Партнерська взаємодія вихователя і практичного психолога ДНЗ у профілактиці агресивної поведінки дітей дошкільного віку
Аналіз проблеми партнерської взаємодії вихователя з практичним психологом у дошкільних навчальних закладах щодо проведення профілактики агресивної поведінки дітей дошкільного віку. Основні етапи становлення партнерської взаємодії вихователя ДНЗ.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.08.2018 |
| Размер файла | 25,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
УДК 37.015.3-053.4
Партнерська взаємодія вихователя і практичного психолога ДНЗ у профілактиці агресивної поведінки дітей дошкільного віку
Конончук О. А.
Анотація
вихователь психолог навчальний дошкільний
У статті на основі психолого-пєдагогічних досліджень окреслена та охарактеризована проблема партнерської взаємодії вихователя з практичним психологом у дошкільних навчальних закладах щодо проведення профілактики агресивної поведінки дітей дошкільного віку. Проаналізовано сучасний стан наукових досліджень з проблеми партнерської взаємодії вихователів дошкільних навчальних закладів з практичними психологами. Розкрито сутність понять "взаємодія", "партнерська взаємодія" та визначено етапи становлення партнерської взаємодії вихователя ДНЗ та практичного психолога як передумови профілактики агресивної поведінки дошкільників. Обґрунтовано роль партнерської взаємодії вихователя та практичного психолога у профілактиці агресивної поведінки дошкільника, представлено труднощі та умови успішного здійснення партнерської взаємодії щодо профілактики агресивної поведінки у дошкільників.
Ключові слова: агресивна поведінка, взаємодія, дитина дошкільного віку, дошкільний навчальний заклад, партнерська взаємодія, профілактика.
Аннотация
В статье на основе психолого-педагогических исследований очерчена и охарактеризована проблема партнерского взаимодействия воспитателя с практическим психологом в дошкольных учебных заведениях по проведению профилактики агрессивного поведения детей дошкольного возраста. Проанализировано современное состояние научных исследований по проблеме партнерского взаимодействия воспитателей дошкольных учебных заведений с практическими психологами. Раскрыта сущность понятий "взаимодействие", "партнерское взаимодействие" и определены этапы становления партнерского взаимодействия воспитателя ДОУ и психолога как предпосылки профилактики агрессивного поведения дошкольников. Обоснована роль партнерского взаимодействия воспитателя и психолога в профилактике агрессивного поведения дошкольника, представлены трудности и условия успешного осуществления партнерского взаимодействия по профилактике агрессивного поведения у детей.
Ключевые слова: агрессивное поведение, взаимодействие, ребенок дошкольного возраста, дошкольное учебное заведение, партнерское взаимодействие, профилактика.
Annotation
The article is based on psychological and educational research. It outlines and describes the issue of partnership between an educator and a practical psychologist in preschool education on the prevention of aggressive behavior in preschool age children. The author analyzes the current research on the issue of partnership between caregivers of preschool education and practical psychologists. The essence of the concepts of "interaction", "partner interaction" and the stages of partnership formation between the kindergarten teacher and the psychologist as a prerequisite for the prevention of aggressive behavior of preschoolers are revealed. The role of partnership between the educator and the psychologist is grounded in the prevention of preschoolers' aggressive behavior. The article shows difficulties and suggests successful implementation of partnership for prevention of aggressive behavior in preschool children.
Key words: aggressive behavior, interaction, preschool child, preschool educational institution, partnership, prevention.
Постановка наукової проблеми. Закони України "Про освіту", "Про дошкільну освіту", Базовий компонент дошкільної освіти в Україні, Концепція Державної цільової програми розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року та інші документи визначають найважливіші особистісні якості, якими мають володіти сучасні дошкільники, а саме: вміння налагоджувати спільну взаємодію з однолітками та дорослими, домовлятися, узгоджувати свої дії мирним шляхом, виявляти відповідальність, поважати інших, аналізувати свою поведінку. Для того щоб дитина розвинула дані якості, дорослі, зокрема, вихователь і психолог ДНЗ мають створити сприятливі умови як для їх формування, так і попередження негативних проявів у поведінці дитини серед яких останнім часом звертає на себе увагу агресивна поведінка. Уже в дошкільному віці можна помітити як дитина може направляти власну агресивну поведінку на себе (своє тіло чи особистість, наприклад, у формі висмикування волосся, здирання шкіри, кусання нігтів); на зовнішні фізичні об'єкти (наприклад, у формі поїдання неїстівного, руйнування предметів, псування іграшок, малюнків однолітків тощо); на символічні і фантазійні об'єкти (у формі серійних агресивних малюнків, захоплення комп'ютерними іграми агресивного змісту).
У зв'язку з цим важливості набуває проблема профілактики агресивної поведінки дітей дошкільного віку.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Вивченням теоретико-методичних засад попередження агресивної поведінки дітей займалися зарубіжні вчені: А. Бандура, С. Белічева, Р. Берон, К. Бютнер, Б. Крейхі, Є. Морева, Н. Платонова, А. Реан, І. Фурманов та вітчизняні науковці: Н. Баранова, О. Вітюк, Л. Токіна, Н. Дідківська, 3. Ікуніна, Л. Кпьоц, І. Марценківська, Т. Мицкан, Н. Носок, Н. Рептух,
О.Рогозинська та ін. Так, О. Бовть, Л. Семенюк, Н. Пихгіна розробили методичні рекомендації щодо попередження агресивної поведінки; В. Оржеховська, Т. Федорченко О. Єжова представили програми із запобігання та зниження рівня агресивної поведінки; В. Ликова, В. Кириченко визначили роль позитивного підкріплення в проблемі попередження агресивної поведінки дитини.
Наукові праці вищезазначених учених доводять, що агресивна поведінка бере свій початок ще з дошкільного віку (пряма, непряма агресія, аутоагресія, негативізм тощо) і може спричинити велику шкоду як самій особистості, так і оточуючим. Для дитини даного віку моделями поведінки можуть виступати, у першу чергу, як живі приклади (батьки, родичі, сиблінги, вихователі), так і символічні зразки (комп'ютерні ігри, ЗМІ тощо). Впливати на формування соціальної поведінки дитини дошкільного віку також можуть різні психолого-педагогічні умови виховання, зокрема, партнерська взаємодія вихователя ДНЗ з практичним психологом. Слід зазначити, що саме вони здійснюють комплексний вплив на психічний, соціальний і фізичний розвиток особистості дитини в умовах ДНЗ. Саме це дає нам підстави припустити, що успішність профілактики агресивної поведінки дітей дошкільного віку значною мірою залежить від ефективної діяльності фахівців і потребує подальших досліджень, що і стало предметом нашого дослідження.
Мета статті - визначити сутність та особливості партнерської взаємодії вихователя та практичного психолога як передумови ефективності профілактики агресивної поведінки дітей дошкільного віку в умовах ДНЗ.
Відповідно до мети нами окреслено наступні завдання: 1) обґрунтувати роль партнерської взаємодії вихователя та практичного психолога; 2) проаналізувати шляхи здійснення партнерської взаємодії щодо профілактики агресивної поведінки у дошкільників.
Виклад основного матеріалу. Вивченням різних аспектів проблеми займалися О. Ліннік, С. Седашева (аналіз поняття "взаємодія"); О. Григор'єва, Г. Руда (особливості взаємодії практичного психолога і педагогічного колективу); В. Агєєв, Е. Кпімов, Е. Кузьмін, О. Носкова та ін. (психологія взаємодії у міжособистісних стосунках); Є. Головаха, Н. Паніна (психологія взаємин); Н. Волкова, О. Грибок, О. Єршов, Т. Сергієнко, Н. Новікова та ін. (міжособистісні конфлікти у колективі); Я. Коломийський (психологія взаємовідносин у колективі); 3. Антонюк, О. Зотова, Н. Марков, Б. Паригін, Я. Рудик, В. Шорохова (соціально-психологічний клімат у колективі); Л. Руденко, Є. Руденський (спілкування як взаємодія соціальних суб'єктів); М. Савчин (міжособистісні стосунки) та ін.
Аналіз наукових джерел дозволяє зазначити, що "взаємодія" є вихідним, родовим поняттям, що охоплює процеси впливу об'єктів один на одного, їхню взаємну обумовленість і взаємозміну.
Вчені-психологи, аналізуючи дане поняття, приходять до висновку, що "взаємодія" є процесом безпосереднього або опосередкованого впливу об'єктів (суб'єктів) один на одного, що породжує їхню взаємну обумовленість і зв'язок. У свою чергу О. Ліннік, С. Седашева, Е. Кпімов, К. Платонов, В. Шадріков характеризують "взаємодію" як діяльність, що наповнена конкретним професійним змістом, яка охоплює не тільки власне виробничу сферу (знання, уміння, навички), але й особистісну сферу (інтелектуальну, вольову, емоційну), і складає ядро особистості. Також у психолого-педагогічній науці поняття "партнерська взаємодія" пов'язують з організацією спільних дій, що створює можливість для спільної діяльності [3, с. 18].
Профілактична діяльність у ДНЗ має здійснюватися вихователем та психологом на основі гуманних відносин (толерантності, доброзичливості тощо). Однією з головних умов підвищення ефективності такої спільної діяльності буде узгодження завдань, змісту, методів і форм роботи, адже профілактика агресивної поведінки дошкільників потребує ретельного планування, оскільки вона спрямована на запобігання виникненню, поширенню чи загостренню такої поведінки і цим самим вимагає від педагога та психолога узгодження та розподілу функцій. Ефективність такої взаємодії залежатиме від оптимальної реалізації поставлених завдань щодо здійснення профілактики, які полягають також у постановці спільних дій. Тож отримати результат від взаємодії буде можливо лише за умови, якщо мета й реалізація дій одного партнера будуть співпадати з одночасним або попереднім досягненням мети та реалізації дії іншого.
Для того щоб пояснити сутність партнерської взаємодії, сучасні науковці виділяють її основні ознаки: 1) наявність мети, здійснення якої обумовлене необхідністю докладання сумісних зусиль; 2) експліційність - доступність до спостерігання та реєстрації; 3) ситуативність - тривалість, інтенсивність, норми і правила інтеграції; 4) рефлексивна багатозначність - можливість взаємодії як прояву усвідомлених суб'єктивних намірів, неусвідомлених або частково усвідомлених, які є наслідком сумісної участі в діяльності. Про існування взаємодії між партнерами будуть також свідчити такі ознаки: взаєморозуміння, взаємовплив, взаємні дії, взаємостосунки і спілкування.
Це дає нам підстави визначити партнерську взаємодію вихователя та психолога щодо здійснення профілактики як взаємодію, яка несе в собі суб'єкг-суб'єкгні відносини, що забезпечують когнітивне й емоційне відображення вихователем та психологом профілактичної роботи один одного, які дозволяють усвідомити цінність та важливість такої діяльності, виправити недоліки, підсилити та урізноманітнити форми роботи з попередження агресивної поведінки дошкільників. Усвідомлення основної мети такої взаємодії (попередження агресивної поведінки у дітей дошкільного віку) допоможе спеціалістам якнайшвидше налагодити партнерські зв'язки.
Сучасна психолого-педагогічна наука визначає фактори, які впливають на якість взаємодії психолога і вихователя дошкільного навчального закладу: відвідування занять вихователів; вік; стаж роботи; задоволеність професією; узгодження планування роботи психолога, вихователя та дошкільного закладу; підтримка адміністрації; звертання вихователів / психологів за допомогою до партнера; позитивне сприйняття партнерами один одного; відсутність конфліктів. Вплив даних факторів на взаємодію партнерів досліджувався у багатьох працях пов'язаних із даною проблемою і довів своє значення у профілактичній роботі з дошкільниками [1; 5].
Окрім вищезазначених факторів науковці виділили труднощі, які ускладнюють взаємодію психолога та вихователя під час організації профілактики агресивної поведінки у дошкільників, а саме:
- принципова розбіжність у професійній ментальності педагогів і психологів [2,с. 32];
- невизначеність нормативної бази діяльності психологів і вихователів [З,с. 12];
- хибні очікування щодо функціональних обов'язків партнерів [2, с. 19];
- недостатній рівень професійної компетентності вихователів та / чи психологів, зокрема, з проблеми профілактики агресивної поведінки у дошкільників [2; 5];
- відсутність підтримки та контролю з боку адміністрації ДНЗ.
Аналіз результатів дослідження науковців показав, що дані труднощі впливають на узгодженість планування роботи психолога, вихователя та освітньої установи, що має велике значення для зменшення кількості виробничих конфліктів і сприяє партнерській взаємодії вихователя з психологом. Це можна пояснити тим, що під час узгодження й затвердження плану обговорюються дії як самого психолога, вихователя, так і адміністрації щодо управлінської підтримки їх роботи та взаємодії. Недосконала організація менеджменту в ДНЗ щодо підтримки вихователів та психолога у здійсненні профілактичної діяльності може призвести до її реалізації на рівні особистих домовленостей, прохань, компромісів і цим самим спричинить ситуацію непорозуміння щодо обов'язків кожного з партнерів. Такі деформовані уявлення про обов'язки партнера можуть закріпитися і призведуть до неуспіху в діяльності обох партнерів, що є найбільш небезпечним, адже вони характеризують систему непрофесійних стосунків з боку обох спеціалістів. Тому вони потребують ґрунтовного дослідження, узагальнення результатів та їх використання у створенні нового підґрунтя партнерської взаємодії фахівців. Також до ситуацій, у яких зазвичай виникають труднощі, у взаємодії вихователів і психологів відносять такі, які вимагають від обох партнерів зміни їх установок, практичної реалізації рекомендацій один одного, проведення спільних профілактичних занять, розподілу обов'язків, обговорення результатів діагностики щодо конкретної дитини. Негативним прикладом такого може бути ситуація, копи психолог несвоєчасно проводить діагностику агресивної поведінки у дітей, недостатньо чітко формулює рекомендації вихователю стосовно роботи з дітьми, у яких вже починає закріплюватися дана поведінка. Або ж вихователь, у свою чергу, не бажає приспуховуватися до експертної думки психолога, і самостійно намагається зробити висновок стосовно поведінки дитини та обирає недоречні методи роботи, які є неефективними і можуть навіть зашкодити дитині, яка вже має агресивні прояви у поведінці. Небажання взаємодіяти на засадах партнерства несе за собою наслідки, які можуть дуже негативно вплинути на поведінку дітей загалом. І роботу таких спеціалістів одразу можна поставити під сумнів, що засвідчить їх професійну некомпетентність.
Тому якщо вихователь та психолог намагатимуться будувати відносини за принципами активності, змістовності, усвідомленості, то ефективність взаємодії буде забезпечена. На основі аналізу досліджень Л. Карташової та В. Семиченко, було виокремлено низку умов, необхідних для організації взаємодії вихователя та психолога в проведенні профілактики агресивної поведінки дошкільників:
1) здібність до взаєморозуміння учасників взаємодії;
2) забезпечення співпраці сторін взаємодії при виконанні спільної профілактичної діяльності;
3) наявність комунікабельності в учасників взаємодії;
4) забезпечення кооперації взаємодіючих сторін, що припускає посильний внесок кожного у розв'язання загального завдання;
5) організація взаємодії в стадії необхідної логічної послідовності її комунікативного здійснення (моделювання майбутнього спілкування пщ час підготовки до взаємодії (прогностичний етап); організація безпосереднього спілкування вихователя та психолога (початковий етап); управління спілкуванням в ході взаємодії [6, с. 58]; аналіз здійсненої системи спілкування і моделювання нової для розв'язання іншого завдання) [6, с. 62].
За таких умов будуть створюватися відносини партнерства, засновані на персональній відповідальності, незалежності (автономності) двох рівноправних партнерів, що зумовить спільний пошук вихователем і психологом шляхів попередження агресивної поведінки у дошкільників та взаємної зацікавленості в профілактиці даного явища. Процес становлення таких відносин проходить через низку послідовних, взаємопов'язаних етапів:
1) етап усвідомлення партнерства, його розвитку, мета якого - залучити партнерів до цілей профілактики агресивної поведінки дошкільників та цінностей такого партнерства, створити умови для активізації мотиваційних чинників у спільній діяльності. Це дозволяє усунути психологічний бар'єр, створити позитивну мотивацію для спілкування, атмосферу доброзичливості, які є передумовою для становлення партнерських відносин;
2) етап розвитку усвідомлення себе партнером. Психолог та педагог набувають активної особистісної позиції, на основі якої відбуваються формування й розвиток навичок партнерства. Така позиція передбачає самостійність у прийнятті рішень з питань профілактики агресивної поведінки дошкільників. Основною стратегією взаємодії на цьому етапі є рух у напрямку самостійності. Це поступовий, постійно заохочуваний процес, спрямований на розширення простору взаємодії "вихователь - психолог", "психолог - вихователь", їхнє включення у процес колективної профілактичної діяльності у вирішенні проблем з попередження агресивної поведінки;
3) етап співтворчості (власне партнерства). Профілактика перетворюється на процес взаємодії рівноправних партнерів - вихователь і психолог - з орієнтацією на стимулювання спільної діяльності [4; 6].
Отже, залучення вихователя і практичного психолога до партнерської взаємодії щодо профілактики агресивної поведінки дітей дошкільного віку буде успішним при дотриманні ними таких умов і разом з тим ми маємо зазначити, що організатором такої взаємодії виступає вихователь: 1) набуття необхідної психолого-педагогічної компетентності щодо проведення профілактики дітей дошкільного віку (особливості профілактики в умовах ДНЗ, специфіка віку дітей-дошкільників та ін.); 2) опанування системою взаємодії, усвідомлення своєї ролі в ній та практична реалізація заходів (раціональний розподіл обов'язків).
Теоретичний аналіз наукових праць з даної проблеми засвідчує, що діяльність практичного психолога та вихователя в рамках партнерської взаємодії щодо здійснення профілактики агресивної поведінки дошкільників у ДНЗ вимагає від них:
• спільного аналізу освітнього середовища з погляду тих можливостей, які воно пред'являє до психологічних можливостей і рівня розвитку дитини-дошкільника;
• визначення психологічних критеріїв ефективного навчання і розвитку дошкільників;
• розроблення і реалізації заходів, які сприяють успішному розвитку дітей.
Партнерська взаємодія з даної проблеми має будуватися так, щоб охоплювати комплекс важливих питань, пов'язаних з попередженням агресивної поведінки дошкільників: утвердження здорового способу життя, забезпечення сприятливих умов для розвитку, саморозвитку і самореалізації внутрішнього потенціалу особистості дошкільника; збереження, підтримка та захист благополуччя дитини [1; 3].
Важливу роль у реалізації профілактики агресивної поведінки дошкільників у ДНЗ відіграє позиція керівництва дошкільних навчальних закладів, яке має проводити контроль щодо виконання функцій кожним з представлених суб'єктів профілактичної діяльності. Профілактичні заходи мають бути попередньо включені до програми виховної роботи дошкільних навчальних закладів, де провідне місце в такій діяльності належатиме вихователю та практичному психологу, які, перш за все, повинні усвідомлювати свою роль у даному процесі. Ці спеціалісти мають спрямовувати партнерську взаємодію щодо профілактики агресивної поведінки дошкільників на реалізацію наступних завдань:
> створювати умови для формування позитивних якостей особистості дошкільника в процесі різних видів розвивальної, навчальної, трудової та інших видів діяльності на основі сприяння духовному, моральному, інтелектуально-етичному, психічному, естетичному розвитку, формуванню здорового способу життя, виробленню навичок безпечної поведінки, стійкості до негативних явищ;
> здійснювати освітньо-просвітницькі, консультативно-тренінгові заходи для розвитку та формуванню свідомого ставлення батьків вихованців до виховання дітей.
Партнерська взаємодія дає можливість вихователю та практичному психологу залучити до спільної діяльності взаємодії якомога більше значущих дорослих, що складають оточення дитини (батьки, сиблінги, інші родичі) і цим самим удосконалити роботу щодо профілактики агресивної поведінки дошкільників. У такій роботі важливим є реалізація індивідуального підходу до розвитку, виховання і навчання кожної дитини-дошкільника, яка орієнтує на обов'язкове врахування індивідуальної історії життя кожної конкретної дитини (біографії, умов життя родини, кількості в ній дітей, освітнього рівня батьків, їх етнічної належності, віросповідання тощо) та її індивідуальних особливостей. Партнерська взаємодія обох спеціалістів допоможе якнайшвидше та найточніше зібрати такі дані, де результатом партнерської взаємодії має виступити система роботи з профілактики агресивної поведінки дошкільників у навчальних дошкільних закладах, яка побудована на принципах системності, комплексності, інтегративності, конкретності, мобільності, наступності, реалістичності, етичності, а також яка має визначену структуру, елементи та певні взаємодії між ними і спрямовує свої заходи на:
¦ реалізацію освітньо-виховних моделей впливу на особистість дитини- дошкільника з метою попередження проявів небезпечної поведінки на ранніх стадіях;
¦ допомогу окремим категоріям - групам з "ризиковою поведінкою";
* педагогічну реадаптацію, реабілітацію та ресоціалізацію, яка полягає у реконструкції соціокультурного оточення для різних категорій дітей [5].
Як наслідок така робота сприятиме виробленню у дитини ціннісного ставлення до себе, природи і суспільства, допоможе розкрити внутрішній потенціал особистості, її самореапізацію та набуття нею ключових життєвих компетенцій протидії можливим деструктивним впливам соціуму. Для дитини створюватиметься таке середовище, яке виступатиме як упорядкована цілісна сукупність психолого-педагогічних умов, які сприятимуть попередженню агресивної поведінки. Щоб досягти потрібного результату, взаємодія партнерів має характеризуватися колегіальними стосунками і будуватися на доброзичливому ставленні один до одного. Вони повинні виявляти готовність до пошуку оптимального, іноді компромісного вирішення проблеми, але передусім враховувати інтереси дошкільників. Це можливо лише через взаємоповагу, компетентність і може вирішуватися як у приватних, товариських бесідах, діловому обміні думками за неофіційних обставин, так і у професійних формах (на малих та великих педагогічних радах, метод- об'єднаннях тощо). Тож партнерська взаємодія має будуватися на атмосфері взаєморозуміння, небайдужого ставлення кожної зі сторін і, перш за все, на професіоналізмі.
Висновки та перспективи подальших досліджень
Таким чином, для ефективної реалізації профілактики агресивної поведінки дітей дошкільного віку необхідно проводити її в умовах партнерської взаємодії вихователя та практичного психолога ДНЗ. Це сприятиме ретельному вивченню чинників та умов відхилень у поведінці дитини і дасть можливість вдало спланувати профілактичну роботу з попередження агресивної поведінки у дошкільників, де обов'язково буде враховано: створення розвивального життєвого простору; орієнтовні схеми організації життєдіяльності дитини у дошкільному віковому періоді; вказівки щодо врахування специфіки впливу на дошкільника різних соціальних інститутів і ґрунтуватиметься на принципах партнерської взаємодії. Подальшої розробки потребує технологія профілактики агресивної поведінки дошкільників з чим ми і пов'язуємо наші подальші наукові розвідки.
Література
1. Кононко О. Л. Виховуємо соціально компетентного дошкільника : наук, метод, посіб. / О. Л. Кононко. - К.: Світич, 2009. - 208 с.
2. Мурована Н. Н. Компетентність педагога як важлива умова його професійної діяльності: монографія / Н. Н. Мурована. - Севастополь: Рибзст, 2006. - 24 с.
3. Новікова Н. Управління конфліктами в організації: підходи до вирішення та профілактики / Н. Новікова // Галицький економічний вісник. - 2013. - № 2 (41). - С. 79-83. - (Загальні проблеми економіки та суб'єктів господарювання).
4. Пихтіна Н. П. Профілактика негативних проявів у поведінці дітей / Н. П. Пихтіна. - Ніжин : Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, 2012. - 247 с.
5. Підготовка вихователів до розвитку особистості дитини в дошкільному віці : монографія / Г. Бєлєнька, О. Богініч, 3. Борисова та ін.; за ред. І. Загарницької. - К.: Видео НПУ імені М. П. Драгоманова, 2009. - 310 с. - С. 47-98.
6. Федорченко Т. Є. Рання профілактика негативних проявів у поведінці дітей : навчально-методичний посібник / Т. Є. Федорченко. - К., 2003. -128 с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Дослідження сутності професії вихователя дітей дошкільного віку. Аналіз основних особливостей організації роботи дитячого колективу. Роль зовнішності педагога у вихованні дітей. Характеристика дошкільної освіти та професії вихователя в сучасній Україні.
реферат [30,9 K], добавлен 27.12.2012Вивчення проблеми агресивної поведінки в психолого-педагогічних науках. Взаємозв`язок сімейного виховання і вікових особливостей агресивної поведінки. Профілактика девіантної поведінки у дітей дошкільного віку. Зміст методу послідовної десенсибілізації.
курсовая работа [38,4 K], добавлен 31.01.2014Вивчення та аналіз вимог суспільства до вихователя дитячого садка. Дослідження особистості сучасного педагога. Особливості підготовки фахівців у галузі дошкільної освіти. Педагогічні умови оздоровлення, навчання і виховання дітей дошкільного віку.
статья [55,5 K], добавлен 24.11.2017Питання виховання гуманної поведінки дітей старшого дошкільного віку. Обґрунтування необхідності використання засобів народної педагогіки. Взаємодія вихователів дошкільних навчальних закладів з батьками дітей у вихованні гуманної поведінки дошкільників.
статья [28,0 K], добавлен 13.11.2017Мотиви спілкування дітей дошкільного віку з однолітками та дорослими. Експериментальне вивчення проблеми спілкування дітей дошкільного віку з ровесниками. Виховання позитивного ставлення до товаришів. Формування навичок регулювання поведінки дитини.
дипломная работа [67,3 K], добавлен 09.12.2010Освітньо-виховне значення екскурсій у природу. Види, зміст екскурсій у природу, їхня структура. Методика організації і проведення екскурсій з дітьми дошкільного віку. Підготовка вихователя і дітей до проведення екскурсії - ознайомлення з природою.
курсовая работа [55,2 K], добавлен 28.04.2014Специфіка розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку. Використання ілюстрації в якості засобу розвитку мовлення. Огляд досвіду роботи вихователя, методичних прийомів навчання розповіданню за ілюстраціями для удосконалення мовлення дошкільників.
курсовая работа [88,0 K], добавлен 19.08.2014Теоретичні підходи до проблеми дослідження словесної творчості у дітей старшого дошкільного віку: її форми, шляхи і методи формування. Вимірювання первинного рівня сформованості показників розвитку словесної творчості у дітей старшого дошкільного віку.
курсовая работа [173,1 K], добавлен 21.09.2011Особливості організму дитини дошкільного віку. Значення забезпечення рухової активності в системі проблем, пов'язаних зі здоров'ям дитини. Особливості роботи з дітьми дошкільного віку з метою забезпечення здоров’я. Організація активного відпочинку дітей.
курсовая работа [45,2 K], добавлен 26.09.2010Основні фактори, які впливають на розвиток фізичних якостей у дітей дошкільного віку. Загальні відомості про методику розвитку фізичних якостей. Методика розвитку гнучкості, швидкості рухів, спритності, сили, витривалості у дітей дошкільного віку.
курсовая работа [41,5 K], добавлен 26.09.2010
