Реформування вітчизняної шкільної освіти, орієнтованої на входження до європейського освітнього простору, стало ознакою сьогодення. Сучасна система освіти в Україні перебуває у стані, коли навчання у загальноосвітніх школах не відповідає запитам учнівської молоді, суспільним потребам та світовим досягненням людства [1, с.641]. Динамізм сучасної цивілізації, зростання ролі науково-технічного прогресу, зміна людських пріоритетів, глобальна доступність до інформації потребують нової парадигми розвитку шкільної освіти. Отже, українська школа XXI ст. має забезпечувати випереджувальний характер освітнього розвитку особистості. У своїй науково-аналітичній доповіді з проблем удосконалення змісту загальної середньої освіти президент Національної академії педагогічних наук України академік В.Г. Кремень звернув увагу на зміст сучасної шкільної освіти, від якого залежить якість. Аналіз якісних показників середньої освіти засвідчив, що результативність навчання учнів у цілому, тобто рівень успішності є критерієм оцінки якості. На навчальні досягнення учнівської молоді впливають методичні прийоми, методи, форми реалізації змісту навчального предмета. Нова модель розвитку шкільної освіти має бути націлена на індивідуальні здібності тих, хто навчається, із залученням їх до активної навчальної діяльності на компетентнісних підходах [4, с.5]. Виникає протиріччя між зростаючими потребами учнів, суспільним запитом і сучасним реальним станом навчання, який неспроможний задовольнити ці потреби; між дидактичним потенціалом підручника географії у створенні навчального середовища для формування пошуково-дослідницької компетентності та відсутністю методичної системи, методичних розробок реалізації ідеї у процесі вивчення географії. Тому виникла потреба розглянути можливості оновленого шкільного підручника географії у формуванні умінь, навичок учнів та їх здатності практичного застосування набутого в контексті діяльнісного та компетентнісного підходів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема підручникот - ворення є актуальною для вітчизняної шкільної освіти у зв'язку з переходом на 12-річний термін навчання. Модернізація змісту навчання активно проводилася останнім часом: засідання круглих столів, науково-практичні конференції, обговорення на веб-конференціях, на форумах педагогів України, розробка Концепції сучасного підручника з географії для основної школи тощо. Багато наукових публікацій присвячувалося цій проблемі: В. Беспалько, Д. Зуєв, С. Кобернік, В. Корнєєв, О. Кравчук, Н. Матяш, П. Мороз, О. Надтока, Т. Назаренко, О. Нехомяж, О. Топузов та інші дослідники.

Інформаційне сьогодення диктує нові вимоги до здобуття знань. Інтернетна павутина підкидає інформацію великими обсягами і школа має навчити молодь відбирати потрібне, систематизувати, відшукувати, досліджувати, аналізувати. На перше місце виходить питання формування компетентності. Здобуті знання у школі мають слугувати людині довгий час, а то й упродовж життя. Проблемою компетентності займаються українські педагоги: Л. Величко, М. Гриньова, П. Мороз, Г. Сєрова, А. Приходько, Н. Рябуха, О. Савченко, С. Трубачева, О. Топузов та інші.

Формулювання цілей статті

Метою нашого аналізу - з'ясувати можливості підручника географії як інструментарію здобуття знань через формування пошуково-дослідницької компетентності учнів. Відповідно до мети були поставлені такі основні завдання:

• показати важливість підручника для формування пошуково - дослідницької компетентності у саморозвитку сучасної учнівської молоді;

• виявити можливості підручника для здобуття компетентності шляхом аналізу позатекстового компонента;

• з'ясувати методику реалізації пошуково-дослідницької компетентності через зміст підручника географії.

Виклад основного матеріалу

Насамперед, зазначимо, що у перехідний період, коли вітчизняна шкільна освіта потребує нової парадигми розвитку, учень залишається бути центральною фігурою навчально-виховного процесу у школі. Проте роль особистості як у суспільному житті, так і у навчальному процесі змінилася. Внаслідок цього осучаснення методики навчання вимагає нових підходів до освітньої моделі. Аналіз державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів як суб'єктів освіти підтверджує спрямованість змісту шкільної освіти на реалізацію комунікативно-діяльнісного і компетентнісного підходів у навчанні та засвідчив перевагу діяльнісних результатів над знаннєвими [4, с.5]. Нині молоді замало володіти знаннями, уміннями й навичками. Настала необхідність в розвитку компетенцій. Таким чином, формування компетентності, здатності учнівської молоді до самоорганізації, оновлення власної бази знань є велінням часу [2, с.9].

Головним орієнтиром для учителя стає сучасна навчальна книга, яка перестає бути лише джерелом інформації. Нині вона являє собою дидактичний комплекс, певну цілісну систему. У структурі шкільного підручника є текстовий і позатекстовий компоненти. Як свідчить шкільна практика, роль їхнього впливу на здобуття предметної компетентності учнів значна, якщо вміло оперувати методикою навчання. У сучасній школі підручник традиційно виконує дві основні функції - є джерелом навчальної інформації та засобом навчання. Нині, у період модернізації шкільної освіти, гостро постає питання про передбачення змін у підручникотворенні, зумовлених європейською інтеграцією вітчизняної освіти. Інновації, які підказує життя, обов'язково потрібно спрямувати на позитивне придбання [5, с.15-16]. І не важливо, якими підходами буде рухатися процес реформування, шкільний підручник буде в домінанті навчального процесу.

Процес розвантаження навчального змісту шкільних предметів, який обговорювався у березні 2015 р., спростив інформаційний зміст підручника і зміцнив його позиції як засобу навчання. Вагомо зросла частка позатекстового компонента у формуванні пошуково-дослідницької компетентності. У зв'язку із зростаючою суспільною потребою у формуванні нової ціннісної української освітньої системи велика відповідальність покладається на педагогічну майстерність, методичну грамотність та творчий підхід учителя. Осучаснення традиційного уроку географії має базуватися на співпраці учителя й учня в інтеграції урочної та позауроч - ної діяльності. Навчально-виховний процес має вибудовуватися у вивченні географічних об'єктів, процесів та явищ в умовах практичної діяльності: навчального дослідження, активного пошуку. І якщо за основу навчання в дії візьмемо підручник як елемент дидактичного комплексу учня й учителя, то домінантою у ньому має стати позатекстова структурна одиниця. Для прикладу пропонуємо розглянути такий позатекстовий елемент підручника, як ілюстративний матеріал. У більшості підручників з географії він складається з різноманітних малюнків, якісних фото, яскравих слайдів, географічних тематичних карт, картосхем, схем, діаграм, графіків, таблиць тощо. Такий матеріал допомагає конкретизувати, пояснити, розкрити, доповнити текстову, тобто основну, частину підручника. Проте за нових умов розвитку шкільної освіти виконувати споглядальну функцію замало. Ілюстративний матеріал має бути дієвим, тобто спонукати до пошукової діяльності, аналізу, порівняння, формування умінь оперувати графічними зображеннями, “читати" легенду тощо. Поняття “пошуково-дослідницька компетентність” ми розглядаємо як готовність учня виконувати розумові та практичні дії, які відповідають пошуково-дослідницькій діяльності з використанням власних знань, життєвого досвіду й осмислення [3, с.5].

Зупинимося на продуктивних завданнях, які передбачають трансформацію знань, просторове уявлення й мислення, пошук і засвоєння нових знань. Вони є дієвими і спроможні вплинути на формування пошуково-дослідницьких умінь, здобуття компетентності шляхом використання шкільного підручника. Елементи цієї роботи легко можна впроваджувати у структуру уроку географії основної школи. І не обов'язково на уроці проводити повноцінне навчальне дослідження, достатньо використати окремі його елементи, а саме: пошукові завдання, дискусійні питання, обмін думками, метод “вільного спілкування" у навчальних групах; створення проблемних навчальних ситуацій та їх вирішення, виконання частково-пошукових завдань, самостійно-пошукових робіт, творчих завдань, спостережень за елементами погоди, явищами, природними процесами, проведення лабораторних дослідів, експериментів, складання схем, порівняльних таблиць, плану до прочитаного параграфа, обробки матеріалів спостереження тощо. Усе зазначене вище необхідно пов'язати з підручником. При цьому позатекстовий матеріал шкільного підручника географії і стане тим інструментом, що забезпечить продуктивну організацію формування пошуково-дослідницької компетентності учнів. Ми дотримуємося думки, що новий підручник має бути спрямований, і більшою мірою, на розвивальну функцію навчання, а не лише на навчальну.

Розвиток навчальних, практичних, пошукових, дослідницьких, картографічних умінь за допомогою підручника через пошукові завдання, творчі, навчальні дослідження з текстом має збуджувати зацікавленість до вивчення географії [2, с.12]. Вирішення завдань компетентнісної направленості географічної шкільної освіти може здійснюватися за рахунок цілеспрямованої організації навчально-дослідницької роботи школярів, що спроможна забезпечити в навчанні зв'язок теорії з практикою, сформувати та розвинути загальнонавчальні й дослідницькі уміння та навички.

Для повноцінного залучення шкільного підручника у навчально-виховний процес, насамперед, необхідно створити педагогічні умови. Як свідчить власний досвід і шкільна практика апробації матеріалу, оптимальні умови впливають на якість результатів дослідження. Нами виокремлено педагогічні умови, що дадуть змогу формувати пошуково-дослідницьку компетентність учнів у роботі з підручником: організаційно-педагогічні, психолого-педагогічні та методичні.

Для формування пошуково-дослідницьких умінь роботи учнів зі шкільним підручником в організаційно-педагогічні умови ми включили наступні дидактичні елементи:

• підручник географії;

• процес навчання (урочний, позаурочний);

• форма навчання (індивідуальна, групова, парна);

• педагогічний контроль.

Психолого-педагогічні умови нашого дослідження складаються з:

• мотивації;

• ситуації “Радість успіху”;

• елементів пошуку, відкриття.

Методичні умови формування пошуково-дослідницької компетентності

У підручнику дидактичний матеріал представлений:

• алгоритмічними прописами послідовних дій (для індивідуальної роботи);

• завданнями на згортуваність інформації (для групової роботи);

• проблемними питаннями (для групової роботи) тощо [3, с.6].

Творчо працюючий учитель географії має розглядати підручник як методичну систему, модель формування предметних компетентностей в урочний та позаурочний час. У методичну підготовку учитель має включити розробку різнопланових продуктивних завдань з підручником для систематичного їх використання. Окрім того, завдання пошуково-дослідницького характеру зазвичай є творчими і розробляються для індивідуальної, групової та парної роботи.

Наведемо приклади продуктивних завдань з курсу географії “Україна у світі: природа, населення" (8 клас) для роботи зі шкільним підручником.

Прочитайте текст параграфа про основні заходи щодо раціонального використання природних ресурсів та охорони довкілля України, складіть таблицю “Природні та штучні природно-заповідні об'єкти моєї місцевості”.

Прочитайте текст параграфа про геоморфологічну будову України і систематизуйте матеріал у таблицю (зразок таблиці учитель показує).

Прочитайте текст параграфа про геоморфологічні дослідження території України в минулий і в наш час та складіть хронологічну таблицю.

Розгляньте слайди у підручнику про природу Українських Карпат та Кримських гір. Схарактеризуйте рослинність.

На території України велику площу займають чорноземи. Вони представлені такими типами, як чорнозем типовий, чорнозем звичайний, чорнозем південний. Знайдіть у тексті параграфа підручника пояснення (причину) такої різновидності чорнозему. Встановіть причинно-наслідкові зв'язки та покажіть схематично.

Покажіть схемою залежність живлення річки від кліматичних умов.

Опишіть за малюнком у підручнику природу Українського Полісся у вигляді есе.

Порівняйте за кліматосхемою у підручнику показники клімату Південного берега Криму та Закарпаття. З'ясуйте, у чому подібність і відмінність клімату цих двох регіонів України?

Проаналізуйте картосхему (або кліматодіаграму) у підручнику про клімат України. На вашу думку, чому напрями ізотерм не збігаються з ізолініями розподілу сумарної сонячної радіації?

Розгляньте у підручнику тематичну карту про природні зони України. Як ви думаєте, чому північна межа природної лісостепової зони представлена розірвано?

Запитання й завдання пошуково-дослідницького характеру формулюються зі слів: описати, порівняти, з'ясувати, дослідити, скласти, описати, схарактеризувати, встановити причину, встановити зв'язок, визначити, узагальнити, систематизувати тощо.

Під час педагогічного експерименту було впроваджено у навчально-виховний процес з географії методику використання підручника та перевірено її доцільність й ефективність. Апробація розроблених продуктивних різнопланових завдань для роботи з ілюстративним матеріалом підручника географії засвідчила перевагу експериментальної методики над традиційною. Відповідно до отриманих результатів, варто зазначити, що завдяки експериментальній методиці відбувається осмислене формування пошуково-дослідницьких умінь, які швидко переростають в автоматичну дію, тобто навички, і на заключному етапі експерименту учні демонструють здатність володіння операційними прийомами у роботі з підручником. Проведений експеримент переконав, що знання учнів покращуються, з'являється інтерес до тем вивчення, зростає їхня пізнавальна активність, якщо під час класно-урочної системи навчання організовується різноманітна діяльність з підручником у формуванні пошуково-дослідницької компетентності. Встановлено, що новий тип підручника має унікальний теоретичний потенціал, дає можливість активізувати навчання; створює умови його осмисленості, а також інтелектуального та соціального включення шестикласників у нього, допомагає формувати компетентність в учнів.

Висновки та перспективи подальших досліджень