Ефективність симуляційних сценаріїв в оптимізації практичної підготовки студентів у закладі вищої медичної освіти України

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378.147.091.33-027.22:[378.4:61(477.85)

Вищий державний навчальний заклад України “Буковинський державний медичний університет”

ЕФЕКТИВНІСТЬ СИМУЛЯЦІЙНИХ СЦЕНАРІЇВ В ОПТИМІЗАЦІЇ ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ У ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ

Т.М. Бойчук

І.В. Геруш

Актуальним завданням закладів вищої освіти (далі - ЗВО) є розробка сучасних ефектив-них методик практичної підготовки майбутніх фа-хівців і впровадження об'єктивних методів оцінки знань та якості засвоєння практичних навичок [1].

Освітній процес, на сьогодні, передбачає висо¬ку активність і самостійність суб'єктів навчання у процесі здобуття знань і вмінь, а отже, і більш високі вимоги до методології викладання, що, зо-крема, досягається шляхом впровадження сучасних технологій освіти.?

В останні роки в основу освітніх стандартів під¬готовки лікарів покладено компетентнісний під¬хід. Базисом в освітній діяльності закладів вищої освіти є формування компетенцій, тобто здатності застосовувати отримані знання, вміння та особис- тісні якості для досягнення успіху у професійній діяльності. Передбачається, що оцінка професій¬ної підготовки студентів ЗВО медичного профілю повинна визначатися не лише рівнем теоретичних знань, але й готовністю випускників до самостійної професійної діяльності [2].

Однією з актуальних проблем у процесі практич¬ної підготовки майбутнього кваліфікованого лікаря є недостатня можливість безпосереднього контакту та спілкування із реальними пацієнтами. Отримати згоду хворого на участь студентів чи лікарів-інтер- нів у наданні медичної допомоги, з метою засво¬єння і відпрацювання професійних навичок, стає все складніше.

Водночас, за даними Американського інституту медицини, близько 400 тис. смертей у світі щоріч-но пов'язано з медичними помилками, яких можна було уникнути, і їх число утричі перевищує кіль¬кість жертв автокатастроф. У зв'язку з цим проб¬лема уникнення помилок при наданні медичної допомоги хворим набула великої актуальності.

Ураховуючи зазначене вище, актуальним та перс¬пективним на даний час способом оптимізації прак¬тичної підготовки студентів медичного ЗВО є впро¬вадження віртуальних технологій, що передбачають моделювання різноманітних реалістичних сценаріїв. Дана навчальна методика надає студентам/лікарям- інтернам можливість самостійно приймати рішення та виконувати необхідні дії в умовах, наближених до реальних, а також дозволяє покращити оволодін¬ня та засвоєння необхідних практичних навичок. Відтворення (симуляція) ситуаційних сценаріїв не тільки сприяє покращенню особистих професійних навичок та їх оцінки, а й дає можливість навчитися злагодженої командної роботи, водночас дозволяючи об'єктивно оцінити готовність фахівців до виконан¬ня своїх професійних обов'язків.

На сьогодні у світі існує більше ніж 300 центрів моделювання. Згідно з літературними даними, використання фантомів та симуляторів підвищує мотивацію студентів до навчання та, відповідно, ступінь засвоєння матеріалу [3-5]. Клінічне моде-лювання допомагає у реальному часі сформувати навички практичної роботи лікаря без наслідків для здоров'я пацієнта.

Симуляція у медичній освіті - це сучасна мето-дика навчання й оцінки практичних навичок, умінь і знань, основана на реалістичному моделюванні, імітації клінічної ситуації чи окремо взятої фізіо¬логічної системи, для чого можуть використову¬ватися біологічні, механічні, електронні та вір¬туальні (комп'ютерні) моделі. Метою навчання з використанням симуляційних сценаріїв є набуття та засвоєння навичок (технічних, когнітивних, по- ведінкових) і задоволення потреб студентів/курсан¬тів. За допомогою симуляційних технологій можна моделювати ситуації для відпрацювання навичок у внутрішній медицині, хірургії, акушерстві, гінеко¬логії, педіатрії, інтенсивній терапії та невідкладній медицині, особливо це актуально для відпрацюван¬ня навичок при рідкісних або критичних станах [6].

Мета роботи - висвітлення досвіду впроваджен¬ня симуляційних технологій у навчальний процес студентів Вищого державного навчального закладу України “Буковинський державний медичний уні¬верситет” та ефективності застосування симуляцій- ного навчання у професійній підготовці медиків.

Основна частина. З метою якісного оволодіння практичними навичками й ефективного засвоюван¬ня методів обстеження, маніпуляцій та лікування, а також інтерактивного навчання і підсумкового оцінювання практичної складової у професійній підготовці студентів та лікарів-інтернів у навчаль¬ному процесі Вищого державного навчального за¬кладу України “Буковинський державний медичний університет” (БДМУ) широко використовуються функціональні тренажери.

Відповідно до зростаючих вимог суспільства та роботодавців до рівня підготовки медичних кад-рів, здатності приймати самостійні та ефективні клінічні рішення, майбутні фахівці в ході навчання повинні засвоювати не тільки стандартні маніпуля¬ції, але й опановувати навички прийняття рішень.

З огляду на це, в жовтні 2015 року колектив Ви¬щого державного навчального закладу України “Буковинський державний медичний університет” долучився до ERASMUS+ проекту ТАМЕ (Training Against Medical Error), в основу якого покладе¬но методику проблемно-орієнтованого навчання (Problem-based learning, PBL). Окрім БДМУ, учас¬никами цього проекту, основою якого є навчання студентів за методикою PBL, виступають ще 9 за¬кладів вищої освіти із 7 країн світу.

Однією з інноваційних інтерактивних техноло-гій навчання, що застосовується в БДМУ в рамках проекту ТАМЕ, є створення “віртуальних паці-єнтів”. Дана методика дозволяє студентам за до-помогою комп'ютерної моделі реальної клінічної ситуації повноцінно зануритися в діагностичний і лікувальний процес, приймати самостійні рішення з тактики діагностики і лікування, бачити й усві¬домлювати наслідки тих чи інших своїх рішень, не порушуючи при цьому прав та безпеки пацієнта.

Використання даної інноваційної технології спо¬нукає студентів до самореалізації і розвитку нави¬чок командної роботи, що у подальшому зменшу¬ватиме ризики помилкових дій та рішень у прак¬тичній діяльності.

Поряд із цим у БДМУ також створено центр симу- ляційних технологій, на базі якого студенти/лікарі- інтерни здобувають практичні навички на муляжах, манекенах та симуляційних тренажерах. З майбут¬німи лікарями проводитимуться також симуляційні тренінги із залученням стандартизованих пацієнтів та акторів для моделювання реалістичної ситуації і створення безпосереднього контакту та спілкуван¬ня із реальними “пацієнтами”.

Приміщення та оснащення цього центру спеці-ально пристосовуються для проведення “розгор-нутого” симуляційного заняття з наглядом за ді-ями курсантів/студентів і подальшим проведенням дебрифінгу.

Для впровадження симуляційних технологій у навчальний процес студентів-медиків у БДМУ роз¬роблено чітку стратегію, згідно з якою, одночас¬но із реконструкцією приміщень для проведення симуляційних тренінгів та закупівлі обладнання, викладачі університету проходять стажування та набувають спеціальних навичок проведення клі¬нічного сценарію. симуляційний навчальний інноваційний інтерактивний

Так, упродовж 2017-2018 років співробітники університету відвідали та ознайомились із робо-тою симуляційних центрів країн Євросоюзу, а та-кож Молдови та Казахстану, брали участь у науко¬во-практичних конференціях щодо симуляційної медицини.

Окрім того, на базі університету представниками Української асоціації медичних освітніх симуля- ційних технологій проведено виїзний тренінг для тренерів. Під час тренінгу викладачі мали змогу оволодіти методологією створення та проведення клінічного симуляційного сценарію.

Для закріплення навичок співробітники БДМУ розробили та провели симуляційні сценарії для студентів та лікарів-інтернів.

Перевагами симуляційного тренінгу/сценарію є:

- клінічний досвід у віртуальному середовищі без ризику для пацієнта;

- зниження емоційного напруження студента під час перших самостійних маніпуляцій;

- необмежена кількість повторів для відпрацю- вань навичок;

- відпрацювання дій при рідкісних або критич-них станах;

- відсутність залежності від розкладу роботи клініки;

- частину функцій викладача бере на себе вірту¬альний тренажер;

- розвиток як індивідуальних умінь і навичок, так і здатності командної взаємодії;

- об'єктивна оцінка досягнутого рівня майстер-ності.

Основними вимогами до симуляційного тре-нінгу є:

1. Комунікація.

2. Ідентифікація проблеми (встановлення провід¬ного синдрому).

3. Оцінка основних вітальних показників (у разі потреби і можливості).

4. Використання терапевтичних методів для усу¬нення проблеми (ліки, хірургічні маніпуляції).

5. Перевірка ефективності використаних методів лікування.

6. Дебрифінг.

Під час проведення сценаріїв хотілося б відміти¬ти високу мотивацію слухачів, їхнє глибоке зану¬рення в ситуації та зацікавленість даною формою навчання.

На початку тренінгів зі студентами/лікарями- інтернами проведені тестування для оцінки вихід-ного рівня знань. Далі їх розподіляли на дві групи. Кожній із команд створювали аналогічну клінічну ситуацію, максимально наближену до реальної. Після завершення клінічних сценаріїв, під час яких проводилась безперервна відеореєстрація, зі студентами/інтернами проводились дебрифінги.

Дебрифінги розпочинались з інтерактивних лекцій на тему симуляційного сценарію, під час яких лек¬тори зазначали основні причини виникнення пато¬логічного стану, механізм розвитку, клінічні симпто¬ми, діагностику та надання невідкладної допомоги.

Після лекцій із кожною групою переглянуто ро-лик відеозапису роботи під час клінічного сценарію з обговоренням кожної ситуації, що виникала. Сту- дентам/лікарям-інтернам надавалась можливість проведення самоаналізу їх роботи та акцентува¬лась увага на моментах, яких необхідно уникати в реальному житті.

У подальшому студентам/лікарям-інтернам про-понувались такі ж клінічні ситуації із внесенням деяких неочікуваних для них моментів. Так, вони після перших сценаріїв чітко розподілили ролі в команді, але для кращого засвоєння навичок та підготовки до різних ситуацій майбутнім лікарям, безпосередньо перед сценарієм, змінювали склад команди. Незважаючи на це, студенти/лікарі-інтер- ни швидко зорієнтовувались у новій ситуації та змогли розподілити ролі у ході сценарію.

Із повторними симуляційними сценаріями меди¬ки справлялись набагато краще, швидше приймали рішення, невідкладну допомогу надавали правиль¬но та вчасно. Студенти/лікарі-інтерни в команді працювали більш чітко та злагоджено.

Наприкінці з ними проводилось повторне тесту¬вання з використанням завдань, які пропонувалися на початку для оцінки вихідного рівня знань. Ре¬зультати тестування наведено у таблиці 1.

Результати тестування інтернів/студентів до та після симуляційних тренінгів

Необхідно відмітити, що 90 % студентів/лікарів- інтернів, які отримали “відмінно”, після дебрифін- гу відповіли правильно на всі питання тестування.

На завершальному етапі симуляційних сценаріїв курсантам проводилось анкетування з проханням зазначити, яка частина тренінгу, на їхню думку, була найбільш ефективною. Так, 80 % студентів/лі- карів-інтернів надали перевагу дебрифінгу із пере¬глядом відео та аналізом виконання ними практич¬ної навички. Вони зазначили, що перегляд своїх дій із їх аналізом дозволить довести виконання певної практичної навички до автоматизму.

Водночас студенти/лікарі-інтерни відмітили: під час проведення сценарію вони настільки занури¬лись у ситуацію, що практично забули про те, що це імітація. Майбутні лікарі, з їх слів, не помічали ані

Список літератури

1. Корда М. М. Шляхи імплементації Закону Украї¬ни “Про вищу освіту” в Тернопільському державному медичному університеті / М. М. Корда, А. Г. Шульгай, І.М. Кліщ // Медична освіта. - 2015. - № 2. - С. 34-39.

2. Загребельний А. В. Симуляційні навчання як фак-тор ефективної мотивації в процесах вдосконалення на-вчального процесу на сучасному етапі / А. В. Загребель-ний, Д. Г. Коньков // Шляхи удосконалення навчального процесу і необхідність впровадження нових підходів у роботі кафедр медичного університету в сучасних умо-вах : тези доповідей навч.-метод. конф., 26 лютого 2014 року. - Вінниця, 2014. - С. 90-91.

3. Симуляційне навчання в медицині: міжнародний та вітчизняний досвід / В. В. Артьоменко, С. С. Семченко, присутності викладачів, які за ними спостерігали, ані відеокамери. Під час тренувань відпрацьовані навички командної роботи, покращено навички комунікації, як у команді, так із “пацієнткою” та її “родичами”. Одним із головних запитань студен- тів/лікарів-інтернів наприкінці тренінгів було про час проведення наступного симуляційного заняття.

Анотація

Мета роботи - висвітлення досвіду впровадження симуляційних технологій у навчальний процес студентів Вищого державного навчального закладу України “Буковинський державний медичний університет” та ефективності застосування симуляційного навчання у професійній підготовці медиків.

Основна частина. У жовтні 2015 року колектив Вищого державного навчального закладу України “Буковинський державний медичний університет” долучився до ERASMUS+ проекту ТАМЕ (Training Against Medical Error), в основу якого покладено методику проблемно-орієнтованого навчання (Problem-based learning, PBL).

Однією з інноваційних інтерактивних технологій навчання, що застосовується в БДМУ в рамках проекту ТАМЕ, є створення “віртуальних пацієнтів”.

Використання даної інноваційної технології спонукає студентів до самореалізації і розвитку навичок командної роботи, що у подальшому зменшуватиме ризики помилкових дій та рішень у практичній діяльності.

Висновки. Симуляційне навчання є потужним інструментом сучасної медичної освіти. Розвиток імітаційних форм навчан¬ня підвищить конкурентоспроможність вітчизняної медичної освіти. Симуляційні сценарії значно підвищують мотивацію та інтерес студентів/лікарів-інтернів до оволодіння практичними навичками та їх спроможність реалізовувати ці вміння у подальшій професійній діяльності.

Ключові слова: віртуальний пацієнт; симуляційний сценарій; практичні навички.

The aim of the work - to represent the implementation of simulation technologies into the educational process of medical students in the Higher State Educational Establishment of Ukraine “Bukovynian State Medical University”.

The main body. In October of 2015, the staff of the Higher State Educational Establishment of Ukraine “Bukovynian State Medical University” joined the ERASMUS + project ТАМЕ (Training Against Medical Error), based on the problem-based learning (PBL) methodology.

One of the innovative interactive training technologies used in the BSMU within the TAME project is the creation of “virtual patients”.

The use of this innovative technology encourages students to self-confidence and development of teamwork skills, which will further reduce the risks of erroneous actions and decisions in practice.

Conclusion. The effectiveness of simulation training implementation within professional development of doctors is proved.

Key words: virtual patient; simulation scenarios; practical skills.

Размещено на Allbest.ru