Концепція освітньо-наукової програми підготовки науково-педагогічних кадрів в аспірантурі зі спеціальності 015 "Професійна освіта"

Размещено на http://www.allbest.ru/

КОНЦЕПЦІЯ ОСВІТНЬО-НАУКОВОЇ ПРОГРАМИ ПІДГОТОВКИ науково-педагогічних кадрів в аспірантурі зі спеціальності 015 «Професійна освіта»

Н.П. Волкова,

доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри педагогіки та психології Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля

Стаття присвячена обґрунтуванню концепції освітньо-наукової програми підготовки фахівців за освітньо-науковим рівнем - доктор філософії (PhD) (спеціальність 015 «Професійна освіта»), окреслено місію і низку цілей; виокремлено низку компетентностей: загальні компетенції, не залежні від конкретного напряму підготовки; загально-професійні компетенції, що визначаються напрямом підготовки; професійні компетенції, що визначаються спрямованістю програми; висвітлено здатності, знання і вміння; розглянуто інваріантна і варіативна складові навчального процесу.

Ключові слова: доктор філософії (PhD), освітньо-наукова програма, загальні, загально-професійна, професійні компетентності.

освіта професійний компетентність

Статья посвящена обоснованию концепции образовательно-научной программы подготовки специалистов образовательно-научного уровня - доктор философии (PhD) (специальность 015 «Профессиональное образование»), определены миссия и цели; выделены компетентности: общие компетентности, не зависящие от конкретного направления подготовки; обще-профессиональные компетентности, определяются направлением подготовки; профессиональные компетенности, определяются направленностью программы; освещены способности, знания и умения; рассмотрены инвариантная и вариативная составляющие учебного процесса.

Ключевые слова: доктор философии (PhD), образовательно-научная программа, общие, общепрофессиональные, профессиональные компетентности.

This article is devoted to the substantiation of educational-scientific program's concept, developed for postgraduate scientific-and-pedagogic specialists' training on educational-scientific level - Doctor of Philosophy (PhD) (specialization 015 “Vocational Education”); the mission and a number of educational goals are outlined. A number of competencies are highlighted: general competencies that do not depend on the field of specialization; general-professional competencies that are determined by the major; professional competencies that are determined by the program's focus. The capabilities, knowledge and skills are described; invariable and variable components of educational process are presented.

Key words: Doctor of Philosophy (PhD), educational-scientific program, general, general-professional, professional competencies.

Волкова Н.П. Концепція освітньо-наукової програми підготовки науково-педагогічних кадрів в аспірантурі зі спеціальності 015 «Професійна освіта»

Стаття присвячена обґрунтуванню концепції освітньо-наукової програми підготовки фахівців за освітньо-науковим рівнем - доктор філософії (PhD) (спеціальність 015 «Професійна освіта»), окреслено місію і низку цілей. Акцентовано увагу цілях освітньої (забезпечення підготовки аспірантів до викладацької та науково-дослідної діяльності, формування програмних компетентностей, що дозволять їм оволодіти основними знаннями, вміннями, навичками, необхідними для здійснення оригінального дисертаційного дослідження у сфері освіти, успішно працювати у сфері науки і освіти та бути стійким на ринку праці) й дослідницької (підготовка висококваліфікованих фахівців-практиків, які володіють загальнонауковими методами системного, функціонального і статистичного дослідження, сучасними методами науково-дослідної та педагогічної діяльності) складових програми.

Обґрунтовано принципи навчання: контекстного навчання, комунікативної взаємодії, індивідуальної підтримки викладачем навчальної діяльності кожного аспіранта, внутрішньої свободи особистості, позиційності, критичного самооцінювання.

Виокремлено низку компетентностей: загальні компетенції, не залежні від конкретного напряму підготовки; загально-професійні компетенції, що визначаються напрямом підготовки; професійні компетенції, що визначаються спрямованістю програми; висвітлено здатності, знання і вміння; розглянуто інваріантна і варіативна складові навчального процесу. Окреслено результати навчання випускника освітньо-наукової програми (знання, уміння, комунікація, автономія і відповідальність).

Ключові слова: доктор філософії (PhD), освітньо-наукова програма, загальні, загально-професійна, професійні компетентності.

Volkova N. P. The concept of educational-scientific program designed for postgraduate scientific-and-pedagogic specialists' training in 015 “Vocational Education”

This article is devoted to the substantiation of educational-scientific program's concept, developed for postgraduate scientific-and-pedagogic specialists' training on educational-scientific level - Doctor of Philosophy (PhD) (specialization 015 “Vocational Education”); the mission and a number of educational goals are outlined. Emphases are put on educational (creation of the environment conductive for postgraduate students' training to teach and carry out scientific-and-research activities, development of program competencies that will let students master fundamental knowledge, skills and experiences necessary to conduct a distinctive thesis research in the field of education, successfully work in the sphere of science and education and to be competitive on the labor market) and research (training of highly qualified specialists-practitioners who possess general scientific methods of system, functional and statistic research, contemporary methods of scientific-research and pedagogic activities) components of the program.

Educational principles of contextual learning, communicative cooperation, individual support of every postgraduate student by a teacher, inner freedom of a personality, positional method, method of critical self-evaluation are justified.

A number of competencies are highlighted: general competencies that do not depend on the field of specialization; general-professional competencies that are determined by the major; professional competencies that are determined by the program's focus. The capabilities, knowledge and skills are described; invariable and variable components of educational process are presented. The outcomes of the educational-scientific program's implementation as demonstrated by its graduate student (knowledge, skills, communication, autonomy and responsibility) are given.

Key words: Doctor of Philosophy (PhD), educational-scientific program, general, general-professional, professional competencies.

Постановка проблеми. Сучасний етап розвитку вітчизняної педагогічної науки характеризується зростанням наукового інтересу до проблеми викладацької діяльності у вищій школі, професійної компетентності викладача вищого навчального закладу (складне й багатогранне явище, яке характеризує здатність людини застосовувати знання та вміння у різноманітних соціальних, професійних ситуаціях, кваліфіковано виконувати певну діяльність, зокрема професійну, комунікативну), його професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації. Лише компетентна, самостійна і відповідальна, з чіткими громадянськими позиціями індивідуальність, а точніше, вихована людина, здатна до оновлення суспільства, забезпечення державності України, розвитку її економіки та культури; здатна орієнтуватись в інформаційному суспільстві, швидкоплинному розвитку ринку праці, оперувати й управляти інформацією, активно діяти, приймати рішення, навчатись упродовж життя [1, с. 7]. На сьогодні саме педагогічна складова розглядається як системоутворювальна в структурі професійної компетентності фахівця вищої школи, як така, що зумовлює ефективність його професійної науково-педагогічної діяльності, успішність його професіогенезу. Тому однією із нагальних потреб сьогодення є створення умов для науково-педагогічної діяльності професорсько-викладацького складу - педагогів вищої школи, покликаних керувати процесами навчання, виховання та розвитку особистості у вищому навчальному закладі, її професійним становленням.

Аналіз останніх досліджень свідчить, що проблемі студентоцент-рованого навчання присвятили свої роботи J. Watson, B. Skin. R.Mager став автором концепції застосування спеціальних формулювань (instructional goals) для результатів процесу навчання. Сучасного розмаху дана концепція набула у зв'язку з імплементацію матеріалів міжнародного проекту «Гармонізація освітніх структур в Європі», Тюнінг (Tuning educational structures in Europe, TUNING, 2000), спрямованого на узгодження освітніх структур та освітніх програм на основі різноманітності та автономності з метою поєднання політичних цілей Болонського процесу та Лісабонської стратегії реформування європейського освітнього простору.

Серед українських дослідників питанням щодо розроблення освітніх програм займалися В. Захарченко, В. Луговий, Ю. Рашкевич, Ж. Таланова [5], С. Коломієць, О. Синекоп [2] та ін.

Формулювання мети. Мета статті полягає в обґрунтуванні концепції освітньо-наукової програми підготовки фахівців за освітньо-науковим рівнем - доктор філософії (PhD) (спеціальність 015 «Професійна освіта»).

Виклад основного матеріалу. Важливість розробки освітньо-наукової програми обумовлена: новими можливостями отримання якісної освіти, освітньо-наукового рівня, який відповідає освітнім стандартам - доктор філософії (PhD), які з'явилися завдяки ухваленню Закону України «Про вищу освіту» [1]; створенням єдиного наукового простору із залученням українських науковців; задоволенням потреб майбутніх докторів філософії завдяки створеному фундаментальному методологічному, теоретико-практичному підґрунтю для проведення педагогічних досліджень.

Загальновідомо, що ключовими позиціями створення освітньо-наукової програми підготовки науково-педагогічних кадрів в аспірантурі зі спеціальності 015 «Професійна освіта», яка забезпечує підготовку фахівців третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти (далі - програма) є визначення місії, цілей.

Загальною місією програми є вивчення методології наукового пізнання, поглиблене вивчення методологічних і теоретичних основ вищої професійної освіти, формування професійної готовності, самостійної науково-дослідної та педагогічної діяльності, вдосконалення знань іноземної мови і філософської освіти, орієнтованих на професійну діяльність, формування компетенцій, необхідних для успішної науково-дослідної та педагогічної роботи у вищій школі.

Метою освітньої частини програми є забезпечення підготовки аспірантів до викладацької та науково-дослідної діяльності, формування програмних компетентностей, що дозволять їм оволодіти основними знаннями, вміннями, навичками, необхідними для здійснення оригінального дисертаційного дослідження у сфері освіти, успішно працювати у сфері науки і освіти та бути стійким на ринку праці.

Метою дослідницької складової програми є підготовка висококваліфікованих фахівців-практиків, які володіють загальнонауковими методами системного, функціонального і статистичного дослідження, сучасними методами науково-дослідної та педагогічної діяльності.

Виховною метою програми є розвиток у аспірантів особистісних якостей, що сприяють їх творчій активності, загальнокультурному зростанню й соціальній мобільності: цілеспрямованості, організованості, працьовитості, відповідальності, самостійності, громадянськості, прихильності етичним цінностям, толерантності, наполегливості у досягненні мети.

Дана програма реалізується з метою створення аспірантам умов набуття необхідного для здійснення професійної діяльності рівня знань, умінь, навичок, досвіду діяльності й підготовки до захисту науково-кваліфікаційної роботи (дисертації) на здобуття наукового ступеня доктора філософії PhD (у галузі освіти).

Програма спрямована на психолого-педагогічну й методичну підготовку фахівців в галузі викладання та здійснення психолого-педагогічних досліджень.

Виокремлено види професійної діяльності, до яких готуються випускники, які засвоїли програму: науково-дослідна діяльність у галузі освіти та соціальної сфери; викладацька діяльність в галузі професійної освіти, підвищення кваліфікації, підготовки і перепідготовки педагогічних кадрів.

Сферами професійної діяльності випускників, які засвоїли програму, є науково-дослідні організації, пов'язані з вирішенням освітніх проблем; заклади системи вищої і додаткової професійної освіти; органи управління освітою різного типу; інформаційно-аналітичні та консультаційні центри, які реалізують комплексні освітні, соціально-культурні проекти і програми; структури, в яких випускники є підприємцями, які створюють і розвивають власну справу.

Випускник програми має бути широко ерудований, мати фундаментальну наукову підготовку, знати і вміти застосовувати методологію наукового пізнання, володіти сучасними інформаційними технологіями, включаючи методи отримання, обробки та зберігання наукової інформації, вміти самостійно формувати наукову тематику, організовувати і вести науково-дослідну діяльність у сфері вищої професійної освіти, мати здатність до інноваційної діяльності в тій чи іншій області (наукова, освітня, методична, технічна, управлінська), володіти методикою викладання у вищій школі.

Результатами засвоєння освітньо-наукової програми аспірантури є сформовані у випускника: загальні компетенції, не залежні від конкретного напряму підготовки; загально-професійні компетенції, що визначаються напрямом підготовки; професійні компетенції, що визначаються спрямованістю програми підготовки здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня із спеціальності 015 «Професійна освіта» (табл. 1).

Таблиця 1

Компетентності випускника освітньо-наукової програми підготовки здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня із спеціальності 015 «Професійна освіта»

Розробка освітньо-наукової програми базується на таких методологічних підходах: системний, компетентнісний, діяльнісний, студентоцентрований, особистісно орієнтований, партисипативний, інтегративний.

Організація навчального процесу має спиратися на певні принципи навчання.

Принципами імплементації освітньої складової програми є загально-педагогічні та специфічні положення, висвітлені у працях провідних дидактів: системності; науковості; систематичності й послідовності; наочності; інтеграції теорії та практики; свідомості й активності; індивідуального підходу; самостійності й активності суб'єктів навчання; міжпредметних зв'язків; позитивного емоційного фону навчання; забезпечення єдності освітніх, розвивальних і виховних функцій.

До спеціальних принципів нами віднесені:

Принципи контекстного навчання. Надають змогу зберегти сутність навчання й адаптувати його до різних етапів процесу підготовки аспірантів. Виокремлено такі принципи контекстного навчання: індивідуальної значущості знань, умінь і навичок, яких набуває аспірант; наявності цілісної інформації про сутність і структуру, функції професійної діяльності аспіранта; послідовного переходу від навчальної через квазіпрофесійну до професійної діяльності; проблемного й діалогічного спілкування в системі «аспірант - викладач» і «аспірант - аспірант»; диференційованого підходу до відбору змісту професійної підготовки та організації її засвоєння аспірантами; єдності навчання й виховання особистості; відкритості - обґрунтованого використання різних технологій навчання (як традиційних, так і інноваційних). Урахування зазначених принципів забезпечує діяльнісний характер процесу навчання аспірантів, його динамічність, окреслює перспективу професійного й кар'єрного зростання аспіранта тощо.

Принцип комунікативної взаємодії. Передбачає презентацію й спільне обговорення аспірантами й викладачами створених ними продуктів. Інтерактивність надає можливість аспіранту активно взаємодіяти з викладачем, вільно висловлюючи власні думки та впізнаючи чужі. З метою залучення емоцій аспірантів після завершення певного етапу навчального процесу, доцільно надати їм можливість висловити враження від роботи, колективно обговорити та оцінити завдання, над якими вони працювали.

Принцип індивідуальної підтримки викладачем навчальної діяльності кожного аспіранта. Передбачає створення умов для вибору індивідуальної траєкторії вивчення навчального матеріалу, регулювання темпу його засвоєння, глибокої адаптації в інтелектуальних системах підтримки навчання, що відповідають моделі того, хто навчається. Розвантаження викладача від передачі навчальної інформації та контролю її засвоєння надає йому час для оперативної, комфортної індивідуальної взаємодії з кожним аспірантом, використання розвиваючих стратегій взаємодії.

Принцип внутрішньої свободи особистості. Реалізується через надання аспірантам можливості відчути потребу самореалізуватися в творчості. Для цього вона має бути внутрішньо вільною, що передбачає самоконтроль людиною того, що з нею відбувається, відповідальність за власні успіхи та невдачі. Реалізується за допомогою диференційованих творчих завдань, складність яких аспірант має обрати сам згідно зі своїми здібностями та інтересами з подальшою самостійною постановкою творчих завдань, діяльності з ініціативи аспірантів.

Принцип позиційності. Виявляється у зміні «суперпозиції» викладача й субпозиції аспіранта на рівноправні позиції спів-робітництва, спів-дії, спів-дружності, спів-переживання, спів-відповідальності.

Принцип критичного самооцінювання. Даний принцип під час навчання в аспірантурі набуває функції інструмента до безперервного вдосконалення. Це означає, що аспірант може всебічно аналізувати, критично оцінити результативність кожного етапу дослідження, виділяючи недоліки та переваги роботи; глибше розуміти проблему і за необхідності вносити корективи.

Загальний обсяг програми у кредитах Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи складає 240 кредитів ЄКТС. Відповідно до Закон України «Про вищу освіту» тривалість підготовки доктора філософії в рамках опанування освітньо-наукової програми становить чотири роки.

Програма має дві складові: освітня (45 кредитів) та науково-дослідна (195 кредитів). Навчальне навантаження одного семестру складає 30 кредитів ЄКТС. Освітня складова програми передбачає виділення дисциплін двох видів: загальних дисциплін («Філософія науки і методи наукових досліджень», «Англійська мова для академічних цілей», «Педагогічні технології в сучасній вищій освіті» - 15 кредитів) та дисципліни за спеціалізацією, серед яких: нормативні («Теорія і практика професійної освіти. Інноваційні педагогічні системи ХХІ ст.», «Психологія вищої школи», «Виконання проекту», «Педагогічна майстерня (майстер-класи)» - 16 кредитів) та вибіркові («Професійно-педагогічна комунікація», «Педагогічна майстерність викладача вищого закладу», «Тренінг комунікативності й особистісного розвитку», «Стратегічний менеджмент в освіті» - 14 кредитів) дисципліни, педагогічну практику (5 кредитів), проміжну та підсумкову атестації.

Науково-дослідна складова програми включає: участь у наукових конференціях (17 кредитів), підготовку публікацій у наукових фахових виданнях (60 кредитів), виконання докторської дисертації (115 кредитів), участь у міжкафедральному семінарі (3 кредити). Загальний обсяг науково-дослідної складової освітньої програми - 195 кредитів.

Передбачено такі форми організації навчання: аудиторні (лекційні, практичні, семінарські), позааудиторні (індивідуальні, консультації, написання та захист проектів, практика, науково-дослідна робота), самостійна робота, майстер-класи. Можливе застосування електронного навчання і дистанційних освітніх технологій. Серед методів навчання превалюючими є методи проблемного, проблемно-пошукового, інтерактивного навчання (диспути, дискусії, «круглі столи», тренінги, мозкові атаки, презентації, ділові й рольові ігри).

Протягом навчання за програмою здійснюється наукове керівництво, підтримка та консультування з боку інших колег наукової групи.

Дослідницька частина робота передбачає участь у фахових та міждисциплінарних семінарах, підготовка публікацій у наукових фахових виданнях, участь у наукових конференціях, підготовка та захист дисертаційної роботи.

Загальне оцінювання роботи аспірантів здійснюється за результатами проміжного та підсумкового контролю у вигляді екзаменів, заліків, наукових звітів з оцінюванням досягнень відповідно до внутрішньої системи забезпечення якості освіти; складання кандидатських іспитів, передзахисту, який здійснюється на міжкафедральному семінарі, захисту дисертаційної роботи.

Результати навчання випускника освітньо-наукової програми підготовки здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня із спеціальності 015 «Професійна освіта» («формулювання того, що, як очікується, повинен знати, розуміти, бути здатним продемонструвати студент після завершення навчання» [5, c. 7]) наведено у таблиці 2.

Таблиця 2

Результати навчання випускника освітньо-наукової програми підготовки здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня із спеціальності 015 «Професійна освіта»

Найважливіші та вагомі результати освітньо-наукової програми є результатами наукових досліджень, в процесі яких набувається або застосовується нове знання (через опубліковані дисертацію, наукові статті, тези, створені навчально-методичні матеріали тощо).

Висновок. Підсумовуючи, зазначимо, що на сьогодні вищій школі вкрай необхідний високопрофесійний, компетентний викладач нової генерації, який змінив би сенс і характер професійної діяльності, комунікації відповідно до вимог оновленого вишу, поклавши в основу високий професіоналізм, гуманізм, суверенність особистості, неупереджене ставлення до студентів. Презентована освітньо-наукова програма підготовки науково-педагогічних кадрів в аспірантурі зі спеціальності 015 «Професійна освіта» зумовлена сучасними викликами міжнародної, української наукової спільноти.

Список використаних джерел

1. Закон України «Про вищу освіту» - 2014 - [Електронный ресурс] Режим доступа : http://osvita.ua/legislation/law/2235/.

2. Коломієць С.С. Концепція створення освітньо-наукової програми підготовки за освітньо-науковим рівнем - доктор філософії (PHD) /С.С. Коломієць, О.С. Синекоп // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. - Вип. 3-4, 2014. - С. 5-10.

3. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики /Під заг. ред. О.В.Овчарук. - К.: „К.І.С.”, 2004. - 112с.

4. Рашкевич Ю.М. Болонський процес та нова парадигма вищої освіти: монографія / Ю.М. Рашкевич. - Львів: Вид-во Львівської політехніки, 2014. - 168 с.

5. Розроблення освітніх програм. Методичні рекомендації / Авт.: В.М. Захарченко, В.І. Луговий, Ю.М. Рашкевич, Ж.В. Таланова / За ред. В.Г. Кременя. - К. : ДП «НВЦ «Пріоритети», 2014. - 120 с.

Размещено на Allbest.ru