Застосування феномену інтеграції дисциплін художньо-естетичного циклу у професійній підготовці майбутніх учителів музичного мистецтва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Застосування феномену інтеграції дисциплін художньо-естетичного циклу у професійній підготовці майбутніх учителів музичного мистецтва

У статті розглядаються основні складові частини поняття феномену інтеграції дисциплін художньо-естетичного циклу. Також розкрито сутність синергетичних принципів в сучасній освіті та мистецтві, які полягають у баченні синергетикою світу і людини як складних систем, що самоорганізуються і знаходяться в ситуації системно - цілісної єдності. Подано прийоми використання інтеграції дисциплін художньо-естетичного циклу на заняттях з основного музичного інструменту.

Постановка проблеми. Вчитель музичного мистецтва є унікальною особистістю, оскільки музика навчає його особливому виду пізнання - пізнання через емоційну сферу, адже саме вона перетворює всі зовнішні впливи на переживання й унікальний власний емоційний досвід. Під впливом музичного мистецтва формуються ціннісні орієнтації особистості, духовна та естетично-емоційна культура, здатність до художньо-естетичного споглядання і самозаглиблення, формується цілісність художньої картини сучасного світу. Музичне мистецтво наповнює людину не лише позитивними чи негативними емоціями і переживаннями, але у процесі музичної діяльності кожен студент має можливість ознайомитись із історичними епохами, особистостями, що творили історію і культуру кожного стилю і напрямку мистецтва, засвоює найкращі зразки поезії, літератури, синтетичних видів мистецтва, інколи навіть і деякі математичні і фізичні поняття, пов'язані зі звуком, тембром, кольором.

Мета статті - розкрити основні принципи застосування феномену інтеграції дисциплін художньо-естетичного циклу у контексті наукових підходів під час процесу музично-виконавської підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва.

Основний зміст статті. Інтеграція дисциплін художньо-естетичного циклу надає можливість кожній особистості відтворити погляд на сучасний світ через плюральність та еклектичність культури, суспільства власного досвіду . Мистецтво допомагає відтворити бачення ідеального світу засобами художнього образу, особливими, тільки даній особистості властивими засобами відтворення дійсності. Кожен вид мистецтва, як правило, відбиває фрагменти дійсності відповідно власним виразним можливостям. А інтеграція мистецтв може створити цілісну художню модель явища, події, часу, простору, світу тощо.

Як зазначає в своєму дослідженні Ю. О. Хайрулліна, звернення до феномену інтеграції дисциплін художньо-естетичного циклу в контексті педагогіки мистецтва можливе за умов:

- використання інтеграції як педагогічної технології може бути порівняне з природним засобом отримання інформації, тобто чуттєвим шляхом;

- інтегрування дисциплін художньо-естетичного циклу має створити у свідомості дитини художній прототип цілісної картини світу та людини в ньому;

- звернення до інтеграції, як до принципу освіти, додає навчально-виховному процесу структурної єдності та ідейної довершеності, підтверджуючи реальні зв'язки, що існують між галузями знань. Дані зв'язки майже знехтувані традиційною освітньою системою внаслідок автономності програм навчальних дисциплін;

- значення феномену інтеграції дисциплін художньо-естетичного циклу не тільки у здатності комбінаторного поєднання деяких елементів до гіпотетичного цілого, а в потенції до оновлення змісту освіти та до засобу формування світоглядної системи дитини. За таких умов, навчально-виховний процес у загальноосвітньому закладі сприймається як цілеспрямоване прилучення особистості до світових надбань культури та як інтеграція життєвого досвіду дитині з культурним досвідом нації.

У науковій літературі, зокрема, виділяються такі напрямки інтеграції, які можемо застосовувати й у педагогіці мистецтва: формування комплексних міждисциплінарних проблем і напрямків досліджень; перенесення ідей, законів, принципів, концепцій з однієї галузі знань в іншу при їхній взаємодії; використання поняттєво-концептуального апарату, методів і засобів одного виду мистецтва іншими; універсалізація засобів мови мистецтва; виникнення блоків наук (технічних, математичних, природних, гуманітарних) і встановлення взаємозв'язку і взаємодії між науками, що складають ці блоки; зближення фундаментальних і прикладних наук, теоретичних і емпіричних; вироблення загальнонаукових і конкретно наукових засобів, способів і форм пізнання і діяльності; посилення інтегративної ролі філософії; створення нових педагогічних технологій в галузі педагогіки мистецтва.

Педагогіка мистецтва і сучасна наука приділяє цьому питанню значну увагу, оскільки в умовах швидкого росту об'єму інформації можливість її сприйняття й осмислення різко зменшується. Вихід вбачаємо у засвоєнні структурованих знань, що становлять собою певний комплекс, систему. Майбутнє художньо-педагогічної освіти пов'язане із синтезом різних навчальних предметів, і, насамперед предметів гуманітарного циклу в парадигмі культури, розробкою інтегрованих курсів, взаємозв'язком і взаємопроникненням усіх дисциплін художньо-естетичного циклу. ''Наприкінці нашого століття міждисциплінарний синтез, спрямований на вироблення нових імперативів розвитку, технологій виживання, ідеології ХХІ століття, став не грою розуму, не академічною програмою, що народилася в кабінетній тиші, а нагальною потребою''. Ось тому ''розвиток нелінійної математики, синергетики, а з ними і новий погляд на світ і умови життя в ньому - не чергова мода, а природна стадія розвитку науки і культури'', стадія подолання епохи ''історичної несвідомості'' на користь ''епохи усвідомленої необхідності'', ''повноліття людства'' [2: 123].

Філософською основою інтеграції є синергетика (у перекладі з грецької - ''сприяння'', ''співробітництво''). Синергетика виступає центром інтеграції самих різних наук і культури суспільства в цілому, а синергетичний підхід ініціює ідеї і методи концептуального осмислення саморозвитку і самоорганізації природного і соціального буття. У сучасних дослідженнях синергетичний принцип організації поширюється на моделі творчості і мистецтва. Ці дослідження дозволяють розглядати мистецтво як продукт процесу саморозвитку і самоорганізації суспільства. Мистецтво формує єдність свідомості людей певної епохи, загальні уявлення про світ, упорядковує міжособистісні відносини, взаємозв'язки і взаємодію людей. Разом з тим воно є необхідною умовою і засобом сходження людини до вершин культури, а також виступає своєрідним барометром, що вимірює ступінь гуманності і моральності суспільства, його розуміння краси і гармонії.

Синергетична парадигма набуває усе більшого поширення, тому що сама логіка розвитку окремих наук і їхнього предмета змушує дослідників розглядати досліджувані системні об'єкти з позиції їхньої самоорганізації. У сучасній науці йде інтенсивний процес інтеграції окремих галузей наукового знання. Самі перспективні наукові відкриття знаходяться на межі окремих наук. І в цьому процесі інтеграції, за визначенням провідних науковців сучасності, синергетична методологія, заснована на загальних закономірностях систем, що самоорганізуються, буде відігравати ключову і все зростаючу роль. Як зазначають дослідники синегретичних принципів в освіті Г. О. Котельников, І. О. Ільяєва, бачення синергетикою світу і людини як складних систем, що самоорганізуються і знаходяться в ситуації системно - цілісної єдності, дозволяє визначити наступні напрямки реалізації принципів синергетики в освіті. У змісті освіти - це формування основних понять синергетики через знайомство зі світом складних нелінійних систем, визначення цих понять і перенесення їх на інші галузі знання (соціального, економічного, гуманітарного). Тим самим стираються кордони між предметами навчального циклу, процес спрямований не на збільшення кількості інформації, а на побудову і вивчення універсальної моделі розвитку. У результаті такого підходу формується цілісна система знання, що визначає світогляд нового типу, що забезпечує успішне орієнтування учня у швидкоплинних соціальних умовах. В організації освітнього процесу принципи синергетики дозволяють - створити освітні програми як образи розвитку, як зміни відносин між суб'єктами освітнього процесу, своєрідного шляху поетапного проходження суб'єктом навчання через освітній простір. Тим самим створюється основа для безперервності освіти і наступності її етапів [2: 45].

За визначенням В. І. Аршинова, С. П. Капіци, С. П. Курдюмова, Г. Г. Малінецького, синергетика виступає центром інтеграції різних наук і культури суспільства в цілому, а синергетичний підхід ініціює ідеї і методи концептуального осмислення саморозвитку і самоорганізації природного і соціального буття. ''З потреби в інтеграції наук виросла синергетика, яка припускає, що будь-яке явище треба розглядати в багатомірності, нелінійності, і в цьому значенні зрозуміти різноманіття шляхів розвитку природи і суспільства'' [2: 33].

У сучасних дослідженнях синергетичний принцип організації поширюється на моделі творчості і мистецтва. Ці дослідження дозволяють розглядати мистецтво як продукт процесу саморозвитку і самоорганізації суспільства. Мистецтво формує єдність свідомості людей певної епохи, загальні уявлення про світ, упорядковує міжособистісні відносини, взаємозв'язки і взаємодію людей. Водночас, воно є необхідною умовою і засобом сходження людини до вершин культури, а також виступає своєрідним барометром, що вимірює ступінь гуманності і моральності суспільства, його розуміння краси і гармонії.

Саме тому синергетична пізнавальна парадигма відкриває можливість глибше і тонше, ніж це можна було зробити колись, розкрити закономірності становлення, розвитку сучасного динамічного стану художньої свідомості і художньої культури, оскільки тут діють ті ж самі закономірності нелінійної структури розвитку даних систем. ''Ця ж методологія застосовується і є плідною при вивченні процесів найбільш вузьких масштабів, які розглядаються естетикою і психологією художньої творчості - творчої біографії митців і ''біографії'' конкретного твору мистецтва, оскільки і названі процеси є формами розвитку складних систем і керуються тими ж силами - постійними переходами від набутої гармонії до її руйнування у свідомості художника й виявляються у створюваних ним ескізах, чернетках рукописів, репетиціях Це породжує хаос різні можливості його подолання, а вибір оптимального рішення ... постає у свідомості художника образом завершеного твору'' [2: 40].

Отже, синергетичний підхід лежить в основі інтеграційних процесів у галузі освіти, що повинні допомогти розв'язати протиріччя між змістом освіти, відбитим у програмах, підручниках, навчальних посібниках, і проблемами розвитку особистості, вихованням ''людини культури'' [3: 15]. Зв'язки встановлюються не лише в предметності і змістовності освіти, але й у діяльнісному, соціальному, культурному контекстах. Інтеграційні зв'язки в результаті повинні встановитися в свідомості того, хто навчається, та у його предметній і розумовій діяльності. Тому є всі підстави говорити про інтегративне мислення, під яким ми розуміємо мислення з високим рівнем синтезу вербального й образного компонентів. При цьому вербальне мислення пов'язане з домінуванням лівої півкулі функцій людського мозку, образне - з перевагою функцій правої півкулі.

Інтеграційні процеси розумової діяльності вимагають від навчального процесу включення всіх рецепторів, відповідальних за сприйняття, подачу, кодування інформації у вигляді образів, форм, тощо. Взаємодія зору, слуху, нюху, дотику й інших почуттів у процесі сприйняття й аналізу мистецького твору визначається як синестезія ''співвідчуття'', ''перетинання почуттів''. Цей психолінгвістичний термін був засвоєний мистецтвознавством, культурологією, методикою викладання мистецтв і літератури і характеризується неподільністю різних форм людського існування, а також є дотичним до теорії синкретизму, психофізіологічні основи якої були концептуально розроблені в працях А. Веселовського й А. Потебні. Наприкінці XIX - початку XX ст. проблема синестезії була пов'язана з розробкою теорії звукового символізму (М. Граммон, Л. Мішель, А. Рембо, Ш. Бодлер, В. Брюсов, К. Бальмонт, А. Білий). Пізніше вона досліджувалася в роботах вітчизняних (Л. С. Виготський, А. Р. Лурія, С. В. Воронін) і закордонних психологів і психолінгвістів (Р. Якобсон, Л. Тейлор, Ж. Дарк).

Висновки. Інтеграція різних видів мистецтва, дисциплін художньо-естетичного циклу та її впровадження як структурної та смислоутворюючої технології потребує особливих умов:

- спроможність майбутнього викладача дисциплін художньо-естетичного циклу осягнути та якісно подати художньо-педагогічний матеріал, організувати інформаційний потік згідно із законами художньої драматургії, володіти практичними навичками піднесення мистецьких творів;

- інтеграція мистецьких дисциплін та дисциплін художньо-естетичного циклу може здійснюватися на базі домінуючого предмету (як наприклад, у програмі Кабалевського ''Музика''), поєднання двох та більше рівноправних інтегрантів (як у програмі Б. Неменського ''Образотворче мистецтво та художня праця'') та на смисловому рівні, об'єднуючи декілька навчальних дисциплін у блок-модуль (як це здійснюється у програмі Л. Масол ''Мистецтво'', коли тематично об'єднуються дисципліни ''Музичне мистецтво'' та ''Візуальне мистецтво);

- інтегровані заняття, присвячені культурним здобуткам народів світу, історичним епохам, культурі рідного краю мають інтегрувати не тільки дисципліни художньо-естетичного циклу, а й знання з інших галузей: історії, філософії, географії, релігієзнавства, етнографії тощо.

Виникнення інтеграції - результат високого рівня реалізації між предметних зв'язків, що припускають не просто контакти, комунікацію предметів, найчастіше в якій-небудь одній області знань, а встановлення глибинного зв'язку, оскільки вона ґрунтується на загальних для декількох предметів наукових ідеях, концепціях, які дають цілісне уявлення про людину, світ, культуру. Ціль такого поєднання - накопичення системи знань і цінностей, ''занурення'' у певну культурну епоху, діалог з нею, осягнення її картини світу і людини в знаках, символах, образах, моделях буття.

Застосування феномену інтеграції дисциплін художньо-естетичного циклу набуває особливого значення у професійній підготовці майбутніх учителів музичного мистецтва. Адже важливим елементом професійної підготовки є формування художньо-образного мислення майбутнього вчителя музичного мистецтва. А невід'ємною складовою художньо-образного мислення є оригінальність, яка розкривається через створення суб'єктивно нового продукту, не схожого на вже існуючі. Оригінальністю можна вважати: формулювання незвичайних відповідей, уміння інтуїтивно передбачати і пропонувати нетрадиційні підходи та методи розв'язання поставлених завдань, надавати новизни ухваленим рішенням; виявляти основні властивості об'єктів і явищ та пропонувати нові можливості їх використання, уміння доносити до слухача незвичні образи; застосовувати авторські техніки виконання творчих завдань.

Оскільки творча уява і фантазія поряд із творчим художньо-образним мисленням відіграють важливу роль у кожному творчому процесі, особливо важливе їхнє значення і в музично-інтерпретаційній діяльності, яка присутня на кожному занятті з основного музичного інструменту.

В процесі сприйняття й інтерпретації музичного твору у свідомості студента з'являються нові комбінації думок, образів, почуттів, уявлень, асоціацій. У зв'язку з цим усі видатні музиканти-педагоги, перш за все, намагалися активізувати мисленнєву діяльність учня, адже за допомогою мислення активізується і творча діяльність, яка є необхідною умовою розвитку креативних здібностей. Феномен інтеграції дисциплін художньо-естетичного циклу відіграє роль інтенсифікатора усіх набутих когнітивних умінь та навичок, надає можливість задіяти потенційні можливості особистості, увесь досвід художньо-педагогічної діяльності.

Список використаних джерел

інтеграція естетичний музичний

1.Котельников Г. А. Теоретические основы синергетики : [учебное пособие] / Г. А. Котельников. - Белгород : БелГТАСМ, 1998. - 128 с.

2.Аршинов В. И. Синергетика как феномен постнеклассической науки / В. И. Аршинов. - М. : Наука, 1999. - 203 с.

3.Доманский В. А. Литература и культура : [учебное пособие] / В. А. Доманский. - М. : Флинта : Наука, 2002. - 368 с.

Размещено на Allbest.ru