Екологічна відповідальність фахівця агропромислового комплексу як основа його професійної компетентності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Екологічна відповідальність фахівця агропромислового комплексу як основа його професійної компетентності

Вакулевич О.О., викладач відокремленого підрозділу

Національного університету біоресурсів і природокористування України «Мукачівський аграрний коледж»

м. Мукачево

У статті розкрито особливості екологічної відповідальності фахівців агропромислового комплексу. Обґрунтовано, що зазначені особливості обумовлені специфікою професійної діяльності в сфері аграрного виробництва. Основні особливості екологічної відповідальності фахівців аграрної сфери пов'язані із специфікою професії типу «людина-навколишнє середовище»; зростанням населення і необхідністю забезпечення його продуктами харчування; потребою у виробництві якісних продуктів харчування; необхідністю дбати про розвиток сільських територій.

Відповідальність, екологічна відповідальність, професійна компетентність, фахівці АПК

Аннотация

В статье раскрыты особенности экологической ответственности специалистов агропромышленного комплекса. Обосновано, что указанные особенности обусловлены спецификой профессиональной деятельности в сфере аграрного производства. Основные особенности экологической ответственности специалистов аграрной сферы связаны с: спецификой профессии типа ««человек-окружающая среда»; ростом населения и необходимостью обеспечения его продуктами питания; потребностью в производстве качественных продуктов питания; необходимостью заботиться о развитии сельских территорий.

Ответственность, экологическая ответственность, профессиональная компетентность, специалисты АПК.

Постановка проблеми у загальному вигляді

Інтеграція сучасної системи освіти у світовий освітній простір передбачає реалізацію компетентнісного підходу в процесі підготовки фахівців у вищих навчальних закладах. Новий Закон України «Про вищу освіту» (2014) [1 ]регламентує необхідність реалізації основних положень Національної рамки кваліфікацій [2]. Необхідність формування екологічної відповідальності студентів аграрних вищих навчальних закладів обумовлюється не тільки нормативно-правовими документами, що відображають суспільну потребу, але й глобальною екологічною загальносвітовою кризою. У сучасних умовах окрім екологічної додається ще й продовольча загальносвітова криза. З метою забезпечення населення Землі необхідними продуктами харчування транснаціональні аграрні компанії, фермерські господарства застосовують комплекс гербіцидів, пестицидів, прискорювачів росту та дозрівання, генно-модифікований насіннєвий матеріал, які наносять суттєвої шкоди навколишньому середовищу та значно знижують якість отриманої продукції, її безпечність для споживачів. Саме тому, у майбутніх фахівців агропромислового комплексу необхідно формувати екологічну відповідальність як складову їх професійної компетентності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано вирішення даної проблеми та на які опирається автор. Проблема формування екологічної компетентності молодих людей шкільного віку висвітлена у працях О. Колонькова, Н. Пустовіт, О. Пруцакова, Л. Руденко, І. Сірик та ін. Сутності екологічної відповідальності присвячені дослідження Л. Білик, Н. Демешкант, І. Сопівник та ін. В. Трегобчук зосереджує увагу на професійній відповідальності фахівців агропромислового комплексу. Особливості формування екологічної культури та екологічної компетентності студентів технічних закладів досліджували Н. Єфіменко, Н. Олійник, Л. Лук'янова та ін. Формуванню екологічної культури студентів аграрних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації присвячені дослідження Л.Фенчак. Проблеми формування екологічного світогляду студентів аграрних вищих навчальних закладів досліджувалися Н. Негруцою.

Мета статті полягає в обґрунтуванні особливостей екологічної відповідальності майбутніх фахівців агропромислового комплексу.

1. Професійна діяльність у системі «людина-природа», «людина-техніка». Фахівці агропромислового комплексу постійно змінюють оточуюче середовище, впливаючи на нього різними засобами техніки, хімічних речовин. Такі зміни як правило, завдають шкоди навколишньому середовищу. Особливістю професії типу «людина-природа» є те, що фахівець взаємодіє із живими об'єктами - землею з її органічною системою, мікроорганізми, з рослинами, тваринами. Як і усе живе, ці об'єкти професійної взаємодії фахівця сільськогосподарської сфери, відзначаються такими характеристиками як складність, динамічність, мінливість, розвиток за певними законами та закономірностями. Таким чином фахівець, який безпосередньо впливає на живі системи повинен відповідально до них ставитися. Така відповідальність полягає у дбайливому ставленні, здатності прогнозувати вплив професійної діяльності на усі живе, недопущенні загибелі (вимирання) певних видів рослин, тварин чи мікроорганізмів. Оскільки у природі усе збалансовано і людина є лише окремою складовою, частиною ланцюга живлення, вона не повинна ставиться споживацьки до оточуючого світу природи, використовуючи її ресурси у своїх потребах. Такий підхід і розуміння світу живого (існував у людини донедавна) призводить до того, що природа розпочинає процес самоочищення, відновлення системи.

2. Демографічне зростання населення і необхідність забезпечення продуктами харчування. Стрімке зростання народонаселення на Землі обумовлює необхідність збільшення виробництва продовольства. У свою чергу такі заходи призводять до пошуку і застосування нових технологій в агропромисловому комплексі (які часто завдають шкоди навколишньому середовищу), що вимагає використання нових ресурсів, зокрема енергетичних, земельних, водних та ін. Збільшення виробництва продукції АПК та засобів обслуговування призводять до ще більшого забруднення навколишнього середовища та вичерпування його ресурсів. Таким чином виникає суперечність між необхідністю забезпечення населення Землі продуктами харчування та нанесенням шкоди навколишньому середовищу у процесі інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. Виходячи із даної суперечності фахівці АПК з однієї сторони несуть відповідальність за забезпечення в достатній кількості продуктами харчування населення, а з іншої вони несуть відповідальність за вичерпування природних ресурсів та забруднення навколишнього середовища. Тому важливо щоби сільськогосподарське виробництво велося на засадах сталого розвитку. Сталий сільський розвиток визначається у нормативних документах як розвиток, при якому забезпечуються зростання, диверсифікація і підвищення ефективності сільської економіки, стабілізація чисельності сільських жителів і збільшення тривалості їх життя, повна й продуктивна зайнятість працездатного населення, підвищення рівня і якості життя в сільських районах, раціональне використання і відтворення їх природно-ресурсного потенціалу. Однією із важливих умов сталого розвитку суспільства В.Огневюк визначає моральність. Він відзначає, що «природа поєднала в людині біологічні інстинкти, що дають їй можливості щодо біологічного існування, й моральність як умову її суспільного буття. Певною мірою моральність має біологічну природу» [4, с.297].

3. Забезпечення населення якісними продуктами харчування. Відповідальність за якість продукції агропромислового комплексу несуть працівники даної сфери. У кожного фахівця, який залучений до процесу виробництва продуктів харчування, своя сфера обов'язків і відповідно свій рівень професійної відповідальності. Екологічно чисті і якісні продукти харчування є необхідним для людини джерелом енергії, вітамінів, поживних речовин, вони забезпечують необхідні ресурси для нормальної життєдіяльності організму людини. Неякісні продукти харчування підривають здоров'я людини та сприяють розвитку у неї різних патологій та захворювань. У наш час розвитку генної інженерії, вирощування генетично модифікованих організмів, нарощування хімічної промисловості дозволяють застосовувати у сфері сільськогосподарського виробництва новітні технології. Такі технології дозволяють швидше і з меншими затратами часу та ресурсів отримати високі врожаї сільськогосподарських культур, овочів та фруктів. Завдяки застосуванню різноманітних хімічних добавок переробна галузь має можливість продовжити терміни зберігання продукції, наситити її бажаними смаковими властивостями. Але вплив на організм людини і її здоров'я такої продукції викликає занепокоєння. Тому саме виробники продуктів харчування несуть безпосередню відповідальність за її якість і вплив на людину.

4. Відповідальність за розвиток сільських територій. Сільськогосподарське виробництво організовується і здійснюється в основному в сільській місцевості. У переважній більшості українських сіл основою статтею надходження матеріального доходу є оплата праці людей, зайнятих у сфері сільського господарства. Проте праця селян є сезонною, низькооплачуваною, залежною від погодних факторів, а тому мешканці сільських територій не володіють достатніми матеріальним ресурсами. Більшість сільських мешканців стикаються із проблемами матеріального забезпечення, якісного та збалансованого вітамінного харчування, відсутністю централізованого водопостачання та каналізування, недостатнім доступом до якісних медичних, освітніх, культурно-дозвіллєвих послуг, нерозвиненою інфраструктурою та ін. Тому значна роль у розвитку соціально-побутових умов проживання мешканців сільських територій, розвитку інфраструктури села належить колективам агрогосподарств, які повинні турбуватися не лише про розвиток свого підприємства, але й про людей, що працюють і живуть у даній місцевості.

Формування екологічної відповідальності студентів аграрних коледжів здійснюється як у процесі аудиторної (навчальної), так і поза аудиторної роботи. Проведений Н. Демешкант аналіз освітньо-кваліфікаційних характеристик, навчальних планів, програм підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» за напрямами 6.090102 «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва», 6.090101 «Агрономія», 6.100202 «Процеси, машини та обладнання агропромислового виробництва» свідчить, що «професійно-орієнтовані агроекологічні дисципліни до цього переліку включені не були. За вибором вищого навчального закладу в межах варіативної компоненти та за вибором студентів уводилися певні професійно-орієнтовані дисципліни як теоретичного, так і практичного напряму» [5]. У навчально-виховному процесі аграрного коледжу необхідно здійснювати вплив на різні сфери особистості щодо формування екологічної відповідальності.

1. Про вищу освіту // Закон України № 1556-VII від 01.07.2014. - [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1556-18/page2

2. Національна рамка кваліфікацій: додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1341 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua

3. Сопівник І.В. Виховання моральної відповідальності сільської молоді: [монографія] / І.В. Сопівник. - К.: Логос, 2014. - 351 с.

4. Демешкант Н.А. Екологічна складова професійної підготовки фахівців-аграріїв / Н.А. Демешкант // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України, 2011, Вип. 159. Ч. 4.-С.53 - 58

5. Огневюк В.О. Освіта в системі цінностей сталого людського розвитку / В.О. Огневюк. - К.: Знання України, 2003. - 448 с.

6. Фенчак Л.М. Формування екологічної культури студентів вищих аграрних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації: автореф. на здобуття наук. ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.04 - теорія і методика професійної освіти. Тернопіль, 2006. -20 с.

Размещено на Allbest.ru