Формування мовленнєвої компетенції у процесі словникової роботи на уроках української мови

Размещено на http://www.allbest.ru

У статті висвітлено методи й прийоми роботи з формування мовленнєвої компетенції учнів, наведено приклади вправ з розвитку мовлення.

Розвинене мовлення людини - не тільки форма думки, а й сама думка, супутник мислення, свідомості, джерело пам'яті. Створені за допомогою мови образи, описи подій, якостей, властивостей найрізноманітніших виявів життя людей є вищим актом пізнавальної діяльності людини. «Мовна поведінка, - пише В. Бадер, - як частина загальної поведінки людей свідчить як про рівень розумового розвитку, так і про рівень їх виховання. Вона репрезентує людину в цілому» [1, с. 31].

У сучасних умовах функціонування української мови як державної зростають вимоги до рівня мовної підготовки і мовленнєвої компетенції членів суспільства. Процес безперервної освіти передбачає інтенсивну цілеспрямовану роботу мовця щодо збагачення своїх знань про виражальні засоби мови, їх стилістичне розмаїття, щодо вдосконалення комунікативних умінь в основних видах мовленнєвої діяльності - аудіюванні, говорінні, читанні та письмі. мовленнєвий компетенція урок український мова

Це не випадково, адже стратегія неперервної мовної освіти передбачає, згідно з «Національною доктриною розвитку освіти», забезпечення обов'язкового оволодіння громадянами України державною мовою: «Освіта сприяє розвитку високої мовної культури громадян, вихованню поваги до державної мови та мов національних меншин України» [2].

Питання розвитку мовленнєвої компетенції учнів займає одне з провідних місць у сучасній педагогіці, адже мовленнєвий розвиток особистості є одним із найважливіших показників її цілісності та самодостатності. Психологічні аспекти формування мовленнєвої компетенції відображені у працях Л. Виготського, М. Жинкіна, І. Синиці, Л. Щерби. Педагогічні і методичні питання формування мовленнєвої компетенції розробляли й сучасні вчені: В. Бадер, О. Біляєв, М. Вашуленко, І. Ґудзик, Т. Лади- жинська, Л. Мацько, В. Мельничайко, М. Пентилюк, Г. Шелехо- ва. Формування мовленнєвих умінь і навичок, набуття мовленнєвої компетенції під час засвоєння мовної системи - це головні завдання навчання мови.

Мовленнєва компетенція - це вміння адекватно й правильно використовувати мову на практиці (висловлювати свої думки, бажання, наміри, прохання тощо), послуговуватися при цьому як мовними, так і позамовними (міміка, жести, рухи) та інтонаційними засобами виразності мовлення.

Мовленнєва компетенція виявляється у виробленні вмінь користуватись усною і писемною мовою, багатством її засобів виразності залежно від цілей та завдань висловлювання і сфери суспільного життя. Важливим для розробки методики розвитку мовлення є положення про мовну особистість (її рівень володіння мовою, інтелектуальний розвиток, духовне багатство, уміння розвивати і зберігати мовні традиції тощо).

Отже, мовленнєва компетенція може бути визначена як реальні вимоги до засвоєння учнями сукупності знань, способів діяльності, на основі якої формуються комунікативні вміння й навички, що загалом породжують особистість, спроможну успішно діяти в суспільстві [3, с. 18-24].

Формування мовленнєвої компетенції учнів є досить актуальною проблемою сьогодення. Численні дослідження останніх років показали, що, на жаль, школярі мають недостатній рівень мовленнєвої підготовки, не вміють застосовувати набуті мовні знання й навички в конкретних ситуаціях буття. Чимало учнів мають обмежений лексичний запас, надуживають суржиком, уживають слова в невластивому їм значенні, бо часто не розуміють змісту того чи іншого поняття, не вміють асоціювати словесні пари тематично пов'язаних слів, чітко висловлювати свою думку, ведуть діалог та відтворюють висловлювання з порушенням орфоепічних, лексичних, граматичних, стилістичних норм тощо. Тому вчитель повинен інтенсивно працювати над проблемою формування мовленнєвої компетенції вихованців, застосовуючи специфічні види і форми роботи. Потрібно шукати оптимальні шляхи формування мовної особистості, спираючись на відповідні теоретичні психолого-педагогічні та лінгводидак- тичні наукові засади, що сприяли б ефективному навчанню грамотного українського мовлення учнів загальноосвітніх шкіл, які б у самостійне життя вступали мовленнєво підготовленими до розв'язання особистих і громадських проблем, дотримуючись мовленнєвого такту, толерантності, культури спілкування, ввічливості, інших якостей нової системи взаємних стосунків і успішної співпраці сучасної ділової людини [4, с. 7].

У формуванні мовленнєвої компетенції учнів багато важить системна словникова робота, що є однією зі складових різноманітної роботи з розвитку мовлення учнів. Оволодіння словниковим складом літературної мови стає необхідною умовою вивчення учнями української мови: її орфоепії, орфографії, граматики, правильного слововживання і зв'язного мовлення взагалі [5].

Проблема словникової роботи на уроках української мови була предметом дослідження багатьох науковців. Зокрема, лінгвістичні аспекти питання висвітлені у працях таких науковців як В. Горпинич, І. Ковалик, М. Плющ, В. Русанівський та ін. Вагомий внесок у вивчення означеної проблеми зробили педагоги М. Вашуленко, Т. Рамзаєва, О. Савченко, Т. Потоцька,

О. Хорошковська та ін. З'ясовано, що система словникової роботи є одним із найефективніших засобів уточнення лексичного значення слова, збагачення словникового запасу учнів за рахунок засвоєння нових слів, добору синонімів, антонімів до відомих їм слів; формування вмінь і навичок визначати семантику, емоційно-експресивне забарвлення слів і правильно користуватися ними; формування вмінь і навичок правильного вживання з урахуванням сполучуваності слів; розвиток умінь доцільного використання слів залежно від типу і стилю мовлення; виховання в учнів мовного чуття, естетичного смаку до краси слова; попередження і виправлення лексичних недоліків у мовленні учнів.

Словникова робота повинна спиратися на знання, набуті учнями у процесі засвоєння лексики і фразеології. Сучасна методика рекомендує вивчення слова і проведення словникової роботи на всіх рівнях - фонетичному, лексичному, словотвірному, морфологічному й синтаксичному. У центрі уваги вчителя повинні стати такі основні об'єкти словникової роботи:

1) слова і стійкі словосполучення, з якими учні зустрічаються вперше або значення яких не зовсім розуміють;

2) лексико-семантичні ряди, групи слів, що функціонують у різних контекстах;

3) співвідносні лексичні засоби: слова активної і пасивної лексики, літературні і позалітературні слова, нейтральні і стилістично забарвлені слова тощо;

4) словниковий запас учнів, відповідність його літературній нормі.

Основою словникової роботи є опора на лексичне значення слова. На фоні цього поняття визначається зміст словникової роботи: пояснення значень нових слів, робота над спільним і відмінним у значенні слів, установлення системних відношень між словами, добір стрижневих (ключових) слів і виражальних засобів для конструювання певного висловлювання, виявлення лексичних недоліків свого й чужого мовлення та ін. Ефективність словникової роботи залежить від того, наскільки систематично проводиться і наскільки ефективно вона побудована.

З метою збагачення словникового запасу учнів, запобігання лексичним помилкам, виправлення мовленнєвих хиб, розкриття понять багатозначності, омонімії, синонімії, паронімії, можна використати такі вправи:

Вправа 1. Вибіркова робота на основі тексту. Прочитайте поезію вголос. Випишіть виділені слова, поставте наголос. Визначений наголос перевірте за орфоепічним словником.

Матері

В хаті сонячній промінь косо На долівку ляга з вікна...

Твої чорні шовкові коси Припорошила вже сивина.

Легкі зморшки обличчя вкрили - Це життя трудового плід.

Але в кожному русі - сила,

В очах юності видно слід.

Я таку тебе завжди бачу,

Образ в серці такий несу - Материнську любов гарячу І твоєї душі красу.

Я хотів би, як ти, прожити,

Щоб не тліти, а завжди горіть,

Щоб уміти, як ти, любити,

Ненавидіть, як ти, уміть.

В. Симоненко

Вправа 2. Дослідження-спостереження. Запишіть слова у фонетичній транскрипції. Прочитайте їх, поясніть, які фонетичні явища відбуваються в поданих словах.

Вогко, свято, вітчим, подружці, якби.

Вправа 3. Дослідження-пошук. Запишіть подані слова в алфавітному порядку. З'ясуйте лексичне значення незрозумілих слів за словником.

Субсидія, аванс, бюджет, оренда, інвестування, аукціон, інстанція, кредит, фінансист, фонди, директива, девальвація, транзит.

Вправа 4. Уважно прослухайте аудіозапис вірша М. Рильського «Мова». Визначте ключові слова, доберіть до кожного прикметники- синоніми.

Вправа 5. Лексичний калейдоскоп. Поясніть лексичне значення паронімів, уведіть їх у речення і запишіть.

Повстати / постати; везти / вести; абонент / абонемент; ефективний / ефектний; кампанія / компанія.

Вправа 6. Фразеологічна скарбниця. Поясніть значення фразеологізмів, замінивши відповідним дієсловом. Складіть з ними речення і запишіть.

Одібрало мову; як води в рот набрати; теревені правити; ловити на слові; кидати слова на вітер; ні пари з вуст.

Вправа 7. Дослідження-зіставлення. З'єднайте слова іншомовного походження з україномовними відповідними. Запишіть їх. Поясніть правопис виділених слів.

Унікальний прийом

Стимул рідкісний

Дистанція поштовх

Шосе відстань

Радикальний розумний

Аудієнція бруківка

Раціональний корінний

Фактор мірило

Критерій чинник

Вправа 8. «Ти - літературний редактор». Відредагуйте словосполучення. З двома-трьома виправленими словосполученнями складіть речення. Запишіть їх і прочитайте.

Вільна вакансія, вишукані делікатеси, бувші учні, сказати лишнє, відкрити вікно, здавати екзамен, коврове покриття, моя автобіографія.

Вправа 9. Творча майстерня. Прочитайте подані слова. З'ясуйте лексичне значення незрозумілих слів за словником. Використайте їх для опису економічної ситуації в Україні.

Продаж товарів, економіка, баланс, економія, експорт, імпорт, ринок, мито, послуги, борг, банк, стабільність, інвестиції, біржа, торгівля.

У процесі опрацювання особливостей граматичної системи української мови, практичного оволодіння граматичними формами слова, правилами побудови словосполучень та речень у мовленні учнів часто трапляються помилки. Найпоширенішими серед них є неправильне творення форм кличного відмінка, визначення родової категорії невідмінюваних іменників, утворення ступенів порівняння прикметників і прислівників, відмінювання складених числівників, неправильний вибір відмінка керованого іменника.

З метою вдосконалення мовленнєвих навичок учнів у процесі оволодіння особливостями граматичної системи доцільно використовувати такі вправи:

Вправа 1. Дослідження-аналіз. Визначте рід іменників іншомовного походження. Складіть з поданими словами речення. Запишіть їх.

Какаду, кенгуру, шимпанзе, поні, колібрі, таксі, марабу, нанду, журі.

Вправа 2. Дослідження-пошук. Знайдіть у прикметниках вищого і найвищого ступенів порівняння неправильно утворені форми, виправте їх. Правильні форми запишіть і прочитайте вголос.

Ближчий, найбільш відомий, тонший від усіх, щонайдужчий, найдешевший, щонайвисокіший, більш точний, найневдаліший, самий відомий, важливий над усе, ліпший, товстіший, вужчий, один краще другого, менш скрутний.

Вправа 3. Дослідження-моделювання. Поставте імена по батькові у кличному відмінку. Усно складіть з ними речення.

Владислав Едуардович, Юрій Валерійович, Олег Андрійович, Ігор Всеволодович, Надія Григорівна, Ганна Євгенівна, Світлана Володимирівна, Лідія Опанасівна, Оксана Анатоліївна, Олексій Васильович, Ілля Анатолійович, Геннадій Афанасійович.

Вправа 4. «Ти - літературний редактор». Визначте, які з наведених словосполучень потребують редагування. Відредагуйте їх.

Поновити на посаді, придатний до вживання, опанувати професією, дякувати батьків, розповідати про друзів, народитися у сім'ї, старший брата, переїхати до міста, вибачати другу, навчатися мові, дякувати знайомого.

Вправа 5. Творче конструювання. Запишіть словосполучення, узгодивши числівники з іменниками.

П'ятсот тридцять три (стілець), дев'яносто п'ять (гривня), семеро (студент), два (кияни), двоє (киянин), обидва (брат), третина (читач), багато (виборець), одна шоста (аркуш), три й одна п'ята (метр), півтори (сторінка), нуль (одиниця), двоє (вікно), чотири з половиною (відсоток), тисяча (примірник).

Успішне оволодіння орфографічними нормами - важлива умова вдосконалення писемного мовлення, тому доречно виконувати лексико-орфографічні вправи. Це завдання, що пов'язані із засвоєнням граматичного матеріалу, правописних норм, із засвоєнням лексичних понять. Доречними тут будуть вправи, у яких треба переписати текст, вставляючи пропущені літери, пояснити лексичне значення виділених слів, дібрати до них синоніми, виправити помилки, згрупувати слова за орфограмами.

Вправа 1. Дослідження-відновлення на основі тексту. Перепишіть текст, відновивши пропущені літери. Поясніть їх написання. Визначте стильову належність тексту.

Чудові степи білоцерківські! Прекрасно тут ран..ьої весни, коли прокидається земля, коли все в степу наливається жи..єдайним соком, починає рости, тягнеться буйно до сонця. Чудові ці степи влітку, коли шумлять хліба, коли жайворонки весело здіймаються в небі, коли до млості припікає сонце. Величезний цей степ восени, коли поля готові від..ати свої незчислен..і багатства, коли з тріском лопаються на баштанах дивовижні, великі, зелені, з білими цятками кавуни і тече з них густий медовий сік, коли цвітуть пізні гречки і п'янять, і бадьорять їх пахощі людину, як легеньке вино. (С. Скляренко)

Вправа 2. Орфографічний практикум з елементами аналізу. Запишіть слова правильно, поясніть лексичне значення виділених слів, доберіть до них синоніми.

Розп..ят..я, верф..яний, В..ячеслав, різ..б..ярство, б..юст, гір..кий, дон..чин, смієш..ся, ін...ші, жен..шен.., овруцький (Овруч), калузький (Калуга), чуваський (чуваш), гігант..ький, нью-йор..ський, бе..виїз..но, сер..це, пес..ливий, балас..ний, перс..ні, ір..аціональний, без..акон..я, стат..я, навман..я, мальован..ий, брав..с..мо, барок..о, пр...ор..тет, пер..ферія. р..ц..див. жовто/гарячий, пасажиро/кілометр, рік/у/рік, будь/що, по/латині, станція метро «(з)олоті (в)орота», (к)иївський (д)ержавний (у)ніверситет, (о)б'єднані (а)рабські (е)мірати, (п)салтир, (в)осьме (б)ерезня.

Вправа 3. Дослідження-аналіз. Визначте, у якому реченні частка не пишеться окремо. Поясніть написання підкреслених слів.

1. В офіційних звертаннях уживається пошанна множина «Ви» не/залежно від віку й становища співрозмовника.

2. Мене звільнили з роботи як не/благонадійного (І. Вільде).

3. Маня інтелігентна та не/буденна й готова побороти всі перепони (О. Кобилянська).

4. - Ні, не/можна заходити, я зараз серйозно працюю.

5. Не/важко уявити собі звітний документ, що детально описує проведені заходи.

Вправа 4. Вибіркова робота. Згрупуйте слова в колонки відповідно до правил написання.

З..єднати, зім..яти, з..юрмитися, любов..ю, невід..ємний, полум..яний, тьм..яний, цв..яшок, бур..ян, бур..як, пор..ядок, св..яткування, торф..яник, черв..як, різьб..ярство, розв..язати, надвечір..я, матір..ю, без..язикий, бр..яжчати, пів..ящика, валер..янка, В..єтнам, рутв..яний, Св..ятослав, Лук..янівка, повітр..я, п..явка, хутор..янин, реп..ях, арф..ярка, дзв..якнути, вар..яг, обв..язка, пред..явник, рум..янець, пів..ялинки, пом..янути, брукв..яний, слов..янин, В..ячеслав, зм..якшити, кав..ярня, р..ясно, р..яска, тім..я, зв..язківець, дев..ятсот, різнотрав..я, п..янкий.

Вправа 5. Творче конструювання з елементами аналізу. Від наведених слів утворіть прикметники, запишіть їх у три колонки:

а) ті, у яких відбувається спрощення приголосних лише у вимові;

б) ті, у яких спрощення приголосних відбувається у вимові і фіксується на письмі;

в) ті, у яких не відбувається спрощення.

Баласт, агент, користь, захист, проїзд, кар'єрист, цілість, улестити, щастя, хвастати, пестити, комендант, турист, мастити, ремесло, форпост, випуск, кості, захист, кількість, диригент, зап'ястя, журналіст, перехрестя, контраст, злість, тиждень, якість, пропагандист, пристрасть.

Вправа 6. Дослідження-творче моделювання. У поданих словосполученнях запишіть правильно слова, з виділеними - складіть речення, прочитайте їх уголос.

(Ш,ш)евченківські традиції, сучасні (Н,н)аполеони, (Г.г)рінченків словник, (А,а)рхімедова сила, (П,п)етрів батіг (рослина), (К,к)иївські вулиці, (Ш,ш)евченкове слово, молоді (К,к)айдашенки, (Д,д)ніпровська хвиля, (С,с)осюрина лірика, (Б,б)ілашева пісня, (У,у)країнська земля. (З,з)апорізька (С,с)іч, нові (К,к)олумби, (Д,д)амоклів меч, (С,с)ин (Б,б)ожий, історія (С,с)ходу, народи (П,п)івдня.

Також для вдосконалення в учнів навичок та вмінь, необхідних для формування мовленнєвої компетенції, необхідно використовувати пізнавальні словникові завдання і вправи комунікативного характеру:

- «Гра слів» (1. З'ясуйте, яких значень набуває іменник стіл у поданих словосполученнях. Складіть речення з трьома із них на вибір.

Письмовий стіл, обідній стіл, святковий стіл, багатий стіл, солодкий стіл, туалетний стіл, вегетаріанський стіл.

2. Зробіть висновок про те, як лексична сполучуваність слів впливає на їх значення.);

- доповнити речення (Перепишіть, заповнюючи пропущені місця самостійно дібраними означеннями. Якими частинами мови вони виражені?

На початку червня гілки калини вкриваються суцвіттями ... квіточок, і стоять її ... кущі, наче ... наречені. У вересні рослина вкривається ... плодами. І квіти, і ягоди калини допомагають від ... недугів.);

- завершити висловлену думку (Завершіть висловлену думку. Обґрунтуйте вживання розділових знаків. Визначте тип речень).

- Пізнай самого себе, і...

- Світ багатогранний, але...

- На мій погляд, у людині головне...

- Щоб тебе вважали цікавим співрозмовником, треба.);

- робота з деформованим текстом (Спишіть текст, поділивши його на абзаци. Розкрийте дужки, поставивши слова у потрібній формі. Розставте потрібні розділові знаки між підметом і присудком).

Перша бібліотека на Русі

Серед (пам'ятка) минулого у стародавньому (Київ) знаменитий архітектурний комплекс XI - XVIII сторіч Софія Київська. Його центральна споруда Софійський собор, закладений в XII (сторіччя) з наказу Ярослава на честь його перемоги над (печеніг). Собор не тільки неперевершений пам'ятник старовинної архітектури, а й меморіал воїнської слави наших (предок). Починаючи з часів Ярослава, Софія стає важливим культурним (центр) східнослов'янської держави. У Софійському соборі був свій скрипторій, а також перша відома нам бібліотека, закладена (Ярослав). На жаль, ми не знаємо, які саме книги були в бібліотеці Ярослава, не знаємо й того, яка доля спіткала це старовинне книгосховище. Однак про одну книгу з (Ярослав) книгозбірні можемо дещо розповісти. Йдеться про так зване «Реймське євангеліє» цікаву пам'ятку давньоруської писемності, пов'язану з далеким минулим славного Києва. Багатий посаг повезла з собою Анна в далеку країну. Та, як розповідають давні перекази, взяла вона з собою ще одну коштовність рукописне Євангеліє. Вінчалася Анна з (Генріх) у соборі міста Реймса стародавньої столиці Франції. Під час урочистої відправи Анна поклала на олтар написане (кирилиця) Євангеліє. І відтоді, протягом багатьох віків, французькі королі, посідаючи престол, присягали на цьому (Євангеліє), що його в далекому XI сторіччі привезла у Францію київська князівна.

(П. Утевська);

- скласти твір-мініатюру за опорними словами (Складіть твір- мініатюру на тему «Як я розумію патріотизм», використовуючи опорні слова: країна, чесність, любов, патріотизм, самопожертва, Україна, відданість, покликання, обов'язок, Батьківщина, виховання відвага, людина.) та ін.

Уникнути шаблонності, одноманітності допомагає використання інтерактивних форм та методів [8]: «Асоціативний кущ у малюнках»; «Капкан»; «Шпаргалка»; «Сніжна грудка»; «Ланцюжок»; «Займи позицію»; робота в парах і групах та ін.

Наприклад, робота в парах: побудуйте і розіграйте діалог, можливий за кожної з окреслених вище ситуацій:

1) ви хочете звернутися до вчителя з проханням порадити довідкову літературу, якою варто скористатися у процесі самостійної підготовки до написання творчої роботи;

2) вам треба підготувати реферат з історії, але ви не встигаєте взяти в бібліотеці необхідну літературу, та й Інтернету дома не маєте. На перерві підходите до однокласника й просите його допомогти.

Оцініть складені діалоги за критеріями:

1) обсяг діалогу 14-16 реплік (для учнів 10 класу);

2) досягнення комунікативної мети, розкриття теми;

3) обізнаність із теми, що обговорюється;

4) відсутність мовних і мовленнєвих порушень;

5) відповідність діалогу ситуації й меті спілкування;

6) висловлення власної думки щодо теми;

7) використання формул мовленнєвого етикету;

8) доброзичливість, використання міміки, жестів, емоційність [9].

Отже, систематична словникова робота позитивно впливає на формування мовленнєво-комунікативних компетенцій учнів, дає значні результати в оволодінні українською мовою. Вдало підібраний мовний матеріал для вправ та різноманітні форми роботи є запорукою збагачення словникового запасу учнів, формування вмінь і навичок визначати семантику слова, правильного вживання з урахуванням сполучуваності слів, доцільного використання слів залежно від типу і стилю мовлення, попередження й виправлення недоліків у мовленні учнів, виховання мовного чуття, естетичного смаку до краси слова. А також спрямована на формування навички вибирати із власного словникового запасу для висловлення думки ті слова, що найбільше відповідають змісту висловлювання й роблять його влучним та виразним.

Література:

1. Бадер В. І. Удосконалення мовленнєвого розвитку молодших школярів / В. І. Бадер // Педагогіка психологія. - 1998. - №4. - С. 31-36.

2. Національна доктрина розвитку освіти (17 квітня 2002 р.) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http: // zakon.rada. gov.ua

3. Кучерук О. Уміння - передусім. Компетентнісний підхід до формування національно-мовної особистості / О. Кучерук // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. - 2008. - № 10. - С. 18-24.

4. Леонова Н. С. Мовно-комунікативна вправність учнів у вимірі компетентнісно орієнтованого навчання / Н. С. Леонова // Вивчаємо українську мову та літературу. - 2013. - № 1. - С. 2 - 7.

5. Маркова К. І. Словникова робота на уроках української мови в початкових класах / К. І. Маркова [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://osvita.ua/school/lessons_ summary/initial/6257/

6. Мунтян С. Методичні реалії розвитку діалогічного мовлення учнів // Українська мова і література в школі. - 2006. - № 6. - С. 2 - 5.

7. Ляшкевич А. Навчання діалогічного мовлення на уроках української мови / А. Ляшкевич // Українська мова і література в школі. - 2002. - № 7. - С. 9-12.

8. Моісеєва Т. Мовленнєво-комунікативний розвиток школярів на уроках словесності / Т. Моісеєва, Н. Лисенко // Дивослово. - 2011. - № 5. - С. 2-5.

9. Голобородько Є. П. Усі уроки української мови в 10 класі. Академічний рівень / Є. П. Голобородько, К. Ю. Голобородько, О. А. Павлик, Ю. Ю. Мельничук, І. А. Бондаренко. - Х. : Вид. группа «Основа», 2010. - 329 [7] с.

Размещено на Allbest.ru