Особливості університетської освіти у Франції
Аналіз системи навчання у Франції, організованої за європейською схемою. Її три підсумкових рівня: ступінь Лісанс, ступінь Майстер, ступінь Доктор. Особливості та переваги французької університетської освіти, форми організації навчального процесу.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 03.03.2018 |
| Размер файла | 20,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Особливості університетської освіти у Франції
В умовах постійно зростаючих обсягів знань, інформації, інновацій, якісно нових технологій потребує системної зміни університетська освіта. Міжнародні організації (ЮНЕСКО, ВБ, ЄС), документи національного рівня наголошують на важливості дотримання базових принципів університету (фундаментальність, якість, неперервність і наступність освіти і науки, єдність навчання, досліджень і виховання, інтеграція у світове і національне освітньо-наукове співтовариство, відкритість, автономія) та виконанні його місії (надання високоякісної університетської освіти, виховання гармонійно розвиненої особистості, всебічний розвиток фундаментальних і прикладних наукових досліджень, поступова інтеграція у світовий освітянський простір, збереження кращих традицій вітчизняної системи освіти). (Ходикіна І. Ю. Університетська освіта в контексті інноваційного розвитку України, 2006). Зазначене вище спонукає до вивчення та запровадження кращих зразків зарубіжного досвіду університетської освіти.
Зокрема, варто звернутися до вивчення досвіду організації університетської освіти у Франції як країни, університети якої мають багатовікову історію. Найстаріший з них - університет Сорбонна, заснований ще в 1215 році. Досвід університетів Франції можна було б запозичити, зберігаючи при цьому національні традиції вищої освіти, що допомогло б у виробленні нових підходів до організації навчання у вищих навчальних закладах України і підготовки фахівців міжнародного рівня.
Дослідженню особливостей системи вищої освіти у Франції присвячені праці О.А. Бочарової, О.В. Голотюк, Л. І. Зязюн, О. Джуринського, В.П. Лащихіної, О.В. Лубянського, Н.А. Рудницької, О. Хміль та ін. Ця проблема відображена також у великій кількості електронних джерел. Водночас проблема університетської освіти як важливої складової вищої освіти Франції, що зазнала у 2005 році значних змін відповідно до Болонських угод, залишається актуальною та недостатньо розробленою.
З огляду на викладене, метою статті є дослідження особливостей сучасної університетської освіти у Франції.
Ядро системи вищої освіти Франції складають університети - приблизно 70 державних університетів (є ще й приватні). До їх складу входить 800 факультетів, тобто структурних підрозділів, які називаються Uites de Enseignement et de Recherche (UER), до яких, в свою чергу, приєднані профільні інститути (як правило, монодисциплінарні), школи (мультидисциплінарні, для підготовки фахівців вузького профілю) і лабораторії (для проведення наукових досліджень).
У 2005 році всі університети Франції перейшли на багаторівневу систему вищої освіти, що передбачає бакалавріат і магістратуру. Це сталося не випадково, так як саме Франція була головним ініціатором створення єдиного загальноєвропейського простору в галузі вищої освіти, угоду про який було офіційно підписано в Болоньї.
Для студентів дана подія створила безліч нових освітніх можливостей і перспектив, включаючи студентські обміни, участь в програмах подвійного диплому, стажування в різних країнах Європи, але головне - загальноєвропейське визнання дипломів і університетських ступенів.
У Франції першим ступенем вищої освіти є ступінь бакалавра (диплом, який видається відразу після здобуття середньої освіти): він дозволяє продовжити навчання в університеті. Отримання загальної університетської освіти складається з декількох циклів, організованих за європейською схемою навчання, яка передбачає три підсумкових рівня: ступінь Лісанс, ступінь Майстер, ступінь Доктор (ЛМД).
Організація навчання в університеті характеризується:
- архітектурою трьох навчальних ступенів (або рівнів), ЛМД, що передбачає існування трьох підсумкових рівнів, ступеня Лісанс (Л1, Л2, Л3) з навчанням протягом шести семестрів, ступеня Майстер (М1, М2) з навчанням протягом чотирьох семестрів, і ступеня Доктор, для отримання якої робота над дисертацією триває протягом шести семестрів;
- поділом навчальних занять на семестри (з проходженням практики в кінці кожного семестру) і навчанням, розділеним на одиниці (ЕО), при цьому освітні одиниці можуть відповідати різним предметам або об'єднувати кілька дисциплін, і підрозділяються на профільні (або обов'язкові) ЕО, факультативні (або другорядні) ЕО і вільні ЕО;
- організацією за галузями знань (що об'єднують кілька предметів), спеціалізаціями (що дозволяє визначити головний навчальний напрямок), і спеціальностями (що підкреслюють деякі особливості спеціалізацій та уточнюють компетенції, набуті студентом за час навчання). Даний освітній тип організації навчання визначає нову класифікацію дипломів;
- підтвердження отриманих знань за допомогою кредитів: по закінченні кожного триместру студенту, в залежності від отриманих їм результатів, присвоюється певна кількість кредитів (або ETCS, «Європейська Система Перекладу Кредитів»). Кредит - це нова одиниця вимірювання знань, набутих студентом, яка визначається за результатами прослуханих лекцій, підтверджених здачею іспитів, практичних занять, курсових робіт, стажувань, рефератів, проектів тощо. Кредити застосовуються до всіх форм навчання; всі кредити (ETCS) є перевідними в Європейському просторі і накопичуються довічно; кожному рівню (або ступеню), відповідає точний рівень кількості кредитів (або ETCS).
Даній новій організації навчання відповідають три університетські ступені: «L», тобто ступінь Лісанс; ступінь Лісанс присвоюється після закінчення шести семестрів (або 3-х років: Л1, Л2, Л3) вищої освіти та після присудження 180 навчальних кредитів ETCS (30 кредитів за семестр). Існує два типи ступеня Лісанс: ступінь Лісанс загальної університетської освіти, яка організована за навчальними напрямками (право, економіка, література, науки і технології, гуманітарні науки, мистецтва тощо), потім в залежності від спеціалізацій і спеціальностей, вибір яких уточнюється в кінці 3 - го триместру, отримання даного ступеня є допуском до ступеня Майстер; і ступінь Лісанс в галузі професійної освіти, що є прямим допуском до професійної діяльності.
«M», тобто ступінь Майстер; вона присвоюється після закінчення чотирьох семестрів (або 2 років: M1, M2) і після присудження 120 додаткових навчальних кредитів (в цілому зі ступенем Лісанс: 300 кредитів). На початковому етапі навчального циклу Майстер студент вибирає профільну спеціалізацію (спеціалізації можуть співвідноситися лише з однією дисципліною, з сукупністю дисциплін або з сферою професійної діяльності). Даний ступінь закінчує професійний цикл з присудженням диплома про повну вищу освіту для входження в активну професійну діяльність, або має на меті наукову діяльність з присудженням диплома Майстер в галузі наукових досліджень з подальшим продовженням освіти з метою отримання ступеня Доктора. Вибір орієнтації навчання в циклі Майстер проводиться в різні моменти освітнього курсу в залежності від університетів.
«D», тобто ступінь Доктор; ця освітня ступінь є доступною після отримання ступеня Майстер в галузі наукових досліджень, вона передбачає підготовку протягом мінімум шести семестрів (3 роки) і підтверджується наявністю загальної суми в 480 кредитів, отриманих протягом усього терміну навчання. У програму включені оригінальні дослідницькі роботи, що здійснюються при науково - дослідних лабораторіях університетів. Крім дослідницької діяльності і написання дисертаційного дослідження, докторанти проходять навчання в докторантурі (Система высшего образования во Франции. Общее университетское образование // [Електронний ресурс]).
З 2006 року в рамках реформи системи вищої освіти Франції LMD (Ліценціат - Майстер - Доктор) у французьких університетах можна отримати нижченаведені основні державні дипломи про вищу освіту:
Диплом Ліценціата (Licence 3), що присуджується після трьох років навчання в університеті (відповідає вітчизняному диплому наукового ступеня бакалавра);
Диплом Майстра 1 (Master 1 (M1), колишній диплом Maоtrise), що присуджується після отримання диплома ліценціата і одного додаткового року навчання (відповідає вітчизняному диплому наукового ступеня спеціаліста);
Диплом Майстра 2 з наукових досліджень (Master 2 Recherche, колишній диплом DEA) і диплом Майстра 2 по професійної діяльності (Master 2 Professionnel, колишній диплом DESS), що присуджуються після отримання диплома ліценціата і після закінчення двох років додаткового навчання (відповідають вітчизняному диплому наукового ступеня магістра);
Диплом доктора наук (Doctorat), що присуджується після восьми років навчання в університеті (Система высшего образования во Франции. Общее университетское образование // [Електронний ресурс]).
Зміни в системі вищої освіти Франції були проведені відповідно до Болонської декларації, спрямованої на створення єдиного європейського освітнього простору, а також забезпечення мобільності студентів і викладачів, взаємне визнання дипломів про вищу освіту.
Аналіз наукових джерел дозволяє виділити особливості університетської освіти у Франції:
- університетська освіта у Франції ґрунтується на принципах Болонського процесу і складається з трьох етапів, кожен з яких закінчується видачею диплома;
- французький диплом про повну загальну середню освіту Baccalaureat Franзais (BAC) дає право випускникам французьких шкіл (ліцеїв) вступати до університетів Франції без вступних іспитів;
- університетська державна освіта практично безкоштовна, оскільки Франція щорічно витрачає більше 23% державного бюджету на освіту, що складає у середньому 10 тисяч євро дотацій на одного студента. Це дозволяє не підвищувати суму реєстраційного внеску (170-550 євро на рік), який незмінно є найнижчим у світі,
- держава гарантує всебічний контроль і вимогливість до якості навчання і видання дипломів. Вже після першого року навчання в університетах проходить сувора селекція кращих студентів, які переходять на наступний курс навчання. Така система діє після кожного курсу, тобто відбирають найсильніших та найбільш витривалих студентів, котрі в майбутньому здобувають університетську освіту. Тому французькі дипломи визнаються у всьому світі;
- державна освітня політика країни будується виключно на принципах рівності і, як наслідок, іноземні студенти мають такі ж права і обов'язки, що й французькі громадяни: однакові вимоги щодо зарахування; оплата реєстраційного внеску; пільги соціального та медичного забезпечення; отримання місця у гуртожитку або фінансової допомоги при наймі житла; участь у місцевому університетському самоврядуванні та суспільному житті; отримання стипендії та диплома державного зразка.
Як і в будь-якій іншій європейській освітній системі, організація навчального процесу у Франції має свої особливості. Розглянемо їх.
Академічний рік у Франції розпочинається у вересні чи жовтні і закінчується у травні або у червні залежно від навчального закладу та обраної спеціальності. Він складається із двох семестрів. Студент сам складає свій індивідуальний навчальний план, доповнюючи обов'язкові предмети факультативними дисциплінами на вибір. Заняття проводяться у формі лекцій та практичних занять, але наголошується на самостійній роботі студентів, для якої створені усі умови (бібліотеки, бази даних, комп'ютеризовані робочі місця для студентів тощо).
Лекційні заняття проходять в аудиторіях-амфітеатрах, розрахованих на 100 - 1000 студентів. Уміння резюмувати викладене та робити синтез є неодмінною складовою навчального процесу. Досить часто матеріал лекцій викладач видає у брошурах, які допомагають студентам у підготовці до екзаменів.
Практичні заняття включають практичні роботи та семінарські заняття. На практичних заняттях студенти організовані у невеликі групи, щоб опанувати та поглибити теоретичні знання, отримані на лекціях. Ці заняття є обов'язковими на відміну від лекційних, де присутність не відмічається.
В університетах заняття організовані за модульною системою (тематичними блоками). Студент накопичує певну кількість модулів протягом усього навчання і в подальшому в дипломі зазначається кількість пройдених модулів: одні є обов'язковими, інші залежать від вибору студента.
Протягом навчального року проходить постійний контроль знань у вигляді невеликих тестів, який дає можливість оцінити отримані знання з навчальних дисциплін. Екзаменаційна сесія являє собою перевірку знань з багатьох дисциплін протягом кількох днів. Повноцінні екзамени організовуються двічі на рік (Хміль О. Особливості системи вищої освіти у Франції, 2010).
Оцінювання отриманих знань зазвичай проводиться за 20-бальною шкалою: від 20 (найвища) до 0 (найнижча): 16-19 - дуже добре й відмінно, 14-15 - добре, 12-13 - досить добре, 10-11 - задовільно (прохідні бали), нижче 10 - незадовільно.
Особливістю більшості університетів є те, що вони організовують багато вільних і платних лекційних курсів актуального змісту для дорослих. Поряд із вечірнім навчанням є й дистанційне (понад 30 тис. студентів у 23-х університетах і Національному центрі заочної освіти).
Ще однією особливістю французької освіти є поширення «вільних слухачів» - дорослих людей, які за символічну плату (за користування бібліотеками, лабораторіями тощо) можуть відвідувати за власним бажанням академічні програми університетів, але без права складати іспити й отримувати диплом про вищу освіту (Лубянський О.В. Особливості системи вищої освіти у Франції, 2009).
Висновок. У процесі проведеного дослідження з'ясовано, що сучасний етап оновлення університетської освіти у Франції, його сутність і особливості структурних перетворень відбуваються з урахуванням основних положень Болонського процесу, але зі збереженням національних традицій та ідентичності власної системи освіти. Сучасна університетська освіта у Франції має свої особливості. Переважна більшість абітурієнтів з дипломом бакалавра обирають університет як найбільш доступний шлях здобування вищої освіти через відсутність вступних іспитів. Оскільки кожний цикл університетського навчання завершується відповідним дипломом, який дозволяє знайти непогану роботу, не всі студенти проходять повний курс навчання в університеті. Залишаються ті, які планують пов'язати життя з науково-дослідницькою роботою. Університетська освіта у Франції є ефективною і може стати зразком для наслідування за багатьма показниками. Залишаючись доступною для більшості людей, відносно «дешевою» і прозорою, вона відзначається відкритістю, реалізацією права рівного доступу осіб до всіх циклів освіти, високим рівнем знань і вмінь випускників.
Література
навчання університетський освіта
1. Лубянський О.В. Особливості системи вищої освіти у Франції / О.В. Любянський // Педагогічна освіта: теорія і практика: зб. наук. праць - К.: Видавництво ВД «Екмо», 2009. - Вип. 3. - С. 130-133.
2. Система высшего образования во Франции. Общее университетское образование // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.vparis.net/vysshee-obrazovanie-vo-frantsii/sistema-vysshego-obrazovaniya - frantsii.html
3. Студентський історико-педагогічний альманах. Випуск 2. Історія університетської освіти: виникнення, становлення, розвиток: збірн. наук. праць молодих дослідн. / за ред. О. Є. Антонової, В.В. Павленко. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2013. - 308 с.
4. Хміль О. Особливості системи вищої освіти у Франції / О. Хміль // Молодь і ринок №9 (68), 2010 - С. 95-99.
5. Ходикіна І. Ю. Університетська освіта в контексті інноваційного розвитку України: Автореф. дис… канд. екон. наук: 08.09.01 / І. Ю. Ходикіна / НАН України. Ін-т регіон. дослідж. - Л., 2006. - 21 с.
6. Йtudies а l'Universitй de Strasbourg/ Droit, Йconomie, Gestion et Sciences politiques et sociale // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.unistra.fr/index.php? id=18710
7. Vlasova V. (2014). Organization of HigherEnvironmental Education in Universities of Ukraine andFrance: Comparative Pedagogical Analysis. ComparativeP rofessional_Pedagogy journal (4), pp. 116-122, DOI:10.2478/rpp-2014-0029
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Основні принципи Болонської декларації. Ступеневість та доступність вищої освіти у Великій Британії. Принципи організації вищої освіти у Франції. Цикли університетської освіти у Франції. Ступеневість освіти та кваліфікації у польській вищій освіті.
реферат [21,4 K], добавлен 29.09.2009Система освіти Франції як своєрідна лабораторія, де проходять перевірку життям сучасні тенденції розвитку освіти. Етапи навчання. Початкова школа – обов’язковий і безкоштовний етап для дітей 6-11 років. Школи, коледжі, університети та мовні школи Франції.
курсовая работа [82,1 K], добавлен 20.05.2011Специфічні риси середньої освіти Франції, особливості децентралізованої системи управління нею у Франції. Стандарти як складова механізму забезпечення якості освіти в державі, оцінка їх практичної ефективності, зміст і напрямки реформування змісту.
курсовая работа [54,6 K], добавлен 24.10.2015Університет – класичний та найстаріший тип вищого навчального закладу. Значення університетської освіти в Болонському процесі. Організація навчального процесу в університеті: інфраструктура закладу, студентське самоврядування, індивідуалізація навчання.
методичка [81,7 K], добавлен 28.02.2011Дослідження національної специфіки та особливостей сучасної системи французької освіти. Перевага державних навчальних закладів і безкоштовність навчання для всіх. Характеристика видів вищих навчальних закладів України. Доступ громадян до вищої освіти.
реферат [31,2 K], добавлен 29.11.2012Особливості формування студентського контингенту навчального закладу вищої фізкультурної освіти. Прийом слухачів на підготовче відділення. Права і обов’язки студента вищого навчального закладу. Організація виховного процесу у вищому закладі освіти.
реферат [12,0 K], добавлен 03.01.2010Аналіз виробничого навчання: суть, особливості організації та місце в закладах професійної освіти. Основні принципи, системи і методи організації виробничого навчання. Роль практичних занять у навчанні. Розробка уроку для формування практичних навичок.
курсовая работа [48,4 K], добавлен 24.10.2010Розвиток системи навчання в нинішніх умовах та необхідність безперервної, гнучкої, модульної, самостійної, випереджаючої, розподіленої освіти. Принципи, ідеї і інструменти відкритого навчання. Рівноправна альтернатива існуючої класичної системи освіти.
эссе [13,8 K], добавлен 23.03.2014Дидактика в системі педагогічних наук. Пізнавальний процес: особливості та структура. Контроль, перевірка знань і навичок учнів. Дидактична технологія - основа оптимізації навчального процесу. Зміст освіти в сучасній школі, форми організації навчання.
монография [704,3 K], добавлен 15.07.2009Вивчення особливостей системи вищої освіти, яка може бути унітарною або бінарною, однорівневою або дворівневою. Вчені ступені у Великобританії та Німеччині. Вимоги вступу до ВНЗ, особливості навчального процесу. Роль Болонського процесу для систем освіти.
реферат [30,6 K], добавлен 15.12.2012
