Педагогічні умови формування здоров’язберігаючої компетентності майбутніх медичних працівників

Размещено на http://www.allbest.ru/

Анотація

УДК 378.013

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ'ЯЗБЕРІГАЮЧОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

Інеса ХМЕЛЯР, кандидат педагогічних наук, викладач хімії, завідувач навчально-методичним підрозділом Рівненського державного базового медичного коледжу,

Оксана ЩУПАК, методист Рівненського державного базового медичного коледжу.

У статті обґрунтовано педагогічні умови формування здоров'язберігаючої компетентності студентів медичних коледжів, зокрема застосування діяльнісного і проблемного підходів, інноваційних технологій навчання, індивідуалізації та диференціації навчання, використання нетрадиційних форм і методів проведення занять, підвищення педагогічної майстерності викладачів.

Ключові слова: здоров'язберігаюча та фахова компетентності, педагогічні умови, інноваційні технології навчання.

В статье обоснованы педагогические условия формирования здоровьесберегающей компетентности студентов медицинских колледжей, в частности применение деятельностного и проблемного подходов, инновационных технологий обучения, индивидуализации и дифференциации обучения, использование нетрадиционных форм и методов проведения занятий, повышения педагогического мастерства преподавателей.

Ключевые слова: здоровьесберегающая и профессиональная компетентности, педагогические условия, инновационные технологии.

The article grounds pedagogical conditions of healthcare competence formation by the students of medical colleges, including the use of active and problem approaches, innovative training technologies, individualization and differentiation of learning, the use of alternative forms and methods of learning, improvement of teaching skills.

Key words: healthcare and professional competence, pedagogical conditions, innovative technologies.

Вступ

Без здоров'я і мудрість незавидна, і мистецтво бліде, і сила в'яне,

і багатство без користі, і слово безсиле

(Герофіл, давньогрецький лікар,

один з основоположників Олександрійської медичної школи)

Постановка проблеми. У стратегічних державних освітніх документах, зокрема в Законах України "Про вищу освіту", "Про освіту", Державній національній програмі "Освіта" (Україна XXI століття), Національній доктрині розвитку освіти, окреслено завдання підготовки педагога, здатного до саморозвитку і самовдосконалення, до створення високоінтелектуального середовища, сприятливого для розвитку креативності молоді, збереження їх здоров'я. Неперервний процес удосконалення професійної освіти в Україні пов'язаний зі зміною соціально-економічних умов і науково-технічним прогресом, що висувають підвищені вимоги до підготовки фахівців різних галузей. Особливо гостро це питання постало в системі організації навчально-виховного процесу медичних закладів освіти.

Навчальні плани і програми забезпечують в основному сприятливі передумови для формування медичних працівників нової формації, однак традиційні підходи до організації навчального процесу не дозволяють вирішити ці питання в повному обсязі. Саме це загострює суперечності між сучасними вимогами до випускника медичного коледжу та здатністю системи освіти їх задовольнити. Аналіз згаданої вище суперечності визначає актуальність проблеми теоретичного обґрунтування педагогічних умов, необхідних для формування й розвитку навчальних компетентностей, особливо здоров'язберігаючих, що є основою для підготовки висококваліфікованого медичного працівника.

Виходячи з представленого вище, мета даної статті - обґрунтувати педагогічні умови формування здоров'язберігаючої компетентності студентів медичних коледжів, зокрема застосування діяльнісного і проблемного підходів, інноваційних технологій навчання, індивідуалізації та диференціації навчання, використання нетрадиційних форм і методів проведення занять, підвищення педагогічної майстерності викладачів.

Аналіз останніх досліджень та публікацій у ракурсі досліджуваної проблеми дає підстави констатувати, що комплексних досліджень із питань формування пізнавальної активності студентів медичних закладів на заняттях із фундаментальних дисциплін не проводилося. Проте у працях Л. Даниленко, Н. Буринської, Н. Матяш обґрунтовано питання розвитку самостійності й творчої ініціативи. У дослідженнях І. Лернера розглядається роль проблемної ситуації у розвитку пізнавальної активності. Г. Щукіною розроблено концепцію формування пізнавального інтересу до предмета.

І. Зязюн та Н. Ничкало приділили увагу вивченню шляхів усебічного та гармонійного розвитку особистості. М. Махмутов обґрунтував питання забезпечення особистісного розвитку кожної особистості, яку можна реалізувати через діяльність. І. Бех та І. Якиманська досліджували питання особистісно орієнтованої освіти. Психологічні аспекти проблеми творчості висвітлено у працях Д. Богоявленської, Л. Виготського, П. Гальперіна, С. Рубінштейна, Н. Тализіної та ін. Значний внесок в опрацювання проблеми розроблення інноваційних методів і форм навчання зробили Н. Ничкало, Л. Романишина, С. Сисоєва, В. Сушанко, О. Ярошенко та ін.

Виклад основного матеріалу

Сучасна освіта спрямована на підготовку молодих людей до життя, а це передбачає: здатність випускника вищого навчального закладу використовувати набуті знання, певні стратегії та творчий досвід для розв'язання поставлених завдань у різноманітних ситуаціях; самостійно та грамотно робити вибір; усвідомлено оцінювати й коригувати свою діяльність, не втрачаючи при цьому своє здоров'я [1; 4].

Для вирішення зазначених завдань є необхідність уведення в систему медичної освіти низки інновацій. На цьому наголошується в програмних документах НАПН України, в Законі України "Про освіту", Державній національній програмі "Освіта" (Україна XXI століття), Концепції науково-технічного та інноваційного розвитку України та ін. Крім того, стан навколишнього середовища та здоров'я населення, реалії сучасного життя обумовили нові вимоги до навчання, нові парадигми та стандарти освіти, зокрема й медичної, в яких чітко представлено цілісні орієнтири [5-7], адже основним і першочерговим завданням будь-якої держави є збереження та зміцнення здоров'я її населення.

Сучасний розвиток медичної науки та практики ставить перед системою охорони здоров'я завдання, що не просто пов'язані із продовженням тривалості життя людини, а із продовженням життя повноцінного та здорового. За таких умов висуваються особливі вимоги до рівня кваліфікації та професійної компетентності медичних працівників.

Переживаючи не найкращі часи, сьогодні система охорони здоров'я України намагається вивести здійснення надання медичних послуг на достойний рівень. Ми вважаємо, що однією із важливих ланок процесу виходу із ситуації, що склалася, є професійна спрямованість навчання на всіх етапах підготовки медичного працівника, особливо в період навчання фундаментальних дисциплін. Тому питання про мету освіти є питанням про те, якою має бути людина майбутнього. Враховуючи те, що розвиток творчого потенціалу є однією з основних умов прогресу суспільства, це і визначає причини, які спонукали звернути увагу на формування в студентів різноманітної, глибокої і міцної системи знань, на максимальну стимуляцію їх самостійної оперативності та дієвості, на розвиток стійких творчих інтересів, цілеспрямованості творчих пошуків, наполегливості під час виконання творчих завдань із метою формування медичного працівника-професіонала [2; 5; 6].

Проведений нами аналіз стану сучасної системи хіміко-біологічної підготовки студентів медичного ВНЗ, урахування сучасних тенденцій розвитку вищої освіти й нових вимог до підготовки фахівця дозволили нам розкрити існуючі протиріччя в системі хіміко-медичної освіти. Найважливішими, на наш погляд, є протиріччя між:

· декларованими в нормативних документах цілями формування всебічно розвиненої, творчої, високопрофесійної особистості фахівця із глобальним мисленням та реальними можливостями сучасної предметної системи навчання в медичному виші;

· рівнями шкільної та вимогами вузівської освіти до знань абітурієнтів;

· величезною значимістю курсу хімії для медичної освіти, розвитку медичного мислення, інтелекту та недооцінкою її в складі загальнонаукової і професійної підготовки, недостатнім рівнем її системності й кількості навчального часу для свідомого й дієвого засвоєння;

· цільовим призначенням курсу хімії (забезпечити вихідну хімічну грамотність і загальнотеоретичну хімічну підготовку медика, засвоєння основних ідей, понять, законів, теорій, що необхідні для вивчення інших хімічних і професійно зорієнтованих клінічних дисциплін) та відсутністю належного міждисциплінарного зв'язку із предметами хіміко-біологічного й медичного блоків;

· між теоретично обґрунтованою доцільністю впровадження сучасних інноваційних педагогічних технологій професійної спрямованості навчання та відсутністю науково-методичної літератури з цієї важливої проблеми [5; 6]. здоров'язберігаюча компетентність медичний педагогічна

Одним зі шляхів вирішення цих протиріч ми вбачаємо в інноваційній модернізації медичної освіти на основі синтезу її фундаментальних ідей, у більш чіткому визначенні статусу і значення в цій системі фундаментальних дисциплін, а також в науково-обумовленій стратегії модернізації їх змісту і процесу навчання, адекватних сучасним цілям вищої медичної освіти, профілактики та попередженню захворювань населення. З цією метою на базі Рівненського державного базового медичного коледжу створено творчий колектив із проблеми "Формування фахової компетентності студента-медика", зокрема:

Науковий керівник: Хмеляр Інеса Макарівна, кандидат педагогічних наук, завідувач навчально- методичним підрозділом Рівненського базового медичного коледжу.

Керівники розробки теми:

Лукащук Микола Миколайович, кандидат педагогічних наук, методист Рівненського державного базового медичного коледжу;

Щупак Оксана Юріївна, методист Рівненського державного базового медичного коледжу.

Організаційно-кадрове забезпечення здійснює Сабадишин Ростислав Олексійович, доктор медичних наук, професор, директор Рівненського державного базового медичного коледжу.

Структура творчого колективу включає такі творчі групи:

- Шляхи розвитку професійної компетентності викладача медичного коледжу в умовах інноваційних технологій навчання.

- Організаційно-педагогічні умови професійної підготовки молодших спеціалістів.

- Здоров'язберігаючі технології навчання.

- Шляхи формування готовності майбутніх медичних працівників до самовдосконалення в контексті їх базової підготовки.

- Шляхи формування фахової компетентності студента-медика на прикладі природничих дисциплін

Дослідження передбачає наступні етапи:

Перший етап (2014-2015 н.р.)

* вивчення стану проблеми в її теоретичному та практичному аспектах;

* розробка методики, обґрунтування теоретико-методологічних передумов, вихідних принципів педагогічного дослідження;

* визначення організаційних передумов компетентнісно зорієнтованого розвитку особистості студента медичного коледжу на основі інноваційних технологій;

* створення творчих та експериментальних груп.

Другий етап (2015-2016 н.р.)

* вивчення навчально-виховних можливостей різних дидактичних підходів та психолого-педагогічних умов їхньої реалізації;

* розроблення дидактичного комплексу інформаційно-методичного забезпечення викладання навчальних дисциплін;

* вивчення психолого-педагогічних проблем роботи експериментальних груп творчого колективу.

Третій етап (2016-2017 н.р.)

* апробація навчально-дидактичного забезпечення процесу навчання та педагогічні умови компетентнісно зорієнтованого розвитку особистості студента медичного коледжу на основі інноваційних технологій;

* упровадження елементів означеного експерименту в систему роботи медичного коледжу;

* діагностика рівня сформованості навчальних компетентностей студентів.

Четвертий етап (2018-2019 н.р.)

* обробка та аналіз результатів дослідження;

* висновки.

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури [2; 3; 5; 7] та власного досвіду можна зробити висновок, що професійна спрямованість фундаментальних дисциплін - це педагогічно адаптоване засвоювання студентами базового змісту предмета на рівні вимог професії медичного працівника, сконцентроване навколо фундаментальних освітніх об'єктів і цілей, мотивів і потреб суб'єктів пізнання. Таким чином, професійну спрямованість навчання у медичному коледжі розглядаємо як складний, комплексний, багатофункціональний процес, скерований на усвідомлення мотивів, потреб майбутньої діяльності, на гармонійне поєднання теоретичної і практичної складових змісту освіти - введення у зміст курсу фундаментальних дисциплін професійно значущого матеріалу, форм та методів навчання, які б сприяли підвищенню пізнавальної активності, виробленню культури праці, здоров'язбереження, профілактики професійних захворювань, вихованню відповідальності, взаємоповаги, підтримки.

У ході дослідження було виявлено низку суперечностей між: недостатнім і необхідним високим рівнем пізнавальної активності студентів; сучасними вимогами до випускника медичних закладів та здатністю існуючої системи освіти задовольнити такі вимоги; потребою введення в практику роботи інноваційних технологій і чинною традиційною технологією навчання [5-7].

Висновки

На основі аналізу науково-методичної та психолого-педагогічної літератури ми дійшли висновку, що формування та розвиток пізнавальної активності в процесі навчальної діяльності, формування навчальних компетентностей студентів - складний та багатовимірний процес. Він залежить від психолого-фізіологічних особливостей студента, рівня вже досягнутого ним розвитку, характеру навчання, рівня мотивації та творчих здібностей [2; 4].

Творчий підхід педагога до реорганізації навчально-виховного процесу, який базується на принципах навчання, діяльнісному та проблемному підходах, виробляє в студентів потребу в самовдосконаленні, науковому пошуку, розвиває вміння аналізувати, спостерігати, порівнювати, робити висновки, висувати оригінальні ідеї, сприяє формування здоров'язберігаючої компетентності [5; 6].

Основними педагогічними умовами формування фахової компетентності обрано: застосування діяльнісного і проблемного підходів, інноваційні технології навчання, індивідуалізацію та диференціацію навчання, використання нетрадиційних форм і методів проведення занять, підвищення педагогічної майстерності викладачів.

Дидактичні умови реалізуються за такими напрямками:

- структурування навчального матеріалу за професійним спрямуванням;

- подача програмового матеріалу блоками, спираючись при цьому на внутрішні та міжпредметні зв'язки, орієнтацію на майбутню професію медика, профілактику професійних захворювань, дотримання правил охорони безпеки діяльності;

- використання опорних конспектів, алгоритмів виконання завдань, постановка проблемних питань, вирішення нестандартних завдань, участь у всіх видах пізнавальної діяльності;

- залучення до науково-дослідницької роботи;

- постійний контроль і самоконтроль за результатами навчання, їх обґрунтованість і достовірність, що реалізується введенням рейтингової шкали оцінювання;

- створення позитивних взаємин на рівні "викладач-студент", які формують у студентів почуття особистої значущості, переконують їх у власних здібностях;

- усвідомлення студентами процесу навчання на основі вироблення раціональних прийомів розумової діяльності, здатності вибірково застосовувати їх під час розв'язання навчальних завдань різного характеру.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо в розробці та апробації дидактичного комплексу інформаційного забезпечення навчання з фундаментальних та професійно зорієнтованих дисциплін з урахуваннях міжпредметної інтеграції.

Список використаної літератури

1. Бех І.Д. Особистісно орієнтований підхід у вихованні /І. Д. Бех // Професійна освіта: педагогіка і психологія: польсько-український журнал / за ред. Т. Левовицького, І. Вільги, І. Зязюна, Н. Ничкало. - К.: Ченстохова, 2000. - 486 с.

2. Буринська Н.М. Навчальні завдання з хімії в контексті розвитку хімічної освіти в школі / Н.М. Буринська, В.І. Староста // Педагогіка і психологія: науково-теоретичний та інформаційний журнал. - 2005. - № 2. - С. 56-65.

3. Даниленко Л.І. Активізація навчально-творчої діяльності учнів: конспект лекцій з курсу "Основи педагогічної творчості вчителя" / Л.І. Даниленко. - К.: НЛУ, 1998. - 18 с.

4. Доктрина розвитку національної освіти в Україні. - К.: Освіта, 2001.

5. Педагогічні технології у неперервній професійній освіті: монографія / С.О. Сисоєва, А.М. Алексюк, П.М. Воловик та ін.; за ред. С.О. Сисоєвої - К.: ВІПОЛ, 2001. - 502 с.

6. Сисоєва С.О. Творчий розвиток особистості в процесі неперервної професійної освіти. Неперервна професійна освіта: теорія і практика: зб. наук, праць / за ред. І.А. Зязюна, Н.Г. Ничкало. - К., 2001. - Ч. 1. -С. 176-212.

7. Ярошенко О.Г. Педагогічна технологія як дидактична категорія / О.Г. Ярошенко // Біологія і хімія в школі. - 2005. - № 4. - С. 14-17.

Размещено на Allbest.ru