Критерії та показники професійної готовності майбутніх учителів основ здоров’я до позакласної роботи з учнями основної школи

Аналіз формування культури здоров’я підлітків у процесі позакласної роботи. Зміст науково-теоретичної, практичної і психологічної готовності студентів до майбутньої професійної діяльності з виховання здорових дітей підліткового віку в позаурочний час.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 15.09.2017
Размер файла 21,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Критерії та показники професійної готовності майбутніх учителів основ здоров'я до позакласної роботи з учнями основної школи

Бабич В.І.

У сучасності проблема здоров'я населення України набуває все більшої актуальності. Це спричинено низкою факторів, серед яких особливе місце має стрімке погіршення здоров'я юного покоління. Тому нині все більш нагальною є думка про те, що основи формування культури здоров'я діти повинні засвоювати саме в школі, а не в медичних установах. Упровадження навчального предмета "Основи здоров'я" (передбачений для вивчення в 5-9 класах) у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів сприяє практичній реалізації цього твердження.

Зазначений навчальний предмет спрямований на забезпечення таких завдань: формування в учнів бережливого і дбайливого ставлення до власного здоров'я як найвищої цінності і важливої умови повної реалізації можливостей особистості, громадянина України; створення в учнів мотиваційних налаштувань до здорового способу життя як головної умови формування, збереження і зміцнення фізичного, духовного і соціального здоров`я; формування в учнів усвідомлення, що людина є частиною Природи та Космосу, від екологічного стану яких залежить життя на Землі та здоров`я всього людства і кожної людини зокрема; ознайомлення учнів з основними принципами і методами профілактики найбільш поширених захворювань, формування навичок особистої гігієни; профілактика шкідливих звичок та боротьба з ними, встановлення гармонійних взаємин учнів із природою, суспільством, пізнання самих себе [1].

Водночас зазначаємо, що на вивчення предмета відведена незначна кількість часу (одна година на тиждень), що свідчить про особливе значення позакласної роботи з основ здоров'я у контексті виховання здорових підлітків. Відповідно й підготовка майбутніх учителів основ здоров'я в ВНЗ повинна бути спрямована на розвиток у студентів професійної готовності до позакласної роботи.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Незважаючи на актуальність проблеми виховання здорових підлітків у загальноосвітніх навчальних закладах, питанню підготовки майбутніх учителів основ здоров'я й досі не приділяється належної уваги вітчизняними науковцями. Разом з тим, можна відзначити низку робіт вітчизняних учених (В. Бабич, В. Горащук, І.Зінченков, А.Радченко, С.Страшко та інші), у яких досліджено окремі аспекти формування професійної готовності студентів відповідної спеціальності.

Мета статті полягає у визначенні критеріїв і показників професійної готовності майбутніх учителів основ здоров'я до позакласної роботи з учнями основної школи.

Виклад основного матеріалу дослідження. Визначення напрямів удосконалення підготовки майбутніх учителів основ здоров'я до позакласної роботи у контексті формування високого рівня культури здоров'я сучасних підлітків у ВНЗ потребує уточнення критеріїв їхньої професійної готовності до позакласної роботи з учнями основної школи. Аналіз найбільш близьких до нашого дослідження наукових робіт сприяв визначенню критеріїв і показників професійної готовності майбутніх учителів основ здоров'я до позакласної роботи з підлітками як науково-теоретичної, практичної і психологічної готовності до майбутніх професійних обов'язків у зазначеному напрямі.

Науково-теоретична готовність майбутніх учителів основ здоров'я до позакласної роботи з учнями основної школи визначається наявністю у студентів сукупністю необхідних знань з питань виховання всебічно здорових школярів у процесі позанавчальної роботи. Для зручності систему важливих науково-теоретичних знань було структуровано на п'ять блоків знань.

Перший блок знань - "Позакласна робота з основ здоров'я - важлива умова виховання здорових підлітків" - передбачає усвідомлення студентом значення позакласної роботи у формуванні в підлітків ціннісного ставлення до власного здоров'я; знання основ організації позакласної роботи у загальноосвітніх навчальних закладах; уявлення про можливості позакласних заходів у формуванні культури здоров'я школярів; розуміння особливостей організації позакласної роботи з учнями основної школи.

Блок знань "Співпраця з сім'єю як важлива складова позакласної роботи з основ здоров'я" включає розуміння майбутнім вчителем значення ролі сім'ї у вихованні здорових дітей; знання особливостей взаємодії з батьками у контексті формування культури здоров'я підлітків; розуміння значення статевого виховання сумісними зусиллями сім'ї та школи (вчителя основ здоров'я); знання щодо залучення батьків до участі у різноманітних заходах і святах тощо.

Надзвичайно важливе значення для розвитку студентів має блок знань "Зміст та організація позакласної роботи оздоровчого спрямовання", що передбачає знання майбутнім учителем основ здоров'я особливостей організації і проведення розважально-пізнавальних заходів; знання особливостей організації і проведення інтелектуальних заходів ("Брейн-ринг", "Що? Де? Коли?" тощо), спрямованих на засвоєння підлітками додатковою інформацією з питань здоров'я в усіх його аспектах; знання сучасних, найбільш ефективних форм і методів організації позакласної роботи з підлітками у контексті виховання здорової молоді; знання з організації роботи гуртків з питань здоров'я; знання з оснащення та використання можливостей кабінету "Культура здоров'я" у процесі позакласної роботи; знання з оснащення методичного кутка з основ здоров'я; знання щодо залучення школярів до позакласної роботи з основ здоров'я; знання особливостей організації конференцій з питань здоров'я; знання змісту навчальної програми з предмета "Основи здоров'я".

До четвертого блоку знань - "Взаємодія з медичними представниками та органами місцевої влади" - входить наявність у студента знань нормативно-правової (законодавчої) бази з виховання здорових школярів у позаурочний час; розуміння значущості бесід медичних працівників з підлітками із попередження хвороб, що набули соціального значення; знань про особливості організації співпраці з органами місцевого самоврядування у контексті виховання здорової молоді; усвідомлення значущості співпраці з працівниками міліції з метою попередження втягування підлітків в асоціальні угрупування тощо, уникнення шахрайства тощо.

Блок знань "Організація оздоровчої роботи у позаурочний час" включає знання особливостей застосування з учнями на практиці оздоровчих технологій і систем, що впливають на духовний, психічний і фізичний аспекти здоров'я, а також розуміння побудови, корекції та удосконалення індивідуальної оздоровчої системи підлітків у процесі позакласної роботи.

Практичну готовність майбутніх учителів основ здоров'я розуміємо як наявність у студента певного обсягу відповідних умінь, необхідних для здійснення на високому професійному рівні позакласної роботи з учнями основної школи. Спираючись на класифікацію професійних умінь педагога, запропоновану Н. Кузьміною [2] у структурі професійних умінь майбутніх учителів основ здоров'я визначили гностичні, проектувальні, конструктивні, комунікативні, організаційні, а також дослідницькі уміння.

Гностичні вміння передбачають уміння постійно оновлювати знання з питань виховання здорових підлітків у процесі позакласної роботи; уміння добирати цікавий повчальний матеріал з метою проведення дискусій, бесід, лекцій і т.д.; здатність здійснювати аналіз ефективності проведеної позакласної роботи, а також визначати власні помилки і досягнення; уміння швидко перебудовувати хід заходу в разі непередбачуваних подій; уміння добирати матеріали для проведення позакласних заходів відповідно до інтересів та особливостей вікового періоду підлітків; здатність аналізувати ступінь зацікавленості учнів до здійснення ефективної позакласної роботи; уміння аналізувати й адаптувати досвід інших викладачів у контексті позакласної роботи для формування культури здоров'я підлітків.

Проективні вміння означають уміння проектувати зміст позакласної роботи у контексті виховання всебічно розвинених і здорових підлітків; здатність передбачати виникнення несподіваних ситуацій у проведенні різноманітних заходів; уміння планувати зустрічі з батьками, медичними працівниками та представниками влади; здатність правильно формулювати цілі й завдання кожного окремого заходу; уміння складати перспективний план позакласних заходів; уміння планувати роботу гуртків, конференцій, олімпіад тощо.

Конструктивні вміння - це здатність до пошуку нових форм і методів позакласної роботи з учнями для виховання здорової молоді; здатність добирати і формулювати запитання і завдання для проведення інтелектуальних заходів ("Брейн-ринг", "Що? Де? Коли?", вікторини тощо) для засвоєння підлітками корисної додаткової інформації із формування, зміцнення і збереження власного здоров'я; уміння проводити навчальні тренінги із формування високого рівня культури здоров'я у процесі позакласної роботи з підлітками; здатність добирати оздоровчі технології індивідуально для кожного учня; уміння розробляти авторські заходи, спрямовані на підвищення рівня знань та умінь школярів з питань здоров'я; здатність планувати власні дії у процесі позакласної роботи з учнями; уміння розробляти й коректувати індивідуальну оздоровчу систему.

У змісті комунікативних умінь визначаємо здатність майбутніх учителів основ здоров'я до суб'єкт-суб'єктних відносин зі школярами у процесі позакласної роботи; здатність із розумінням та проникливістю ставитись до кожного окремого підлітка, виявляти його індивідуальні особливості, психічний і духовний стан, здібності, зокрема і творчі, тощо; уміння знаходити спільні теми для розмов з підлітками, налагодження оптимального контакту, закріплення цих взаємовідносин; здатність у процесі позакласної роботи зміцнювати дружні стосунки серед підлітків, навчати їх з повагою ставитись до протилежної статі, попереджати прояви агресії та недоброзичливої поведінки один до одного; уміння контролювати власну поведінку у непередбачуваних ситуаціях, перебувати у гарному настрої, пропагувати та підтримувати позитивну налаштованість серед учнів; здатність до імпровізації у проведенні позакласних заходів з метою підтримання і підвищення зацікавленості учнів розвитком культури здоров'я.

Організаційні вміння включають здатність організовувати і проводити інтелектуальні, розважальні й оздоровчі заходи, спрямовані на виховання здорових і всебічно розвинених учнів основної школи; уміння застосовувати інноваційні форми організації і методи навчання у позакласній роботі з підлітками; уміння організовувати гуртки з питань здоров'я, створювати методичні кутки, стенди тощо; здатність залучати до позакласної роботи відомих авторитетних особистостей, медиків, представників міліції і т. д.; уміння організовувати групові та індивідуальні форми роботи з батьками; здатність організовувати і проводити конференції, семінари, олімпіади.

Дослідницькі уміння передбачають уміння студента визначати ступінь зацікавленості підлітків позакласною роботою взагалі та проведеними заходами з питань здоров'я зокрема; уміння визначати стан здоров'я (духовного, психічного, соціального, фізичного) підлітків та досліджувати його в динаміці; уміння визначати вплив оздоровчих технологій на стан здоров'я учнів; здатність аналізувати та коректувати індивідуальну оздоровчу систему підлітків; уміння визначати результат впливу позакласної роботи на рівень сформованості у школярів необхідних знань, умінь і навичок з питань здоров'я; уміння аналізувати літературні джерела з питань позакласної роботи учнів; здатність досліджувати передовий досвід учителів з організації позакласної роботи зі школярами.

Психологічна готовність майбутніх учителів основ здоров'я до позакласної роботи з учнями основної школи передбачає наявність у студента передусім позитивно-емоційних налаштувань до професійної діяльності, цілеспрямованість у вихованні всебічно розвинених і здорових школярів у позанавчальному процесі; відповідальне ставлення до здоров'я своїх вихованців; розуміння значення позакласної роботи у вихованні здорових підлітків і своєї ролі у здійсненні цього процесу; аксіологічне розуміння сутності здоров'я учнів, колег, тих, хто оточує, власного здоров'я; прагнення до підвищення рівня культури здоров'я учнів; бажання вести пропагандистську роботу у контексті виховання здорових школярів, їхніх батьків і колег; прагнення до підвищення власної культури здоров'я (постійна праця з підвищення духовного, психічного, соціального і фізичного здоров'я), а також наявність професійно-ціннісних якостей, серед яких найбільш важливими, на нашу думку, є доброзичливість, щирість, демократизм.

Формування професійно-ціннісних якостей відіграє вагому роль у підготовці педагогів. Не применшуючи значення інших професійних якостей, необхідних кожному вчителеві, нами було визначено декілька професійно ціннісних якостей, які особливо важливі для вчителів основ здоров'я у контексті позакласної роботи з підлітками.

Особливе значення у зазначеному аспекті відіграє доброзичливість. Звичайно, така якість, як доброзичливість, є значущою у професійній діяльності вчителя. Разом з тим, зауважуємо, що залучити підлітків до позакласної роботи дуже важко без вияву зазначеної якості педагога. Навіть якщо зміст предмета є цікавим і учень розуміє його значення для власного життя, йому буде непросто погодитись відвідувати позакласні заходи, гуртки здоров'я тощо, якщо вчитель ставиться до учня неуважно, зверхньо, без належної поваги тощо. Особливо потрібно враховувати, що мова йде про підлітковий вік, який характеризується певними психічними змінами у дітей, іноді навіть підвищеної дратівливістю, потребою поваги до себе дорослих та вчителя, а також характеризується схильністю окремих учнів до прояву агресії, зневажання інших тощо. Отже, недоброзичливий учитель може спровокувати в підлітка зневагу до себе і, як наслідок, до позакласної роботи тощо.

Доброзичливий учитель, навпаки, може привернути до себе увагу навіть тих учнів, які взагалі до навчання ставляться без інтересу, намагаються не відвідувати уроки, не виконувати домашнє завдання тощо. Доброзичливість характеризується бажанням вчителя творити добро дитині (підлітку), прагненням зрозуміти учня, його проблеми, труднощі, допомогти йому вирішити проблеми. Завдяки цій якості педагог може зародити в підліткові віру в добро; особливо це важливо, оскільки в нього відбувається становлення світогляду. Отже, доброзичливість є невід'ємною професійно ціннісною якістю для майбутнього вчителя основ здоров'я у контексті позакласної роботи з учнями.

Ще однією особистісною якістю вчителя, яка доповнює попередню, є щирість. Іноді підлітки "закриваються" від дорослих (знайомих, однокласників, учителів та навіть батьків), відчуваючи їхню нещирість, таким чином нібито захищаючи себе від неправди. Підлітки доволі часто намагаються швидко подорослішати, тому для них дуже важливим є ставлення до них дорослих як до близьких людей, повага, відвертість. Особливо це стосується вчителів і батьків. Щирість для вчителя основ здоров'я є невід'ємною частиною його професійної готовності, оскільки саме її наявність приваблює учнів.

Відомо, що позакласна робота не є примусовою (обов'язковою), тому така якість, як щирість, заохочує підлітків до спілкування з педагогом, бо сприяє виникненню у школярів довіри до вчителя. Це вкрай важливо, оскільки у процесі позакласної роботи можуть розглядатись питання у контексті духовного, психічного та соціального здоров'я, що передбачає обговорення міжособистісних конфліктів підлітків з однолітками, проблем стосунків із батьками, учителями тощо. Отже, добра порада старшого товариша (яким повинен стати вчитель основ здоров'я для своїх вихованців) може допомогти підліткові уникнути помилок, часто дуже значних, які можуть вплинути на його подальше життя.

Зрозуміло, що в сучасних загальноосвітніх навчальних закладах працюють психологи, які цілком спроможні допомогти учням під час виникнення у них проблем психологічного характеру. Разом з тим, зазначимо, що відсутність у психолога частого контакту з дітьми (проведення уроків, позакласної роботи тощо) не сприяє виникненню в підлітка довіри до себе. Між тим учитель основ здоров'я значно частіше зустрічається з учнями, тому в нього значно більше можливостей викликати до себе довіру. Окрім цього, на заняттях з навчального предмета "Основи здоров'я" педагог відповідно до програми розглядає делікатні та важливі для підлітка питання. Тому вчитель, який щиро ставиться до своїх учнів, здатний власним прикладом закріплювати у школярів віру в добро, дружбу, щирість тощо. Отже, зазначена вище якість є достатньо важливою для майбутніх учителів основ здоров'я. здоров'я позакласний професійний виховання

Важливе значення для вчителя основ здоров'я відіграє така професійно ціннісна якість, як демократичність. Особливо важливе значення вона має у позакласній роботі з підлітками. Ураховуючи особливості вікового періоду підлітків та те, що позакласна робота не є обов'язковою, побудову демократичних відносин вчителя з учнями розглядаємо як надзвичайно важливу. Безперечно, ця професійна ціннісна якість сприяє налагодженню суб'єкт-суб'єктних відносин між вчителем та учнем; завдяки демократичності учень може вступати в дискусії з вчителем та однокласниками, висловлювати власні думки, пропозиції тощо. Саме така поведінка учня передбачена під час розгляду питань навчальної програми предмета "Основи здоров'я", вивчення яких має своє продовження в позакласній роботі.

У позакласній роботі демократичність поведінки та взаємин учителя повинен сприяти внесенню пропозицій підлітками щодо змісту позакласної роботи, нових, бажаних заходів, цікавих для обговорення питань. Таким чином, демократичність є дуже важливою якістю для вчителя основ здоров'я у контексті позакласної роботи з учнями основної школи.

Висновки

Отже, представлені критерії професійної готовності майбутніх учителів основ здоров'я як науково-теоретична, практична та психологічна готовність до професійної діяльності в контексті формування культури здоров'я підлітків у процесі позакласної роботи, на нашу думку, можуть слугувати основою підготовки відповідних фахівців у ВНЗ.

Перспективи дослідження полягають у розкритті можливостей підвищення рівня професійної готовності майбутніх учителів основ здоров'я до позакласної роботи з підлітками у процесі фахової підготовки.

Список використаних джерел

1. Кузьмина Н.В. Методы системного педагогического исследования / Н.В. Кузьмина. - Л. : ЛГУ, 1980. - 172 с.

Анотація

У статті розкрито питання підготовки майбутніх учителів основ здоров'я до виховання всебічно розвинених і здорових школярів, формування культури здоров'я підлітків у процесі позакласної роботи. Представлено критерії професійної готовості професійної підготовки майбутніх учителів основ здоров'я до позакласної роботи з учнями основної школи та зміст науково-теоретичної, практичної і психологічної готовності студентів до майбутньої професійної діяльності з виховання здорових підлітків під час позакласної роботи.

Ключові слова: критерії, професійна готовність, майбутні учителі основ здоров'я, позакласна робота, культура здоров'я, навчальний предмет "Основи здоров'я".

В статье раскрыты вопросы подготовки будущих учителей основ здоровья к воспитанию всесторонне развитых и здоровых школьников и формированию культуры здоровья подростков в процессе внеклассной работы. Представлены критерии профессиональной готовности будущих учителей основ здоровья к внеклассной работе с учащимися основной школы, содержание научно-теоретической, практической и психологической готовности студентов к предстоящей профессиональной деятельности по воспитанию здоровых подростков в процессе внеклассной работы.

Ключевые слова: критерии, профессиональная готовность, будущие учителя основ здоровья, внеклассная работа, культура здоровья, учебный предмет "Основы здоровья".

The article is devoted the questions of preparation of future teachers of bases of health to education comprehensively developed and healthy pupils. Attention the questions of forming of culture of health of teenagers is spared in the process of extracurricular work. The criteria of professional readiness of future teachers of bases of health to extracurricular work with a student basic school are made in the article. Maintenance of scientific-theoretical, practical and psychological readiness of students opens up to forthcoming professional activity in the field of education of healthy teenagers in the process of extracurricular work.

Key words: criteria, professional readiness, future teachers of bases of health, extracurricular work, culture of health, educational object "Bases of health".

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.