Формування творчих умінь майбутнього вчителя в інтелектуально-ігровій діяльності

Формування системи дій, способів, засобів і умов інтелектуально-ігрової діяльності, необхідних майбутньому вчителю для реалізації стратегії навчального процесу. Види творчих умінь, що формуються в процесі педагогічної підготовки майбутніх учителів.

Рубрика Педагогика
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 26.09.2015
Размер файла 42,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

УДК 37.036

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Спеціальність 13.00.04 - Теорія і методика професійної освіти

Формування творчих умінь майбутнього вчителя в інтелектуально-ігровій діяльності

Єсіна Наталія Олександрівна

Харків - 2009

Дисертація є рукописом

Робота виконана в Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Васильєва Марина Петрівна, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, професор кафедри інноваційних педагогічних технологій.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, доцент Ткачова Наталія Олександрівна, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, доцент кафедри педагогіки; кандидат педагогічних наук, професор Кривонос Ніна Миколаївна, Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, професор кафедри педагогічної майстерності.

Захист відбудеться « 27 » жовтня 2009 року о « 13 » годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.053.06 в Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди за адресою:, вул. Артема, 29, ауд. № 216, м. Харків, 61002.

Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди за адресою:, вул. Блюхера, 2, ауд.215-В, м. Харків, 61168.

Автореферат розісланий «26» вересня 2009р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради О.В. Попова

Загальна характеристика роботи

Актуальність і доцільність дослідження. Посилення соціальної ролі особистості, актуальність тенденцій гуманізації та демократизації суспільства зумовлюють необхідність формування творчої особистості, її вмінь і навичок, що є нагальною проблемою сучасної психолого-педагогічної науки та практики. Завдяки діяльності педагога реалізується державна політика у створенні творчого, інтелектуального, духовного потенціалу нації, розвитку вітчизняної науки, техніки й культури, збереженні та примноженні культурної спадщини і формуванні людини майбутнього. Вища педагогічна школа покликана виховати особистість, здатну активно перетворювати навколишній світ, максимально реалізовувати власні творчі можливості, відповідальну за формування творчого потенціалу нації.

Розвиток сучасної педагогіки характеризується запровадженням активних методів навчання, що вимагає сформованості творчих умінь у майбутнього вчителя. Серед численних засобів формування творчих умінь досить важлива роль належить інтелектуальним іграм, що мають генетичний зв'язок із усіма видами діяльності людини і є специфічною формою пізнання, праці, спілкування, мистецтва та спорту.

Творчість як важливий компонент загальної культури особистості досліджено в працях філософів (М. Бердяєв, С. Гольдентрих та інші), психологів (Т. Артемьєва, О. Бодальов, О. Лук, К. Роджерс, В. Роменець та інші), педагогів (В. Андреєв, В. Алфімов, Ю. Бабанський, Б. Богоявленська, В. Загвязинський, В. Кан-Калік, Л. Макрідіна та інші). Творчості представника педагогічної професії, її значенню для виконання педагогічних функцій присвятили праці Я. Бірюк, І. Киричок, Н. Киричук, М. Лазарев, О. Полякова, М. Поташник, С. Сисоєва та інші вчені. Формування творчих умінь майбутнього фахівця стало предметом дослідження М. Костенко, О. Кривонос, С. Мельникової та інших науковців.

Велике значення для розвитку творчості має інтелектуальна гра, що висвітлено в працях Б. Манделя, Б. Нікітіна та інших, а впровадження ігрової діяльності для формування творчої особистості досліджено в працях О. Білецького, В. Захарова та інших науковців. Окремі аспекти використання інтелектуальної гри в професійній підготовці представників різних професій розглянули І. Поліщук, І. Петерсон, О. Приходько.

Водночас проблема формування творчих умінь майбутнього вчителя в інтелектуально-ігровій діяльності не віднайшла спеціального вивчення у психолого-педагогічних дослідженнях. Не отримали належного висвітлення питання запровадження ігрових методів навчання та послідовності їх уведення в навчальний процес вищих навчальних закладів.

Актуальність проблеми посилюється потребою усунення виявлених суперечностей:

· між об'єктивною потребою суспільства в представниках педагогічної професії, здатних творчо розв'язувати проблеми професійної діяльності, і реальним станом готовності сучасних випускників вищої педагогічної школи до виявлення творчості;

· між широкими можливостями інтелектуально-ігрової діяльності у формуванні творчих умінь майбутніх представників педагогічної професії й обмеженим її запровадженням у професійній підготовці вчителів;

· між наголошенням на необхідності формування творчих умінь у сучасного вчителя й нерозробленістю конкретних шляхів забезпечення цього процесу за сучасних умов вищого педагогічного навчального закладу.

Отже, актуальність, недостатня розробленість проблеми та необхідність усунення зазначених суперечностей зумовили вибір теми дослідження: “Формування творчих умінь майбутнього вчителя в інтелектуально-ігровій діяльності”.

Зв'язок теми дослідження з науковими програмами, планами. Тема дисертації є складовою частиною комплексної програми науково-дослідної роботи кафедри інноваційних педагогічних технологій Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди «Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх і вищих навчальних закладах» (РК № 01-200199004104). Тему дисертації затверджено вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (протокол № 6 від 16.01.2007 року), узгоджено з Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки й психології Академії педагогічних наук України (протокол № 3 від 20.03.2007 року). інтелектуально-ігрова діяльність вчитель творчий

Мета дослідження - розробити й науково обґрунтувати технологію формування творчих умінь майбутнього вчителя в інтелектуально-ігровій діяльності та експериментально перевірити її ефективність.

Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження:

На підставі аналізу наукової літератури розкрити суть творчих умінь учителя, схарактеризувати види творчих умінь, що формуються в інтелектуально-ігровій діяльності в процесі професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів.

Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити технологію формування творчих умінь майбутнього вчителя в інтелектуально-ігровій діяльності.

Уточнити критерії, показники й рівні сформованості творчих умінь майбутнього вчителя.

Об'єкт дослідження - процес професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя.

Предмет дослідження - формування творчих умінь майбутнього вчителя в інтелектуально-ігровій діяльності.

У процесі дослідження зроблено припущення про те, що впровадження в навчальний процес вищого педагогічного навчального закладу розробленої й теоретично обґрунтованої технології формування творчих умінь студентів в інтелектуально-ігровій діяльності, що включає етапи: мотиваційний, який передбачає формування потреби в творчій діяльності та інтересу до інтелектуальних ігор, організаційно-процесуальний (організація власної інтелектуально-ігрової діяльності), змістовий (оволодіння способами та закономірностями інтелектуально-ігрової діяльності з акцентуванням на різнорівневих типах інтелектуально-ігрових завдань) та контрольно-оцінний (педагогічна діагностика і само діагностика результатів інтелектуально-ігрової діяльності), сприятиме підвищенню рівня сформованості творчих умінь майбутнього вчителя.

Для вирішення поставлених завдань запроваджено комплекс методів дослідження: теоретичні (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення й систематизація у процесі вивчення наукових джерел) для визначення основних понять і стану розробленості досліджуваної проблеми; емпіричні (анкетування, бесіди, тестування, аналіз творчих робіт, спостереження, вивчення продуктів діяльності майбутніх учителів для визначення рівня сформованості творчих умінь майбутніх учителів та ефективності впровадження розробленої технології у професійній підготовці студентів; педагогічний експеримент для перевірки висунутої гіпотези); методи математичної статистики для кількісного та якісного аналізу емпіричних даних.

Методологічну основу дослідження становлять концептуальні положення філософських, соціологічних, психологічних і педагогічних теорій про творчу особистість як вищу цінність суспільства та суб'єкт творчого процесу; про суть інтелектуально-ігрової діяльності як способу формування творчих умінь особистості; ідеї взаємодії науки та інтелектуальних ігор, метою яких є формування творчої особистості вчителя у процесі професійної підготовки.

Теоретичну основу дослідження складають праці вчених, у яких розкриваються:

· психологічні аспекти творчості, творчих умінь та їх формування (Л.Виготський, О.Леонтьєв, А.Лурія, О.Потебня, С.Рубінштейн, В.Хомич та інші вчені);

· педагогічні положення проблем творчості, формування творчих умінь особистості у професійній діяльності (Т. Ільїна, І. Калошина, В. Кан-Калик, Т. Караванова, І. Киричок, Н. Киричук, Н. Кривонос, О. Кривонос, М. Лазарев, І. Лукаш, Л. Макрідіна, С. Мельникова, В. Паламарчук, С. Сисоєва, В. Смагін, Н. Ткачова та інші науковці);

· зміст освіти та її компоненти (С. Гончаренко, В. Євдокимов, С. Золотухіна, Т. Кожухова, В. Лозова, І. Підласий, І. Прокопенко, А. Троцко та інші вчені);

· формування творчих умінь майбутнього вчителя (В. Андреєв, І. Волощук, О. Лаврентьєва, Л. Мішель, К. Недолякова, Л. Руденко, І. Шинтяпіна, Т. Якимович та інші науковці);

· суть інтелектуальної гри як технології формування творчих умінь майбутнього вчителя (О. Білецький, В. Захаров, І. Куліш, Б. Мандель, Б. Нікітін, І. Петерсон, О. Руфіцька, В. Шаталов та інші дослідники).

Експериментальною базою дослідження було обрано Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди. Різними видами дослідної роботи було охоплено 533 студенти, 28 викладачів. Дослідження здійснювалося впродовж 2003-2008 років.

Наукова новизна та теоретична значущість дослідження полягають в тому, що:

· уперше визначено й науково обґрунтовано технологію формування творчих умінь майбутнього вчителя в інтелектуально-ігровій діяльності; схарактеризовано види творчих умінь майбутнього вчителя, що формуються в інтелектуально-ігровій діяльності (дослідницькі, операційні, конструктивні, рефлексивні); схарактеризовано інтелектуально-ігрову діяльність студентів і види професійної діяльності майбутнього вчителя (діагностична, орієнтовно-прогностична, конструктивно-проектувальна, організаційна, комунікативно-стимулювальна, аналітико-оцінна, дослідницько-творча), що обумовлюють формування творчих умінь в інтелектуально-ігровій діяльності;

· уточнено й конкретизовано поняття «творчі уміння особистості» як уміння, що виявляються в її творчій діяльності й відображають спроможність, прагнення та готовність особистості до нестандартного вирішення стандартних завдань; суть творчих умінь майбутнього вчителя як певна система, обумовлена наявними задатками, сформованими знаннями та навичками, що забезпечують виконання конкретних дій або здійснення діяльності за нових для неї умов, у результаті якої створюється новий оригінальний продукт; критерії (швидкість, точність, логічність, оригінальність) і рівні (високий, достатній, елементарний) сформованості творчих умінь майбутнього вчителя в інтелектуально-ігровій діяльності; педагогічні умови (соціально-педагогічні, організаційно-педагогічні, професійно-педагогічні, індивідуально-творчі), що забезпечують впровадження розробленої технології формування творчих умінь майбутнього вчителя в навчальний процес вищих педагогічних навчальних закладах;

· подальшого розвитку набули положення про значення й особливості запровадження гри, зокрема інтелектуальної гри, у процесі формування творчих умінь майбутнього вчителя.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці технології формування творчих умінь майбутнього вчителя в інтелектуально-ігровій діяльності та впровадженні її в навчальний процес; створенні науково-методичного забезпечення формування творчих умінь майбутнього вчителя (практичні завдання, завдання тестового контролю тощо); укладанні програми спецкурсу “Гра в шашки” (за вимогами кредитно-модульної технології) як одного зі шляхів упровадження розробленої методики формування творчих умінь студентів в інтелектуально-ігровій діяльності. Матеріали дослідження впроваджено в навчальний процес Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди (акт про впровадження № 01-412 від 10.09.08 р.), Української інженерно-педагогічної академії (акт про впровадження № 106-06-002 від 10.06.08 р.), Сумського державного педагогічного університету імені А.С.Макаренка (акт про впровадження № 830 від 23.09.08 р.).

Теоретичними й методичними результатами дослідження можуть послуговуватися викладачі в навчальній діяльності з метою формування творчих умінь, у позанавчальній діяльності студентів під час організації інтелектуально-ігрової діяльності, у самостійній роботі студентів із метою підвищення рівня сформованості творчих умінь, у складанні підручників, навчальних посібників із педагогіки, загальноправових дисциплін, написанні студентами курсових і дипломних робіт у вищих педагогічних навчальних закладах, при підвищенні кваліфікації педагогічних кадрів.

Особистий внесок автора у праці, написаній у співавторстві, полягає в обґрунтуванні суті та структури творчих умінь майбутнього вчителя, в розробці методики їх формування за вимогами кредитно-модульної технології навчання в процесі викладання загальноправових дисциплін.

Вірогідність та обґрунтованість основних положень, наукових результатів дослідження та загальних висновків забезпечувалася теоретико-методологічним підґрунтям вихідних положень, запровадженням комплексу взаємодоповнювальних методів дослідження, адекватних об'єкту, предмету, меті та завданням дослідження, експериментальною перевіркою гіпотези, поєднанням кількісного та якісного аналізу отриманих результатів, а також позитивними результатами їх упровадження.

Апробація та впровадження результатів здійснювалася через публікацію матеріалів дисертації. Основні положення, висновки й результати дослідження доповідалися на міжнародних науково-практичних конференціях «Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи» (Хмельницький, 2005), «Активізація креативного потенціалу майбутнього педагога: теорія і практика» (Полтава, 2006), «Методологія сучасних наукових досліджень» (Харків, 2006). Матеріали дослідження обговорювалися на засіданнях кафедр інноваційних педагогічних технологій, теорії і методики професійної освіти Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди, кафедри філософії та освітніх технологій Української інженерно-педагогічної академії (2005-2008 рр.)

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження відображені в 7 публікаціях автора, серед них: 1 - навчально-методичний посібник (у співавторстві), 5 - статті у провідних фахових наукових виданнях, 1 - матеріали конференцій.

Структура й обсяг дисертації зумовлені логікою наукового пошуку. Дисертаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (256 найменувань), 2 додатків, 6 таблиць. Загальний обсяг дисертації складає 207 сторінок, із них основного тексту - 169 сторінок.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, розкрито ступінь її розробленості, визначено об'єкт, предмет, гіпотезу, мету й завдання, методологічні та теоретичні засади, методи дослідження, наукову новизну та практичне значення результатів, доведено вірогідність та обґрунтованість отриманих результатів, подано відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - «Теоретичні питання формування творчих умінь майбутнього вчителя в інтелектуально-ігровій діяльності» - на підставі аналізу філософської, соціологічної, психолого-педагогічної літератури визначено суть поняття «творчі уміння», схарактеризовано інтелектуально-ігрову діяльність, розроблено й теоретично обґрунтовано технологію формування творчих умінь майбутнього вчителя, визначено умови реалізації технології.

Проблема творчості завжди посідала чільне місце у філософській, психологічній, соціологічній науці. Античні мислителі (Арістотель, Сократ, Платон) пов'язували творчість зі сферою багатогранної людської діяльності, що постійно змінюється. Із позиції соціологічної науки творчість розглядалася як діяльність людини, яка створює нові матеріальні й духовні цінності, що мають суспільну значущість. У психологічному аспекті заслуговує на увагу розв'язання проблеми психології творчості в наукових працях О. Потебні, який розкрив основні проблеми теорії творчості, пов'язані з природою та критеріями діяльності, методами дослідження процесу творчості, якостями особистості та її творчими здібностями.

Проведений аналіз педагогічних досліджень дав підстави дійти висновку, що творчість є необхідною ланкою підготовки студента до професійної діяльності у вищому педагогічному навчальному закладі.

Аналіз наукової літератури (В. Андреєв, Л. Бірюк, Є. Бойко, І. Ільясов, Н. Киричук, І. Лукаш, В. Малявко, В. Орлов, С. Сисоєва) дав підстави визначити поняття «творче вміння особистості» як таке, що виявляється в її творчій діяльності й відображає спроможність, прагнення та готовність особистості до нестандартного вирішення стандартних завдань. Творче вміння потенційно виражене в людині як готовність до творчої дії. У випадку виникнення того чи іншого інтелектуально-ігрового завдання відповідна система знань і навичок утілюється в необхідних для його вирішення творчих діях.

Творчі вміння вчителя, як певна система, обумовлена наявними задатками, здобутими знаннями й виробленими навичками, що забезпечують виконання конкретних дій або здійснення діяльності за нових для неї умов, у результаті якої створюється новий оригінальний продукт, розглядаємо як умови досягнення вершин у педагогічній діяльності, як стимулятор професійного вдосконалення вчителя.

Формування творчих умінь майбутніх учителів як процес якісних і кількісних змін, що забезпечують накопичення інтелектуального потенціалу особистості, перехід мислення на теоретичний рівень, а також розвиток здатності до самоврядування, посилення інтелектуально-творчої активності й позитивної мотивації інтелектуально-творчої діяльності (К. Недолякова), відбувається переважно в процесі безпосередньої творчої діяльності та спілкування в період професійної підготовки у вищому педагогічному навчальному закладі в різних видах діяльності (навчальній, трудовій, ігровій), досягаючи за сприятливих умов високого рівня сформованості.

Інтелектуально-ігрову діяльність студентів визначено як самостійний пошук та створення або конструювання певного «нового продукту» (в індивідуальному досвіді студентів - нового, не відомого для них наукового знання або методу, але відомого, зазвичай, у суспільному досвіді), що має такі основні характеристики: самостійність (повна або часткова); пошук та добір інтелектуально-ігрових варіантів поступу до творчої мети (у повному або частковому обсязі); створення у процесі поступу до творчої мети нового інтелектуально-ігрового продукту (у повному або частковому вигляді).

Схарактеризовано види професійної діяльності майбутнього вчителя, що обумовлюють формування творчих умінь в інтелектуально-ігровій діяльності: діагностична (установлення рівнів сформованості творчих умінь студентів, їхньої готовності до інтелектуально-ігрової діяльності); орієнтовно-прогностична (визначення напрямів проміжних і кінцевих результатів сформованості творчих умінь студентів в інтелектуально-ігровій діяльності); конструктивно-проектувальна (організація захопливої інтелектуально-ігрової діяльності, що сприяє формуванню творчих умінь); організаційна (стимулювання активності студентів до інтелектуально-ігрової діяльності, співвіднесення власних досягнень із досягненнями інших); комунікативно-стимулювальна (налагодження доброзичливих взаємин та залучення студентів до активної інтелектуально-ігрової діяльності); аналітико-оцінна (аналіз, перевірка, порівняння досягнутого в інтелектуально-ігровій діяльності з запланованим, пошук шляхів підвищення продуктивності роботи); дослідницько-творча (професійний підхід до інтелектуально-ігрових завдань, самореалізація, побудова плану подальшої інтелектуально-ігрової діяльності студента).

Проведений аналіз наукової літератури (В. Андреєв, В. Гриньова, В.Паламарчук) дав підстави визначити види творчих умінь майбутнього вчителя, що формуються саме в інтелектуально-ігровій діяльності:

· дослідницькі: уміння вирішувати поставлене інтелектуально-ігрове завдання, послідовно конструювати логічні операції, передбачати результати власної інтелектуально-ігрової діяльності;

· операційні: уміння оптимально витрачати час, ураховувати умови інтелектуально-ігрової діяльності, швидко приймати адекватне рішення стосовно виконуваного інтелектуально-ігрового завдання, насиченість виконуваних дій;

· конструктивні: уміння розробляти власний план рішення інтелектуально-ігрового завдання, створювати новий оригінальний продукт, розвивати уяву, пам'ять, діяти новими способами в незвичайних ситуаціях;

· рефлексивні: уміння оцінювати власну інтелектуально-ігрову діяльність, співставляти свої досягнення з досягненнями товаришів, самоаналіз, самооцінка, самоспостереження.

Технологію формування творчих умінь майбутнього вчителя в інтелектуально-ігровій діяльності визначено як систему дій, способів, засобів, етапів та умов інтелектуально-ігрової діяльності, що забезпечує належний рівень сформованості творчих умінь для успішної реалізації в майбутній професійній діяльності й передбачає такі етапи: мотиваційний, організаційно-процесуальний, змістовий та контрольний.

На мотиваційному етапі відбувається формування в майбутніх учителів позитивних інтересів, мотивів до інтелектуально-ігрової діяльності, що активізує формування творчих умінь особистості, стає гарантом формування потреби в постійному пошуку, накопиченні знань, розуміння їх сенсу та значення, самостійної реалізації; вироблення мотиваційної настанови на оволодіння правилами й засобами інтелектуально-ігрової діяльності, мотивації студентів до активної участі у вирішенні інтелектуально-ігрових ситуацій.

На організаційно-процесуальному етапі провідна роль належить викладачеві, який має створювати творчу атмосферу в аудиторії, тобто таку обстановку, що сприяє виникненню нових, оригінальних ідей; урахувати індивідуальні особливості кожного студента, їхнє ставлення до творчої діяльності, особливості їхніх навичок, знань, умінь; визначити послідовність дій реалізації інтелектуально-ігрової діяльності для вирішення творчих завдань, забезпечувати теоретичну підготовку майбутніх учителів до реалізації процесу формування творчих умінь; урізноманітнювати запровадження активних форм і методів навчання, що підвищують рівень їхнього творчого розвитку.

На змістовому етапі технології формування творчих умінь майбутніх учителів забезпечується залученням студентів до інтелектуально-ігрової діяльності, що передбачає участь студентів у науковому пошуку й реалізації здобутих теоретичних знань на практиці: систематична постановка перед студентами нових інтелектуально-ігрових завдань, що створює атмосферу творчого тренінгу, який послідовно впливає на рівень їхньої активності й забезпечує формування інтересу й потреби у формуванні творчих умінь. В інтелектуально-ігровій ситуації студенти мають розробляти плани вирішення завдання, визначати етапи та цілі його виконання, проаналізувати всі можливі варіанти відповідей, давати повні правильні відповіді.

Контрольний етап технології формування творчих умінь майбутнього вчителя в інтелектуально-ігровій діяльності припускає демонстрацію кожним студентом своїх результатів сформованості творчих умінь, їх обговорення з педагогом та іншими студентами, аналіз, порівняння своїх досягнень із досягненнями товаришів, самоаналіз, самооцінка, самоспостереження (як прагнення перевірити свою діяльність, реалізувати свої творчі здібності, уяву, пам'ять, інтуїцію).

У другому розділі - «Експериментальна перевірка технології формування творчих умінь майбутнього вчителя в інтелектуально-ігровій діяльності» - розкриваються загальні питання підготовки та проведення педагогічного експерименту, методи й перебіг дослідження, обґрунтовано вибір дослідних критеріїв, проаналізовано результати експериментальної роботи.

Для перевірки гіпотези дослідження в період з 2003 по 2008 рр. проведено педагогічний експеримент на базі Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. В експериментальному дослідженні взяли участь студенти фізико-математичного та факультету фізичного виховання загальною кількістю 533 особи, із яких згідно з програмою нашого експерименту було створено дві експериментальні групи (загальною кількістю 265 осіб) і контрольна група (268 осіб).

Експеримент був організований у варіативний спосіб за різними напрямами: 1) упровадження розробленої технології формування творчих умінь через викладання розробленого спецкурсу «Гра в шашки» (варіант А);

2) упровадження розробленої технології формування творчих умінь шляхом організації інтелектуально-ігрової діяльності в процесі викладання загальноправових дисциплін, що забезпечувало максимальне наближення до умов майбутньої професійної діяльності студентів, і спецкурсу «Гра в шашки» (варіант В), за якими працювали групи Е1 і Е2 відповідно.

На констатувальному етапі експерименту було визначено критерії сформованості творчих умінь: швидкість (легкість, продуктивність, що характеризує оптимальний розподіл часу; урахування умов інтелектуально-ігрової діяльності, обмеження в часі стосовно виконуваного інтелектуально-ігрового завдання; насичення виконуваних дій); гнучкість (характеризує послідовність виконуваних інтелектуально-ігрових дій; розвиток аналітичного мислення /цілісне бачення поставленої проблеми, планування стратегії й тактики інтелектуально-ігрової діяльності, визначення логічних зв'язків між послідовністю виконуваних операцій/); точність характеризується запровадженням прийнятих прийомів і засобів в інтелектуально-ігровій діяльності для досягнення поставленої мети; правильність вибору оптимальних дій; стрункість інтелектуально-ігрової діяльності; логічність творчого мислення; вибір адекватного варіанта вирішення інтелектуально-ігрового завдання; узагальнення результатів виконуваної інтелектуально-ігрової діяльності; оригінальність характеризується ініціативністю, позитивною мотивацією, інтересом до інтелектуально-ігрової діяльності; нестандартним розв'язанням інтелектуально-ігрового завдання; творчим внеском; розвитком уяви, пам'яті, інтуїтивного мислення; новими способами дії; створенням нового оригінального продукту.

На підставі розроблених критеріїв та посиланням на методики Гілфорда і Торранса визначені та схарактеризовані рівні сформованості творчих умінь майбутнього вчителя: високий, достатній, елементарний рівень сформованості творчих умінь.

Формувальний експеримент був спрямований на впровадження розробленої технології формування творчих умінь майбутнього вчителя в інтелектуально-ігровій діяльності.

На мотиваційному етапі технології у студентів відбувалося формування мотиваційної настанови на інтелектуально-ігрову діяльність, її стимуляцію. Формування позитивної мотивації до інтелектуально-ігрової діяльності з метою вироблення творчих умінь забезпечувалося через бесіди, дискусії, постановою відкритих творчих запитань до студентів під час лекційних занять, розв'язуванням проблемних інтелектуально-ігрових завдань, наведенням прикладів під час практико-семінарських занять, у різних видах самостійної роботи студентів, конструюванні власних мотивів. Студенти залучалися до продуктивної творчої діяльності, активного засвоєння теоретичного матеріалу з методів, прийомів і засобів інтелектуально-ігрової діяльності, правил її організації та здійснення, самостійно формулювали мету, завдання власної інтелектуально-ігрової діяльності; аналізували й узагальнювали її результати. Здійснення таких мотиваційних заходів було спрямовано на формування готовності студентів до самостійної інтелектуально-ігрової діяльності з метою формування творчих умінь.

На організаційно-процесуальному етапі технології відбувалося залучення студентів до організації власної інтелектуально-ігрової діяльності. Робота викладача зосереджувалася на постановці різних інтелектуально-ігрових завдань, що спрямовувалися на досягнення поставленої мети щодо організації власної інтелектуально-ігрової діяльності студентів. Під керівництвом педагога студенти аналізували, узагальнювали, зіставляли інтелектуально-ігрові елементи, визначали послідовність інтелектуально-ігрових дій. Педагог спрямовував студентів на самостійне прогнозування результативності виконання та пошук нестандартних, цікавих рішень інтелектуально-ігрового завдання елементарного рівня, що сприяло розвитку у студентів пам'яті, уяви, логічного мислення. Така робота забезпечувала виконання перших двох стадій формування творчих умінь та організацію продуктивної розумової діяльності студентів.

На змістовому етапі технології формування творчих умінь майбутнього вчителя здійснювалося безпосереднє засвоєння та поглиблення студентами теоретичного матеріалу в процесі виконання практичних творчих інтелектуально- ігрових завдань. Відбувалося подальше оволодіння способами та закономірностями інтелектуально-ігрової діяльності з акцентуванням на різнорівневих типах інтелектуально-ігрових завдань із різноманітними засобами, методами і прийомами. Різноманіття цікавих творчих завдань, комбінацій забезпечувало підвищення інтересу студентів до інтелектуально-ігрової діяльності. Студенти брали участь в інтелектуально-ігрових змаганнях, активно запроваджуючи засоби і прийоми інтелектуальної гри, аналізували результати власної діяльності. Для виконання творчих завдань студенти заздалегідь розробляли план їх вирішення, самостійно визначали етапи їх виконання, що стимулювали й розвивали пам'ять, увагу, логічне мислення, креативні задатки. Такі дії забезпечували реалізацію другої та третьої стадії формування творчих умінь в інтелектуально-ігровій діяльності.

На контрольно-оцінному етапі технології відбувалася педагогічна діагностика сформованості творчих умінь студентів в інтелектуально-ігровій діяльності. Ця діагностика здійснювалася як викладачами, так і самими студентами поетапно: перший етап - визначення рівня сформованості теоретичних знань із конкретного предмета шляхом відповідей на творчі запитання та вирішення завдань елементарного рівня; на другому етапі здійснювалася діагностика практичних навичок студентів, оскільки навички відіграють велику роль при вирішенні інтелектуально-ігрових завдань; третій етап передбачав безпосереднє виконання різнорівневих творчих інтелектуально-ігрових завдань з оригінальними рішеннями. Студенти демонстрували свої результати в інтелектуально-ігровій діяльності, зіставляли їх із досягненнями товаришів, доходили висновків та узагальнень щодо власної інтелектуально-ігрової діяльності.

Контрольний етап експерименту передбачав визначення рівня сформованості творчих умінь студентів після проведення формувального експерименту в експериментальних групах і порівняння їх із результатами, отриманими в контрольній групі. Результати визначення рівня сформованості за критеріями оцінювання творчих умінь студентів показали, що відбулися суттєві зміни порівняно з початком експерименту в експериментальних групах. Узагальнені результати динаміки рівнів сформованості творчих умінь за критеріями оцінювання творчих умінь студентів показані в таблиці 1.

Таблиця 1 Дані про результативність запровадженої технології формування творчих умінь майбутнього вчителя в інтелектуально-ігровій діяльності

Види творчих умінь

Критерії, показники

Рівні сформованості творчих умінь (приріст у %)

Елементарний

Достатній

Високий

Е1 (130)

Е2 (135)

К (268)

Е1 (130)

Е2 (135)

К (268)

Е1 (130)

Е2 (135)

К (268)

Операційні

Обмеження в часі стосовно, виконуваного інтелектуально-ігрового завдання (швидкість)

-42,37

-45,30

-22,40

+33,36

+36,02

+20,84

+9,01

+9,28

+1,56

Швидкий вибір адекватного варіанта розв'язання інтелектуально-ігрового завдання (точність)

-66,96

-68,35

-47,82

+58,73

+58,94

+44,76

+8,23

+9,41

+3,06

Насиченість виконуваних інтелектуально-ігрових дій (гнучкість)

-37,39

-39,72

-14,36

+26,74

+26,97

+18,62

+10,65

+12,75

-4,26

Виявлення ініціативи, позитивної мотивації, інтересу до інтелектуально-ігрової діяльності (оригінальність)

-57,16

-56,39

-42,26

+48,79

+45,97

+43,54

+8,37

+10,42

-1,28

Рефлексивні

Оптимальний розподіл часу при оцінюванні власної інтелектуально-ігрової діяльності (швидкість)

-29,23

-30,38

-4,47

+14,62

+15,56

+7,09

+14,61

+14,82

-2,62

Рефлексивні

Узагальнення результатів, виконуваної інтелектуально-ігрової діяльності (точність)

-68,46

-70,37

-49,63

+60,00

+60,00

+46,27

+8,46

+10,37

+3,36

Визначення логічних зв'язків між послідовністю оцінювання виконуваних операцій (гнучкість)

-29,12

-31,74

-6,77

+18,86

+18,93

+10,54

+10,26

+12,81

-3,77

Нові способи, засоби, прийоми оцінювання власної інтелектуально-ігрової діяльності (оригінальність)

-47,34

-46,28

-43,76

+38,93

+35,67

+43,58

+8,41

+10,61

+0,18

Дослідницькі

Урахування умов інтелектуально-ігрової діяльності (швидкість)

-14,92

-17,93

-8,13

+9,38

+12,33

+11,19

+5,54

+5,60

-3,06

Запровадження прийнятих прийомів і засобів в інтелектуально-ігровій діяльності (точність)

-63,32

-65,44

-45,61

+55,24

+56,13

+41,98

+8,08

+9,31

+3,63

Цілісне бачення поставленого інтелектуально-ігрового завдання (гнучкість)

-34,61

-36,29

-11,94

+23,08

+23,70

+15,67

+11,53

+12,59

-3,73

Нестандартне вирішення інтелектуально-ігрового завдання (оригінальність)

-49,76

-48,64

-40,96

+40,91

+37,69

+45,57

+8,85

+10,95

-4,61

Конструктивні

Оптимальний розподіл часу при побудові подальшого плану інтелектуально-ігрової діяльності (швидкість)

-25,23

-24,38

-5,42

+9,56

+10,62

+7,63

+14,61

+14,82

-2,21

Стрункість, логічність інтелектуально-ігрової діяльності (точність)

-58,72

-60,86

-40,67

+50,94

+51,68

+36,69

+7,78

+9,18

+3,98

Планування стратегії й тактики подальшої інтелектуально-ігрової діяльності (гнучкість)

-32,47

-34,69

-9,82

+21,36

+21,83

+13,48

+11,11

+12,86

-3,66

Створення нового оригінального продукту (оригінальність)

-52,31

-51,85

-43,51

+43,85

+40,74

+48,88

+8,46

+11,11

-5,37

За результатами експериментальної роботи були виявлені педагогічні умови, що забезпечують ефективність упровадження розробленої технології формування творчих умінь майбутнього вчителя в навчальний процес вищих педагогічних навчальних закладів: соціально-педагогічні (суспільно-економічні умови функціонування й розвитку освітнього процесу; наявність творчої атмосфери в аудиторії; наявність необхідної психолого-педагогічної літератури для самопідготовки як викладачів, так і студентів); організаційно-педагогічні умови (відмова від запровадження неефективних форм та методів навчання; розвиток групових і колективних форм, активних методів навчання); професійно-педагогічні (особисте осмислення та прийняття викладачем педагогічних ідей і цінностей, інноваційних концепцій і технологій; орієнтація на особистісні та професійні інтереси студентів; опора на принципи співпраці та спільного творчого пошуку; розв'язання творчих і організаційних проблем процесу формування творчих умінь); індивідуально-творчі (настанова на формування творчих умінь особистості в інтелектуально-ігровій діяльності, самостійно добирати та систематизувати ігровий матеріал, що сприяє формуванню різних видів творчих умінь студентів).

Отже, упроваджена технологія з метою формування творчих умінь студентів сприяла активізації творчої діяльності, забезпечувала формування творчих умінь майбутнього вчителя.

Проведене дослідження підтвердило основні положення висунутої гіпотези та дало можливість сформулювати висновки відповідно до поставлених завдань:

1. Теоретичний аналіз філософської, соціологічної, психологічної, педагогічної наукової літератури з обраної проблеми дав підстави розкрити творчі вміння особистості як уміння, що виявляються в творчій діяльності й відображають спроможність, прагнення й готовність особистості до нестандартних вирішень стандартних завдань, як потенційна готовність до творчої дії; творчі вміння вчителя як певну систему, обумовлену наявними задатками, здобутими знаннями та виробленими навичками, що забезпечують виконання конкретних дій або здійснення діяльності за нових для неї умов, у результаті якої створюється новий оригінальний продукт.

2. На основі виявлених особливостей інтелектуально-ігрової діяльності в процесі формування творчих умінь (домінування інтелектуальної мети; імітація умов майбутньої професійної педагогічної діяльності; взаємодія й особистісні рішення її учасників) схарактеризовано види професійної діяльності майбутнього вчителя, що обумовлюють формування творчих умінь в інтелектуально-ігровій діяльності: діагностична, орієнтовно-прогностична, конструктивно-проектувальна, організаційна, комунікативно-стимулювальна, аналітико-оцінна, дослідницько-творча.

3. Інтелектуально-ігрову діяльність студентів розглянуто як самостійний пошук і створення або конструювання «нового продукту» (в індивідуальному досвіді студентів - нового, не відомого для них наукового знання або методу), з такими основними характеристиками: самостійність (повна або часткова); пошук та добір інтелектуально-ігрових варіантів поступу до творчої мети (у повному або частковому обсязі); створення в процесі поступу до творчої мети нового інтелектуально-ігрового продукту (у повному або частковому вигляді).

4. Визначено види творчих умінь майбутнього вчителя, що формуються саме в інтелектуально-ігровій діяльності: дослідницькі (уміння вирішувати поставлене інтелектуально-ігрове завдання, послідовно конструювати логічні операції, передбачати результати власної інтелектуально-ігрової діяльності); операційні (уміння оптимально розподіляти час, ураховувати умови інтелектуально-ігрової діяльності, швидко приймати адекватне рішення стосовно виконуваного інтелектуально-ігрового завдання, насиченість виконуваних дій); конструктивні (уміння розробляти власний план вирішення інтелектуально-ігрового завдання, створювати новий оригінальний продукт, розвивати уяву, пам'ять, діяти новими способами в незвичайних ситуаціях); рефлексивні (уміння оцінювати власну інтелектуально-ігрову діяльність, співставляти свої досягнення з досягненнями товаришів, самоаналіз, самооцінка, самоспостереження).

5. Теоретично обґрунтовано технологію формування творчих умінь майбутнього вчителя в інтелектуально-ігровій діяльності як систему дій, способів, засобів, етапів та умов інтелектуально-ігрової діяльності в процесі професійної підготовки студентів - майбутніх учителів, що забезпечує належний рівень сформованості їхніх творчих умінь для успішної реалізації в майбутній професійній діяльності. На основі виявлених стадій формування творчих умінь майбутнього вчителя в інтелектуально-ігровій діяльності (включення логічного мислення та пам'яті студентів як основи інтелектуально-логічних операцій в інтелектуально-ігровій діяльності; розвиток уяви та фантазії як механізмів інтелектуально-ігрової діяльності; оригінальне творче виконання студентами інтелектуально-ігрових операцій) визначено етапи формування творчих умінь майбутнього вчителя в інтелектуально-ігровій діяльності (мотиваційний, організаційно-процесуальний, змістовий та контрольний). Визначено педагогічні умови, що забезпечують упровадження розробленої технології формування творчих умінь майбутнього вчителя в навчальний процес вищих педагогічних навчальних закладах (соціально-педагогічні, організаційно-педагогічні, професійно-педагогічні, індивідуально-творчі).

6. Уточнено критерії, показники сформованості творчих умінь майбутнього вчителя (швидкість; гнучкість; точність; оригінальність), визначено рівні сформованості цього феномена у студентів (високий, достатній, елементарний), для діагностики яких було розроблено й запроваджено спеціальний комплекс різнорівневих інтелектуально-ігрових завдань.

7. Варіативність експериментальної роботи, що передбачала перевірку ефективності розробленої технології в різний спосіб, дала можливість визначити, що найкращі результати було отримано в експериментальній групі, у якій теоретично обґрунтована технологія забезпечувалася комплексно, це віднайшло відбиття в позитивній динаміці всіх визначених критеріїв. Аналіз результатів педагогічного експерименту дав підстави засвідчити, що впровадження технології в навчальний процес у вищому педагогічному закладі з метою формування творчих умінь майбутнього вчителя в інтелектуально-ігровій діяльності не тільки підвищує рівень творчих умінь, а й активізує творче мислення, самостійну роботу майбутніх учителів, спонукає їх до самоаналізу, самооцінки та самовдосконалення, створює умови для розвитку індивідуальних здібностей майбутнього вчителя.

Отже, експеримент підтвердив вірогідність сформульованої гіпотези, що ґрунтувалася на припущенні: процес формування творчих умінь майбутнього вчителя суттєво поліпшиться за умови впровадження в навчальний процес технології формування творчих умінь в інтелектуально-ігровій діяльності.

За межами нашого дисертаційного дослідження залишилися проблеми, пов'язані з підготовкою викладачів до впровадження технології формування творчих умінь студентів в інтелектуально-ігровій діяльності, урахування особливостей процесу формування творчих умінь студентів різних факультетів, під час педагогічної практики студентів.

Основні положення дисертації відображені в таких публікаціях

Навчальні посібники

1. Єсіна Н.О. Цивільне право України / Н.О.Єсіна // Модульна технологія загальноправової підготовки майбутнього вчителя: навч.-метод. посіб. / за заг.ред. М.К. Подберезського. - Х: Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, 2008. - С. 113-141.

Статті в наукових фахових виданнях

2. Єсіна Н.О. Роль і місце шашок у формуванні творчої особистості Н.О.Єсіна // Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка // Педагогічні основи навчально-виховного процесу у вищих закладах освіти України: зб. наук. пр. - Х.: Стиль - Іздат, 2004. - С. 80-85.

3. Єсіна Н.О. Педагогічна творчість та професійна культура майбутнього викладача Н.О. Єсіна // Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка // Підвищення готовності майбутніх фахівців до інноваційної педагогічної діяльності: зб. наук. пр. - Х.: Стиль - Іздат, 2005. - С. 91-96.

4. Єсіна Н.О. Шляхи розвитку творчої особистості майбутнього вчителя / Н.О.Єсіна // Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка // Підвищення ефективності та якості підготовки фахівців педагогічної спрямованості: зб. наук. пр. - Х.: Стиль - Іздат, 2005. - С. 52-58.

5. Єсіна Н.О. Сутність та розвиток інтелектуально-творчих здібностей студентів / Н.О. Єсіна // Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка // Сучасні тенденції розвитку освітнього процесу України: зб. наук. пр. - Х.: Стиль-Іздат, 2006. - С. 62-68.

6. Єсіна Н.О. До питання про креативність як психолого-педагогічну проблему / Н.О. Єсіна // Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка // Педагогічні умови формування професійної спрямованості майбутніх фахівців: зб. наук. пр. - Х.: Стиль-Іздат, 2007. - С. 31-36.

Матеріали конференцій

7. Єсіна Н.О. Креативність як психолого-педагогічна проблема / Н.О. Єсіна // Методологія сучасних наукових досліджень: матеріали III міжнар. наук.-практ. конф., м. Харків, 26-28 жовтня 2006 р. / М-во освіти і науки України, Харк. нац.. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди - Х.: Стиль-Іздат, 2006. - С. 16-17.

Анотації

Єсіна Н.О. Формування творчих умінь майбутнього вчителя в інтелектуально-ігровій діяльності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди. - Харків, 2008.

Дисертаційна робота є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми формування творчих умінь майбутнього вчителя в інтелектуально-ігровій діяльності.

Визначено суть, зміст і способи формування творчих умінь майбутнього вчителя; дано авторське розуміння понять «творчі уміння», «інтелектуально-ігрова діяльність студентів»; розроблені та описані основні критерії творчих умінь майбутнього вчителя; розроблено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено технологію формування творчих умінь майбутнього вчителя, що передбачає мотиваційний (формування потреби в творчій діяльності та інтересу до інтелектуальних ігор), організаційно-процесуальний (організація власної інтелектуально-ігрової діяльності), змістовий (оволодіння способами та закономірностями інтелектуально-ігрової діяльності з акцентуванням на різнорівневих типах інтелектуально-ігрових завдань) та контрольно-оцінний (педагогічна діагностика результатів власної інтелектуально-ігрової діяльності) етапи.

Ключові слова: творчі уміння, майбутній учитель, формування, інтелектуально-ігрова діяльність, технологія, вищий педагогічний навчальний заклад.

Есина Н.А. Формирование творческих умений будущего учителя в интеллектуально-игровой деятельности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Харьковский национальный университет им. Г.С. Сковороды. - Харьков, 2009.

Диссертационная работа является теоретико-экспериментальным исследованием проблемы формирования творческих умений будущего учителя в интеллектуально-игровой деятельности.

В диссертации анализ научной литературы по философии, социологии, психологии, педагогики позволил определить творческое умение как способность человека осуществлять какую-либо деятельность или действия в новых для него условиях, приобретенную на основе ранее полученных знаний или навыков, в результате которой создается новый оригинальный продукт.

Определено, что творческое умение потенциально выражено в человеке как готовность к творческому действию. В случае возникновения той или иной интеллектуально-игровой задачи, соответствующая система знаний и навыков выражается в необходимых для ее решения творческих действиях. При этом «готовность» рассматриваем как многогранное личностное образование, совокупность качеств, способностей человека, которое осуществляется в деятельности и направлено на реализацию поставленных профессиональных заданий, способствует развитию творческого мышления, анализа результатов деятельности.

Интеллектуально-игровая деятельность студентов - это самостоятельный поиск, создание или конструирование какого-либо «нового продукта» в индивидуальном опыте студентов - нового, невидимого для них научного знания или метода, однако видимого, как правило, в общественном опыте.

Основными критериями интеллектуально-игровой деятельности студента выступают: самостоятельность /полная или частичная/, поиск и отбор интеллектуально-игровых вариантов движения к творческой цели /в полном или частичном объеме/, создание в процессе движения к творческой цели нового интеллектуально-игрового продукта /в полном или частичном виде/.

В диссертационном исследовании разработана и обоснована технология формирования творческих умений будущего учителя в интеллектуально-игровой деятельности.

Технология формирования творческих умений будущего учителя в интеллектуально-игровой деятельности - это система действий, способов, средств и условий интеллектуально-игровой деятельности, необходимых будущему учителю для реализации стратегии, тактики и процедуры этой деятельности, для диагностики текущих и конечных результатов формирования творческих умений.

Технология формирования творческих умений будущего учителя в интеллектуально-игровой деятельности предусматривает следующие этапы: мотивационный, организационно-процессуальный, содержательный и контрольно-оценочный.

На мотивационном этапе осуществляется формирование у будущих учителей мотивов к интеллектуально-игровой деятельности, которая активизирует формирование творческих умений личности, выступает гарантом формирования потребности в постоянном поиске, накоплении знаний, понимании их смысла и значения, самостоятельном использовании.

На организационно-процессуальном этапе главенствующая роль принадлежит педагогу, который должен создать творческую атмосферу в аудитории; учесть индивидуальные особенности каждого студента, их отношение к учебе; определить последовательность интеллектуально-игровых действий, научить будущих учителей самостоятельно подбирать и систематизировать игровой материал.

На содержательном этапе формирования творческих умений будущих учителей обеспечивается такая организация обучения, которая предусматривает завлечение студентов к научному поиску и использованию полученных знаний на практике, то есть систематическая постановка перед студентами новых интеллектуально-игровых заданий.

Контрольно-оценочный этап технологии формирования творческих умений будущего учителя в интеллектуально-игровой деятельности допускает демонстрацию каждым студентом своих результатов в процессе формирования творческих умений, их обсуждение с педагогом и коллегами; анализ; сравнение своих достижений с достижениями товарищей; самоанализ; самонаблюдение; самооценка.

Разработанная нами технология с целью качественного формирования творческих умений, позитивно влияла как на их формирование, так и способствовала активизации творческой деятельности, предоставляла возможности будущим учителям обучение в индивидуальном режиме, рационально использовать время, формировала умение самостоятельно обрабатывать учебный материал и способствовала раскрытию творческих умений будущего учителя.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.