Компетентнісно-орієнтоване наставництво як засіб інноваційної підготовки майбутніх офіцерів запасу в умовах вищого навчального закладу

Обґрунтування і розробка теоретичних положень щодо вдосконалення системи підготовки майбутніх офіцерів запасу в умовах вищого навчального закладу. Авторське визначення понять "компетентнісно-орієнтоване наставництво", "військовий педагог наставник".

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 24.08.2018
Размер файла 27,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Академія рекреаційних технологій і права

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

Компетентнісно-орієнтоване наставництво як засіб інноваційної підготовки майбутніх офіцерів запасу в умовах вищого навчального закладу

Денисенко Н.Г., Смірнов С.В.

Анотація

офіцер навчальний наставництво педагог

У статті подано науково-теоретичне обґрунтування і розробку теоретичних положень щодо вдосконалення системи підготовки майбутніх офіцерів запасу в умовах вищого навчального закладу. Запропоновано власне бачення щодо визначення понять «компетентнісно-орієнтоване наставництво», «інноваційно-компетентнісний підхід», «військовий педагог наставник».

Ключові слова: «компетентнісно-орієнтоване наставництво», «інноваційно-компетентнісний підхід», «військовий педагог наставник».

Аннотация

Денисенко Н.Г.

Академия рекреационных технологий и права

Смирнов С.В.

Восточноевропейский национальный университет имени Леси Украинки

КОМПЕТЕНТНОСТНО-ОРИЕНТИРОВАННОЕ НАСТАВНИЧЕСТВО КАК СРЕДСТВО ИННОВАЦИОННОЙ ПОДГОТОВКИ БУДУЩИХ ОФИЦЕРОВ ЗАПАСА В УСЛОВИЯХ ВУЗА

В статье представлено научно-теоретическое обоснование и разработка теоретических положений по совершенствованию системы подготовки будущих офицеров запаса в условиях высшего учебного заведения. Предложено собственное видение относительно определения понятий «компетентностно-ориентированное наставничество», «инновационно-компетентностный подход», «военный педагог-наставник». Ключевые слова: «компетентностно-ориентированное наставничество», «инновационно-компетентностный подход», «военный педагог-наставник».

Summary

Denisenko N.G.

Academy of Recreational Technologies and Law

Smirnov S.V

Eastern National University named after Lesya Ukrainka

COMPETENCE-ORIENTED GUIDANCE AS A TOOL OF INNOVATIVE TRAINING OF FUTURE RESERVE OFFICERS IN THE CONDITIONS OF HIGHER EDUCATIONAL ESTABLISHMENTS

The paper presents theoretical justification and development theoretical principles for improving the system of training of future officers of reserves in the context of higher education. Proposed own vision of the definition of «competence-oriented coaching», «innovative competence-based approach», «the military educator guide».

Keywords: «competence-oriented coaching», «innovative competence-based approach», «the military educator guide».

Постановка проблеми у загальному вигляді. Процеси інноваційного розвитку Української армії спрямовуються на формування військової еліти, підвищення якості національної військової освіти, її інтеграції в міжнародний сфері, збереження й поширення націокультурних традицій.

Одним із пріоритетних напрямків сучасної військової педагогіки є розробка нових професійно-орієнтованих підходів щодо вдосконалення системи підготовки майбутніх офіцерів запасу в умовах ВНЗ.

Перегляд основних положень Воєнної доктрини України, масштабне переозброєння Збройних Сил України, викликані тимчасовою окупацією Російською Федерацією частини території України, та наявність збройного конфлікту в східних регіонах України -- вимагають інноваційного переосмислення й модернізації вітчизняної військової освіти. Акцент зроблено на компетентнісно-орієнтоване наставництво.

Одним з найважливіших стратегічних напрямків підготовки майбутніх офіцерів запасу у вищих навчальних закладах України, є орієнтація на інноваційно-компетентнісний підхід, вироблення інноваційної компетентності військового педагога-наставника.

Тільки військовий педагог-наставник з інноваційними поглядами і бойовим досвідом, спроможний підготувати таких офіцерів запасу, які готові бути стратегічним кадровим резервом держави, здатних визначати та розв'язувати службово-бойові завдання. Саме тому перед науковцями, теоретиками і практиками стоїть завдання розробки ефективної освітньо-виховної системи підготовки майбутніх офіцерів запасу.

Цей процес потребує оновлення, апробацію та впровадження нових освітніх професійних програм, розробку нових наукових досліджень у галузі військової педагогіки, впровадження нових методик викладання різних дисциплін.

Задеклароване наукове дослідження дозволить переосмислити компетентнісно-орієнтоване наставництво, надавши йому нового сенсу і змісту з урахуванням сучасних інноваційних вимог і стати одним із пріоритетів військової державної кадрової політики.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми.

Державна політика щодо підготовки майбутніх офіцерів запасу у вищих навчальних закладах України, базується на засадах Конституції України (№ 254к/96-ВР від 28.06.1996), Закону України «Про Збройні Сили України» (№ 1934-XII від 06.12.1991), Закону України «Про оборону України» (№ 1932-XII від 06.12.1991), Державної національної програми «Освіта» («Україна XXI століття») (№ 896 від 03.11.1993), Постанови Кабінету Міністрів України «Про створення єдиної системи військової освіти» (№ 1410 від 15.12.1997), рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про нову редакцію Воєнної доктрини України» (№ 555/2015 від 24.09.2015). та ін.

Проблема наставництва здебільшого виступає предметом досліджень у виробничій сфері (Л.В. Божко, Н.О. Васаженко, С.В. Грозан, О.Б. Кошук, О.В. Лісовець, Г.С. Олійник, Т.М. Яворська та ін.). Педагогічна проблема військового наставництва у процесі підготовки майбутніх офіцерів запасу у вищих навчальних закладах України, на сучасному етапі містить лише теоретичнодискусійний характер.

Окремі аспекти компетентнісно-орієнтованого наставництва розглядали вітчизняні науковці такі, як С.Я. Білявець, О.В. Бойко, Я.Б. Зорій, Н.М. Калинюк, Ю.С. Красильник, М.О. Мацишин, О.І. Москаленко, Т.С. Плачинда, Ю.С. Фіногенов.

Теоретичні і методичні засади формування і розвитку професійної компетентності майбутніх офіцерів запасу у процесі навчання військово-спеціальних дисциплін досліджували Р.В. Балашов, А.С. Батрак, В.В. Вертільник, О.І. Врагов, В.Д. Галініна, О.П. Гнидюк, І.Ф. Гончаренко, К.М. Горбатько, В.П. Гресько, Н.П. Левчук, А.А. Лелюк.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми: Теоретичний аналіз наукових досліджень свідчить про те, що проблема підготовки майбутніх офіцерів запасу у вищих навчальних закладах України, як у теоретичному, так і в практичному аспектах не досліджена, зокрема ґрунтовно не проаналізовані зміст, форми і методи, які мають бути спрямовані на забезпечення ефективної додаткової військової підготовки студентів вищих навчальних закладів, в умовах компетентнісно-орієнтованого наставництва.

Модернізація національної військової освіти на кафедрах військової підготовки вищих навчальних закладів України потребує удосконалення. Масштабне інноваційно-методичне та технологічне переозброєння Збройних Сил України повинне відбуватися на основі перегляду й уточнення доктринальних положень щодо формування і реалізації воєнної політики України. Вирішення цього питання потребує переосмислення мети, завдань і змісту підготовки майбутнього офіцера запасу у вищих навчальних закладах України, а саме в умовах компетентнісно-орієнтованого наставництва.

Означена суспільно-політична проблема, веде за собою й наукову проблему -- поява нового понятійного апарату, збагачення його змісту, який вимагає уточнення і конкретизації змісту педагогічних категорій: «Компетентнісно-орієнтоване наставництво», «Підготовка майбутніх офіцерів запасу у вищих навчальних закладах», «Інноваційно--компетентнісний підхід», «Військовий педагог -- наставник».

Такий підхід забезпечить якісну підготовку майбутніх офіцерів запасу у вищих навчальних закладах, здобуття ними теоретичних та практичних знань, умінь та компетентностей: проявляти визначеність і наполегливість у постановці бойових задач та здатність взяти на себе відповідальність; приймати обґрунтовані рішення; здатність до безперервного та активного навчання; уміння працювати в команді та у міжнародному контексті; проявляти лідерство, вільне компетентне спілкування в діалоговому режимі з широким колом військових фахівців, зокрема найвищої кваліфікації і звань, та громадськістю; уміння налагоджувати стосунки з експертами інших галузей знань та ін.).

Формулювання цілей статті. Мета статті -- аналіз і структурування основних понять дослідження. Здійснити теоретично-історичний концепт, що визначає компетенісно--орієнтоване наставництво як засіб інноваційної підготовки майбутніх офіцерів запасу в умовах ВНЗ.

Відповідно до мети, визначено такі завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан дослідження проблеми підготовки майбутніх офіцерів запасу у вищих навчальних закладах в умовах компетентнісноорієнтованого наставництва.

2. Визначити сутність понять: «Компетентнісно-орієнтоване наставництво»; «Військовий педагог -- наставник», «Інноваційно--компетентнісний підхід».

Виклад основного матеріалу: Підготовка офіцерів запасу здійснюється в усіх країнах, які дбають про захист свого суверенітету. Цьому контингенту військових фахівців відводиться значна роль у поповненні кадрового складу, а також у разі виникнення кризових ситуацій. Характерною ознакою для збройних сил Великобританії, Ізраїлю, Іспанії, Сполучених Штатів Америки, Франції, Японії -- є наставництво.

Практика наставництва, або менторінгу (від лат. mentor -- вихователь, керівник), сьогодні сприймається науковцями як соціальний інститут адаптації в освітній галузі, або інноваційна компетентність педагога.

Н.С. Гаврі лова наставництво вважає дуже актуальним для новітньої освіти. Автор стверджує, що це питання все ще залишається малодослідженим. Основні його принципи та цінності є притаманні новітній українській педагогіці, що служить якісним підґрунтям для розвитку цієї практики в Україні. У поєднанні з цінним зарубіжним досвідом він сприятиме максимальному використанню прогресивних ідей у реформуванні вітчизняної педагогіки [3].

У вітчизняну гуманітарну сферу поняття «наставник» прийшло із Західної школи, де для його окреслення використовується термін «mentor». Саме таким було ім'я особи, який доручив виховання свого сина Телемаха Одіссей, на час своєї тривалої подорожі. Ментор був мудрим та довіреним радником Одіссея. Саме таким чином, поняття «mentor» -- «наставник» прийшло до наших часів [7].

Залежно від сфери застосування, виділяють наступні типи наставництва: базоване; релігійне; професійне; виробниче. Надзвичайного розвитку набуває корпоративне наставництво, яке зуміло перетворитися на звичний інструмент розвитку лідерів у компанії.

Наставництво у військові сфері ми розуміємо, як систему індивідуальної роботи курсанта з досвідченим офіцером, спрямовану на його розвиток, адаптацію до бойових умов, психологічну готовність, шляхом передання знань, умінь і навичок від більш досвідченого колеги, тобто наставника.

Ми вважаємо що при визначенні поняття «військове наставництво» слід враховувати практичні нюанси: взаємозв'язків між курсантами кафедри військової підготовки вищих навчальних закладів та досвідченими військовослужбовцями у процесі передачі знань, умінь і бойових навичок, що проявляється у формі індивідуального, колективного, формального або неформального шефства, яке нерозривно пов'язане з професійною підготовкою, адаптацією курсантів і розвитком їхнього військового потенціалу.

Не менш важливим для нашого дослідження є поняття «компетентнісно-орієнтоване наставництво».

Н.М. Бібік зазначає, що найбільшого поширення в дидактиці набуло розуміння компетентності як деякої сукупності знань, умінь, навичок і ціннісних ставлень, що набуваються у процесі навчання й у своїй цілісності утворюють здатність особистості ідентифікувати проблеми й розв'язувати їх незалежно від контексту (ситуації) певного виду діяльності [2]. На думку автора компетентнісний підхід: передбачає цілісну переорієнтацію системи освіти за алгоритмом: «від процесу -- до результатів в особистісно-діяльнісному аспекті», вивчення таких результатів у вимірі затребуваності забезпечує конкурентоспроможність випускників, розвиток у них відповідного потенціалу для розв'язання проблем буття людини [2].

Військові кафедри ВНЗ потребують педагогів -- наставників, які спроможні не лише усвідомити власну патріотичну місію і професійну роль, а й самостійно створити психологічне і особистісно-розвивальне середовище ефективної взаємодії з курсантами. Тому особливу увагу в розв'язанні проблеми підготовки майбутніх офіцерів запасу в умовах ВНЗ приділено формуванню інноваційної компетентності педагога -- наставника.

В словнику А.А. Деркача інноваційна компетентність (лат. competens (competentis) -- на лежний, відповідний) в акмеологічній парадигмі тлумачиться, як досягнення найвищих вершин професіоналізму у професійній діяльності і творчості -- «акме». Акмеологічні стратегії підготовки конкурентоздатних спеціалістів в умовах ВНЗ направлені на розробку загальних концепцій розвитку професіонала, особистісно-професійного розвитку у різних сферах професійної діяльності [4].

Визначаючи специфіку задач наставництва, можна виділити часові ознаками:

1. Стратегічні: випливають із загальної мети наставництва -- формування компетентнісної і загальнокультурної цілісної особистості.

2. Тактичні: визначаються поточними завданнями у процесі адаптації майбутніх офіцерів запасу до змісту, умов, організації та методів роботи військового підрозділу.

3. Оперативні: постають перед наставником в кожний окремо взятий момент його практичної діяльності.

Саме тому, підготовка майбутніх офіцерів запасу у вищих навчальних закладах, повинна здійснюватися на засадах компетентнісно-орієнтованого навчання.

В. Ковалевьский і Т. Сорокіна-Ісполатова виділяють організаційно-педагогічні види військового особистісно -- орієнтованого наставництва у практичних умовах:

1. Інституціональний (адміністративне, командне, примусове, обмежуюче наставництво)

2. Мотиваційний (управлінське, спонукаюче наставництво)

3. Інформаційний (ідеологічне, позиційне наставництво) [5, 6].

Підготовка майбутніх офіцерів запасу на кафедрі військової підготовки істотно відрізняється від освітнього середовища курсантів вищих військових навчальних закладів України. Зазвичай студенти подають документи на кафедру військової після третього курсу, щоб закінчити військове і цивільне навчання одночасно. Відповідно військова підготовка триває два роки і зазвичай їй присвячують один день у навчальному тижні. Студенти-курсанти вивчають загальновійськові і спеціалізовані дисципліни, після закінчення навчання вони на місяць виїжджають на збори у військові частини. В кінці зборів студенти-курсанти здають екзамени і їм присвоюється військове звання молодшого лейтенанта запасу.

Отже, на основі наведених міркувань маємо підстави стверджувати, що педагог -- наставник -- це фахівець, який засобами військового мистецтва виховує майбутніх офіцерів запасу як активних громадян України, здійснює якісну військову підготовку, орієнтуючись на вітчизняні і світові досягнення, досвід з педагогічних, психологічних наук і, таким чином, самоутверджується, розвиваючи індивідуальний стиль професійної діяльності.

Висновки і пропозиції

Так як наставництво являється двостороннім процесом, то основною умовою ефективності навчання офіцером-наставником курсантів кафедри військової підготовки вищих навчальних закладів професійним знанням, вмінням і навичкам, являється його готовність до передачі досвіду.

Попередній теоретичний аналіз проблеми доводить до висновків про безцінність соціально-педагогічного впливу висококваліфікованих наставників на курсантів військової підготовки вищих навчальних закладів України, які забезпечать злагодженість між теоретичною і практичною підготовкою майбутніх офіцерів запасу.

Таким чином, консолідація кафедр військової підготовки вищих навчальних закладів України із створеними на їх базі інститутів наставництва дасть змогу вирішувати питання забезпечення якісної підготовки майбутніх офіцерів запасу та максимальної оптимізації процесу їх адаптації до професійного середовища.

Список літератури

1. Альперович К. С. Записи про першу вітчизняну систему зенітного управління ракетної зброї // Військове видання 1995.

2. Бібік Н. М. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: [колективна монографія] / Бібік Н. М., Ващенко Л. С., Савченко О. Я. [та ін.]; під заг. ред. О. В. Овчарук.]. К.: «К.І.С.», 2004. 112 с. (Бібліотека з освітньої політики).

3. Гаврілова Н. С. Релігійна свідомість сучасного студентства в контексті світоглядного плюралізму (на матеріалах України) [Текст]: дис. .. канд. філос. наук: 09.00.11 / Гаврілова Наталія Сергіївна; Ін-т філософії ім. Г. С. Сковороди НАн України. К., 2007. 192 арк.

4. Деркач А. А. Акмеологічний словник // РАГС, 20004 161 с.

5. Ковалевський В. П. Формування учбово-науково-виробничого комплексу // Інтеграція освіти. 2003. № 1.

6. Сорокіна-Ісполатова Т.В. Багатофакторний структурний аналіз педагогічної системи // Альманах гуманітарних досліджень. 2007. № 4.

7. Nickols F. Mentor, Mentors and Mentoring // www.home.att.net/~nickols/ mentor.htm 2007. 12.12.

8. What Is Mentoring? // www.mentoringpittsburgh.org/what_is.htm 2009.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.