Проектна діяльність як метод формування екологічної культури дітей молодшого шкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Теоретичні підходи до використання проектної діяльності в процесі формування екологічної культури молодших школярів

1.1 Історико-педагогічні передумови використання проектної діяльності в початковій школі

1.2 Сутність екологічного виховання молодшого школяра

1.3 Теоретичні підстави використання проектної діяльності в процесі формування екологічної культури молодших школярів

2. Експериментальне дослідження застосування методу проектів, у екологічному вихованні молодших школярів

2.1 Організація процесу екологічного виховання молодших школярів у вигляді методу проектів

2.2 Апробація змісту проектної діяльності дітей молодшого шкільного віку

Висновок

Список використаної літератури

Додатки



Вступ

Сьогодні екологічні проблеми, які охопили увесь цивілізований світ призвели до глобальної катастрофи. Усвідомлення людством наслідків своєї життєдіяльності поставило екологію серед проблем, розв'язання яких виходить за межі кордонів, об'єднує держави, народи, їх традиції та культури, економічні та політичні устрої суспільства. Гостра екологічна криза актуалізує проблему виховання екологічного світогляду особистості на тлі розвитку гуманітарного мислення і гуманіс- тичних поведінкових програм щодо природи. Нова парадигма освіти одним із пріоритетних визначає напрям екологічної освіти та виховання, де особливе значення має формування екологічної культури, гармонізація взаємовідносин особистості з природою. В основі екологічної культури - знання, екологічний стиль мислення, світогляд, ціннісні орієнтації, практична природоохоронна діяльність. Екологічна культура має стати основою формування світогляду сучасної людини, розуміння її місця у природі, формування нової екологічної етики і моралі. Процес екологічного виховання має перетворитись у специфічний діалог, полісуб'єктну, особистісно розвивальну інтеграцію, в процесі якої відбувається обмін не лише інформацією про природу, а й емоціями, почуттями, духовними цінностями й поведінковими актами. Саме це сприяло вибору мною даної теми дослідження.

Мета дослідження: виявити потенціал методу проектів, у екологічному вихованні молодших школярів та умови його ефективної реалізації.

Об'єкт дослідження: процес формування екологічної культури дітей молодшого шкільного віку.

Предмет дослідження: проектна діяльність як метод формування екологічної культури дітей молодшого шкільного віку.

Мета: виявити потенціал методу проектів, у екологічному вихованні молодших школярів та умови його ефективної реалізації.



Завдання:

1. Провести історико-педагогічний аналіз наукової розробленість методу проектів

2. Визначити зміст екологічної проектної діяльності молодших школярів.

3. Розкрити умови ефективного застосування методу проектів, у екологічному вихованні дітей молодшого шкільного віку.

4. Розробити методичних рекомендацій щодо застосування методу проектів, у екологічному вихованні молодших школярів.

Гіпотеза: Застосування методу проектів забезпечить підвищення ефективності процесу екологічного дітей молодшого шкільного віку.

Проблема формування екологічної культури особистості знаходить своє відображення у працях багатьох вчених. У наукових роботах Н.М. Бібік, А.М. Богуш, В.Р. Ільченко, С.П. Пескун, А.В. Степанюк, О.Я. Сав- ченко, Г.С. Тарасенко розглянуто проблему екологічного виховання молодших школярів як умову формування певних якостей особистості. Так, Г.С. Тарасенко, досліджуючи проблеми формування екологічної культури дітей молодшого шкільного віку вважає саме цей вік сприятливим для екологічного виховання. Науковими дослідженнями підтверджено той факт, що саме в цей період закладаються основи культури спілкування і поведінки дітей у природі. Молодші школярі здатні розуміти й усвідомлювати зв'язки навколишнього світу, у них виникають об'єктивні можливості для самостійного спілкування з природою.

проектний школяр екологічний виховання



1. Теоретичні підходи до використання проектної діяльності в процесі формування екологічної культури молодших школярів

1.1 Історико-педагогічні передумови використання проектної діяльності в початковій школі

Будуючи майбутнє, людству просто необхідно час від часу озиратися назад і аналізувати досвід минулого: все нове, як відомо, - просто добре забуте старе.

У минулому можна знайти не тільки ідеї, які, врахувавши умови сьогодення, можна використати, як поштовх для подальшого розвитку. Аналізуючи досвід минулих століть, можна також скласти своєрідний аналіз помилок, допущених людством. Саме вони допоможуть людині зрозуміти

завдання сьогодення і майбутнього: не тільки засвоювати позитивні здобутки попередників, а й усвідомлювати помилку минулого.

Все це має також і відношення до методу проектів. Історія його виникнення і розвитку цікава і повчальна. Він повернувся до педагогіки в оновленому вигляді, але не змінив своєї суті: в основу методу проектів покладена ідея про спрямованість навчально - пізнавальної діяльності школяра, на результат, який досягається шляхом вирішення тієї чи іншої практично або теоретично значущої для учня проблеми.

Метод проектів виник наприкінці ХІХ століття у США. В його основі, на думку дослідників, відобразилися ідеї американського філософа та педагога Дж. Дьюї. Він вважав, що освіта повинна давати не лише знання, що знадобляться у майбутньому, але й уміння та навички, що вже сьогодні допоможуть дитині розв'язати нагальні життєві проблеми. Таким чином Дж. Дьюї докорінно змінив підхід до трактування ролі навчання. Він переконував: школа повинна стати тим місцем, де дитина вчитиметься долати труднощі, спілкуватися, здобувати необхідні знання, досліджувати навколишній світ .

Такий підхід до виховання учнів мав чимало послідовників. Один із них - професор В.Х. Кілпатрик, якому вдалося теоретично обґрунтувати метод проектів. Науковець по-новому осмислив ідеї Дж. Дьюї та дійшов висновку, що саме виховання і є життям, а не підготовкою до нього. Кілпатрик під методом проектів розумів “від душі” виконуваний зміст навчаючими без втручання вчителя . На його думку, проект мав чотири фази: зміст, планування, виконання та оцінку.

В.Х. Кілпатрик був переконаним - навчання стає успішним лише тоді, коли підпорядковується нахилам дитини та уникає примусу. Сам термін «метод проектів» учений тлумачив як «цільовий спосіб ставитись до дітей таким чином, щоб побуджувати в них все найкраще, а потім дозволяти їм повірити у себе якомога сильніше» . В.Х. Кілпатрик запропонував першу класифікацію проектів, поділивши їх на створювані, споживчі, проекти - розв'язання проблем, проекти-вправи.

Теоретичне обґрунтування методу проектів здійснив також американський дослідник Е. Коллінгс. Він вважав, що у процесі навчання слід спиратися на практичний досвід школярів. Е. Коллінгс запропонував своє бачення класифікації проектів. Дослідник поділяв їх на ігрові, проекти розповідей, екскурсійні та трудові.

Українські педагоги почали застосовувати метод проектів ще на початку 20-х років ХХ століття. Цей період був своєрідним часом шкільних експериментів: учителі широко застосовували на практиці найновіші системи, форми та методи навчання, у тому числі й проектування.

Інтерес педагогів саме до цього методу був зумовлений тим, що у його основі було залучення школярів до навколишнього життя, вихованні в них таких якостей як самостійність та ініціативність. Метод проекту розглядався як дієвий засіб розвитку творчих здібностей, підготовки вихованців до професійної діяльності. До роботи над проектом, як правило, залучалась велика кількість дітей.

Однак, впровадження цього методу в школах відбувалося без належного методичного забезпечення, теоретичного осмислення та експериментальної перевірки. Тому вже перший досвід застосування методу проектів виявив ряд проблем. Зокрема, значно знижувалася роль учителя в навчальному процесі, а в школярів не було достатньої мотивації для такого типу навчання . Тому вже у 1931 році постановою ВКП(б) “Про навчальні програми й режим у початковій і середній школі” метод проектів було засуджено та заборонено. Було зроблено висновок про те, що за допомогою цього методу неможливо збільшити знання з загальноосвітніх предметів.

Сучасні дослідники історії педагогіки відзначають, що використання «методу проектів» у радянській школі в 1920 роках дійсно призвело до неприпустимого падіння якості знань. Причинами цього дослідники вважають:

- відсутність педагогічних кадрів, здатних працювати з проектами;

- слабку розробку методики проектної діяльності;

- поєднання «методу проектів» з педагогічно неграмотною ідеєю

«комплексних програм»

Комплексно - проектну систему замінили класно-урочною.

Тривалий період метод проектування зазнав забуття, оскільки, сам процес навчання трактувався виключно як спосіб передачі знань. І лише з середини 90-х років цей метод знову починає привертати увагу українських педагогів та стає об'єктом досліджень науковців.

Виникнувши з ідеї вільного виховання, метод проектів поступово «самодисциплінувався» й успішно інтегрувався до структури освітніх методів. Але сутність цього залишилася незмінною - стимулювати інтерес учнів до знань і навчати практично застосовувати ці знання для вирішення конкретних проблем поза межами школи. Сучасна людина мусить багато чого вміти, щоб досягти успіху: працювати в команді, самостійно здобувати, аналізувати й обробляти інформацію, виконувати дослідницьку роботу, мати комунікаційні навички. Невипадково в сучасній педагогічній науці все частіше йдеться про діяльнісний підхід до вивчення предметів шкільного курсу. Метод проектів здатний вирішити всі ці завдання.

Сучасні вчені трактують метод проектів як «відкриту педагогічну систему, яка містить певну сукупність взаємопов'язаних засобів, методів і процесів, необхідних для створення організованого та цілеспрямованого педагогічного впливу на формування особистості учня» .

У 1910 році американський професор Коллінгс, організатор тривалого експерименту в одній із сільських шкіл штату Міссурі, запропонував першу в світі класифікацію навчальних проектів. Він виділяв чотири групи проектів:

- проекти ігор - дитячі заняття, безпосередньою метою яких є участь у груповій діяльності: різних іграх, драматичних виставах;

- екскурсійні проекти, які передбачали доцільне вивчення проблем, пов'язаних із навколишньою природою і суспільним життям;

- розповідні проекти, розробляючи які діти мали на меті «отримати задоволення від розповіді в найрізноманітнішій формі» - усній, письмовій, вокальній, художній, музичній;

- конструктивні проекти, націлені на створення конкретного, корисного продукту.

Науковці пропонують розгорнуту класифікацію навчальних проектів. Їх поділяють за різноманітними критеріями. Зокрема, за основною діяльністю, предметною галуззю, формою, кількістю учасників, тривалістю тощо. Тож учителю необхідно зорієнтуватися у кожній конкретній ситуації та визначити, який саме вид проектування буде найбільш успішним та дієвим для розвитку творчих здібностей школярів.

З огляду на діяльність, що є визначальною в учнівській роботі, виділяють дослідницький, пошуковий, творчий, рольовий, прикладний, інформаційний, ігровий та ознайомчо-орієнтований проекти.

Розглянемо детальніше кожен із цих видів проектування.

Прикладний проект має чітку, визначену структуру взаємодії між учасниками. Кожен із них виконує певну функцію. Результат такого проекту завжди втілюється в матеріальну форму та може бути використаний на практиці. Рольовий або ж ігровий проект передбачає виконання учасниками певних ролей.

У таких проектах в ігровій формі імітуються ділові чи соціальні відносини.

Сутність ознайомлювально - інформаційного проекту полягає у зборі та систематизації відомостей про конкретний об'єкт чи явище.

Учасники проекту обов'язково аналізують та узагальнюють отриману інформацію. Такі проекти виконуються із чітким дотриманням плану дій. По-перше, формулюється мета, виконується робота із різноманітними джерелами інформації. Після цього відбувається опрацювання отриманого фактажу, його осмислення, оформлення результатів роботи та презентація проекту.

Мистецькі чи творчі проекти, натомість не мають такої чіткої структури як ознайомлювально - інформаційні. Вони можуть виконуватися у формі сценарію, статті, репортажу, газети, виставки тощо.

Дослідницько - пошуковий проект за своєю структурою максимально наближений до наукового дослідження та передбачає відкриття чогось нового, досі невідомого. Робота над таким проектом проходить у декілька етапів. Спочатку відбувається постановка проблеми, далі - формулюється гіпотеза. Після цього учасники проекту займаються збором та аналізом інформації, проводять певні дослідницькі дії та отримують конкретний результат. Кінцевий етап роботи над проектом такого типу - його публічна презентація.

Науковці також поділяють проекти за тривалістю виконання. Така класифікація передбачає виділення короткострокових (тривають від двох до шести годин), середньої тривалості (від тижня до місяця) та довготривалих проектів (робота над якими триває більше місяця).

Окрім цього, проекти бувають індивідуальні, парні та групові. Такий поділ науковці пропонують з огляду на кількість учасників, які працюють над певним проектом. Якщо аналізувати переваги та недоліки цього виду проектів, то, на нашу думку, підготовка саме групових проектів допомагає розвинути в школярів навички спілкування між собою. Діти навчаються досягати компромісу, вирішувати конфліктні ситуації. Окрім цього, робота над таким проектом згуртовує школярів, дозволяє значно глибше дослідити проблему та знайти більше шляхів її вирішення.

Проекти також класифікують за предметно - змістовою галуззю знань. Їх поділяють на моно проект (у межах однієї галузі), міжпредметний та надпредметний проект. Науковці пропонують поділяти проекти за ступенем складності та розрізняють прості проекти, які передбачають вирішення нескладного завдання, а також складні (або ж комплексні) проекти. Підготовка такої роботи займає значно більше часу та зусиль і передбачає використання різних підходів до вирішення запропонованої проблеми.

Цікавим є поділ проектів за характером партнерських взаємодій між безпосередніми учасниками проектування. З огляду на це, проекти можуть бути кооперативні, змагальні та конкурсні.

За рівнем самостійності виконання проекти поділяються на такі, що виконуються самостійно, спільно з іншими учнями, або ж разом із учителем.

За характером контактів науковці пропонують виділяти такі види проектів:

1) серед дітей однієї вікової групи (найчастіше над таким проектом працюють учні одного класу);

2) серед дітей різновікової групи (такі проекти мають статус загальношкільних, районних, міських, регіональних або міжнародних).

За формою проведення виділяють такі проекти: фестиваль, відеопроект, вистава, екскурсія, урок тощо. Відповідно до методу організації дослідники пропонують виділяти проекти у формі ділової гри чи практичної роботи.

Незалежно від типу проекту, результати учнівської праці мають бути відчутними, певним чином оформленими, мати конкретне матеріальне вираження. До прикладу, у формі відеофільму, альбому, газети, веб- сторінки

Робота над будь-яким проектом складається з кількох основних етапів.

Етапи	Зміст	Діяльність учнів	Діяльність учителя
Підготов- чий	Визначення теми і мети проекту	Обговорюють предмет з учителем, отримують необхідну інформацію, визначають мету.	Пояснює суть проектного підходу і формує в учнів мотивацію діяльності, допома- гає визначити мету
Планування	Визначення джерел інформації,способів збирання та аналізу інформації, способу презентації продук- ту,розподіл обов'яз ків між членами команди	Виробляють план дій, формулюють завдання	Пропонує ідеї, висуває припуще- ння
Дослідження	Збір інформації, рішення проміжних задач. Основні інструменти: інтерв'ю, опитування, спостереження, експерименти	Виконують дослідження, виконують проміжні завдання	Спостерігає, радить, опосередковано керує діяльністю
Результати і висновки	Аналіз інформації. Формулювання висновків	Звітують, обговорюють результати	Підбиває підсумки обговорення, робить останні зауваження
Звіт або презентація	Форма залежить від виду продукту	Виступають безпосередніми учасниками презентації	Слухає, ставить доцільні питання як звичайний учасник
Оцінка результатів і процесу в цілому		Оцінюють діяльність шляхом колективного обговорення і самооцінок	Оцінює зусилля учнів,креативність, Інформативність використаних дже- рел, потенціал подальшої роботи, загальний рівень презентації

Отже, аналізуючи історію виникнення та становлення методу проектів, можна дійти висновку, що такий метод навчання є дієвим механізмом розвитку індивідуальних здібностей школярів.

1.2 Сутність екологічного виховання молодшого школяра

Природне середовище було, є і буде незмінним партнером людини в їх повсякденному житті. Ми черпаємо із скриньки природи всі наші багатства.

Природа, її краса і велич залишаються нашим головним скарбом, нашою святинею, якій непідвладні час, мода…

Екологічна культура - культура всіх видів людської діяльності, так чиінакше пов(язаних з пізнанням, освоєнням і перетворенням природи;

складається із знання та розуміння екологічних нормативів, усвідомлення необхідності їх виконання, формування почуття громадянської відповідальності за долю природи, розробки природоохоронних заходів та

безпосередньої участі в їх проведенні.

Екологічна культура - складова частина світової культури, якій властиве глибоке і загальне усвідомлення важливості сучасних екологічних проблем у житті і майбутньому розвитку людства.Свідоме засвоєння й оволодіння екологічною культурою має розпочинатися ще з дитинства, одночасно з засвоєння положень загальної культури.

Школа покликана виховувати школярів у дусі любові до рідної природи, охорони навколишнього середовища.

Початкова школа - початкова ланка формування екологічної культури, екологічного мислення, засвоєння екологічних знань.

Дитина приходить до 1 класу. У неї ще не сформовані стійкі погляди, переконання, інтереси. Тому завдання вчителя - сформувати мислення та екологічну культуру кожного учня, навчити молоде покоління жити за законами природи, домогтися, щоб почуття особистої відповідальності за все живе на Землі, турбота про збереження природи стали рисами характеру кожної людини.

Навчання екології має бути активним, цікавим, раціональним, максимально наближеним до життя, а у навчальному матеріалі не повинно бути перенасиченості психічною інформацією, яку діти неспроможні належним чином сприйняти.

В.О.Сухомлинський стверджував, що сама по собі природа не розвиває і не виховує. Залишивши дитину наодинці з нею, годі сподіватись, що вона під впливом навколишнього середовища стане розумною, глибоко морально, непримиренною до зла.

Тільки активна взаємодія з природою здатна виховувати найкращі людськіякості.

Екологічна культура молодшого школяра охоплює:

- знання про взаємозв(язки в природі та усвідомлення людини як її частини;

- розуміння необхідності берегти навколишнє середовище;

- уміння і навички позитивного впливу на природу;

- розуміння естетичної цінності природи ;

- негативне ставлення до дітей, що завдають шкоди природному середовищу.

Свідоме і бережливе ставлення кожної людини до природи можливе тільки при наявності екологічної культури, широких екологічних знань, які повинні формуватись, починаючи з дитинства. Знання екологічних норм, закономірностей розвитку природи, знайомства з загадковим світом тварин, рослин, з особливостями їх поведінки, проблемами, які виникають в їх житті, дуже часто з вини людини, дадуть можливість кожному відчути особисту відповідальність за майбутнє природи.

Метою екологічної культури, виховання є формування системи наукових знань, поглядів, переконань, які закладають основи відповідального ставлення до навколишнього природного середовища.

Зміст навчально - виховної роботи в цьому напрямі полягає у розкритті перед дітьми багатогранної цінності природи.

Успіх екологічного виховання значною мірою залежить від урахування ряду педагогічних вимог. При реалізації вимог екологічного виховання необхідний комплекс таких методичних засобів і прийомів, щоб вивчення природи, будь-яке спілкування з нею залишало в пам'яті дітей глибокий слід, обов'язково впливало б на почуття і свідомість.

1.3 Теоретичні підстави використання проектної діяльності в процесі формування екологічної культури молодших школярів

Спеціалісти багатьох країн особливий інтерес виявляють до таких форм організації навчально- виховного процесу, які б сприяли ефективній екологічній підготовці, закріпленню знань, умінь, навичок у процесі організації практичної діяльності з дітьми. Таким чином, ефективність процесу формування екологічної культури дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку залежить від органічного поєднання знань із чуттєвим сприйняттям. Така єд- ність та результативність цього процесу досягається лише за умови залучення дітей до безпосередньої практичної діяльності у природі, яка за своїм ха- рактером має бути непрагматичною, спрямованою на об'єкт природи як рівноправний суб'єкт взаємодії.

На думку багатьох педагогів, одним з найефективніших методів навчання і виховання є метод проектів. Метод проектів не є принципово новим у світовій педагогіці. Він виник ще в 20-х роках ХХ століття в США. Його називали також методом проблем і пов'язували з ідеями гуманістичного напряму в філософії та освіті, розробленими американським філософом і педагогом Дж. Дьюї, а також його учнем В. Кілпатриком . У вітчизняній педагогічній науці метод проекту трактувався як метод навчання. Використання методу проектів у навчально-виховному процесі дозволяє знайти розумний баланс між науковими і практичними знаннями, уміннями та навичками, розумно організувати самостійну діяльність дітей - індивідуальну, парну або групову, поєднати різноманітні методи, засоби навчання, інтегрувати знання, уміння з різних галузей науки, техніки, творчості. Таким чином, суть проектної технології - стимулювати інтерес вихованців до певних проблем, що передбачають оволодіння визначеною системою знань, та через проектну діяльність, яка спрямована на розв'язання однієї або цілої низки проблем, показати практичне застосування набутих знань. Від теорії до практики, гармонійно поєднуючи академічні знання з емпіричним досвідом, дотримуючи відповідного їх балансу на кожному етапі навчання.

Еколого-виховна робота організована у вигляді проекту передбачає: детальний аналіз ситуації, стану, у якому перебуває природа чи окремий її об'єкт; визначення напрямів та завдань проекту, спрямованої на формування готовності надання допомоги природі, виховання активної екологічно доцільної поведінки в природі. Робота над екологічним проектом сприяє забезпеченню дітей живою творчою діяльністю і покликаний задовольнити їхні інтереси, природну активність, ініціативу. Ефективний вибір завдань забезпечує її яскравість та оригінальність. У таких проектах діти беруть активну участь, висловлюють свої думки, припущення, шляхи розв'язання тих чи інших завдань. Проекти вирізняються тематикою, змістом та тривалістю виконання: довготривалі (протягом 6-8 занять), середньо тривалі (3-4 заняття) і короткотривалі (1-2 заняття). Як підтверджують результати експериментальної роботи, довготривалі проекти доцільно пропонувати для виконання на весь колектив методом сіткового графіку. За цих умов учасники розподіляються на групи, визначаються форми, методи роботи. До етапу планування варто залучати не тільки дітей, а й їх батьків. Цей етап передбачає ознайомлення зі схемою роботи, складання пам'яток, листівок, телеграм, інструктажів, карт, маршрутів тощо. Від якості планування залежить успіх усієї виховної справи. Правильно складений план як програма майбутніх дій, важливість яких мають усвідомити вихованці, визначить напрям роботи, головні завдання, забезпечить їх комплексне вирішення. Третій етап - організація безпосередньої діяльності. Ним передбачена реалізація завдань виховної справи: проведення спостережень, виконання розвідок, підготовка матеріалів виховної справи, трудова діяльність. Підведення підсумку роботи - це своєрідний результат, звіт, який має свої форми проведення (свято, концерт, засідання круглого столу), включає організацію виставок, нагородження учасників, оголошення плану наступних дій, складання графіків чергувань тощо. Одночасно діти та члени їхніх родин можуть бути залучені до виготовлення стіннівок, газет, організації виставок малюнків, прозово-поетичних творів, написаних у процесі виконання проектних видів діяльності. Користь методу проектів для початкового навчання складно переоцінити. Це передусім пов'язано з тим, що цей метод будується на засадах гуманізму, у центрі навчального процесу перебуває дитина з її особливостями, інтересами, потребами. На сучасному етапі впровадження методу проектів втілює в реальність ідею індивідуалізації навчального процесу та розвивального навчання, а також позитивно впливає на різні сфери педагогічної діяльності. Варто зауважити, що метод проектів нині не розглядається як альтернатива класно-урочній системі, натомість - як додатковий засіб, що підвищує якість навчання, розвиває пізнавальну сферу та особистісні якості молодшого школяра.

Важливо, щоб кожен учень розумів свою роль у проекті та його значення взагалі. Не можна відкидати взаємодопомогу учнів та їх обмін ідеями і думками, часом саме вони є ключем до успіху.



2. Експериментальне дослідження застосування методу проектів, у екологічному вихованні молодших школярів

2.1 Організація процесу екологічного виховання молодших школярів у вигляді методу проектів

Дослідно-експериментальна робота з Організація процесу екологічного виховання молодших школярів у вигляді методу проектів. (2-й клас) проводилася в період з листопада 2015року по січень 2016 року на базі Білоцерківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №21 . Дослідженням були охоплені діти 2-В класу ( в кількості 28 чоловік), та їх батьки, дослідження, яке проходило в 3 етапи:

I етап - констатуючий експеримент.

II етап - формуючий експеримент.

III етап - контрольний експеримент.

На I етапі вивчалася психолого-педагогічна література з теми дослідження. Здійснювалася підготовка теоретичної і емпіричної бази дослідження, дидактичних матеріалів. Проводилися діагностики рівня сформованості екологічної культури молодших школярів на початок експерименту.

На II етапі розроблений і проведений формуючий експеримент.

На III етапі дослідження здійснено контрольний експеримент. Проведено узагальнення та систематизація результатів педагогічного експерименту, їх теоретична інтерпретація та апробація.

Для визначення рівня сформованості екологічної культури молодших школярів на початковому етапі учнями експериментальної групи були запропоновані питання анкети. При цьому метод анкетування використовувався в поєднанні з методом інтерв'ю (Додаток 1). Одержані результати порівнювалися із аналогічними показниками 26 учнів контрольного класу, які працювали за традиційною методикою навчання. На початку експерименту ми провели контрольні зрізи з метою визначення рівня сформованості екологічної культури учнів обох класів.

На основі рекомендацій щодо норм оцінювання знань, умінь і навичок молодших школярів з природознавства, рекомендованих Міністерством освіти України мною було визначено наступні критерії та рівні оцінювання:

а) «високий рівень»

- учень глибоко, ґрунтовно, послідовно розкриває зміст екологічних завдань;

- висловлені твердження ілюструє прикладами з власних спостережень;

- без допомоги вчителя аналізує, порівнює, класифікує предмети і явища природи, застосовує на практиці набуті знання;

б) «достатній рівень»

- учень легко орієнтується на місцевості, робить необхідні висновки;

- фіксує результати спостережень природи рідного краю і самостійно, акуратно їх оформляє;

- з легкою допомогою вчителя аналізує, порівнює, класифікує предмети і явища природи, застосовує на практиці набуті знання

б) «середній рівень».

- при викладі матеріалу учень припускається незначних помилок, йому важко ілюструвати відповідь прикладами з власних спостережень;

- переважає інколи поверхнева обізнаність в галузі екологічних знань;

- робить неповні узагальнення та висновки,

в) «низький рівень»

- екологічні знання поверхневі;

- учневі важко (або він зовсім не може) самостійно підтвердити відповідь прикладами;

- відповідь непослідовна, фрагментарна, неточна.

З метою визначення рівня сформованості екологічної культури учнів обох класів були запропоновані завдання з предмета «Я і Україна» (2 клас).

Завдання були запропоновані такі:

1. Що таке природа?

2. Що природа дає людині?

3. Назвіть рослини нашої місцевості які занесені до Червоної книги нашої країни?.

4. Які тварини занесені до Червоної книги нашої країни?

5. Які комахи з'являються навесні першими?

6. Назвіть лікарські рослини.

7. Як багато оцінюєте стан довкілля у вашому місцевості?

8. Як людина руйнує природу?

Відповіді учнів 2 класу питанням «Що таке природа?» Як очевидно в обох класах , більшість учнів немає повного уявлення, у тому, що таке природа. Серед компонентів природи учні називали рослини, тварин, грунт, людина, також були названі повітря і вода.

На друге питання «Що природа дає людині?», більшість учнів не змогли дати відповідь. Лише деякі називають птицю, ліки, одяг, меблі. Проте не називають паливо, чисте повітря.

Відповіді на наступне питання (Назвіть охоронювані рослини нашої місцевості), свідчить про недостатню поінформованість учнів про охоронюваних рослинах своєї місцевості. Серед відповідей учнів значна кількість була невірною (наприклад: кульбаба, подорожник і інші). 02060 % учнів не змогли дати відповідь на дане питання.

З відповідей учнів на наступне питання (Які тварини занесені до Червоної книги нашої країни?). Як очевидно, що більшість учнів немає уявлення про тварин які охороняються в нашій країні. Було названо такі тварини, як бобер, беркут, олень й те водночас багато учні не дали повних і точних відповідей.

Відповіді учнів на питанням «Які комахи з'являються навесні першими?». За результатами анкетування учні обох класів не змогли відповісти на питання.

На питання:Як ви оцінюєте стан довкілля у вашому місцевості, більшість учнів оцінюють стан природи як задовільний, проте значну кількість учнів вважає її незадовільним. Це з погіршенням екологічної обстановки і з великою інформованістю школярів про екологічні проблеми.

Відповіді учнів 2 класу питанням: «Як людина руйнує природу?» свідчать, що учні недостатньо повно усвідомлюють вплив людини на природу.

Відповіді учнів на питанням: «Що можуть зробити діти для охорони природи?». Більшість школярів відзначають огородження мурашників, посадка дерев, тобто вони добре ознайомленні з даним питанням.

Загальні результати відображені в діаграмі.

Дані таблиці показують, що якість виконання завдання в експериментальному і контрольному класах приблизно однакова. В експериментальному класі кількість учнів, що виконали завдання на високий рівень становить 12%, що на 2% менше, ніж у контрольному класі, а на достатній рівень у експериментальному класі виконали завдання на 4% більше, ніж у контрольному класі.

Аналіз отриманих даних переконало нас у тому, що рівень екологічної культури молодших школярів, особливо такого його компонента, як екологічні знання дуже низький. У зв'язку з цим нами було зроблено припущення про те, що використання проектної діяльності в процесі формування екологічної культури молодших школярів може в доступній та цікавій формі розкрити сутність сучасних проблем екології, сприяти нагромадженню екологічних знань; розвивати творчу та ділову активність, готовність до екологічної діяльності; виховувати почуття відповідальності за природу як національне багатство, основу життя на Землі.

Мною був розроблений екологічний проект «З турботою про майбутнє мого міста»

Проблема:Рятуємо чисте повітря. Рятуємо воду. Рятуємо рідкісних птахів й тварин. Рятуємо землю. А також рятуємо небо...

Поки ще не пізно і можна ще, щось зберегти.

- Мета даного проекту; формування в учнів почуття гордості, любові до Білої Церкви, виховання дбайливого ставлення до природи, культурних, історичних та архітектурних пам'яток рідного міста;

Завдання:

- виявлення екологічних проблем міста, залучення учнів до їх розв'язання, до збереження та перетворення території свого двору, вулиці, мікрорайону, міста;

- об'єднання зусиль учнів для вивчення екологічного стану Білої Церкви. дати можливість учням набути досвіду самостійної творчої діяльності, необхідної для подальшого життя;

- дати можливість учням набути досвіду самостійної творчої діяльності, необхідної для подальшого життя;

- розвивати творчість учнів і навички роботи з різними джерелами інформації;

- заохочувати до спільної роботи батьків.

ОСНОВНІ ЕТАПИ ПРОЕКТУ

І ЕТАП.Визначення теми і завдань проекту.

ІІ ЕТАП. Розробка проекту-плану діяльності для досягнення поставленої мети.

ІІІ ЕТАП.Виконання проекту (захист міні-проектів).

IV ЕТАП.Підбиття підсумків виконання проекту.

Я вважаю, що у початковій школі жодна проектна робота не обходиться без допомоги батьків. Це зумовлено малим обсягом знань, дослідницького досвіду та навиків пошукової діяльності дітей. Тому і сам процес побудови проектної роботи специфічний. На першому етапі мною було проведено урок на тему «Проблеми мого міста які стосуються кожного», де дітям у доступній формі було дано поняття що таке екологія і який стан екології в нашому місті. В ході уроку мною було висунуто пропозиції щодо можливих тем проектів та способів їх втілення, учні із задоволенням приймали участь у обговоренні висували варіанти можливих тем проектів, кожна група обирала найбільш вдалу для них. Надалі моя робота заключалася з кожною групою індивідуально (в допомозі організувати роботу, підказати напрямок, тему для пошуку). Моя робота з батьками заключалася в консультаціях на батьківських зборах також в індивідуальному порядку , щодо допомоги дітям в підготовці проекту.

На другому етапі ми виготовили добірку загадок про природу.(Додаток 2), альбом «Прислів'я, приказки про природу».(Додаток 3) Відвідали парку «Олександрія». Провили виставку малюнків «Чарівний світ природи».(Додаток 4) Виготовили плакати «Захисти природу!» (додаток 5)

На третьому відбувся захист міні проектів. Учні були об'єднані у чотири підгрупи кожна з якої мала можливість презентувати свій проект. Перша група підготувала проект під назвою «Охорона повітря мого міста»(Додаток 6),учні розповіли що таке повітря , для чого воно нам потрібне і що його забруднює в нашому місті.

Друга група презентувала проект «Охорона води в моєму місті»(Додаток 7), діти розповіли про стан питної води в місті, також розповіли про забруднення річок міста і як з цим можна боротися.

Третя група презентувала не менш цікавий проект «Охорона рослин в моєму місті»(Додаток 8), діти розповіли про рослини які є в нашому місті, що занесенні до Червоної книги України. І як їх захищають в нашому місті.

Остання група готувала проект «Охорона тваринного світу мого міста»(Додаток 9), діти розповіли про тварин нашої місцевості, а особливо про тих які занесені до Червоної книги України. І я ми можемо їм допомогти.

Учні усіх груп з задоволенням слухали кожну групу, переглядали презентації ,які діти підготували разом з батьками.

В кінці експерименту ми провели контрольні зрізи з метою визначення позитивної динаміки рівня сформованості екологічної культури учнів обох класів.

З цією метою були запропоновані завдання з предмета «Я і Україна» (2 клас).(Додаток 9). Результати виконання завдань подані в таблиці.

Дані таблиці показують, що якість виконання завдання в експериментальному класі значно вища, ніж у контрольному у порівнянні з результатами на початку.

В експериментальному класі кількість учнів, що виконали завдання на високий рівень становить 22%, що на 8% більше, ніж у контрольному класі, а на достатній рівень у експериментальному класі виконали завдання на 4% більше, ніж у контрольному класі. На середній рівень у експериментальному класі виконали завдання на 8% менше, ніж у контрольному.

Наведені результати контрольних зрізів свідчать про те, що Застосування методу проектів забезпечить підвищення ефективності процесу екологічного дітей молодшого шкільного віку, оптимально сприяє розвитку пізнавальних інтересів учнів молодшого шкільного віку. А отже гіпотеза нашого дослідження справдилася.



Висновок

Головна мета освіти на сучасному етапі трансформації навчально-виховних закладів, як зазначається в офіційних документах, - створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина країни, формування покоління, здатного навчатися вподовж життя, створювати і розвивати цінності громадянського суспільства (в числі і екологічні). Цьому мають сприяти пошуки нових педагогічних технологій, створення такого освітнього середовища, яке б забезпечило кожному учневі змогу виявити закладене в ньому від природи творче начало і сформувати здатність бути суб'єктом розвитку своїх здібностей і, в підсумку, стати суб'єктом своєї життєдіяльності.

У цій роботі я намагалася дослідити специфіку проектної технології у навчально-виховному процесі в початковій школі, впровадження методу проектів на практиці.

На мою думку метод проектів підсилює та заохочує щире прагнення учнів до навчання, а, отже, на практиці є надзвичайно ефективним. Проектування завжди особистісно орієнтоване та дозволяє вчитися на власному досвіді й досвіді інших учасників у конкретній справі, а не вдаватися у навчальну діяльність.

У проекті учні стають основними дійовими особами освітнього процесу, вони є рівноправними учасниками творчого колективу. Це дозволяє їм об'єднуватися за інтересами, забезпечує різноманітність рольової діяльності. Метод проектів дає можливість залучати до навчального процесу не тільки дії та думки школярів, але й їхні почуття.

Написання проектної роботи дає змогу учням переконатися в тому, що отримані знання - це, насамперед, засіб пізнання подій, процесів, явищ, що відбуваються у сучасному світі і їх можна активно використовувати на практиці.

Використання методу проектів у навчально-виховному процесі сприяє кращому засвоєнню знань у школярів, а також виробленні у них вмінь самостійно шукати та користуватися різними джерелами інформації.

Проектування заохочує та підсилює щире прагнення до навчання з боку учнів, тому що воно особистісно - орієнтоване, має високий мотиваційний потенціалё дає змогу вчитися на власному досвіді й досвіді інших у конкретній справі.

Застосування учителем проектної технології сприяє виробленню у дітей практичних навичок та враховує індивідуальні особливості кожного учня, сприяє творчому розвитку не лише школярів, але й педагогів.

Размещено на Allbest.ru