Роль сім’ї у формуванні фінансово компетентної особистості

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 37.018.1:33

РОЛЬ СІМ'Ї У ФОРМУВАННІ ФІНАНСОВО КОМПЕТЕНТНОЇ ОСОБИСТОСТІ

Олександр Шпак, доктор педагогічних наук, професор Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, м. Київ Світлана Булавенко, кандидат педагогічних наук, вчитель економіки та географії

Ніжинської гімназії №3 Наталія Примаченко, кандидат педагогічних наук Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

У статті розкривається роль сім'ї у формуванні фінансово компетентної особистості. Розглядаються практичні вправи та основні вимоги до фінансового виховання в сім'ї. Особлива увага звертається на помилки батьків при фінансовому вихованні своїх дітей.

Ключові слова: фінансове виховання, фінансова грамотність, фінансова освіта.

Стаття надійшла до редакції 16.12.2016

фінансовий виховання дитина сім'я

Александр Шпак, доктор педагогических наук, профессор Национального педагогического университета имени М.П. Драгоманова, г. Киев Светлана Булавенко, кандидат педагогических наук, учитель экономики и географии

Нежинской гимназии №3 Наталья Примаченко, кандидат педагогических наук Дрогобычский государственный педагогический университет имени Ивана Франко

РОЛЬ СЕМЬИ В ФОРМИРОВАНИИ ФИНАНСОВО КОМПЕТЕНТНОЙ ЛИЧНОСТИ

В статье раскрывается роль семьи в формировании финансово компетентной личности. Рассматриваются практические упражнения и основные требования к финансовому воспитанию в семье. Особое внимание обращается на ошибки родителей при финансовом воспитании своих детей.

Ключевые слова: финансовое воспитание, финансовая грамотность, финансовое образование.

Olexander Shpak, Doctor of Sciences (Pedagogy), Professor, Mykhaylo Drahomanov National Pedagogical University, Kyiv Svitlana Bulavenko, Ph.D. (Pedagogy), Teacher of Economics and Geography, High school №3, Nizhyn

Nataliya Prymachenko, Ph.D. (Pedagogy), Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University

THE ROLE OF THE FAMILY IN THE FORMATION OF THE FINANCIALLY COMPETENT PERSONALITY

The article reveals the role of the family in the shaping of the financially competent person. The authors consider the practical exercises and the basic requirements of the financial upbringing in the family. The article pays the special attention to the parents ' errors during the financial education of their children.

Keywords: the financial education, the financial literacy, the financial upbringing.

Постановка проблеми. Всі ми розуміємо, що діти наше майбутнє, діти повинні стати кращими за своїх батьків. Тільки в цьому випадку суспільство прогресує. У протилежному випадку суспільству загрожує деградація, аж до зникнення.

Незважаючи на спроби держави вплинути на фінансову грамотність дітей та підлітків, головними вчителями фінансової грамотності залишаються батьки (або опікуни).

Проте може виникнути перешкода у вигляді відмовки, що, мовляв, “я і сам не сильно розуміюся на фінансах” або “у мене і так фінансові проблеми, що ж я можу дитині пояснити?”. Але це лише відмовки, які не є справжніми причинами. По-перше, у батьків є досвід (іпозитивний, і негативний), який вони можуть передати своїй дитині. По-друге, вони можуть розвиватися і фінансово вдосконалюватися разом з дитиною і ставати для неї прикладом для наслідування. І по-третє, їм не треба бути фінансовим гуру щоб пояснити своїй дитині базові принципи.

Батькам важливо розуміти, що рано чи пізно діти все одно будуть чути якісь факти про гроші, і у них буде складатися враження, що про фінансову сферу вони можуть отримати знання лише ззовні. Але ці дані є часто помилкові. Однокласники можуть сказати, що багатим можна стати тільки якщо красти. Або на спортивному гуртку хтось може сказати, що тільки щасливі стануть успішними. Неважко уявити, який вплив можуть мати ці твердження, якщо дитина серйозно повірить своїм “друзям”. Тому важливою є саме участь батьків, які мають розставити все на свої місця: їм треба розповісти дитині, що гроші треба заробляти чесною працею. І їм не обов'язково знати про мультиплікатор чи індекс Доу Джонсона, щоб розповісти дитині основне про гроші, економію, і основи фінансової грамотності.

Метою статті є ознайомлення з роллю сім'ї у формуванні фінансово компетентної особистості.

Результати теоретичного дослідження. Сьогодні фінансове виховання учнів привертає увагу не лише батьків та вчителів, але й урядовців. Проте, на жаль, у науковій літературі питання фінансового виховання не розглядається. Є лише окремі статті присвячені формуванню фінансової грамотності учнів, що є складовою фінансового виховання. Наукові дослідження, в основному, присвячені більш широкому аспекту виховної роботи - економічному вихованню.

Виклад основного матеріалу. Батьки на власному досвіді переконалися, що без розуміння хоча б азів економіки й інвестування, у нашому світі, з кожним днем, стає жити усе складніше. Як передати це своїм дітям? Як уберегти їх від непотрібних втрат і боргової ями?

Вихід один: із раннього дитинства потрібно прищеплювати дітям економічні знання, вчити розумінню економічних процесів, пояснювати, звідки беруться гроші і як ними розпоряджатися. Так, звичайно, найпоширенішою сьогодні є тенденція - “віддамо в школу, університет - там навчать”. Та все не так просто.

Наведемо приклад США. Там ще в середній школі починають вчити дітей фінансової грамотності, а це вже запізно. Ну і який же результат? Результат, м'яко говорячи, поганий. Варто дитині стати ледь старшою, як на неї обрушується шквал пропозицій на одержання кредитів. Хочеш кредитну карту, хочеш, можеш взяти товар у кредит.... У США просто величезна кількість випадків, коли ще нетямуща молодь набирала купу кредитів, і як результат мала особисте банкрутство. Бо була нездатною обслуговувати взяті кредити... Виходячи з американського досвіду, можна зробити висновок: “на Бога сподівайся, а сам не плошай [4].

Країна грошей (або світ фінансів) нітрохи не менше чудесна і складна для розуміння, ніж Країна чудес Задзеркалля Льюїса Керролла; бо чим пізніше почнеш її вивчати, тим складніше розібратися в хитросплетіннях термінології, юридичних тонкощах ринку фінансових послуг. А ціна помилки тут часом дуже велика. Зазівався, не прочитав рядок дрібним шрифтом внизу кредитного договору - “програв” на дуже значну суму і надовго.

Фінансова грамотність дітей, у першу чергу залежить від їхніх батьків, того яку культуру обігу із грошима вони передали своїм дітям. І починати фінансове виховання потрібно ще змалечку [3].

Адже діти, у першу чергу, вчяться на прикладі батьків. Не на тому, що вони їм говорять, а на тому, як батьки чинять у тім або іншім випадку. Тому, перш ніж повчати дитину, є сенс батькам замислитись про власні вчинки. Як співвідносяться їх вчинки, з тим, чому вони вчать дитину Навчання у вигляді фраз: “Гроші не на деревах ростуть”, “у мене немає друкованого верстата, щоб надрукувати стільки Грошей”. Не пройдуть. Дитина ще тільки починає жити, у неї немає свого життєвого досвіду, вона дійсно не знає, звідки гроші беруться, і чому батьки лаються, коли вона занадто часто просить щось купити... Це все потрібно пояснювати.

Треба пояснювати прості поняття, вчити бачити взаємозв'язок речей, пояснювати, чому так робити не можна, а от так, треба чинити. Поступово, потрібно привчати дитину поводитися із грошима. Можливо, в ігровій формі. Мається на увазі не гру у карти на гроші, а є спеціальні навчальні програми. Поступово, можна вводити в життя дитини справжні гроші. Перший час ходити з нею у магазин, пояснювати, що купується, у якій кількості, чому це, а не інше. Згодом дитина зможе це робити самостійно. Складність “завдань” необхідно збільшувати в міру розвитку дитини... Не можна купувати дитині все, що вона просить, навіть якщо є така фінансова можливість. Необхідно ввести обмеження, привчати дитину до фінансової дисципліни, бюджетування, планування видатків. Варто вчити її знаходити оптимальне рішення своєї фінансової проблеми [5].

У наш час, досить широке поширення одержала послуга оплати своїх покупок за допомогою пластикових карт. Дитина бачить: батьки віддали картку, їм повернули її назад, після чого одержали все, що хотіли. Виходить все даром? Треба пояснити дитині, що заплатили гроші за покупку, просто ці гроші віртуальні, але, проте, вони цілком реальні. І щоб вони були, їх потрібно заробити.

Необхідно пояснити дитині, що користуватися кредитною картою вкрай невигідно й може мати серйозні наслідки. Пройде зовсім небагато часу і дитина зіштовхнеться з потоком кредитних пропозицій. Буде найкраще, якщо вона буде розуміти, що споживчий кредит - це не добре. Навіть, якщо це безкоштовно, краще відмовлятися. Варто пояснити дитині, що жити потрібно по заробленим коштам, тобто витрачати менше, ніж заробляєш. Доступність речей за допомогою кредитів, не більш, ніж ілюзія. Кредити - це пряма дорога в боргову яму, треба пояснити, які наслідки це несе, і як погано тому, хто попався в цю пастку. Треба пояснити, що кожна розумна людина повинна мати нагромадження, тобто щомісяця відкладати частину своїх доходів у свій резервний фонд (або інвестувати) [4]. Так треба, і це добре.

Експерти виявили 10 помилок батьків, які перешкоджають фінансового успіху дітей у майбутньому.

Відносити тему грошей до забороненої.

Батьки не повинні обговорювати свої доходи і

планувати бюджет на місяць “за зачиненими дверима”. Це ризик нагородити малюка в майбутньому почуттям ніяковості і невмінням розподіляти власні кошти. Така людина може не вміти збирати, будувати плани, в тому числі і фінансові, або навпаки, буде необгрунтовано тринькати гроші.

Найкраще вести розмови такого плану в присутності дитини, не намагаючись в цей момент її чимось відволікти. Звичайно, не варто спеціально обговорювати з крихіткою сімейний бюджет, тим більше, якщо вона ще не є школярем, але пояснити, звідки беруться гроші і на що вони йдуть протягом місяця цілком прийнятне. Таким чином, вона може в майбутньому уникнути фінансової неграмотності.

Не виділяти дитині кишенькових грошей.

Таким способом можна позбавити малюка фінансової самостійності. На думку психологів, найкращий вік для виділення власних грошей - це від 6 до 7 років. Краще визначити певну суму і намагатися давати кошти регулярно.

Необхідно розуміти, що частка самостійності повинна постійно змінюватися. Спочатку дитина може витрачати гроші тільки на свої примхи, але надалі вона повинна самостійно оплачувати і деякі розваги, поповнювати рахунок телефону і т.п. Саме в цьому випадку така практика допоможе їй засвоїти корисні уроки і дасть можливість ефективно планувати.

Тотальний контроль витрат малюка.

Зрозуміло, що батьками в таких випадках рухають тільки добрі почуття, але тоді виходить, що грошима малюк не може розпоряджатися самостійно, адже за фактом вони не дають їй це зробити. Це може розвинути в дитині страхи та невпевненість.

Абсолютно не контролювати дитячий гаманець.

Малюк повинен розуміти, що в будь-який момент може отримати батьківську допомогу і перед покупкою порадитися з ними. Варто створити деякі правила. Наприклад, немає потреби постійно носити великі суми в школу, не можна грати в азартні ігри тощо.

Оплата гарних оцінок.

Жоден психолог не порадить використовувати даний спосіб. Краще підвищувати успішність іншими методами. Навчання не повинне асоціюватися з грошима.

Платити за домашню допомогу.

Не варто вступати на цей підступний шлях, адже рано чи пізно у батьків може не виявитися необхідної суми, а дитина заявить, що протирати пил безкоштовно не буде. Що вони їй на це скажуть? Що це спільний обов'язок родини і всі повинні допомагати один одному? Тоді чому до цього платили?

Тонка грань.

Треба бути обережними, щоб малюк не відчув, що гроші є головним у житті. Пояснити, що від них залежить фінансова самостійність, комфортність проживання, але є речі, які абсолютно не співвідносяться з грошима, такі як закон, любов, дружба і тощо. Батьківський обов'язок - прищеплювати повагу до подібних цінностей.

Забирати гроші, зароблені підлітком.

Сьогодні багато у віці 1 4 - 15 років підробляють. Варто заохочувати прагнення ділитися, купувати продукти на всю родину, познайомити підлітка з основами інвестування.

Думати про майбутню спеціальність з точки зору зарплати.

Сьогодні складно сказати напевно, що такі професії як художник, ветеринар і багато інших не в змозі гарантовано привести до збагачення. Важливо, щоб людина реалізувалася в житті і займалася тим, що їй дійсно до душі. Потрібно розмовляти з дитиною на такі теми як можна частіше. Краще всього, якщо їй буде з кого брати приклад.

Гроші - засіб маніпуляції.

За допомогою грошей дитина стає самостійнішою, але це не привід змінювати з нею стосунки. Потрібно щоб дії батьків були послідовними і не залежали від фінансової складової [2].

Дитина росте, і згодом перетворюється в дівчину або юнака. На порядок денний постає питання про вибір спеціальності, куди піти вчитися. Потрібно пояснити дитині, що вибір професії, досить важливий. Професія - це не тільки спосіб проводити час, але й дохід, причому дохід повинен бути достатнім, щоб задовольнити потреби людини.

Навчання дитини повинне проводитися по спіралі. Ті самі поняття, з віком, повинні знаходити усе більше чіткі обриси. Якщо маленькій дитині батьки просто говорили, що це погано. То на більш пізніх стадіях виховання, потрібно пояснювати чому. Згодом, потрібно заохочувати дитину самостійно знаходити потрібну їй інформацію.

Перше, на що слід звернути увагу - це той факт, що діти чують до 20% того, що ми їм говоримо. Інші 80% інформації вони вбирають, дивлячись на те, як поводяться їхні батьки в тій чи іншій ситуації. Тому перш, ніж вчити дитину чому-небудь - в даному випадку фінансової грамотності - важливо подивитися на свою поведінку збоку [1].

Основні вимоги до фінансового виховання в сім'ї.

Варто почати з простих понять. З раннього віку потрібно вчити дітей бачити взаємозв'язок речей, пояснювати, що таке гроші, що потрібно зробити, щоб вони з'явилися в гаманці, і як їх правильно витрачати.

Довіра. Необхідно пояснювати дітям, як правильно планувати бюджет і розставляти пріоритети, чому важливо купити це, а не те, але при цьому довіряти вибору дитини, вона не повинна відчувати себе нездатною грамотно розпоряджатися грошима.

Практикувати. У міру дорослішання дитини необхідно ввести в її життя справжні гроші. Важливо брати дітей з собою в магазин - пояснювати, як правильно робити покупки, з часом дитина буде робити це самостійно, розуміючи і усвідомлюючи свої дії.

Пластикова карта. У наш час широку популярність здобула можливість оплати послуг за допомогою пластикових карт. Приватбанк пропонує своїм клієнтам можливість відкриття основної картки або додаткової картки для дитини до основного карткового рахунку когось із батьків, (для цього потрібно надати ряд обов'язкових документів, якщо дитина не досягла 14-ти років, а так само окремий пакет документів для дитини від 14 до 16 років). Така картка дозволяє батькам контролювати витрати дитини за допомогою послуги смс-інформування, а так само встановленням ліміту на зняття грошей по карті. Дитина не може втратити гроші на пластиковій картці, їх у неї не заберуть і не вкрадуть. Це зручно і безпечно.

Кишенькові гроші. Наявність у дитини кишенькових грошей створює для неї можливість самостійно приймати рішення про необхідність тієї чи іншої покупки. Замість постійних прохань що-небудь купити дитина може самостійно вибрати предмет, час і місце покупки. Обмеженість суми змушує її визначати пріоритети і аналізувати можливі варіанти витрачання коштів. Важливо відзначити, що сума на кишенькові витрати визначається батьками, виходячи з успішності в школі: чим краще оцінки, тим більше сума. Це розвине у дитини смак до грошей і прагнення заробляти більше, усвідомлюючи причинно-наслідковий зв'язок “вкладені сили - рівень зарплати”.

Поняття “комплекс бідності”. Психологічний комплекс бідності в людях формується в ранньому дитинстві під впливом батьківської психології. Важливо пояснити дитині, від яких світоглядних установок залежить її майбутнє фінансове становище. Пояснити, що бідні, як правило, більш пасивні, залежні, менш цілеспрямовані та життєздатні, вони підпорядковані волі обставин, і не роблять ніяких спроб чинити опір, їм не притаманне внутрішнє бажання принципово змінити своє життя, немає достатнього інтересу до майбутнього. Більше того, таке положення в цілому для них комфортне - некомфортно зробити над собою зусилля і спробувати що-небудь поліпшити.

Дитина повинна розуміти, як важливо відмовитися від негативних установок типу: “це дорого”, “у нас немає грошей”, “я не друкарський верстат”. Замість цього прищепити дитині позитивні установки, прагнення жити так, як хочеться, бути активним, ставити перед собою цілі і досягати їх, бути організованим і впевненим у собі, своїх силах і своєму майбутньому. Адже не важливо, чи стане дитина в майбутньому фінансистом або вченим, вчителем або художником, лікарем або музикантом, головне щоб малюк став успішною людиною, зміг знайти своє справжнє покликання, умів радіти життю і при цьому був упевнений у своїй фінансовій незалежності [3].

Висновок

Отже, початкову фінансову освіту дитина отримує в сім'ї. Безперечно, що саме батьки закладають основи фінансового виховання своїх дітей, вчать їх користуватися готівковими і безготівковими грошима, заощаджувати кошти.

Література

1. Блискавка О. Фінансова грамотність населення та розвиток національної економіки. Інформаційно- аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку / О. Блискавка, А. Зеленцова. -- Режим доступу: http://ua.for-ua.com/economics/ .../131317.html.

2. Бонд Р. Фінансова грамотність та обізнаність в Україні: Факти та висновки /Р Бонд.

3. ІДЕЯ НАРОДНОСТІ У ВЧЕННІ К.Д. УШИНСЬКОГОЯК ОСНОВА СУЧАСНОГО НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ-- Режим доступу: http://www.uaib.com.ua/files/ articles/1369/84/finlit_survey6dec2010 _ua.pdf

4. Кізима Т. Фінансова грамотність населення: зарубіжний досвід і вітчизняні реалії / Т. Кізима // Вісник ТНЕУ -- 2012. -- №2. -- С. 64 -- 71.

5. Климчук А. Фінансова грамотність населення України залишає бажати кращого / А. Климчук. -- Режим доступу: http://www. business- territory.com/... /fnansova-group.

6. Приходько Б. Стратегічні напрями підвищення рівня фінансової грамотності населення України / Б. Приходько // Вісник Національного банку України. -- Київ, 2014. -- №2 (216). -- С. 11 -- 16.

Размещено на Allbest.ru