Інтегративні технології при викладанні іноземної мови у вищому навчальному закладі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інтегративні технології при викладанні іноземної мови у вищому навчальному закладі

Лавриш Ю.Е.

канд. пед. наук, доцент

Леонова О.М.

старший викладач, НТУУ «КПІ», Київ

Процес викладання іноземного дискурсу у системі вищої освіти спрямований на творчий розвиток особистості, її самореалізацію і саморозвиток. Поєднання професійності, дидактичної компетенції, педагогічної культури викладачів вищих навчальних закладів з вимогливістю і готовністю сучасних студентів до навчання дає можливість застосування синергетичного підходу у процесі викладання. Потенціал синергетики може визначити методологічну основу щодо моделювання організації та самоорганізації навчального процесу у системі вищої освіти. Слід зазначити, що діалогічне спілкування студентів і викладачів дає змогу досягти взаємодії корекції, компенсації, комунікативності, відповідальності, внаслідок чого поглиблюється сприймання і розуміння навчального матеріалу.

Окремі аспекти вивчення сучасної методики викладання іноземної мови були актуальними на різних етапах розвитку глобальної бази викладачів і студентів залежно від напряму наукової парадигми. Педагогічний процес викладання іноземного дискурсу у системі вищої освіти дає змогу простежити динаміку змін мети та завдань відповідно до вимог часу, суспільного замовлення, сучасного ринку праці. Можемо прослідкувати трансформації формування практичної мети навчання іноземним мовам від минулого до сьогодення: навчання іноземній мові - навчання іноземному мовленню - навчання іноземній мовленнєвій діяльності - навчання іноземному спілкуванню. Але основною суперечністю на сучасному етапі ми вважаємо той факт, що визначені та запропоновані комунікативні (практичні) цілі навчання, які передбачають володіння іноземною мовою як засобом спілкування, у більшості випадків не реалізуються на практиці. Це відбувається через спрямування навчання на оволодіння «предкомунікативних» навичок, тобто формування мовленнєвої компетенції на предмет розуміння прикладів і вміння будувати висловлювання за аналогією. На жаль, студенти не готові вирішувати реальні завдання комунікації засобами іноземної мови.

Саме тому актуальною та сучасною, на наш погляд, є технологія викладання іноземної мови «мова як цілісність» («whole language»), оскільки такий підхід ґрунтується на принципах синергетики, головна ідея якої полягає в інтеграції взаємопов'язаних ідей і технологій. Синергетичний підхід до викладання іноземної мови спрямований на встановлення взаємодії таких наук, як лінгвістика - фізіологія - психологія - педагогіка - дидактика. У сучасній методичній літературі інтегрований підхід вивчення мови визначається як психологічний. Це пояснюється тим, що в ньому поєднуються свідомі та підсвідомі компоненти процесу навчання мові. Такий підхід передбачає паралельне опанування мовленнєвими навичками і вміннями. При цілісному підході до навчання іноземної мови в якості основної мети навчання висувається уміння користуватися мовою як засобом спілкування в усній і письмовій формах. Це, на нашу думку, можливо на основі цілісного розуміння системи викладання іноземної мови.

Метою нашого дослідження є ознайомлення з інтегративною технологією «whole language», яка була розроблена у США і користується популярністю серед викладачів іноземних мов вищої школи. Ця технологія ґрунтується на гуманістичних та особистісно-орієнтованих принципах філософії викладання іноземних мов. Зміст інтегративних технологій дозволяє розглядати мову як єдине ціле, оскільки навчання всіх видів мовленнєвої діяльності відбувається одночасно. У процесі навчальної діяльності з використанням цих технологій мова вивчається не у конкретних проявах, тобто у фонемах, морфемах, реченнях, а у цілісності, за допомогою обговорення проблемних ситуацій реального життя, обміну думок, дискусій, написання есе тощо.

Останнім часом усе більше визнання та поширення набувають методи, де комунікативні та академічні цілі взаємопов'язані. У Сполучених Штатах Америки ідея технології «WholeLanguage» була запропонована з метою інтенсифікації навчання читанню та інтеграції інших комунікативних навичок. Засновник технології Кеннет Гудман (Kennet Goodman) [8] зазначав, що читання є базовим інтегративним видом мовленнєвої діяльності, який сприяє розвитку мислення та мовних навичок за рахунок залучення студентів до активного навчального процесу шляхом взаємодії із викладачем, текстом та іншими учасниками процесу комунікації. Нагадаємо, що основними аспектами його філософії викладання мови є: лінгвістичний (цілісність мови), педагогічний (колективність навчального процесу), програмний і політичний. Інтеграція грамотності та уміння користуватися цією грамотністю для комунікації є основою програмного аспекту. Зміст політичного аспекту розглядається з точки зору можливості моделювання навчального процесу і прийняття рішення самим викладачем, відповідного до його професійних і моральних якостей. Дослідник також наполягав на застосуванні аутентичного навчального матеріалу, тому що реальність і відображення сучасного світу у навчальних матеріалах підвищує мотивацію студентів до застосування набутих знань і сприяє вільній, невимушеній інтеграції основних чотирьох мовленнєвих умінь. Основними перевагами, на думку зарубіжних науковців [13], є:

логічна кореляція комунікативних завдань із навчальними вправами, темою, навчальним планом, можливостями студентів;

реалізм комунікації, використання аутентичного матеріалу;

відповідність мовних структур і форм контексту та умов спілкування;

варіативність тем і завдань для спілкування, оскільки розвиток чотирьох мовних навичок має відбуватися одночасно, в такому разі існує необмежена кількість завдань і вправ;

використання мовного досвіду, що дозволяє студентам застосовувати вже вивчені структури у різні способи з метою опанування новим матеріалом;

упевненість, якщо студент має певні проблеми з однією з мовних навичок, то під час інтегративного заняття він може це компенсувати іншими вміннями, прямуючи до вдосконалення, не боячись помилок.

Дослідниця І.Г. Винокурцева [2], вивчаючи філософію цілісного викладання іноземної мови, зазначає, що за допомогою такого підходу відбувається поєднання принципів гуманістичного, особистісно-орієнтованого, розвивального та комунікативного навчання. Тому саме ці принципи можна вважати основними в сучасній концепції викладання іноземних мов.

Викладач і науковець Е.С. Румянцева [5] обумовлює поєднання комунікативних навичок із психолого-мовленнєвими особливостями реального спілкування, яке є можливим за умов застосування інтегративної технології. Під час повсякденного спілкування ми користуємось комунікативними навичками та уміннями майже одночасно: розмовляємо, слухаємо, відповідаємо, читаємо тощо. Неможливо спілкуватися, якщо студенти не вміють сприймати мовлення на слух, так само неможливо написати відповідь на лист, не прочитавши його. Тому потрібне тільки реальне пряме спілкування викладачів і студентів. Крім того, Е.С. Румянцева зазначає, що студенти, які більше читають, краще розуміють на слух, говорять і пишуть. Це доводить, що за змістом і характером комунікативна компетенція інтегративна, її не можна формувати методами сегрегації вмінь і навичок. Але базовою навичкою дослідниця вважає читання.

Питання послідовності оволодіння навичками розглядаються викладачами та науковцям вже тривалий час. Перевагу надавали тренуванню рецептивних навичок, а потім відбувалося послідовне навчання продуктивним навичкам. Але сучасні дослідження інтегративних технологій (Ellis R.; Rigg P.; Tompkins G.) доводять, що цей процес може відбуватися одночасно. Так, наприклад, Пол Ригг (Rigg P.) [11], вважає, що навички аудіювання допомагають розвивати читання, тому саме через поєднання навичок письма та читання можна значно підвищити якість говоріння. Сюзанна Пірегой та Оуен Бойл (Suzanne S Peregoy, Owen Boyle) [11] дають визначення інтеграції навичок. Вони зазначають, що це складна і взаємодоповнююча кореляція мовних і мовленнєвих вмінь. Ними запропонована схема таких видів інтеграції (Див. Малюнок 1) [11, с. 35].

Мал. 1. Схема видів інтеграції

В Америці поширеним є другий тип інтеграції, оскільки саме він вважається найефективнішим. Дійсно, якщо ми проаналізуємо більшість іноземних підручників, то побачимо, що вони побудовані за другим типом інтеграції. Це пояснюється тим, що поєднання мовних навичок не вимагає об'єднувальної мети або теми, тобто комунікація набуває формального роз'єднаного характеру. Різниця між граматичним завданням і граматичним інтегрованим завданням полягає у нівелюванні першим завданням комунікативної цінності мови. Тому всі види граматичних і лексичних завдань у підручниках поєднані не лише темою, а й спільними комунікаційними завданнями, як це відбувається у реальному спілкуванні. Навчання мовних навичок і структур не ізольоване один від одного, а логічно поєднане відповідно до контексту теми.

У сучасних методологічних роботах під редакцією С.Ю. Ніколаєвої зазначається, що в умовах інтегрованого навчання кожен вид мовленнєвої діяльності виступає не лише як мета навчання, але й як засіб, що сприяє формуванню інших видів мовленнєвої діяльності та аспектів мови. Взаємопов'язане навчання різних видів мовленнєвої діяльності забезпечує розвиток навичок і вмінь мовлення у комплексі. Так, лексичні або граматичні навички формуються й удосконалюються у процесі вправляння в говорінні, письмі, слуханні, читанні і перекладі [4, с. 115].

Основною метою при практичному навчанні мови постає інтеграція вміння мислити та оперувати мовою: читати, писати іноземною мовою, слухати, спілкуватися нею відповідно до комунікативних потреб і ситуацій. Спілкування не визначається як простий процес обміну інформацією, а активна взаємодія учасників цього процесу. Мова у цьому випадку виступає як засіб здійснення такої взаємодії. Тому важливо, щоб учні з самого початку навчалися спілкуватися природною іноземною мовою, наближеною до реального спілкування.

Головною перевагою застосування методик з інтегрування комунікативних навичок та умінь є реалістичний характер спілкування, який обумовлений використанням аутентичного контексту. Завдяки цьому студенти сприймають вивчення іноземної мови не лише як академічний предмет, а як реальний засіб спілкування. З метою організації такого навчання важливо враховувати аспект колективної діяльності, коли викладач і студенти разом утворюють спільноту, де вчитель є зразком активної навчальної діяльності під час пошуку істини. Такий активний і спільний характер навчального процесу сприяє кращому оволодінню навчальним матеріалом.

Принципами інтегративних технологій є: соціальний характер структури знань, аутентичність мови та мовлення, орієнтація на індивідуальність студента, цілеспрямованість і змістовність заняття [6]. Оскільки базовою навичкою вважається читання, то у якості системоутоворюючої одиниці виступає текст, тому що навички комунікації засвоюються у обопільному контексті та паралельно. Цілісне вивчення тексту передбачає послідовну роботу, яка відбувається у такі три етапи: ознайомлення з текстом, трансформація, мовленнєва практика. Звичайна робота з підручником на предмет виконання вправ не вважається доцільною, відповідно до принців і вимог інтегративного навчання. Студенти оволодівають уміннями та навичками через колективну співпрацю та взаємодію. Прикладом такої роботи є відомий метод «мозкового штурму» з розподіленням студентів на групи: «генераторів ідей», «критиків ідей» та «експертів-аналітиків».

Педагогічними умовами впровадження цієї технології дослідники та викладачі, зокрема І.Г. Винокурцева, виокремлюють такі: інтеграція всіх видів мовленнєвої діяльності; відповідність навчального матеріалу віку, рівню володіння мовою та професійній спрямованості студентів; цілісність навчальних творів (статті, інтерв'ю, оповідання тощо); дискусійність і відкритість для обміну думок, що складають характер заняття; застосування завдань до роботи з текстом, які мають реальні можливості для комунікації, вираження думок та інтересів студентів.

Комунікативні продуктивні вправи, спрямовані на тренування всіх чотирьох навичок, мають корелювати за змістом, метою, засобом керування та виконання. Тобто кожне завдання виходить з попереднього і готує до виконання наступного. Послідовність щодо наступності системи вправ забезпечують ефективність методики інтегрування комунікативних навичок. Мета заняття полягає в участі розмови, відповідно до теми прочитаного тексту у формі запитань і відповідей, переказу або анотації, висловлюванні власної думки. Студенти мають зрозуміти, що домашні письмові завдання виконуються для подальшої аудиторної роботи з реальною аудиторією. Реальність та аутентичність мовленнєвого матеріалу відіграє важливу роль для мотивації студентів з метою їхньої участі у дискусіях та обговореннях, тому тексти можуть бути не лише у вигляді надрукованих статей або повідомлень. Сучасні інтерактивні методики дають можливість урізноманітнити види джерел інформації, це можуть бути відеозаписи, інтерв'ю, аудіотексти, навчальні фільми, Інтернет-блоги тощо. Але треба враховувати складність матеріалу, рівень володіння мовою, відповідність досвіду та знанням, що допомагає зняти мовний бар'єр, який часто перешкоджає вільному спілкуванню.

Інтегративні технології також вимагають зміни принципів і видів оцінювання навчальної діяльності студентів. Так, професійні вміння викладача спрямовані не на контроль знань, а на діагностику навчальної діяльності студентів з метою вчасного та кваліфікованого усунення труднощів щодо пізнання та застосування набутих знань. Оцінювання теж має бути цілісним та особистісно-орієнтованим. Існують кілька видів такого оцінювання: загальна перевірка знань під час процесу комунікації, наприклад, при проведенні конференцій, перевірки письмових робіт; самооцінка за допомогою оцінювальних рубрик самоконтролю або складання оцінювального портфоліо; взаємооцінювання у вигляді написання рецензій на роботи одногрупників. Ще однією перевагою є можливість викладачів оцінити рівень володіння відразу всіма навичками одночасно.

Серед інших прикладів інтегрувальної технології визначають такі як: контекстуальне або змістове (Content-Based Teaching) навчання та навчання, орієнтоване на комунікативне завдання (Task-Based Language Teaching), які спрямовані на зміст навчального матеріалу. При застосуванні першого підходу важливим є зміст навчального матеріалу, а другого - виконання комунікативних комплексних завдань, що зорієнтовані на досягнення результату у спілкуванні. Ми розглянемо їх детальніше.

Базовою одиницею змістового навчання є текст - джерело інформації, так само як і в попередній технології «мова як цілісність», тому опрацювання аутентичного професійно спрямованого тексту найбільш ефективне. Контекстуальне навчання дає можливість студентам усіх рівнів володіння мовою практикуватися у використанні чотирьох мовних навичок. При цьому зміст навчального матеріалу відрізняється за рівнем складності, який залежить від рівнів володіння мовою. Американський науковець С. Дарн (Darn S.) [11] вважає обов'язковими наявність і поєднання таких елементів змістового навчання:

змістовність матеріалу, його відповідність навчальним програмам і можливостям студентів;

комунікація - спілкування заради навчання;

пізнання - розвиток навичок критичного мислення;

діалог культур - усвідомлення своєї особистості як частини цілісного інтернаціонального суспільства.

Виокремлюють три основні типи контекстуального навчання: тематичне; з використанням обставинних детермінант і спрощене. Під час тематичного навчання розглядається одна тема, на прикладі якої відбувається поєднання чотирьох мовних навичок у процесі комунікації. Тема не обмежує застосування різноманітних форм навчання, тобто при вивченні однієї теми можуть бути дискусії, прес-конференції, монологічні презентації тощо. Чим цікавіша та суперечливіша тема, тим реалістичніше та природніше відбуватиметься комунікаційний процес. Обставинні детермінанти зазначають реальну дію або причину, яка є умовою для реалізації іншої дії або спонукає до зміни стану. Навколо такої детермінанти можна створювати певний дискурс, але він буде лімітований вищезазначеною обставиною. Спрощений варіант контекстуального навчання полягає у дотриманні принципу відповідності змісту навчального матеріалу мовленнєвому рівню студентів. При застосуванні цих технології ефективними є групові та парні види роботи. Прикладами цього є: написання та редагування газети, виконання проекту, розігрування п'єс, створення навчальних фільмів тощо.

Навчання, орієнтоване на завдання, має комунікативний характер, але основою для комунікації є теж певний вид тексту, який дає інформацію для усного спілкування, яке, в свою чергу, дає поштовх до виконання письмового завдання. Наприклад, студенти прочитали інформацію щодо роботи певного англійського клубу спілкування. Під час усного обговорення студенти розігрують діалог між секретарем клубу та бажаючим записатися до нього, а при виконанні письмового завдання студенти мають заповнити письмову форму членства цього клубу на основі інформації, вже отриманої під час усної бесіди.

Одним з ефективних прикладів застосування інтегративних методів є урок-інтерв'ю. Відомо, що самим надійним показником ступеня оволодіння мовою є здатність студентів вести бесіду на задану конкретну тему, в цьому випадку - інтерв'ю. Урок-інтерв'ю - це своєрідний діалог з обміну інформацією. Під час такого типу уроків студенти вивчають певну кількість кліше і користуються ними в автоматичному режимі. Оптимальне поєднання структурних повторів забезпечує тривале та свідоме засвоєння лексичного матеріалу.

Залежно від поставленої мети та завдань тема уроку може бути поділена на підтеми. Але важливо пам'ятати, що під час діалогу має відбуватися обмін змістовною та цікавою для співрозмовників інформацією, інакше комунікація набуде лише формального характеру. Для того, щоб цього уникнути, ми застосовуємо елементи рольового діалогу, прикладом якого і є інтерв'ю. Для цього типу уроків необхідна тривала і свідома підготовка як викладача, так і студента. Студенти самостійно працюють над завданням: шукають інформацію, готують запитання, планують відповіді. Уроки-інтерв'ю сприяють розвиткові спонтанного мовлення, критичного мислення, творчої уяви, уміння слухати й спілкуватися, виховують культуру комунікації.

Застосування уроків-інтерв'ю логічно і творчо поєднується з проектними методиками навчання іноземної мови, оскільки під час виконання проекту студенти теж користуються певними мовними навичками, що об'єднані комунікативною темою та завданнями. Проектні методики цінні тим, що дають змогу студентам вирішувати комунікативні завдання та проблеми, які вимагають розмірковування над можливими шляхами вирішення саме іноземною мовою, концентрувати увагу на змісті висловлювання, де метою спілкування є чітко побудована думка. Таким чином вивчення іноземної мови набуває змісту та прямої функції - формулювання і висловлювання думок, а не вивчених граматичних кліше або фраз. Найчастіше такі проектні методи мають вигляд уроку-дискусії або дослідження. Під час проведення уроків-інтерв'ю, дискусії, дослідження інтегруються всі види мовленнєвої діяльності: усне спілкування, аудіювання, читання (попередня підготовка, вивчення матеріалу, вибір ролі та теми для спілкування) і письмо (письмове оформлення отриманої інформації під час інтерв'ю у вигляді газетної статті, звіту, пояснення тощо).

Підсумуючи зазначене вище, ми можемо стверджувати, що інтегративні технології ґрунтуються на діалозі та партнерстві . Основними перевагами інтегративного навчання є:

реалізація комунікативного підходу під час вивчення іноземної мови;

робота з автентичним матеріалом, що є реальним прикладом застосування лексичних і граматичних структур;

розвиток навичок критичного мислення як ефективного засобу створення комунікативної мотивації;

одночасний розвиток навичок аудіювання, говоріння, читання та письма у процесі роботи над проблемною ситуацією.

Зазнає змін і роль викладача від авторитарного предметоцентризму до колективного рівноправного зі студентами джерела знань. Тобто викладач є організатором та ініціатором самостійної активної пізнавальної діяльності студентів, інтерпретатором, а не транслятором знань, компетентним консультантом. Цілісний підхід до організації вивчення іноземної мови сприяє формуванню творчої, активної та гармонійної особистості засобами аутентичного середовища на заняттях та активній співпраці співучасників процесу комунікації.

Література

навчання іноземний мова освіта

1. Бутов В.Н. О некоторых проблемах синергетического анализа / В.Н. Бутов // Вісник Запорізького національного університету. - № 2. - 2008. - С. 19-23.

2. Винокурцева И.Г. Приёмы организации интерактивного чтения в философии Whole Language (“Язык как целое”) / И.Г. Винокурцева // Иностранные языки в школе. - 2005. - № 2. - С. 69-74.

3. Глазун М.А. Синергетика и проблемы обучения студентов иностранному языку / М. Глазун, М. Старостенков // Фундаментальные исследования. - Вип. 5. - М., 2006. - С. 47-48. [Электронный ресурс]. - Режим доступа : www.rae.ru/fs/?section=content&op=show_article&article_id=2012.

4. Методика навчання іноземних мов і культур: теорія і практики: підр. для студ. пед. і лінгв. універ. / Бігич О.Б., Бориско Н.Ф., Борецька Г.Е. та ін.; за заг. ред. С.Ю. Ніколаєвої. - К.: Ленвіт, 2013. - 590 с.

5. Огуй О.Д. Цілісний підхід до розуміння та навчання іноземної мови / О.Д. Огуй, А.І. Галіна // Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету. - № 3. - 2011. - С. 93-97.

6. Румянцева Е.С. Методологическая модель обучения микронавыкам чтения как основа освоения чтения и перехода к другим видам речевой деятельности / Е.С. Румянцева // Актуальные вопросы лингвистики и методики преподавания иностранных языков (2013) / Под общ. ред.: И.Ю. Щемелева. Вып. 5. - СПб.: Астерион, 2013. - С. 285-291.

7. Соколова Л.А. Реализация принципов философии “whole language” в обучении чтению на английском языке / Л.А. Соколова // Английский язык - всё для учителя. - № 1. - 2011. - С. 3-6.

8. Goodman К. Reading, writing and resonance: an experiential workshop for practitioners / Kennet Goodman, Greg Mannion, Angela Brzeski / Goodman К. // Research and Practice in Adult Literacy Journal. -2007. - V. 61. - P. 10-15.

9. Darn S. Content and Language Integrated Learning. A Lesson Framework. Teaching English Website. British Counsil / Darn S. // International Journal of Human Sciences ISSN: 1303-5134. [Электронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.teachingenglish.org.uk/think/methodology/clil_lesson.shtml. www.InsanBilimleri.com/en.

10. Peregoy S.F. Reading, writing, and learning in ESL: A resource book for K-12 teachers / Suzanne S. Peregoy, Owen Boyle // New York: Addison Wesley Longman, Inc. - 2001. - 528 p.

11. Rigg P. Whole Language in TESOL / Р. Rigg // TESOL Quarterly. - 1991. - 25 (3). - P. 521-542. Tompkins G.E. Literacy for the 21st century: A balanced approach. (5th ed.) / G. Tompkins. -Boston, MA : Pearson Education, Inc. - 2010. - 347 p.

Размещено на Allbest.ru