Освітні параметри творчості: до проблеми аналізу сучасного змісту навчання образотворчого мистецтва у загальноосвітній школі

Сучасний зміст образотворчого мистецтва, підходи та напрямки реформування шкільної мистецької освіти. Принципи формування творчого потенціалу школярів, їх здатності неординарно мислити, креативно вирішувати проблеми освітнього і життєвого характеру.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 10.05.2018
Размер файла 25,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.Allbest.ru/

Размещено на http://www.Allbest.ru/

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

Кафедра культурології та мистецької освіти

Освітні параметри творчості: до проблеми аналізу сучасного змісту навчання образотворчого мистецтва у загальноосвітній школі

Михайло Сидор,

к. мистецтвознавства, доцент

Анотація

У статті розглянуто актуальні вектори і сфери сучасного змісту навчання образотворчого мистецтва у загальноосвітній школі, зокрема у її початковій ланці, відтак принципи формування на означених засадах творчого потенціалу школярів, їх здатності неординарно мислити, креативно вирішувати проблеми як освітнього, так і життєвого характеру. Розгляд піднятих питань проведено через призму аналізу провідних ліній реформування шкільної мистецької освіти, базових педагогічних підходів до побудови та керівництва навчальним процесом образотворчих занять, апелюючи головним чином до основ і чинників формування творчої, самостійної, ерудованої та загалом компетентісної особистості.

Ключові слова: образотворче мистецтво, творчість, розвиток, школа, зміст навчання, тенденції

Михаил Сидор. Образовательные параметры творчества: к проблеме анализа современного содержания обучения изобразительному искусству в общеобразовательной школе

В статье рассмотрены актуальные векторы и сферы современного содержания обучения изобразительному искусству в общеобразовательной школе, в частности в ее начальном звене, так же принципы формирования на указанных базисах творческого потенциала школьников, их способности неординарно мыслить, креативно решать проблемы как образовательного, так и жизненного характера. Поднятые вопросы рассмотрены сквозь призму анализа ключевых линий реформирования художественного образования в школе, базовых педагогических подходов к построению и руководству учебным процессом изобразительных занятий, апеллируя главным образом к основам и факторам формирования творческой, самостоятельной, эрудированной и вообще компетентностной личности.

Ключевые слова: изобразительное искусство, творчество, развитие, школа, содержание обучения, тенденции.

Mykhaylo Sydor, The educational parameters of creativity: concerning the problem of analysis of contemporary content of education of fine art in the general education school

The article outlines and analyzes the actual vectors and areas of contemporary content of studying the fine art in secondary school, in particular, at the initial level. The disclosure of this is permeated by the characteristics of the age peculiarities of children in the perception of the surrounding reality, the ability to consider, abstract, generalize and express what they have seen and conceived by the appropriate visual means. The article deals with the system of approaches and the logic of appealing to the nature of the development of children by attracting them to the world of fine art that led to the rising in the sky and directly differentiate a number of key principles that shape the student's creative potential, the ability to think extraordinarily, imagine, fantasize, creatively, boldly and persistently solve the problems and tasks of both the educational and life-nature.

The consideration of the raised issues was carried out through analysis of the leading lines of reforming the school education of arts, the basic pedagogical approaches to the construction and management of the educational process, appealing mainly to the foundations and factors of the formation of the creative, independent, erudite and generally competent personality. The author places the special emphasis on the methodological principles of the introduction of schoolchildren into the world of fine arts. It is noted that the factors influencing the choice of the productive pedagogical strategies in the field of school education are based on the humanistic approaches and requirements and needs of the present. An important place among such guidelines should be the shifting of priorities from the material (real) values to the spiritual, with a one sided focus on mass approaches the focus on each individual, the inner world of each person.

An important aspect of the raised problem is the development of the artistic education on a national basis. In this area, the process of engaging into the world of art must be distinguished by the systematic enrichment of works of national artistic culture, the consistent stimulation of students to the awareness of the national basis of artistic works and the empathic-emotional attitude to the national essence of artistic images, involving everyone into the conscious reproduction of national features of art in the process of one's own creative activity.

Keywords: fine arts, creativity, a development, a school, a content of training, trends.

Постановка проблеми

Мистецька освіта у програмово-діяльнісному контексті сучасної загальноосвітньої школи, і зокрема її початкової ланки, неодмінно розглядається як важлива складова художньо-естетичного та загалом творчого розвитку молодої особистості. Ключовим концептом широко аспектного осмислення означеної дилеми виступає провідна лінія “Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті” [4], в якій безпосередньо наголошується на необхідності зміни знаннєвої парадигми освіти на діяльнісно-розвиваючу. Відтак важливим вектором змін є й перехід від інформаційно-репродуктивного навчання до особистісно-орієнтованого [4, 6 7].

Формат окреслених вище пріоритетів коректується й “Національною стратегією розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки” [5], у якій червоною канвою постають задачі виховання людини інноваційного типу мислення та культури, проектування акмеологічного освітнього простору з урахуванням інноваційного розвитку освіти, запитів особистості, потреб суспільства і держави. Якісна освіта є необхідною умовою забезпечення сталого демократичного розвитку суспільства, консолідації усіх його інституцій, гуманізації суспільно-економічних відносин, формування нових життєвих орієнтирів особистості [5, 2]. І в усьому цьому особистість має неодмінно виступати як індивід, який володіє творчим потенціалом, який здатен вирішувати будь-яку освітню чи життєву проблему через призми творчого підходу, неординарності, оригінальності та власне компетентності. Саме у такій концепції й розглядаємо освітні параметри художньої творчості як невід'ємної складової пізнання школярем навколишнього світу через призму образотворчого мистецтва, різних видів і форм його прояву та дієвості.

Аналіз досліджень. Вивчення і спостереження цього напряму розвитку школярів, починаючи від наймолодших у їх “віковій ієрархії”, прагнення сформувати продуктивний системний механізм керівництва усіма необхідними для цього процесами завжди посідали чільні позиції у педагогічних дослідженнях. Апелюючи до проблеми творчого розвитку особистості учня засобами образотворчого мистецтва власне як предмета наукового дослідження, науковці і педагоги все частіше розглядають кожен вид образотворчої діяльності як одиничність цілого органічного мислення суб'єкта, в основі якого тісно взаємодіють різні види і форми художньої творчої [8, 50]. Чимало розвідок у цій сфері зробили такі вчені, психологи та провідні педагоги, як О. Васильєва, Н. Виноградова, В. Гончар, Н. Горошко, О Єрмолинська, М. Захарійчук, М. Кириченко, Л. Любарська, Л. Масол, В. Томашевський, Т. Шевченко, Б. Юсов. Водночас існує й така точка зору, що є доцільним вдосконалювати вузькі професійні знання, у тому числі й у сфері художньо-естетичного циклу [3, 59]. У педагогічних процесах попередніх десятиліть робилися спроби забезпечити умови для встановлення передусім сенсорних контактів суб'єкта із його оточенням, набуття учнями емоційно-чуттєвого досвіду шляхом використання загального комплексу мистецтв. Проте, тодішні механізми реалізації такого підходу не мали чіткої науково-педагогічної концепції, яка могла б повноцінно забезпечити справжню, а не механічну взаємодію мистецтв, їх виражальних можливостей.

Розв'язання означеної проблеми у розробках сучасних науковців взяло курс на формування у школярів уявлення про художній образ, художню картину світу шляхом використання комплексу мистецтв з урахуванням їхніх вікових особливостей та специфіки індивідуального сприйняття. У цьому напрямку “взаємодія мистецтв” розглядається як особлива категорія, яка передбачає відображення процесів впливу об'єктів один на одного, їх взаємну обумовленість та “породження” одним об'єктом іншого.

Розглядаючи заявлену нами тему під відповідним кутом особистого сприйняття усього означеного, маємо на меті розкрити та проаналізувати актуальні вектори і сфери сучасного змісту навчання образотворчого мистецтва у загальноосвітній школі, апелюючи головним чином до основ і засад формування творчої, креативної особистості.

Виклад основного матеріалу

У сучасній педагогіці ствердно акцентується на тому, що образотворча діяльність, загалом світ мистецтва відіграють важливе значення у всебічному розвитку особистості. У процесі створення зображень формуються спостережливість, естетичне сприйняття, художні смаки, творчі здібності. Звернення до образотворчого мистецтва надає можливість доступними засобами висловити свій емоційний стан, ставлення до навколишнього світу, продемонструвати вміння створювати прекрасне, бачити його у творах мистецтва, виділяти красиве й естетичне з-поміж усього звичного, буденного, одноманітного.

Вагомими доводами засвідчується й те, що залучення до світу образотворчого мистецтва має відбуватися вже у ранньому віці [6, 24]. Адже саме через малювання, ліплення, аплікацію, художньо-конструктивну діяльність дитина має можливість розкрити свої творчі природні задатки, “заявити” дорослим про своє індивідуальне бачення світу, прагнення посісти у ньому певне місце, розвиватися через призму відповідних критеріїв і т. ін. [1, 526]. Разом з тим, розвиток дитини через призму образотворчості вимагає чіткого координування усіх підвладних йому процесів. У цьому плані важливим є не тільки правильне керівництво образотворчою діяльністю дітей, а й досконале розуміння тої мови художнього вираження, якою діти “послуговуються” для демонстрації своїх почуттів, уявлень, інтересів. Великого значення в організації образотворчої діяльності школярів набуває й уміння педагога пов'язати особливості створення художнього образу в мистецтві з власне художньою діяльністю учнів; адаптувати виразні засоби мистецтва живопису, графіки в такий вид образотворчої діяльності, як малювання; виразні засоби скульптури в ліплення. Не менш важливим є й навчання дітей створювати декоративні роботи за мотивами народного декоративно-прикладного мистецтва, реалізовувати елементи творчих рішень у конструктивній творчості тощо.

Сучасний формат продуктивного вирішення усього, що означене вище, напряму залежить від уміння педагога інтегрувати усі важливі складові навчального процесу у русло сучасних тенденцій як загалом шкільної освіти, так і безпосередньо предметного освоєння образотворчого мистецтва. Тут ствердно робимо акцент на тому, що жоден крок учня у цьому напрямі не може бути самоплинним, хаотичним, відірваним від супроводу педагога, бо у цьому віковому періоді розвитку людина послуговується образотворчістю як найбільш посильним засобом спілкування з навколишнім світом, вираження через його призму своїх почуттів, бажань і прагнень [7, 15].

Варто також відзначити, що розвиток здатності сприймати дійсність і твори мистецтва, вироблення посильних для дітей умінь і навичок в образотворчій діяльності дві сторони одного навчального процесу. І від того, як і в якій послідовності він буде здійснюватися, напряму залежить успіх навчання [3, 60]. З означеного випливає, що першочерговим завданням сучасних уроків образотворчого мистецтва має бути навчання “бачити” красиве навколо, помічати прекрасне в звичайних предметах і явищах, розвивати зорову пам'ять за допомогою свідомого сприймання навколишніх предметів і явищ, кольорів [2, 24].

Щоб на основі вміння “бачити” (візуально сприймати) школяр міг відобразити на папері предмет за всіма його характерними ознаками, треба розвивати в ньому вміння сприймати предмет повністю, а не окремі його деталі. Внаслідок цього виробляється певна властивість відразу схоплювати всю характерну форму предмета, його своєрідну красу Це, зокрема, є поясненням того, що виконуючи той або інший малюнок, дитина молодшого шкільного віку завжди намагається відшукати найяскравіші кольори в наборі кольорових олівців чи акварельних фарб, надати зображуваному образу, персонажу особливого акцентованого звучання.

Методологічні засади введення дітей у світ образотворчого мистецтва передбачають визначення провідних ідей, напрямів, знань щодо базових основ їх художнього навчання, виховання та розвитку, з'ясування провідних позицій, навколо яких зосереджуються інші важливі структурні компоненти мистецького педагогічного середовища.

Методологічні орієнтири, які тим чи іншим чином упливають на вибір продуктивних педагогічних стратегій у галузі образотворчої освіти, мають неодмінно орієнтуватися на гуманістичні підходи. Це передбачає дотримання цілої низки орієнтирів, до яких слід насамперед віднести такі, як зсув пріоритетів з матеріальних (речових) цінностей до духовних, з однобічного спрямування на масові підходи на зосереджену увагу до кожної особистості, до внутрішнього світу кожної окремої людини.

Важливим аспектом піднятої проблеми постає розбудова мистецького навчання на національній основі. Це означає, що ключові лінії і вектори залучення школяра до світу образотворчого мистецтва мають вирізнятися систематичним збагаченням творами національної художньої культури; послідовним стимулюванням учнів до усвідомлення національної основи художніх творів і емпатійно-емоційного ставлення до національної сутності художніх образів; проведенням у процесі навчання художніх паралелей між творами в різних видах мистецтва за національно-стильовими ознаками; залученням кожного учня до усвідомленого відтворення національних ознак мистецтва у власній творчій діяльності.

Методологічне обґрунтування мистецького навчання включає також системність поєднання способів освоєння образотворчого мистецтва, виявом якої слід вважати єдність раціональних і емоційних, свідомих і підсвідомих, об'єктивних і суб'єктивних способів освоєння мистецької реальності.

Виразного акцентування заслуговує й питання, яке безпосередньо торкається педагогічних умов навчання образотворчого мистецтва. Їх сутнісний формат напряму розглядаємо як цілеспрямовано створені обставини, дотримання яких успішно сприяє ефективності художнього розвитку школярів. Серед першочергових педагогічних умов сучасна теорія і методика шкільного навчання образотворчого мистецтва визначає: створення позитивної атмосфери навчання; досягнення діалогових засад взаємодії учителя й учня у навчальному процесі; забезпечення пріоритету практичної діяльності. Визнання пріоритету практичної діяльності не означає ігнорування ролі мистецько-теоретичного пізнання у навчальній діяльності. Однак практичному засвоєнню образотворчого мистецтва, організації практичних форм образотворчої діяльності слід надавати провідного значення. освітній мистецький шкільний образотворчий

Із зазначеного чітко випливає, що мистецьке навчання спрямовано не лише на формування певних умінь і навичок ефективної діяльності школяра у мистецькому просторі, але й на розвиток його особистісних властивостей, таких як: естетичне ставлення до дійсності та мистецтва, мистецькі здібності, художньо-вольові якості.

Стимулювання навчання образотворчого мистецтва, як основ його теорії, так і різних практичних його проявів, передбачає застосування різноманітних навчальних спонук та безпосередніх методів пізнання і засвоєння відповідних матеріалів.

У цьому контексті активізація художньо-творчої діяльності має бути одним із провідних методів, що спрямовуються на підтримання учнів у підвищеному тонусі у процесі образотворчої діяльності, на мобілізацію їх енергетичних ресурсів для навчання. Пролонгований художній тренінг має бути найпоширенішим засобом формування художніх якостей. Поза тривалими зусиллями жодні зрушення у сфері розвитку образотворчих здібностей, естетичного ставлення особистості до мистецтва, розвитку її творчих можливостей неможливі. Будь-який напрям навчання образотворчого мистецтва потребує систематичного, цілеспрямованого вправляння. Цілеспрямована художньо-педагогічна підтримка має передбачати свідоме забезпечення педагогом такого характеру навчальної взаємодії з учнями, за якого максимально знімається психологічна напруга, навчання відбувається в режимі комфортності. Регуляція вольових зусиль має також займати ключову позицію. Це зумовлюється тим, що успішне здійснення навчальних завдань, забезпечення систематичності навчання, прилюдна демонстрація набутих художніх здобутків у процесах навчальної діяльності неодмінно потребують активізації вольових зусиль учнів, їхнього напруження, мобілізації енергії і т. ін.

Насамкінець, серед перспективної проблематики у галузі теорії й методики сучасного навчання образотворчого мистецтва та формування творчого потенціалу особистості через його призму важливим постає впровадження інтеграційних процесів у саму систему навчання, розробку ефективних методик активізації мистецько-пізнавальної діяльності в єдності сприймання, оцінювання і творчості, пошук й обґрунтування варіативних підходів до мистецького пізнання дійсності, дослідження діагностичних форм результативності підготовки у галузі мистецтва, вивчення теорії і методики впровадження герменевтичних засад здобуття мистецької освіти в цілому.

Висновки

На основі висвітленого вище можемо ствердно означити, що найважливішою умовою формування, а водночас і розкриття творчої активності школярів, і передусім початкової освітньої ланки, є створення загальної атмосфери доброзичливості, свободи, можливості досягти успіху для кожного маленького “мистця”.

Навчання образотворчого мистецтва являє собою неподільний процес освіти, виховання і розвитку, тому оволодіння образотворчими знаннями, уміннями і навичками, формування як художньо-творчих, так і емоційно-чуттєвих якостей, цілеспрямоване системне й логічне поєднання активних методів і прийомів навчання та творчої самостійності учнів мають постати важливими ділянками усього змісту сучасної шкільної мистецької освіти. Відтак втілення навчально-виховних завдань образотворчого спрямування має базуватися на вікових, фізіолого-психологічних особливостях розвитку школяра, на даних сучасної загальної, педагогічної і вікової психології, на принципах дидактики та мистецької педагогіки.

В рамках означеного концептуальний зміст шкільної образотворчої освіти нинішнього тисячоліття, як загалом і сучасна програма художньо-творчого розвитку особистості, доцільно розглядати як цілісне поєднання знань художніх творів (фактичного матеріалу), власне теорії образотворчого мистецтва, основних етапів історії його становлення і розвитку. Не менш значимим виступає й набуття практичних умінь і навичок у галузі художньо-творчої діяльності, досвіду сприймання творів, виконаних у різних видах і жанрах образотворчого мистецтва, критично-оцінювального ставлення та інтерпретаційних підходів до надбань мистецької спадщини як такої загалом.

Література

1. Ент В.В. Формування естетичної культури молодших школярів засобами образотворчого мистецтва / В.В. Ент, Н.Ю. Рудницька // Формування дидактичної компетентності педагогів дошкільної та початкової освіти / За заг. ред. В.Є. Литньова [та ін.]. -- Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2015. -- С. 526-528.

2. Коваль Г.П. Зміст, дидактичні структури та методичне забезпечення уроків у початкових класах (психологічні та педагогічні аспекти) / Г.П. Коваль [та ін.]. -- Тернопіль: Підручники і посібники, 2010. -- 191 с.

3. Мартьянова Г. Взаємодія мистецтв у поліхудожньому розвитку учнів / Г. Мартьянова // Рідна школа, 2001. -- №5. -- С. 59-61.

4. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті. -- К.: Шкільний світ, 2001. -- 24 с.

5. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки. К., [б.в.], 2012. -- 37 с.

6. Олійник Л. Інтерактивні технології на уроках образотворчого мистецтва/Л. Олійник / Мистецтво та освіта, 2014. -- №3. -- С. 22-27.

7. Творчий розвиток особистості засобами мистецтва: посібник / І.А. Зязюн, М.І. Чембержі, С.В. Коновець [та ін.]; за ред., передмова Н.Г. Ничкало. “Чернівці: Зелена Буковина, 2011. -- 255 с.

8. Томашевський В. Особливості творчої роботи на уроках образотворчого мистецтва в початковій школі / В. Томашевський // Рідна школа, 2005. -- №8. -- С. 49-52.

References

1. Ent, V.V.&Rudnytska, N.Yu. (2015). Formuvannia estetychnoi kultury molodshykh shkoliariv zasobamy obrazotvorchoho mystetstva [Formation of aesthetic culture of junior pupils by means of fine arts]. Formuvannia dydaktychnoi kompetentnosti pedahohiv doshkilnoi ta pochatkovoi osvity [The formation of the didactic competence of the teachers of preschool and elementary education]. Zhytomyr: I. Franko ZhDU Publ., pp. 526-528. [in Ukrainian].

2. Koval, H.P., et al. (2010). Zmist, dydaktychni struktury ta metodychne zabezpechennia urokiv u pochatkovykh klasakh (psykholohichni ta pedahohichni aspekty) [Content, didactic structures and methodological provision of classes in elementary school (psychological and pedagogical aspects)]. Ternopil: Pidruchnyky i posibnyky, 191 p. [in Ukrainian].

3. Martianova, H. (2001). Vzaiemodiia mystetstv u polikhudozhnomu rozvytku uchniv [Interaction of arts in the field of artistic development of students]. Ridna shkola no.5, pp. 59-61. [in Ukrainian].

4. Natsionalna doktryna rozvytku osvity Ukrainy u XXI stolitti (2001). [The National Doctrine of the Development of Ukraine's Education in the 21st Century]. Kyiv: Shkilnyi svit, 24 p. [in Ukrainian].

5. Natsionalna stratehiia rozvytku osvity v Ukraini na 2012-2021 roky (2012). [National Strategy for the Development of Education in Ukraine for 2012-2021]. Kyiv, [b.v.], 37 p. [in Ukrainian].

6. Oliinyk, L. (2014). Interaktyvni tekhnolohii na urokakh obrazotvorchoho mystetstva [Interactive technologies at the lessons of fine art]. Mystetstvo ta osvita no. 3, pp. 22-27. [in Ukrainian].

7. Ziaziun, I.A., Chemberzhi, M.I.,&Konovets, S.V., et al. (2011). Tvorchyi rozvytok osobystosti zasobamy mystetstva [Creative development of personality means of art]. Chernivtsi: Zelena Bukovyna, 255 p. [in Ukrainian].

8. Tomashevskyi, V (2005). Osoblyvosti tvorchoi roboty na urokakh obrazotvorchoho mystetstva v pochatkovii shkola [Features of creative work at the lesson of fine art in elementary school]. Ridna shkola, no. 8, pp. 49-52. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.