Діяльність Антона Семеновича Макаренко

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Діяльність Антона Семеновича Макаренко

Русак Оксана Олексіївна

ІІІ курс, 32 і/п група

Антон Семенович Макаренко (1888-1939) - видатний український педагог і письменник. Його соціально-педагогічні погляди - суттєвий вклад в розвиток соціальної педагогіки як науки.

Народився 13 березня 1988 с. Білопілля (нині Сумська обл.) В сім'ї робітника залізничних майстерень. Закінчив міське чотирикласне училище в Крюкові (поблизу Кременчука) і педагогічні курси при ньому.

Вчительську діяльність почав в 1905 році з роботи в Крюківському училищі, потім працював в Долинській школі на Херсонщині. У період 1914 - 1917 рр. навчався в Полтавському вчительському інституті. Знову вчителював у Крюкові і Полтаві. У 1920 р. Макаренко доручили організувати поблизу Полтави в с. Ковалівка колонію для неповнолітніх правопорушників. За період роботи в цьому закладі він створив принципово нову систему виховання, а сам заклад став відомим у всій країні. У 1921 р . колонії присвоїли ім'я Горького.

У 1927 р .. Макаренко брав участь в організації дитячої трудової комуни ім. Дзержинського в Харкові і згодом очолив її. Тут він також вводив свою виховну систему. У 1985 році залишив комуну. Його призначили заступником начальника управління дитячими виправними колоніями в НКВС. З 1937 р . переїхав до Москви, де займався літературною роботою і читанням лекцій на педагогічні теми для вчителів, батьків і громадськості. Помер видатний педагог 1 квітня 1939.

Макаренко залишив багату педагогічну спадщину, написав понад 150 творів (романи, повісті, сценарії, науково-педагогічні статті). Найбільш відомі "Педагогічна поема", "Книга для батьків", "Методика організації виховного процесу" та ін.

Розвиваючи вчення про цілі виховання, Макаренко вказував, що педагог повинен мати перед собою програму людської особистості, яка охоплює весь зміст особистості (зовнішня поведінка, внутрішні переконання, громадянське і політичне виховання і знання). Виходячи з умов часу і будучи його продуктом, Макаренко мету виховання вбачав у підготовці культурної людини, активного громадянина, який повинен отримати освіту, бажано середню кваліфікацію, бути політично розвиненим, дисциплінованим з розвиненим почуттям обов'язку і поняттям честі, господарем і організатором.

Стрижнем педагогіки Макаренка є соціально-педагогічне вчення про колектив.

Під колективом розуміє не випадковий збір людей, а групу, яка об'єднана загальною суспільно-цінною метою, спільною діяльністю по досягненню цієї мети, де є органи самоврядування та координації, також існують відносини відповідальної залежності.

Крім цих суттєвих ознак колективу важливою умовою його існування називає контактність: члени колективу повинні знати один одного і мати про кожного особисту думку.

Для правильної організації колективу важливим є питання про його структуру. Макаренко вважав, що структура колективу повинна бути різноманітною і динамічною.

Важливим структурним елементом загального колективу Макаренко називає первинний колектив. Первинний колектив це соціальне мікросередовище, яке створюється спеціально для зв'язку між окремою особою і колективом, в якому окремі його члени перебувають у постійному, діловому, дружньому, побутовому та ідеологічному об'єднанні. Саме первинний колектив, на думку Макаренка, повинен першим представляти і захищати інтереси особистості, першим реагувати на його вчинки і поведінка. До організації первинного колективу Макаренко ставив певні вимоги: повна керованість (містити не більше 15 членів, щоб не виникали більш дрібні об'єднання неформального характеру), соціальна нейтральність (бути не менше 7 осіб, щоб не перетворитися на групу друзів-приятелів), наступність поколінь і можливість накопичення традицій (організація тісної взаємодії дітей різного віку).

У комуні ім. Дзержинського первинні колективи-загони організовувалися за принципом об'єднання дітей різного віку. Така організація давала більший виховний ефект. У старших турботи про молодших і відповідальність за них виховували необхідні для радянського громадянина якості: увага до людини, великодушність, вимогливість, якості майбутнього сім'янина та багато інших.

Організація первинних колективів здійснювалась у формі виробничих загонів.

У структурній побудові колективу Макаренко відводив особливе місце організації його керівництва. Це питання він вирішував насамперед через розвиток органів самоврядування, головною умовою існування яких була їх регулярна дієвість. Вищим таким органом в колективах Макаренка були загальні збори колективу, які вирішували більшість питань. На цих зборах обиралися робочі органи самоврядування: рада колективу, санкомісія, господарська комісія та уповноважені. Рада колективу складали командири первинних загонів, обиралися на загальних зборах, адміністрація закладу та представники комсомольської і піонерської організацій.

А.С. Макаренко приділяв значну увагу розвитку у вихованців громадянських якостей, простежується навіть у його роздумах про особливості роботи в колективі. Зокрема, він зазначає: "У перший рік я, як педагог початківець, зробив звичайну помилку. Я звертав увагу на обличчя. У мене був неправильний погляд, спрямований в небезпечні місця, і я за ці небезпечні місця брався. Природно , що моєю особливою увагою користувався той, хто крав, той, хто хуліганив, хто йде проти колективу, хто хоче втекти, тобто те, що випадало з колективу...Протягом останніх років я змінив такий тон. Я побачив, що найнебезпечнішим елементом у моїй роботі не той, що привертає до себе мою особливу увагу, а той, хто від мене ховається. Чому мені прийшла думка про це? Тому що вже зробив 15 випусків, і я стежив за цими випущеними і бачив, що багато хто з тих, яких я вважав найнебезпечнішими і поганими, в житті поводяться активно, по-радянськи, іноді роблять і помилки, але в цілому вони задовольняли мене цілком як продукт виховання. А ті, хто ховалася від мене і були непомітні в колективі, в житті іноді поводяться зовсім як міщани: рано одружуються, заводять "сімейку", влаштовуються за допомогою всіляких способів на роботу, з комсомолу виходять, втрачають всякий громадський обов'язок, перетворюються в сіренькі істоти ... ". А.С. Макаренко намагався кожну дитину переконати, що він не стільки педагог, скільки вчить, щоб вона була грамотною, працювала на виробництві. Менше Антон Семенович намагався показати вихованцеві, що він тільки вихованець, тобто явище тільки педагогічне, а не суспільне і не особисте. його підопічний це перш за все громадянин, а він, педагог, керує життям з його ж, вихованця, допомогою.

У своїх закладах Макаренко ввів методику паралельної педагогічної дії. Сутність даної методики полягає не в прямому впливі вихователя на особистість вихованця, а через первинний колектив, до якого цей вихованець входить. Ця методика дозволяє зняти опір дитини виховним впливам, оскільки позиція педагога є прихованою.

А.С. Макаренко запропонував класифікацію колективів за стадіями розвитку, виділяючи при цьому наступні чотири стадії:

· перша колективу ще немає, керівник змушений виступати в ролі "диктатора";

· друга виділяються активісти, які підтримують керівника і беруть на себе частину його повноважень;

· третя колектив повністю склався, більшість функцій керівника переходить до органів самоврядування;

· четверта кожен знаходиться на рівні самовиховання, ставлячи колективну вимогу про себе.

Важливою умовою розвитку дитячого колективу Макаренко називав "закон руху вперед". Цей закон означає, що виховну роботу треба будувати так, щоб безперервно зростала потреба творити щось нове.

Соціальні педагоги можуть використовувати на сучасному етапі ідеї А.С. Макаренко з подолання негативних соціальних явищ, виправлення девіантної поведінки підлітків. Ним рішуче переслідувалися хуліганство і насилля над слабшими. У таких випадках використовувалися моральні форми осуду. У разі крадіжки, і в разі пияцтва загальні збори колективу могли винести рішення про затримання випуску з установи на певний термін, про занесення в особову справу. Однак в окремих випадках за крадіжки вихованців віддавали до суду. І негайно заарештовували.

Соціальний педагог в особі Макаренка проявляється в його глибокому переконанні, що в його країні "вихованню підлягає не тільки дитина, не тільки школяр, а кожен громадянин на кожному кроці. Підлягає вихованню або в спеціально організованих формах, або в формах широкого суспільного впливу. Кожна наша справа, кожна кампанія, кожен процес в нашій країні завжди супроводжується не тільки спеціальними завданнями, а й завданнями виховання ". А.С. Макаренко приділяв увагу вихованню громадянських якостей дітей в сім'ї. Він зазначає, що в родині росте майбутній громадянин, майбутній діяч, майбутній борець. Треба ясно усвідомлювати свої власні батьківські . макаренко педагог колектив

Досвід А.С. Макаренко як соціального педагога, унікальний. Мало хто в історії соціальної педагогіки зумів так вдало втілити свою теорію в практику і досягти вражаючих результатів, маючи справу з важкими підлітками. За статистикою за 15 років роботи (1920 1935) через колективи, створені Макаренко, прийшло близько 3000 правопорушників і безпритульних, які стали достойними людьми, кваліфікованими фахівцями. Вихваляння Макаренко почалося ще в 30-і рр., І довгий час він вважався одним з найвидатніших вітчизняних педагогів. Його ім'я і праці широко відомі за кордоном. В кінці 80-х 90-х років. окремі погляди Антона Семеновича раніше жорстко критикували. Були опубліковані критичні статті Ващенко з приводу діяльності А.С. Макаренко. Однак досягнення виховної системи Антона Семеновича незаперечні, а соціально-педагогічні ідеї актуальні на сучасному етапі, коли загострилися соціальні проблеми суспільства.

Список використаної літератури

1. Вишневський О.І. Теоретичні основи сучасної української педагогіки. Посібник для студентів вищих навчальних закладів. - Дрогобич: Коло, 2003. - 528 с.

2. Мосіяшенко В.А., Курок О.І., Задорожна Л.В. Історія педагогіки України в особах: Навчальний посібник. - Суми: ВТД „Університетська книга”, 2005. - 266 с.

3. Пальчевський С.С.Соціальна педагогіка: Навчальний посібник - К.:Кондор, 2005. - 560 с.

Размещено на Allbest.ru