Педагогічні умови професійного становлення майбутнього вчителя математики у позааудиторній навчально-виховній діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Педагогічні умови професійного становлення майбутнього вчителя математики у позааудиторній навчально-виховній діяльності

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Ковальчук Олена Антонівна

Житомир - 2013

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Житомирському державному університеті імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Вітвицька Світлана Сергіївна, Житомирський державний університет імені Івана Франка, професор кафедри педагогіки.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Берека Віктор Євгенович, Хмельницький національний університет, професор кафедри практичної психології та педагогіки;

кандидат педагогічних наук Коношевський Олег Леонідович, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, доцент кафедри математики і методики викладання математики.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. В умовах соціально-економічних, політичних перетворень, глобалізації, інформатизації, демократизації системи вищої освіти в Україні актуалізується проблема оптимального співвідношення національних і загальнолюдських інтересів, пріоритетності прав людини. Державотворчі процеси в країні суттєвим чином впливають на право особистості щодо вільного вибору майбутньої професії, вищого навчального закладу, де здійснюватиметься її професійне становлення, самовдосконалення, саморозвиток і самореалізація в обраній сфері діяльності.

У провідних державних документах (Конституції України (1996 р.); Законах України: „Про освіту” (1996 р.), „Про загальну середню освіту” (1999 р.), „Про вищу освіту” (2002 р.), „Про професійний розвиток працівників” (2012 р.); програмі ЮНЕСКО „Освіта для ХХІ сторіччя” (1996 р.); „Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті” (2001 р.); державній цільовій програмі „Сто відсотків” (2011 р.); Національній стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року (2013 р.)) до першочергових завдань віднесено: розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства; забезпечення виробництва та сфери послуг кваліфікованими працівниками; перехід до нового рівня освіти на основі інформаційно-комунікаційних технологій; створення умов для особистісного розвитку та творчої самореалізації кожного громадянина України.

Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року своїм базовим положенням наголошує на провідній ролі педагогічних працівників як суб'єктів навчально-виховного процесу. Аналіз наукової літератури та практичної діяльності педагогів дає можливість стверджувати, що сучасна філософія освіти потребує фахівця, зокрема і вчителя математики, з системним баченням педагогічної дійсності, здатного до проектування власної діяльності, творчості, самореалізації.

Проблема професійного становлення майбутнього фахівця знайшла своє відображення у таких аспектах: філософському (класична спадщина теорії становлення особистості у працях Геракліта, Платона, Арістотеля, Плотіна, Прокла, Г. В. Лейбніца, Й. Г. Гердера, Ф. В. Шеллінга, Г. В. Ф. Гегеля; сучасні філософські теорії професійного розвитку В. П. Андрущенка, Г. П. Васяновича, В. В. Краєвського, В. Г. Кременя, П. Ю. Сауха та ін.), психологічному (О. М. Борисова, Т. М. Буякас, Е. Ф. Зеєр, Є. О. Климов, Т. В. Кудрявцев, С. Д. Максименко, Л. М. Мітіна, В. І. Осьодло, Н. М. Пилипенко, Н. І. Пов'якель, М. С. Пряжніков, Є. О. Соколков та ін.), педагогічному (О. А. Дубасенюк, В. Ф. Орлов, Є. І. Пассов, І. П. Радченко, В. Д. Симоненко, Л. О. Хомич, Т. Г. Чувакова та ін.), соціологічному (Ю. П. Поварьонков, В. В. Радул, Н. А. Сейко, М. І. Сметанський, Р. М. Шаміонов та ін.).

Реалізація Болонської конвенції стала передумовою для підвищення конкурентоспроможності європейської системи вищої освіти у світовому масштабі та створення можливості самореалізації кожної особистості у професійній сфері. З іншого боку, одним із її принципів є посилення ролі самостійної роботи студентів. Проте кількість аудиторних годин скорочується, а обсяги навчального матеріалу залишаються сталими. Внаслідок таких змін акцент переноситься на позааудиторну діяльність.

Наукові дослідження А. М. Алексюка, М. С. Байнової, К. М. Байші, В. Є. Береки, С. С. Вітвицької, О. Г. Залюбовської, Л. В. Кондрашової, О. Л. Коношевського, Т. Д. Мишковської, Л. В. Онучак, В. І. Попової, І. Ф. Сулим-Карлір, Л. Ю. Султанової розкривають можливості використання позааудиторної роботи у професійному становленні майбутнього вчителя, до того ж у реальній педагогічній дійсності існують протиріччя між:

- сучасними вимогами до підготовки майбутнього вчителя математики та якістю його професійного становлення у позааудиторній діяльності;

- наявністю різноманітних форм, методів, засобів позааудиторної навчально-виховної роботи та реальним станом включення студентів фізико-математичних факультетів у таку діяльність;

- потенційними можливостями позааудиторної навчально-виховної діяльності та її недостатнім навчально-методичним забезпеченням;

- потребою у професійній самореалізації майбутнього вчителя математики у позааудиторній роботі й недосконалістю педагогічних умов, необхідних для її організації у вищому навчальному закладі.

Актуальність означеної проблеми, відсутність її комплексного дослідження, наявність протиріч у реальній педагогічній практиці зумовили вибір теми дослідження: „Педагогічні умови професійного становлення майбутнього вчителя математики у позааудиторній навчально-виховній діяльності”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до теми науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Житомирського державного університету імені Івана Франка „Професійна підготовка майбутніх фахівців в умовах ступеневої освіти” (державний реєстраційний номер 0110U002274). Тему дослідження затверджено вченою радою Житомирського державного університету імені Івана Франка (протокол № 9 від 31.03. 2006 р.) і узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 7 від 26.09. 2006 р.).

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні моделі, практичній реалізації, експериментальній перевірці ефективності педагогічних умов і технології професійного становлення майбутнього вчителя математики у позааудиторній навчально-виховній діяльності.

Відповідно до мети визначено основні завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан досліджуваної проблеми в педагогічній теорії та практиці, з'ясувати сутність базових понять дослідження.

2. Науково обґрунтувати та розробити модель професійного становлення майбутнього вчителя математики у позааудиторній діяльності.

3. Визначити сутність, критерії, показники та рівні готовності майбутнього вчителя математики до професійної самореалізації.

4. Обґрунтувати й експериментально перевірити ефективність педагогічних умов і технології професійного становлення майбутнього вчителя математики у позааудиторній навчально-виховній діяльності.

5. Розробити факультативний та дистанційний курси „Професійне становлення майбутнього вчителя математики”, методичні рекомендації щодо вивчення факультативного курсу.

Об'єкт дослідження: професійне становлення майбутнього вчителя математики.

Предмет дослідження: педагогічні умови та технологія професійного становлення майбутнього вчителя математики у позааудиторній навчально-виховній діяльності.

Теоретико-методологічну основу дослідження складають:

- теоретичні засади філософії сучасної освіти (А. Л. Андреєв, С. Я. Батишев, Є. В. Бережнова, А. А. Герасимчук, С. У. Гончаренко, І. А. Зязюн, А. Є. Конверський, В. І. Лубський, Л. Д. Столяренко та ін.);

- психолого-педагогічні основи навчання математики (І. А. Акуленко, Г. П. Бевз, В. С. Єжова, Т. В. Крилова, В. А. Крутецький, Г. О. Михалін, К. В. Нєдялкова, С. А. Раков, С. П. Семенець, Н. А. Тарасенкова та ін.);

- історичний аналіз становлення та розвитку позааудиторної роботи у вітчизняній та зарубіжній практиці (Т. І. Бондар, М. В. Донченко, Д. Д. Досік, А. М. Кохен, М. В. Левківський, О. Є. Місечко, Л. М. Прокопів та ін.);

- теорії гуманізації та гуманітаризації професійної підготовки вчителя математики (Г. О. Балл, М. І. Бурда, Я. І. Грудьонов, М. І. Жалдак, C. В. Лісова, Ю. І. Мальований, Л. О. Осіпова, З. І. Слєпкань, В. М. Худяков та ін.);

- теоретико-методологічні засади використання виховних та навчальних можливостей позааудиторної роботи (Р. М. Абдулов, О. Є. Антонова, Р. Ф. Ахметов, Н. П. Грекова, О. Н. Дем'янчук, В. М. Жуковський, М. А. Іванова, Л. О. Петриченко, Ж. В. Петрочко, О. М. Резніченко, І. Г. Хлистун, С. Ю. Шашенко, Г. Я. Ясякевич та ін.);

- теоретичні питання організації дозвіллєвої діяльності студентів (В. В. Бочелюк, В. А. Коваленко, В. Ю. Коваль, Т. І. Ковальчук та ін.);

- концептуальні положення визначення особистісних структур, що забезпечують готовність і виступають механізмами процесу самореалізації майбутнього педагога (Л. В. Ведернікова, Т. В. Гура, К. М. Дурай-Новакова, О. С. Жукова, К. Я. Климова, Л. О. Коростильова, О. Є. Остапчук, Л. Б. Служинська, О. В. Шиліна, С. Л. Яценко та ін.);

- теоретичні питання використання дидактичних можливостей дистанційного навчання (В. Ю. Биков, Ю. М. Богачков, В. М. Кухаренко, Л. Р. Остапчук, Ю. С. Рамський, Н. В. Рашевська, С. О. Семеріков, К. І. Словак, Є. М. Смирнова-Трибульська, О. М. Спірін, А. М. Стрюк, Ю. В. Триус та ін.).

Для досягнення мети, розв'язання завдань дослідження використовувалися такі методи дослідження:

теоретичні: вивчення й аналіз філософських, психолого-педагогічних, навчально-методичних джерел, програм, підручників, державної нормативно-правової бази, навчальних посібників, що визначають структуру та зміст професійного становлення вчителя математики; контент-аналіз базових понять дослідження; моделювання змісту позааудиторної роботи; аналіз, синтез, порівняння, узагальнення й систематизація науково-теоретичних і практичних положень для визначення педагогічних умов професійного становлення майбутніх учителів математики у позааудиторній діяльності; вивчення та узагальнення вітчизняного та зарубіжного педагогічного досвіду з організації позааудиторної роботи у вищому навчальному закладі;

емпіричні: педагогічне спостереження, опитування (інтерв'ю, бесіди, анкетування), ранжування з метою розподілу студентів за рівнями готовності до професійної самореалізації; метод експертних оцінок; аналіз суб'єктного досвіду майбутніх учителів математики з метою обґрунтування теоретичної моделі професійного становлення й педагогічних умов;

експериментальні: педагогічний експеримент (констатувальний та формувальний етапи), що використовувався з метою перевірки ефективності визначених педагогічних умов і технології професійного становлення майбутнього вчителя математики у позааудиторній роботі;

статистичні: методи вимірювання та математичної обробки експериментальних даних; факторний аналіз; кількісний, якісний аналіз та графічне представлення результатів дослідження.

Організація дослідження. Теоретична та дослідно-експериментальна робота здійснювалася впродовж 2006-2013 років та охоплювала три етапи.

На першому етапі (2006-2007 рр.) - пошуковому - вивчено стан досліджуваної проблеми у філософській, психолого-педагогічній, методичній літературі; проаналізовано та систематизовано результати діяльності викладачів щодо планування, здійснення та контролю позааудиторної роботи майбутніх фахівців, а також досвід самих студентів з її організації; виділено вихідні теоретичні засади, мету, завдання, об'єкт, предмет дослідження; визначено сутність базових понять дослідження; обґрунтовано структуру та необхідність удосконалення й впровадження в навчально-виховний процес педагогічних умов професійного становлення майбутнього вчителя математики у позааудиторній діяльності; розроблено методику дослідно-експериментальної роботи.

На другому етапі (2008-2010 рр.) - організаційному - обґрунтовано теоретико-методологічні засади позааудиторної навчально-виховної діяльності у вищому навчальному закладі; визначено її роль, функції та напрями реалізації в професійному становленні майбутнього вчителя математики; науково обґрунтовано та виокремлено педагогічні умови професійного становлення майбутнього фахівця; визначено критерії та показники рівнів готовності майбутніх учителів математики до професійної самореалізації; розроблено модель та виділено її структурні й функціональні компоненти; обґрунтовано вимоги до проектування технології професійного становлення майбутнього вчителя математики у позааудиторній роботі; проведено констатувальні зрізи, розроблено методику та програму формувального етапу експерименту.

На третьому етапі (2011-2013 рр.) - завершальному - здійснено експериментальну перевірку ефективності технології та визначених педагогічних умов професійного становлення майбутнього вчителя математики у позааудиторній навчально-виховній діяльності; узагальнено результати теоретичного аналізу і дослідно-експериментальної роботи та здійснено їх апробацію шляхом публікацій, виступів на науково-практичних конференціях, семінарах, упровадження в практику роботи вищих навчальних закладів України; здійснено математичну, статистичну обробку та оформлення результатів дисертаційної роботи; визначено перспективи подальших наукових досліджень.

Експериментальна база дослідження. Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Житомирського державного університету імені Івана Франка (акт № 85 від 31.01. 2011 р.), Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (акт № 737 від 19.05. 2012 р.) та Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя (акт № 04/779 від 05.06. 2012 р.). На різних етапах дослідження експериментальною роботою було охоплено 592 особи (547 студентів, 45 викладачів). На формувальному етапі експерименту було задіяно 382 особи: 361 студент та 21 викладач вищих навчальних закладів.

Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вперше теоретично обґрунтовано та розроблено модель професійного становлення майбутнього вчителя математики у позааудиторній навчально-виховній діяльності; науково визначено й експериментально перевірено ефективність педагогічних умов професійного становлення майбутнього вчителя математики у позааудиторній навчально-виховній діяльності; уточнено поняттєво-категоріальний апарат дослідження („професійне становлення майбутнього вчителя математики”, „педагогічні умови професійного становлення майбутнього вчителя математики у позааудиторній навчально-виховній діяльності”); теоретико-методологічні підходи до організації позааудиторної навчально-виховної діяльності у вищому навчальному закладі, її функції, принципи, завдання й напрями реалізації у професійному становленні майбутніх фахівців; критерії, показники та рівні готовності майбутніх педагогів до професійної самореалізації; удосконалено технологію професійного становлення майбутніх учителів математики у позааудиторній навчально-виховній діяльності; подальшого розвитку набули зміст, форми та методи професійного становлення майбутніх фахівців у позааудиторній роботі.

Практичне значення одержаних результатів визначається:

- розробкою експериментальної технології професійного становлення майбутніх учителів математики у позааудиторній діяльності;

- реалізацією авторського факультативного курсу,,Професійне становлення майбутнього вчителя математики”;

- розробкою та впровадженням на платформі Moodle дистанційного курсу,,Професійне становлення майбутнього вчителя математики” (http://virtualschool.org.ua/moodle/course/view.php?id=146);

- укладанням авторських навчальних програм і методичних рекомендацій, які можуть бути використані у позааудиторній роботі для формування готовності майбутніх учителів математики до професійної самореалізації.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження були представлені на наукових, науково-практичних конференціях, семінарах, зокрема, міжнародних: „Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця” (Київ, 2007), „Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій” (Суми, 2009), „Ціннісні пріоритети освіти ХХІ століття: європейський вектор розвитку вищої школи” (Луганськ, 2009), „Духовно-моральне виховання і професіоналізація особистості: виклики ХХІ ст.” (Вінниця, 2010), „Гуманітарні та соціальні науки” (Львів, 2010), „Розвиток особистості та професіоналізму фахівця в системі неперервної освіти в контексті викликів ХХІ ст.” (Чернівці, 2011), „Вища освіта України в контексті інтеграції до європейського освітнього простору” (Київ, 2012), „Перспективи розвитку науки” (Гданськ, 2012); всеукраїнських: „Спадщина Івана Франка в контексті української освіти та культури” (Житомир, 2006), „Актуальні проблеми професійно-педагогічної освіти та стратегії розвитку” (Житомир, 2006), „Професійна підготовка вчителів в умовах упровадження кредитно-модульної системи” (Київ, 2007), „Сучасний соціокультурний простір 2009” (Київ, 2009), „Розвиток дослідницьких здібностей обдарованих дітей та молоді” (Житомир, 2011), „MoodleMoot Ukraine 2013. Теорія і практика використання системи управління навчанням Moodle” (Київ, 2013); міжрегіональній: „Проблема духовності сучасної молоді: реалії та перспективи” (Житомир, 2007); методологічному семінарі з міжнародною участю „Модернізація вищої освіти у контексті євроінтеграційних процесів” (Житомир, 2007); круглому столі „Інтелектуальна, академічна та творча обдарованість: спільне та відмінне” (Київ, 2012).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження висвітлено у 25 наукових працях загальним обсягом 15,3 д.а., серед яких 7 статей у провідних наукових фахових виданнях (3,6 д.а.), 2 - у виданнях іноземних держав, 15 - у збірниках наукових праць та матеріалів конференцій (3,6 д.а.), з них 3 - тези; 1 - навчальна програма (1,3 д.а.), 1 - робоча програма (1,5 д.а.), 1 - методичні рекомендації (5,3 д.а.).

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел (395 найменувань, з яких 17 - іноземною мовою). Загальний обсяг роботи - 320 сторінок, основний зміст дисертації складає 187 сторінок. Робота містить 32 таблиці, 26 рисунків на 22 сторінках.

позааудиторний навчальний виховний вчитель

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної проблеми, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, теоретико-методологічні засади, методи, етапи дослідження, розкрито його наукову новизну, теоретичне та практичне значення, висвітлено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження у практику діяльності вищих навчальних закладів.

У першому розділі -,,Теоретичні основи професійного становлення майбутнього вчителя математики у позааудиторній навчально-виховній діяльності” - представлено результати теоретичного аналізу базових понять дослідження та визначено взаємозв'язок між ними; розкрито теоретико-методологічні засади проблеми, проаналізовано наукові підходи до організації позааудиторної навчально-виховної діяльності; визначено принципи, функції та напрями її реалізації в професійному становленні вчителя математики.

У процесі дослідження здійснено термінологічно-понятійний аналіз таких категорій: „становлення”, „професійне становлення майбутнього вчителя математики”, „позааудиторна діяльність”, „педагогічні умови професійного становлення майбутнього вчителя математики у позааудиторній навчально-виховній діяльності”.

Інтегроване поняття „професійне становлення майбутнього вчителя математики” визначається як складний, неперервний, багаторівневий процес, що відображає рівень зростання, інтеграції, реалізації професійно значущих особистісних якостей та здібностей, знань і вмінь, досягнень, творчості особистості на всіх етапах вікового та професійного розвитку, що спрямований на її самореалізацію та самовдосконалення. На основі аналізу наукової літератури, дисертаційних досліджень визначено етапи професійного становлення вчителя математики: професійне самовизначення, професійне навчання, професійна самореалізація.

У межах дослідження поняття „позааудиторна діяльність” розглядається як особливий вид колективної, групової й індивідуальної навчально-виховної роботи студентів, яка здійснюється як суб'єкт-суб'єктна взаємодія викладача та студента і характеризується високим ступенем активності пізнавальних і виховних процесів у позанавчальний час, а також є засобом підвищення ефективності професійної самопідготовки, самовиховання й самореалізації майбутніх фахівців.

Педагогічні умови професійного становлення майбутнього вчителя математики у позааудиторній навчально-виховній діяльності тлумачаться як науково обґрунтована та раціонально організована сукупність факторів, що відображають специфіку професійної діяльності вчителя математики та впливають на підвищення якості цього процесу, сприяють формуванню готовності до професійної самореалізації.

У результаті аналізу психолого-педагогічної літератури з'ясовано, що для організації позааудиторної діяльності необхідно реалізовувати такі теоретико-методологічні підходи, як загальнонаукові (системний, діяльнісний, синергетичний), конкретно-наукові (особистісно орієнтований, аксіологічний, компетентнісний, технологічний), що утворюють складну систему, яка характеризується їх співвідношенням та взаємозалежністю. На основі аналізу означених підходів обґрунтовано думку про їх глибинну внутрішню єдність, взаємозв'язок, взаємодоповненість, компліментарність і можливість реалізації та вирішення завдань дослідження.

Вивчення та розгляд позааудиторної діяльності у процесі професійного становлення майбутніх учителів математики дозволили виокремити напрями її реалізації: позааудиторна робота як виховна діяльність; навчальна самостійна робота; науково-дослідна діяльність; сукупність певних форм, окремих заходів; форма організації дозвілля студентів; організаційна форма, що здійснюється у системі змішаного навчання.

У ході дослідження виокремлено принципи позааудиторної роботи: єдності аудиторної та позааудиторної навчально-виховної діяльності; фахової спрямованості, індивідуалізації та диференціації всіх її видів; формування професійної культури; гуманістичної спрямованості; добровільності та позитивної емоційної забарвленості; відмови від стратегії кількісного визначення результатів позааудиторної діяльності; свідомості й творчої активності, єдності навчання та виховання; функції (предметно-практична, регулятивно-нормативна, рефлексивна, соціокультурна, пізнавальна, організаторська, комунікативно-стимуляційна, прогностична, дослідно-творча); основні завдання та вимоги до організації позааудиторної діяльності у вищому навчальному закладі.

У другому розділі -,,Обґрунтування педагогічних умов професійного становлення майбутнього вчителя математики у позааудиторній навчально-виховній діяльності” - розроблено модель професійного становлення майбутнього вчителя математики у позааудиторній діяльності (рис. 1); виокремлено педагогічні умови професійного становлення майбутнього фахівця у позааудиторній роботі; визначено критерії, показники та рівні готовності студентів-математиків до професійної самореалізації.

У результаті застосування факторного аналізу визначено такі групи педагогічних умов професійного становлення майбутнього вчителя математики у позааудиторній роботі: організаційно-педагогічні, психолого-педагогічні, методичні. До організаційно-педагогічних умов віднесено: безпосередню організацію позааудиторної діяльності у вищому навчальному закладі, варіативність її форм, методів, засобів, інформаційно-технічне, матеріально-технічне й ресурсне забезпечення, узгодженість у часі аудиторної та позааудиторної діяльності, забезпечення функціонування тріади „університет-студент-роботодавець”.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психолого-педагогічні умови включають: мотивацію позааудиторної діяльності, формування психологічної готовності до професійної самореалізації, суб'єкт-суб'єктні відносини між викладачем та студентом, позитивно-емоційний мікроклімат у колективі, створення ситуації успіху, забезпечення „індивідуальної траєкторії” професійного саморозвитку. До методичних умов віднесено: впровадження інноваційних технологій у позааудиторну діяльність, її навчально-методичне забезпечення, використання досвіду діяльності кращих педагогів, наукових шкіл, соціальну установку на професійну діяльність, формування моральної стійкості, працелюбності, творчості, що ґрунтується на самоорганізації, самоконтролі, саморегуляції.

Доведено, що важливим етапом у професійному становленні майбутнього педагога є адаптація до професійної діяльності. Тому в процесі професійного навчання важливим є формування готовності до професійної самореалізації, яка розглядається як „інтегральне, структуроване, багатокомпонентне особистісне утворення, що включає професійну спрямованість, систему наукових знань, умінь та навичок, розвинені педагогічні здібності, творчий потенціал особистості, здатність протистояти труднощам і самовдосконалюватися впродовж життя, яке вона набуває в процесі професійного становлення у вищому навчальному закладі, що забезпечує їй самореалізацію й результативність при виконанні професійних обов'язків у відповідних соціально-культурних умовах”.

У результаті аналізу наукових досліджень щодо вивчення проблеми формування готовності майбутнього вчителя до професійної самореалізації визначено критерії (спонукально-ціннісний, когнітивний, праксеологічний, творчо-продуктивний, психотехнічний) та показники готовності, а також виокремлено чотири рівні - фрагментарно-емпіричний (низький), репродуктивний (середній), конструктивний (достатній) та системно-діяльнісний (високий).

У третьому розділі -,,Експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов і технології професійного становлення майбутнього вчителя математики у позааудиторній навчально-виховній діяльності” - визначено програму та етапи педагогічного експерименту, розроблено технологію професійного становлення майбутнього вчителя математики у позааудиторній навчально-виховній діяльності, проаналізовано та узагальнено результати дослідно-експериментальної роботи.

На основі експериментально визначеного розподілу студентів за рівнями готовності до професійної самореалізації з'ясовано, що близько третини студентів (36 %) мають низький рівень готовності до професійної самореалізації. Результати констатувального етапу експерименту підтвердили необхідність розробки й впровадження у навчально-виховний процес авторської технології професійного становлення майбутнього вчителя математики у позааудиторній навчально-виховній діяльності, яка включала такі етапи: організаційно-підготовчий, цільовий, змістовий, процесуально-діяльнісний, контрольно-узагальнюючий.

Організаційно-підготовчий етап передбачав: підготовку, організацію діяльності викладачів, які були задіяні в експерименті; проведення з ними консультацій, тренінгів; діагностику та порівняння рівня знань, умінь, навичок майбутніх учителів; обґрунтування необхідності реалізації пріоритетних напрямів, форм, методів, засобів позааудиторної роботи у ході впровадження авторської технології у вищих навчальних закладах.

Цільовий етап забезпечував визначення ключових цілей технології, до яких віднесено: підготовку висококваліфікованого, конкурентоспроможного фахівця; формування у нього здатності до професійного розвитку, психологічної готовності до здійснення неперервної самопідготовки та професійної самореалізації; здатність ефективно працювати незалежно від змін педагогічної дійсності, максимально повно реалізовувати свій творчий потенціал.

Змістовий етап передбачав формування змістового наповнення позааудиторної роботи, яке включало специфічні для вчителя математики форми, методи, засоби.

Процесуально-діяльнісний етап був спрямований на формування професійних умінь, навичок майбутнього фахівця при вивченні дистанційного курсу „Професійне становлення майбутнього вчителя математики” та у процесі проведення лекційних, практичних, лабораторних занять факультативного курсу.

Контрольно-узагальнюючий етап передбачав оцінювання ефективності впровадження розробленої технології шляхом здійснення контрольних заходів у позааудиторній діяльності (створення і презентація портфоліо, формування рейтингу успішності та активності студентів), проведення діагностики рівня готовності майбутнього вчителя до професійної самореалізації.

Достовірність результатів експерименту забезпечувалася використанням комплексу методів, зокрема, пакету прикладних статистичних програм STATISTIKА - для проведення факторного аналізу, методики О. В. Смирнова, статистичного t-критерію розподілу Стьюдента, критерію однорідності .

Результативність упровадження технології та педагогічних умов визначено через показники критеріїв готовності майбутнього вчителя математики до професійної самореалізації за допомогою методів спостереження, анкетування, опитування, тестування, моделювання тощо. Результати підсумкового зрізу з використанням методів статистичного та порівняльного аналізу підтвердили позитивну динаміку рівнів готовності до професійної самореалізації майбутніх учителів математики (рис. 2). Одержані результати засвідчили, що за період проведення формувального етапу експерименту найвищий приріст показників високого рівня готовності до професійної самореалізації спостерігається в експериментальній групі (), тоді як цей приріст у контрольної групи значно нижчий ().

Підтвердження достовірності експериментальних даних здійснювалося за критерієм однорідності , в результаті порівняння одержаних емпіричних значень (= 9,01) з критичним значенням на рівні значущості () дало можливість довести, що розбіжності між відсотковими долями достовірні.

Рис. 2. Динаміка рівнів готовності майбутніх учителів математики у контрольних (КГ) та експериментальних (ЕГ) групах на початку і наприкінці експерименту

Порівняння показників експериментального дослідження засвідчило наявність вираженої зміни рівнів готовності до професійної самореалізації в експериментальній групі, підтвердило ефективність запропонованої технології та педагогічних умов професійного становлення майбутнього вчителя математики у позааудиторній навчально-виховній діяльності.

ВИСНОВКИ

Результати теоретичного аналізу проблеми дослідження та узагальнення експериментальних даних дозволили сформулювати загальні висновки відповідно до поставлених у дослідженні завдань:

1. У процесі науково-педагогічного пошуку обґрунтовано, що в умовах євроінтеграційних процесів, інформатизації, демократизації системи вищої освіти в Україні, гуманізації, гуманітаризації змісту та технологій професійної підготовки, орієнтації на професійний розвиток особистості особливого значення набуває необхідність професійного становлення майбутнього фахівця у позааудиторній навчально-виховній діяльності та визначення відповідних умов, що сприяють формуванню готовності майбутнього вчителя математики до професійної самореалізації.

На основі аналізу філософської, психолого-педагогічної, спеціальної літератури, контент-аналізу визначено та охарактеризовано базові поняття дослідження („становлення”, „професійне становлення майбутнього вчителя математики”, „позааудиторна діяльність”, „педагогічні умови професійного становлення майбутнього вчителя математики у позааудиторній навчально-виховній діяльності”, „готовність до професійної самореалізації”), виокремлено спільне та відмінне у їх педагогічному змісті.

Доведено, що провідними теоретико-методологічними підходами щодо організації позааудиторної роботи у процесі професійного становлення майбутнього вчителя математики є: системний, діяльнісний, синергетичний, аксіологічний, особистісно орієнтований, компетентнісний, технологічний. Виокремлено та проаналізовано основні напрями реалізації та принципи позааудиторної діяльності: єдності аудиторної та позааудиторної навчально-виховної діяльності; фахової спрямованості, індивідуалізації та диференціації всіх її видів; формування професійної культури; гуманістичної спрямованості; добровільності та позитивної емоційної забарвленості; відмови від стратегії кількісного визначення результатів позааудиторної діяльності; свідомості й творчої активності, єдності навчання та виховання. Визначено функції (предметно-практична, регулятивно-нормативна, рефлексивна, соціокультурна, дослідно-творча, пізнавальна, організаторська, комунікативно-стимуляційна, прогностична), реалізація яких передбачає формування готовності майбутнього вчителя математики до професійної самореалізації. До основних завдань позааудиторної роботи віднесено: розвиток пізнавального інтересу, формування позитивної „Я-концепції”, оволодіння вміннями та навичками співробітництва, колективної взаємодії, виховання потреби у продуктивній, професійній діяльності, розвиток моральної свідомості, емоційно-вольових властивостей та наукового світогляду, професійне становлення у процесі активної діяльності, формування готовності до самореалізації на робочому місці на рівні майстерності та професіоналізму.

2. З метою вдосконалення професійного становлення майбутнього вчителя математики та забезпечення його повноти та цілісності, враховуючи основні теоретичні засади означених підходів та принципів професійного становлення, науково обґрунтовано модель професійного становлення майбутнього вчителя математики у позааудиторній роботі, яка включає мету, структурні (цілемотиваційний, інформаційний, діяльнісний, емоційно-ціннісний, оцінно-рефлексивний), функціональні (пізнавально-орієнтаційний, організаційно-координуючий, розвивально-актуалізуючий, проективно-конструктивний, мобілізаційно-стимулюючий, дослідно-прогностичний, комунікативно-виховний, контрольно-оцінний) компоненти. Визначено педагогічні умови (організаційно-педагогічні, психолого-педагогічні, методичні), форми (факультативні, дистанційні курси, проблемні групи, наукові гуртки, професійно-спрямовані ігри, акмеологічні тренінги, навчальні проекти, лабораторні практикуми, форуми, чати, конкурси), методи (репродуктивні, проблемно-пошукові, інтерактивні, практичні, оцінні), засоби (текстово-графічні, технічні, предметно-інформаційні ресурси, інформаційно-комунікаційні технології) позааудиторної діяльності, результат професійного становлення. Виокремлено етапи впровадження технології у позааудиторній діяльності, критерії та рівні готовності майбутнього вчителя математики до професійної самореалізації.

3. У процесі теоретичного аналізу психолого-педагогічної літератури, досвіду вищих навчальних закладів, педагогічного експерименту з'ясовано, що результатом професійного становлення майбутнього вчителя математики у позааудиторній діяльності на етапі професійного навчання виступає його готовність до професійної самореалізації, яка включає професійну спрямованість, систему наукових знань (психолого-педагогічних, фахових, методичних, знань методики організації позааудиторної роботи), умінь (гностичних, організаційних, конструктивно-проектувальних, аналітичних, творчих, дидактичних) та навичок, педагогічні здібності (перцептивні, комунікативні, академічні, сугестивні, презентаційні, управлінські), творчий потенціал особистості. Визначено критерії (спонукально-ціннісний, когнітивний, праксеологічний, творчо-продуктивний, психотехнічний), рівні (фрагментарно-емпіричний, репродуктивний, конструктивний, системно-діяльнісний) готовності до професійної самореалізації.

4. За допомогою факторного аналізу визначено педагогічні умови професійного становлення майбутнього вчителя математики у позааудиторній діяльності. Урахування виділених умов-факторів сприяло вибору технології професійного становлення майбутнього вчителя математики у позааудиторній діяльності, яка передбачає реалізацію таких етапів: організаційно-підготовчого, цільового, змістового, процесуально-діяльнісного, контрольно-узагальнюючого.

Визначено стан готовності майбутніх учителів до і після впровадження розробленої технології. Порівняння результатів дослідження засвідчило значне зменшення кількості студентів експериментальної групи порівняно з контрольною, в яких готовність до професійної самореалізації на фрагментарно-емпіричному (низькому) рівні (20,63 % - експериментальна проти 30,17 % - контрольна) та збільшення кількості студентів, у яких досліджувана готовність на системно-діяльнісному (високому) рівні (15,58 % проти 6,58 %).

5. З метою підвищення рівня підготовки майбутніх учителів математики у позааудиторній діяльності розроблено та впроваджено в навчально-виховний процес вищих навчальних закладів факультативний курс „Професійне становлення майбутнього вчителя математики”. Програма курсу за своїм змістом спрямована на розвиток, удосконалення професійних знань та вмінь майбутніх фахівців, формування їх готовності до професійної самореалізації, що передбачала проведення лекційних, практичних та лабораторних занять. Дистанційна форма реалізації курсу включала такі етапи: діагностику рівня підготовки студентів; планування та розробку курсу до впровадження у позааудиторну діяльність; проведення тьюторіалу; організацію навчання студентів; управління навчанням; оцінювання діяльності; створення рейтингу успішності та активності студентів. Доведено, що підвищення ефективності професійного становлення майбутніх фахівців забезпечується відповідним наповненням змісту курсу,,Професійне становлення майбутнього вчителя математики”.

Проведене дослідження не претендує на остаточне розв'язання проблеми професійного становлення майбутнього вчителя математики у позааудиторній діяльності. Отримані результати підтверджують необхідність подальшого теоретичного та експериментального дослідження цієї проблеми, зокрема, щодо вдосконалення змісту, форм, методів і технологій професійного становлення майбутніх учителів математики, визначення та обґрунтування сутності умов, спрямованих на формування творчого, компетентного вчителя математики, розробки факультативних, спеціальних, дистанційних курсів, їх навчально-методичного забезпечення та впровадження у позааудиторну роботу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ковальчук О. А. Професійне становлення майбутнього вчителя математики: навчальна програма факультативного курсу для студентів напряму підготовки 6.040201 - „Математика” / О. А. Ковальчук. - Житомир: Вид-во ЖДУ імені І. Франка, 2011. - 32 с.

2. Ковальчук О. А. Професійне становлення майбутнього вчителя математики: робоча програма факультативного курсу для студентів напряму підготовки 6.040201 - „Математика” / О. А. Ковальчук. - Житомир: Вид-во ЖДУ імені І. Франка, 2011. - 36 с.

3. Ковальчук О. А. Професійне становлення майбутнього вчителя математики: методичні рекомендації / О. А. Ковальчук. - Житомир: Вид-во ЖДУ імені І. Франка, 2013. - 128 с.

4. Ковальчук О. А. Категорійно-понятійний апарат дослідження проблеми професійного становлення майбутнього вчителя математики / О. А. Ковальчук // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - 2009. - Вип. 47. - С. 165-170.

5. Ковальчук О. А. Проблеми професійної підготовки майбутнього вчителя математики в умовах євроінтеграційних процесів / О. А. Ковальчук // Вісник Луганського національного університету імені Т. Г. Шевченка (педагогічні науки) / Ціннісні пріоритети освіти ХХІ століття: європейський вектор розвитку вищої школи: матеріали ІV Міжнар. наук.-практ. конф. - Луганськ, 2009. - Ч. ІІІ. - № 23 (186). - С. 212-220.

6. Ковальчук О. А. Роль та місце позааудиторної навчально-виховної діяльності у підготовці майбутнього вчителя математики у вищому навчальному закладі / О. А. Ковальчук // Науковий вісник Миколаївського державного університету: зб. наук. праць / [за заг. ред. В. Д. Будака, О. М. Пєхоти]. - Миколаїв: МДУ, 2009. - Вип. 25: Педагогічні науки. - Т. 2 - С. 167-179.

7. Ковальчук О. А. Роль та функції факультативного курсу у професійному становленні вчителя математики / О. А. Ковальчук // Нові технології навчання: наук-метод. зб. / Ін-т інновац. технологій і змісту освіти МОН України, Академія міжнародного співробітництва з креативної педагогіки. - Київ-Вінниця, 2010. - Ч. 2. - С. 65-71.

8. Ковальчук О. А. Педагогічні умови та фактори в контексті дослідження проблеми професійного становлення майбутнього вчителя математики / О. А. Ковальчук // Науковий вісник Чернівецького університету: зб. наук. праць / Розвиток особистості та професіоналізму фахівця в системі неперервної освіти в контексті викликів ХХІ ст.: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 19-22 жовтня 2011 р., м. Чернівці. - Вип. 572: Педагогіка та психологія. - Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2011. - С. 81-89.

9. Ковальчук О. А. Моделювання системи професійної підготовки майбутнього вчителя математики у позааудиторній навчально-виховній діяльності / О. А. Ковальчук // Гуманітарний вісник державного вищого навчального закладу „Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Г. Сковороди”. - К.: Гнозис, 2012. - Додаток 1 до Вип. 27. - Т. V (38): Тематичний випуск „Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору”. - С. 196-203.

10. Ковальчук Е. А. Экспериментальная технология подготовки будущего учителя математики к профессиональной самореализации во внеаудиторной учебно-воспитательной деятельности / Е. А. Ковальчук // Вектор науки Тольяттинского государственного университета. - Серия: Педагогика, психология. - 2012. - № 4 (11). - С. 136-139.

11. Ковальчук О. А. Методична підготовка майбутнього вчителя математики у системі університетської освіти / О. А. Ковальчук // Актуальні проблеми професійно-педагогічної освіти та стратегії розвитку: зб. наук. праць / [за заг. ред. О. А. Дубасенюк, Л. В. Калініної, О. Є. Антонової]. - Житомир: Вид-во ЖДУ імені І. Франка, 2006. - С. 46-47.

12. Ковальчук О. А. Особливості організації позааудиторної виховної роботи у підготовці майбутніх учителів математики / О. А. Ковальчук // Спадщина Івана Франка в контексті української освіти та культури: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. молодих учених, магістрів, студентів, 14-15 листопада 2006 р. / [за ред. О. С. Березюк, О. В. Власенко, З. А. Осадчої]. - Житомир: Вид-во ЖДУ імені І. Франка, 2006. - С. 152-156.

13. Ковальчук О. А. Професійне становлення майбутнього вчителя математики / О. А. Ковальчук // Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця: матеріали VIII Міжнар. наук.-практ. конф., 22-23 березня 2007 р.: [в 2 т.] / [за заг. ред. А. Г. Гудманяна, О. В. Петренка]. - К.: НАУ, 2007. - Т. 1 - С. 142-143.

14. Ковальчук О. А. Ключове поняття „професійне становлення” педагога в контексті підготовки майбутнього вчителя математики / О. А. Ковальчук // Модернізація вищої освіти у контексті євроінтеграційних процесів: зб. наук. праць учасників Всеукр. методолог. семінару з міжнар. участю. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2007. - С. 174-177.

15. Ковальчук О. А. Педагогічні умови формування професіоналізму майбутнього вчителя математики / О. А. Ковальчук // Професійна підготовка вчителя в умовах упровадження кредитно-модульної системи: матеріали Всеукр. наук.-метод. конф. / [редкол.: В. О. Огнев'юк, Л. Л. Хоружа та ін.]. - К.: КМПУ ім. Б. Д. Грінченка, 2007. - С. 92-94.

16. Ковальчук О. А. Професійно-значущі якості майбутнього вчителя математики як суб'єктивні детермінанти у професійній підготовці / О. А. Ковальчук // Проблема духовності сучасної молоді: реалії та перспективи: матеріали міжрег. наук.-практ. конф. молодих дослідників, 8 листопада 2007 р. - Житомир: Вид-во ПП Сахневич, 2007. - С. 106-109.

17. Ковальчук О. А. Становлення особистості майбутнього вчителя у поглядах Івана Огієнка / О. А. Ковальчук // Іван Огієнко - будівничий культури нації: зб. студ. праць. - Житомир: Вид-во ЖДУ імені І. Франка, 2007. - С. 8-10.

18. Ковальчук О. А. Позааудиторна діяльність студентів як засіб підвищення якості освіти у період інтеграційних процесів / О. А. Ковальчук // Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій: матеріали другої Міжнар. наук. конф., 27-30 квітня 2009 р.: [в 3 т.]. - Суми, 2009. - Т. 3 (Ч. 1). - С. 98-102.

19. Ковальчук О. А. Роль поетичного слова у професійному становленні майбутнього вчителя математики / О. А. Ковальчук // Сучасний соціокультурний простір 2009: матеріали шостої Всеукр. наук.-практ. Інтернет-конференції, 24-26 вересня 2009 р. - К., 2009. - Ч. 1. - С. 49-51.

20. Ковальчук О. А. Проблема професійної самореалізації майбутнього вчителя математики у використанні нетрадиційних форм навчання / О. А. Ковальчук // Гуманітарні та соціальні науки: матеріали ІІ Міжнар. конф. молодих вчених HSS-2010. - Львів: Вид-во Національного університету „Львівська політехніка”, 2010. - С. 222-224.

21. Ковальчук О. А. Професійна самореалізація майбутніх учителів математики у позааудиторний час / О. А. Ковальчук // Професійно-компетентнісне становлення майбутніх педагогів початкової та дошкільної освіти у ВНЗ: зб. наук.-метод. праць / [за заг. ред. В. Є. Литньова, Н. Є. Колесник]. - Житомир: Вид-во ЖДУ імені І. Франка, 2011. - C. 163-167.

22. Ковальчук О. А. Удосконалення дослідницьких здібностей вчителів математики у процесі підготовки учнів до науково-дослідницької діяльності / О. А. Ковальчук // Розвиток дослідницьких здібностей обдарованих дітей та молоді: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., 11-12 травня 2011 р. - Житомир-Київ: ІОД, 2011. - С. 161-167.

23. Ковальчук О. А. Розвиток творчої обдарованості майбутніх учителів математики у позааудиторній навчально-виховній діяльності / О. А. Ковальчук // Інтелектуальна, академічна та творча обдарованість: спільне та відмінне: матеріали круглого столу 20 січня 2012 року, м. Київ. - К.: ТОВ „Інформаційні системи”, 2012. - С. 62-68.

24. Ковальчук Е. А. Характеристика принципов внеаудиторной учебно-воспитательной деятельности в профессиональном становлении будущих учителей математики / Е. А. Ковальчук // Perspektywy rozwoju nauki: zbior raportow naukowych: materialy Miedzynarodowej-praktycznej konferencji, 28.11-30.11.2012. - Gdansk: Sp. zo.o. „Diamond trading tour”, 2012. - S. 98-104.

25. Ковальчук О. А. Позааудиторна навчально-виховна діяльність як організаційна форма, що здійснюється у системі змішаного навчання / О. А. Ковальчук / Перша Всеукр. наук.-практ. конф. „MoodleMoot Ukraine 2013. Теорія і практика використання системи управління навчанням Moodle”, 30-31 травня 2013 р.: тези доповідей. - К.: КНУБА, 2013. - С. 21.

АНОТАЦІЇ

Ковальчук О. А. Педагогічні умови професійного становлення майбутнього вчителя математики у позааудиторній навчально-виховній діяльності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Житомирський державний університет імені Івана Франка. - Житомир, 2013.

Дисертаційна робота є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми професійного становлення майбутнього вчителя математики у позааудиторній навчально-виховній діяльності. Проаналізовано сутність і взаємозв'язок базових понять дослідження; наукові підходи, вимоги до організації позааудиторної діяльності, її напрями реалізації, принципи, функції, завдання. Теоретично розроблено модель професійного становлення майбутнього вчителя математики у позааудиторній діяльності. Науково обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність педагогічних умов і технології професійного становлення майбутнього вчителя математики у позааудиторній роботі. Визначено компоненти, критерії та рівні готовності майбутнього вчителя математики до професійної самореалізації. Основні результати експериментальної роботи впроваджено в навчально-виховний процес вищих навчальних закладів.

Ключові слова: становлення, професійне становлення вчителя математики, позааудиторна діяльність, педагогічні умови.

Ковальчук Е. А. Педагогические условия профессионального становления будущего учителя математики во внеаудиторной учебно-воспитательной деятельности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Житомирский государственный университет имени Ивана Франко. - Житомир, 2013.

Диссертационная работа представляет теоретико-экспериментальное исследование проблемы профессионального становления будущего учителя математики во внеаудиторной учебно-воспитательной деятельности.

В результате изучения философской, психолого-педагогической, специальной литературы проанализированы базовые понятия исследования: „становление”, „профессиональное становление будущего учителя математики”, „внеаудиторная деятельность”, „педагогические условия профессионального становления будущего учителя математики во внеаудиторной учебно-воспитательной деятельности”, „готовность к профессиональной самореализации”.

Базовое понятие „профессиональное становление будущего учителя математики” определяется как сложный, непрерывный, многоуровневый процесс, отражающий уровень роста, интеграции, реализации профессионально значимых личностных качеств и способностей, знаний и умений, достижений, творчества личности на всех этапах возрастного и профессионального развития, направлен на ее самореализацию и самосовершенствование”. Определены этапы профессионального становления учителя математики: профессиональное самоопределение, профессиональное обучение, профессиональная самореализация.

В работе обоснована специфика профессионального становления будущих учителей математики во внеаудиторной деятельности и теоретические подходы к ее организации: системный, деятельностный, синергетический, личностно ориентированный, аксиологический, компетентностный, технологический.

Разработана модель профессионального становления будущего учителя математики во внеаудиторной учебно-воспитательной деятельности, основными компонентами которой являются: структурные (целемотивационный, информационный, деятельностный, эмоционально-ценностный, оценочно-рефлексионный), функциональные (познавательно-ориентационный, организационно-координирующий, развивающе-актуализирующий, проективно-конструктивный, коммуникативно-воспитательный, мобилизационно-стимулирующий, исследовательно-прогностический, контрольно-оценочный).

С помощью факторного анализа выделено факторы, которые определяют педагогичечкие условия профессионального становления будущего учителя математики во внеаудиторной учебно-воспитательной деятельности: организационно-педагогические, психолого-педагогические, методические. Реализация указанных условий будет способствовать формированию готовности будущих учителей математики к профессиональной самореализации, улучшению качества их подготовки во внеаудиторной работе.