошуку, вибору та оптимальному застосуванню сучасних технологій навчання.

З огляду на мету наукових досліджень, технологія розглядається у різних значеннях. У широкому розумінні технологія - це той обсяг знань, який використовується для виробництва товарів, надання послуг із залученням наявного потенціалу виробника.

Деталізуючи загальне тлумачення технології стосовно управлінської діяльності, ми дійшли до висновку, що управлінська технологія - це набір управлінських засобів і методів дослідження стану та якості реалізації визначених цілей організації. Цей набір складається із сучасних методів і засобів збору й обробки інформації; психологічних прийомів ефективного впливу на працівників; принципів, законів і закономірностей організації й управління; системного моніторингу й контролю досягнутих результатів; рефлексії.

Ми припускаємо, що саме шляхом технологізації управління організаційною культурою можна досягти значних успіхів у діяльності навчального закладу, і тому погоджуємося з Г. Тимошко, яка переконливо доводить у своїх працях, що організаційна культура є основою життєвого потенціалу такого складного організму як організація й істотно зумовлює успіх функціонування організації у довгостроковій перспективі [14].

Безперечно, цікавою є також думка Г. Тимошко, що організаційна культура - це ідеологія управління, яка примножує основні цінності і традиції організації засобами підвищення ефективності трудового потенціалу. Під ідеологією управління автор має на увазі систему поглядів, ідей, усвідомлених і реалізованих управлінцями та колективом навчального закладу у процесі його стратегічного розвитку [17].

У дослідженнях, присвячених теорії менеджменту, В. Стадник розглядає організаційну культуру як багатогранний потужний стратегічний інструмент управління педагогічним колективом. Для нас істотним є те, що дослідниця визнає ефективність та доцільність використання цього інструменту задля виведення організації на якісно новий рівень, поліпшення процесу комунікацій, поведінки та цілеспрямованого впливу на особистісні й професійні якості учасників керованих підсистем [12].

Л. Карамушка у своїх наукових роботах наголошує на необхідності управляти формуванням організаційної культури навчального закладу. На думку дослідниці, менеджмент культури - творення шкільної культури - повинен бути чітко спланованим, не дивлячись на певну спонтанність її формування взагалі. Немаловажним елементом управління організаційною культурою є створення певних механізмів впливу наставления членів колективу до чогось [8].

Суттєвим для нашого дослідження також є те, що Л. Карамушка визнає наявність протиріч між розумінням необхідності використання фактора організаційної культури в управлінні загальноосвітніми навчальними закладами і відсутністю стратегії її розвитку. Ми погоджуємося з думкою автора щодо багатоаспектного змісту організаційної культури та можливістю розглядати її як внутрішнє джерело стимулювання інноваційного розвитку загальноосвітніх навчальних закладів [3].

Здійснюючи дослідження багатоаспектного змісту феномена організаційної культури, Г. Тимошко наголошує на міждисциплінарному підході до вивчення даної проблеми, що відкриває великі можливості для екстраполяції засобів, методів і розробок одних галузей науки в інші, що у свою чергу забезпечить позитивний розвиток освітньої організації [14].

У свою чергу, глобалізація економічної, політичної, гуманітарної, культурної, науково-технічної сфер суспільства спричиняє їх стандартизацію, уніфікацію, алгоритмізацію та технологізацію.

Поділяючи думку І. Зязюна, який вважає, що технологізація - історично неперервний в освіті процес, ми переконані, що завдяки технологізації, у системі освіти здійснюється спадковість нових технологій, виникає готовність до їхньої адаптації через призму рефлексії. Ми погоджуємося також з твердженням автора, що, хоча технологізація освіти є об'єктивним процесом, який постійно розвивається, її вектор визначається в основному науково-технічним прогресом та технологізацією суспільства, яка охоплює усі сфери його буття [2].

У наукових працях Т. Рожнової, які нами взято за основу спроб систематизації концептуальних підходів до управління розвитком організаційної культури ЗЗСО, особлива увага приділяється розкриттю управлінсько-технологічних аспектів освітнього процесу в системі загальної середньої освіти, які можуть бути використані у практичній діяльності керівника освітньої установи [10].

Як стверджує В. Князєв, досліджуючи феномен організаційної культури, вона позиціонується як один із різновидів соціальної технології. На наш погляд, заслуговує на використання в управлінській діяльності пропонована автором структуризація цієї технології [4].

Проте дослідження сучасних науковців у галузі управління розвитком організаційної культури закладу загальної середньої освіти не повною мірою розкривають сутність концептуальних підходів щодо технологізації цього процесу.

Успішність функціонування освітньої організації залежить від багатьох чинників, серед яких - сучасне матеріально-технічне забезпечення, інноваційний освітній простір, ефективне управління, сильна організаційна культура.

Ми погоджуємося із думкою В. Свистун, яка визначає організаційну культуру навчального закладу як специфічну систему відношень і взаємодії суб'єктів навчально-виховного процесу. Крім того, ми вважаємо, що доцільним було включення автором до системи відношень особливостей професійної свідомості та стилю поведінки і діяльності педагогів. Важливим для нас є твердження дослідниці, що організаційна культура грунтується на професійних, етичних цінностях і нормах та відноситься до сучасних методів управління навчальним закладом [11].

Серед існуючих дефініцій терміну «управління» нам імпонує визначення Є. Хрикова, який розглядає управління як процес планування, організації, мотивації і контролю, необхідний для формулювання і досягнення мети організації [18].

У свої працях визначення управління навчальним закладом О. Мармаза конкретизує як цілеспрямовану, активну взаємодію керівника з іншими учасниками освітнього процесу з метою забезпечення координації зусиль щодо оптимального функціонування установи та переведення її на більш високий якісний рівень, що, на нашу думку, співзвучно з висновками інших дослідників [6].

Переважна більшість вітчизняних і зарубіжних науковців у своїх фундаментальних працях організаційну культуру розглядають як потужний, глибинний управлінський потенціал. Керуючись у своїх дослідженнях грунтовними припущеннями, які знайшли своє відображення у роботах Г. Тимошко, ми переконалися, що організаційна культура в організації є соціальним фундаментом, який здатний нести на собі всю систему діяльності і взаємодії та своєчасно і адекватно реагувати на потреби суспільства [16].

Створення технології управління розвитком організаційної культури навчального закладу потребує аналізу та систематизації концептуальних підходів, існуючих у педагогічній науці та практиці управління освітніми закладами, на що і спрямовані пошуки нашого дослідження.

Серед наукових підходів, що запроваджуються у сучасну управлінську діяльність навчальних закладів, технологічний підхід до управління розвитком організаційної культури НЗ, на нашу думку, забезпечує сукупність методів, форм, моделей управління, які спрямовані на досягнення визначеної мети. Як стверджує В. Беспалько, управління здійснюється шляхом взаємодії всіх учасників навчально-виховного процесу, у результаті якої суттєво покращується загальний результат діяльності і розширюються можливості для впровадження інноваційних управлінських технологій, що в свою чергу спричиняє прогресивні зміни організаційної культури закладу [1].

Для нашого дослідження мають вагоме значення результати наукових пошуків Ю. Темрюкова, який зазначає, що управління організаційною культурою освітньої установи являє собою усвідомлений і цілеспрямований процес. На думку науковця, цей процес має бути чітко спланованим, організованим, контрольованим і мотивованим. Ми погоджуємося з твердженням автора, що управління розвитком організаційної культури школи повинно бути орієнтованим на формування і розвиток традицій, корпоративних цінностей, норм і правил поведінки, сприятливого психологічного клімату в педагогічному колективі як складових ядра організаційної культури, результатом чого має стати зростання позитивного іміджу закладу [13].

Аналіз наукової літератури, присвяченої проблемам формування й розвитку організаційної культури освітніх установ дозволив з'ясувати, що існують різні концептуальні підходи до управління розвитком організаційної культури навчального закладу. Серед інших концептуальних підходів можна виокремити наступні: гуманістичний, акмеологічний, аксіологічний, процесний, системний, ситуаційний, компетентнісний, особистісно-діяльнісний, інноваційно-дослідницький та культурологічний.

На нашу думку, управлінські технології щодо розвитку організаційної культури закладу загальної середньої освіти - це сукупність інноваційних прийомів, засобів, процедур реалізації функцій освітнього менеджменту, спрямованих на підвищення ефективності управління розвитком організаційної культури школи, позиціонування позитивного іміджу навчального закладу та досягнення бажаних результатів у процесі продукування освітніх послуг.

Усвідомлюючи, що жоден з концептуальних підходів комплексно не вирішує проблеми підвищення рівня управління розвитком організаційної культури ЗЗСО, а знаходиться у тісному взаємозв'язку з іншими концептуальними підходами, пропонуємо розглянути їх на основі спрямованості на забезпечення підвищення ефективності діяльності навчального закладу в цілому (табл. 1).

Таблиця 1. Концептуальні підходи до технологізації управління розвитком організаційної культури ЗЗСО на основі спрямованості на забезпечення підвищення ефективності діяльності організації в цілому