Роль практичної підготовки студентів вищих навчальних закладів у формуванні професійної компетентності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Роль практичної підготовки студентів вищих навчальних закладів у формуванні професійної компетентності

Старих Л.В. докторант Міжрегіональної академії управління персоналом

Анотація

практичний підготовка студент

Проблема практичної підготовки студентів вищих навчальних закладів є актуальною, оскільки вирішення важливих завдань соціально-економічного розвитку, освіти й культури в Україні можливе тільки за умови висококваліфікованих фахівців-професіоналів, спроможних забезпечувати ефективність своєї праці. Визначено перспективні напрямки удосконалення практичної підготовки, формування у студентів професійної компетентності та підвищення їх фахової майстерності

Аннотация

Развитие системы высшего образования Украины требует от высших учебных заведений усовершенствования практической подготовки студентов, которая является базовой ценностной ориентацией специалиста, содержит в себе совокупность взаимозависимых установок на отношение к самому себе, к коллегам, работодателям, к организации и представляет собой важнейшую содержательную характеристику профессиональной компетентности будущего специалиста.

Annotation

Development of the system of higher education of Ukraine requires from higher educational establishments the improvement of practical preparation of students, which is the base valued orientation of specialist, contains the aggregate of interdependent options on attitude toward itself, to the colleagues, employers, to organization is major rich in content description of professional competence of future specialist.

Посилення практичної спрямованості навчання студентів являється важливим аспектом оптимізації підготовки студентів у вищих навчальних закладах на сучасному етапі. Основне завдання вищого навчального закладу - це формування у випускника здатності перетворювати фундаментальні та прикладні знання на професійні функції.

Про необхідність підвищення професійної компетентності випускників вищих навчальних закладів наголошується у Законах України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті.

Важливо зауважити, що у наш час у науці відсутній однозначний підхід до визначення понять «компетентність», «професійна компетентність».

Так, у тлумачному словнику С.І. Ожегова компетенція визначається як “коло питань, в яких хто-небудь добре обізнаний; коло чиїхось повноважень, прав” [6, с. 289]. У “Новому тлумачному словнику української мови” слово “компетенція” трактується як “добра обізнаність із чим-небудь; коло повноважень якої-небудь організації, установи, особи” [4, с. 874]. С.Е. Шишов та В.А. Кальней поняття компетенції визначають через поняття здатності: “компетенція - це загальна здатність, яка ґрунтується на знаннях, досвіді, цінностях, нахилах, які набуваються завдяки навчанню” [8, с. 362].

Ю.Г. Татур дає таке означення компетентності: “Компетентність спеціаліста з вищою освітою - це проявлені ним на практиці прагнення і здатності (готовність) реалізувати свій потенціал (знання, уміння, досвід, особистісні якості та ін.) для успішної творчої (продуктивної) діяльності в професійній і соціальній сфері, усвідомлюючи її соціальну значущість і особисту відповідальність за результати цієї діяльності, необхідність її постійного удосконалення” [5, c. 9].

Дослідник В. Адольф стверджує, що «професійна компетентність - це складне утворення, що вміщує комплекс знань, умінь, властивостей і якостей особистості, що забезпечують варіативність, оптимальність та ефективність побудови навчально-виховного процесу» [1 , с. 118].

Дослідник В. Кричевський визначає професійну компетентність як сукупність певних ознак: наявність знань для успішної діяльності; усвідомлення значущості вказаних завдань для майбутньої професійної діяльності; набір операційних умінь; володіння алгоритмами вирішення професійних завдань; здатність до творчості у вирішенні професійних завдань [3, с. 67].

Таким чином поняття професійна компетентність є складним та означає володіння професійною діяльністю на достатньо високому рівні, здатність проектувати свій подальший професійний шлях; користування прийомами професійного спілкування та усвідомлення соціальної відповідальності за результати своєї роботи; володіння прийомами особистісного самовираження та саморозвитку в рамках професії, готовність до професійного зростання, позитивне ставлення до майбутньої професійної діяльності. Протягом навчання компетентність студентів вищих навчальних закладів зростає через засвоєння теоретичних знань, оволодівання різними практичними методами роботи, прояву професійної критичності мислення.

Доцільно більш докладно розглядати саме роль практичної підготовки у формування професійної компетенції майбутніх фахівців. Тому, що на сьогоднішній день у загальній системі підготовки студентів вищих навчальних закладів така складова, як практичні заняття, не мають конкретизованої, комплексної спрямованості на набуття професійно-орієнтованих практичних умінь та навичок; існує явний розрив між теорією та практикою.

У 2011 р. було проведено анкетування 125 студентів Міжрегіональної Академії управління персоналом (випускників цього року) з різних напрямів підготовки. На запитання про те, що ускладнює проходження практики на підприємстві, отримали такі дані:

- недостатнє технічне оснащення бази практики - 32,2%;

- відсутність відповідних об'єктів практики - 23,3%;

- недостатня консультативна допомога з боку спеціалістів від виробництва та незацікавленість керівників практики від підприємства у роботі студентів - 50,5%.

Після проходження практики та контактів з працюючими спеціалістами у студентів змінюється оцінка своїх професійних якостей таким чином:

- посилюється критичне ставлення до своїх знань, умінь і навичок, професійної майстерності;

- підвищується вимогливість до особистої компоненти;

- знижується уявлення про себе як підготовленого спеціаліста;

- певним чином змінюється відношення до обраної професії.

Вважають рівень своєї практичної підготовки достатнім 68% студентів, а незадоволені ним, відповідно 32%.

За допомогою Центру організації практики, працевлаштування студентів та роботи з випускниками Міжрегіональної Академії управління персоналом було проведено опитування серед керівників підприємств, що є базами практик студентів. Більшість роботодавців вважають, що студенти-практиканти в навчальному закладі отримали достатню практичну та теоретичну підготовку, але потрібно підсилити економічну та комп'ютерну підготовку. Недоліки у підготовці випускників вони визначили таким чином:

1. Не завжди є бажання працювати за фахом.

2. Не досить високий рівень підготовленість до роботи в колективі.

3. Інколи не достатній рівень теоретичних знань та практичних умінь.

4. Відсутність ініціативи з боку випускника.

5. Низький рівень організованості випускника.

З метою покращення умов проведення практики та поліпшення підготовки студентів вищих навчальних закладів до майбутньої професійної діяльності необхідно:

- проводити комплекс робіт з вивчення потреби фахівців тієї чи іншої спеціальності в роботодавців;

- укладати середньострокові (до трьох років) та довгострокові (до п'яти років) договори про забезпечення студентів вищих навчальних закладів базами практики;

- максимально наблизити навчальні плани та робочі навчальні програми вищих навчальних закладів до вимог майбутнього місця роботи;

- розробити та запровадити систему ранньої адаптації випускників на первинних посадах;

- забезпечити проведення практики у модернізованих підприємствах, де є сучасна техніка, обладнання, устаткування, застосовуються сучасні технології в виробництві;

- сприяти співпраці між викладачами-керівниками практики від кафедри та керівниками практики від виробництва щодо підготовки посібників, методичних рекомендацій, проводити науково-дослідну роботу та впроваджувати новітні технології в рамках курсового та дипломного проектування;

- залучати фахівців-практиків, керівників різних рівнів до викладання окремих дисциплін, спецкурсів, участі у фахових конференціях, круглих столах тощо.

Особливо велика роль у розвитку практичної підготовки студентів вищих навчальних закладів належить науково-дослідній роботі. Слід зазначити, що у вищих навчальних закладах визначені такі головні завдання науково-дослідної роботи студентів:

- прищеплення студентам початкових систематичних навичок виконання теоретичних та експериментальних науково-дослідних робіт;

- стійке й глибоке засвоєння знань із спеціальних дисциплін;

- розвиток аналітичного мислення, здатності до творчої роботи за фахом, розширення кругозору;

- вироблення умінь використовувати теоретичні знання для розв'язання певних практичних завдань;

- формування потреби та уміння самостійно поповнювати свої знання за фахом [7, с. 228].

Студентів необхідно залучати до науково-дослідної роботи ще з перших курсів. Тому, що студентська науково-дослідна робота сприяє не лише вдосконаленню навчального процесу, а й розкриває студентам широке коло різноманітних наукових проблем, розширює світогляд, виховує у майбутнього фахівця уміння спостерігати, аналізувати, формувати практичні уміння, виховувати риси фахівця-дослідника [2, с. 235].

Отже, через професійно орієнтоване навчання студентів (із залученням їх до практичної діяльності та науково-дослідної роботи) і формування професійних ціннісних орієнтирів можливе забезпечення в подальшому розвитку та вдосконалення професійних умінь.

Розвиток системи вищої освіти України вимагає від вищих навчальних закладів удосконалення практичної підготовки студентів, яка є базовою ціннісною орієнтацією фахівця, містить у собі сукупність взаємозалежних установок на ставлення до самого себе, до колег, роботодавців, до організації й представляє собою найважливішу змістовну характеристику професійної компетентності майбутнього фахівця.

Література

1. Адольф В.А. Профессиональная компетентность современного учителя: монография / Красноярский Гос. университет / В.А. Адольф. - Красноярск: КрГУ, 1998. - 286 с. , с. 118.

2. Василина М., Майборода В. Актуальні проблеми практичної підготовки студентів вищої школи україни// Проблеми підготовки сучасного вчителя № 2.- 2010, с.233-237.

3. Кричевский В.Ю. Профессиограмма директора школы. Проблемы повышения квалификации руководителей школ / В.Ю. Кричевский. - М. : Педагогика, 1987. - 212 с. , с. 67.

4. Новий тлумачний словник української мови(у трьох томах). том 1, А - К /Укладачі: В.В. Яременко, О.М. Сліпушко. - Київ, Вид-во “АКОНІТ”, 2006. - 926 с., с. 874.

5. Овчарук О. Компетентності як ключ до оновлення змісту освіти. /»Директор школи. Україна» №3-4 - 2005, c. 9.

6. Ожегов С.И. Словаь русского языка: 70000 слов / Под ред. Н.Ю. Шведовой. - 23-е изд., испр. - М.: Русский язык, 1990. - 917 с., с. 289.

7. Про підсумки діяльності вищих навчальних закладів у 2009 р. та основні завдання на 2010 рік. З доповіді 22 квітня 2010 р. на засіданні підсумкової комісії у Харкові // Освіта. - 2010. - 21-28 квітня. - № 19-20 (5402-5403).

8. Шишов С.Е., Кальней В.А. Школа: мониторинг качества образования. М.:Педагогическое общество России, 2000. - 316 с., с. 362.

Размещено на Allbest.ru