Місце проведення група.

Матеріали: магнітофонні записи голосів птахів, звірів, дзижчання комах, звуки, які створює своєю діяльністю людина (пилка, транспорт тощо).

Мотивація: провести бесіду з дітьми про те, які голоси природи вони можуть почути у лісі, в полі, на вулиці. Дати запитання: хто, що, коли, і які звуки створює ? Які звуки переважають? Які звуки гучні, які тихі, які звуки сприймаємо як "рушійні".

Хід гри

Кожна дитина протягом обумовленого часу намагається почути й розпізнати якнайбільше звуків лісу.

Гра «Малята» до теми «Тварини - частина живої природи»

Хід гри.

Група поділяється на 2 підгрупи. Одна з них отримує картки з зображенням дорослих тварин, інша малят. «Малята» мають знайти своїх «батьків», потім описати зовнішній вигляд дорослого звіра. «Батьки» розповідають про спосіб живлення, окремі повадки та як вони піклуються про своїх дитинчат.

Завдання:

1.Фантазування. Барлога ведмедя зменшилась до розміру рукавички. Як житиме в ній ведмідь?

2.Методфантограм. Заєць бігає, стрибає, живе у... а) перенесемо зайця із степу в море -- як пересуватиметься? Чим живитиметься? б)заєць повзає -- як....

3.Творчо - емпатійні вправи. Поставити себе на місце тварини та передати її відчуття:

а) восени у лісі відбулися збори тварин на тему «Хто як до зими готується...»;

б) зустрілися їжак з білкою і розговорились...

Гра «Павутинка»

Хід гри.

Кожній дитині дається картинка. Діти стають у коло, один з них тримає клубок з нитками і розпочинає гру: « Я липа, мені потрібне сонце..» Інші діти по черзі продовжують: «Сонце нагріває повітря», «Повітрям дихає білка», «Білка їсть горіхи ліщини», «На ліщині живуть комахи», «Комах їдять жаби», «Жаб поїдають лелеки», «Лелеки приносять радість людині», «Людям потрібне сонце»... Перший гравець тримає кінець нитки і кидає клубок «Повітрю», «Білочці», «Ліщині» і т.д. до тих пір доки всі гравці не будуть між собою пов'язані ниткою. На завершення гри пропонуємо ситуативні завдання: «Що трапиться, якщо...(менше тепла і світла надходитиме від сонця, бо його закриють хмари диму; всіх комах знищать отрутохімікати...)» Таким чином діти роблять висновок про необхідність підтримання природної рівноваги і небезпеку її порушення внаслідок діяльності людини. Як підсумок гри, наголошуємо, що взаємозв'язки в природі вивчає наука екологія. Вчені-екологи основним завданням людства вважають збереження нашої планети і життя на ній, а для цього треба вивчати природу, підтримувати існуючу в ній рівновагу.

На другому етапі дітям пропонувалися екскурсії, природо - охоронні заходи, проводилась гурткова робота, ранки.

Проілюструємо прикладами.

Екскурсія.

Виявлення взаємозв'язків у природі (сезонні зміни в природі, пристосованість до них організмів, взаємозв'язки в живій природі на- прикладі лісу (між рослинами та тваринами, між людиною і природою). Зв'язок живих організмів з неживою природою.

Головні умови життя: світло, тепло, повітря, вода та їжа. Сонце як джерело тепла і світла на Землі. Утворення поживних речовин у рослинах на світлі. Теплолюбні та холодостійкі рослини. Світлолюбні та тіньовитривалі. Значення повітря в житті організмів. Вода в житті організмів, посухостійкі. Вода як «дім» для деяких тварин і рослин. Пристосування рослин та тварин до життя у воді. Значення їжі в житті організмів. Роль фунту в житті рослин, їжа тварин. Травоїдні, комахоїдні, хижаки, всеїдні тварини.

Демонстрація дослідів, що доводять необхідність для проростання насіння води, тепла, повітря; зміну складу запасних речовин у процесі росту та розвитку проростків; вплив різного рівня освітленості на ріст та розвиток кульбаби; залежність життєдіяльності черепах від температури навколишнього середовища; з'ясування значення плавців для пересування риб. Спостереження за зовнішнім виглядом, диханням, пересуванням риб в акваріумі; за пристосуванням рослин до життя у воді.

Практичні роботи. Догляд за тваринами, кімнатними рослинами в куточку живої природи. Догляд за декоративними рослинами на ділянці. Осінні посадки кущів, дерев поблизу дошкільного навчального закладу.

Природоохоронні заходи.

Науково-практична конференція «Сонце - джерело життя на Землі» (можна змінити тематику на розсуд керівника гуртка).

- Вплив живої природи на неживу (14 год). Роль рослин в утворенні торфу, кам'яного вугілля. Значення рослин у зміні стану повітря.

Утворення ґрунту. Тварини - ґрунтоутворювачі (кріт, дощовий черв'як). Пристосування цих тварин до життя в фунті.

Самоочищення води (біологічна фільтрація). Спосіб живлення деяких водяних тварин. Двостулкові молюски, дафнії. Роль живих організмів в утворенні покладів вапняку, крейди.

Досліди.

Вивчення ролі дощових черв'яків у розпушуванні ґрунту. Вивчення ролі дощових черв'яків у підвищенні родючості фунту. З'ясування здатності беззубки до фільтрації води в акваріумі.

З'ясування здатності дафнії до фільтрації води.

Екскурсія.

Мета. Зміцнити поняття "жива", "нежива природа". Виявити взаємозв'язки між живими організмами (рослинами, тваринами, людиною) та неживою природою (сонцем, водою, повітрям). З'ясувати, чи існують у живій природі взаємозв'язки (між рослинами, між тваринами, між тваринами та рослинами, між людиною та рослинами і тваринами). Закріпити поняття "людина -- частина природи". Перевірити, уточнити правила поведінки в природі. Розвиток спостережливості, уваги, логічного мислення. Виховання обережної, усвідомленої поведінки в природі. Обладнання: ручка, олівець, зошит, бінокль, фотоапарат.

План

- Актуалізація опорних знань.

1.Що належить до неживої природи?

- Які компоненти неживої природи схожі між собою?

- Кого ми підносимо до живої природи?

II. Ознайомлення із взаємозв'язками між живою та неживою природою, взаємозв'язками всередині живої природи та між людиною і природою.

1. Осінні зміни в природі (на прикладі лісу). Листопад (рослини підготовка до зими (тварини).

- Які рослини зустрічаються у лісі?

- Які тварини живуть у лісі?

- Які взаємозв'язки ви побачили в живій природі (живлення, ярусність).

- Значення лісу в житті людини.

- Правила поведінки в лісі.

- Охорона лісу.

- Висновки за спостереженнями.

- Домашнє завдання.

Малюнки "Ліс восени".

Організаційно - теоретичне заняття.

Мета. Вибори активу гуртка: старости, заступників, редколегії стінної газети. Ознайомлення з планом роботи гуртка, з видами суспільно корисної праці, масовими заходами, в яких братимуть участь члени гуртка. Організація конкурсу на кращий малюнок, фотографію, опис рослини чи тварини, взаємозв'язки (між рослинами, між тваринами, між тваринами та рослинами, між людиною та рослинами і тваринами). Закріпити поняття "людина -- частина природи". Перевірити, уточнити правила поведінки в природі. Розвиток спостережливості, уваги, логічного мислення. Виховання обережної, усвідомленої поведінки в природі. Обладнання: ручка, олівець, зошит, бінокль, фотоапарат.

План

І. Актуалізація опорних знань.

- Що належить до неживої природи?

- Які компоненти неживої природи схожі між собою?

- Кого ми підносимо до живої природи?

II. Ознайомлення із взаємозв'язками між живою та неживою природою, взаємозв'язками всередині живої природи та між людиною і природою.

- Осінні зміни в природі (на прикладі лісу). Листопад (рослини), підготовка до зими (тварини).

- Які рослини зустрічаються у лісі?

- Які тварини живуть у лісі?

- Які взаємозв'язки ви побачили в живій природі (живлення, ярусність).

- Значення лісу в житті людини.

- Правила поведінки в лісі.

- Охорона лісу.

- Висновки за спостереженнями.

- Домашнє завдання. Скласти розповідь «Невидимі павутинки в лісі». Малюнки «Ліс восени».

2.3 Діагностика рівня розвитку пізнавальних інтересів дітей старшого дошкільного віку

Експериментальне дослідження здійснювалося з старшими дошкільниками ДНЗ №14 міста Льввова. У експерименті взяло участь 40 дошкільників. Основна мета нашої експериментальної роботи полягла у розвитку пізнавальних інтересів дітей старшого дошкільного віку в процесі ознайомлення з явищами живої природи. Завдання проведення експерименту полягло в перевірці гіпотези: використання засобів довкілля та різних ігрових прийомів сприяє розвитку пізнавального інтересу дітей старшого дошкільного віку. Відповідно до теоретичного обґрунтування даної проблеми розроблена методика її дослідження.

Експериментальна робота проводилася нами в декілька етапів. Завданнями початкового етапу дослідження було проведення опитування за методикою «Пізнавальна потреба» (С.Юркевича) звихователями старших груп, з метою виявлення місця пізнавальної потреби в дітей старшого дошкільного віку (див. до даток А).

Аналіз опитування педагогів (87%) засвідчив, що старші дошкільники мають помірно розвинені пізнавальні потреби. Наприклад, вихователі вказують на те, що: «діти не працюють самостійно», «зовсім не виділять часу для самостійної роботи».

Майже всі педагоги (98%) вказують на те, що діти мало цікавляться додатковою літературою. Такий результат може бути обумовленим тим, що діти на сучасному етапі віддають перевагу роботі з комп'ютером, перегляду різноманітних телепередач, доступ до яких повністю відкритий, а сам перегляд не вимагає будь-яких вольових зусиль в порівнянні, з процесом читання.

Більшість (68%) педагогів зазначають, що діти задають чимало запитань різного характеру, що говорить про наявність пізнавального інтересу. (23%) педагогів вважають, що пізнавальна потреба дітей є високорозвиненою, (16%) педагогів зазначають, що вона розвинена на низькому рівні.(див. додаток Б., таблиця 2.1.)

Проведене опитування засвідчило, що більшість вихователів на основі спостережень за діяльністюдітей, бесід з батьками вважають, що діти старшого дошкільного віку мають помірно розвинену пізнавальну потребу.

У дослідженні ми намагались виявити предмети, які викликають найбільший пізнавальний інтерес; та широту дитячих інтересів. (Див. додаток)

Отримані результати внесемо до таблиць 2.3, 2.4.

Таблиця 2.3. Результати пізнавальних інтересів

Група	Кількість опитаних дітей	Направленість пізнавального інтересу
		Розвиток мовлення	Матем	Худ літ	Рідний край	праця	Малювання	Муз.розв	Фіз. розв
1	15	12	11	9	4	7	10	5	15
	100%	80	73, 3	60	26, 6	46, 6	66, 6	33, 3	100
2	25	10	20	18	12	15	19	12	25
	100%	40	80	72	48	60	76	48	100
Дисперсійне число	60	76, 7	66	37, 3	63, 3	71, 3	40, 7	100

Таблиця 2.4. Результати пізнавальних інтересів до предметів

Група	Кількість опитаних дітей	Число дітей, що вказують інтерес до предмета
		До 1	До 2	До 3	До 4	До 5	До> 5
1	15	15	12	10	4	1	1
	100%	100	80	66, 6	26, 6	6, 7	6, 7
2	25	25	18	18	12	5	3
	100%	100	72	72	48	20	12
Дисперсійне число	100	76	69, 3	37, 3	13, 4	9, 4

Найбільша кількість опитаних дітей вказували на інтерес до вивчення математики (76, 7 %) Серед причин виникнення інтересу вони називали: «подобається розв'язувати цікаві приклади і задачі», тобто їм подобається виконувати практичні дії.

Також серед улюблених предметів виступає фізкультура. Це пов'язано з тим, що дітям є природнім прагнення активно рухатись, їм подобається виконувати різні фізичні вправи, приймати участь в змаганнях, цікавих іграх. Дітям подобаються уроки малювання (71, 3% вказують на інтерес до цього предмету), вони вказують на можливість фантазувати, проявляти свою творчу активність. Заняття з художньої літератури викликають інтерес у 66 % опитаних дітей старшої дошкільної групи. Діти розповідають, що їм подобається розповідати казки і оповідання, що вони дізнаються багато нового і цікавого.

Інтерес дітей також викликають заняття з розвитку мовлення(60 % ). Дітям подобається складати речення, описувати картини, самостійно виконувати завдання.

Найменший інтерес викликають заняття з рідного краю та музичного розвитку. Це може бути пов'язано з складністю вивчення природничих понять, а також складністю засвоєння музичної грамоти. Отже, ми бачимо, що найбільший інтерес в старших дошкільників викликають заняття з математики. Саме такі особливості пізнавального інтересу обумовлені специфікою побудови навчально-виховного процесу старших дошкільників, а також особливостями загального розвитку дитини цього віку.

Ми бачимо, що 100 % дітей вказують на інтерес до одного заняття. Багатьом дітям старшого дошкільного віку подобається два або три предмети (76%; 69, 3 % відповідно). Невелика кількість (37, 3 %) говорять про інтерес до чотирьох предметів, а також до п'яти (13, 4 %).

Такі результати свідчать про те, що діти старшого дошкільного віку мають широкі навчальні інтереси. Тобто, їм подобається не один, а декілька навчальних предметів. Вони цікавляться різними сферами діяльності і життя людини, навколишнім світом і природою.

Узагальнивши отримані дані, ми бачимо, що від навчальної діяльності дитини на занятті залежить рівень прояву її пізнавального інтересу. Одна річ, коли засвоєння навчального матеріалу відбувається в процесі подачі готових знань дітям, коли залишається лише запам'ятати їх, а інша - коли дошкільники самостійно здобувають ці знання, виявляючи при цьому активність і зацікавленість.

У першій ситуації діти виявляють репродуктивну активність, що ґрунтується головним чином на наслідуванні. У другій ситуації, працюючи за вказівкою вихователя, діти вносять в розумову діяльність елементи самостійності, творчості, ініціативи.

З метою виявлення та аналізу прояву пізнавальних інтересів до вивчення занять з рідного краю з дітьми старшої групи було проведене інтерв'ю.(див. додаток )

Отримані результати подано у вигляді таблиці 2.5.

Таблиця 2.5. Результати опитаних дітей

Кількість опитаних дітей	Чи подобається заняття з рідного краю	Що подобається	Не подобається
17	так	ні	Розвязувати цікаві задачі Екскурсії Працювати в групах Ігри Досліди	1. Багато розповідати 2.Давати пояснення до проведених дослідів
	10(59%)	7(41%)

Як засвідчує таблиця близько 59 % дітей зазначають, що їм подобаються заняття з рідного краю, вказують на причини виникнення інтересу та цікавості до нового матеріалу. Слід зазначити, що вони віддають перевагу творчій роботі на занятті, при цьому їм не подобається виконувати завдання репродуктивного характеру.

При визначенні методики виявлення пізнавальних інтересів дітей ми прагнули насамперед, щоб дана методика була розрахована на дітей старших груп. Тому що метою проведення даного експерименту було визначення розвитку пізнавальних інтересів дошкільників саме такого віку. Дослідження проводилось методом незалежних характеристик. До експертних оцінок залучались не тільки самі діти, а й їх батьки, вихователі.

Для оцінки пізнавальних інтересів дошкільників було визначено три рівні:

- Високий рівень - це постійний вияв показників пізнавальних інтересів у діяльності дітей;

- Середній рівень - визначені якості, показники виявляються залежно від ситуації;

- Низький рівень - мінімальний прояв показників, що вивчаються у діяльності дитини.

Для об'єктивності одержаних результатів на кожну дитину була заповнена індивідуальна карта. В такій карті фіксувалась оцінка рівня вияву пізнавальних інтересів, що визначалась самою дитиною, а також оцінка за кожним з показників пізнавальних інтересів. Якщо виведений середній бал коливався між 1 та 4, то рівень розвитку пізнавальних інтересів у такому випадку вважався низьким (незадовільним), 5-7 балів - середній рівень, 8-10 балів - беззаперечний показник високого рівня розвитку пізнавальних інтересів особистості.

Результати проведеного дослідження подано у таблиці 2.6

Таблиця 2.6 Рівні розвитку пізнавальних інтересів

Кількість дітей	Рівні розвитку пізнавальних інтересів
	низький	середній	високий
Група №1 (20 дітей)	6	9	5
Група № 2 (25 дітей)	5	10	10

Отримавши результати, ми переконались, що більшість учнів (80%) знаходиться на середньому рівні сформованості пізнавальних інтересів. Отже, можна зробити висновок, що діти потребують створення певних психолого-педагогічних умов для розвитку пізнавальних інтересів.

При проведенні дослідження ми помітили і те, що у більшості (85%) дітей присутні всі показники пізнання. Спостереження за дітьми та бесіди з вихователями показали, що такі показники пізнавальних інтересів, як швидкість думки, оригінальність та допитливість проявляються в дошкільників більшою мірою, ніж гнучкість мислення та сміливість, тому що не всі діти здатні самостійно приймати важливі рішення в ситуації невизначеності та робити власні висновки і доводити їх до кінця.

Як зазначалось, певна частина дітей мала достатньо високий рівень сформованості інтересів, але низька результативність їхньої діяльності була пов'язана з нижчим рівнем сформованості мотиваційних та особистісних показників. А саме ці якості забезпечують потяг до пізнавальних інтересів.

На даному етапі дослідження ми проводили бесіди з дітьми, вели спостереження за ними. За допомогою такої діяльності вдалося виявити ставлення дітей до різних навчальних предметів, визначити їх інтереси та зацікавлення.

Аналіз результатів бесід показав, що дітей за характером їхніх інтересів можна поділити на дві основні групи. Першу, більшу групу (близько 65%) становлять діти у яких ще не визначений напрям інтересів. Друга група (понад 35%) - діти з чітко вираженими інтересами, причому частина з них (20%) виявляє інтерес до якогось одного виду діяльності, а інші (15%), поряд з основним мають також інші інтереси.

Виникнення первинного пізнавального інтересу може відбуватись під впливом як стихійних, так і організованих факторів. Нами досліджено не тільки джерела зародження пізнавальних інтересів, а й співвідношення цих факторів. Дослідження проводилось шляхом бесід, спостережень, анкетування. Зміст анкет зводився до таких запитань:

- Який вид діяльності викликає в тебе найбільший інтерес?

- Коли й за яких обставин у тебе виник інтерес до цього виду діяльності?

- Як ти працюєш над вдосконаленням власних умінь?

Аналіз анкетування засвідчив, що дітям старшого дошкільного віку властивий широкий спектр інтересів, а відповідно є перспективи використання ігрових технологій.

Наступним завданням було проведення екскурсії, під час якої діти збирали листя з різних дерев та кущів. Після екскурсії дітям було запропоновано завдання визначити з якого дерева це листя, дати назву дереву, зробити його опис. Для цього перед кожною дитиною було поставлено допоміжну літературу (енциклопедії, книжки з певними ілюстраціями про дерева, брошурки), для того щоб виявити пізнавальні інтереси.

На підставі отриманих результатів ми визначили рівні сформованості пізнавальних інтересів. Результати подано в таблиці 2.7.та діаграмі 2.1.

Таблиця 2.7 Рівні пізнавального розвитку дитини І етап

Групи дітей	Показники рівневої характеристики
	низький	середній	високий
Е. група	40%	25%	35%
К. група	38%	27%	35%

Діаграма 2.1. Рівні пізнавального розвитку дитини І етап

Як засвідчують дані таблиці, та діаграма, більшість дітей як експериментальної так і контрольної груп, визначаються низьким пізнавальним інтересом ( експериментальна група - 40%, контрольна група - 38 % ). До середнього рівня віднесено 25 % - експериментальна група та 27% -контрольна група. До високого рівня сформованості пізнавальних інтересів віднесено по 35% результатів в обох групах.

Послідуючим завданням було проведено екскурсію до лісу, під час якої діти збирали різні рослини. Після екскурсії діти повернулись до групи, де їм було запропоноване завдання назвати ці рослини і виокремити ті, які занесені до Червоної книги України. Для виконання даного завдання у групу була принесена Червона книга України.

Отримані результати подано у таблиці 2.8., та діаграмі 2.2.

Таблиця 2.8 Рівні пізнавального розвитку дитини ІІ етап

	Показники рівневої характеристики
Групи	низький	середній	Високий
дітей
Е.група	44%	32%	24%
К.група	40%	34%	25%

Діаграма 2.2 Рівні пізнавального розвитку дитини ІІ етап

Як засвідчує дана таблиця, та діаграма, більшість дітей, як експериментальної так і контрольної груп виявили низький рівень сформованості пізнавального інтересу (експериментальна - 44 %, контрольна - 40%). Середній рівень продемонструвало 32% дітей експериментальної і 34% - контрольної групи. Високий рівень уявлень з даної групи завдань є лише у 24% і 25%дітей.

Підводячи підсумок цього етапу роботи, ми приходимо до висновку, що педагоги недостатньо працюють з дітьми по даній проблемі.

Результати отримані в процесі проведення занять засвідчать, що дітям важко виконувати дані завдання. Отож, вважаємо за необхідне розпочати продуману, виражену і чітко сплановану роботу по розвитку пізнавальних інтересів дітей старшого дошкільного віку.

пізнавальний дошкільний навчальний природа

2.4 Аналіз результатів експериментального дослідження

На завершальному етапі дослідження ми запропонували кожній дитині завдання, аналогічні констатуючому етапу експерименту. Після цього було засвідчено якісні зміни в експериментальній групі за цілою низкою показників. Проаналізуємо більш детально одержані дані відповідно до пропонованих завдань.

З метою виявлення змін рівня пізнавального інтересу внаслідок використання ігрової технології з дітьми старшого дошкільного віку було проведене повторне дослідження з допомогою інтерв'ю (див. додаток )

Результати подано у таблиці 2.9. та діаграмі 2.3.

Таблиця 2.9 Контрольне оцінювання

Кількість опитаних дітей	Чи подобається заняття з рідного краю	Що подобається	Не подобається
17	так	ні	1.Розвязувати цікаві задачі 2.Екскурсії 3.Працювати в групах 4.Ігри 5.Досліди	1. Багато розповідати 2.Давати пояснення до проведених дослідів
	15	2
	(88%)	(12%)

Діаграма 2.3 Контрольне оцінювання

Аналізуючи побудований графік, ми бачимо, що пізнавальний інтерес до вивчення предметів значно зріс (на 29 %). Отже, гіпотеза використання засобів довкілля та різноманітних ігрових прийомів сприяє формуванню і розвитку пізнавального інтересу дітей старшого дошкільного віку.

Взявши до уваги результати дослідження та спостереження, ми бачимо, що дітям дуже подобаються ігрові технології. Вони викликають у них найбільше позитивних емоцій, високий рівень активності, а, відповідно до цього виникає загальний інтерес до процесу навчання.

Варто зазначити, робота над формуванням пізнавального інтересу старших дошкільників потребує комплексного підходу. Тобто необхідно не тільки використовувати в повній мірі засоби довкілля, а й обов'язково поєднувати їх з різними методами, принципами і методичними прийомами, які забезпечать успішність формування інтересу в навчально-виховному процесі.

На завершальному етапі дослідження нашим завданням було визначити чи відбулися зміни у відсотковому розподілі дітей за рівнями сформованості пізнавальних інтересів у експериментальних та контрольних групах.

Результати зазначені у таблиці 2.10. та діаграмах 2.4, 2.5

Таблиця 2.10. Рівні розвитку пізнавальних інтересів

Групи	Рівні розвитку пізнавальних інтересів
	Високий	Середній	Низький
	До навч.	Після навч.	До навч.	Після навч.	До навч.	Після навч.
ЕГ	21	23	43	45	35	32
КГ	21	22	42	42	35	35



Діаграма2.4 Рівні розвитку пізнавальних інтересів. Експериментальна група

Размещено на http://www.allbest.ru/

Діаграма 2.5 Рівні розвитку пізнавальних інтересів. Контрольна група

Порівняння результатів на початку і в кінці експериментальної роботи показало, що домінуючим і в експериментальних, і в контрольних класах залишився середній рівень сформованості пізнавальних інтересів. Але як видно з даних таблиці у контрольних класах рівень не зазнав значних змін, в той час як у експериментальних класах ситуація змінилася дещо помітніше, тобто середній рівень сформованості пізнавальних інтересів зріс від 43% на початку експерименту до 45% в кінці експерименту. Також слід зазначити, що в певної частини дітей відбулося значне зростання рівня розвитку інтересів і перехід від середнього до високого.

Такі дані дають можливість зазначити, що у звичайних умовах (устаршій групі) організації навчально-виховного процесу, в умовах навчання розвиток пізнавальних інтересів та їх реалізація відбувається на низькому рівні. Тобто якщо порівняти відсоткове відношення рівнів сформованості пізнавальних інтересів дітей на початку та в кінці експерименту, то ми бачимо, що не відбулося суттєвих змін.

У експериментальних групах спостерігаються зміни. Так, наприклад, зменшилася кількість дітей з низьким рівнем сформованості пізнавальних інтересів і відповідно зросла кількість дітей з середнім та високим рівнем.

На завершальному етапі експерименту необхідно було виявити, наскільки обґрунтованою і педагогічно доцільною виявилась наша цільова програма розвитку пізнавальних інтересів дітей.

Наша експериментальна робота показала, що впровадження ігрових технологій у навчанні сприяє значному зростанню пізнавальної активності дошкільників, розвитку їх здібностей.

Аналіз експериментального матеріалу, порівняння результатів дослідження за підсумками формуючого експерименту у контрольній та експериментальній групі виявив очікувані нами результати росту показників пізнавальних інтересів в результаті цілеспрямованої робот з дітьми, педагогами, що свідчить про ефективність проведеної науково - експериментальної роботи. Порівняльний аналіз результатів на початку та на завершальному етапі дослідження, дозволяє зробити висновок, який підтверджує сформульовану гіпотезу: використання засобів довкілля сприяє розвитку пізнавальних інтересів дітей описувати картини, самостійно виконувати завдання.

Узагальнивши отримані дані, ми бачимо, що від навчальної діяльності дитини на занятті залежить рівень прояву її пізнавального інтересу. Одна річ, коли засвоєння навчального матеріалу відбувається в процесі подачі готових знань дітям, коли залишається лише запам'ятати їх, а інша - коли діти самостійно здобувають ці знання, виявляючи при цьому активність і зацікавленість.

У першій ситуації діти виявляють репродуктивну активність, що ґрунтується головним чином на наслідуванні. У другій ситуації, працюючи за вказівкою вихователя, діти вносять в розумову діяльність елементи самостійності, творчості, ініціативи.

З дітьми старшої групи було проведене інтерв'ю з метою виявлення та аналізу прояву їх пізнавального інтересу до рідного краю. З отриманих результатів, ми бачимо, що близько 38 % дітей говорять, що їм подобаються заняття з рідного краю, вказують причини інтересу та те, що їм не подобається. Слід зазначити, що вони віддають перевагу творчій роботі на занятті, при цьому їм не подобається виконувати завдання репродуктивного характеру.

Аналізуючи результати дослідження, ми бачимо, що пізнавальний інтерес до вивчення предметів значно зріс (на 29 %). Отже, гіпотеза нашого дослідження підтвердилась.

Використання засобів довкілля та різноманітних ігрових прийомів сприяє формуванню і розвитку пізнавального інтересу дітей старшого ьдошкільноговіку.

Взявши до уваги результати дослідження та спостереження, ми бачимо, що дітям дуже подобаються ігрові технології, вони викликають у них найбільше позитивних емоцій, високий рівень активності, а, відповідно до цього виникає загальний інтерес до процесу навчання.

Аналізуючи отримані дані, ми можемо сказати, що більшість (87%) вихователів вважають, що діти старшого дошкільного віку мають помірно розвинену пізнавальну потребу. Вони вказують на те, що діти не працюють самостійно, а іноді зовсім не виділяють часу для самостійної роботи. Коли дітям вихователі задають питання на кмітливість, вони не завжди швидко реагують і намагаються знайти відповідь. Цікаві завдання завжди в дітей викликають позитивні емоції.

Майже всі педагоги (98%) вказують на те, що старші дошкільники мало користуються додатковою літературою. Такий результат може бути обумовленим тим, що діти на сучасному етапі віддають перевагу роботі з комп'ютером, перегляду різноманітних телепередач, доступ до яких повністю відкритий, а сам перегляд не вимагає будь-яких вольових зусиль в порівнянні з процесом читання.

Найбільша кількість опитаних дітей вказували на інтерес до вивчення математики (76, 7 %) Серед причин виникнення інтересу вони казали, що їм подобається розв'язувати цікаві приклади і задачі, тобто їм подобається виконувати практичні дії.

Також серед улюблених предметів виступає фізичний розвиток. Це пов'язано з тим, що дітям є природнім прагнення активно рухатись, їм подобається виконувати різні фізичні вправи, приймати участь в змаганнях, цікавих іграх. Дітям подобаються заняття з малювання (71, 3 % вказують на інтерес до цього предмету), вони вказують на можливість фантазувати, проявляти свою творчу активність. Заняття з художньої літератури викликають інтерес у 66 % опитаних дітей.

Інтерес дітей також викликають заняття зрозвитку мовлення (60 % ). Дітям подобається складати речення, описувати картини, самостійно виконувати завдання.

Найменший інтерес викликають заняття з рідного краю, музики. Це може бути пов'язано з складність вивчення природничих понять, а також складністю засвоєння музичної грамоти. Отже, нам потрібно більше уваги приділяти прогулянці, щоб діти могли спілкуватися з природою, проводити різні експерименти, пізнавали явища живої природи.

Аналізуючи результати дослідження, ми бачимо, що пізнавальний інтерес до вивчення предметів значно зріс (на 29 %). Отже, гіпотеза нашого дослідження підтвердилась: використання засобів довкілля та різноманітних ігрових прийомів сприяє формуванню і розвитку пізнавального інтересу дітей старшого дошкільного віку.

Взявши до уваги результати дослідження та спостереження, ми бачимо, що діттям дуже подобаються ігрові технології, вони викликають у них найбільше позитивних емоцій, високий рівень активності, а, відповідно до цього виникає загальний інтерес до процесу навчання.

Підводячи підсумок цього етапу роботи, ми приходимо до висновку, що вихователі недостатньо працюють з дітьми старшого дошкільного віку по даній проблемі.

Отже,

1.В процесі організації спостережень у природі формується вміння спостерігати, що є основою для розвитку пізнавальних інтересів. З іншого боку, розвиток уваги, памяті, формування практичних вмінь і навичок також є важливим чинником для розвитку пізнавальних інтересів дітей старшого дошкільного віку.

2.Особливу увагу потрібно приділяти розвиваючому навчанню. Через проблемні питання, встановлення причинно - наслідкових зв'язків, розвиток розумових операцій, узагальнюючі висновки забезпечувалася активізація мисленнєвої діяльності.

3.Потрібно використовувати різні методи екологічного виховання засобами народних традицій, тому що воно має важливе значення для розуміння і організації різноманітних видів діяльності дітей. Проте це не значить, що в реальному навчально-виховному процесі ці методи необхідно відокремлювати один від одного. Навпаки, щоб досягнути потрібних результатів, їх потрібно реалізовувати в поєднанні один з одним.

4. Результати отримані в процесі проведення занять свідчать, що дітям було важко виконувати пропоновані завдання. Отже, вихователям важливо продумати спланувати системну роботуз розвитку пізнавальних інтересів дітей старшого дошкільного віку.

ВИСНОВКИ

Природа - це не тільки матеріальна, а й духовна цінність суспільства. Вона чарує красою своїх барв, звуків, ароматів, своїм рухом, цвітінням і плодами.

Дитина впізнає навколишній світ, проходить громадянське становлення, формує характер, вчинки й естетичні смаки.

Базовий компонент дошкільної освіти передбачає: формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності, елементів природо - доцільного світогляду, розвиток позитивного ставлення до довкілля, до практичної та духовної діяльності людини, розвиток потреби в реалізації власних творчих сил.

Визначальним у ставленні дошкільнят до природи, згідно з даними екологічної психопедагогіки, є когнітивний компонент, тобто готовність і прагнення дитини одержувати, переробляти інформацію про об'єкти природи. Якщо дорослий радіє красі метелика, то першою реакцією дитини буде піймати його і дізнатися, який він на дотик.

Психологи експериментально дослідили, що рівень сформованості в дітей уявлень про живе, а також рівень розвитку пізнавальної сфери визначають характер взаємодії з природними об'єктами і ставлення до них. Тобто, чим вищий рівень знань дітей про природу, тим більше вони виявляють пізнавальний інтерес до неї, орієнтуючись на стан і благополуччя самого об'єкта, а не на оцінювання його дорослими. Важливо вчасно використати цю вікову особливість дошкільнят для організації процесу їхньої взаємодії зі світом природи.

Змістовною характеристикою суб'єктивного ставлення до природи є модальність, яка віддзеркалює модель взаємодії людини з об'єктами природи. Модальність суб'єктивного ставлення визначається двома факторами: як сприймає людина об'єкт природи та мотивами діяльності.

Об'єкт чи явище природи (собака, кішка, яблунька тощо) може сприйматися особистістю як об'єкт чи суб'єкт.

Мотивом взаємодії людини з природою може бути задоволення корисливих потреб -- у їжі, одязі, матеріалах для виробництва тощо. Така модель взаємодії має назву прагматичної. Якщо у взаємодії з природою відсутній мотив «корисності», ця модель є непрагматичною. Добираючи інформацію про природу (когнітивний канал формування екологічної свідомості), слід враховувати психологічні стимули, які сприяють кращому засвоєнню дітьми природничих знань. Так, дошкільнят доцільно знайомити з особливостями поведінки мурах, але не узагальнювати, а в деталях розповідати про цікаве в їхній поведінці: як вони будують мурашник, чистять його, тягнуть важку ношу до свого помешкання тощо. Саме такі відомості є психологічним стимулом, який задіює пізнавальний інтерес.

Дитина у будь якому віці має змогу самостійно приймати рішення і поводитись на їх основі у своїй життєдіяльності. Діти, які привчені лише спостерігати і слухати, діяти за вказівкою дорослого або під примусом, виявляються безпорадними перед довкіллям.

Аналіз особливостей формування пізнавальних інтересів у дітей старшого дошкільного віку свідчив, що інтерес позитивно стимулює, активізує всі без винятку психічні процеси.формування інтересів учнів пов'язані з активністю їхньої пізнавальної діяльності, позицією в процесі навчання.

Теоретично обґрунтовані шляхи формування пізнавальних інтересів в у дітей засобами довкілля засвідчили, що для їх успішного формування недостатньо вдосконалювати зміст навчального матеріалу, необхідно його збагачувати і вдосконалювати.

Розглядаючи особливості формування інтересу дітей до навчання, нами було встановлено об'єктивну залежність їх впливу на навчальну діяльність старших дошкільників, та на окремі сторони їхньої мотиваційної сфери (значення, навчання, мотиви, мета, емоції).

Процес та результат формування інтересів дітей пов'язані з активністю їхньої пізнавальної діяльності, позицією в процесі навчання. Значущість і привабливість навчальної діяльності може бути посилена включенням у навчальний процес різних видів діяльності, які дають змогу педагогу об'єктивно використовувати специфічні властивості навчальних предметів, організувати різні види навчально - пізнавальної діяльності дітей, актуалізувати їхній досвід, наявні знання, інтереси, нахили.

В процесі дослідження нами були визначені три рівні розвитку пізнавальних інтересів. Більшість дітей (80%) знаходились на середньому рівні сформованості пізнавальних інтересів, це зумовлено тим, що дошкільники потребують створення певних психолого - педагогічних умов для розвитку пізнавальних інтересів.

Найбільша кількість опитаних дітей вказували на інтерес до вивчення математики (76, 7 %), тому що їм подобається виконувати практичні дії.

Також серед улюблених предметів виступає фізичний розвиток. Це пов'язано з тим, що дітям є природнім прагнення активно рухатись, їм подобається виконувати різні фізичні вправи, приймати участь в змаганнях, цікавих іграх. Дітям подобаються уроки малювання (71, 3 % вказують на інтерес до цього предмету), вони вказують на можливість фантазувати, проявляти свою творчу активність. Інтерес дітей також викликає заняття з розвитку мовлення (60% ). Дітям подобається складати речення, описувати картини, самостійно виконувати завдання.

Найменший інтерес викликають заняття з рідного краю та музичного розвитку. Це може бути пов'язано зі складність вивчення природничих понять, а також складністю засвоєння музичної грамоти.

Результати контрольних зрізів виявили суттєві позитивні зміни, які відбувалися в розвитку пізнавальних інтересів -дітьми експериментальної групи, середній рівень сформованості пізнавальних інтересів зріс від 43% (на початку експерименту до 45% (в кінці експерименту). Також слід зазначити, що в певної частини дітей відбулося значне зростання рівня розвитку інтересів і перехід від середнього до високого.

Взявши до уваги результати дослідження варто зазначити, . що робота над формуванням пізнавального інтересу дітей старшого дошкільного віку потребує комплексного підходу. Тобто необхідно не тільки використовувати в повній мірі засоби довкілля, а й обов'язково поєднувати їх з різними методами, принципами і методичними прийомами, які забезпечать успішність формування інтересу в освітньому процесі.

Аналізуючи результати дослідження, ми дійшли висновку, що пізнавальний інтерес у дітей засобами довкілля значно зріс. Це й підтвердило гіпотезу нашого дослідження: використання засобів довкілля та різних ігрових прийомів сприяє розвитку пізнавальних інтересів дітей старшогоьдошкільного віку.

Отже:

1. Для успішного формування навчальних інтересів у дітей старшого дошкільного віку вихователям необхідно збагачувати і вдосконалювати зміст навчального матеріалу. Оскільки основною діяльністю старших дошкільників є навчання, то його раціональна і цілеспрямована організація значною мірою сприяє успішному формуванню колективних взаємин між дітьми.

2. Робота над формуванням пізнавального інтересу старших дошкільників потребує комплексного підходу, тобто необхідно не тільки використовувати в повній мірі засоби довкілля, а й обов'язково поєднувати їх з різними методами, принципами і методичними прийомами.

3. Потрібно використовувати різні методи екологічного виховання засобами народних традицій, тому що воно має важливе значення для розуміння і організації різноманітних видів діяльності дітей. Проте це не значить, що в реальному навчально-виховному процесі ці методи необхідно відокремлювати один від одного. Навпаки, щоб досягнути потрібних результатів, їх потрібно реалізовувати в поєднанні один з одним.

4. З'ясовано, що процес розвитку пізнавального інтересу дитини включає ряд етапів. Перший етап - цікавість - природна реакція людини на все нове або неочікуване. Вона спрямовує увагу людини на розгляд навчального матеріалу, але не переноситься на інший навчальний матеріал. Він має ситуативний характер. Швидко виникає, а під час зміни ситуації - зникає. Другий етап - допитливість, характеризується бажанням і намаганням пізнати сприйнятий об'єкт, розширити свої знання про нього Третій етап - глибокий пізнавальний інтерес, при якому дитина прагне пізнати об'єкт, виявити суть предмета, встановити його зв'язки і залежності. Усі етапи взаємозв'язані і проявляються під час навчання.

5. Найбільш загальними та найважливішими завданнями пізнавального розвитку не є просто збагачення уявлень про навколишній світ, а розвиток пізнавальних інтересів дітей старшого дошкільного віку в процесі ознайомлення з явищами живої природи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Артемова Л. В. Вчися, граючись. - К., 1995

Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. - К.: Освіта, 1999.

Барабаш М. Б., Баштаник В. П., Лях І. А. Екологічні проблеми України. Запитання і відповіді. - К., 1989.

Баришева Ю. А. Із досвіду організації екологічної роботи. //Початкова школа - 1998. №6. - С.92 - 94.

Без природи життя неможливе// Дитячий садок. - липень, число 25 - 26. - 2004. - 9с.

Бех І.Д. Виховання особистості: У 2-х книгах - Кн.2: Особистісно - орієнтований підхід: науково практичні засади. - К.: Либідь, 2003. - С.344 - 345.

Бібік Н. М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів: навчально - методичний посібник для вчителів початкових класів. - Київ: [б.и.], 1997. = С.92-93.

Богуш А. М. Методика розвитку рідної мови і ознайомлення з навколишнім у дошкільному закладі. Практикум. - К.: Вища шк., 1995.

Богуш А. М., Лисенко Н. В. Українське народознавство в дошкільному закладі. - К.: Вища шк.., 2002.

Бойченко С. В, Щоб не згас інтерес // Початкова школа - 1999. - №1. - С.49-51.

Варакуга О. Пізнавальні завдання для формування природничих понять // Початкова школа--1999 - № 8 - С.53-56.

Веретеннікова О. О. Ознайомлення дітей дошкільного віку з природою. - К.: Вища школа. - 1979. - 365с.

Виховуємо захисників природи // Бібліотека вихователя дитячого садка. № 3-4. - 2006. - С. 114-120.

Власенко А. Роль гри у навчанні і вихованні дітей.// Дошкільне виховання - 1997 - №6 - С.40-45.

Васьківська С. В. Навчати вчитися // Початкова школа.--1994. -- № 6--С. 10-12.

Ващенко Г. Виховання волі й характеру. Психологія волі і характеру. -Лондон, 1952. -215 с.

Выготский Л. С. Игра и ее роль в психическом развитии ребенка: Стенограмма лекции, прочитанной в 1933 г. в ЛГПИ им. Герцена// Вопросы психологии. - 1966. - № 6. - С. 62-76.

ВершинінМ. А. Виховання у молодших школярів любові до природи рідного краю, інтересу до природознавчих занять. // Початкова школа. -1998.-№10. С. 9-11.

Власенко А. Роль гри у навчанні і вихованні старших дошкільників.// Дошкільне виховання - 1997 - №6 - С.40-45.

ВолошинаВ., Любов Л. До школи зі стійким пізнавальним інтересом // Початкова школа.--2003.--№ 4.--С. 12

Воробйова А. Н. Екологічне виховання молодших школярів. //Початкова школа.--1998. - № 6. - С. 63-64.

Географічнекраєзнавство і пізнавальні інтереси учнів (експериментальний аспект) // Краєзнавство і туризм: освіта, виховання, стиль життя: Матеріали міжнародної науково- практичної конференції (м. Херсон, 1998). - К.: Реформа, 1998. - С.38-40.

Географічні ігри як засіб формування пізнавальних інтересів учнів на позакласних заняттях // Творчість: ідеал і принципи педагогічної діяльності: 36. наук, праць. - К. - Запоріжжя. - 1998. - С.123.

Горішний З. І. Особливості розвитку логічного мислення школярів.// Науково - методичний вісник. - С.38 - 47.

Головань Т. Пізнавальний інтерес як чинник підвищення ефективності процесу навчання // Рідна школа.-2004.-№6.-С.15-17.

Гордон Л.Д. Психологія і педагогіка інтересу. - К.: Радянська школа, 1940. - 123 с.

Грау становленні особистості дитини Є.Томиткін, Л.Нагай.// Початкова школа. -1997 - С. 41-43.

Громик Є. Гра - найсерйозніша справа //Дошкільне виховання--1999. №7.-С. 41-43.

Гуз К. До критеріїв оцінювання цілісності знань учнів про природу // Імідж сучасного педагога, 2002.--№2.--С 26-27.

Державна національна програма «Освіта» (Україна XXI століття) //Освіта. - 1993. - №44.

Друзь Ю. 3. Виховання пізнавальних інтересів молодших школярів у процесі навчання.--К.: Радянська школа, 1989.--С. 135.

Етимологічнийсловник української мови: У 7 томах.--Т. 2.--К.: Наукова думка, 1985.

Жестнова Н. С. Стан екологічного виховання учнів. // Початкова школа.-1989 - № 10-11.

Жукова І. На допомогу екологічному вихованню учнів. // Початкова школа, -- 1998. №6. С 125-127.

Закон України "Про дошкільну освіту" // Уряд. кур'єр. - 2001. - №141.

Зварич І. М. Психолого-педагогічні принципи контролю й оцінювання знань// Рідна школа. - 2001. - №10. - С.29-31.

Значення карт як засобу розвитку пізнавальних інтересів з метою виховання творчої особистості школярів. // Проблеми безперервної географічної освіти і картографії: 36. наук, праць. - Вінниця: Антекс, 2001, -- Вип. 2.-С. 48-51.

Історія педагогіки / За ред.. проф. М.В. Левківського, проф.O.A. Дубасенюк, -- Житомир; ЖДПУ, 1999.-384 с

Кваша A. B. Підготовка і використання екологічних завдань при вивченні неживої природи молодшими школярами. // Початкова школа--1998. №6. С. 84-92.

Киричук О. Б. Виховання в дітей інтересу до навчання. - К.: "Знання", 1986.-48 с.

Коменський Я. А. Історія дошкільної педагогіки. Хрестоматія. - К.: Вища шк.., 1990. - 422 с.

Контроль та оцінювання навчальних досягнень дітей: методичні рекомендації / Авторський колектив: Бібік Н. М. (керівник), Савченко О. Я. - К.: Початкова школа, 2002. - С. 5-15.

Крутій К. Л. Експериментальна робота в дошкільному закладі освіти: проблеми і досвід. - Запоріжжя, 1999.

Концепція дошкільного виховання в Україні. - К.: Освіта, 1993.

Климцова Т. А. Екологія в початковій школі. // Початкова школа. -2000. №6. С. 75-76.

Колеснікова Г.Л. Екологічні екскурсії з дошкільнятами. // Дошкільне виховання, --1998. №6. С. 50-52.

КоменскийЯ. А., Локк Д., Руссо Ж. Ж., Песталоцци И. Г. Педагогическое наследие--М: Педагогика, 1989.

Коваль Н. С, Варакута О. М. Готуємося до уроків природознавства. //Посібник для вчителя. - Тернопіль:Підручний посібник, - 2000. - С.137

Копельчук Я.В. Формування в учнів потреби в знаннях, як основи їх пізнавального інтересу // Засоби навчальної та науково- дослідної роботи. -- Харків: ХДПУ ім. Г. С. Сковороди, 1998. -- С. 126--131,

Куліш І. М. Гра як фактор розвитку пізнавальних інтересів особистості // Нові технології навчання.--К.: 2001.-- № 29.-- С. 17-19.

Лернер И. Я. Дидактические основы методов обучения -- М.: Педагогика, 1981.--185 с.

Лисенко Н. В., Кирста Н. Р. Педагогіка українського довкілля. - Київ: Слово, 2010. - С.85 - 94.

Лисенко Н. В. Використання спостережень в роботі з екологічного виховання дошкільників// Дитячий садок. - 2004. - №25-26. - С.10-44.

Лисенко Н. В. Етнопедагогіка дитинства. - Київ: Слово, 2011. - С. 422 - 440

Лисенко Н. В. Наступність дошкільного навчального закладуі початкової школи у вихованні дітей. - Київ: Слово, 2012. - С.170 - 233.

Лозова В.І. Пізнавальна активність школярів. - Харків: Основа, 1990. - С. 87 - 89.

Лозова В.І. Формування пізнавальної активності школярів: 36. наук, тр.- Харківб ХГТП, 1988-1989 - С.117.

МайбородаВ., Друзь 3. Виховання пізнавальних інтересів молодших школярів// Початкова школа.-- 2001т-№Зт-С. 7-10.

Максименко С. Д. Загальна психологія. Київ, 2010. - С.141 - 167.

Мацук Л. О Методика ознайомлення дітей з природою: Навчально-методтчний посібник. - Івано-Франківськ, 2006.

Мистецтвожиттєтворчості особистості: Науково-методичний посібник: У 2 4./ В.М. Доній та ін. (ред.). Ін-т змісту і методів навчання.--; К., 1997. - Ч. 1: Теорія і технологія життєтворчості.-- 392 с.

Нінадрова H. H. Виховання у молодших школярів почуття прекрасного. // Початкова школа.--1998. №6. С. 105-106.

ПавленкоЄ. С. Екологічні проблеми і початкова школа // Початкова школа-1998. №5.

Пахомов А. П. Методичні рекомендації до оволодіння екологічними знаннями. // Початкова школа.--1998. №6. С. 26-28

ПлешаковA. A. Вивчення теми "Збережемо прекрасний світ рослин і тварин" в новому курсі природознавства.// Початкова школа -1991, №11, - С. 24-29.

Погорєлова Т. В. Проблемно - пошукові методи - важлива умова активізації пізнавальної діяльності учнів. Початкове навчання та вихованняг-2006. №1 - С.5-10.

Потапеко В. Н. Навчальна гра як засіб формування пізнавального інтересу школярів // Соціалізація особистості. Міжкафедральний збірник наукових статей. -- Київ НПУ, 1998. -- С. 202-206

Прислів'я та приказки: Природа. Господарська діяльність людини / Упоряд. Позяк М. - К., 1989. - С. 5-43, 275-389.

Пустовіт Г. П. Психолого-педагогічний аспект взаємодії особистості з навколишнім середовищем // Педагогіка і психологія:-2000.--№ 3-е. 53-59.

Пустовіт Н. О., Плечова З.Н. Екологічні ігри та тести. -- К.: Веселка, 1991.

Рубинштейн C. JI. Основы общей психологии: В 2 т. / АПН. - М.- Педагогика, 1989. - Т. П. - 322 с.

СавченкоО. Я. Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів. -К.: Рад. школа, 1982. - 176 с.

Семенчук В.М. Удосконалення перевірки й оцінки знань як умова формування пізнавального інтересу учнів // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи. -- Харків: ХДГГУ ім. Г. С. Сковороди, 1998, --С. 118--121

Степанов О. М., Фіцула М. М. Основи психології і педагогіки: Навч. посібник.--К.: Академвидав, 2005.--520 с.

СухомлинськийВ. О. Павлиська середня школа. Київ: Радянська школа, 1972.

Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям / В.О.Сухомлинський// Вибрані твори: у 5 т. - К.: Рад.школа, 1977. - Т.З. - С.7-582.

Терлецька Л. Визначення здібностей дитини// Психолог на батьківських зборах/ Упоряд. О.Главник. - К., 2003.

Тихонова А. Навчальна природна стежина для молодших школярів. // Початкова школа.--1991. №9.

Туристсько-краєзнавчадіяльність як засіб формування пізнавальних інтересів школярів // Географічна освіта і наука в Україні: 36. наук. праць. // Гол. ред. Я.Б.Олійник. -- К.: Фітосоціоцентр, 2000.--С. 73.

Українськийпедагогічний словник / Під ред. Гончаренко С.--К.:Либідь, 1997 -370с.

УшинскийК. Д. Педагогические сочинения: В 6-ти т. / Редкол. М.И.Кондаков ( гл. ред.) и др.: АПН. - Т. 6. - М.: Педагогика, 1990.

Федотова В. Б. Тиждень природознавства. // Початкова школа:--1990, №3 - С. 46-47.

Фрейд 3. Психоаналіз. Релігія. Культура. - М. Ренесанс, 1992. - 296с.

Формування пізнавальних інтересів учнів у позакласній роботі // Рідна школа.-- 1999 -- №2-- С.27.

Формування пізнавальних інтересів школярів на екскурсіях і в туристських походах // Краєзнавство і туризм: освіта, виховання, стиль життя: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Херсон, 2000).-- К.: Реформа, 2000.-- С.97-100.

Хафізова Л.М. Як знайомити дітей з правилами поведінки в природі. //Початкова школа -1988, №8, - С. 40-46.

Христофор А. А.Сутність і дидактичні можливості екологічного виховання.// Початкова школам-- 2007. №6. - С. 9-12.

Чижевський А. Е. Екологія у нас дома. // Початкова школа.-- 1998. №6. - С. 43-46.

Чистякова Л. А.Формування екологічної культури. // Початкова школа.--1998. №4. - С.42-44.

Щукина Г. И. Педагогические проблемы формирования познавательных интересов учащихся - М.: Педагогика, 1986. - 208 с.

Щукіна Г. І. Педагогічні проблеми формування пізнавальних інтересів учнів -М.: Педагогіка, 1988 -С.208.

ХоломкінаА.І. Осіння екскурсія в парк.// Початкова школа.-- 1984, №9, - С. 63-65.

Яришева Н. Ф. Методика ознайомлення дітей з природою. - К., 1993.

«Я у Світі». Базова програма розвитку дитини дошкільного віку. - К.: Світич, 2008.

ДОДАТКИ

Додаток 1

Гра «Квітка, квітка, де твоя домівка?»

Матеріал: нагрудники із зображеннями квітів, сонця, хмарки; таблички-ілюстрації, на яких намальовані клумба, кімната, ліс, степ.

Мета: поглиблювати знання про місця поширення тих чи інших квітів; розвивати зв'язне мовлення, увагу, пам'ять; виховувати любов до природи, естетичний смак.

Хід заняття

Під звучання мелодії А. Філіпенка «Веснянка» (в запису) діти заходять до зали, вітаються з гостями й сідають на килимок.