Формування лексичної компетентності в студентів вищих медичних навчальних закладів на заняттях з української мови як іноземної

Размещено на http://www.allbest.ru

ФОРМУВАННЯ ЛЕКСИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В СТУДЕНТІВ ВИЩИХ МЕДИЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ НА ЗАНЯТТЯХ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ

Зоряна РОДЧИН,

кандидат філологічних наук,

доцент кафедри мовознавства

Івано-Франківського національного

медичного університету

У статті окреслено процес формування лексичної компетентності з української мови як іноземної в студентів-медиків. Важливого значення надано таким чотирьом видам мовленнєвої діяльності, як говоріння, письмо, читання, аудіювання. Обґрунтовано передумови виникнення комунікативних ситуацій, які спільно з комунікативними вправами складають обов'язковий компонент контенту (змісту) навчального курсу для студентів-іноземців.

Ключові слова: компетентність, лексична компетентність, лексична одиниця, аудіювання, комунікативне читання, говоріння, письмо.

лексичний український мова іноземний студент

В статье рассматривается процесе формирования лексической компетентности по украинскому языку как иностранному в студентов-меди- ков. Особое значение уделяется таким четырем видам речевой деятельности, как чтение, говорение, письмо, аудирование. Обосновываются предпосылки возникновения коммуникативных ситуаций, которые наряду с коммуникативными упражнениями составляют обязательный компонент контента (содержания) ученого процесса для студентов-иностранцев.

Ключевые слова: компетентность, лексическая единица, аудирование, коммуникативное чтение, говорение, письмо.

The object of this research work is the process of lexical competence of Ukrainian language as a foreign language building among medical students. Extremely important attention is paid to four types of speech activities. Prerequisites of communicative situations origin are found out. These situations as well as communicative exercises are the compulsory content component of educational process for foreign students.

Key words: competence, lexical unit, listening comprehension, communicative reading, speaking, spelling.

Інтеграція України у світовий простір, бажання стати повноправним членом ЄС, скасування позаблокового статусу вкотре викликають неабияку зацікавленість нашою державою з боку іноземців. Водночас це зумовлює зростання їхнього інтересу стосовно можливості здобуття освіти (зазвичай медичної чи технічної) в українських вищих навчальних закладах. Однак варто зауважити, що відповідно до Конституції України, навчання студентів-іноземців здійснюється державною мовою. Отже, цілком виправданим є обов'язкове викладання предмета «Українська мова як іноземна», який на сьогоднішній день має «методичну» традицію.

У цьому сенсі варто згадати фундаментальні дослідження О. Зелінської, Д. Мазурик, З. Мацюк, М. Розумейка, Б. Сокола, Н. Станкевич та інших. Заслуговують на увагу й розробки таких вітчизняних практиків, як В. Вінницька, Н. Плющ [1], А. Чистякова, Л. Селівестрова, Т. Лагута [10], Н. Зайченко [3] та ін.

Метою нашої статті є обґрунтування поняття «лексична компетентність» студен- тів-іноземціввищих медичних навчальних закладів; виокремлення чинників, що сприяють формуванню вищезазначеного поняття.

Задля досягнення поставленої мети передбачаємо розгляд наступних завдань:

уточнити термін «лексична компетентність»;

з'ясувати лінгводидактичні засади формування вищезгаданого поняття;

визначити методичні підходи, що ефективно впливають на формування лексичної компетентності майбутніх лікарів під час аудитор- них занять із української мови як іноземної.

Словник іншомовних слів так трактує термін «компетентність»: «Поінформованість, обізнаність, авторитетність» [8, с. 345]. У свою чергу науковець Ірина Черних під компетентністю розуміє «особистісну характеристику студента, здатність, засновану на набутих ним знаннях, його життєвому та навчальному досвіді, цінностях і схильностях» [9, с. 6].

Що ж стосується лексичної компетентності, то ми розуміємо її як значущу інтегральну якість студента-іноземця, що знаходить своє оприявлення в загальній здатності та готовності до користування лексичними засобами, закономірностями їх функціонування задля побудови, розуміння мовленнєвого висловлювання в контексті професійної діяльності лікарів, а також збагачення словникового запасу майбутніх медиків, зокрема термінологічною лексикою, на основі професійно орієнтованих текстів і фахових словників.

Н. Гез, І. Зимня, Т. Капітонова, А. Шамов зауважують, що лексичний компонент є превалюючим у вивченні мов, а формування лексичної компетентності - одним із домінуючих факторів сприймання та засвоєння мови іноземної. Власне, вичленовуючи системотворчу роль іншомовного слова, погоджуємося із трактуванням Тамари Кудіної, що воно забезпечує, «по-перше, мінімальний контакт між співрозмовниками; по-друге, будь-яке іншомовне слово є «зародком» майбутнього висловлення, формує його тему; по-третє, воно може виступати в ролі регулятора асоціативно-вербальних мереж, які активізують свідомість учасників розмови, викликаючи із семантичної пам'яті інші слова та граматичні структури, необхідні для здійснення мовленнєвого задуму, для вирішення комунікативного завдання; по-четверте, слово бере активну участь у процесах мислення, результати якого фіксуються у свідомості людини за допомогою того ж таки слова, але у вигляді суджень, понять, категорій і концептів» [5, с. 8].

Так, проаналізувавши наукові джерела та методичну літературу, варто відзначити, що становлення лексичної компетентності відбувається завдяки повторенню нових лексичних одиниць у репродуктивному та продуктивному мовленні в усіх видах мовленнєвої діяльності (говорінні, аудіюванні,читанні та письмі). Зокрема, в процесі навчання аудіювання формуються такі лексичні вміння та навички, як виділення слова в мовленнєвому потоці, ідентифікація слухового образу слова, співставлення звукової форми слова з його значенням, встановлення контекстуальних зв'язків, а звідси - уточнення лексичного значення слова та його граматичної категоризації. Прикладом цього може слугувати вправа 1 з теми «Гіппократ - батько медицини».

Вправа 1. Прослухайте текст. Виконайте тести.

Медична практика Гіппократа надзвичайно багата на екзотичні методи. Він широко застосовував обкурювання хворих органів, лікування за допомогою порошку зі спалених частин тварин, найрізноманітніші олії, осляче молоко, оленячі роги, жовч і шерсть різних тварин, товчені мінерали, настої на вині. Загалом у лікувальній практиці використовував понад 200 цілющих трав, які дарує людині для профілактики та лікування хвороб матінка-природа.

Тести

Що стосується читання, то вважаємо його не менш важливим у вивченні української мови як іноземної, позаяк вбачаємо у ньому передусім практичне застосування: читання з частковим та повним розумінням тексту, читання з вибірковим вилученням інформації, читання з метою виконання завдань із граматики. Таке читання називають комунікативним. Із метою закріплення цього виду роботи пропонуємо вправу 2.

Вправа 2. Прочитайте міні-текст. Розставте розділові знаки. В останньому реченні зазначте частиномовну приналежить кожного слова. Зробіть повний морфологічний розбір виділених слів.

Вуха людини яка щодня слухає гучну музику страждають від шуму подібно до людини яка працює на фабриці. Деякі моделі МРЗ-плеєрів спотворюють звук і меломан постійно чує грюкіт наче при зльоті літаків. Медики вважають якщо вухо постійно перенавантажувати то через п 'ять років меломан почне глухнути а активні користувачі МРЗ-плеєрів ризикують взагалі втратити слух.

Безперечно, при вивченні будь-якої іноземної мови домінуючим є говоріння, адже, на думку Ірини Зимньої, «мова - це не лише процес спілкування і говоріння, мова - це спосіб формування та формулювання думки в самому процесі мовленнєвої діяльності, зокрема говоріння» [4, с. 58].

Навчання іншомовному говорінню виокремлює «наявність» предмета, тобто міркування, що й визначає змістову сутність висловлювання студента. Як стверджують Л. Виготський, А. Лурія та О. Леонтьев, умовою реалізації говоріння є наявність мовленнєвих автоматизмів (мовленнєвих навичок): граматичних, лексичних, вимовних (артикуляційних та інтонаційних). Прикладом цього може слугувати вправа 3.

Вправа 3. Прочитайте. Дайте відповіді на репліки-запитаиня лікаря, використовуючи при цьому лексику, що стосується захворювання чи ушкодження м 'язів. Завершіть діалог.

Пацієнт: Здрастуйте. Можна увійти?

Лікар: Доброго дня. Проходьте, будь ласка. Що вас турбує?

Пацієнт: