Тенденції розвитку дистанційного навчання у світі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тенденції розвитку дистанційного навчання у світі

Питанням теорії дистанційного навчання та їхнього впровадження у навчальний процес присвячені роботи О. Андреєва, В. Бикова, Є. Долинського, М. Жалдака, В. Кременя, В. Кухаренка, В. Лугового, О. Майбороди, Е. Полат, А. Хуторського та ін. Зарубіжний досвід дистанційного навчання висвітлювали К. Корсак, Н. Кресан, В. Олійник, Т. Пилаєва, А. Сбруєва, А. Статкевич, П. Стефаненко, В. Шейко, Б. Шуневич та ін.

Мета статті - аналіз досвіду організації дистанційного навчання у світі та виокремлення тенденцій його розвитку.

Виклад основного матеріалу дослідження. Ідею організації дистанційної форми навчання ще в 1926 р. висловив британський учений Джон Кларк Стобарт, запропонувавши створити спеціальний навчальний заклад під назвою Повітряний університет. Однак ця ідея дочекалася своєї реалізації лише в 1969 р., коли в Лондоні був організований перший у світі Відкритий університет. Його появу пов'язують із враженнями, отриманими британським прем'єр - міністром Г Вільсоном під час візиту в СРСР від системи радянської заочної освіти. Відкритий університет Великобританії - це незалежний нетрадиційний навчальний заклад, який надає можливості працюючим дорослим людям отримати чи продовжити свою освіту.

Концепція щодо змісту й організації дистанційного навчання у Відкритому університеті ґрунтується на основних положеннях підвищення освітнього рівня населення і підготовки фахівців високої кваліфікації шляхом впровадження нових форм навчання, які відповідають тенденціям розвитку цивілізації та інформатизації суспільства [8].

Нині керівництво Відкритим університетом здійснює три статутні органи: Рада, Сенат і Генеральна Асамблея. Адміністрація університету знаходиться в графстві Бекінгемшир. Він має офіси в 30 регіонах Великої Британії, а за межами ЄС працює через мережу освітніх партнерів, які забезпечують навчальний процес у більше як 50 країнах світу. Завдяки дистанційним методикам, що використовуються, навчання за програмою Відкритого університету стало доступним для студентів Канади, Австрії, Іспанії, Пакистану, Голландії, Турції, Індії, Ізраїлю тощо [6].

Навчання в університеті платне. Студенти мають можливість отримати консультації за допомогою мережі з 400 регіональних консультаційних центрів навчання у Великобританії і за кордоном, а також щорічних літніх шкіл. Кожного року в університеті навчається близько 200 000 студентів. Із моменту заснування більше трьох мільйонів студентів пройшли навчання за програмами Відкритого університету.

В університеті існують три види навчання: на ступінь бакалавра, післядипломне, продовжене. Лише студентам бакалаврату пропонується на вивчення більше, ніж 160 курсів. Вивчення кожного курсу передбачає виконання студентами домашніх завдань, участь у дискусіях тощо. Навчальний процес побудований на використанні різних засобів, зокрема підручників, теле- і радіопрограм, аудио - та відеозасобів, комп'ютерного програмного забезпечення, «кейс - технології» тощо.

Кожному студенту, який навчається в університеті, в постійне користування видається кейс із навчальною літературою, програмно - методичним забезпеченням, компакт-дисками, аудіо - та відеокасетами. Це дозволяє диференціювати та індивідуалізувати процес навчання; контролювати виконання завдань студентом на основі принципу зворотного зв' язку; здійснювати самоконтроль і самокорекцію навчальної діяльності; формувати та приймати рішення в різних ситуаціях. Вимоги до рівня, обсягу та якості знань і вмінь випускників ставляться відповідно до б ри т ан сь к их пр офе сі й ни х с т ан да р ті в компетентності [7].

У 2006 р. Відкритий університет став членом організації «Відкриті освітні ресурси руху» та започаткував проект «Open Learn». Це дозволило розмістити у відкритому доступі значну кількість матеріалів для дистанційного навчання [5].

В університеті існують такі структурні підрозділи: факультет мистецтв; бізнес-школа; факультет освітніх і мовних досліджень; факультет охорони здоров'я і соціального захисту; юридичний факультет; факультет математики, обчислювальної техніки і технології; факультет природничих наук; факультет соціальних наук; інститут освітніх технологій; інститут вивчення ЗМІ. Великою популярністю у світі користується Міжнародна школа бізнесу Відкритого університету Великобританії, яка має близько 1000 філіалів у багатьох країнах світу, зокрема і в Україні (м. Київ, м. Одеса, м. Харків, м. Миколаїв).

В університеті визначено такі напрями підготовки студентів: гуманітарний, природничий, соціальних наук, математичний, педагогіки, виробничих технологій.

Особливостями організації навчального процесу дистанційного навчання Відкритого університету Великобританії є: відсутність вступних вимог; модульна структура побудови навчальних курсів; можливість вибору навчальних завдань, їхнього компонування; вивчення студентами під час першого року навчання однієї фундаментальної науки, на знанні якої базується спеціальна підготовка; індивідуалізовані методи навчання; вибір студентом темпу вивчення курсів відповідно до його здібностей і можливостей; продовження навчання від 4 до 8 років; прикріплення до кожного студента тьютора, який здійснює консультування.

Нині Відкритий університет є одним із провідних вищих навчальних закладів у світі. Британським Лгентством якості вищої освіти навчальний процес у ньому оцінений на «відмінно». У рейтингу університетів Великобританії він посідає п'яте місце.

Фінансується Відкритий університет за рахунок урядових грантів (близько 50%), оплати студентів за навчання, продажі навчальних матеріалів іншим навчальним закладам тощо. З 1993 р. основна частина коштів до університету надходить від Ради фінансування вищої освіти Британії, а також таких Рад Уельсу, Шотландії й Північної Ірландії. Також університет фінансується грантом від департаменту освіти [9].

Відкритий університет проводить постійну перепідготовку своїх викладачів. Із метою національної акредитації викладачів вищої школи, зокрема викладачів із дистанційного навчання, в 1997 р. в університеті спільно з Інститутом навчальних технологій і Студентської служби створено Центр з практики вищої освіти [9].

Отже, Відкритий університет Великобританії працює у багатьох країнах світу та має великий контингент студентів, створюючи умови для ефективних контактів (викладач - студент, студент - студент). Диференціація форм, методів і засобів навчання дає можливість студентам вибирати свій шлях навчання. Навчальні матеріали, дистанційні курси і програми створюються у закладі.

В Європі досить успішно працює у сфері дистанційної освіти Заочний університет міста Хаґен (Німеччина, 1974 р.). Він надає освітні послуги більше як 50 тис. студентам на рік. В університеті є 4 факультети: гуманітарних і суспільних наук, математики та інформатики, економічних наук, правознавства. Проте диплом про вищу професійну освіту отримують не більше 20% контингенту випускників, оскільки кваліфікаційні вимоги в університеті є досить високими. Навчальні матеріали для студентів розповсюджуються через сучасні засоби зв'язку в режимі on-line. У навчальному процесі широко використовують CD-Rom, віртуальні конференції, фонди університетської бібліотеки. Зауважимо, що з метою удосконалення організації дистанційного навчання, ефективність форм, методів та засобів постійно досліджується. Заочний університет м. Хаген виконує в такий спосіб функцію «інформаційного університету» [3].

Відкритий університет Ізраїлю - головний вищий навчальний заклад країни у сфері дистанційного навчання відкрито у 1975 р. З ним активно співпрацюють близько 3 0 коледжів Ізраїлю, які надають студентам навчання за курсами Відкритого університету Ізраїлю. Навчання передбачає щотижневі групові зустрічі викладачів коледжів з інструктором університету, що дозволяє залучати велику кількість студентів, які, працюючи та інтенсивно навчаючись, здобувають вищу освіту. У 1996 р. Рада з вищої освіти надала університету право присвоєння ступеня магістра з обчислювальної математики і техніки [10].

Відкритий університет Ізраїлю пропонує близько 500 курсів із біології, природничих наук, математики, комп'ютерних технологій, управління й економіки, психології, педагогіки, суспільних і гуманітарних дисциплін, зокрема юдаїстики, музикознавства і мистецтвознавства. В університеті представлені близько 60 курсів у сфері освіти, по закінченні яких можна отримати сертифікат учителя чи іншого працівника в системі освіти. Бакалаври, майбутні освітяни, вивчають переважно методики викладання та навчання інвалідів. Основні курси: соціологія, психологія, література, суспільствознавство, історія юдаїки та комп'ютерні технології. Ступінь магістра в освіті можна отримати з технологій навчання та навчальних систем [2].

З метою максимального залучення студентів до навчального процесу їм, із самого початку перебування у навчальному закладі, видають комплект спеціально розроблених підручників у електронному вигляді, перелік матеріалів для додаткового опрацювання, матеріали відео - та аудіолекції провідних лекторів та завдання для контрольних робіт, виконання яких є необхідним для допуску до іспиту [2].

Відкритий університет Нідерландів був створений у 1984 р. за зразком Відкритого університету Великобританії. Нині він налічує 18 навчальних центрів та пропонує бакалаврські та магістерські курси за такими спеціалізаціями, як менеджмент, інформатика, психологія, юриспруденція, культурологія, екологія і науки про природу, активне навчання (педагогіка тільки магістерський курс). Навчання в університеті побудовано за модульною системою. Навчальні модулі переважно представлені підручником чи посібником із завданнями та додаткових навчальних матеріалів, які висилаються студенту поштою. Вивчення кожного модуля закінчується складанням іспиту, який може проходити у кількох формах: кінцевий проект або стаття, тест із множинним вибором або відкритий тест у формі письмового твору чи усного тесту З багатьох курсів екзамени проводяться три рази за рік. Останнім часом в університеті запроваджують практику проведення іспитів за допомогою комп'ютера, або ж взагалі віртуально. До того студент обов'язково має відвідати декілька практичних занять. Майбутні бакалаври здають ряд іспитів із усіх модулів та готують дипломну роботу, після чого можуть продовжити навчання у магістратурі.

Національний відкритий університет ім. Індіри Ганді створений у 1985 р. за рішенням Парламенту Індії. Метою його діяльності є надання освітніх послуг широким верствам населення: жінкам, інвалідам, малозабезпеченим, громадянам Індії, що проживають за кордоном. В університеті навчається 185 тис. студентів. Щорічно до навчального закладу вступає на навчання за різними програмами близько 80 тис. студентів. Університет має 268 центрів по всій країні та планує відкриття за кордоном. У навчанні широко застосовуються кейс-технології, індивідуальні консультації з викладачами, супутникові засоби зв'язку тощо. В Індії працюють ще два відкриті університети та Національна відкрита школа. В цілому в країні налічується понад 50 установ відкритого дистанційного навчання [10].

Досить активно в усьому світі в галузі дистанційного навчання працюють академічні й корпоративні віртуальні університети, академії, інститути, факультети, коледжі, центри. Віртуальні навчальні заклади не мають окремих приміщень, класів, лабораторій, гуртожитків тощо. Навчання студентів у таких установах здійснюється через комп'ютерні мережі (глобальну мережу Інтернет, корпоративну мережу Інтранет). За структурою академічні віртуальні університети подібні до традиційних університетів: у них є віртуальні навчальні курси і навчальні програми, кафедри, деканати тощо. Їхня мета - навчання студентів за обраною спеціальністю до отримання відповідного університетського диплома бакалавра, магістра або доктора наук. Метою корпоративних віртуальних університетах є швидке перенавчання і підвищення кваліфікації кадрів із вузькоспеціальної тематики. У таких навчальних закладах студенти вивчають декілька спеціалізованих курсів і за результатами навчання отримують сертифікат із обраної спеціальності або програми навчання [10].

У штаті Колорадо в 1984 р. заснований як некомерційна корпорація Національний технологічний університет. Університет пропонує студентам академічні програми, що схвалені спільнотою більше як 40 університетів. Штат викладачів у Національному технологічному університеті формується керівництвом навчального координатора відповідно до дисциплін, що в ньому викладаються. Навчальний заклад забезпечує супутникову мережеву інфраструктуру Навчальні програми доставляються за допомогою телекомунікаційних технологій. Засобами спілкування між студентом та університетом є електронна пошта, факс, телефон, пошта.

У США в сфері дистанційної освіти активно працює віртуальний вищий навчальний заклад Державний університет Кентуккі. Він пропонує програми навчання на рівні бакалаврату; видає сертифікати з англійської мови і комп'ютерних технологій, біології, психології, гуманітарних наук, офісних систем, математики, економіки, історії. У навчальному закладі є можливість прослухати 12 програм і понад 60 дистанційних курсів без отримання наукових ступенів. Наприклад, програми підготовки пожежників, фахівців інформаційних технологій; тренінги з подорожування і туризму, менеджменту знань, охорони здоров'я тощо [9].

Знання студентів у США оцінюються латинськими буквами від А до F. Найвищий бал становить 4.0. Студент може отримати диплом, якщо середній бал становить не менше 2.0.

Особливістю сучасного дистанційного навчання в зарубіжних країнах є значний вплив на його розвиток університетів. Прикладом цього може бути спільний проект Массачусетського технологічного інституту й Гарвардського університету, які створили власну платформу дистанційного навчання та з 2012 р. стали розміщувати на ній дистанційні курси [4].

Українські освітні установи, що використовують технології дистанційного навчання, - це державні, недержавні й корпоративні заклади. Вони просувають на український ринок вітчизняні й іноземні освітні послуги. Вирішення цих питань відбувається в Міжрегіональній академії управління персоналом, Міжнародному навчально-методичному центрі ЮНЕСКО Національної академії наук України й Міністерства освіти і науки України (підрозділ Кібернетичного центру імені В. Глушкова), проблемній лабораторії дистанційного навчання Харківського державного політехнічного університету, Львівському інституті менеджменту, Харківському державному технічному університеті радіоелектроніки. У 2000 р. на базі Національного технічного університету України «Київський політехнічний університет» було створено Український центр дистанційної освіти з метою координації робіт, що проводиться в межах України, задля створення національної системи дистанційної освіти, поетапного впровадження її елементів, а також сприяння органічному входженню до світового простору [1].

У 2000 р. Міністерство освіти і науки України затвердило «Концепцію розвитку дистанційної освіти в Україні», яка передбачає створення в країні системи освіти, що забезпечує розширення кола споживачів освітніх послуг, реалізацію системи безперервної освіти «протягом усього життя» та індивідуалізацію навчання при масовості освіти. Український центр дистанційної освіти проводить в Україні курси навчання для викладачів вищих навчальних закладів, розроблювачів дистанційних курсів і укладає договори з вищими навчальними закладами про співробітництво з метою координації створення системи дистанційної освіти в Україні. Можливість отримати потрібну професію надає, наприклад, Міжнародний університет фінансів. По закінченню студенти одержують диплом про вищу освіту. Міжнародний центр дистанційної освіти Академії державного управління при Президенті України входить до Навчальної мережі глобального розвитку СБ, що об'єднує понад 50 подібних центрів у Європі, Америці, Азії та Африці. У Міжнародному центрі дистанційних технологій навчання при Міжнародному центрі інформаційних технологій і систем ЮНЕСКО студенти мають можливість пройти навчання з Дистанційної мультимедійної програми для викладачів.

Нині у європейському регіоні реалізується проект єдиного Європейського навчального середовища - Шведський Балтійський університет. У проекті беруть участь 10 країн балтійського регіону, що представляють більше, ніж 50 університетів. Успішно працюють системи дистанційного навчання: «Глобальний лекційний зал», «Університет світу», «Міжнародний електронний університет», що в оперативному режимі забезпечують обмін інформацією. Такі проекти дозволяють вирішувати освітні завдання в масштабах континенту та є потужними інструментами формування єдиного освітнього простору. Вони також є прикладом використання дистанційних методів, комп'ютерної мережі й супутникового зв'язку.

Висновки. Здійснений аналіз організації дистанційного навчання за кордоном дозволяє виокремити такі його тенденції:

1. Усі центри, що нині надають послуги в отриманні дистанційної освіти можна поділити на відкриті університети; віртуальні вищі навчальні заклади і організації; університети, які поєднують традиційне і дистанційне навчання. В них можна отримати ступінь бакалавра, магістра та пройти підвищення кваліфікації. У окремих навчальних закладах можна отримати навіть науковий ступінь доктора філософії. Диференціація форм, методів і засобів навчання дає можливість студентам вибирати свій шлях навчання.

2. Дистанційне навчання здійснюється за допомогою комп'ютерних та «кейс» технологій. Широко використовуються фонди бібліотек (підручники та навчально-методичні видання), теле- і радіопрограми, відео - та аудіолекції провідних лекторів тощо. Окремі навчальні заклади розміщують у відкритому доступі значну кількість матеріалів для дистанційного навчання. Навчальні матеріали, дистанційні курси і програми створюються безпосередньо у навчальних закладах на власних або придбаних віртуальних навчальних середовищах.

3. З метою забезпечення зворотного зв'язку практикується виконання студентами домашніх завдань (контрольна робота, твір), участь у дискусіях та віртуальних конференціях. Навчання в університетах побудовано переважно за модульною системою.

4. Оцінювання знань студентів здійснюється у письмовій чи усній формі.

5. Фінансується заклади дистанційної освіти державою, грантами, коштами, отриманими за навчання від студентів тощо.

6. Створюються міжнародні проекти дистанційного навчання, що дають можливість залучати безліч країн в інтеграційні процеси у сфері освіти й підготовки фахівців.

Подальші наукові дослідження будуть присвячені розкриттю організації дистанційного навчання в Україні з використанням зарубіжного досвіду.

Література

дистанційний навчання освіта університет

1. Данилишена Т. Етапи становлення дистанційної освіти як інноваційної форми навчання магістрів / Тетяна Данилишена // Вісник Львів. ун-ту. - 2008. - Вип. 24. - С. 46-52. - (Серія педагогічна).

2. Кресан Н.П. Стан розвитку дистанційної педагогічної освіти у вищих навчальних закладах Великої Британії, Ізраїлю, України / Н.П. Кресан // Наукові записки НДУ ім. М. Гоголя. - 2013. - №1. - С. 250-255.

3. Майборода О.В. Дистанційне навчання як пріоритетний напрямок вищої освіти [Електрон. ресурс] / О.В. Майборода // Інформаційні технології і засоби навчання. - 2011. - №5 (25). - Режим доступу до журналу: http://www.joumal.iitta.gov.ua.

- Назва з екрана.

4. Массачусетский технологический институт и Гарвард вкладывают 60 миллионов долларов в дистанционное обучение [Электрон. hесурс]. - Режим доступу: http://habrahabr.ru/post/143226. - Заголовок с экрана.

5. Пилаєва Т.В. Організаційно-педагогічна структура Відкритого університету Великої Британії / Т.В. Пилаєва // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. - 2013. - Вип. 28 (81). - С. 279-284.

6. Пилаєва Т.В. Початковий етап розвитку дистанційної освіти у Великій Британії / Т.В. Пилаєва // Духовність особистості: методологія, теорія і практика. - 2012. - Вип. 2. - С. 108-117.

7. Статкевич А.Г. Інформаційно-комп «ютерні технології в системі дистанційного навчання Великої Британії / А.Г. Статкевич [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://Studentam. net.ua/ content/ view/ 7567/97/. - Назва з екрана.

8. Статкевич А.Г. Становлення відкритого університету Великої Британії (історичний аспект) / А.Г. Статкевич // Вісник Житомир. держ. ун-ту.

- 2008. - Вип. 40. - С. 141-138. - (Педагогічні науки).

9. Шуневич Б. І. Тенденції розвитку дистанційного навчання у зарубіжній вищій школі [Електрон. ресурс] / Б. І. Шуневич. - Режим доступу: http:// journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/viewFile/ 122/108. - Назва з екрана.

Размещено на Allbest.ru