Організація науково-дослідницької діяльності студентів у контексті науково-предметної іншомовної підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організація науково-дослідницької діяльності студентів у контексті науково-предметної іншомовної підготовки

Павлюк Роман Олександрович

Анотації

Павлюк Роман Александрович

кандидат педагогических наук, заместитель директора по научно-педагогической и социальногуманитарной работе Института человека, доцент кафедры английского языка Гуманитарного института Киевского университета имени Бориса Гринченко, г. Киев r.pavliuk@kubg.edu.ua

Аннотация. В статье рассмотрены современные подходы к организации научноисследовательской деятельности студентов в контексте научно-предметной иноязычной подготовки. Проанализированы взгляды и подходы современных отечественных ученых к проектированию системы научно-исследовательской деятельности студентов. Предложены актуальные идеи ученых по разработке педагогических условий организации научно-исследовательской деятельности. Предложенные преимущества и определены недостатки в общих подходах к разработке педагогических условий организации научно-исследовательской деятельности студентов в контексте научно-предметной иноязычной подготовки.

Ключевые слова: научно-исследовательская деятельность; научно-предметная иноязычная подготовка; педагогические условия; проектирование. іншомовний науковий дослідницький

ORGANIZATION OF SCIENTIFIC AND RESEARCH ACLIVITIES OF STUDENTS IN THE CONTEXT OF SCIENTIFIC AND SUBJECT FOREIGN LANGUAGE TRAINING

Roman O. Pavliuk

Ph.D. in Education, Deputy Director for Research and Educational and Socio-humanitarian Work of Institute of Human Sciences, Associate Professor of English Language Department of Humanitarian Institute of Borys Grinchenlo Kyiv University r.pavliuk@kubg.edu.ua

Abstract. The modern approaches to the organization of research activities of students in the context of scientific and subject foreign language training are opened in the article. The views and approaches of modern Ukrainian scientists to designing of the system of research activities of students are analyzed. Current ideas of scientists on the development of pedagogical conditions of organization of research activities are suggested. It is identified the advantages and disadvantages in the common approaches to organization of pedagogical conditions for research activity of students in the context of scientific and subject foreign language training.

Keywords: scientific and research activity; scientific and subject foreign language training; pedagogical conditions; the process of designing, the system.

Актуальність та доцільність дослідження. Науково-дослідницька діяльність студентів у контексті науково-предметної іншомовної підготовки магістрів є важливим аспектом у руслі інтеграції освітньої системи України до європейського та світового науково-освітнього простору. Відповідно до нового Закону України "Про вищу освіту" та соціального замовлення на рівень науково-дослідних знань, підготовка фахівців, зокрема магістрів, з різних галузей вимагає перегляду освітньо-наукових програм згідно з сучасними тенденціями розвитку науки, динамічним розвитком наукової картини світу, швидкою зміною інформаційного середовища.

Зазначимо, що сформованість здатності до науково-дослідної діяльності може бути забезпечена системою науково-предметної підготовки майбутнього фахівця, зокрема й іншомовної. Звісно, загальна науково-предметна підготовка має базуватися на новітніх світових результатах досліджень. Очевидно, що світові результати досліджень можуть бути зрозумілими лише за умови володіння достатнім рівнем іншомовної комунікативної компетентності, тобто система науково-предметної іншомовної підготовки сучасного фахівця (магістра) має нині першорядне значення.

Науково-дослідницька діяльність студентів на магістерському рівні наразі розвивається під низкою суперечностей. Серед них варто виокремити такі: між вимогами до освітнього ступеня (освітньо-професійний, освітньо-науковий рівні) та змістом професійної підготовки майбутніх фахівців; між соціальним замовленням на рівень науково-дослідних знань та методами, формами науково-фахової підготовки у вишах; між потребами науково-професійної підготовки фахівців та недостатнім рівнем готовності випускників вишів до організації та здійснення науково- пошукової діяльності; між комплексним характером наукових досліджень та низьким рівнем компетентності фахівців освітнього рівня магістр до інтеграції знань з різних галузей наук у процесі науково-дослідної роботи.

Наявність таких суперечностей, у першу чергу, спонукають до аналізу сучасних підходів до розроблення системи науково-дослідної діяльності студентів та виокремлення на основі цього актуальних тенденцій задля імплементації їх у проектування загальної системи науково-предметної підготовки магістрів, у тому числі й іншомовної підготовки. Вважаємо доцільним проаналізувати педагогічні умови організації науково-дослідної діяльності студентів, оскільки саме педагогічні умови забезпечують ефективність функціонування тієї чи тієї технології, методики, моделі, системи.

Аналіз останніх публікацій. Останніми роками в Україні увага науковців надзвичайно загострилась довкола питань, пов'язаних із обґрунтуванням системи науково-дослідної діяльності студентів, педагогічних умов організації науково- дослідницької підготовки, формування дослідницької культури майбутніх фахівців тощо. Варто відзначити дисертаційні дослідження та монографії Л. Султанової, О. Єгорової, М. Князян, Є. Кулика, Г. Кловак, О. Рогозіної, А. Яновського, В. Кулешової, Н. Москалюк, Л. Сущенко, М. Самойлової, О. Мілаш, О. Білостоцької, С. Лауна, В. Тушевої, у яких розкрито різні аспекти науково- дослідної підготовки вчителів різних спеціальностей.

Дослідженню історичних аспектів становлення та розвитку науково-дослідної діяльності у вищих педагогічних закладах України присвячена робота О. Микитюка; розвиткові студентської наукової діяльності як компоненту професійної підготовки присвячені дослідження І. Луценко, В. Прошкіна; зарубіжні системи науково- дослідної роботи проаналізовані у працях Н. Погребняк, Н. Базелюк; науково- дослідницька діяльність студентів на освітньому рівні "магістр" досліджена в працях О. Прохорової, Л. Бондаренко.

Проте перераховані вище дослідження мають фрагментарний характер. Досі в Україні не існує єдиного системного підходу до визначення поняття "науково- дослідної діяльності"; не визначено його місця у системі підготовки фахівців на магістерському освітньому рівні; не розроблені конкретні педагогічні умови, форми та методи науково-дослідної та пошукової діяльності магістрів; не проаналізовано роль, місце та значення іншомовного компоненту у здійсненні науково-дослідної діяльності, тобто не розроблено системи науково-предметної іншомовної підготовки магістрів, яка б включала науково-дослідницький та іншомовний комунікативний компоненти.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою нашого дослідження є аналіз сучасних підходів до організації науково-дослідницької діяльності студентів у контексті науково-предметної іншомовної підготовки.

Виклад основного матеріалу дослідження. Нині в Україні існує досить велика кількість досліджень, у яких запропоновано різні підходи, педагогічні умови, форми та методи науково-дослідницької діяльності. Для розробки базису та вектору проектування системи науково-предметної іншомовної підготовки магістрів вважаємо доцільним проаналізувати та систематизувати існуючі розвідки науковців у царині науково-дослідницької підготовки фахівців різних галузей знань та освітніх рівнів.

Так, Л. Султанова у своїй роботі "Формування готовності студентів психолого- педагогічних факультетів до науково-дослідної діяльності" зазначає, що визначальною умовою соціально-економічного розвитку України та основним джерелом її успіху є сукупність знань, якими вона володіє - інтелектуальний потенціал нації. Результати науково-дослідної діяльності є творчим інтелектуальним надбанням вищого навчального закладу, а отже - інтелектуальним потенціалом, що свідчить про важливість науково-дослідної діяльності в контексті розвитку вищої освіти та її інтеграції у європейське наукове співтовариство[13, 7].

Під науково-дослідною діяльністю авторка розуміє організовану підсистему системи професійної підготовки фахівців у вищих навчальних закладах, яка передбачає інтелектуальну творчу діяльність студентів, спрямовану на вивчення конкретного предмета (явища, процесу) з метою отримання об' єктивно нових знань про нього і їхнього подальшого використання у практичній діяльності [13, 8]. Окрім того, Л. Султановою розроблені педагогічні умови формування готовності студентів до науково-дослідної діяльності: досягнення відповідного рівня готовності (низького, середнього, високого) на основі визначених нами компонентів (мотиваційного, когнітивного, операційного); передбачена у психолого-педагогічній моделі системна організація науково-дослідної діяльності; методичне забезпечення процесу організації науково-дослідної діяльності представлене нами у вигляді узагальнюючого спеціального курсу ("Основи науково-дослідної діяльності") [13, 13].

У контексті нашої розвідки, цікавими є методичні рекомендації Л. Султанової щодо формування готовності студентів до науково-дослідної діяльності. Ці рекомендації загалом спрямовані на: формування мотиваційного компоненту готовності (потреби, як джерела активності особистості; мотиви, як причину вибору спрямованості діяльності; емоції, прагнення, бажання й настанови, як регулятори динаміки діяльності); узагальнення та систематизацію знань студентів, що є складовими когнітивного компоненту готовності (теоретичні знання з фахових (психолого-педагогічних) дисциплін, знання про особливості науково-дослідної діяльності студентів, знання з організації науково-дослідної діяльності студентів психолого-педагогічних факультетів, знання про інтелектуальну власність); формування гностичних, проектувальних та організаційних умінь, що є складовими операційного компоненту готовності [13, 17]. Усі перелічені вище компоненти є складниками авторської моделі формування готовності студентів психолого- педагогічних факультетів до науково-дослідної діяльності.

Проте, зазначимо, що доробок Л. Султанової є, звісно, цінним у системі загальної науково-дослідницької роботи студентів вишів, але він не дає конкретних рекомендацій та не вказує на конкретні методи й особливості зазначеної вище діяльності.

Грунтовним науковим дослідженням є робота Є. Кулика "Теорія і практика підготовки майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності". На нашу думку, підготовка до педагогічної дослідницької діяльності є важливим аспектом загальної системи науково-дослідницької діяльності студентів. Сформульований автором термін у його роботі визначається так: підготовка майбутніх учителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності - неперервне системно-функціональне психолого-педагогічне явище, яке можна представити як цілісну педагогічну систему науково-обґрунтованих дій і заходів у загальному педагогічному процесі вищого навчального закладу. Ця система передбачає єдність діяльнісного та особистісно орієнтованого аспектів педагогічної діяльності, побудовану з урахуванням специфіки професійної діяльності майбутніх учителів трудового навчання, яка визначає зміст, види і форми педагогічної дослідницької діяльності та передбачає формування творчого потенціалу, рефлексії власної діяльності, здатності особистостей до неперервного саморозвитку та формування ціннісних орієнтацій, оволодіння загальними і спеціальними знаннями, навичками та вміннями дослідницької діяльності, формування необхідних особистісних якостей дослідника [5, 32].

Основу системи підготовки майбутніх вчителів трудового навчання до педагогічної дослідницької діяльності, на думку автора, становлять такі чинники: студент (його переконання, мотиви, потреби, інтереси, самосвідомість та ідеали); педагог (його організаційна, управлінська, виконавська, контролююча діяльність); мета і конкретні цілі підготовки - формування готовності майбутніх учителів трудового навчання до організації та проведення педагогічної дослідницької діяльності; принципи, функції; педагогічні впливи (методи, форми, засоби); науково-методичне забезпечення; оцінка і корекція результатів підготовки (критерії, рівні); зв'язки між компонентами [5, 32].

Для нашої розвідки цінною є авторська концепція забезпечення функціонування вищевказаної системи: поєднання різнорівневих функціональних, дидактичних, генетичних, процесуальних, управлінських та інших зв'язків, є спеціально організованим цілеспрямованим, динамічним, адаптованим до реальних умов педагогічним процесом, який реалізується на основі відповідних умов, зокрема створення моделей подвійного зворотного зв'язку; використання проблемного навчання на основі інтегруючого поняття "педагогічна дослідницька діяльність"; комплексне застосування проблемних педагогічних дослідницьких завдань [5, 33].

Вважаємо, що запропонована Є. Куликом концепція може слугувати однією із концептуальних моделей проектування системи науково-предметної іншомовної підготовки магістрів, оскільки у ній передбачено відповідні умови, різнорівневі зв'язки, у тому числі і зворотні зв'язки, проблемні методи та використання комплексних завдань.

Система науково-дослідницької діяльності передбачає як взаємодію викладача і студента, так і самостійну роботу. Саме дослідженню системи самостійної дослідницької діяльності студентів присвячена розвідка М. Князян ("Система формування самостійно-дослідницької діяльності майбутніх учителів іноземних мов у процесі ступеневої підготовки"). Ключове поняття свого дослідження, самостійно- дослідницька діяльність, авторка визначає так: це є пізнавальна діяльність творчого характеру, яка сприяє розвитку методологічної культури особистості, її інтересів, системного критичного мислення, рефлексії, готовності до ефективної реалізації дослідження на засадах поліпарадигмальності [4, 35].

Система формування самостійно-дослідницької діяльності, на думку авторки, ґрунтується на таких педагогічних умовах: забезпечення в навчально-виховному процесі пофазового оволодіння компонентами цієї діяльності, а саме, препаративна, модифікаційна та креативна фази; задіяння потенціалу навчальних дисциплін педагогічного циклу, навчальної та виробничої практики, підготовки кваліфікаційних наукових робіт у напрямку створення пізнавально-креативної атмосфери, в якій студент активно розробляє та втілює оригінальні дослідницькі задуми, проекти, рішення; упровадження педагогічних стратегій, що мають на меті довготривалі перспективні дослідження, які охоплюють матеріал декількох змістових модулів і передбачають багатоаспектне вивчення певної проблеми, взаємоузгодження експериментальних засобів, поступове ускладнення наукових завдань дослідження [4, 36].

На нашу думку, розроблені М. Князян педагогічні умови значно підвищують ефективність загальної науково-дослідної діяльності студентів у процесі навчання у виші, оскільки нині самостійна робота в опануванні фахом, а особливо під час проведення досліджень, відіграє визначальну роль, тим паче на освітньому рівні "магістр".

О. Єгорова у своєму дослідженні "Педагогічні умови розвитку пізнавальної активності майбутніх учителів гуманітарного профілю у процесі науково-дослідної роботи" виокремлює три педагогічні умови: стимулювання студентів до активної участі у різних видах науково-дослідної роботи; формування дослідницьких і рефлексивних умінь; урахування індивідуального досвіду виконання науково- дослідної роботи студентами [3, 15]. Погоджуючись із авторкою, зазначимо, що саме для розвитку пізнавальної активності студентів такі педагогічні умови будуть ефективними.

Дослідженню педагогічних умов загальної системи науково-дослідницької діяльності студентів присвячена розвідка А. Яновського - "Педагогічні умови організації пошуково-дослідницької діяльності майбутніх учителів гуманітарного профілю з використанням інформаційно-комунікаційних технологій". Відповідно до свого напряму досліджень автором виділено такі педагогічні умови: створення емоційної привабливості пошуково-дослідницької діяльності з використанням ІКТ за допомогою проблемного методу та інтерактивних технологій; залучення майбутніх учителів до використання інформаційно-комунікаційних технологій у пошуково-дослідницькій діяльності в ході вирішення творчих завдань; забезпечення рефлексії пошуково-дослідницької діяльності майбутнього вчителя з використанням інформаційно-комунікаційних технологій [14, 8]. Авторські педагогічні умови А. Яновського нині є на часі, оскільки беззаперечним є факт про значне використання інформаційних технологій в освіті, науковій діяльності та повсякденному житті.

Для забезпечення функціонування авторської моделі науково-дослідницької компетентності магістрів соціальної педагогіки Н. Бондаренко у своїй дисертаційній роботі визначає такі педагогічні умови: забезпечення наступності в науково- дослідницькій підготовці соціальних педагогів від бакалаврату до магістратури; посилення методологічної та науково-теоретичної складової у змісті підготовки магістрів соціальної педагогіки до науково-дослідної діяльності (за допомогою базових та спеціальних курсів методологічного та науково-теоретичного характеру); домінування у системі методів науково-дослідницької підготовки магістрів проектних технологій [2, 14].

На нашу думку, такі педагогічні умови забезпечують доцільність науково- дослідницької діяльності та сприяють її ефективності та результативності.

В. Прошкін виділяє такі педагогічні умови підготовки сучасного вчителя при інтеграції освіти й науки: єдність мети науково-дослідної й навчальної діяльності викладачів і студентів; професійно-педагогічна компетентність викладачів; творча взаємодія викладачів і студентів; наявність інноваційного навчально-методичного забезпечення, інформаційного середовища; організація варіативної самостійної роботи студентів; формування готовності майбутніх фахівців до інноваційної міждисциплінарної багатофункціональної діяльності; моніторинг рівня якості професійної підготовки [10, 79].

Цікавим із виділених педагогічних умов автором є остання - моніторинг рівня якості професійної підготовки. Вважаємо, що моніторинг рівня якості на проміжних етапах дозволяє корегувати програму та систему науково-дослідницької діяльності магістрів, розуміти які із форм, методів, засобів є більше або менше ефективними.

Висновки і перспективи подальших наукових досліджень. Проаналізувавши підходи до формулювання педагогічних умов організації науково-дослідницької діяльності студентів в умовах навчання у вишах, можемо зробити такі висновки: 1) у проаналізованих нами дослідженнях домінують принципи системності та поетапності, що, звісно, є неабиякою позитивною тенденцією; 2) дослідження науковців спрямовані на забезпечення науково-дослідного компоненту майбутніх фахівців педагогічного профілю, проте не запропоновані шляхи їх можливої імплементації у процесі підготовки кадрів із інших галузей знань; 3) кожне із проаналізованих досліджень має свій замкнений простір - для конкретної спеціальності, напряму підготовки; не запропоновано загальних, універсальних педагогічних умов, які б могли забезпечувати підготовку студентів до науково- дослідної діяльності, адже у цьому контексті навчання за будь-якою освітньою програмою передбачає майже однакові вимоги: написання курсових, випускових кваліфікаційних робіт, підготовку рефератів, участь у конференціях, семінарах різних рівнів через написання статей тощо; 4) у жодному із досліджень не передбачено умов для підготовки фахівців на компетентнісних засадах, тобто формування та розвитку в них ключових компетентностей, які забезпечують ефективну освітньо-професійну/освітньо-наукову підготовку; 5) у дослідженнях науковців не враховано іншомовний компонент (за виключенням майбутніх учителів іноземних мов) підготовки та розроблення педагогічних умов організації науково-дослідницької діяльності, адже наукова робота не може бути ефективною без належного рівня володіння іншомовною комунікативною компетентністю. Це дозволяє розширити спектр джерельної бази, вийти на інший рівень проведення досліджень та сприяє поширенню наукового знання у світі.

Перспективи подальших наукових розвідок у царині розроблення педагогічних умов організації науково-дослідної діяльності студентів у контексті науково-предметної іншомовної підготовки вбачаємо у розробленні педагогічних умов забезпечення зазначеної вище діяльності, які будуть враховувати сучасні вимоги до професійної компетентності фахівця, особливо освітнього рівня "магістр"; передбачати підготовку спеціаліста на компетентнісних засадах та на основі сучасної концепції навчання, заснованого на дослідженнях; будуть побудовані на принципі універсальності для підготовки фахівців освітнього рівня "магістр".

Список використаної літератури