Размещено на http://www.allbest.ru/

ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені К.Д. УШИНСЬКОГО

УДК: 371.13:004

Теоретико-методичні засади формування інформатичних компетентностей майбутніх учителів початкових класів

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора педагогічних наук

Петухова Любов Євгенівна

Одеса -- 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Херсонському державному університеті, Міністерство освіти і науки України

Науковий консультант - член-кореспондент АПН України, доктор технічних наук, професор БИКОВ ВАЛЕРІЙ ЮХИМОВИЧ, Інститут інформаційних технологій і засобів навчання АПН України, директор

Офіційні опоненти - доктор педагогічних наук, професор МОРЗЕ НАТАЛІЯ ВІКТОРІВНА, Національний аграрний університет, проректор з навчально-наукових питань інформатизації та телекомунікаційних систем в АПК доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України БІБІК НАДІЯ МИХАЙЛІВНА, Інститут педагогіки АПН України,

головний науковий співробітник лабораторії початкової освіти доктор педагогічних наук, професор ХОРУЖА ЛЮДМИЛА ЛЕОНІДІВНА, Київський міський педагогічний університет імені Б.Д. Грінченка, проректор з наукової роботиЗахист відбудеться «30» червня 2009 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.053.01 при Південноукраїнському державному педагогічному університеті імені К.Д. Ушинського за адресою: 65029, м. Одеса, вул. Нищинського, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського за адресою: 65020, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 36.

Автореферат розісланий «18» травня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.С. Трифонова

АНОТАЦІЯ

Петухова Л.Є. Теоретико-методичні засади формування інформатичних компетентностей майбутніх учителів початкових класів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Південноукраїнський державний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського. - Одеса, 2009.

У дисертації вперше обґрунтовано теоретико-методичні концептуальні засади формування інформатичних компетентностей у вищому навчальному закладі; науково обґрунтовано сутність і структуру феномена «інформатичні компетентності майбутнього вчителя початкових класів». Визначено організаційно-педагогічні умови, критерії оцінювання (об'єм знань, практичні вміння, сформованість мотивації, рефлексія), компоненти (мотиваційний, змістовий, процесуально-діяльнісний, рефлексивний) інформатичних компетентностей майбутніх учителів початкових класів та рівні їх сформованості (ознайомлювальний, базовий, стандартизований, репродуктивно-пошуковий, продуктивний), а також різновиди інформатичних компетентностей (інформатично-збиральна, інформатично-перетворювальна, інформатично-зберігаюча, інформатично-презентувальна, інформатично-мережна). навчання інформаційний програма

Запропоновано нову дидактичну модель формування інформатичних компетентностей на матеріалі курсу «Історія педагогіки» на основі інтеграції традиційних та інформаційно-комунікаційних форм і методів навчання. Вперше розроблений програмний продукт «Web-мультимедіа енциклопедія «Історія педагогіки» (авторське свідоцтво № 26160 від 21.10.08 р.), доступ до ресурсу: http://webhp.ksu.ks.ua/joomla/index.php), який був апробований під час проведення циклу лекційних, семінарських занять і самостійної роботи студентів за підтримки Wi-Fi технології, що забезпечила вільний доступ до мережі Інтернет.

Ключові слова: «компетенція», «компетентність», «професійні компетентності», «інформатичні компетентності», «майбутній учитель початкових класів», «трисуб'єктна дидактика», «інформаційно-комунікаційне педагогічне середовище».

АННОТАЦИЯ

Петухова Л.Е. Теоретико-методические основы формирования информатических компетентностей будущих учителей начальных классов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Южно-Украинский государственный педагогический университет имени К.Д.Ушинского. - Одесса, 2009.

Диссертация посвящена актуальной проблеме современной педагогической науки, а именно формированию информатических компетентностей будущих учителей начальных классов (на материале курса «История педагогики»). В диссертации впервые обоснованы теоретико-методические концептуальные основы формирования обозначенного феномена в высшем учебном заведении; уточнен категориальный аппарат проблемы исследования; введено понятие трисубъектной дидактики как современной модели обучения; научно обоснована сущность и структура феномена «информатические компетентности будущего учителя начальных классов».

Доказано, что эффективное формирование информатических компетентностей возможно при условии создания информационно-коммуникационной педагогической среды как равноправного субъекта дидактической модели. Выявлены сущностные характеристики информационно-коммуникационной педагогической среды и сформулировано авторское определение данного понятия. Определены организационно-педагогические условия, критерии оценивания (объем знаний, практические умения, сформированность мотивации, рефлексия), компоненты (мотивационный, содержательный, процессуально-деятельностный, рефлексивный) информатических компетентностей будущих учителей начальных классов и уровни их сформированности (ознакомительный, базовый, стандартизированный, репродуктивно-поисковый, продуктивный), а также разновидности информатических компетентностей (информатически-собирающая, информатически-преобразующая, информатически-сохраняющая, информатически-презентующая, информатически-сетевая).

Предложено новую дидактическую модель формирования информатических компетентностей на материале курса «История педагогики», которая базируется на интеграции традиционных и информационно-коммуникационных форм и методов обучения. Автором впервые разработан программный продукт «Web-мультимедиа энциклопедия «История педагогики» (авторское свидетельство № 26160 от 21.10.08 г., доступ к ресурсу: http://webhp.ksu.ks.ua/joomla/index.php), который был апробирован во время проведения цикла лекционных, семинарских занятий и самостоятельной работы студентов при поддержке Wi-Fi технологии, которая обеспечила свободный доступ к сети Интернет.

Механизм функционирования данного продукта включал: выполнение государственного образовательного стандарта обучения; углубление и расширение теоретической базы курса; учет теории, технологии, техники; использование систем отдаленного доступа к структурированной учебной информации для студентов и преподавателей как в синхронном, так и в асинхронном режимах; возможность выделения учебных единиц; использование компьютерно-ориентированных программ учебного и профессионального назначения во время изучения курсов педагогического цикла; повышение практической значимости результатов обучения; создание условий для максимально полного раскрытия способностей студентов, формирование необходимого уровня мотивации учебной деятельности.

Ведущими перспективами использования информационно-коммуникационных технологий в подготовке будущих учителей начальных классов являются: изучение информационных технологий должно быть представлено на всех курсах обучения студентов; использование информационных технологий в каждой дисциплине профессионального направление станет нормой; дистанционный доступ к знаниям будет неотъемлемой частью развития студента як в учебное, так и внеучебное время; учебный курс «Введение в информатику» должен быть пропедевтическим относительно поддержки предметного использования информационно-коммуникационных технологий; акцент в деятельности преподавателя должен смещаться в сторону конструирования индивидуальных траекторий обучения студентов; каждый преподаватель высшего учебного заведения обязан иметь необходимые компетенции в области предметного использования информационных технологий; система образования должна обеспечить беспрерывное восстановление компетенций учителей в информационной сфере как минимум один раз на два года; иметь собственные образовательные ресурсы, представленные дистанционным образом, для поддержки образовательной деятельности вуза; должна создать концепцию создания интеллектуальных фильтров как с точки внешнего представления информации, так и обзора формирования интеллектуальных инфраструктур студентов; государство обязано обеспечить полномасштабную реализацию новой парадигмы, разработав соответствующую национальную программу информатизации.

В диссертации дальнейшее развитие получили концептуальные положения овладения информатическими компетентностями в процессе преподавания дисциплин педагогического цикла, что характеризуются наличием качественно новых технологических элементов, в том числе и дистанционных, репрезентования учебно-методического комплексного обеспечения информатически-компетентносной подготовки будущих учителей начальных классов.

Результаты исследования являются определенным вкладом в развитие теории обучения дисциплинам педагогического цикла, открывают новые перспективы в научных разведках данного направления. В дальнейшем изучении нуждаются проблемы обеспечения персонифицированного доступа к образовательным ресурсам студентов и практикующих учителей; разработка гибкой системы индивидуальных траекторий организации познавательной деятельности студентов с эффективной системой обратных связей; обоснование условий интеграции в общие оболочки дистанционных форм обучения разноуровневым учебным модулям за счет открытости компьютерных сред.

Ключевые слова: «компетенция», «компетентность», «профессиональные компетентности», «информатические компетентности», «будущий учитель начальных классов», «трисубъектная дидактика», «информационно-коммуникационная педагогическая среда».

ANNOTATION

L. Petukhova. Theoretic and Methods Bases for Development of Information Competences of Future Elementary School Teachers. - Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of the Doctor of Pedagogical Sciences in speciality 13.00.04 - Theory and Methods of Professional Education. - K.D. Ushynskiy Pivdennoukrainskiy State Pedagogical University. - Odesa, 2009.

Dissertation is devoted to the topical problem of modern pedagogical science, namely to development of information competences of future elementary school teachers (based on the materials of the course «History of Pedagogics»).

For the first time, in the dissertation the theoretic and methods conceptual principles of development of information competences in a high educational institution are grounded; the essence and structure of the phenomenon «information competences of future elementary school teacher» is scientifically grounded.

It is proved that efficient development of information competences is possible provided that information and communication pedagogical environment as an equal subject of didactic model is created. The essential characteristics of information and communication pedagogical environment are distinguished and the author's definition of this concept is given. The organizational and pedagogical conditions, criteria of evaluation (volume of knowledge, practical skills, motivation, reflection), components (motivational, content, process and activity, reflection ) and the levels of formation of information competences of future elementary school teachers (introductory, basic, standardized, reproductive-searching, productive) as well as varieties of information competences (informative-collective, informative-converting, informative-saving, informative-presentational, informative-networking) are defined.

A new didactic model of development of information competences is offered on the material of the course «History of Pedagogics». The model is based on integration of traditional and information and communication forms and methods of teaching. For the first time the software Web-Multimedia Encyclopedia «History of Pedagogics» (author's rights certificate № 26160 of 21.10. 1008), http://webhp.ksu.ks.ua/joomla/index.php was developed.

In the dissertation the conceptual provisions of getting the information competences in the process of teaching disciplines of pedagogical field got further development. They are characterized by presence of qualitatively new (including distant) technological elements of representation of educational and methods complex provision of information competences of future elementary school teachers development.

The results of the research are a certain contribution to the development of the theory of the courses of pedagogical field teaching; they open new prospects in scientific research of this area. There are problems which require further study: provision of personified access to educational resources for students and practicing teachers; development of flexible system of individual trajectories of organization of students' cognitive activity with the effective feed-back system; grounding of conditions for integration of distant forms of teaching of multilevel educational modules into general frameworks due to openness of computer environments.

Keywords: «competence», «competency», «professional competences», «informative competences», «future elementary school teacher», «three subject didactics», «information and communication pedagogical environment».

загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Збагачення духовної культури, відновлення зв'язків з національними джерелами та розвиток інтелектуального потенціалу особистості, врахування прогресивних тенденцій у соціально-економічному та культурологічному розвитку суспільства вимагає з перших років перебування дитини у школі застосування системи методів і новітніх педагогічних технологій, що забезпечують не тільки засвоєння учнями програмного матеріалу, але й сприяють мобілізації їхніх внутрішніх сил, духовної активності, здатності до самоосвіти та самовдосконалення. Відтак, одним із ключових завдань підготовки вчителя початкової школи є формування у нього науково-дослідницьких та інформатичних компетентностей як необхідної умови його професійної стабільності, орієнтації у широкому арсеналі інноваційного руху, наукових розробок і авторських шкіл, якісної організації навчально-виховного процесу.

Компетентнісний підхід у системі підготовки майбутніх учителів вимагає зміщення акцентів із засвоєння визначених державними стандартами знань, умінь і навичок на формування здатності практично діяти, приймати ефективні рішення, застосовувати сучасні педагогічні техніки і технології та активної життєвої позиції в усіх сферах суспільного життя, а також навичок безперервної самоосвіти та рефлексії.

Проблема підготовки педагогічних кадрів знайшла достатнє висвітлення у теорії і практиці вищої школи. Загальним питанням відтворення кадрового педагогічного потенціалу присвячено роботи О.Абдулліної, Л.Авдєєва, Ю.Бабанського, Н. Бібік, І.Богданової, А.Богуш, В.Бондаря, Е.Карпової, А.Линенко, В.Майбороди, О.Мороза, М.Нікандрова, Н.Ничкало, В.Прокопчука, О. Савченко, Л.Хомич, О.Явоненко та ін.

Психолого-педагогічні аспекти проблеми, що розглядаються, знайшли відображення у публікаціях М.Дяченка, В.Зінченка, Л.Кандибовича, Л.Кондрашової, З.Курлянд, Ю.Мальованого, П.М'ясоїда, В.Семиченко, Р.Хмелюк, О.Цокур, Г.Яворської та ін.

Проблеми підготовки майбутніх педагогів досліджувались у різних напрямах: педагогічна творчість учителя (А.Алексюк, Л.Андрєєв, О.Бондаревська, В.Буряк, І.Зязюн, В.Кан-Калик, Н.Кічук, Я.Пономарьов, С.Сисоєва, Н.Тализіна, О.Хижна); організація навчально-виховного процесу (С.Архангельський, А.Алексюк, В.Беспалько, М.Нікандров та ін.); основи інтегративного підходу до навчального процесу у вищому навчальному закладі (В.Бондар, Л.Вовк, І.Зязюн, І.Підласий); загальнопедагогічна підготовка студентів (О.Абдулліна, Л.Коваль, Н.Ничкало); формування особистості у процесі навчання у вищому навчальному закладі (Г.Балл, В.Моляко, К.Платонов). Особливий напрям склали роботи, присвячені питанням розвитку майбутнього педагога (Ф.Гоноболін, В.Кан-Калик, В.Краєвський, Н.Кузьміна, О.Мороз, В.Сластьонін, Р.Хмелюк, Т.Яценко та ін.).

Проблема компетентнісного підходу до процесу підготовки вчителів початкових класів зумовлює чітке розуміння не тільки сутності, а й структури та особливостей професійних компетенцій у галузі освіти. Цьому питанню присвячені дослідження Н.Бібік, А.Маркової, І.Родигіної, Л.Хоружи, А.Хуторського та ін.

Інформаційна культура майбутніх учителів початкової школи вивчалася А.Коломієць, Л.Макаренко, О.Шиман, а інформатичні компетентності вчителів природничих дисциплін у галузі дистанційного навчання - Є.Смирновою-Трибульською.

Активно досліджуються в останні роки можливості використання інформаційних технологій у навчальному процесі (В.Андрущенко, Г.Балл, Н.Балик, В.Биков, І.Булах, Ю.Валькман, Р.Гуревич, А.Гуржій, А.Єршов, М.Жалдак, Ю.Жук, Ю.Машбиць, В.Монахов, Ю.Рамський, М.Смульсон, О.Співаковський, М.Угринович та ін.); особливості діяльності та спілкування у системі «педагог-учень» з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (А.Брушлинський, Т.Габай, О.Матюшкін, Ю.Машбиць та ін.); питання інформатизації загальноосвітньої та вищої школи (В.Биков, Б.Гершунський, С.Гончаренко, Р.Гуревич, М.Жалдак, Ю.Жук, В.Михалевич, Н.Морзе, Й.Ривкінд, П.Стефаненко, О.Співаковський та ін.).

Водночас здійснені дослідження не вичерпують усіх аспектів технологічної побудови навчально-виховного процесу щодо оновлення підготовки вчителя початкових класів за рахунок системного впровадження інформаційно-комунікаційних технологій. Традиційні підходи до вивчення дисциплін сьогодні вже недостатньо узгоджуються з новою парадигмою й доктриною розвитку освіти України у ХХІ столітті, зокрема не підвищують ефективність процесу навчання і творчого мислення студентів, не сприяють формуванню умінь працювати в умовах комп'ютерно-орієнтованого інформаційно-комунікаційного середовища.

На основі узагальнення результатів аналізу відповідних наукових джерел і вивчення практичного досвіду професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів виявлено низку суперечностей, які об'єктивно існують у механізмі формування інформатичних компетентностей. Це протиріччя між кількістю розтиражованих знань, напрацьованих людством, і можливостями доступу до них; інтенсивністю оновлення технологій і терміном життя людських генерацій; інертністю традиційної системи освіти та швидкістю оновлення дидактичних систем; фізіологічними можливостями людини та потоком інформаційних знань, що повинні бути засвоєні; необхідністю підвищення якості підготовки вчителів початкових класів і недостатньою розробленістю механізмів їх реалізації у теорії і практиці вищої педагогічної школи.

Актуальність проблеми, недостатня її наукова обґрунтованість, а також значні потенційні можливості інформаційно-комунікаційних технологій у формуванні досліджуваного феномена зумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Теоретико-методичні засади формування інформатичних компетентностей майбутніх учителів початкових класів».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям входить до науково-дослідної теми Херсонського державного університету «Підготовка вчителя в системі неперервної педагогічної освіти» (реєстраційний номер 0106U000875). Робота виконувалась у Херсонському державному університеті згідно з тематичним планом науково-дослідної роботи (НДР) АПН України і координаційним планом НДР Міністерства освіти України з проблем вищої школи, затверджена вченою радою Херсонського державного університету (протокол № 10 від 04.05.2007 р.) та узгоджена в координаційній раді АПН України (протокол № 8 від 30.10.2007 р.). Тему визначено з огляду на потребу проведення фундаментальних і прикладних досліджень, спрямованих на подальший розвиток концептуальних засад, технології та методики використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі вивчення дисциплін педагогічного циклу.

Мета дослідження - науково обґрунтувати теоретико-методичні та розробити концептуальні засади формування інформатичних компетентностей майбутніх учителів початкових класів; визначити інформаційно-комунікаційне педагогічне середовище, трансформоване у сприйнятну дидактичну модель формування досліджуваного феномена.

Завдання дослідження:

1. Дослідити теоретико-методичні передумови розробки проблеми формування інформатичних компетентностей у теорії та практиці підготовки майбутніх учителів початкових класів.

2. Розкрити сутність понять «інформатичні компетентності майбутнього вчителя початкових класів», «трисуб'єктна дидактика»; уточнити поняття «компетенція», «компетентність», «професійні компетентності», «інформаційно-комунікаційне педагогічне середовище».

3. Виявити оптимальні складові структури інформатичних компетентностей майбутніх учителів початкових класів та організаційно-педагогічні умови їх формування.

4. Розробити вихідні концептуальні положення та обґрунтувати інформаційно-комунікаційне педагогічне середовище як ключову умову ефективного формування інформатичних компетентностей майбутніх учителів початкових класів.

5. Визначити критерії, показники та схарактеризувати рівні сформованості інформатичних компетентностей майбутніх учителів початкових класів.

6. Розробити й експериментально апробувати дидактичну модель формування інформатичних компетентностей майбутніх учителів початкових класів.

Об'єкт дослідження - професійно-педагогічна підготовка вчителів початкових класів.

Предмет дослідження - теоретико-методичні засади та організаційно-педагогічні умови формування інформатичних компетентностей майбутніх учителів початкових класів.

Гіпотеза дослідження. Загальною гіпотезою дослідження є припущення про те, що формування інформатичних компетентностей майбутніх учителів початкових класів буде ефективним, якщо реалізувати трисуб'єктну дидактичну модель, де інформаційно-комунікаційне педагогічне середовище набуває статусу суб'єкта навчально-виховного процесу.

Загальна гіпотеза конкретизується у часткових гіпотезах. Рівень сформованості інформатичних компетентностей майбутніх учителів початкових класів суттєво підвищиться, якщо:

- інформатична компетентність учителя розглядається як іманентна складова його професійної підготовки й наповнюється знаннєвим, ціннісним і діяльнісним змістом;

- процес її формування здійснюється у спеціально створеному інформаційно-комунікаційному педагогічному середовищі, що включає науково обґрунтовану дидактичну модель, яка базується на засадах особистісно-орієнтованого навчання і забезпечує логіку поетапного оволодіння студентами інформатичним тезаурусом у ході опанування ними змісту навчальних дисциплін, використання потенційних можливостей інших видів навчально-виховної діяльності студентів на міжпредметній основі;

- ефективне функціонування моделі передбачає: забезпечення відповідності її структури та змістового наповнення вимогам інформаційного суспільства і стану розвитку педагогічної науки, раціонального поєднання інноваційних і традиційних методів навчання й активізації пізнавальної діяльності студентів; реалізацію принципу диверсифікації та індивідуалізації навчального процесу через посилення мотивації та інтересу до набуття знань, створення відповідного комп'ютерного середовища; педагогічно доцільне використання засобів гіпертекстових, мультимедійних і дистанційних технологій у процесі залучення студентів до продуктивної науково-дослідної роботи та проходження педагогічної практики; врахування особистісних запитів студентів, орієнтованих на побудову індивідуальної освітньої траєкторії;

- процес формування інформатичних компетентностей супроводжується систематичним педагогічним моніторингом за розробленим у дисертації механізмом діагностики з урахуванням впливу на перебіг означеного процесу комплексу зовнішніх і внутрішніх чинників.

Провідною ідеєю авторської концепції виступає положення про імплементацію трисуб'єктної дидактичної моделі підготовки сучасного педагога, де системний характер процесу формування інформатичних компетентностей майбутніх учителів початкових класів детермінується науково обґрунтованим інформаційно-комунікаційним педагогічним середовищем (відповідні програмні, організаційні, технічні, людські ресурси) як рівноправного, паритетного суб'єкта навчально-виховного процесу вищої школи.

Концепція дослідження. Побудова навчального процесу на базі інформаційно-комунікаційного педагогічного середовища зумовлює відповідні зміни цілей, завдань, змісту, методів, засобів та організаційних форм навчання на комплексній інтегрованій основі, що вимагає органічного поєднання різних інформаційних технологій на базі особистісно-зорієнтованого підходу до організації навчально-виховного процесу.

Теоретична концепція професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів базується на таких положеннях:

– Сучасне суспільство розвивається в умовах швидкої інформатизації й комп'ютеризації усіх галузей виробництва, науки, економіки, техніки, культури та освіти. Тому реформування загальної середньої і вищої освіти, модернізація їх змісту, інтенсифікація навчально-виховного процесу, підвищення його ефективності й результативності вимагає упровадження і систематичного педагогічно доцільного використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі школи і вищого навчального закладу.

– Навчання загальнопедагогічних дисциплін, зокрема історії педагогіки як фундаментальної навчальної дисципліни, з використанням інформаційних технологій буде здійснюватися на основі органічної інтеграції усього позитивного досвіду традиційних методичних моделей навчання та сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

– Дидактична модель навчання ураховує вікові й індивідуальні особливості студентів, спирається на умотивованому професійному самовизначенні, з обов'язковим дотриманням дидактичних і психологічних принципів розвивального навчання, що забезпечує професійну спрямованість навчання, системний, діяльнісний і комплексний підходи, особистісно-зорієнтовану педагогічну підготовку спеціаліста на рівні сучасних вимог суспільства і потреб людини.

– Специфіка навчального курсу «Історія педагогіки» полягає у необхідності засвоєння значного за обсягом і своєрідного за дидактичними цілями матеріалу і вимагає для цього багато навчального часу. Тому постає проблема відбору навчальних модулів, визначення критеріїв відбору конкретної проблематики і персоналій, які мають бути включені до змісту курсу. Використання інформаційно-комунікаційного педагогічного середовища забезпечує створення умов для розширення і поглиблення змісту навчального матеріалу, особливо системи вправ, зокрема міжпредметного змісту, що дозволяє вивільнити навчальний час і розумову енергію для розвитку творчих здібностей студентів, вибору і реалізації ними способів виконання завдань різного рівня складності; значно розширити можливості використання комп'ютерно орієнтованих інформаційно-комунікаційних технологій для індивідуалізації та диференціації навчання, здійснення систематичного об'єктивного контролю успішності студентів у процесі засвоєння нормативного навчального курсу.

– Мотивація навчання забезпечується через підвищення інтересу до навчання, використання сучасних засобів, технологій та інформаційних джерел, активізації зворотного зв'язку в підсистемі «студент-викладач», можливості здійснювати поточний контроль і самоконтроль набутих знань.

– В інформаційно-комунікаційному педагогічному середовищі реалізується підтримка персоніфікації, адміністрування, гарантування безпеки доступу до інформації та ефективної системи моніторингу навчальної діяльності.

– У програмних засобах навчального призначення передбачена можливість їх використання для підтримки технологій дистанційного навчання.

Ефективне формування інформатичних компетентностей майбутніх учителів початкових класів здійснюється тільки в науково обґрунтованому інформаційно-комунікаційному педагогічному середовищі, що відповідає вимогам сучасної освітньої парадигми в межах реалізації трисуб'єктної дидактичної моделі.

Сформульована теоретична концепція є основою створення експериментальної технології навчання історії педагогіки з використанням інформаційних технологій і може успішно використовуватись у процесі засвоєння усіх навчальних модулів загальнопедагогічних курсів вищого навчального закладу.

Відповідно до гіпотези, цілей, завдань і концепції використовувалися такі методи дослідження:

- теоретичні: аналіз, синтез, порівняння, систематизація, класифікація, моделювання з метою узагальнення теоретичних матеріалів, конкретизації базових понять, розробки програми дослідження, обґрунтування дидактичної моделі формування інформатичних компетентностей майбутніх учителів початкових класів;

- емпіричні: педагогічний експеримент як комплексний метод, що забезпечує перевірку теоретичних положень дослідження, анкетування, інтерв'ю, бесіда, педагогічне спостереження, тестування, моніторинг, рейтинг - для педагогічного моніторингу, збору необхідної інформації про рівні сформованості інформатичних компетентностей майбутніх учителів початкових класів, для своєчасної корекції та координації педагогічного впливу на підготовку студентів, а також констатувальний і формувальний етапи експерименту з метою перевірки ефективності моделі та науково-методичних засад формування особистісного утворення, що досліджується;

- методи математичної статистики: групування, ранжування, середнє арифметичне, мода, медіана, графічні методи використовувалися для кількісної обробки результатів дослідження та встановлення характеру впливу експериментальних технологій на процес, що досліджується.

Експериментальна база дослідження. Організація та проведення експерименту здійснювалися на базі факультету дошкільної та початкової освіти Херсонського державного університету та РВНЗ «Кримський гуманітарний університет». На різних етапах у дослідженні брали участь 1380 студентів та 27 викладачів. Зокрема, до педагогічного експерименту було залучено: в Херсонському державному університеті 225 студентів (116 - у контрольних і 109 - в експериментальних групах) та у РВНЗ «Кримський гуманітарний університет» - 96 студентів (44 - у контрольних та 52 - в експериментальних групах).

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що:

– вперше науково обґрунтовано теоретико-методичні та розроблено концептуальні засади формування інформатичних компетентностей майбутніх учителів початкових класів у вищому навчальному закладі; введено в науковий обіг поняття «трисуб'єктна дидактика» як сучасна модель навчання; визначено сутність і структуру феномена «інформатичні компетентності майбутнього вчителя початкових класів». Доведено, що формування інформатичних компетентностей майбутнього вчителя початкових класів відбувається ефективніше за умови створення інформаційно-комунікаційного педагогічного середовища як рівноправного суб'єкта навчального процесу. Виявлено сутнісні характеристики інформаційно-комунікаційного педагогічного середовища. Запропоновано дидактичну модель формування означеного феномена на матеріалі курсу «Історія педагогіки», що ґрунтується на інтеграції традиційних та інформаційно-комунікаційних форм і методів навчання. Визначено організаційно-педагогічні умови (адаптація змісту професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи відповідно до сучасних вимог; раціональне поєднання традиційних і комп'ютерних технологій навчання та активізація навчально-пізнавальної діяльності студентів; посилення мотивації та інтересу студентів до набуття знань; формування професійних умінь і навичок на основі розвитку творчого педагогічного мислення студентів; залучення їх до продуктивної науково-дослідної роботи; використання засобів гіпертекстових, мультимедійних і дистанційних технологій як платформи побудови сучасної комп'ютерно-орієнтованої педагогічної системи навчання; врахування особливостей і прагнень студентів, орієнтованих на індивідуальні освітні програми; систематичний і оперативний контроль і корекція результатів навчальної діяльності студентів), критерії оцінювання (об'єм знань, практичні вміння, сформованість мотивації, рефлексія), компоненти (мотиваційний, змістовий, процесуально-діяльнісний, рефлексивний) інформатичних компетентностей майбутніх учителів початкових класів та рівні їх сформованості (ознайомлювальний, базовий, стандартизований, репродуктивно-пошуковий, продуктивний), а також різновиди інформатичних компетентностей (інформатично-збиральна, інформатично-перетворювальна, інформатично-зберігаюча, інформатично-презентувальна, інформатично-мережна). Розроблено інструментарій формування інформатичних компетентностей майбутніх учителів початкових класів («Web-мультимедіа енциклопедія «Історія педагогіки» (авторське свідоцтво № 26160 від 21.10.08 р.), доступ до ресурсу: http://webhp.ksu.ks.ua/joomla/index.php);

– уточнено поняття «компетенція», «компетентність», «професійні компетентності», «інформатичні компетентності», «інформаційно-комунікаційне педагогічне середовище»;

– подальшого розвитку дістала методика оволодіння інформатичними компетентностями у процесі викладання дисциплін педагогічного циклу, що характеризується наявністю якісно нових технологічних елементів, зокрема й дистанційних, репрезентування навчально-методичного комплексного забезпечення інформатично-компетентнісної підготовки майбутніх учителів початкових класів.

Теоретичне значення дослідження полягає в науковому аналізі системи понять для розробки теорії формування інформатичних компетентностей; розгляді інформатичних компетентностей як змістового ядра професіоналізму майбутнього вчителя; обґрунтуванні логіки поетапного формування інформатичних компетентностей, що відображає поєднання системного, діяльнісного, особистісно зорієнтованого, компетентнісного підходів до формування означеного феномена; розробці організаційно-методичного забезпечення процесу формування інформатичних компетентностей; узагальненні та вдосконаленні наявних підходів до організації навчання студентів з використання інформаційно-комунікаційних технологій; визначенні механізму діагностики сформованості інформатичних компетентностей майбутніх учителів початкових класів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблено і впроваджено у практику підготовки майбутнього вчителя і магістра дошкільної освіти та початкової школи експериментальну методику та систему навчання курсу історії педагогіки у вищих закладах педагогічної освіти з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Обґрунтована в дисертації система дистанційного навчання «Web-мультимедіа енциклопедія «Історія педагогіки» є одним з найважливіших компонентів інформаційно-комунікаційного педагогічного середовища, що забезпечує більш ефективне його функціонування. Запропонований продукт надає можливість, з одного боку, представляти інформацію у текстовому, графічному, анімаційному форматах, а з іншого, - отримувати вільний доступ до інформації у будь-який зручний для користувача час. Розроблена система може слугувати базовою платформою для розміщення таких навчальних курсів, як «Загальні основи педагогіки», «Дидактика», «Теорія виховання», «Порівняльна педагогіка» тощо.

Матеріали дисертаційної роботи можуть бути використані викладачами педагогіки, студентами та магістрантами педагогічних спеціальностей не лише вищої педагогічної школи, але й класичних університетів, а також інститутів післядипломної педагогічної освіти.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Херсонського державного університету (акт від 11.09.2008 р.), Миколаївського державного університету імені В.О. Сухомлинського (акт від 04.11.2008 р.), РВНЗ «Кримський гуманітарний університет» (акт № 28 від 04.11.2008 р.), Криворізького державного педагогічного університету (акт від 22.12.2008 р.), Академії імені Яна Длугоша (м. Ченстохова, Польща) (акт від 01.12.2008 р.), Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (акт № 1/2804 від 24.12.2008 р.), Рівненського державного гуманітарного університету (акт № 11 від 03.02.2009 р.), Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії (акт № 20 від 20.01.2009 р.).

Програмний продукт «Web-мультимедіа енциклопедія «Історія педагогіки» проходив апробацію у Херсонському державному університеті, Криворізькому державному педагогічному університеті, Миколаївському державному університеті імені В.О. Сухомлинського; був опублікований на сайті Херсонського державного університету в 2006 році за адресою: www.kspu.edu, що дало можливість усім університетам України використовувати його в навчально-виховному процесі; був представлений на науково-методичних семінарах кафедри педагогіки початкової освіти (протокол № 1 від 18.09.2008 р., № 2 від 10.11.2008 р.) та факультету дошкільної та початкової освіти Херсонського державного університету (протокол № 1 від 12.09.2008 р., № 2 від 27.11.2008 р.).

Достовірність результатів дослідження забезпечується методологічною та теоретичною обґрунтованістю його вихідних позицій, застосуванням адекватних меті та завданням методів дослідження, різнобічною апробацією основних положень дисертації, тривалим педагогічним експериментом (1999-2008 рр.), результатами його статистичного опрацювання та практичним використанням розроблених у ході дослідження педагогічних програмних засобів, навчальних посібників, методичних рекомендацій у навчальному процесі вищих закладів педагогічної освіти, об'єктивними показниками одержаних результатів, а також позитивними результатами впровадження експериментальної дидактичної моделі.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження доповідалися на наукових конференціях різного рівня: міжнародних: «Інформатизація освіти України: стан, проблеми, перспективи» (Херсон, 2001), другій міжнародній «Інформатизація освіти України: стан, проблеми, перспективи» (Херсон, 2003), «Міжнародне співробітництво в галузі освіти» (Ялта, 2003), третій міжнародній «Інформатизація освіти України: стан, проблеми, перспективи» (Херсон, 2005), «Історико-педагогічні дослідження, методологія, періодизація, методика» (Херсон, 2005), «Компетентнісний підхід у процесі фахової підготовки в умовах Євроінтеграції» (м. Кассель, Німеччина, 2008); всеукраїнських: «Розвиток творчого потенціалу майбутніх учителів початкових класів» (Херсон, 2002), «Формування професійної самосвідомості» (Миколаїв, 2004), «Сучасне мовознавство та літературознавство в контексті гуманізації та гуманітаризації освіти» (Херсон, 2005), «Удосконалення професійної підготовки вчителя початкових класів засобами дисциплін гуманітарного циклу» (Херсон, 2005), «Теорія і практика використання сучасних інформаційних технологій в навчально-виховному процесі загальноосвітніх шкіл (на прикладі природничих дисциплін)» (Хмельницький, 2007), «Використання сучасних педагогічних технологій під час викладання дисциплін гуманітарного циклу в дошкільній та початковій ланках освіти» (Херсон, 2008), «Інформатизація освіти України. ІКТ у вищих навчальних закладах» (Херсон, 2008) науково-практичних конференціях.

Матеріали кандидатської дисертації «Формування потреби у суспільно корисній діяльності в учнів 4-6 класів у позакласній і позашкільній роботі», захищеної у 1986 році, у тексті докторської дисертації не використовувалися.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 62 роботи, зокрема 22 одноосібні статті у фахових збірниках; 2 монографії (1 - у співавторстві), 15 книг і брошур (9 - у співавторстві), 8 статей, 7 тез доповідей (3 - у співавторстві), 3 авторські свідоцтва.

Особистий внесок автора. Ідеї та думки, що належать співавторам публікацій, не використовувались у матеріалах дисертації. Особистий внесок дисертанта полягає у розробці теоретичної концепції формування інформатичних компетентностей у майбутніх фахівців дошкільної та початкової освіти у процесі вивчення дисциплін педагогічного циклу на основі систематичного педагогічно доцільного використання інформаційно-комунікаційних технологій; визначенні загальних засад системного аналізу складових комп'ютерно-орієнтованої педагогічної системи навчання та взаємозв'язків між ними; обґрунтуванні особистих ідей і конкретних розробок методичної моделі навчання історії педагогіки та умов комп'ютерного забезпечення лекцій і семінарських занять, самостійної навчальної та науково-дослідної роботи студентів і магістрантів; розробці організаційно-педагогічних умов формування інформатичних компетентностей майбутніх учителів початкової освіти; упровадженні результатів дослідження у вищі навчальні заклади, а також на інші дисципліни загальнопедагогічного циклу вищого навчального закладу. Також дисертанткою вперше розроблений програмний продукт «Web-мультимедіа енциклопедія «Історія педагогіки», який був апробований під час проведення циклу лекційних, семінарських занять і самостійної роботи студентів за підтримки Wi-Fi технології, що забезпечила вільний доступ до мережі Інтернет.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, п'яти розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (610 найменувань, з них 8 іноземними мовами) та 15 додатків на 97 сторінках. Повний обсяг дисертації 564 сторінки, з них основного тексту - 401 сторінка. Робота містить 13 таблиць і 29 рисунків, що займають 16 сторінок основного тексту.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, визначено його об'єкт, предмет, сформульовано гіпотезу, завдання, основні ідеї концепції дослідження, схарактеризовано методи дослідження, розкрито наукову новизну одержаних результатів, їх практичне значення, відзначено зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами та особистий внесок здобувача в роботах у співавторстві, подано відомості про апробацію, упровадження та публікацію результатів наукового пошуку.

У першому розділі «Історико-методологічні та теоретичні передумови дослідження проблеми підготовки вчителя школи першого ступеня» викладено результати аналітичного огляду соціально-педагогічних досліджень, присвячених проблемі професійної підготовки вчителя початкової школи; подано структурно-компонентну професійну характеристику вчителя; уточнено поняття «компетенція», «компетентність», «професійні компетентності»; обґрунтовано загальну структуру компетентності та професійну характеристику сучасного вчителя школи першого ступеня.

В умовах інтеграції України в європейську спільноту, реформування системи освіти зростає роль учителя як одного з факторів реалізації державної стратегії формування інтелектуального і духовного потенціалу нації. Реалії сьогодення вимагають підготовки педагога, здатного не тільки передавати необхідні знання, відповідні світовому рівню розвитку науки і техніки, але й виховувати компетентних людей, які можуть орієнтуватись у складних сучасних ситуаціях. Це потребує розробки нових концепцій освіти, створення умов для виявлення і розвитку творчих здібностей майбутніх педагогів та постійного вдосконалення їхньої педагогічної майстерності.

Підготовка вчителя є складним психолого-педагогічним механізмом з притаманним тільки йому змістом, ієрархією структурних елементів, формами відносин, причинно-наслідковими зв'язками, суб'єкт-суб'єктними взаємодіями, особливостями навчально-виховного процесу, засобами вирішення локальних і системних суперечностей. У процесуальному плані вона здійснювалася поступово, підпорядковуючись загальній логіці професійної підготовки, що передбачає реалізацію системоутворюючих цілей формування особистості майбутнього вчителя. У функціональному розумінні ця підготовка, як відомо, складається з виховної, освітньої й управлінської підсистем. Змістовий її аспект має відповідну структуру: базується на своїх принципах, формах, методах діяльності. На теоретико-методологічному рівні - це окрема галузь педагогіки вищої школи, яка дотримується чіткого алгоритму дії, абстрагуючись від конкретних умов дійсності.

Результати критичного аналізу відповідних наукових джерел (Б. Ананьєва, В.Бондар, Ф. Гоноболін, І. Зязюн, І. Казимирська, Л. Кондрашова, С. Кондратьєва, А. Кочетков, Н. Кузьміна, Ю. Кулюткін, О. Мороз, О. Щербаков, І. Радченко, В. Сластьонін, Р. Хмелюк, М. Хмель, Л.Хомич, М. Ярмаченко) засвідчують, що процесуальний аспект професійної підготовки вчителя пов'язаний з поточним функціонуванням педагогічної системи і характеризується дидактичними, когнітивними, контрольно-коректувальними, проектувальними процесами, а також педагогічною взаємодією, професійним вдосконаленням учителя і динамікою особистісного розвитку учня. Результатом педагогічної готовності студента до професійної діяльності є рівень сформованості наукових, методичних і методологічних знань і вмінь, а також відповідних ціннісних орієнтирів і спрямувань, професійних компетентностей тощо.

У дисертації висвітлено сучасні підходи до вдосконалення підготовки вчителя початкових класів. Наголошується, що останнім часом актуалізується питання підготовки майбутнього спеціаліста на компетентнісних засадах як одного з найефективніших напрямів оптимізації освітнього процесу, що забезпечує підготовку фахівця відповідно до сучасних вимог суспільства. Результати аналізу та узагальнення наявних підходів до визначення поняття «компетентність» дозволили трактувати означений феномен таким чином: це здатність та усвідомлена готовність особистості до реалізації набутої системи знань, умінь, навичок і прагнення розв'язання актуальних завдань у конкретних умовах з передбачуваними можливими наслідками та відповідальністю за свої дії.

Структура компетентності фахівця передбачає досвід (знання, навички, вміння), спрямованість (потреби, цінності, мотиви, потяги, ідеали тощо), якості (здатність до синергетичних проявів, адаптації, масштабування та інтерпретації, саморозвитку, інтеграції, перенесення знань із однієї галузі в іншу тощо).

Запропонована професійна характеристика вчителя початкових класів базується на структурі особистості К. Платонова і включає такі блоки як досвід (знання, уміння, навички), особистісні якості, спрямованість особистості, рефлексія.

Знання майбутній учитель початкових класів набуває упродовж усього навчання під час вивчення трьох блоків навчальних дисциплін: фундаментальних, соціально-гуманітарних і професійно-орієнтованих. Іншими важливими складниками цього блоку є знання методик викладання професійно-орієнтованих дисциплін, можливостей використання у навчально-виховному процесі інформаційно-комунікаційних технологій, нормативних документів щодо підготовки молодших школярів, сучасних педагогічних технологій тощо. Відповідно до вимог суспільства особливого значення набувають знання можливостей педагогічно-доцільного використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі початкової школи, санітарно-гігієнічних норм, тенденцій щодо розвитку освіти, зокрема інноваційних технологій. Серед умінь необхідно насамперед визначити гностичні, аналітично-пошукові, проективні, комунікативні, інформаційно-креативні, дидактичні, діагностичні, перспективні, конструктивні, сугестивні, організаційні. Майбутній учитель початкових класів повинен володіти певними навичками, а саме навичками набуття інформації, культури мовлення, адекватного сприйняття дійсності, реалізації процесу навчання та виховання, формувати основи світогляду, використовувати теоретичні знання на практиці, встановлення контакту з класом, кожним учнем, планувати професійну діяльність, володіти методологією досліджень.

Важливими для майбутнього вчителя початкової школи є сформованість загальної та професійної культури й світоглядних основ, здатність до емпатії, до сприйняття нової інформації, гнучкість, зацікавленість, толерантність тощо. Обов'язковими є чесність, любов до дитини, доброзичливість, терпіння, оптимізм. Необхідними для успішної майбутньої професійної діяльності є творче критичне мислення, розвинена пам'ять.

Спрямованість особистості передбачає зорієнтованість на професію учителя початкової школи, готовність до творчої роботи в початковій школі, соціально-значуще ціннісне ставлення до подій, людей, дітей, до себе, а також професійні інтереси, бажання, потяги, ідеали тощо.

Важливою для педагога є також здатність до рефлексії (самоаналіз, самоспостереження, самооцінка своїх дій і вчинків; співставлення, осмислення педагогічних задач і соціально-педагогічних ситуацій; адекватно реагувати на зміни; здатність до самовдосконалення та самореалізації у змінюваному об'єктивному середовищі тощо).

У дослідженні доведено, що активним суб'єктом реалізації потенційних можливостей особистості, зокрема вчителя початкової школи, виступає середовище (суспільство, держава, технології, освітні настанови тощо). Під середовищем розуміємо загальну категорію, що уособлює низку інституцій таких, як природа, держава, ринок праці, освітні установи, сфери застосування інформаційно-комунікаційних технологій тощо. До найважливіших властивостей середовища відноситься його швидка змінюваність та активність, які не завжди піддаються соціально доцільній корекції. Це вимагає його визнання як активної не завжди керованої складової навчального процесу. Крім того, зміни в середовищі неодмінно викликають відповідну корекцію складових компетенції особистості, тобто її якості, є відповіддю на вимоги держави, суспільства, ринку праці.

Показником рівня якості праці вчителя є його професійна компетентність, яка в сучасному трактуванні розглядається як єдність знань, умінь, здатностей, а також готовність діяти у складній ситуації й вирішувати професійні завдання з високим рівнем невизначеності, здатність і готовність до досягнення більш якісного результату праці, ставлення до професії як до однієї з ключових особистих цінностей.

Реалізація компетентнісного підходу до процесу підготовки вчителів початкових класів зумовлює чітке розуміння не тільки сутності, а й структури та особливостей його професійних компетенцій (Н.Бібік, І.Єрмаков, А.Маркова, О.Овчарук, І.Родигіна, А.Хуторський та ін.).

У дисертації розкрито професійну компетентність майбутнього вчителя початкових класів як складну структуру, що акумулює як особистісні якості, так і зокрема, обізнаність у сфері дидактики й теорії виховання, знання й уміння організації педагогічного пошуку і роботи з комп'ютером, креативність мислення, здатність до аналізу, потреба в самовдосконаленні. Професійна компетентність розглядається як сукупність знань й умінь, що визначають результативність праці; обсяг навичок виконання завдання; комбінація особистісних якостей і властивостей; комплекс знань і професійно значущих особистих якостей; вектор професіоналізації; єдність теоретичної й практичної готовності до праці, здатності здійснювати складні культуровідповідні види дій.