Размещено на http://www.allbest.ru/

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля

УДК 37.035.4:378.094-057.87]:168.522

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Формування політичної культури студентів коледжу у процесі культурологічної підготовки

13.00.07 - теорія та методика виховання

Чепурна Вікторія Олександрівна

Луганськ 2009

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Дисертаційне дослідження актуалізується в контексті того, що сьогодні Україна позиціонує себе як демократична правова держава, проте забезпечення демократичних засад громадянського суспільства можливе за умови високого рівня сформованості політичної культури громадян.

Вибір теми дисертаційного дослідження зумовлений багатьма факторами соціального, економічного, політичного та культурного життя українського соціуму. Проблема формування політичної культури студентів набуває особливого значення у зв'язку з соціально-економічними й політичними змінами, трансформаційними процесами, що тривають у сучасному українському суспільстві. Дослідження моделей, технологій, принципів, форм і методів формування політичної культури стає пріоритетним завданням педагогічної теорії і практики в контексті демократичного поступу української держави.

Актуальність і доцільність дослідження зумовлені, по-перше, необхідністю формування політичної культури як складової загальної культури особистості в сучасних умовах глобалізаційних процесів у світі та соціокультурних криз; по-друге, потребою приведення процесу формування основних компонентів політичної культури студентів у відповідність до сучасної культурної парадигми українського соціуму та сучасних педагогічних підходів формування політичної культури студентів; по-третє, суспільними вимогами до гармонійно розвиненої особистості громадянина зі сформованою політичною культурою.

Відсутність сформованої політичної культури особистості підвищує ризик перетворення її на об'єкт маніпулювання з боку більш активних політичних сил. Цей ризик у нашому суспільстві є надзвичайно високим, оскільки зміст, перебіг і технології сучасних політичних процесів є новими й незвичними для молодого покоління, яке тільки набуває громадянських прав у повному обсязі. Студенти вищих навчальних закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації є особливою категорією студентського контингенту, яка відрізняється за віковими параметрами й рівнем загальноосвітньої підготовки. Саме тому особливо важливим є цілеспрямоване формування політичної культури студентської молоді. Цей віковий період життя особистості (студентські роки) характеризується важливими емоційно-психологічними процесами: формуванням стійкої життєвої позиції, цілей і пріоритетів, самосвідомості, загальної й політичної культури, світогляду особистості. Культурологічна підготовка, потенціал якої розкривається через когнітивний, ціннісно-нормативний та діяльнісний аспекти феномена культури, в даному контексті дозволяє вирішити проблему формування відповідних компонентів політичної культури студентів коледжу.

Законодавчими актами в Україні на державному рівні констатується необхідність забезпечення культурного й духовного розвитку особистості, учнівської та студентської молоді в дусі українського патріотизму й поваги до Конституції України, яка реалізується в контексті громадянського виховання й має стимулювати підвищення рівня політичної (і правової) культури громадян (Закон про вищу освіту, Розділ V, стаття 22 (254к/96 ВР), Розділ VІІ, стаття 41; Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності (Постанова Президії Академії педагогічних наук України від 19.04.2000, протокол №1-7/4-49 та ін.).

Ураховуючи багатоаспектність поставленої проблеми, в дисертаційному дослідженні використовувалися філософські, політологічні, психологічні, загальнопедагогічні та виховні теорії минулого та сучасності.

Філософський аспект проблеми розглядався у працях Платона, Арістотеля, Епікура, Й. Гердера, Т. Гоббса, Н. Мак'явеллі, Ш. Монтеск'є, О. Шпенглера, В. Липинського, Б. Цимбалістого та ін.

Феномен політичної культури став об'єктом дослідження політологів у ХХ ст. Розробка концепцій та теорії політичної культури розпочалася у 50-60-х роках ХХ ст. працями зарубіжних культурологів і політологів Т. Адорно, Г. Алмонда, С. Верби, Р. Інглхарта, Л. Пая, Д. Пауелла, М. Сковайсі, Ю. Хабермаса, К. Ясперса та ін. Теоретико-методологічні проблеми дослідження сутності політичної культури в політологічному аспекті знайшли своє відображення у працях вітчизняних дослідників М. Білик, М. Дмитренка, Р. Карковської, А. Карнаух, В. Матусевича, Т. Поснової, Н. Пробийголови, М. Хилько та ін.

Психологічні засади досліджуваної проблеми представлено працями А. Асмолова, І. Беха, Л. Виготського, П. Гальперіна, О. Леонтьєва та ін.

Загальнопедагогічні основи формування деяких елементів політичної культури особистості розглядалися в працях К. Ушинського, А. Макаренка В. Сухомлинського. Виховний аспект проблеми представлено працями В. Астахової, А. Барвінського В. Болгаріної, М. Іванова, М. Євтуха, С. Карпенчука, В. Лозової, Л. Нечепоренко, Т. Осипової, Т. Сущенко, Г. Троцко та ін.

Особливості, зміст, психолого-педагогічні засади процесу формування політичної культури студентства репрезентовано сучасними дослідженнями І. Галактіонова, І. Долініної, А. Єришева, І. Жадан, В. Житєнєва, Є. Зеленова, І. Мартинюка, В. Нагорного, В. Ребкало, С. Плахотнюка, Л. Топчія, С. Ткачова, І. Щеглова, П. Щербаня та ін.

Теоретичні основи формування політичної культури студентів на сучасному етапі залишаються не розробленими достатньою мірою, у навчально-виховній практиці вищих навчальних закладів відсутня струнка система формування основних компонентів політичної культури студентів. Такий стан досліджуваної проблеми пояснюється багатогранністю політичної культури особистості як соціокультурного явища та невичерпністю пошуку підходів у процесі виховання особистості.

Аналіз і синтез наукових джерел з проблеми політичної культури та її формування у студентської молоді на сучасному етапі розвитку українського суспільства дозволили дійти висновку, що дослідження минулих років стосувалися теоретико-методологічної бази вивчення даного феномена. Виходячи з аналізу філософської, культурологічної, суспільно-політичної та педагогічної літератури в галузі загальної і політичної культури особистості, слід зазначити, що проблема формування політичної культури студентів у процесі культурологічної підготовки заслуговує детальнішого вивчення.

Таким чином, актуальність та соціальна значущість, недостатня наукова розробленість проблеми в контексті змін філософської та освітньої парадигм, соціально-економічних і політичних трансформацій визначили доцільність і зумовили вибір теми дисертаційної роботи «Формування політичної культури студентів коледжу в процесі культурологічної підготовки».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження є плановою у структурі науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна з проблеми «Сучасні педагогічні технології формування особистості в освітньому процесі» (№ держреєстрації 0106U003127), затверджена Вченою радою факультету психології Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (протокол №4 від 22 грудня 2006 р.) й погоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №9 від 27 листопада 2007 р.).

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічної моделі формування політичної культури студентів коледжу в процесі культурологічної підготовки.

Реалізація мети передбачала вирішення таких завдань:

· проаналізувати наукові підходи до вивчення політичної культури як соціокультурного явища;

· розкрити зміст поняття політична культура студентів коледжу та визначити його структуру;

· визначити рівні сформованості політичної культури студентів коледжу та критерії їх оцінювання;

· розробити педагогічну модель, визначити педагогічні умови та особливості формування політичної культури студентів коледжу в процесі культурологічної підготовки;

· впровадити в педагогічний процес вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації педагогічну модель формування політичної культури студентів коледжу в процесі культурологічної підготовки та проаналізувати її ефективність.

Об'єкт дослідження - педагогічний процес формування політичної культури студентів коледжу.

Предмет дослідження - педагогічна модель формування політичної культури студентів коледжу в процесі культурологічної підготовки.

Методологічною основою дослідження проблеми є системний, культурологічний, діяльнісний та аксіологічний підходи до розгляду педагогічної реальності, ідеї та концепції сучасної науки про культуру як сукупність духовних та матеріальних цінностей людства, специфічний спосіб людської діяльності, засіб та процес творчої самореалізації особистості, про вирішальну роль культури в перетворенні суспільного життя країни та її освіти, про сутність навчально-виховного процесу як специфічної форми суспільної діяльності; загальнофілософські та соціально-педагогічні положення теорії особистості; політологічні та соціологічні вчення про сутність феномена політичної культури, закономірності педагогічної соціології щодо соціалізації особистості.

Теоретичною основою дослідження є психолого-педагогічна теорія особистісно-орієнтованого виховання (Б. Ананьєв, Л. Виготсьткий, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн); положення вітчизняної педагогічної й психологічної науки щодо проблеми політичної культури особистості (А. Єришев, Є. Зеленов, С. Ткачов); фундаментальні положення психології (І. Бех, П. Гальперін) і педагогіки (В. Сухомлинський, Т. Сущенко, Г. Шевченко) щодо розвитку особистості, теорії наукового взаємозв'язку навчання, виховання та розвитку, закономірностей формування знань, навичок та умінь студентів і принципів виховання.

Для розв'язання поставлених у дисертаційному дослідженні завдань використовувався комплекс методів науково-педагогічного дослідження:

· теоретичні методи (аналіз наукових джерел з проблеми дослідження, синтез, порівняння, моделювання, узагальнення) використовувалися з метою вивчення психолого-педагогічної літератури й визначення концептуальних засад дослідження проблеми, уточнення сутності, структури та особливостей політичної культури, побудови моделі формування політичної культури студентів коледжу;

· емпіричні методи (анкетування, бесіда, пряме та непряме спостереження, метод експертних оцінок, самооцінювання, тестування) застосовувалися з метою вивчення рівнів сформованості політичної культури студентів коледжу; педагогічний експеримент використовувався з метою перевірки ефективності педагогічної моделі формування політичної культури студентів коледжу в процесі культурологічної підготовки;

· статистичні методи (обробка результатів дослідно-експериментальної роботи) застосовувались для опрацювання отриманих даних і встановлення кількісних залежностей між досліджуваними явищами й процесами.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що: вперше розкрито зміст політичної культури студентів коледжу як частини загальної культури особистості, потенціал культурологічної підготовки у формуванні політичної культури студентів коледжу, розроблено, теоретично обґрунтовано педагогічну модель формування політичної культури студентів коледжу в процесі культурологічної підготовки та експериментально доведено її ефективність; удосконалено структуру, характеристику рівнів та критерії сформованості політичної культури студентів коледжу; набули подальшого розвитку трактування сутності поняття політична культура особистості, уявлення про виховний потенціал культурологічної підготовки в контексті загальної підготовки майбутніх фахівців.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення й висновки роботи, експериментальні дані, наявний у дисертації фактичний матеріал можуть використовуватися дослідниками, які розглядають проблеми формування політичної культури студентів у процесі культурологічної підготовки, а також дають імпульс до розвитку теорії політичного, правового, громадянського виховання.

Матеріали дослідження можуть бути використані в розробці методичних рекомендацій щодо викладання дисциплін гуманітарного та соціально-економічного циклу, при відборі змісту матеріалу для національного та політичного виховання студентів, який доцільно використовувати на заняттях та в позааудиторний час, у роботі органів студентського самоврядування вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації. Висновки та емпіричний матеріал, викладені й обґрунтовані в дослідженні, можуть бути впроваджені в навчально-виховний процес вищих навчальних закладів України, в систему підвищення кваліфікації викладачів гуманітарних і соціально-економічних дисциплін тощо.

Результати дослідження впроваджено в педагогічний процес Харківського кооперативного торгово-економічного коледжу Укоопспілки (довідка №321 від 16.09.2007 р.), Коледжу переробної та харчової промисловості Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка Міністерства аграрної політики (довідка №208 від 12.02.2008 р.), Харківського радіотехнічного технікуму Міністерства освіти і науки України (довідка №540 від 30.12.2008 р.).

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження обговорювалися на наукових конференціях: Шостому міжнародному симпозіумі «Проблеми інтеграції науково-освітнього, інтелектуального потенціалу в державотворчому процесі» (Тернопіль, 2007); Міжнародній науково-практичній конференції «Інноваційні процеси у професійній освіті» (Калінінград, 2008); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Педагогічна майстерність: становлення і шляхи розвитку» (Полтава, 2006); науковій конференції «Культура та інформаційне суспільство» (Харків, 2007, 2008); обласній педагогічній конференції вищих навчальних закладів освіти І-ІІ рівня акредитації «Студентське самоврядування як фактор вдосконалення навчально-виховного процесу та формування особистості майбутнього фахівця» (Харків, 2007). Матеріали дисертації обговорювалися на засіданнях і методичних семінарах кафедри педагогіки Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, засіданнях педагогічної ради Харківського кооперативного торгово-економічного коледжу.

Публікації. Результати дослідження знайшли відображення в 9 одноосібних публікаціях автора, з яких 4 надруковано у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається із вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, 19 додатків на 68 сторінках, списку використаних джерел, що містить 286 найменувань. Загальний обсяг дисертації становить 274 сторінки, обсяг основного тексту - 182 сторінки.

Основний зміст дисертації

У вступі подано загальну характеристику роботи: обґрунтовано актуальність та доцільність обраної проблеми, охарактеризовано ступінь її наукової розробки, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, методологічну та теоретичну основи дослідження; розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення отриманих результатів, наведено дані про впровадження й апробацію результатів дослідження, публікації автора та структуру роботи.

У першому розділі - «Формування політичної культури студентів коледжу як педагогічна проблема» проаналізовано підходи до вивчення феномена політичної культури як соціокультурного явища, проблему сутності, форми, змісту політичної культури як частини духовної культури студентів, обґрунтовано структуру політичної культури студентів коледжу, побудовано педагогічну модель, встановлено педагогічні умови та особливості формування політичної культури студентів коледжу в процесі культурологічної підготовки.

Таке складне соціокультурне явище, як політична культура, тією чи іншою мірою досліджувалося в різні культурно-історичні епохи. Дефініція словосполучення «політична культура» пройшла еволюційний шлях від розуміння його як аспекту взаємодії соціальних, політичних інститутів із громадянами полісу до частини загальної культури особистості. Уперше поняття політичної культури ввів у наукову практику німецький філософ Й. Гердер у кінці ХVІІІ ст., тому воно є порівняно новим у соціально-політичній літературі. Як особлива концепція політична культура завдячує теорії «суб'єктивно-мотивованої соціальної дії» М. Вебера та його вченню про роль цінностей як каталізаторів соціальних змін.

Культурологічний аналіз підходів до вивчення поняття політичної культури показав, що прогресивними є такі: 1) об'єктивістський мікропідхід (Л. Пай, Т. Адорно), згідно з яким основним культурним елементом для аналізу є особистісні характеристики чи зразки поглядів на рівні окремих осіб; 2) об'єктивістський макропідхід (Г. Алмонд, С. Верба, І. Інглхарт) являє собою центральний напрям у дослідженнях політичної культури, згідно з яким основним елементом аналізу політичної культури є частотність об'єктивістських поглядів і орієнтацій на рівні певних структурних утворень (колективів, суспільств); 3) інтерпретаційний мікропідхід (С. Вайт) розглядає політичну культуру як структурований набір соціальних значень, тому основним елементом аналізу є соціально-детерміновані значення; 4) конфігураційний підхід (Ф. Фукуяма), згідно з яким головним елементом аналізу є культурні конфігурації, які включають суб'єктивний досвід і поведінку, та соціальні відносини.

У контексті пануючих у науковій літературі підходів до вивчення феномена політичної культури сформувалися відповідно різні трактування політичної культури особистості: як сукупності знань і духовних цінностей, принципів і способів політичної діяльності, політичного досвіду, традицій, системи політичних інститутів, процесу, способу, форми реалізації сутнісних характеристик людини, її знань, переконань у громадсько-політичній діяльності.

Одним із найпомітніших підходів до вивчення соціокультурного явища політичної культури, який отримав визнання в науці, став конфігураційний підхід. Учені, які у своїх дослідженнях політичної культури керувалися принципами даного підходу, трактували політичну культуру як узагальнену характеристику людини, рівень її політичного розвитку та активності, вміння застосовувати політичні знання на практиці.

Теоретичним розробкам поняття та концепцій політичної культури приділяють багато уваги як представники західної політологічної думки, так і вітчизняні науковці. Політична культура є одним з найскладніших, важковловимих наукових понять, що породжує серед науковців серйозні дискусії. Одні вчені прагнуть довести, що політична культура - це важливий ключ для глибшого пізнання соціально-політичної реальності, інші виступають з протилежних позицій. Через поняття політичної культури описують зразки поведінки, систему цінностей окремих особистостей і соціальних груп, соціально-економічні та інституційні сфери діяльності громад. Учені визначають політичну культуру з урахуванням цілого ряду аспектів: вона може передавати бачення, оцінку і внутрішнє прийняття чи заперечення політичного режиму; іноді політичну культуру поєднують винятково з політичними цінностями; в іншому випадку вона є «ідеологією» або політичною психологією; вона так само може відображати національний характер або громадянську релігію чи націоналізм; часто політичну культуру тлумачать як субкультуру.

Поняття політичної культури з наукового обігу ввійшло до повсякденного вжитку. Серед широкого загалу та в засобах масової інформації одним з найпопулярніших підходів є нормативне розуміння цього поняття: на кшталт, висока чи низька політична культура окремих особистостей або суспільства в цілому. Також існує думка, що феномен політичної культури полягає в поєднанні або в «рівновазі» між «політичною творчістю» й «політичною наукою», яка забезпечує високу «політичну умілість» провідної верстви нації та всього народу.

Інтенсивні й систематичні дослідження політичної культури в західній політологічній думці сформулювали основні параметри політичної культури, яку розглядали як конкретну модель орієнтацій на політичні дії, пов'язану з особливостями політичної сфери життєдіяльності суспільства. У контексті сучасних політологічних і психолого-педагогічних досліджень політичну культуру розглядають як частину загальної культури, яка формується і виявляється в процесі політичного життя; історично й соціально зумовлений продукт політичної життєдіяльності людей, їх політичної творчості, який відбиває процес опанування суспільством, націями, класами, іншими соціальними спільнотами та індивідами політичних відносин, а також розвиток їх власної сутності й діяльнісних здатностей як суб'єктів політичного життя; політична культура - якісна складова політичного життя суспільства, що визначається історичними, соціально-економічними й політичними умовами та відображає рівень засвоєння суб'єктом, суспільством, групою, особою відповідних політичних відносин, способів діяльності, норм і цінностей, ступінь соціокультурного розвитку людини та ступінь її активності у перетворенні політичної, соціальної дійсності; політична культура - це сукупність індивідуальних позицій і орієнтацій учасників системи, політичного процесу; суб'єктивна сфера, що лежить в основі політичних дій і надає їм відповідного значення.

Аналізуючи та синтезуючи знання про політичну культуру в різних галузях гуманітарного знання приходимо до висновку, що політична культура студентів коледжу - це частина загальної культури особистості, її духовна складова, інтегральна якість, яка відбивається в духовному та матеріальному бутті студентів та включає в себе політичні знання про політичну систему та інститути суспільства, національну політичну ідеологію, політичні традиції та норми, почуття, настрої, переживання, оцінки щодо політичної сфери суспільства, політичну діяльність студентів і є якісною характеристикою політичної компетентності майбутнього фахівця в умовах його професійного становлення та розвитку громадянських якостей. Політична культура студентів є тією духовною сферою, яка визначає параметри їх взаємовідносин із соціальним інститутом політики.

Установлено, що політична культура як частина духовної складової культури особистості має п'ятирівневу структуру. Контент-аналіз політичної культури дозволяє виокремити такі компоненти цього соціокультурного феномена:

1. Компоненти гносеологічного порядку, що включають в себе знання про політичну систему та політичні інститути суспільства і держави, вміння передбачати, прогнозувати динаміку розвитку політичних подій, політичне державницьке мислення та політичні погляди.

2. Компоненти нормативного порядку, що передбачають наявність зразків політичної поведінки, правил поведінки із політичними опонентами та політичний досвід.

3. Компоненти емоційно-психологічного порядку, що включають почуття патріотизму, національну самосвідомість, почуття толерантності та політкоректності, політичні переживання, повагу до національних політичних традицій, почуття гордості за історичне минуле держави, політичні інтереси.

4. Компоненти аксіологічного порядку, що включають політичні цінності та ідеали, політичну самосвідомість, передбачають усвідомлення сутності української національної ідеї, уміння правильно оцінювати політичну інформацію, уміння всебічно оцінювати політичну ситуацію і знаходити оптимальні рішення.

5. Компоненти дієвого порядку, які передбачають наявність уміння аргументовано, логічно й послідовно вести політичну полеміку, активність у політичних акціях, громадсько-політичну активність, наявність організаторського досвіду та умінь, володіння культурою політичної дискусії та непримиренного ставлення до антигуманних політичних доктрин.

У відповідності до психофізіологічних властивостей особистості студентів та визначеної структури досліджуваного феномена було виокремлено рівні сформованості політичної культури студентів коледжу: високий, достатній, середній та низький. Згідно з рівнями сформованості політичної культури студентів коледжу розроблено критерії їх оцінювання: 1) якісна успішність з дисциплін, передбачених культурологічною підготовкою; 2) сформованість відповідних до компонентів політичної культури студентів умінь та навичок; 3) активність позиції особистості студента; 4) емоційна та інтелектуальна мобільність; 5) готовність до прийняття рішень, конструювання моделі поведінки й здатність до прогнозування.

У процесі дослідження було побудовано педагогічну модель формування політичної культури студентів коледжу в процесі культурологічної підготовки, суть якої полягає у постановці мети, виокремленні методологічної основи, діагностуванні та проведенні мотиваційно-установчої роботи, розробці змістовного наповнення культурологічної підготовки, аналізу отриманого емпіричного зрізу інформації та констатації одержаних дослідником результатів (рис. 1).

політичний культура студент коледж

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Педагогічна модель формування політичної культури студентів коледжу в процесі культурологічної підготовки

Успішна реалізація педагогічної моделі можлива за допомогою визначених у дослідження педагогічних умов - загальних: оптимального поєднання інноваційних форм, методів, засобів навчання й виховання студентської молоді; забезпечення матеріально-технічної бази та інформаційного поля для саморозвитку студентів коледжу: реалізації міжпредметних зв'язків у навчальному процесі вищих навчальних закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації; урахування особистих якостей студентів; та спеціальних: комплексного застосовування педагогічної технології у процесі культурологічної підготовки в навчально-виховному процесі всіма викладачами та підрозділами коледжу; наявності педагогічної майстерності, моральної компетентності та готовності викладачів до використання педагогічної технології у процесі культурологічної підготовки студентів коледжу; систематичного проведення заходів, передбачених у процесі формування політичної культури студентів коледжу.

Встановлено, що в процесі формування політичної культури студентів коледжу виокремлюють як загальнопедагогічні (урахування особливостей культурно-історичного розвитку регіону, принципів виховання, новітніх наукових досягнень педагогічної теорії та практики, компетентності та усвідомлення ролі викладача), так і специфічні особливості навчально-виховного процесу (урахування професійної направленості студентів коледжу, специфіки студентського контингенту у вищих навчальних закладах освіти І-ІІ рівнів акредитації, побудови стрункої системи студентського самоврядування, залученні волонтерських, благодійних організацій тощо).

Урахування визначених педагогічних умов та особливостей формування політичної культури студентів коледжу у процесі культурологічної підготовки спрямоване на ефективну реалізацію педагогічної моделі.

У другому розділі - «Педагогічні засади формування політичної культури студентів у навчально-виховному процесі коледжу» представлено педагогічну технологію формування політичної культури студентів коледжу в процесі культурологічної підготовки, комплекс завдань для студентів; описано операції, які повинні виконувати студенти у відповідності до визначених рівнів сформованості політичної культури студентів; упроваджено педагогічну модель та аргументовано її доцільність у формуванні політичної культури студентів коледжу; проаналізовано результати експериментальної роботи з формування політичної культури студентів.

Серед спеціальних педагогічних умов реалізації педагогічної моделі ключову роль відіграє педагогічна технологія формування політичної культури студентів коледжу в процесі культурологічної підготовки (рис. 2), в основі якої знаходиться:

· вивчення гуманітарних та соціально-економічних дисциплін («Культурологія», «Політологія», «Основи філософських знань», «Історія України», «Основи правознавства», «Соціологія», «Політекономія»);

· виховні заходи, що пов'язані із організацією дозвілля студентів (різноманітні свята, зустрічі, КВК, виїзні екскурсії);

· діяльність науково-дослідницьких гуртків (клуб «Ерудит»), заходи, що пов'язані із науково-дослідницькою роботою студентів (конференції, форуми);

· інтеграція студентів у діяльність органів студентського самоврядування.

Функціонування технології культурологічної підготовки забезпечується поєднанням із іншими теоріями навчання: диференційоване навчання; проблемне навчання; ігрові технології; інформаційні технології; кредитно-модульна система організації навчального процесу; особистісно-орієнтоване навчання.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Педагогічна технологія формування політичної культури студентів коледжу в процесі культурологічної підготовки

У процесі реалізації педагогічної технології з формування політичної культури студентів коледжу у контексті культурологічної підготовки було виділено основні форми організації навчального-виховного процесу: бінарні лекції, семінари-диспути, «круглі столи», ток-шоу, форуми, конференції та заняття-екскурсії. Використання зазначених форм навчання та виховання передбачає ефективний вплив на інтелектуальний (когнітивний компонент політичної культури), духовний розвиток та систематизацію політичних цінностей (емоційно-психологічний та ціннісний компоненти), вплив на формування моделі поведінки та її корекцію у відповідних умовах (нормативний компонент), на розвиток творчих та організаторських здібностей особистості студентів, та в цілому на усвідомлення необхідності високого рівня сформованості політичної культури особистості.

Культурологічна підготовка студентів коледжу має реалізовуватися за визначеними векторами (когнітивним, ціннісно-нормативним та діяльнісним) та з урахуванням педагогічних умов, у межах яких результати експерименту можна буде вважати достовірними.

Класифікуючи методи педагогічної технології у процесі культурологічної підготовки слід виокремити загальні: методи організації діяльності студентів і виконання вправ; методи прикладу; методи переконування; методи психокорекції; методи змагання; методи стимулювання; методи змушування тощо; спеціальні: методи самовиховання студентів (самоінформація, самопереконування, самоконтроль, аутотренінг, самостійне виконання вправ), роботи з науковою, художньою літературою та конспектами лекцій.

У контексті педагогічної технології у процесі культурологічної підготовки методи спрямовувалися на трансформацію свідомості студентів щодо політичної сфери суспільства, вплив на волю, почуття та поведінку студентів коледжу.

Діяльність органів студентського самоврядування є елементом культурологічної підготовки і здійснює організацію і проведення позааудиторної виховної роботи в студентському середовищі, в результаті чого відбувається самосвідома соціалізація (і політична соціалізація у тому числі) студентів коледжу.

Пропедевтичний етап педагогічного експерименту складався з таких дій: анкетування та проведення соціологічних опитувань студентів з метою визначення їх ставлення до феномена політичної культури; виділення компонентів політичної культури, які формуються під час занять, виховної роботи та в процесі діяльності органів студентського самоврядування; розробки критеріїв оцінки стану сформованості політичної культури студентів; підбір тематичних науково-дослідницьких завдань; вибір студентів (експериментальна та контрольна групи, 360 осіб); розробка констатувального експерименту.

Для визначення ставлення студентів до феномену політичної культури в цілому та політичної культури особистості було запропоновано анкетування у вигляді відкритих запитань студентам бухгалтерського та товарознавчого відділень Харківського кооперативного торгово-економічного коледжу. Було встановлено, що більша частина опитуваних студентів - 74% висловили бажання отримувати більше інформації про політичну сферу суспільства з метою підвищення власного рівня політичної культури; 22% студентів не впевнені, сумніваються в тому, навіщо це їм потрібно, проте все ж висловлюють певну зацікавленість у підвищенні особистісного рівня політичної культури. І тільки 4% опитуваних студентів зазначили, що знання про політичну сферу життєдіяльності суспільства їм непотрібні, чим проявили соціально-політичну апатію.

Також у процесі пропедевтичного етапу педагогічного експерименту була проведена робота з осмислення й обґрунтування виділених компонентів політичної культури студентів у процесі культурологічної підготовки, які передбачалося комплексно формувати. Було здійснено опис рівнів сформованості та критеріїв оцінки по кожному зі структурних компонентів політичної культури студентів коледжу та визначенням операцій, які мали виконувати студенти під час вирішення поставлених завдань. Високому рівню сформованості компонентів політичної культури студентів відповідає ступінь від 66% і вище, достатньому від 66% до 33%, середньому - від 33% до 10%, низькому - менш ніж 10%.

В експериментальній роботі брали участь дві групи студентів: КГ - контрольна група (180 осіб) та ЕГ - експериментальна група (180 осіб), які мали виконувати експериментальні завдання з формування в них компонентів політичної культури. Результати констатувального експерименту зведені в таблицю (табл. 1).

Таблиця 1. Результати констатувального етапу педагогічного експерименту

Компоненти політичної культури студентів	Високий рівень	Достатній рівень	Середній рівень	Низький рівень
	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ
	%	%	%	%	%	%	%	%
1. Компоненти гносеологічного порядку	2,2	2,2	10	10	61,1	61,1	26,7	26,7
2. Компоненти нормативного порядку	2,2	2,2	10	10	62,2	62	25,6	25,8
3. Компоненти емоційно-психологічного порядку	2,2	2,2	10	10	60	60	27,8	27,8
4. Компоненти аксіологічного порядку	1,1	1,1	11,1	11,1	61,1	62,2	26,7	25,6
5. Компоненти дієвого порядку	2,2	2,2	11,1	10	58,9	61,1	27,8	26,7
Середній показник	2,2	2,2	10,5	10	60,6	60,9	26,7	26,9

Результати констатувального експерименту в контрольній та експериментальній групах обчислювалися за допомогою методів статистичної обробки. У контрольній групі показники щодо сформованості компонентів політичної культури були такими:

1. Компоненти гносеологічного порядку - 37,5%;

2. Компоненти нормативного порядку - 37,7%;

3. Компоненти емоційно-психологічного порядку - 37,3%;

4. Компоненти аксіологічного порядку - 37,3%;

5. Компоненти дієвого порядку - 36,6%.

В експериментальній групі:

1. Компоненти гносеологічного порядку - 37,5%;

2. Компоненти нормативного порядку - 37,7%;

3. Компоненти емоційно-психологічного порядку - 37,3%;

4. Компоненти аксіологічного порядку - 37,5%;

5. Компоненти дієвого порядку - 37,5%.

Емпіричні дані констатувального експерименту ілюструють приблизно однакові рівні сформованості компонентів політичної культури студентів.

Проведення формувального етапу експерименту передбачало виконання таких завдань: озброєння студентів знаннями про сутність і зміст політичної культури суспільства й особистості; формування компонентів політичної культури відповідного порядку; відпрацювання та закріплення оволодіння політичною культурою в процесі виконання певних завдань у контексті культурологічної підготовки (впровадження розроблених навчально-методичних комплексів із циклу дисциплін, програми заходів) та інтеграція у діяльність секторів студентського самоврядування.

Ефективність запропонованої педагогічної моделі формування політичної культури студентів коледжів у процесі культурологічної підготовки визначалася за допомогою проміжних та кінцевого зрізів. Перевірка формувального впливу проводилася на основі анкетних опитувань, письмових та усних творчих робіт, інтрерв'ювань, звітів кураторів груп.

Аналіз результатів контрольного експерименту дозволив установити ефективність розробленої педагогічної технології формування політичної культури студентів коледжу. Підвищення рівня сформованості політичної культури спостерігалося за всіма визначеними компонентами у студентів експериментальної групи. Дані контрольного етапу експерименту дозволили встановити рівень сформованості у контрольній та експериментальній групах: у контрольній групі показники щодо сформованості компонентів політичної культури були такими:

1. Компоненти гносеологічного порядку - 37,7%;

2. Компоненти нормативного порядку - 37,7%;

3. Компоненти емоційно-психологічного порядку - 37,5%;

4. Компоненти аксіологічного порядку - 38%;

5. Компоненти дієвого порядку - 37,3%.

В експериментальній групі -

1. Компоненти гносеологічного порядку -55,1%;

2. Компоненти нормативного порядку -55,5%;

3. Компоненти емоційно-психологічного порядку -55,3%;

4. Компоненти аксіологічного порядку -54,8%;

5. Компоненти дієвого порядку -54,6%.

Отримані результати показали, що у процесі культурологічної підготовки спостерігається підвищення рівня політичної культури на емоційно-психологічному, аксіологічному та діяльнісному рівнях. Формувальний етап експерименту в цілому підтвердив ефективність педагогічної моделі формування політичної культури студентів коледжу в процесі культурологічної підготовки.

Висновки

1. Проаналізовано підходи до вивчення феномена політичної культури як соціокультурного явища, серед яких виокремлюють такі: об'єктивістський мікропідхід; об'єктивістський макропідхід; інтерпретаційний мікропідхід; конфігураційний підхід. У контексті пануючих у науковій літературі підходів до вивчення феномена політичної культури сформувалися відповідно різні трактування політичної культури особистості: трактування політичної культури як сукупності знань і духовних цінностей, принципів і способів політичної діяльності, політичного досвіду, традицій, системи політичних інститутів; політична культура як узагальнена характеристика людини, рівень її політичного розвитку та активності, уміння застосовувати політичні знання на практиці; політична культура як процес, спосіб, форма реалізації сутнісних характеристик людини, її знань, переконань у громадсько-політичній діяльності.

2. Розкрито зміст феномена політичної культури студентів коледжу та обґрунтовано його дефініцію, згідно з якою під ним розуміємо частину загальної культури студентів, частину духовної культури, інтегральну якість особистості, яка відбивається у духовному та матеріальному бутті та включає в себе політичні знання про політичну систему та інститути суспільства, національну політичну ідеологію, політичні традиції та норми, почуття, настрої, переживання, оцінки щодо політичної сфери суспільства, політичну діяльність студентів і є якісною характеристикою політичної компетентності майбутнього фахівця в умовах його професійного становлення та розвитку громадянських якостей. Політична культура особистості є духовною сферою, у межах якої розвиваються і формуються визначені компоненти політичної культури студентів і за допомогою якої визначаються параметри взаємовідносин особистості з соціальним інститутом політики.

3. Здійснено описання рівнів сформованості політичної культури студентів коледжу (високий, середній, достатній, низький) та критерії їх оцінювання: якісна успішність з дисциплін, передбачених культурологічною підготовкою; сформованість відповідних до компонентів політичної культури студентів умінь та навичок; активність позиції особистості студента; емоційна та інтелектуальна мобільність; готовність до прийняття рішень, конструювання моделі поведінки й здатність до прогнозування.

У відповідності до кожного компонента політичної культури здійснено описання рівнів сформованості та критерії оцінювання відповідно.

4. Розроблено педагогічну модель формування політичної культури студентів коледжу в процесі культурологічної підготовки, педагогічні умови, які забезпечують ефективність процесу формування політичної культури студентів коледжу. Органічний взаємозв'язок педагогічних умов та урахування особливостей процесу виховання у конкретних культурно-історичних умовах дозволив отримати автентичні дані експерименту. Побудовано педагогічну модель формування політичної культури студентів, в основу якої покладено культурологічну підготовку. Моделювання даного процесу передбачає створення педагогічних умов, реалізацію педагогічної технології як спеціальної педагогічної умови формування політичної культури студентів коледжу, чітке усвідомлення мети, визначення методологічної основи, врахування принципів, форм і методів виховання.

5. У ході формувального етапу педагогічного експерименту впроваджено педагогічну модель формування у процесі культурологічної підготовки студентів, яка реалізовувалася поетапно, що дозволило коригувати хід педагогічного експерименту згідно до очікуваних результатів. Ефективна реалізація педагогічної моделі продемонструвала потенціал культурологічної підготовки у навчально-виховному процесі коледжу, який залежить від: створення навчально-методичних комплексів з дисциплін та програм науково-дослідних та виховних заходів; упровадження інноваційних технологій у навчально-виховний процес, що дозволяє підвищити рівень політичних знань студентів, сформувати політичні ідеали та принципи, правила політичної поведінки особистості; інтеграції в органи студентського самоврядування. Було визначено, що формування політичної культури студентів у процесі культурологічної підготовки має здійснюватися шляхом виконання відповідних завдань, які співвідносилися з відповідними компонентами політичної культури особистості. Кожне завдання вирішувалося за допомогою визначених операцій.

Дані результатів експерименту ілюструють доцільність педагогічної моделі формування політичної культури студентів коледжу у процесі культурологічної підготовки, про що свідчить компаративний аналіз констатуючого та контрольного експериментів.

Проведене дисертаційне дослідження не розв'язує усього комплексу проблем, пов'язаних із формуванням політичної культури студентів. Враховуючи багатогранність даного феномена та чисельність підходів до виховання особистості, слід накреслити перспективні напрямки дослідження: розробка спеціальних методик формування політичної культури студентів; дослідження потенціалу культурологічної підготовки з метою підвищення загальнокультурного рівня особистості. Вирішення цих проблем у психолого-педагогічному аспекті сприятиме подальшому розвитку демократичних інститутів, громадянського суспільства та правової держави в Україні.

Перспективи подальших досліджень у даному напрямку полягають у тому, що глобалізаційні процеси в сучасному суспільстві, економічна та політична інтеграції змушують звернутися до дослідження культуротворчої домінанти в навчально-виховному процесі. У зв'язку з цим формування компонентів політичної культури студентства вбачається ефективним у контексті культурологічної підготовки, яка дозволяє вирішити широкий спектр виховних завдань освіти.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Чепурна В.О. Дослідження формування політичної культури студентів в контексті толерантності / В.О. Чепурна // Збірник наукових праць. Наукові записки кафедри педагогіки ХНУ імені В.Н. Каразіна. Вип. ХVІІ. - Х.: «Основа» ХНУ, 2006. - С. 346-351.

2. Чепурна В.О. Формування почуття патріотизму як компоненту політичної культури студентів / В.О. Чепурна // Збірник наукових праць. Наукові записки кафедри педагогіки ХНУ імені В.Н. Каразіна. Вип. ХVІІІ. - Х.: «Основа» ХНУ, 2007. - С.84-93.

3. Чепурна В.О. Формування політичної культури у майбутніх педагогів / В.О. Чепурна // Витоки педагогічної майстерності. Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. - Випуск 3. - Полтава, 2007. - С.136-140.

4. Чепурна В.О. Дослідження культурологічної підготовки студентів як фактора формування політичної культури / В.О. Чепурна // Збірник наукових праць. Наукові записки кафедри педагогіки ХНУ ім. В.Н. Каразіна. Вип. ХХІ. - Х.: Видавничий центр ХНУ, 2008. - С.134-143.

5. Чепурна В.О. Культурологічна підготовка як засіб формування політичної культури студентів / В.О. Чепурна // Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття: матеріали наук. конф. молодих учених Харк. держ. акад. культури: тези доп. - Х.: ХДАК, 2007. - С.117.

6. Чепурна В.О. Самоврядування як ефективний механізм у формуванні політичної культури студентів / В.О. Чепурна // Студентське самоврядування як фактор вдосконалення навчально-виховного процесу та формування особистості майбутнього фахівця: збірник мат. наук.-практ. конф. пед працівників: тези доп. - Х., 2007. - С. 231.

7. Чепурна В.О. Політична культура студентів як чинник формування національної самосвідомості та державницького мислення / В.О. Чепурна // Збірник наук. праць VІ міжнародного симпозіуму Проблеми інтеграції науково-освітнього, інтелектуального потенціалу в державотворчому процесі Україна - Туреччина, 16-20 жовтня 2007 року. Вип. 5. - С.397-402.

8. Чепурна В.О. Роль загальнокультурологічної підготовки у процесі формування політичної культури студентів / В.О. Чепурна // Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття: матеріали наук.-теорет. конф. молодих учених Харк. держ. акад. культури: тези доп. - Х.: ХДАК, 2008. - С.81.

9. Чепурна В.О. Особливості формування політичної та загальної культури майбутніх спеціалістів в процесі культурологічної підготовки / В.О. Чепурна // Инновационные процессы в профессиональном образовании: мат-лы Междунар. конф. - М.: Российский университет кооперации, 2008. - С.144-150.

Анотація

Чепурна В.О. Формування політичної культури студентів коледжу у процесі культурологічної підготовки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.07 - теорія та методика виховання. - Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля. - Луганськ, 2009.

Дисертаційне дослідження присвячене актуальній для українського суспільства проблемі формування політичної культури студентів коледжу у процесі культурологічної підготовки. У роботі аналізуються підходи до вивчення політичної культури як соціокультурного явища, досліджується проблема визначення, змісту та структури політичної культури особистості. У ході дослідження було встановлено п'ятирівену структуру політичної культури студентів, яка складається з компонентів гносеологічного, нормативного, емоційно-психологічного, аксіологічного та дієвого порядку, а також описано рівні сформованості політичної культури студентів коледжу та критерії оцінки відповідних рівнів. У ході дослідження побудовано педагогічну модель, з'ясовано педагогічні умови та особливості формування політичної культури студентів коледжу у процесі культурологічної підготовки

Ключові слова: політична культура, особистість, студент, коледж, культурологічна підготовка, педагогічна модель, педагогічні умови, педагогічна технологія.

Аннотация

Чепурная В.А. Формирование политической культуры студентов колледжа в процессе культурологической подготовки. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 - теория и методика воспитания. - Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля. - Луганск, 2009.

Диссертационное исследование посвящено актуальной проблеме формирования политической культуры студентов, которая приобретает особое значение в связи с социально-экономическими и политическими изменениями, трансформационными процессами в современном украинском обществе. Поэтому исследование моделей, технологий, форм и методов формирования политической культуры становится приоритетным заданием педагогической науки в контексте демократического развития украинского государства.

В первом разделе «Формирование политической культуры студентов колледжа как педагогическая проблема» проводится анализ современных подходов к изучению феномена политической культуры как социокультурного явления, исследуется проблема сущности, формы, содержания политической культуры как части духовной культуры студентов, обосновывается структура политической культуры студентов колледжа, а также производится построение педагогической модели, определяются педагогические условия и особенности формирования политической культуры студентов колледжа в процессе культурологической подготовки.

Анализ и синтез научной литературы по проблеме политической культуры и ее формирования у современной студенческой молодежи на современном этапе развития украинского общества позволили сделать вывод, что исследования предыдущих лет затрагивали теоретико-методологическую базу изучения данного феномена. Проблема формирования политической культуры у студенческой молодежи как педагогическая проблема остается неисследованной в достаточной степени.

В процессе исследования был осуществлен анализ подходов к изучению политической культуры как социокультурного явления, среди которых выделяются следующие: объективистский микропдход, объективистский макроподход, интерпретационный микроподход и конфигурационный подход. В контексте доминирующих в научной литературе подходов к изучению феномена политической культуры сформировались разные трактовки политической культуры личности.

В диссертации анализируется и обосновывается понятие политической культуры студентов, под которым следует понимать часть общей культуры личности, часть ее духовной культуры, интегральное качество личности, которое отражается в ее духовном и материальном бытии, включает определенные компоненты, которые характеризуют это качество. В структуре политической культуры студентов колледжа было выделено компоненты гносеологического, нормативного, эмоционально-психологического, аксиологического и деятельносного порядка. Определено, что политическая культура личности является духовной сферой личности, в рамках которой развиваются, формируются и принимают завершенную форму компоненты политической культуры студентов. По каждому компоненту политической культуры произведено описание уровней сформированности и критерии их оценивания. В процессе исследования разработано педагогическую модель формирования политической культуры в процессе культурологической подготовки, были определены педагогические условия (общие и специальные) и особенности успешного формирования политической культуры студентов колледжа. Моделирование данного процесса предусматривает создание педагогических условий, четкое осознание цели, определения методологической основы, принципов, форм и методов воспитания студентов.

Во втором разделе «Педагогические основы формирования политической культуры студентов в учебно-воспитательном процессе колледжа» разрабатывалась педагогическая технология формирования политической культуры студентов колледжа в процессе культурологической подготовки, определялся комплекс заданий и операции, которые должны были выполнять студенты в соответствии с определенными уровнями сформированности политической культуры студентов; также были описаны этапы педагогического эксперимента и осуществлен анализ экспериментальных данных.