Емоційний інтелект як метакомпетенція особистості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378:159.95

Емоційний інтелект як метакомпетенція особистості

В.В. Фурман

Анотація

емоційний інтелект самореалізація особистість

Ключові слова: емоційний інтелект, емоцiйнa компетенція, iнтерпретaтивнa функція, регулятивнa функція, адаптивна функція, cтреcозaхиcнa функція, активізуюча функція, уcпiшнicть особистості.

Аннотация

Фурман В.В.

Статья содержит теоретические положения по осмыслению феномена эмоционального интеллекта как метaкомпетенции личноcти. Рaccмaтривaетcя суть понятия «эмоционaльный интеллект» и его структура, научно подтверждена необходимость развития эмоционального интеллекта как основы для успешной самореализации личности.

Ключевые слова: эмоциональный интеллект, эмоциональная компетенция, интерпретативная функция, регулятивная функция, адаптивная функция, стрессозащитная функция, активизирующая функция, успешность личности.

Annotation

V. Furman

The анісів со^аіпз thеогеґісаі provisions for ипсів^апсііпд of the phenomenon of етоСюпаі і^еііідепсе аз metacompetence ofpersonaіity. It 'is examined the rnntent of the concept of "emotionaі inteііiдence"апё 'its stru^ure. The articіe scientificaііy mnfirms the need to deveіop emotionaі inteііigence as the basis for а successfuі personaіity sef-identity.

Апаtysis of the шггєnt research shows that g^t attention to the probіem of emotionaі inteііigence emerged in the bst decade. The driving Ьгсє is the empіoyers, іarge companies ht require ve^tHe professionaіs апС investe in the deveіopment of empathy in the staff ht Ous on inteііectuaі саріїаіpersonaіity.

Emotionaі inteііigence is the таіп rnmponent in achieving maximum successfuі fuіfiііment. It is ап essentiaі factor motivating mentaі асґ^'^ as rerngnition of the feeUngs and manage them in а constructive wGy to increase the inteііectuaі power of personaіity. To mise the іeveі of emotionaі inteііigence is compіeteіy possibіe due to the tmining, personaі motivation, а desire to change himseіf, to get out of the rnmfort zone of personaіity -- it is ап impo^nt step to increase the іeveі of emotionaі inteііigence wh'^h іeads to seіf-improvement.

Key words: emotionaі inteііigence, emotionaі competence, interpretive fun^ion, reguіatory fun^ion, adaptive fun^ion, stress-resistant fun^ion, activating fun^ion, personaіity's success.

На сучасному етапі розвитку суспільства одним з найбільш актуальних питань наукової психології є розуміння та прийняття інноваційних освітніх процесів в соціально-економічному та духовному житті людства, які нерозривно пов'язані з гуманістичним підходом до розуміння людини. В цих умовах загострилось питання індивідуального підходу до розвитку особистості, її становлення та самореалізації. Тому на сьогодні актуальною є потреба розвитку потенціалу та активної розробки теоретичних засад емоційного інтелекту особистості, яка здатна до реалізації інноваційної освітньої державної політики.

Мета статті полягає у розкритті змісту та структури емоційного інтелекту, його функцій та особливостей розвитку на основі вивчення та аналізу психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження.

Аналіз сучасних досліджень засвідчив, що увага до проблеми емоційного інтелекту посилилась в останнє десятиліття. Рушійною силою виступають роботодавці, великі компанії, які потребують універсальних фахівців та інвестують в розвиток емпатії у своїх співробітників, тобто роблять акцент на інтелектуальному капіталі особистості.

За результатами Всесвітнього економічного форуму (The World Economic Forum) була окреслена перспектива компетенцій на 2020 рік. Міжнародні експерти інформують, що до десятки актуальних компетенцій на сьогодні входить і емоційний інтелект, без участі якого вкрай складно буде іншим компетенціям, оскільки вони взаємопов'язані [10].

Отже, до актуальних компетенцій фахівці відносять:

-- вміння вирішувати складні завдання. Потреба у людях, що володіють такою навичкою, зросте на 52 %;

— критичне мислення. Ця компетенція також належить до ключових у прогнозах на 10-15 років. Через велику кількість й легку доступність інформації зростає необхідність у навичках її добору і правильного переосмислення;

— креативність. Виникає потреба в умінні продукувати нові ідеї, створювати творчі продукти;

— управління людьми. Ймовірно, це станеться через зростання значущості трьох попередніх компетенцій, а також вимог до технічної, комп'ютерної грамотності. Багато компаній нарощуватимуть людський і штучний інтелекти, об'єднуватимуть зусилля людей і роботів.

— навички координації, взаємодії;

— емоційний інтелект;

— судження i прийняття рішень. Важливою буде не тільки якість, але й швидкість прийняття рішень;

— клiєнтоорiєнтовaнicть.

— уміння вести переговори;

— когнітивна гнучкість. В умовах відкритого, великого й поліваріантного світу ця здатність буде дійсно важливою. Володіючи нею, ми зможемо застосувати свою креативність і вирішувати складні завдання.

Таким чином, актуальність питання дослідження емоційного інтелекту продиктована запитом сучасності, інновацій та стрімкого розвитку соціально-економічної сфери суспільства.

Щодо історії питання, то витоки дослідження емоційного інтелекту можна простежити в роботі Чарлза Дарвіна, який зазначав важливість емоційного вираження для виживання та адаптації. У 1900-х рр., хоча традиційні визначення інтелекту робили наголос на таких когнітивних аспектах, як пам'ять і вирішення проблем, деякі впливові дослідники в галузі вивчення інтелекту почали визнавати важливість не когнітивних аспектів.

Так, у 1920 р. Е.Л. Торндайк ввів у свою роботу термін «соціальний інтелект», щоб описати навички розуміння та управління іншими людьми. У 1940 р. Девід Векслер описав вплив не розумових факторів на інтелектуальну поведінку. Він стверджував, що моделі інтелекту, які розглядаються наукою, не будуть повними, поки ми не зможемо адекватно описати вищезгадані фактори. У 1983 р. Говард Гарднер у роботі «Рамки розуму: теорія множинного інтелекту» (Frames of Mind: The Theory of Multiple Intelligences) ввів ідею про множинні інтелекти, окремо розглядаючи міжособистісний інтелект (здатність розуміти наміри, мотиви і бажання інших людей) і внутрішньо-особистісний інтелект (здатність зрозуміти себе, оцінити свої почуття, страхи і мотиви). На думку Гарднера, традиційні показники інтелекту, такі як IQ, не в змозі повністю пояснити когнітивні здібності та особливості особистості.

Концепція емоційного інтелекту (ЕІ) як такого з'явилась у психологічній науці наприкінці XX ст. Її засновниками стали американські психологи Д. Карузо, П. Саловей і Дж. Майєр, які розглядали емоційний інтелект як сукупність ментальних здібностей до розуміння власних емоцій і емоцій інших людей.

На думку М.О. Журавльової, у вітчизняній психології необхідність появи терміна «емоційний інтелект» була зумовлена розвитком досліджень у сфері емоцій та інтелекту, вивченням зв'язку ментального і афективного в структурі психічної діяльності, а також дослідженням емоційних здібностей. Так, в сучасній психологічній теорії та практиці широко вивчені такі особливості емоційної сфери особистості, як емпатія, вразливість, емоційність і емоційна стійкість. Проблема емоційного інтелекту на сьогодні ґрунтується на наукових положеннях вітчизняних та зарубіжних спеціалістів: Д. Гоулмана, Н. Холла, Дж. Майєра, П. Саловея, Д. Карузо, Р. Бар-Она, К.К. Кордяліса, Є.Н. Ейдімтайте, С. Дерев'янко, С. Колот та ін.

Психологічна структура емоційного інтелекту має певні форми і зміст залежно від поглядів дослідників. Але можна виокремити дві загальні альтернативні моделі емоційного інтелекту. Змішані моделі включають когнітивні, особистісні та мотиваційні риси, завдяки чому вони виявляються тісно пов'язаними із адаптацією до реального життя (R. Bar-On, D. Goleman, R. Cooper). До змішаних моделей можна віднести уявлення Д. Гоулмана про емоційний інтелект, він популяризував цей конструкт та вплинув на поширення поняття.

На думку Д. Гоулмана, емоційний інтелект -- це «здатність людини пояснювати власні емоції та емоції оточуючих з тим, щоб використовувати отриману інформацію для реалізації власних цілей».

Конкретна структура емоційного інтелекту, за Д. Гоулманом, є набором різноякісних і навіть різноспрямованих параметрів:

— по-перше, розуміння власних емоцій, цілей і результатів своєї поведінки, разом з тим розуміння емоцій і поведінки інших людей;

— по-друге, вміння регулювати свої емоції і поведінку та впливати на поведінку інших людей.

Іншими прикладом змішаної моделі є концепція Р. Бар-Она. Він визначає емоційний інтелект як «безліч некогнітивних здібностей і навичок, що впливають на здатність успішно справлятися з вимогами і тиском оточуючих».

За теорією Р. Бар-Она, емоційний інтелект визначається як сукупність найрізноманітніших здібностей, які забезпечують можливість успішно діяти в будь-яких ситуаціях. Вчений виділив п'ять субкомпонентів, які характеризують структуру емоційного інтелекту:

1) саморозуміння (усвідомлення власних емоцій, впевненість у собі, самоповага, самоактуалізація);

2) комунікативний потенціал (емпатія, соціальна відповідальність);

3) власне адаптаційні здібності (вміння вирішувати проблеми, долати труднощі, емоційна лабільність);

4) антистресовий потенціал (стійкість до стресів, самоконтроль);

5) загальний настрій (оптимістичність).

Таким чином, на нашу думку, емоційний

інтелект (EI) (англ. Emotional іпТеІІщепсе) -- це група ментальних здібностей, які беруть участь в усвідомленні та розумінні власних емоцій і емоцій оточуючих. Люди з високим рівнем емоційного інтелекту добре розуміють свої емоції і почуття інших людей, можуть ефективно керувати своєю емоційною сферою, і тому в суспільстві їхня поведінка більш адаптивна і вони легше досягають своїх цілей у взаємодії з оточуючими.

Учені (Д. Гоулман, В. Єрмаков, І. Андрєєва,

О.Власова, А. Мітлош, П. Саловей, Дж. Майєр, Д. Карузо, Г. Гарднер, Р. Бар-Он) не дійшли згоди в питанні, чи можна розвивати емоційний інтелект. Частина дослідників вважає, що розвитку піддається лише емоційна компетентність (комунікативні навички), проте емоційний інтелект і емоційна компетентність не тотожні. їхні опоненти вважають, що ЕІ розвинути можна, адже нервові шляхи мозку розвиваються більшу половину життя. З достатнім ступенем вірогідності можна стверджувати, що на емоційний інтелект особистості впливають як психологічні (тип мислення і темпераменту), так і соціальні чинники. Тож аби підвищити рівень IQ, слід передусім перевірити рівень свого емоційного інтелекту (ЕІ) за допомогою спеціальних тестів.

Таблиця 1 Співвідношення структури емоційного інтелекту з його функціями

Окреслені структурні компоненти емоційного інтелекту співвідносяться з його функціями, що наочно відображено у табл. 1.

Інтерпретативна функція дає змогу людині продуктивно здійснювати розшифровування емоційної інформації (емоційні вирази обличчя, інтонації голосу тощо), що сприяє накопиченню та систематизації знань, формуванню власного емоційного досвіду.

Регулятивш функція сприяє стану емоційної комфортності та забезпечує адекватність зовнішнього вираження емоцій людини.

Aдaптивнa тa cтреcозaхиcнa функції полягають в актуалізації та стимулюванні психічних резервів людини в ускладнених життєвих ситуаціях.

Aктивiзуючa функція забезпечує гнучку спроможність до конгруентності у спілкуванні.

Завдяки можливості кількісно виміряти емоційний інтелект вчені можуть оцінювати ступінь його впливу на досягнення людини. Більшість досліджень доводять, що ЕІ -- один з центральних факторів успіху. Вважається, що розвиток емоційного інтелекту в рази підвищує ефективність особистості в різних соціальних сферах і здатність відчувати себе успішною.

Висновок

Емоційний інтелект є головною складовою у досягненні максимально успішної самореалізації. Він також є необхідним чинником мотивації розумової активності, оскільки визнання своїх почуттів і керування ними в конструктивний спосіб збільшує інтелектуальні сили особистості.

Отже, розвиток емоційного інтелекту являє собою розвиток самосвідомості, навичок усвідомлення своїх і чужих емоцій, вміння керувати своїми і чужими емоціями й ефективно взаємодіяти з людьми. Підвищити рівень емоційного інтелекту цілком можливо за рахунок тривалої тренінгової практики, особистої мотивації, прагнення змінити себе -- все це є істотним кроком на шляху до підвищення емоційного інтелекту і як наслідок -- успішної самореалізації.

Джерела

1. Aндреевa И.Н. Эмоциональный интеллект: исследование феномена / И.Н. Андреева // Вопросы психологии. -- 2006. -- № 3. -- С. 78-85.

2. Bar-On R. Emotional Intelligence Inventory (EQ-i): Technical Manual. -- Toronto. Canada Multi-Health Systems. -- 1997.

3. Гоулман Д. Эмоциональное лидерство. Искусство управления людьми на основе эмоционального интеллекта / Дэниел Гоулман, Ричард Бояцис, Энни Макки. -- М. : Альпина Паблишер, 2016. -- 304 с.

4. Дерев'янко C. Актуалізація емоційного інтелекту в емоціогенних умовах / С. Дерев'янко // Соціальна психологія. -- К., 2008. -- № 1 (27). -- С. 96-104.

5. Кордялис К.К. Взаимосвязь между показателями психосоциального здоровья и мотивации к учебе / К.К. Кордялис, Э.Н. Эйдимтайте // Вопросы психологии. -- 2006. -- № 2. -- С. 24-30.

6. Либин А.В. Дифференциальная психология / А.В. Либин. -- М. : Эксмо, 2006. -- 544 с.

7. Merzon E.E., Nurgatina І.Е., Bakhayeva G.M. The Technology of Teacher Reflexive Competence Development in Modern Conditions. Review of European Studies / Merzon E.E., Nurgatina I.E., Bakhayeva G.M. 2015. Vol. 7, no. 4. 112-116. -- DOI: 10.5539/res. v7n4pll2.

8. Robert K. Cooper, Ayman Sawaf. EQ inteligenda emodonalna w organizadii zarzadzaniu / Robert K. Cooper, Ayman Sawaf. -- Warszawa, 2000. -- 423 s.

9. Salovey P., Mayer J.D. Emotional іпТеІІ^епсе // Imagination, Cognition, and Personality, 1990. Vol. 9. P 185-211.

10. The 10 skills you need to thrive in the Fourth Industrial Revolution [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : https://www.weforum.org/agenda/2016/01/the-10-skills-you-need-to-thrive-in-the-fourth- industrial-revolution/

Стаття надійшла до редакції22.10.2016 Прийнято до друку 25.10.2016

Размещено на Allbest.ru