Дослідницька компетентність студентів спеціальності фізична культура і спорт

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дослідницька компетентність студентів спеціальності фізична культура і спорт

Н.Ю. Борейко

У статті досліджуються основи формування дослідницької компетентності, визначався рівень сформованості дослідницької компетентності у студентів спеціальності «Фізична культура і спорт». Дослідницька компетентність студентів визначалась за трьома компонентами ціннісно-мотиваційного, когнітивного й операційного. Для покращення рівня дослідницької компетентності розроблено технологію її формування у студентів спеціальності «Фізична культура і спорт». Технологія включає три етапи: мотиваційний, когні- тивно-орієнтований, діяльнісно-процесуальний.

Ключові слова: студент, дослідницька компетентність, рівень, технологія, компонент.

В статье исследуются основы формирования исследовательской компетентности, определялся уровень сформированности исследовательской компетентности у студентов специальности «Физическая культура и спорт». Исследовательская компетентность студентов определялась по трем компонентам ценностно-мотивационного, когнитивного и операционного. Для улучшения уровня исследовательской компетентности разработана технология ее формирования у студентов специальности «Физическая культура и спорт». Технология включает три этапа: мотивационный, когнитивно-ориентированный, деятельно-процессуальный.

Ключевые слова: студент, исследовательская компетентность, уровень, технология, компонент.

The article explores the foundations of the formation of research competence, determined the level of development of research competence among students of the specialty "Physical Culture and Sport". The research competence of students was determined by the three components of the value- motivational, cognitive and operational. To improve the level of research competence, the technology of its formation in students of the specialty "Physical Culture and Sport" has been developed. The technology includes three stages: motivational, cognitive-oriented, activity-procedural. According to the results of the research, the authors conclude that the interest of students in research activities with each course is increasing.

Key words: student, research competence, level, technology, component.

У сучасних умовах розвитку суспільства підвищується роль людського чинника у різних сферах життєдіяльності, що обумовлює зміну вимог, які висуваються до рівня професіоналізму випускників вищої школи. Бурний розвиток сфери фізичної культури та спорту змушує створювати високий попит на висококваліфікованих фахівців фізичної культури і спорту, здатних творчо вирішувати складні завдання, які спроможні прогнозувати і моделювати власну професійну діяльність, активно шукати шляхи і засоби досягнення нових результатів у сфері фізичної культури і спорту.

На сьогоднішній день на ринку праці в галузі фізичної культури і спорт цінуються не лише професійні вміння та навички фахівців, але навички й якості дослідницької діяльності, інноваційного творчого підходу. Головне завдання, яке стоїть перед суспільством у сфері наукового життя, полягає в тому, щоб створити умови для найповнішого освоєння студентами багатогранного потенціалу як української так і світової науки, а також розвитку їх наукової самостійності.

Аналіз останніх джерел і публікацій. Процес формування дослідницької компетентності в системі підготовки фахівців різних галузей досліджують: О. Мартиненко, О. Микитюк, М. В. Золочевська, О. М. Спірін, О. В. Співаковський, М. В. Архипова, О. М. Токарчук, С. А. Раков, В. Д. Шарко. Теоретичне обґрунтування та побудова моделей формування дослідницької компетентності майбутніх фахівців у навчальному процесі ВНЗ подано в роботах М. С. Голованя, В. М. Архипової.

Метою цього дослідження являється розробити технологію формування дослідницької компетентності у студентів спеціальності «Фізична культура і спорт». Завдання:

Проаналізувати теоретичні засади формування дослідницької компетентності. дослідницька компетентність мотиваційний

Визначити рівень сформованості дослідницької компетентності у студентів спеціальності «Фізична культура і спорт».

Розробити систему вдосконалення дослідницької компетентності.

Матеріали і результати дослідження. Зараз у процесі професійної підготовки фахівців особливого значення набувають інноваційні підходи завдяки введенню компетентнісної парадигми освіти, головним завданням якої є не тільки й не стільки засвоєння визначеного навчальною програмою обсягу знань, як опанування методів здобуття нових знань, методів застосування набутих знань для розв'язання індивідуально та соціально значущих завдань [1].

Як свідчить аналіз багатьох літературних джерел, сьогодні освіта має носити випереджувальний характер і бути націленою на ідентифікацію особистості шляхом набуття життєвого і професійного досвіду умовно структурованого у вигляді компетенцій. У педагогіці вже знайшло схвалення сприйняття компе- тенцій як базових компонентів потенційної компетентності, яку може продемонструвати випускник. Слушними видаються думки А. Хуторського, В. Береки, які розуміють компетенцію як визначену норму професійної підготовки посадової особи, а сформовану компетентність - як результат цієї підготовки [3].

Відповідно до логіки дослідження, розглянемо, як у науці розуміється поняття «дослідницька компетентність». Для компетентнісного підходу визначальними є категорії «компетенція» і «компетентність» та їх співвідношення одна до одної. Існує два варіанти тлумачення співвідношення цих понять, сутність яких в ототожненні або в диференціації. Так, згідно з першим варіантом, що представлений у Г лосарії термінів ЄФО (1997), компетенція і компетентність використовуються як синоніми і визначаються як: здібність робити щось гарно або ефективно; відповідність вимогам, що висуваються при влаштуванні на роботу; здібність виконувати особливі трудові функції. Згідно з другим варіантом компетентність - це актуальний прояв компетенції [5].

У літературі категорія «компетентність», включає результати навчання (знання, вміння, навички), а також систему ціннісних орієнтацій - когнітивну, операційно-технологічну, мотиваційну, етичну, соціальну і поведінкову складові. Дослідники зазначають діяльнісну сутність компетентності, що окрім знаннєвої характеристики містить також і практичну [4].

Таким чином, компетентність - властивість особистості, що характеризує готовність особистості реалізувати свої знання, вміння, досвід, особисті якості для успішної діяльності у певній галузі.

Відповідно, дослідницька компетентність співвідноситься зі сферою науково- дослідної діяльності випускника ВНЗ. Вона складається із: вміння володіти науковим аналізом, вміння користуватися математичним апаратом; приймати науково обгрунтовані рішення в умовах невизначеності; знання можливостей спеціалізованих галузей науки; кваліфіковане розуміння стану і розвитку суміжних царин науки, техніки і виробництва; вміння використовувати сучасну наукову інформацію; володіння творчими винахідницькими навичками а також методиками наукового і творчого пошуку. Розв'язування наукових завдань зобов'язує використовувати в усіх дисциплінах на всіх етапах навчання методи наукового пошуку і наукового прогнозування [3].

Отже, науково-дослідна діяльність у вищому навчальному закладі є важливою об'єктивною умовою формування цілісної професійної компетентності, оскільки під час науково-дослідної роботи студента відбувається формування важливої якості сучасного фахівця - його дослідницької компетентності. Щодо сутності поняття «дослідницька компетентність», то на сьогодні у дослідженнях зустрічаються різні її трактування. За аналізом літератури нами була визначена «дослідницька компетентність студентів спеціальності фізична культура і спорт» як система, що передбачає володіння методологією і методами дослідження, тобто процесом планування, організації та здійснення пошуково-перетворювальної діяльності, об'єктом якої виступають фізична культура та спорт. Основу дослідницької компетентності становлять уміння виявляти проблему, формулювати гіпотезу, підбирати відповідні методи проведення дослідження та обробки отриманих результатів [3].

Таким чином, підсумовуючи вищезазначене, пропонуємо визначити дослідницьку компетентність майбутніх спеціалістів в галузі фізичної культури і спорту, як інтегративну якість особистості. Вона характеризує їхню готовність до оволодіння методологією і методами наукового дослідження, тобто процесу планування, організації і здійснення пошуково- перетворюючої діяльності, яка виражається в єдності ціннісно-мотиваційного, когнітивного й операційного компонентів.

Закон України «Про вищу освіту» [2] також визначає, що наукова діяльність у вищих навчальних закладах є невід'ємною складовою освітньої діяльності і здійснюється з метою інтеграції наукової, навчальної і виробничої діяльності в системі вищої освіти. А одними із важливих шляхів забезпечення наукової діяльності вищих навчальних закладів є безпосередня участь учасників навчально-виховного процесу в науково-дослідних і дослідно-конструкторських роботах та організація наукових, науково-практичних, науково-методичних семінарів, конференцій, олімпіад, конкурсів, науково-дослідних, курсових, дипломних та інших робіт. У державній освітньо-професійній програмі спеціальності «Фізична культура і спорт» освітньо-виховним завданням є формування компетентностей у студентів, відповідних до галузі фізичної культури і спорту. Професійна підготовка студентів спеціальності фізична культура і спорт включає в себе вміння поєднувати навчальний процес з науково- дослідницькою діяльністю, розвивати здібності і навики до самоосвіти і самовдосконалення.

Дослідницька компетентність у нашому дослідженні визначалась за трьома компонентами ціннісно- мотиваційного, когнітивного й операційного. Для визначення рівня сформованості першого компоненту було запропоновано анкетування, яке мало 30 запитань і визначало ціннісне ставлення до дослідницької діяльності. Когнітивний компонент визначався тестуванням знань студентів з проблем дослідницької діяльності (60 запитань). Особлива увага приділялась вивченню операційного компоненту: визначались навички аналізу літературних джерел, синтезу нових знань, вмінню визначати та вирішувати науково-дослідницьку проблему, участю в наукових кружках, конференціях, конкурсах, мікродослідженнях, комплексних дослідженнях. У дослідженні взяли участь 120 студентів 1-4 курсів спеціальності «Фізична культура і спорт» освітньо- кваліфікаційного рівня бакалавр.

На запитання анкети «Чи зацікавлені Ви дослідницькою діяльністю?» 88 % студентів 1-2 курсів дали відповідь «ні» і 10 % «так» та 2 % «не знаю»; 65% студентів 3-4 курсів відповіли «ні» і 27 % «так» та 8 % «не знаю». Аналіз результатів анкетування виявив низький рівень сформованості ціннісно-мотиваційного компоненту дослідницької компетентності.

Тестування знань дало можливість визначити рівень когнітивного компоненту дослідницької компетентності: 87 % студентів 1-2 курсу показали низький рівень, 13 % студентів - середній рівень. Це тестування визначило у студентів 3-4 курсу низький рівень сформованості когнітивного компоненту 30 %, середній рівень 52 % і високий рівень 18 % студентів.

Визначення рівня сформованості операційного компоненту виявило наступні результати: у студентів 1-2 курсів - низький рівень 92 %, середній рівень 7 % і високий рівень 1 %; у студентів 3-4 курсу низький рівень - 38 %, середній рівень - 41 %, високий рівень - 21 %.

Проведене констатуюче дослідження визначило низький рівень сформованості дослідницької компетентності студентів спеціальності «Фізична культура і спорт». Для покращення рівня дослідницької компетентності було розроблено технологію формування дослідницької компетентності у студентів спеціальності «Фізична культура і спорт» - модель навчально- виховного й управлінського процесу, яка об'єднує у собі концепцію, поетапний зміст, форми й засоби. Мета технології - послідовне сприяння формуванню дослідницької компетентності фахівця. Технологія має спрямуватися на те, щоб студент бажав приймати участь у дослідницькій діяльності (мав ціннісне ставлення та мотивацію), мав певний рівень знань, визначав наукову проблему, підбирав методи і засоби та правильно їх застосовував для досягнення результату. У структурі педагогічної технології формування дослідницького компоненту можна визначити певні етапи:

мотиваційний;

когнітивно-орієнтований;

діяльнісно-процесуальний [6].

Кожний з цих етапів має свою мету, завдання, зміст діяльності викладача і студента, засоби, методи та форми їх досягнення.

На першому етапі - мотиваційному - основною метою є визначення основних особистих мотивів кожного студента та формування ціннісного ставлення до дослідницької діяльності. Викладач на цьому етапі визначає мотивацію, з якою студент приходить на заняття, формує інтерес та проектує свою подальшу дослідницьку діяльність через лекції-бесіди, аналіз проблемних ситуацій, консультації викладачів.

Основна мета другого етапу (когнітивного) - сприяти усвідомленню необхідності дослідницької діяльності кожним студентом, надання теоретичної основи з дослідницької діяльності, де окремо визначені знання з методології дослідження. Викладач на цьому етапі спонукає студента до активності, допомагає зорієнтуватися у теорії наукової роботи, надає інформацію, створює разом зі студентом індивідуальну траєкторію професійного розвитку. Він також контролює рівень сформованості знань основ з дослідницької діяльності. Студент активно вивчає теоретичні основи з науково-дослідної роботи. Основними формами є лекції-бесіди, лабораторні та методичні заняття, робота з додатковою літературою, написання рефератів, курсових, круглі столи, наукові кружки. Очікуваний результат цього етапу - високий рівень теоретичної підготовки.

Метою наступного, третього - діяльнісно- процесуального етапу, є практична реалізація особистої програми з дослідницької діяльності - формування творчої, самостійної особистості. Викладач допомагає організувати практичну реалізацію особистих програм з дослідницької діяльності. Студент реалізує програму з дослідницької діяльності на навчальних заняттях за допомогою викладача, а також у самостійній роботі. Основні форми - це виступи на конференціях, захист курсових та дипломних робіт, лабораторні та методичні заняття, наукові кружки. Очікуваний результат - підвищення рівня дослідницької компетентності.

Зазначена технологія була впроваджена в навчально-виховний процес спеціальності «Фізична культура і спорт». З метою перевірки ефективності технології формування дослідницької компетентності було проведене повторне визначення рівня сформованості дослідницької компетентності у студентів спеціальності «Фізична культура і спорт».

Аналіз результатів анкетування виявив високий рівень сформованості ціннісно-мотиваційного компоненту дослідницької компетентності у студентів 1-2 курсів (60 % високий рівень, 35 % середній та 5 % низький рівень) та 3-4 курсів (72 % високий рівень, 12 % середній, 16 % низький).

Тестування знань дало можливість визначити рівень когнітивного компоненту дослідницької компетентності: 42 % студентів 1-2 курсу показали низький рівень, 58 % студентів - середній рівень, . Це тестування визначило у студентів 3-4 курсу низький рівень сформованості когнітивного компоненту 10 %, середній рівень 32 % і високий рівень 58 % студентів.

Визначення рівня сформованості операційного компоненту виявило наступні результати: у студентів 1-2 курсів - низький рівень 64 %, середній рівень 35 % і високий рівень 1 %; у студентів 3-4 курсу низький рівень - 11 %, середній рівень - 44 %, високий рівень - 45 %.

Порівнюючи отримані результати констатуючого дослідження та показники рівня сформованості дослідницької компетентності після впровадження розробленої технології можна побачити її ефективний вплив. Вона сприяла суттєвим змінам щодо рівнів сформованості кожного складника дослідницької компетентності. Значно зріс рівень ціннісно-мотиваційного компоненту: як у студентів 1-2 курсу (збільшився на 40 %), так і у студентів 3-4 курсу (збільшився на 10 %). Також суттєво підвищився рівень когнітивного компоненту: 1-2 курс на 45 %, 3-4 на 40 %. Покращились результати і операційного компоненту - 1-2 курс на 22 %, 3-4 - на 25 %.

Висновки

Вивчення рівня сформованості дослідницької компетентності у студентів спеціальності «Фізична культура і спорт» підтвердило актуальність обраної проблеми дослідження. Аналіз результатів анкетування респондентів, засвідчив, що більша їх кількість зацікавлені у формуванні дослідницької компетентності. У результаті дослідження виявлено, що зацікавленість студентів дослідницькою діяльністю з кожним курсом зростає. Це можна пов'язати з тим, що на старших курсах більш спеціалізована професійна підготовка, студенти проходять навчальні практики: організаційна, тренерська, педагогічна та готуються до захисту випускної кваліфікаційної дипломної роботи. Впроваджена технологія формування дослідницької компетентності, яка складалась з трьох етапів: мотиваційний, когнітивно-орієнтований, дія- льнісно-процесуальний, виявилась ефективною.

Список літератури

1. Хуторской А. Ключевые компетенции как компонент личностно-ориентированного образования / А. Хуторской // Народное образование. - 2003. - № 2.

2. Закон України «Про вищу освіту».

3. Архипова М. Дослідницька компетентність майбутніх інженерів- педагогів / Марія Архипова // Матеріали V міжнародної науково- практичної конференції, м. Хмельницький, 22-24 жовтня, 2009 р. - Хмельницький, 2009. - С. 144-148.

4. Зимняя И. А. Ключевые компетентности как результативно-целевая основа компетентностного похода в образовании. Авторская версия. - М. : Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2004 // Духовність особистості: методологія, теорія і практика. - 2014. - № 2 (61). - С. 197.

5. Скібіна О. В. Теоретичні основи формування дослідницької компетентності у майбутніх інженерів- педагогів / О. В. Скібіна // Духовність особистості: методологія, теорія і практика. - 2014. - №2 (61). - С. 192. 6. БорейкоН. Ю. Професійно- прикладна фізична підготовка студентів вищих технічних навчальних закладів / Н. Ю. Борейко. - Харків, 2007. - 217 с.

1. Khutorskoy A. Klyuchevue kompe- tentsyy kak komponent lychnostno-oryentyrovannoho obrazovanyya [Key competences as a component of person-oriented education]. Na- rodnoe obrazovanye [Public Education]. 2003, no. 2.

2. Zakon Ukrayiny «Pro vyshchu osvitu» [Law of Ukraine "On Higher Education"].

3. Arkhypova M. Doslidnyts'ka kompetentnist' maybutnikh inzheneriv- pedahohiv [Research competence of future engineer educators]. Materia- ly V mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi, m. Khmel'nyts'kyy, 22-24 zhovtnya, 2009 r. [Proceedings of the V International Scientific and Practical Conference, Khmelnytsky, October 22-24, 2009]. Khmelnytsky, 2009, pp. 144-148.

4. Zymnyaya Y. A. Klyuchevue kompetentnosty kak rezul'tatyvno-tselevaya osnova kompe- tentnostnoho pokhoda v obrazovanyy. Avtorskaya versyya. - M.: Yssle- dovatel'skyy tsentr problem kachestva podhotovky spetsyalystov, 2004 [Key competencies as the effective-target basis of competency training in education. Author's version. Moscow, Research Center for Quality Problems in Training Specialists]. Dukhovnist' osobystosti: metodolohiya, teoriya i praktyka [Spirituality of Personality: Methodology, Theory and Practice]. 2014, no. 2 (61), p. 197.

5. Skibina O. V. Teoretychni osnovy formuvannya doslidnyts'koyi kompetentnosti u maybutnikh inzheneriv-pedahohiv [Theoretical basis for the formation of research competence of future engineers-teachers]. Dukhovnist' osobys- tosti: metodolohiya, teoriya i praktyka [Spirituality of Personality: Methodology, Theory and Practice]. 2014, no. 2 (61), p. 192.

6. Boreyko N. Y. Profesiyno-prykladna fizychna pidhotovka studentiv vyshchykh tekhnichnykh navchal'nykh zakladiv [Professional-applied physical training of students of higher technical educational institutions]. Kharkiv,2007. 217 p.

Размещено на Allbest.ru