Особливості використання проблемного навчання в умовах підготовки школярів за технологічним профілем

Размещено на http://www.allbest.ru/

особливості використання проблемного навчання в умовах підготовки школярів за технологічним профілем

Омельчук Олександр Васильович

кандидат педагогічних наук, старший викладач

кафедра теорії та методики технологічної освіти та інформатики

Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія

ім.Тараса Шевченка, м.Кременець, Україна

У статті розкрито особливості використання, та доведено вплив проблемного навчання на формування у школярів необхідних якостей, які б дозволяли їм самостійно здійснювати пізнавальну, дослідницьку та творчу діяльність в профільній школі під час вивчення спеціалізації «Художня обробка матеріалів». Вказано, що проблемне навчання необхідно розглядати як складову єдиного комплексу, що передбачає органічне поєднання методів і прийомів репродуктивної та творчої художньо-трудової діяльності старшокласників.

Ключові слова: методи, проблемне навчання, профільне навчання, художня обробка матеріалів.

Вступ

Впровадження профільного навчання у загальноосвітній школі є одним з основних напрямів модернізації освіти, яке спрямоване на формування єдиної життєвої, світоглядної, наукової, культурної та професійної компетентності учнів, що забезпечить їх подальше самовдосконалення та самореалізацію.

З одного боку процес навчання учнів у профільних класах, найбільш адекватно відповідає поставленим цілям (забезпечення самовизначення, реалізація освітніх потреб; формування творчої, активної, самостійної, відповідальної особистості). А з іншого боку в практиці шкіл переважно застосовуються традиційні форми організації та методи навчання, що не завжди відповідають природним потребам учнів до самостійного здобуття і поглиблення знань, використання різних інформаційних джерел, їх критичного оцінювання, вибору свого шляху досягнення мети та усвідомлення власної професійної позиції [1, с.156].

Це активізує пошук педагогічних методів які сприяють успішному профільному навчанню старшокласників художньої обробки матеріалів і розвитку їхніх творчих здібностей.

Аналіз останніх досліджень та публікацій свідчить проте, що педагогічна наука завжди багато приділяла уваги проблемі методів навчання. Так, упродовж останніх десятиліть сучасна школа в організації' навчально-виховного процесу часто використовує мєтоди проблемного навчання як найбільш єфєктивні у підготовці активних і творчих особистостей, здагних самостійно здійснюваги пізнавальну та продуктивну творчу діяльність. Теоретичні засади проблемного навчання, починаючи з 70-х рр. ХХ ст., активно розробляли відомі педагоги-дослідники О. Матюшкін [2, с.39], М. Махмутов [3, с.5] і Г. Шукіна [4, с.4]. Про те, на сьогодні у педагогічній літературі не достатньо розкрито особливості використання, та вплив проблемного навчання на формування у школярів тих необхідних якостей, які б дозволяли їм самостійно здійснювати пізнавальну, дослідницьку та творчу діяльність в профільній школі під час вивчення спеціалізації «Художня обробка матеріалів».

Мета статті: висвітлити особливості використання проблемного навчання в умовах підготовки школярів за технологічним профілем на прикладі спеціалізації «Художня обробка матеріалів», та показати вплив проблемного навчання на формування у школярів тих необхідних якостей, які б дозволяли їм самостійно здійснювати пізнавальну, дослідницьку та творчу діяльність.

Виклад основного матеріалу

Основна ідея проблемного навчання, на думку М.Махмутова, полягає у тому, що знання, зазвичай, не передаються

учням у готовому вигляді, а здобуваються ними в процесі самостійної діяльності в умовах проблемної ситуації. При проблемному навчанні вчитель, даючи пояснення змісту найбільш складних понять, систематично створює проблемні ситуації, повідомляє учням факти й організує їхню навчально- пізнавальну діяльність. На основі аналізу фактів учні самостійно роблять висновки й узагальнення, формулюють (за допомогою вчителя) визначення понять, правила теореми, закони, або самостійно застосовують відомі знання в новій ситуації (винаходять, конструюють, планують, майструють), або ж художньо відображають дійсність (пишуть вірші, твори, малюють тощо) [3, с.74].

На основі узагальнення практики та аналізу результатів теоретичних досліджень, М. Махмутов проблемне навчання охарактеризував як тип розвивального навчання, в якому поєднуються: 1) систематична самостійна пошукова діяльність учнів із засвоєння новітніх наукових положень і результатів, а система методів побудована з урахуванням цілепокладання та принципу проблемності; 2) процес взаємодії викладання і навчання орієнтований на формування наукового світогляду учнів, їхньої пізнавальної самостійності, стійких мотивів навчання та розумових (включаючи і творчі) здібностей у процесі засвоєння ними наукових понять і способів діяльності. Проблемне навчання він уважав ведучим елементом системи розвивального навчання, що містить зміст навчальних курсів, різні типи, форми та способи організації навчально- виховного процесу в школі [3, с.320].

У процесі художнього оброблення матеріалів проблемні ситуації можуть створюватися лише при творчому, самостійному виборі учнем раціонального способу дії, прийому виконання навчального завдання, наприклад: розробки схеми орнаменту для вишивки чи ткацтва; форми декоративно-ужиткового виробу, залежно від текстури деревини та ін.

У дослідженнях М. Матюшкіна зазначається, що, створюючи на заняттях проблемну ситуацію, необхідно враховувати індивідуальні особливості учнів, рівень їхньої підготовки, бо «завдання будь- якого рівня складності може бути проблемним для дитини, що не вміє його розв'язати, тобто викличе проблемну ситуацію, а для дитини, що вміє розв'язати, подібне завдання є непроблемним» [2, с. 39]. Отже, проблемна ситуація виникає не в результаті особливої складності поставленого завдання, а залежить від можливостей учнів і вимог, що ставляться умовою завдання.

Незважаючи на ефективність проблемного навчання, не можна зловживати застосуванням його методів у процесі профільного навчання. У цьому контексті, підтримуємо думку М. Скаткина, який зазначав, що нє можна навчання будувати лишє на безперервній постановці проблем. «Усе навчання зводиться у такому випадку до здобування знань самими учнями..., до безперервної пошукової діяльності. У цьому захопленні чимало штучного, «спрощеного» навчального процесу, при якому нівелюються процедури «репродуктивного» характеру та звеличуються процеси пошукового «продуктивного» характеру...» [5, с. 18].

Таким чином, проблемне навчання необхідно розглядати як складову єдиного комплексу, що передбачає органічне поєднання методів і прийомів репродуктивної та творчої художньо- трудової діяльності старшокласників. Увесь цей комплекс має сприяти формуванню у школярів тих необхідних якостей, які б дозволяли їм самостійно здійснювати пізнавальну, дослідницьку та творчу діяльність. Самостійна творчість у галузі декоративно-ужиткового мистецтва зумовлює достатньо напружену практичну роботу, вимагає значних інтелектуальних зусиль, які неможливо підтримувати без високого рівня прояву творчих здібностей. Тому створення у процесі профільного навчання можливостей для включення старшокласників у самостійну пошукову діяльність впливає на розвиток їхніх знань, умінь і творчих здібностей. Самостійне виконання навчальних завдань творчого характеру вимагає від школярів прояву самоорганізації художньо-трудової діяльності з обов'язковими самоконтролем на всіх етапах і самооцінкою її результатів. Використання методів проблемного навчання допомагає учневі самому правильно й доцільно організовувати творчу діяльність, ставити перед собою завдання творчого характеру, знаходити найоптимальніші й найефективніші шляхи їх розв'язання.

Надання учням самостійності у процесі профільного навчання художнього оброблення матеріалів є важливим чинником реалізації принципу самоактуалізації. Адже потреба в самоактуалізації найбільш дієва спонукальна сила, яка сприяє розвитку творчих здібностей. Виникнення цієї потреби, сила її впливу на здібності школярів залежить від змісту їхньої мотиваційно-ціннісної сфери. Тому педагогічний вплив на систему мотиваційно- ціннісної орієнтації учнів повинен обов'язково здійснюватися з урахуванням розвитку особистісних якостей, переконань, що дозволяють не просто самостійно працювати, переборюючи труднощі, а передовсім самореалізовуватися у творчості. Тобто бути здатними не зупинятися на досягнутому, не задовольнятися отриманими результатами, набутими знаннями й уміннями, прагнути до підняття свого культурного, інтелектуального, творчого рівня, підвищення майстерності у проектуванні, виготовленні і декоруванні виробів. Іншими словами, самореалізація передбачає наявність прагнення до самоосвіти та саморозвитку при самокритичному ставленні до своєї творчої діяльності, що можливо лише при адекватній самооцінці.

Щоб власна оцінка результатів виконання навчальних завдань або творчих робіт відповідала їх реальному рівню, треба на заняттях надавати учням можливість довідатися думки інших людей про себе (педагогів, батьків, товаришів) та порівняти їх зі своїми. Для цього, доцільно залучати школярів у процесі виконання самостійних робіт до взаємного контролю, а результати самостійної творчості, як поза заняттями, так і на уроках потрібно оцінювати під час колективного обговорення переваг і недоліків результатів художньо-трудової діяльності. При цьому, учні можуть порівнювати власні творчі досягнення (проекти та їх кінцевий результат, втілений в матеріалі) з кращими зразками творчої діяльності своїх товаришів, а також із більш слабкими варіантами, які дозволяють усвідомити типові помилки та недоліки у розробці форм виробів і схем орнаментів тощо.

Застосування прийомів взаємоконтролю та колективної оцінки має відбуватися при тактовному керівництві з боку педагога, який при виникненні труднощів у здійсненні аналізу учнівських робіт, не нав'язуючи власної думки, повинен допомогти побачити помилки або позитивні моменти, які не зауважили учні внаслідок недостатності знань і досвіду.

Здійснення педагогічного управління творчою художньо-трудовою діяльністю впродовж усього процесу профільного навчання за спеціалізацією «Художня обробка матеріалів» впливає на розвиток знань, умінь і творчих здібностей старшокласників. Воно може як гальмувати процес їх прояву, так і, навпаки, сприяти розвитку цих особистісних якостей.

Вчитель повинен вести систематичний контроль за діяльністю школярів у процесі профільного навчання художнього оброблення матеріалів. При цьому, враховувати індивідуальні особливості кожного учня: їхні здібності, рівень знань, умінь, навичок, інші особистісні якості. Здійснюючи контроль, педагогам потрібно не лише виявляти вимогливість, домагаючись грамотного й акуратного виконання навчальних завдань творчого характеру, а й заохочувати старшокласників за вдалі ідеї щодо гармонійного поєднання палітри кольорів, технік декорування, елементів і мотивів в орнаменті, технологічну грамотність та якість виконання робочих креслень виробу.

Під час оцінювання роботи важливо не лише виставляти об'єктивну оцінку, а й звертати увагу на особисті досягнення учня. Оцінка може ставитися не лише за кінцевий результат творчої художньо- трудової діяльності, з її допомогою можна безпосередньо впливати на процес виконання старшокласниками різних завдань, пов'язаних з навчанням і самостійної творчою діяльністю. Наприклад, важливо позитивно оцінювати не надто блискучі результати, якщо учень, який не володіє високим рівнем здібностей до художньо-трудової діяльності, завзято працював, виявляючи старання та навіть домігся певних успіхів відносно своїх попередніх робіт. Якщо ж учень володіє творчими здібностями та легко справляється із завданнями високого рівня складності, при цьому не бажає напружено працювати задля покращення власних результатів, підвищувати свій інтелектуальний й художньо-естетичний рівень, то вчитель вправі оцінити його роботу невисоким балом.

Іншими словами, щоб стимулювати розвиток знань, умінь і творчих здібностей старшокласників педагог повинен здійснювати диференційовану оцінку їхньої творчої художньо-трудової діяльності залежно від особистих успіхів. Позитивним моментом педагогічного управління навчальним процесом є аналіз учнівських робіт, коли вчитель технологій не просто їх оцінює, а й обґрунтовує своє рішення, вказуючи на помилки, пояснюючи причини їх виникнення та можливості щодо їх виправлення. На початкових етапах профільного навчання художнього оброблення матеріалів учневі можна надати педагогічно доцільну допомогу у вигляді підказок, вказівок, індивідуальних пояснень, демонстрування технічних прийомів, при цьому, не використовуючи прямого втручання у творчий процес.

Викладений матеріал дозволяє зробити наступні висновки. Проблемне навчання необхідно розглядати як складову єдиного комплексу, що передбачає органічне поєднання методів і прийомів репродуктивної та творчої технологічної діяльності старшокласників. Увесь цей комплекс має сприяти формуванню у школярів тих необхідних якостей, які б дозволяли їм самостійно здійснювати пізнавальну, дослідницьку та творчу діяльність.

Дидактичні методи, які складають основу проблемного навчання - евристичний, проблемного викладу та дослідницький - не лише здатні додати активності школярів творчого характеру, а й вплинути на рівень розвитку їхніх творчих здібностей.

Список використаної літератури

навчання проблемний творчий старшокласник

1. Омельчук О. В. Використання методу творчих проектів у профільному навчанні старшокласників художнього оброблення матеріалів / О. В. Омельчук // Молодь і ринок. - 2014. - № 11. - С. 156-161.

2. Матюшкин А. М. Проблемные ситуации в мышлении и обучении / А. М. Матюшкин. - М. : Педагогика, 1972. - 208 с.

3. Махмутов М. И. Проблемное обучение: основные вопросы теории / М. И. Махмутов. - М. : Педагогика, 1975. - 370 с.

4. Щукина Г. И. Проблема познавательного интереса в педагогике / Г И. Щукина. - М. : Педагогика, 1971. - 351 с.

5. Дидактика средней школы / Под ред. М. Н. Скаткина. - 2-е изд. - М. : Педагогика, 1982. - 227 с.

Омельчук Александр

кандидат педагогических наук, старший преподаватель

кафедра теории и методики технологического образования и информатики

Кременецкая областная гуманитарно-педагогическая академия

им. Тараса Шевченка, г.Кременец, Украина

ОСОБЕННОСТИ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ПРОБЛЕМНОЙ УЧЕБЫ В УСЛОВИЯХ ПОДГОТОВКИ ШКОЛЬНИКОВ ПО ТЕХНОЛОГИЧЕСКОМУ ПРОФИЛЮ

В статье раскрыты особенности использования, и доказано влияние проблемной учебы на формирование у школьников тех необходимых качеств, которые бы позволяли им самостоятельно осуществлять познавательную, исследовательскую и творческую деятельность в профильной школе во время изучения специализации «Художественная обработка материалов». Указано, что проблемную учебу необходимо рассматривать как составляющую единственного комплекса, который предусматривает органическое сочетание методов и приемов репродуктивной и творческой художественно трудовой деятельности старшеклассников.

Ключевые слова: методы, проблемная учеба, профильная учеба, художественная обработка материалов.

Оmеlсhuk Оlеksаndr

Саndіdаtе оf Реdаgоgісаl Sсіеnсеs, Рh.D., Sеnіоr Lесturеr Dераrtmеnt оf Thеоry аnd Mеthоds оf Tесhnоlоgісаl Еduсаtіоn аnd Соmрutеr Sсіеnсеs

Krеmеnеts Humаnіtаrіаn Реdаgоgісаl Асаdеmy nаmеd аftеr Tаrаs Shеvсhеnkо, Krеmеnеts, Ukrаіnе

THЕ РЕСULАRІTІЕS ОF USЕ ОF РRОBLЕM TЕАСHІNG ІN СОNDІTІОNS ОF РUРІLS' РRЕРАRАTІОN АССОRDІNG TО TЕСHNОLОGІСАL SРЕСІАLІZАTІОN

Thе аrtісlе dеаls wіth реdаgоgісаl mеthоds whісh hеlр tо suссееd іn рrоfіlе tеасhіng оf аrtіstіс рrосеssіng аnd tо dеvеlор сrеаtіvе skіlls оf sеnіоr рuріls. Thе ресulіаrіtіеs оf usе аrе shоwn аnd thе іnfluеnсе оf рrоblеm studіеs іs рrоvеd оn fоrmіng оf thоsе nесеssаry quаlіtіеs whісh wоuld аllоw thеm іndереndеntly tо саrry оut соgnіtіvе, rеsеаrсh аnd сrеаtіvе асtіvіty аt рrоfіlе sсhооl durіng thе соursе "Аrtіstіс рrосеssіng оf mаtеrіаls ". Іn thе рrосеss оf аrtіstіс trеаtmеnt оf mаtеrіаls рrоblеms саn bе саusеd оnly by сrеаtіvе, іndереndеnt сhоісе by thе studеnt оf rаtіоnаl mеthоd оf асtіоn, thе wаy оf dоіng оf еduсаtіоnаl tаsk, fоr ехаmрlе: сrеаtіоn thе sсhеmе оf оrnаmеnt fоr еmbrоіdеry оr wеаvіng; fоrm оf dеkоrаtіvе-dоmеstіс gооd, dереndіng оn thе tехturе оf wооd. Thе роssіbіlіty оf studеnts' іndереndеnсе іn thе рrосеss оfрrоfіlе tеасhіng оf аrtіstіс рrосеssіng оf mаtеrіаls іs thе іmроrtаnt fасtоr fоr thе рrіnсірlе оf sеlf-rеаlіzаtіоns. Thus, thе nесеssіty fоr sеlf-rеаlіzаtіоn іs thе mоst еffесtіvе іnсеntіvе fоrсе whісh hеlрs tо dеvеlор сrеаtіvе сараbіlіtіеs. Оrіgіn оf thіs nесеssіty, thе fоrсе оf іts іnfluеnсе оn рuріls' аbіlіtіеs dереnds оn thе соntеnt оf thеіr mоtіvаtіоnаl sрhеrе. Thеrеfоrе реdаgоgісаl іnfluеnсе оn thе systеm оf mоtіvаtіоnаl оrіеntаtіоn must bе nесеssаrіly саrrіеd оut tаkіng іntо ассоunt dеvеlорmеnt оf реrsоnаl quаlіtіеs, реrsuаsіоns whісh аllоw nоt sіmрly іndереndеntly wоrk, surmоuntіng оbstасlеs, but fіrst оf аll sеlf-rеаlіzаtіоn іn сrеаtіvіty.