Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування комунікативних умінь майбутніх документознавців у вищому навчальному закладі: методика інтеграції медіаосвітніх технологій

Янишин О. К.

Використання медіаосвітніх технологій для формування комунікативних умінь у майбутніх документознавців на прикладі навчальної дисципліни «Етика та психологія ділового спілкування».

Ключові слова: комунікативні вміння, медіаосвітні технології, інтеграція, майбутні документознавці, «Етика та психологія ділового спілкування».

Использование медиаобразовательных технологий для формирования коммуникативных умений будущих документоведов на примере учебного курса «Этика и психология делового общения».

Ключевые слова: коммуникативные умения, медиаобразовательные технологии, интеграция, будущие документоведы, «Этика и психология делового общения».

Upgrading communicative skills in students majoring in records information management through integrating media education into the course of `Ethics and Psychology of Business Communication'.

Keywords: communicative skills, media education, integration, records information managers to be, `Ethics and Psychology of Business Communication'.

Постановка проблеми. Інтегрування України в Європейський освітній простір має на меті розширити можливості працевлаштування вітчизняних фахівців на міжнародному ринку. Щоб підготувати конкурентоздатного фахівця українська вища школа має формувати у своїх випускників найнеобхідніші для майбутнього працевлаштування та ефективного виконання професійних обов'язків якості. До таких, зокрема, належать комунікативні вміння, які ґрунтуються на знанні етичних і психологічних засад комунікації та врахуванні вимог ділового етикету. При цьому потужним джерелом суспільних уявлень та засобом формування громадської думки про вимоги до працівників інформаційної сфери, зокрема й до документознавців, є засоби масової інформації. Для перетворення їх на ефективний педагогічний інструментарій у вищому навчальному закладі необхідно використовувати спеціальні медіаосвітні технології, які широкозастосовуються за кордоном, але ще не набули достатнього впровадження в Україні.

Аналіз останніх досліджень та публікацій підтверджує, що комунікативні уміння є обов'язковою складовою професійних компетенцій документознавця [4; 5; 8]. Це засвідчують і міжнародні та закордонні професійні стандарти, які містять вичерпний систематизований перелік умінь, що ними мають володіти фахівці цього профілю. Наприклад, Міжнародна Асоціація сертифікованих документознавців (ARMA International) включає до переліку ключових компетенцій документознавців знання та вміння, необхідні для усно та письмової комунікації [16]. Канадський державний стандарт фахівця з документно-інформаційного менеджменту відносить комунікативні вміння до групи міжособистісних, яка окрім умінь усної та письмової комунікації, уміння вести переговори та проводити інтерв'ю, включає також і емпатичні, як-от турбота про клієнта чи вміння співпрацювати в команді [11]. Американські науковці серед п'ятнадцяти найважливіших особистісних компетенцій професіоналів інформаційної сфери називають ефективну комунікацію, уміння чітко презентувати думки, переконливо проводити переговори і налагоджувати партнерські відносини [9].

В аспекті гармонізації з загальноєвропейськими освітніми стандартами слід опиратися на рамкову угоду з компетенцій та здатностей європейського професіонала в інформаційній сфері діяльності, яка акцентує, що комунікативні компетенції є визначальними для здійснення професійної діяльності, оскільки забезпечують здобування інформації та її ефективне поширення у різних формах: усній, письмовій, аудіовізуальній, електронній в умовах міжособистісного, міжорганізаційного та міжкультурного спілкування [10, c. 40-47]. Комунікативні вміння є професійно значущими, входять до групи міжособистісних, а ще охоплюють виваженість, розсудливість та винахідливість [10, c. 59-60].

Заслуговує на увагу національний професійний стандарт Великобританії для працівників сфери бібліотечно-інформаційного й архівного обслуговування та документально-інформаційного менеджменту. У ньому, окрім експлікації комунікативних умінь для кожної окремої групи компетенцій (наприклад, «уміти повідомляти співробітникам / споживачам про…», «надавати поради щодо…»), наголошується ще й на етичних засадах комунікації [15, с. 66-68].

Водночас, менеджмент може досягнути максимальної ефективності тільки тоді, якщо в основу спілкування, вирішення проблем і прийняття рішень покладено ділову етику, а тому її вивчення включене до університетських програм у багатьох країнах [2]. Тобто сьогодні ділова етика - це не тільки сфера науки, яка вивчає етичні та психологічні проблеми ділових відносин, та зібрання певних норм професійної етики для окремої категорії професіоналів, але й навчальна дисципліна, вивчення якої сприяє формуванню професіоналізму, лідерських якостей і високого рівня відповідальності за прийняті рішення ще на студентській лаві [3].

Хоча в Україні вже почали приділяти певну увагу введенню міжнародних стандартів бізнес-етики (це, наприклад, стосується розробки та впровадження етичних кодексів окремих груп професіоналів) [1], проте педагогічні технології формування етичних засад ділової комунікації у майбутніх фахівців під час навчання у вищій школі залишаються недостатньо вивченими. Перший крок у цьому напрямку, впровадивши методику ситуаційних завдань у викладання професійної етики інженера, зробила О. Лапузіна [3].

В епоху глобальної комунікації гостро постали проблеми соціального впливу масових інформаційно-комунікаційних технологій на етичні цінності суспільства загалом та кожної особистості зокрема, значно перерісши межі питання про етично припустиме застосування комп'ютерів [8].

Водночас залишаються ще недостатньо вивченими можливості залучення засобів масової інформації до процесу формування етичних основ ділового спілкування. Тому розробка практичних підходів для вирішення цього завдання, зокрема у професійній підготовці майбутніх документознавців, є актуальною проблемою педагогіки вищої школи, розв'язання якої дасть можливість покращити якість підготовки фахівців у ВНЗ.

Завдання статті - описати методику використання медіаосвітніх технологій для формування комунікативних умінь у майбутніх документознавців при викладанні навчального курсу «Етика та психологія ділового спілкування».

Виклад основного матеріалу. Завдяки сучасним цифровим засобам масової комунікації (надалі ЗМК) часто лише одне натискання кнопки на комп'ютері відділяє людину від моря інформації. Але сучасні мас-медіа не тільки є продуктом суспільної діяльності, а й самі конструюють її, експліцитно чи імпліцитно передаючи за допомогою окремих медіатекстів певні комерційні, ідеологічні, політичні, етичні чи естетичні цінності та коди. Однак ступінь і характер впливу медіаінформації, рівень інтелектуального та емоційного задоволення реципієнта, залежать, головним чином, від того, наскільки повно вона може декодувати медіатексти, критично проаналізувати й оцінити отриману інформацію [14, с. 6-14].

Завдання педагогів - озброїти майбутніх фахівців розумінням ЗМІ, яке полягатиме не тільки в здатності протистояти негативному впливові мас-медіа, але й в умінні скористатися їхнім освітнім потенціалом. Цим займається окрема галузь педагогіки - медіадидактика, яка володіє власними навчальними технологіями - медіаосвітніми. Здатність адекватно розуміти й ефективно використовувати медіаматеріал формується в процесі цілеспрямованої медіаосвіти, результатом якої має стати медіаграмотність учня [7].

Хоча вчені дещо розходяться в думках, що саме вважати «медіаграмотністю», більшість з них погоджуються, що під медіаграмотністю слід розуміти загальну спроможність індивіда отримати, проаналізувати і оцінити послання (мессидж) в друкованих чи електронних засобах масової інформації та комунікації (інакше мас-медіа), а також уміння створювати власні медіатексти та передавати їх за допомогою найбільш адекватних медіаканалів [7].

Усвідомлення того, як створюється медіатекст, які «підводні рифи» ховаються за глянцевою обгорткою конкретного медіапослання, сприяє формуванню ефективного механізму комунікації. Однак формування медіаграмотності - це тривалий процес, ефективність якого залежить від багатьох факторів: вибору певного виду медіа для досягнення конкретної мети, відбір адекватної медіаосвітньої технології, когнітивних здібностей і вмінь студента. Недостатній ступінь формування пізнавальних структур накладає певні обмеження на розуміння складніших комунікативних прийомів, що їх використовують ЗМІ [13].

Г. Онкович пропонує класифікувати медіатехнології за тим видом ЗМІ, який використовується у навчально- виховному процесі, виділяючи пресодидактику, відеодидактику, кінодидактику, Інтернет-дидактику та ін. Пресодидактика - це окремий вид медіатехнологій, заснований на роботі з друкованими періодичними виданнями [6]. На думку деяких учених, аудіовізуальні види ЗМІ (кінофільми, відеофільми, телебачення), які ілюструють абстрактні поняття за допомогою конкретних образів, сприяють побудові певних ментальних моделей та розвитку пізнавальної макроструктури, а тому мають певні переваги при роботі з особами, які мають нижчий рівень навичок, здібностей чи менший обсяг попередніх знань [13, с. 62]. Таким чином, ЗМІ є цінним цифровим освітнім та виховним ресурсом, ефективне використання якого можливе за умови застосування сучасних освітніх медіатехнологій.

На основі власних маркетингових освітніх досліджень, нами було встановлено найважливіші для документознавців-менеджерів інформаційних ресурсів комунікативнівміння та розподілено їх на чотири групи: мовно-комунікативні (правильність володіння мовними комунікативними нормами), міжособистісні (здатність до міжособистісного (людського) спілкування), організаційно-стратегічні (здатність практично застосувати знання про способи забезпечення зворотного зв'язку, підтримання дискусії, організацію інтерв'ю; переговорів, зборів, зустрічей тощо) та комунікаційно-технічні (вміння використовувати мультимедійні засоби та засоби масової інформаці для отримання інформації та складання власних медіатекстів). Далі розглянемо, які освітні медіатехнології можна застосувати для їхнього формування.

Можливість ввести певні медіатехнології до окремих навчальних дисциплін обумовлена здатністю медіаосвіти до інтеграції. У цій статті пропонуємо методику застосування окремих медіатехнологій (пресодидактики та кінодидактики) для формування етичних основ ділового спілкування під час вивчення курсу «Етика та психологія ділового спілкування» в аудиторії майбутніх документознавців. Для запровадження медіаосвітніх технологій до фахової підготовки майбутніх документознавців було обрано модель навчання медіаграмотності, яка поєднує естетичний і захисний ефекти медіаосвіти. Курс читався англійською мовою та складався із трьох модулів: «Етичні основи ділового спілкування», «Психологічні засади ділової комунікації» та «Бізнес-етикет і медіа в організації ділового спілкування».

Пресодидактика ефективна для поглибленого аналізу новітніх наукових статей за тематикою курсу. Для пошуку новітніх наукових досліджень студентам пропонують скористатися науковими ресурсами Інтернет-мережі й оформити результати своєї аналітичної діяльності у формі дайджесту для інформаційного бюлетеня. Найчастіше увагу студентів привертають такі наукові проблеми: взаємозв'язок між педагогікою, етикою та новітніми комунікаційними технологіями; можливості застосування ділової етики для організації ефективного спілкування в навчальних закладах, державних установах, на підприємствах; статус ділової етики в системі інформаційної діяльності; шляхи формування трудової етики; етичні засади керівництва; співвідношення етичних проблем професійної діяльності документознавця у державному та міжкультурному вимірах; світовий досвід дотримання етичних норм; роль і функції етичного кодексу тощо.

Тексти етичних кодексів для різних професій розміщені на офіційних сайтах провідних світових організацій. Завдяки цьому майбутні документознавці змогли ознайомитися з чинними етичними кодексами сертифікованих документознавців, фахівців із інформаційної аналітики, архівної та музейної справи, державних службовців тощо. Після обговорення у малих групах студенти четвертого курсу запропонували проекти власних етичних кодів для документознавців України та оформили їх у вигляді стінних газет та розмістили на сайті факультету, щоб ознайомити зі своїми ідеями цілий факультет.

Окрім наукових статей, періодичні видання мстять багатий фактичний матеріал, в якому висвітлюються етичні проблеми спілкування в професійному середовищі. Щоб визначити причини виникнення етичних і психологічних конфліктів, знайти етичні способи їх вирішення, мінімізувати негативні наслідки та визначити морально-психологічні аспекти прийняття рішень, щоб дослідити етичні проблеми реклами та презентацій, ми рекомендуємо відбирати статті, в яких описано конфліктні ситуації, вирішення яких провокує виникнення етичних дилем. Для критичного аналізу повідомлень студентам використовують журналістський підхід і мають представити результати аналізу у вигляді письмового структурованого звіту та усної мультимедійної презентації. Звіт і презентація містять такі розділи: короткий виклад змісту статті; суть конфліктної етичної ситуації; визначення всіх діючих і зацікавлених осіб, їхніх вчинків і супутніх обставин; аналіз ситуації, що склалася крізь призму декількох етичних теорій («золотого правила», утилітарного підходу, запобігання ризику, правила точної інформації); пропозиція декількох альтернативних рішень; оцінка позитивних і негативних сторін кожного з альтернативних рішень; вибір і обґрунтування пріоритетного вирішення.

Змістове наповнення навчального курсу «Етика і психологія ділового спілкування» зумовлює значне розширення бази аналізу медіатексту при опрацюванні відеоновин та кінофільмів. Аудіовізуальний спосіб подання інформації забезпечує можливість звернути увагу на психологічні основи спілкування, зокрема вичленувати окремі прояви невербального спілкування персонажів, встановити корпоративні підходи до організації комунікації, від слідкувати, як дотримуються етичні норми та вимоги дрес-коду. Презентації на основі відеоматеріалів повинні містити «нарізку кадрів», що підтверджують результати, отримані в ході етичного аналізу фільму.

Для пошуку необхідних медіатекстів студенти мають проводити цілеспрямований Інтернет-пошук, використовувати певне програмне забезпечення, а також володіти вміннями, необхідними для створення мультимедійних презентацій за допомогою графічного пакету підготовки презентацій і слайд-фільмів PowerPoint; завантаження відеосюжетів з сервісів, що надають послуги хостингу відеоматеріалів (наприклад YouTube), виокремлення окремих епізодів з фільму за допомогою Moviemaker, написання власних медіатекстів та їх розміщення в засобах масової комунікації. Учасники творчих груп проводять і знімають на відеоплівку фрагменти ділової гри, в яких за аналогією з відомими шоу (наприклад, «Всі свої», «Очна ставка») проводять обговорення найбільш гострих з відібраних ситуацій. Добірку мультимедійних презентацій і відеозаписів «аматорських шоу» рекомендуємо розмістити на спеціальній закладці інтернет-сайту навчального закладу чи факультету та провести конкурс на кращу роботу. Таким чином поглиблюється технічний компонент медіаграмотності.

Покажемо, як студенти застосували етичний аналіз медіатексту на прикладі фільму американського режисера Д. Френкела „Диявол носить „Прада” („Devil Wears Prada”), за сюжетом якого випускниця університету Енді Сакс приїхала до Нью-Йорку зробити кар'єру репортера, але вимушена тимчасово влаштуватися на посаду молодшого асистента головного редактора відомого журналу мод "Подіум" (англ. Runway) - владної та вимогливої Міранди Прістлі. Енді готова виконувати ексцентричні та глузливі завдання боса, щоб досягти бажаного і стати журналістом. Проте дівчині доводиться зіткнутися з великою кількістю труднощів.

У фільмі студенти виявили ряд етичних проблем на різних рівнях ділових відносин, з'ясували їх причини, прокоментували кожну з них з точки зору кількох етичних теорій та запропонували власні шляхи вирішення таких ситуацій. Зокрема було виявлено конфлікт інтересів між менеджерами різних рівнів: головним редактором журналу „Подіум” та редактором Найджелом. М. Прістлі поступила неетично зашкодивши кар'єрному росту Найджела і підступно заставивши його залишитися редактором її журналу. Таким чином було знехтуване «золоте правил етики», оскільки інтереси корпорації поставили вище блага конкретної людини.

Етичний конфлікт в межах одного рівня менеджменту відбувся між двома помічницями М. Прістлі внаслідок порушення правил корпоративної етики, здійсненого босом. Хоча з етичної точки зору, цього разу головний редактор виявилася правою (замість того, щоб дотримуватися формальної процедури відбору кандидатів для поїздки до Парижу, вона обрала ту з асистенток, котра краще працювала), її рішення стало причиною конфлікту між дівчатами. Ситуація ускладнювалася тим, що обрана помічниця не могла відмовитися від вибору свого начальника, не втративши при цьому роботи.

Кожна із зазначених ситуацій під час презентації було проілюстрована кадрами з фільму та проаналізована за допомогою журналістського підходу та застосування конкретних етичних підходів (наприклад, золоте правило етики, концепції універсалізму, принципу уникання „слизького схилу”, необхідності запобігти ризику.

На наступному етап майбутні документознавці розпізнавали техніки нейролінгвістичного програмування, які застосовувалися героями фільму для досягнення поставленої мети. Наприклад, Емілі, захворівши, таки йде на роботу, щоб не втратити її. Вона постійно повторює: „Я люблю свою роботу! Я люблю свою роботу!”. Таким чином дівчина намагалася заспокоїтись і переконати себе в тому, що все гаразд, що її жертви не марні: директор скоро побачить її відданість і обов'язково винагородить Це приклад використання нейролінгвістичної техніки, відомої під назвою «якір», тобто використання умовного зовнішній або внутрішній подразника, пов'язаного з певною емоцією або фізіологічним станом. Відтворення якоря несвідомо запускає цей стан знову і знову.. Оскільки у цьому випадку використовується повторення певної фрази, то було визначено, що це аудіальний тип якоря. Тут студенти переконалися, що нескладні прийоми НЛП сприяють забезпеченню ефективної комунікації в професійному середовищі, а відтак є засобом підвищення особистої та професійної ефективності.

Іншим способом досягнення ефективної комунікації є уміння розуміти та продукувати невербальні знаки: жести, міміку, тон розмови.. У фільмі ми можемо побачити звичайні ділові жести - потиск рук, вітання, посмішку під час різних зустрічей та на вечірках. різного роду жести. Підлеглим відоме значення кожного жесту директриси. Наприклад, якщо під час перегляду показу мод вона нахиляє голову на бік - це означає, що шоу сподобалось їй тільки частково.

Іншим важливим компонентом бізнес-етики є дрес-код, тобто сукупність правил і рекомендацій щодо зовнішнього виду працівників організацій у конкретних ситуаціях ділового спілкування. У великих компаніях прописують найдрібніші деталі того, як повинен виглядати співробітник, а непокора неминуче карається звільненням. Такою є ситуація у фільмі „Диявол носить „Прада”. Працівники журналу „Подіум” повинні одягати лише дизайнерський модний одяг, щоб бути прикладом для тисячі людей, які живуть поза межами світу моди. Досягнути успіху у кар'єрі, не дотримуючись дрес-коду неможливо.

Висновки. Медіаосвітній підхід підвищує ефективність фахової підготовки у вищій школі, оскільки дозволяє інтегрувати сучасні освітні технології, комунікативні та технічні досягнення мас-медіа у викладання окремих навчальних курсів. Використання медіаосвітніх технологій сприяє підвищенню рівня медіаграмотності та поглибленню медіакомпетентності як складової частини у структурі інформаційної компетентності документознавця. Інтеграція медіаосвіти до викладання курсу «Етики та психології ділового спілкування» привертає майбутніх документознавців до безпосередньої роботи з Інтернет-ресурсами, відео-та художніми фільмами, певним програмним забезпеченням, сприяє формуванню усіх груп комунікативних умінь: мовно-комунікативних, міжособистісних, організаційно-стратегічих і комунікаційно-технічних. Інтеграці медіаосвітніх технологій до інших навчальних дисциплін сприятиме забезпеченню системності, наступності та послідовності процесу формування комунікативних умінь майбутніх документознавців та сприятиме піднесенню рівня їх фахової підготовки.

медіаосвітній документознавець діловий спілкування

ЛІТЕРАТУРА

1. Клепко С. Роль бізнес-етики у формуванні соціальної відповідальності бізнесу / Сергій Клепко // Синергія. - 2004. -- №2. - С. 49-55.

2. Коренев В. В. Управление персоналом в Японии и США // Персонал. - 1995. - № 1. - С. 157-163.

3. Лапузіна О. М. Формування професійної етики у майбутніх інженерів на основі ситуаційного навчання : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 „Теорія і методика професійної освіти” / Лапузіна Олена Миколаївна. - Вінниця, 2006. - 20 с..

4. Матвієнко О. Документознавча професіологія: проблеми і перспективи / Оксана Матвієнко // Вісник Книжкової палати. - 2007. - № 5. - С. 30-32.

5. Назаренко Н. С. Формування комунікативної компетентності майбутніх документознавців у процесі вивчення гуманітарних дисциплін. : Дис. …канд. пед. наук: 13.00.04. / Наталія Степанівна Назаренко. - К., 2008. - 203 с. - Рукопис.

6. Онкович Г. В. Медіаосвітні технології і компетентнісний підхід // Онкович Г. В. Реалізація європейського досвіду компетентнісного підходу у вищій колі України : матеріали методологічного семінару. - К. : Педагогічна думка, 2009. - С. 206-217.

7. Федоров А. В. Медиаобразование: творческие задания для студентов и школьников // Инновации в образовании. - 2006. - N 4. - С. 175-228.

8. Філіпова Л. Я. Комп'ютерна етика, інформаційна етика та кібернетика: сутність та співвідношення понять // Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність : проблеми науки, освіти, практики: Зб. матеріалів VI Міжнар. наук.-практ. конф., Київ, 19-21 травня 2009р. : тези доповіді / ДАКККіМ. - К., 2009. - С. 137-140.

9. Competencies for Information Professionals of the 21^st Century. - Revised edition. - June, 17 p.

10. Euroguide LIS. Vol. 1 : Competencies and aptitudes for European information professionals / European Council of Information Association (ECIA). - Second entirely revised edition. - ADBS Editions, 2004. - 70 p. - Mode of access : http : //www.certidoc.net/en/eurefl-engl.pdf. - Title from the screen.

11. Information and records management - competency profile / Office of Government Records, National Archives of Canada. - Mode of access : http : // www.imforumgi.gc.ca/documents2000/compet01-eng.asp3uses. - Title from the screen.

12. Johnson, D. G. Computer Ethics / Deborah G. Johnson. - 2nd ed. - New Jersey : Prentice-Hall, Inc. Upper Saddle River, 1994 - 181 p.

13. Kintsch, W. Comprehension. - Cambridge : Cambridge University Press, 1998. - 463 p.

14. Livingstone, S. The changing nature and uses of media literacy. - [Acc. at http://eprints.lse.ac.uk/.

15. National occupational standards : information and library services, archive services and records management / ILS-AS-RM NOSLLUK - Final version approved April 2008. - Mode of access : http : //www.lluk.org/documents/nos-information-library-services-archive-and-records management-full-suite.pdf. - Title from the screen.

16. Records and information management core competencies / Association of records managers and administrators (ARMA International) ; Education development Committee. - Lenexa, KS, 2007. - III, 88 p. - Mode of access : http : //www.arma.orcompetencies/document.cfm. - Title from the screen.

Размещено на Allbest.ru