Українська народна казка як засіб морального виховання дітей старшого дошкільного віку

Характеристика завдань сучасної вітчизняної педагогіки. Аналіз підходів до визначення місця казки у виховному процесі. Аналіз казки як жанру українського фольклору. Аналіз механізмів формування моральних норм і цінностей у дитини засобами народної казки.

Рубрика Педагогика
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 02.04.2017
Размер файла 14,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Українська народна казка як засіб морального виховання дітей старшого дошкільного віку

Кот Ольга

м. Київ

Вихід української освіти на якісно новий рівень визначив сучасні ідеали виховання, які повинні стати основою відтворення духовно-морального потенціалу нації. Головна мета виховання, визначена в концепції національного виховання, полягає у передачі молодому поколінню багатств духовної культури народу. Зважаючи на це, найважливішим завданням вітчизняної педагогіки є формування високоморальної особистості, зокрема виховання її моральних почуттів.

Багатогранність і значущість виховання моральних почуттів у становленні особистості зумовили посилену увагу до вивчення цієї проблеми філософів, психологів, педагогів. педагогіка казка фольклор моральний

У сучасній педагогічній науці виконано ряд робіт, присвячених дослідженню казки як засобу гуманного виховання дошкільників (Л.П.Стрєлкова, С.А. Литвиненко, Л.Б. Фесюкова). Зокрема Л.П. Стрєлкова, приділяє цьому жанру усної народної творчості великого значення. 

Вчена наголошує на тому, що казка активізує уяву дитини, заставляє її співпереживати і внутрішньо співдіяти з персонажем, в результаті чого у дитини з'являються не лише нові знання і уявлення, але, що найголовніше, - нове емоційне ставлення до оточуючого: до людей, предметів та явищ [6, 86]. 

Казка, як жанр українського фольклору, завжди була найпопулярнішим видом усної народної творчості серед дітей. 

Вона, як феномен культури навчає, виховує, соціалізує, розважає, дає відпочинок, іронізує, сміється, публічно демонструючи відносність соціальних статусів і положень. Із самого раннього віку казка стає контрольним мірилом прояву всіх найважливіших рис особистості [4, 76-80].

Аналіз наукових праць дозволяє стверджувати, що класики вітчизняної педагогіки (С. Русова, М. Стельмахович, В. Сухомлинський, Д. Ушинський та ін.), сучасні вчені (А. Богуш, В. Бойко, О. Губко, Л. Кіліченко, Г. Кошелєва, В.Кузь, П. Лещенко, І. Проценко та ін.) високо оцінювали виховне значення народної казки у вихованні дитини дошкільного віку, зокрема її морального розвитку. Так, педагогічним ідеалом К.Ушинського було гармонічне поєднання розумового і морально-етичного розвитку дитини за умови використання народних казок, які дають упевненість у перемозі добра над злом. Педагог підкреслював, що особливо подобається дітям оптимізм казок, що підсилює виховне значення казки як народного педагогічного засобу.

Дієвість казки в педагогічній роботі з дітьми визначається тим, що в процесі роботи над нею дитина спостерігає різні варіанти взаємовідносин між героями. У дошкільника добре розвинутий механізм ідентифікації - процес емоційного об'єднання себе з іншою людиною, персонажем і засвоєння його норм, цінностей, зразків як своїх. Тому, сприймаючи казку, дитина, з одного боку порівнює себе із казковим героєм. З іншого боку, засобом ненав'язливих казкових образів дитині пропонуються виходи з різних складних ситуацій, шляхи розв'язання виникаючих конфліктів, позитивна підтримка її можливостей і віри в себе. При цьому дитина ототожнює себе з позитивним героєм. Відбувається це не тому, що дошкільник уміє всебічно аналізувати людські стосунки, а тому, що позиція героя більш приваблива у порівнянні з іншими персонажами. 

Це дозволяє дитині засвоювати правильні моральні норми і цінності, розрізняти добро та зло, будувати систему власної поведінки у відповідності із засвоєними через казку типами взаємодії між героєм та іншими персонажами. 

У казках відтворюється світогляд народу, його морально-етичні й естетичні принципи, багатовіковий досвід виховання підростаючого покоління. Саме тому, як пише дослідниця Л. Дунаєвська вони потребують вивчення їх педагогічної цінності для розвитку та виховання дитини в дошкільний період [1, 114].

Ученими доведено, що через емоційну взаємодію з образами діти засвоюють певні знання і уявлення, виробляють конкретні судження, формулюють особистісні висновки. Адже, на думку К. Ушинського, дитина “мислить образами, формами, фарбами, звуками”, тому здатна до систематизації та усвідомлення знань через певні образи. Чим яскравішим є образ, тим сильніше впливає він на почуттєву сферу дитини, забезпечуючи міцність запам'ятання отриманої інформації. Яскраві образи у поєднанні з пізнавальною інформацією втілені саме у казках [2, 15-16].

Керуючись вище зазначеним, можна стверджувати, що казка має дивовижну властивість впливати на дитину, вчити її справедливості, виховувати почуття товариськості та дружби, викликаючи бажання допомогти слабшому. Ця казкова моральність сьогодні особливо актуальна і може з успіхом слугувати засобом морального виховання, формування дружніх відносин. 

У казці певна моральна норма чи позиція ніколи не нав'язується, не є оголена, а випливає з художньої тканини твору, як підтекст, як повчальний висновок, який повинні зробити слухачі казки [5, 286-288].

Уже в ранньому дитинстві малюк охоче слухає, коли вголос читають дорослі, легко запам'ятовує невеличкі казки, переживає разом з героями, співчуває одним і по-дитячому осуджує інших. 

Казка містить величезні можливості для морального виховання. Людські стосунки у казках прості та зрозумілі, дитина вчиться співпереживати горю, радіти щастю казкових героїв, перемозі Добра над Злом. Як вважає С.Русова, зустріч дитини з казкою викликає почуття емпатії.

Дослідження наукових джерел дозволило зазначити, що дружні відносини дітей пов'язані з загальнолюдськими істинами добра і любові. Слухаючи казку, роздумуючи над вчинками і діями головних персонажів, дошкільники вчаться життю. Найважливіша функція казки - вияв моральних цінностей, засвоєння гуманних принципів, розвиток здатності до етичних суджень і оцінок, формування у слухачів дружніх відносин, гуманних вчинків поведінки. 

Тому доцільно максимально використовувати цей жанр усної народної творчості в процесі морального виховання дітей старшого дошкільного віку [3, 30-32].

Отже, серед дієвих засобів виховання моральних почуттів дітей особливе місце посідає казка. Для дітей дошкільного віку саме казка є найцікавішим, найдоступнішим і ефективним джерелом здобуття моральних знань, що пояснюють їхніми віковими психологічними властивостями.

Список використаних джерел

1. Дунаєвська Л. Ф. Українська народна казка / Л. Ф. Дунаєвська. - К.: Вища школа, 1987. - 126 с.

2. Казка для світлого розуму закваска [Роль казки у навчанні й вихованні дитини молодшого шкільного віку] // Психолог. - 2011. - № 37. - С. 15-19.

3. Зиммина И. Сказка в системе нравственного воспитания / И. Зиммина // Дошкольное воспитание. - 2005. - №5. - С. 30-35.

4. Литвиненко С. А. Українська народна казка як засіб гуманного виховання першокласників / С. А Литвиненко // Педагогіка і психологія. - 1996. - № 1. - С. 76-82.

5. Поніманська Т. І. Дошкільна педагогіка: Навч. посібник / Т. І. Поніманська - К.: Академвидав, 2006. - 456 с.

6. Стрелкова Л. П. Урок сказки / Л. П. Стрелкова. - М.: Педагогика, 1990. - 128 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.