Особливості проектування моделі методики професійно-прикладної фізичної підготовки майбутніх лікарів

Петришин О.В.

Частка загальнопідготовчих вправ для удосконалення недостатньо розвинутих фізичних здібностей на першому етапі реалізації авторської програми становить 60% від загального обсягу, що застосовуються у цей час.

Відповідно, 40% загальнопідготовчих вправ застосовуються для розвитку інших фізичних здібностей.

Регулювання навантаження на заняттях зі студентами в першому семестрі відбувалось за рахунок поступового збільшення обсягу роботи (кількості вправ, кількість підходів у кожній вправі тощо). Інтенсивність виконання вправ - низька і середня. ЧСС не повинна перевищувати 150-160 уд/хв. При цьому її відновлення має бути в межах до 90-100 уд/хв. Кількість підходів у виконанні кожної вправи, яка визначалась її складністю, в середньому становить від 2-4 підходів.

Другий етап авторської програми ППФП. Цей етап охоплює другий семестр навчання студентів. На цьому етапі, на відміну від попереднього, більшою мірою сконцентровано увагу на формуванні рухового потенціалу, що є ключовою передумовою для установлення професійних рухових вмінь на навичок. Окрім того, руховий потенціал сприяє ефективному засвоєнню та удосконаленню технічних елементів (техніці) конкретного виду спорту. Заняття на цьому етапі спрямовані на розширення арсеналу рухових дій, схожих за структурою руху до виробничих операцій, і побудовані за принципом "від простого до складного". Як на початку цього етапу так і в кінці основне місце продовжують займати загальна й допоміжна підготовка із використанням вправ з певних видів спорту. Використано засоби для підвищення функціонального потенціалу організму студента у малих обсягах.

Завданнями другого етапу авторської програми ППФП є: підвищення рівня фізичної підготовленості; удосконалення рівня розвитку недостатньо розвинутих фізичних здібностей; активізація функціональних можливостей організму, необхідних у виробничій діяльності; розширення арсеналу рухових дій, схожих за структурою до професійних; удосконалення засвоєних елементів техніки певного виду спорту.

Перший період другого етапу спрямований на підготовку організму студентів до планомірного зростання рівня фізичних навантажень у заняттях за авторською програмою. Частка загальної фізичної підготовки у структурі ППФП становить 75%. Частка спеціальної фізичної підготовки на другому курсі становить 25%. На цьому етапі, як і на попередньому, значна увага приділяється заняттям вибіркової спрямованості орієнтованих на удосконалення рівня недостатньо розвинутих фізичних здібностей студентів.

Щодо величини навантаження, то в розділі "Загальна фізична підготовка" воно є середнім - 5060% обсягу роботи, що виконується до появи ознак втоми. Інтенсивність виконання вправ - низька і середня. ЧСС не перевищує 170 уд/хв. При відновленні ЧСС повинно бути в межах 90- 100 уд/хв.

Навантаження у розділі "Спеціальна фізична підготовка" характеризується збільшенням частки спеціально підготовчих і змагальних вправ й обсягу навантаження. При цьому незначно зростає інтенсивність виконання вправ та заняття в цілому. ЧСС під час виконання вправ досягає 165-170 уд/хв. Відпочинок між підходами - активний, відновлення ЧСС - до 90-100 уд/хв.

Третій етап авторської програми ППФП. Третій етап авторської програми ППФП відповідає третьому семестру другого курсу навчання студентів. У цей період заняття спрямовані на удосконалення фізичних якостей і характеризуються відносно великим сумарним обсягом роботи та значним навантаженням. На цьому етапі занять вирішуються основні завдання ППФП та інтегральної підготовки. Спеціальна фізична підготовка грунтується на різноманітних спортивних елементах, а її сумарна частка становить 30%. На цьому етапі, як і на попередніх, частка загальної фізичної підготовки залишається високою і становить 70% від загальної структури. Третій етап авторської програми є найбільш спеціалізованим з поміж усіх інших і зорієнтований на розвиток та удосконалення професійно важливих фізичних здібностей. Втім, основою його структури залишається загальна фізична підготовка.

Завданнями третього етапу авторської програми є: підвищення рівня фізичної підготовленості; розвиток конкретних професійно необхідних фізичних здібностей; збільшення толерантності організму студентів до зростаючих фізичних навантажень; активізація функціональних можливостей організму, необхідних у професійній діяльності;розширення арсеналу рухових дій, схожих за структурою руху до виробничих операцій; виховання вольових якостей, що проявляються у виробничій діяльності фахівців спеціальності "Медицина".

Третій етап програми характеризується збільшенням обсягу використання змагальних вправ, частка яких становить 20-25%. У структурі тренувального заняття питому вагу складають загальнопідготовчі вправи - 50-55%. Усунення недоліків у рівні загальної фізичної підготовленості студентів на цьому етапі створює передумови для успішного використання спеціалізованої фізичної підготовки, яка відображає суть майбутньої трудової діяльності (рухові дії та навички) студентів.

Загалом третій етап авторської програми передбачає вузькоспеціалізовану підготовку з використанням значних навантажень - 65-75% обсягу роботи, яка виконувалась до появи ознак втоми. ЧСС під час виконання вправ може досягати 175 уд/хв. Відпочинок між підходами - активний, відновлення ЧСС - до 90-110 уд/хв. Збільшується й кількість підходів у вправах порівняно з попередніми етапами. Характерною особливістю цього періоду програми є збільшення кількості модельних занять та частки методів змагальної вправи.

Четвертий етап авторської програми ППФП. Цей етап охоплює четвертий семестр академічного навчання студентів. На цьому етапі вирішуються основні завдання ППФП. Він спрямований на удосконалення та урізноманітнення арсеналу рухових дій та навичок, які за своєю структурою або змістом відповідають майбутній професійній діяльності студентів досліджуваної вибірки. Цей процес відбувається на базі високого рівня загальної фізичної підготовленості, досягнутої на попередніх етапах.

Незважаючи на значну спеціалізовану підготовку студентів на другому курсі, частка якої становить 35% від усієї структури, увага значною мірою приділяється загальній фізичній підготовці, часка якої у цей період занять становить 65%.

Завданнями четвертого етапу авторської програми є: розвиток конкретних професійно необхідних здібностей і фізичних якостей; підвищення стійкості організму до чинників виробничої діяльності, що негативно впливають на організм;розширення арсеналу рухових дій, схожих за структурою до виробничих операцій; формування знань про закономірності зміни працездатності в умовах конкретної виробничої діяльності; формування умінь застосовувати фізичні вправи для підвищення працездатності у процесі виробничої діяльності.

Четвертий етап авторської програми відрізняється від попередніх збільшенням обсягу використання спеціальних вправ (змагальних), частка яких становить 25%, загальнопідготовчі вправи становлять 55%, а решта відсотків припадає на допоміжні та напівспеціальні вправи. Загалом цей етап передбачає вузькоспеціалізовану підготовку з використанням значних навантажень до 75% від індивідуального максимуму, робота виконується до появи ознак втоми. ЧСС під час виконання вправ може досягати 175 уд/хв. Відпочинок між підходами - активний, відновлення ЧСС - до 90-110 уд/хв. Кількість підходів у вправах, порівняно з третім етапом, зросла незначно (+2 підходи). Характерною особливістю цього періоду програми є глибока спеціалізована підготовка студентів до майбутньої виробничої діяльності.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Кінцевим результатом реалізації авторської програми професійно-прикладної фізичної підготовки є сформованість професійної-прикладної фізичної готовності як інтегративного показника необхідних для майбутньої діяльності функціонального стану організму, сформованості професійно важливих фізичних, психічних, особистісних та емоційно - вольових якостей; розвиток психофізичної підготовленості, що забезпечує високу продуктивність професійної діяльності майбутнього лікаря.

Подальші дослідження спрямовані на визначення зміни рівня професійно-важливих фізичних якостей та функціонального стану студентів вищих медичних навчальних закладів під впливом експериментальної програми професійно-прикладної фізичної підготовки і узагальненню методичних рекомендацій для викладачів та студентів щодо впровадження розробленої програми ППФП в практику фізичного виховання майбутніх лікарів.

Використані джерела

1. Коломійцева О. Настільний теніс як засіб розвитку координаційних здібностей студентів коледжу / О. Коломійцева, Я. Радченко // Слобожанський науково-спортивний вісник. - 2012. - №5 (1). - С. 16 - 19.

2. Фізичне виховання: Типова програма навчальної дисципліни для студентів вищих медичних навчальних закладів І-IV рівнів акредитації. - Київ, 2009. - 30 с.

3. Фотинюк В.Г. Професійно-прикладна фізична підготовка як ефективний засіб готовності студентів до майбутньої діяльності за фахом / В.Г. Фотинюк Вища освіта України. Тематичний випуск "Інтеграція вищої школи України до європейського та світового простору". - К., 2012. - № 1. - С. 436-442.

Размещено на Allbest.ur