Знання вікових особливостей молодших школярів як основи професійних компетентностей вчителя початкових класів (до проблеми морального виховання)

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 373.3.015.31:17.022.1

Дрогобицький державний педагогічний університет

імені Івана Франка

ЗНАННЯ ВІКОВИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЯК ОСНОВИ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

Постановка проблеми. Сучасні культурно-історичні умови розвитку освіти в Україні і світі визначають необхідність утвердження ідей гуманістичної дитиноцентричної виховної парадигми, яка заснована на педагогічній взаємодії усіх суб'єктів виховного процесу, розумінні соціалізації як самоствердження, недопустимості маніпулювання поведінкою вихованців, конформізації (пристосовництва), авторитаризму у вихованні, передбачає орієнтацію на духовну, морально- вольову сферу особистості, визнання її неповторною і особливою, створення відповідного освітньо-виховного поля для розвитку її нахилів, здібностей, бажань і прагнень. Процес виховання у системі стосунків “вчитель - учень” не може бути зведено лише до трансляції/ретрансляції, копіювання знань та вмінь, передачі значень і логічних зв'язків, передачі знаково-вербальної інформації (яка ґрунтується на повідомленні та поясненні). Виховання передбачає відповідний вплив на чуття та емоції дитини, вимагає обов'язкового залучення особистісних рис вихованця до процесу виховання, його співчуття, співучасті та співпереживання [3, 134 - 136]. Саме тому професійна компетентність сучасного вчителя початкових класів передбачає знання вікових особливостей молодшого школяра як суб'єкта педагогічної взаємодії в навчально-виховному процесі в умовах школи та поза нею.

Аналіз останніх досліджень і публікацій з означеної проблеми розділимо на три блоки: про професійну компетентність вчителя початкових класів у процесі фахової підготовки/ перепідготовки, самоосвіти; про вікові особливості молодшого школяра; його моральне виховання.

Проблема професійних компетентностей вчителя початкових класів стала предметом дослідження низки українських вчених та педагогів-практиків, зокрема: О.Бондаренко визначила структурні компоненти професійної компетентності вчителя початкових класів як особистісного новоутворення [2]; Н. Бібік, О.Савченко та низка інших з'ясовували сучасні вимоги до вчителя початкових класів та використання компетентнісного підходу для їх забезпечення [8, 34 - 52]; О. Часнікова розглянула сутність, функції та особливості реалізації компентентнісного підходу, визначила особливості застосування цього підходу в практиці освіти [11]; В. Химинець з'ясувала особливості компетентнісного підходу до професійного розвитку та саморозвитку вчителя [10].

Вікові особливості молодшого школяра розглядаються як психолого-педагогічна проблема у низці досліджень українських та зарубіжних вчених: психологів, педагогів, соціологів, зокрема: С. Білозерська, Ж. Піаже, М. Савчин, О. Степанов та інші визначили основні психологічні особливості дитини молодшого шкільного віку; О. Галян з'ясувала вікові аспекти виховання молодшого школяра; Л. Кольберг розглянув особливості морального розвитку молодшого шкільного віку. Провідна думка цих та інших вчених полягає в тому, що шкільне навчання для дитини цього віку пов'язане не лише із зміною провідної діяльності, а й зі зміною об'єктів та предметів самооцінювання, здобуттям першого морального і соціального досвіду. Однак, попри значні напрацювання, проблема важливості знань вчителя про вікові особливості молодшого школяра як основа його професійних компетентностей не є розглянута повністю, що й обумовило вибір теми даної статті.

Метою статті є обґрунтування важливості знань про вікові особливості молодшого школяра як основи професійної компетентності вчителя початкових класів. віковий моральний тональність спілкування

Виклад основного матеріалу. Для здійснення завдань розвитку і виховання молодшого школяра вчителю початкових класів необхідно володіти низкою професійних компетентностей та компетенцій, які є сукупністю особистісних рис та суспільних норм (вимог) до його професійно- фахової підготовки та діяльності. На відміну від компетенцій професійні компетентності є набутими ознаками особистості у сфері професійної підготовки та діяльності. Це співвідношення визначаємо як те, яким має бути вчитель початкових класів (компетенції), і те, яким він є (компетентності) на певному етапі свого професійного зростання.

Професійна компетентність вчителя, як визначає О. Бондаренко, є інтеграційною системою професійно значимих особистісних властивостей, здобутих педагогом як у процесі загальної і спеціальної освіти, так і на основі практичного досвіду, що забезпечують високий рівень професійної педагогічної діяльності. Складовими педагогічної компетентності вчителя початкових класів є: особистісні характеристики вчителя як сучасного фахівця у сфері освіти, специфічні - як педагога початкових класів - вчителя і вихователя дітей молодшого шкільного віку, а також система характеристик педагогічної культури вчителя [2]. Знання вікових особливостей дітей молодшого шкільного віку належить до специфічних професійних знань, без яких неможливо говорити про володіння вчителем науковими знаннями та практичними навичками в своїй педагогічній діяльності, зокрема для вирішення завдань морального виховання.

Урахування вчителем вікових та індивідуальних особливостей молодших школярів забезпечують ефективність процесу оволодіння ними моральними категоріями, цінностями, принципами, ідеалами, виробленими національною культурою, людством і прийнятими на рівні власних переконань, дотримання їх як звичних форм особистої поведінки.

В узагальненому визначенні моральне виховання молодших школярів є цілеспрямованим процесом прийняття дітьми тих моральних категорій, цінностей, принципів, ідеалів, які вироблені людством і прийняті суспільством. Ефективність цього процесу залежить від ефективності організації життя школярів з урахуванням їх вікових та індивідуальних особливостей.

Моральне виховання молодшого школяра як суб'єкта педагогічної взаємодії пронизує емоційну та інтелектуальну сфери його діяльності, і тому є не тільки особливим напрямом виховання, але й аспектом інших, передбачає виховний вплив на дитину у школі, сім'ї, громадських організаціях і має на меті формування моральної культури, яка проявляється у:

- культурі моральних почуттів, що є вираженням здатності особистості до співчуття, співпереживання, милосердя, тобто відчувати чужі біль і радість, як власні;

- культурі етичного мислення як раціональній складовій моральної свідомості, виражається у знанні моральних вимог суспільства, у здатності людини свідомо обгрунтувати мету і засоби діяльності. Такий ціннісно-орієнтуючий і програмуючий рівень моральної культури залежить від світогляду особи, етичних знань, переконань і забезпечує внутрішнє сприйняття моральної мети і засобів;

- культурі поведінки, за допомогою якої реалізуються поставлена і прийнята моральна мета. Культура поведінки характеризує здатність особи до морального вибору і практичної реалізації мети, задумів, рішень відповідно до панівних моральних цінностей;

- в усій системі її поглядів і переконань, повсякденній поведінці, конкретних вчинках, що здійснюються нею у різних видах діяльності, реалізується у будь-якому виді особистої культури (політичної, правової, естетичної, професійної тощо), у тій мірі, в якій відповідний вид людської діяльності має моральний вимір, моральний аспект [7,526 - 527].

Загальнолюдське значення для формування моральності дитини мають християнські моральні цінності, що більшою чи меншою мірою визначають всі інші: життя, істина, добро, свобода, краса тощо, а також чесноти: справедливість, сміливість, правдивість, милосердя, щирість, любов до ближнього, вірність, довіра, скромність, відданість. Формування моральності передбачає взаємопов'язані процеси вироблення у молодшого школяра позитивних особистісних якостей під впливом зовнішніх чинників, а також використання їх у життєдіяльності шляхом самовизначення в ситуаціях морального вибору

Розробки проблеми вікових особливостей молодших школярів для вчителя початкових класів мають потенційно рекомендаційний характер, а їх засвоєння допомагають вчителеві у виборі змісту, форм і методів процесу навчання і виховання, знаходженні потрібної тональності спілкування з дитиною, яка адекватна ситуації, настрою тощо. Розглянемо окремі з них, зокрема стосовно проблеми морального виховання молодших школярів.

Провідною діяльністю молодшого школяра у школі, як зазначає М. Степанов, стає учіння, основною метою якого є засвоєння наукових знань, формування навичок і вмінь, розвиток мислення. У навчанні триває формування особистості молодшого школяра. Значний вплив на нього здійснює спілкування з учителем і ровесниками, життя в дитячому колективі. Молодші школярі безвідмовно визнають авторитет учителя і наслідують його (погляди, манеру поведінки тощо). Дружба з ровесниками у цей період має ситуативний характер і є нестійкою. Перебуваючи в колективі, молодший школяр навчається керувати своїми емоціями, вгамовувати імпульсивні дії, що зумовлюють розвиток таких вольових якостей, як витримка, дисциплінованість, наполегливість тощо. Систематична оцінка діяльності учня учителем, оцінювання його особистих якостей дорослими і ровесниками сприяє формуванню самосвідомості і самооцінки [4, 68].

Досліджуючи вікові аспекти виховання молодших школярів, О. Галян підкреслює, що важливим моментом розвитку спонукальної сфери дитини виступають знання нею норм і правил поведінки, які регламентуються вчителем через пред'явлення вимог, визначення мети дій, ієрархізацію цілей. Важливим є розвиток сумління, паралельно з яким виникають моральні емоційні переживання (сором, провина, задоволення від доброго вчинку, власна гідність). Однак, докори сумління, незадоволення собою, каяття не виникають без взаємозв'язку емоційної та інтелектуальної сфер, що виявляє себе у функціональній структурі моральної саморегуляції [5].

Моральний розвиток дитини молодшого шкільного віку Л. Кольберг розглядав у його лінійній послідовності, при цьому виділив 6 його стадій (3 рівні, кожен з яких визначає 2 типи). Перший рівень характеризує стадію морального розвитку дитини віком до 10 років і названий автором “доморальний”, другий - “конвенціональна (договірна, узгоджена) мораль” (10 - 12 рр.), третій - “автономна мораль” (13 - 16 рр.). Основою рівня молодшого школяра, за Л. Кольбергом, є заохочення та покарання, а інтерпретація дії (“добра” або ”погана”) залежить від її реальних наслідків. Тип перший цього рівня орієнтується на можливість покарання та покірність, щоб уникнути покарання. Другий тип виявляє слухняність, оскільки прагне отримати за добру поведінку заохочення або прихильність [9, 152]. Причому слухняність трактуємо як самостійний вибір дитиною стилю поведінки, а не реакцією на примус дорослого чи ситуації.

З'єднувальною ланкою між вимогами моралі і внутрішнім світом особистості (моральної свідомості) служать моральні мотиви поведінки, які стають очевидними у діях і вчинках молодшого школяра. С. Білозерська домінуючими називає мотив досягнення позитивних результатів у поведінці та уникнення невдач; мотиви дружнього спілкування; формування морального обов'язку; статусний мотив “бути учнем”; моральне самоствердження в колективі класу [1].

Важливою умовою формування моральності молодшого школяра є виховання в нього інтересу і поваги до себе. Прагнення пізнати себе робить його активним суб'єктом формування власної особистості, самоаналізу та самооцінки. Готовність до здійснення вільного вибору й відповідальності свідчить про морально розвинуту особистість учня, і це дуже важливо, бо проблема вибору є надзвичайно важкою [6]. Окрім того, проблема вибору пов'язана із формуванням змісту процесу морального виховання молодших школярів традицією гуманної педагогіки.

Учителеві завжди слід пам'ятати, що моральна настанова, у конкретизації оцінок: “добре” - “погано”, “красиво” - “потворно”, “чесно” - “брехливо” пронизує усю різноманітну діяльність молодшого школяра, а також його емоційну та інтелектуальну сфери. Моральність молодшого школяра формується засобом навчальних предметів обов'язкового та варіативного компоненту початкової школи, медіазасобами, зокрема дитячою періодикою, що розраховані на вікову категорію - молодший шкільний вік. Пізнавально-виховний потенціал сучасної медіапродукції передбачає інтеграцію із змістом основних засобів навчання і виховання - посібниками та підручниками для початкової школи. Так, автори підручників для четвертого, останнього, класу початкової ланки освіти “Я і Україна” (Т. Байбара, Н. Бібік, 2004), “Читанка” (О. Савченко, 2004), посібників “Я люблю читати” (О. Савченко, 2015), “Основи християнської етики. Зошит для 4 класу” (О. Шумська, 2015) у визначенні пізнавальних орієнтирів дитини, емоційної, ціннісної оцінки нею вчинків інших людей та самооцінки, в завданнях аналізу прочитаного та самоаналізу а пе лю ю ть у по ня т тя х “ч ес н о ти ” д о уж е сформованого певного рівня моральної вихованості молодших школярів. Зокрема: розділ “Людські чесноти” (“Читанка”, 2004) конкретизовано текстами під заголовками “Зневага”, “Байдужість”, “Людина починається з добра”, “Досягнення”, “Казка про хлопчика Абихто”, “Винаходи людства”, “Тримайся з гідністю”, “Чи варто бути правдивим?”, “Про культуру зблизька”, “Правила гостинності”, “Про правопорушення”, “Совість лікує”, “Соромно”, “Вчинок і наслідок”, “Що є справедливим” та інші. До тем подано завдання і запитання (“схарактеризуй поведінку...”, “як ти розумієш рядок вірша.”, “започаткуй проект.”, “як можна досягти успіху?”, “прочитай і доповни.”, “знайди з-поміж поданих нижче людські чесноти.”, “доведи свої міркування.”, “як би ти повівся на місці героя?”, “на конкретних прикладах доведи правильність думки.” тощо).

Постановка і формулювання таких завдань реалізують настанови особистісно орієнтованої технології, враховують вікові особливості молодшого школяра, спонукають його до переживання навчального завдання як життєвої проблеми, сприяють розвитку моральної свідомості особистості.

Вікові психологічні особливості особистості молодшого школяра, такі як готовність до учіння, сприйняття наукової інформації, зокрема в абстрактних поняттях, здатність до оцінювання ситуації, вчинку, події, розвиток вольових якостей тощо засвідчують основні передумови для формування людських чеснот в учнів початкових класів: сприйняття і розуміння абстрактних визначень понять людських чеснот та здатність до оцінки і самооцінки. Мова йде, перш за все, про вікову особливість молодшого школяра - шлях пізнання оточуючого світу і себе в ньому: від чуттєвого, емоційно-образного до раціонального, інтелектуально-понятійного.

Висновки. Молодший шкільний вік є важливим у розвитку моральних якостей особистості, що обумовлено змінами у способі життя, появою інтересу та поваги до себе, нових обов'язків та стосунків із ровесниками та дорослими, в яких молодший школяр об'єктивно реалізує себе як суб'єкт моральної поведінки.

Важливою умовою ефективного вирішення проблеми морального виховання молодших школярів є врахування дослідниками в єдності теорії і практики вікових психолого-педагогічних особливостей дітей цієї вікової категорії.

Знання вчителем вікових особливостей молодших школярів допомагають створити в стихійному та спеціально організованому процесі морального виховання/самовиховання належні педагогічні умови, зокрема:

- обґрунтування мотивації дій і діяльності дитини та власних;

- розвинути здатність дитини до рефлексії, тобто до аналізу власного емоційного стану, до роздумів про себе та свою діяльність, що дасть їй уявлення про те, як вона і її діяльність сприймаються іншими;

- сформувати уміння зорієнтуватися в системі життєвих цінностей та наблизитися до пізнання ключового питання індивідуального світогляду - про добро і зло в світі та в особистому житті;

- забезпечити автономність, творчий характер будь-якої особистісно важливої діяльності;

- сприяти самореалізації дитини, її прагненню до визнання оточуючими власного “Я”;

Література

1. Білозерська С. Моральні цінності як регулятор поведінки молодшого школяра / С.І. Білозерська // Наукові записки. Серія "Психологія і педагогіка”. - Острог: Вид-во НаУ "Острозька академія ”, 2008. - Вип. 10. Психологія. - С. 17-23.

2. Виховання // Філософський словник соціальних термінів. Видання третє, доповнене. -Х.: "Р.И.Ф. ”, 2005. - 672 с. - С. 134 - 136.

3. Вік молодший шкільний // Психологічна енциклопедія [Автор-упорядник Степанов О.М.]. - К.: Академвидав, 2006. - 424 с. - С. 67 - 68.

4. Галян О. Молодші школярі: вікові аспекти виховання. /О. Галян // Навчальний посібник з педагогічної психології для студентів педагогічних спеціальностей ОКР "Бакалавр ” - Дрогобич: Редакційно-видавничий відділ ДДПУ імені Івана Франка, 2009. - 46 с.

5. Киричок В.А. Моральність / В.А. Киричок // Енциклопедія освіти // Акад. пед. наук України; головний ред. В.Г Кремень. - К.: Юрінком Інтер, 2008. - 1040 с. - С. 526 - 527.

6. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: [бібліотека з освітньої політики] / під. заг. ред. О.В. Овчарук]. -К. : К.І.С., 2004. - 112 с.

7. Кулагина И.Ю. Возрастная психология: Полный жизненный цикл развития человека / И.Ю.Кулагина, В.Н.Колюцкий [Учебное пособие для студентов высших учебных заведений]. - М.: ТЦ Сфера, 2004. - 464 с.

Анотація

У статті обґрунтовано важливість знань про вікові особливості молодшого школяра як основи професійної компетентності вчителя початкових класів. З 'ясовано, що розробки проблеми вікових особливостей молодших школярів мають потенційно рекомендаційний характер для вчителя початкових класів, а їх засвоєння допомагають учителеві у виборі змісту, форм і методів процесу навчання і виховання (морального зокрема), знаходженні потрібної тональності спілкування з дитиною, яка адекватна ситуації, настрою тощо.