Формування правосвідомості майбутнього вчителя правових дисциплін у педагогічних університетах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Класичний приватний університет

УДК 378.147:340(477)

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Формування правосвідомості майбутнього вчителя правових дисциплін у педагогічних університетах

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Макар Людмила Михайлівна

Запоріжжя 2009

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Інтеграція української держави до європейського простору, реформування та розвиток її законодавчої системи актуалізували потребу в правовій освіті громадян. Відтак, перед загальноосвітньою й професійною школою закономірно постало питання вирішення завдань, визначених Конституцією України, Законами України “Про освіту” і “Про вищу освіту”, Національною програмою правової освіти населення, Національною доктриною розвитку освіти у ХХІ ст. і спрямованих на пошук шляхів гармонійного входження в правове поле держави всіх її громадян.

Введення до загальноосвітніх навчальних закладів обов'язкового вивчення правових дисциплін зумовило необхідність упровадження спеціальної правової підготовки вчителів, які мають високий рівень професійної правосвідомості та здатні забезпечити якісне правове навчання й виховання підростаючого покоління. Однак зміст сучасної професійної педагогічної освіти цього не передбачає.

Необхідність дослідження й вирішення проблеми формування правосвідомості майбутнього вчителя правових дисциплін, її актуальність і доцільність загострюється низкою наявних суперечностей між:

швидкими темпами перебудови правової системи держави й повільним оновленням системи правової підготовки громадян;

об'єктивною потребою суспільства в представниках педагогічної професії з високим рівнем сформованості правосвідомості та порівняно низьким рівнем сформованості правосвідомості студентів педагогічних університетів - майбутніх учителів правових дисциплін;

наголошенням у нормативних актах на пріоритетності виховання майбутнього вчителя правових дисциплін з високим рівнем сформованості правосвідомості, здатного до виконання інформативно-правової й правовиховної функцій, та нерозробленістю теоретичних і методичних засад забезпечення цього процесу.

Подолання виявлених суперечностей зумовлює потребу наукового осмислення й вирішення проблеми формування професійної правосвідомості майбутнього вчителя правових дисциплін у педагогічних університетах.

Аналіз філософської, психологічної та педагогічної літератури з проблеми професійної підготовки майбутнього вчителя правових дисциплін засвідчує, що в сучасній науці представлені дослідження різних її аспектів: теоретичні основи підготовки майбутнього вчителя (А. Алексюк, В. Андрущенко, А. Бойко, М. Васильєва, Н. Волкова, С. Гончаренко, О. Гура, В. Євдокимов, М. Євтух, І. Зязюн, В. Кремень, В. Лозова, І. Прокопенко, В. Синьов, С. Сисоєва, Т. Сущенко, О. Фунтікова та ін.); теорія правової освіти і виховання особистості (В. Баженов, В. Головченко, А. Долгова, О. Зорченко, А. Івлєв, А. Кожевнікова, І. Криштак, А. Міцкевич, Ф. Нікітін, В. Обухов, В. Оксамитний, І. Омельчук, О. Татаринцева, М. Фіцула та ін.); теоретичні засади правової підготовки майбутнього фахівця в цілому (В. Безбородий, Г. Васянович, Д. Голубчик, А. Долгова, Д. Коваленко, Л. Мацук, В. Олійник, І. Палюх, Н. Ткачова, М. Фіцула та ін.) та формування правосвідомості й правової культури вчителя зокрема (Г. Васянович, В. Владимирова, М. Городиський, Д. Грубіч, А. Губа, І. Дарманська, Я. Кічук, М. Подберезський, І. Романова, М. Рябенко, О. Саломаткін, А. Стаканков та ін.).

У дисертаційних дослідженнях українських науковців останніх років накопичено досвід з: правового виховання учнів закладів професійно-технічної освіти (Н. Ткачова); формування правосвідомості студентів вищих навчальних закладів (М. Городиський, Д. Грубіч, І. Романова), майбутніх педагогів (Я. Кічук, І. Дарманська, Л. Мацук); розвитку правової компетентності керівників навчальних закладів у системі післядипломної освіти (В. Олійник); становлення правової культури майбутніх правозахисників (В. Безбородий) та військових (Д. Коваленко).

Проте, незважаючи на значний науковий інтерес до системи правової підготовки майбутніх фахівців, проблема формування правосвідомості майбутнього вчителя правових дисциплін залишається не вирішеною. Це зумовило вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до тематичного плану наукових досліджень Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди в межах комплексної програми науково-дослідної роботи кафедри інноваційних педагогічних технологій “Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх та вищих навчальних закладах” (номер державної реєстрації РК 01-200199004104), у якій автор безпосередньо брала участь.

Тему затверджено вченою радою Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди (протокол № 4 від 28.10.2005 р.) й узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 3 від 21.03.2006 р.).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в розробці та обґрунтуванні науково-методичного забезпечення формування правосвідомості майбутнього вчителя правових дисциплін у педагогічному університеті.

Для досягнення мети було поставлено такі завдання:

1) на підставі аналізу філософської, юридичної, психолого-педагогічної літератури розкрити сутність правсвідомості вчителя правових дисциплін, визначити її компоненти;

2) уточнити критерії, показники та рівні сформованості професійної правосвідомості майбутнього вчителя правових дисциплін;

3) теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити модель науково-методичного забезпечення формування професійної правосвідомості майбутнього вчителя правових дисциплін у процесі професійної підготовки;

4) розробити методичні рекомендації з формування професійної правосвідомості майбутнього вчителя правових дисциплін у педагогічному університеті.

Об'єкт дослідження - процес професійної підготовки майбутнього вчителя правових дисциплін у педагогічному університеті.

Предмет дослідження - науково-методичне забезпечення формування професійної правосвідомості майбутнього вчителя правових дисциплін у процесі професійної підготовки.

Гіпотеза дослідження: ефективність формування професійної правосвідомості майбутнього вчителя правових дисциплін у педагогічному університеті ґрунтується на сучасних методологічних підходах (системному, діяльнісному, особистісно орієнтованому, технологічному й культурологічному) і передбачає: поетапність формувальних впливів, враховуючи особливості розвитку компонентів правосвідомості; модернізацію змісту правової підготовки; використання міжпредметних зв'язків, традиційних та інноваційних технологій навчально-виховної роботи; моніторингу якості освітнього процесу.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети, вирішення завдань і перевірки гіпотези дослідження було використано загальнонаукові методи, що взаємодоповнювали один одного й забезпечували можливість комплексного пізнання предмета дослідження:

- теоретичні: аналіз і синтез наукової, навчально-методичної літератури - для порівняння, зіставлення різних поглядів на досліджувану проблему, визначення понятійно-категоріального апарату; системно-структурний аналіз (класифікація, систематизація) - для встановлення сутності та компонентів правосвідомості майбутнього вчителя правових дисциплін; моделювання - для створення моделі науково-методичної системи формування правосвідомості майбутнього вчителя правових дисциплін;

- емпіричні: спостереження, анкетування, бесіди, метод експертних оцінок з метою вивчення результатів навчальної, виховної й самостійної діяльності студентів, виявлення рівня сформованості професійної правосвідомості майбутніх учителів за визначеними критеріями та показниками; педагогічний експеримент - для перевірки ефективності розробленої моделі;

- статистичні: методи математичної статистики - для кількісного та якісного аналізу емпіричних даних.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в такому:

уперше теоретично обґрунтовано комплекс науково-методичного забезпечення формування професійної правосвідомості майбутнього вчителя правових дисциплін у педагогічному університеті, що ґрунтується на сучасних методологічних підходах (системному, діяльнісному, особистісно орієнтованому, технологічному й культурологічному) і передбачає: поетапність формувальних впливів (інформативний, ціннісно-орієнтаційний, діяльнісний), враховуючи особливості розвитку когнітивного, емоційно-ціннісного, поведінкового компонентів правосвідомості; модернізацію змісту правової підготовки шляхом внесення змін до варіативної частини навчальної програми; використання міжпредметних зв'язків завдяки інтеграції правових, суспільних, психолого-педагогічних дисциплін, традиційних та інноваційних технологій навчально-виховної роботи; проведення безперервного педагогічного моніторингу якості формування професійної правосвідомості студентів;

уточнено зміст поняття “професійна правосвідомість майбутнього вчителя правових дисциплін”, критерії й показники її сформованості;

удосконалено організаційно-методичні засади професійної підготовки майбутніх учителів правових дисциплін завдяки впровадженню рольових та ділових ігор, проблемно-юридичних і навчально-пізнавальних ситуацій, активізації тематичної гурткової роботи;

подальшого розвитку набули уявлення про сутність правосвідомості майбутнього вчителя як складової його правової культури, особливості правової підготовки майбутніх учителів правових дисциплін.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вдосконалено зміст професійної підготовки майбутніх викладачів правових дисциплін шляхом внесення додаткового конкретно-практичного матеріалу в навчальну програму курсів “Цивільне право України”, “Конституційне право України”, “Інтелектуальна власність”, “Методика викладання права в школі”; введення в практику викладання правових дисциплін методу “мозкового штурму”, елементом якого є графічне зображення понять, проблемно-пізнавальних завдань, дидактичного кросворду, дидактичних ігор “Аукціон”, “Консультант”; активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів у правових гуртках.

Теоретичні й методичні результати дослідження можуть використовуватися викладачами вищих педагогічних навчальних закладів у процесі викладання дисциплін правового циклу, організації виховної й самостійної роботи студентів з метою підвищення ефективності формування їх професійної правосвідомості, під час складання підручників і навчальних посібників з педагогіки, правових дисциплін, а також підвищення кваліфікації педагогічних кадрів; студентами - під час написання курсових і дипломних робіт у вищих педагогічних навчальних закладах.

Матеріали дослідження впроваджено в навчальний процес Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди (довідка про впровадження № 01-426 від 05.06.2009 р.), Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка (довідка № 780 від 11.06.2009 р.), Класичного приватного університету (довідка № 637 від 17.04.2009 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення, висновки й результати дослідження доповідалися на Міжнародній науково-практичній конференції “Освітні інновації: філософія, психологія, педагогіка” (Суми, 2009 р.), VIII Всеукраїнській науково-методичній конференції “Кредитно-модульна система підготовки фахівців” (Запоріжжя, 2008 р.), науково-практичних конференціях молодих науковців Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди (Харків, 2007, 2008 рр.). Матеріали дисертації доповідалися та обговорювалися на засіданнях кафедри теорії і методики професійної освіти та кафедри інноваційних педагогічних технологій Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди (2003-2009 рр.).

Особистий внесок автора. У колективній праці “Модульна технологія загальноправової підготовки майбутнього вчителя” (М.П. Васильєва, М.І. Городиський та ін.) автором обґрунтовано можливості формування професійної правосвідомості майбутніх вчителів у процесі вивчення дисциплін “Інтелектуальна власність”, “Основи спадкового права” за вимогами кредитно-модульної системи навчання, розроблено методичне забезпечення у вигляді питань, завдань теоретичного і практичного характеру.

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження відображено в 9 публікаціях автора, серед них: 1 - навчально-методичний посібник (у співавторстві), 7 - статті у провідних фахових наукових виданнях, 1 - матеріали конференції.

Структура й обсяг дисертації зумовлені логікою наукового пошуку. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до них, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел (256 найменувань). Загальний обсяг дисертації становить 263 сторінки, з них основного тексту - 171 сторінка. Дисертація містить 8 таблиць і 2 рисунки на 10 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження; висвітлено ступінь її розробленості; визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, гіпотезу; охарактеризовано методи дослідження; розкрито наукову новизну, практичне значення; подано відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження; наведено дані про структуру роботи.

У першому розділі - “Теоретичні основи формування професійної правосвідомості майбутнього вчителя правових дисциплін” - на підставі аналізу наукової літератури визначено сутність і охарактеризовано структурні компоненти професійної правосвідомості майбутнього вчителя правових дисциплін, розроблено й теоретично обґрунтовано модель науково-методичного забезпечення її формування.

У дослідженні на основі аналізу наукової літератури (І. Ільїн, М. Кейзеров, В. Кудрявцев, Л. Петражицький та ін.) з'ясовано, що правосвідомість як об'єктивно-суб'єктивна реальність, створена й сконструйована людиною в процесі повсякденної взаємодії з іншими індивідами, змінюється, відтворюється та взагалі існує завдяки людській діяльності. Правосвідомість як феномен соціокультурного світу є сукупністю поглядів на ідеї, що виражають ставлення до законності й правопорядку та уявлення про те, що є правомірним або неправомірним. Правосвідомість особистості є, з одного боку, одним з елементів її правової культури, а з іншого - правової культури суспільства в цілому (поряд з такими елементами, як: право, правові відносини, правова наука, правові установки, правотворча діяльність тощо).

З позиції представників юридичної науки (С. Алєксєєв, В. Горшеньов, В. Котюк, Є. Назаренко, О. Скакун, С. Сливка, Ю. Тихомиров, В. Чефранов та ін.) правосвідомість визначено як систему відображення правової дійсності в поглядах, теоріях, концепціях, почуттях, уявленнях людей про право, його місце й роль у забезпеченні свободи особистості та інших загальнолюдських цінностей.

Представники педагогічної науки (В. Безбородий, М. Городиський, М. Подберезський, І. Романова, Н. Ткачова та ін.) визначають правосвідомість особистості як інтелектуально-розумове утворення, у якому втілюються її вміння мислити правовими категоріями та зіставляти їх з реальним досвідом правової поведінки й правових відносин, що встановлюються між людьми, давати правову оцінку ситуаціям, проблемам, поведінці, діям як правового, так і протиправного характеру. Правова свідомість людини є головним чинником, який визначає вибір способів поведінки та дій у тій чи іншій ситуації й формується на основі правових знань, уявлень, переконань, поглядів, почуттів, які склалися в суспільстві та становлять суспільну свідомість.

З'ясовано, що за суб'єктним складом правосвідомість поділяють на суспільну, групову та індивідуальну. За глибиною відображення в особистості правової дійсності визначають такі види правосвідомості, як повсякденна правосвідомість (масові уявлення людей, їх оцінки, емоції щодо права та законності, стереотипи поведінки) і професійна правосвідомість (погляди, традиції, переконання, що складаються у працівників, які займаються юридичною діяльністю й мають професійні правові знання та досвід роботи). Професійна правосвідомість представлена науковою, теоретичною правосвідомістю вчених-юристів, викладачів правових дисциплін у навчальних закладах різних рівнів акредитації та практичною правосвідомістю юристів-практиків, що мають юридичну спеціалізацію.

Аналіз особливостей професійної діяльності вчителя правових дисциплін дав змогу зробити висновок, що він належить до особливої професійної групи педагогічних працівників з професійною педагогічною й фаховою юридичною освітою, покликаних виконувати інформативно-правову та правовиховну функції в освітній сфері середнього навчального закладу освіти.

Професійну правосвідомість майбутнього вчителя правових дисциплін визначено як морально-психологічний компонент його особистості, складник його правової культури, що являє собою сформовану систему правових понять, ідей, уявлень, емоцій, почуттів, оцінок, які відображають його ставлення до права та забезпечують виконання інформативно-правової й правовиховної діяльності.

У дисертації на підставі загальновизнаної теорії щодо структури правосвідомості визначено компоненти професійної правосвідомості вчителя правових дисциплін: когнітивний компонент (система правових поглядів, що ґрунтуються на певних соціальних і наукових пізнаннях, сукупність понять, уявлень, поглядів, ідей, що віднесені до правових явищ та становлять систему науково-теоретичних і практичних правових знань); емоційно-ціннісний (почуття, настрої, оцінки, ставлення, думки, звички, традиції, мотиви поведінки, внутрішні установки, правова оцінка тих чи інших явищ, що виникають у результаті соціальної взаємодії та опанування науково-теоретичних і практичних правових знань); поведінковий (система вмінь, необхідних для здійснення інформативно-правової й правовиховної діяльності: аналізувати, переконувати, вести діалог, організовувати діяльність). Професійна правосвідомість майбутнього вчителя правових дисциплін є системою взаємопов'язаних і взаємозумовлених когнітивного, емоційно-ціннісного та поведінкового компонентів.

Формування правосвідомості майбутнього вчителя в педагогічному університеті охарактеризовано як цілеспрямований процес, який забезпечує володіння студентами правовими знаннями; перехід цих знань у переконання; виховує відповідальне ставлення до своєї поведінки, сприяє розвитку потреби дотримуватися законів і встановлених державою правил, активно використовувати правові знання, виконуючи інформативно-правову й правовиховну функції. Як складний процес, моменти якого взаємопов'язані й взаємообумовлені, він потребує теоретичного обґрунтування системи науково-методичного забезпечення.

Вона ґрунтується на системному, діяльнісному, особистісно орієнтованому, технологічному, культурологічному підходах і спрямована на забезпечення формування професійної правосвідомості майбутнього вчителя правових дисциплін у різних видах діяльності в межах навчально-виховного процесу педагогічного університету: навчальній, виховній, самостійній.

Як компоненти моделі науково-методичного забезпечення формування професійної правосвідомості майбутнього вчителя правових дисциплін визначено:

провідну мету (формування професійної правосвідомості через формування визначених компонентів - когнітивного, емоційно-ціннісного, поведінкового), що відповідає умовно визначеним етапам (інформативному, ціннісно-орієнтаційному, діяльнісному);

принципи, що висуваються як вимоги до процесу правової підготовки студентів (природовідповідності, рівності й соціальної справедливості, індивідуально-особистісного підходу, неперервності, культуровідповідності, вироблення власних переконань) і зумовлюють зміст правової освіти, що має інваріантну та варіативну частини;

технології навчання, виховання й організації самостійної роботи студентів (розвитку критичного мислення, діалогового спілкування, ігрові);

методичний інструментарій (форми, методи, прийоми, засоби, методики);

педагогічні умови (модернізація змісту правової підготовки з урахуванням спеціальності з метою забезпечення професійної спрямованості, оновлення й поповнення змісту правової освіти відповідно до змін у правовій системі; використання міжпредметних зв'язків шляхом інтеграції правових, суспільних, психолого-педагогічних дисциплін; використання традиційних та інноваційних технологій навчання, виховання й організації самостійної роботи студентів у процесі їх правової підготовки);

показники когнітивного (повнота та глибина науково-теоретичних і практичних правових знань), емоційно-ціннісного (інтерес до правових знань і потреба в підвищенні їх рівня; ціннісне ставлення до права й формування професійної правосвідомості; характер мотивації щодо здійснення правової діяльності), поведінкового (сформованість педагогічних умінь здійснення інформативно-правової та правовиховної діяльності) критеріїв оцінювання високого, достатнього, низького рівнів сформованості професійної правосвідомості майбутніх учителів правових дисциплін; кінцевий результат.

Важлива роль у розробленій моделі належить моніторингу формування професійної правосвідомості майбутнього вчителя правових дисциплін, оскільки він дає змогу отримувати оперативну інформацію щодо перебігу цього процесу, його результативності, робити висновки щодо позитивних і негативних змін, своєчасно його коригувати.

У другому розділі - “Експериментальна робота з формування професійної правосвідомості майбутнього вчителя правових дисциплін у педагогічних університетах” - розкриваються загальні питання підготовки та хід педагогічного експерименту, проаналізовано його результати.

Для перевірки гіпотези дослідження в 2004-2009 рр. було проведено педагогічний експеримент на базі Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. В експериментальному дослідженні взяли участь студенти історичного (161 студент) та юридичного факультету (180 студентів), з яких було утворено дві експериментальні (Еіст.ф, Еюр.ф) і дві контрольні групи (Кіст.ф, Кюр.ф). В експериментальних групах відбувалося впровадження розробленої моделі на формувальному етапі експериментальної роботи, у контрольних групах правова підготовка здійснювалася традиційно без акцентування уваги на формуванні професійної правосвідомості студентів шляхом упровадження моделі.? Педагогічний експеримент проводили в три етапи (констатувальний, формувальний та контрольний), які були логічно пов'язані між собою й підпорядковані загальній меті.

Головною метою констатувального етапу експерименту було з'ясування вихідного рівня сформованості професійної правосвідомості майбутнього вчителя за критеріями сформованості її компонентів (когнітивного, емоційно-ціннісного, поведінкового). Показниками когнітивного критерію професійної правосвідомості виступали повнота та глибина науково-теоретичних і практичних правових знань. Показниками емоційно-ціннісного критерію були інтерес до правових знань і потреба в підвищенні їх рівня, ціннісне ставлення до права та формування професійної правосвідомості; характер мотивації щодо здійснення правової діяльності. Показниками поведінкового критерію виступали сформованість педагогічних умінь здійснення інформативно-правової й правовиховної діяльності.

Формувальний експеримент було спрямовано на впровадження моделі науково-методичного забезпечення формування професійної правосвідомості майбутнього вчителя правових дисциплін в експериментальних групах.

Враховуючи особливості розвитку компонентів правосвідомості, у програмі експерименту було передбачено поетапність формувальних впливів.

На першому - інформативному - етапі, спрямованому на формування когнітивного компонента правосвідомості, необхідною виявилася модернізація змісту правової освіти шляхом оновлення й поповнення змісту правової освіти відповідно до змін у правовій системі, використання міжпредметних зв'язків, а також оптимальне поєднання специфічних педагогічних прийомів і методів, що враховують особливості правової інформації й характеристику правосвідомості як психологічної категорії.

Аналіз змісту дисциплін правового циклу, передбачених освітнім стандартом для засвоєння студентами факультетів, що готують майбутніх учителів правових дисциплін, засвідчив, що теоретичні правові знання представлені на достатньому рівні, але їх вивчення проходить у відриві від реальних правовідносин. На початку експерименту було скоординовано навчальні плани (як на рівні окремих правових дисциплін, так і на рівні міжпредметних зв'язків) і плани з виховної роботи з погляду поглиблення їх змістової спрямованості на формування професійної правосвідомості. З метою забезпечення варіативного компонента до змісту правової освіти було внесено додатковий конкретно-практичний матеріал за такими параметрами: науковість і достовірність юридичної інформації; доступність правового матеріалу, що має випереджальний стосовно рівня підготовки студентів характер; актуальність правових знань, які вивчаються, та їх безпосередній зв'язок з життям; наявність новизни правової проблеми, яка вивчається; оптимальність обсягу запропонованої правової інформації.

Модернізація змісту правової підготовки забезпечувала формування когнітивного компонента професійної правосвідомості студентів. Використання міжпредметних зв'язків з такими дисциплінами, як: історія, політологія, соціологія, психологія, педагогіка, іноземна мова тощо, сприяло формуванню у студентів асоціативного ряду при запам'ятовуванні найбільш складних правових термінів і понять, спираючись на свій досвід. Конструювання навчального матеріалу давало змогу не лише сформувати в студентів уявлення про основні суспільно-правові явища, а й забезпечити їх усвідомлення, сформувати навички тлумачення конкретних, найбільш важливих для майбутньої професійної діяльності правових норм. Комплекс правових знань студентів педагогічних університетів давав можливість визначити основні напрями їх зв'язку із системою професійної підготовки. Конкретизація норм права, їх орієнтація на майбутню професійну діяльність переконували студентів у корисності для їхнього життя норм цивільного, кримінального, трудового, сімейного та інших галузей права. Використання активних технологій поряд з традиційними підтвердило свою ефективність при формуванні правових понять, умінь оперувати правовими знаннями.

На ціннісно-орієнтаційному етапі, спрямованому на забезпечення формування емоційно-ціннісного компонента професійної правосвідомості майбутніх учителів, з метою формування у студентів ціннісного ставлення до права, інтересу до правових знань, потреби в підвищенні їх рівня, позитивної мотивації щодо здійснення інформативно-правової й правовиховної діяльності використовували такі тактичні прийоми: вплив на емоційну сферу студентів; демонстрація емоційно-позитивного ставлення до правового матеріалу, що вивчається; розкриття морального змісту, соціального сенсу, гуманізму й справедливості деонтологічних правил, які містяться в законі; розкриття зв'язку моралі й права, ролі правових норм у задоволенні суспільних та особистісних потреб студентів; характеристика ролі закону як необхідного регулятора повсякденних правовідносин; характеристика закономірних тенденцій розвитку права в суспільстві; роз'яснення механізму вибору вчинку, прийняття рішення в юридично значущих ситуаціях з пріоритетністю правомірних засобів досягнення цілей; розкриття негативних наслідків протиправних шляхів задоволення потреб для всього суспільства й особистості самого порушника; характеристика стану законодавства й діяльності органів державної влади, шляхів вирішення проблем. Найефективнішими для формування емоційно-ціннісного компонента професійної правосвідомості виявилися ігрові та діалогові технології проведення занять, запрошення юристів-практиків і відвідування студентами офіційних установ. правосвідомість вчитель правовий дисципліна

На діяльнісному етапі формування поведінкового компонента професійної правосвідомості відбувалося формування вмінь і навичок практичного застосування отриманих правових знань студентами шляхом залучення їх до творчої діяльності, самостійного пошуку знань, до різних видів практичної навчальної, виховної й самостійної діяльності. У процесі навчальної діяльності розвиток і закріплення умінь проходили шляхом використання методів створення ситуацій, розв'язання юридичних задач і казусів, роботи з нормативними документами, правовою літературою. Застосування діалогових технологій (бесіди, дискусії, диспути, конференції тощо) сприяли формуванню практичних умінь, необхідних для здійснення інформативно-правової й правовиховної діяльності (уміння аналізувати, переконувати, вести діалог, організовувати діяльність). Особливе місце займали ігри (ділові, рольові), які давали змогу найбільшою мірою відтворити реальні правові ситуації та відчути себе в ролі вчителя правових дисциплін.

Створювалися сприятливі умови для формування професійної правосвідомості майбутнього вчителя правових дисциплін під час виховної й самостійної роботи студентів. Ефективною формою позааудиторної виховної роботи виявилися клуби, гуртки, інші студентські об'єднання, роботі яких приділяли особливу увагу. Студенти брали участь у тематичних вечорах, конференціях, диспутах, природоохоронній, правоохоронній, правовиховній діяльності, в організації й проведенні правових тижнів. Їх підготовка та організація, емоційна яскравість, спрямованість на розвиток правової активності студентів сприяли підвищенню інтересу, стимулювали ініціативу, створювали можливості для задоволення потреби в творчості, самоствердженні, спілкуванні, а також ставали фундаментом організації правовиховної діяльності майбутнього вчителя. Залучення студентів до активної діяльності, до інтелектуального спілкування сприяло формуванню в них критичного ставлення та поваги до оцінних суджень, думок, поглядів інших, спонукало протистояти протиправним діям, поведінці.

Організація самостійної роботи студентів (написання відгуків на прочитану газетну статтю, пошук і обробка правової інформації, складання юридичних документів, підготовка й проведення правової інформаційної, правоосвітньої роботи серед студентів молодших курсів, систематичне управління цією корисною діяльністю) сприяла виробленню особистісного ставлення до майбутньої інформативно-правової та правовиховної діяльності, підвищенню їх правової активності, формуванню самостійних правових поглядів, переконань тощо. Самостійне вироблення необхідних умінь і навичок роботи з нормативно-правовими актами, юридичною літературою, умінь організовувати та вести бесіди, аргументувати, доводити, поповнювати свої правові знання забезпечувало формування поведінкового компонента професійної правосвідомості майбутнього вчителя.

На контрольному етапі експерименту було проаналізовано результати. Достовірності отриманих даних сприяли результати моніторингового дослідження, яке тривало протягом усього експерименту. Динаміку рівнів сформованості професійної правосвідомості за визначеними критеріями й показниками подано в табл. 1.

Таблиця 1. Динаміка рівнів сформованості професійної правосвідомості майбутніх учителів правових дисциплін (приріст у %)

Позитивна динаміка рівнів сформованості професійної правосвідомості майбутніх учителів правових дисциплін в експериментальних групах значно вища, ніж у контрольних, за всіма критеріями (когнітивним, емоційно-ціннісним і поведінковим), що було підтверджено й використанням методів математичної статистики (критерій ). Отримані результати підтвердили ефективність упровадження розробленої моделі науково-методичного забезпечення формування професійної правосвідомості майбутніх учителів правових дисциплін у педагогічному університеті.

Таким чином, результати експериментальної перевірки виявили позитивну динаміку сформованості в майбутніх учителів правових дисциплін професійної правосвідомості, що дає підстави стверджувати про ефективність впровадження моделі науково-методичного забезпечення формування професійної правосвідомості в правовій підготовці в педагогічному університеті.

Висновки

У дисертації здійснено теоретичне обґрунтування системи науково-методичного забезпечення формування професійної правосвідомості майбутніх учителів правових дисциплін, розробку й експериментальну перевірку її моделі в педагогічному університеті. Одержані в ході експериментального дослідження результати підтвердили гіпотезу дослідження, покладену в його основу, а реалізовані завдання дають змогу зробити такі загальні висновки.

1. На основі аналізу наукової літератури доведено, що в сучасних умовах наближення України до правового суспільства, необхідності забезпечення нової якості правового усвідомлення дійсності шляхом здійснення інформативно-правової і правовиховної діяльності молоді в навчальних закладах усіх рівнів акредитації зростає потреба в організації спеціальної правової підготовки вчителів правових дисциплін з високим рівнем сформованості професійної правосвідомості, здатних забезпечувати належний рівень правового навчання й виховання підростаючого покоління.

2. Професійну правосвідомість майбутнього вчителя правових дисциплін визначено як морально-психологічний компонент його особистості, складник правової культури, що являє собою систему правових понять, ідей, уявлень, емоцій, почуттів, оцінок, які відображають ставлення до права, вмінь, що забезпечують виконання інформативно-правової й правовиховної діяльності.

У структурі професійної правосвідомості майбутнього вчителя правових дисциплін виділено взаємопов'язані й взаємозумовлені компоненти: когнітивний (система науково-теоретичних і практичних правових знань), емоційно-ціннісний (почуття, настрої, оцінки, ставлення, думки, звички, традиції, мотиви поведінки, внутрішні установки, правова оцінка тих чи інших явищ, що виникають у результаті соціальної взаємодії та опанування науково-теоретичних і практичних правових знань); поведінковий (система вмінь, необхідних для здійснення інформативно-правової й правовиховної діяльності: аналізувати, переконувати, вести діалог, організовувати діяльність).

3. Уточнено критерії та показники сформованості професійної правосвідомості майбутніх учителів правових дисциплін, до яких віднесено: когнітивний (повнота та глибина науково-теоретичних і практичних правових знань); емоційно-ціннісний (інтерес до правових знань та потреба в підвищенні їх рівня; ціннісне ставлення до права й формування професійної правосвідомості; характер мотивації щодо здійснення правової діяльності); поведінковий (сформованість педагогічних умінь здійснення інформативно-правової та правовиховної діяльності).

4. Теоретично обґрунтовано систему науково-методичного забезпечення формування професійної правосвідомості майбутнього вчителя правових дисциплін, яку подано у вигляді моделі, яка ґрунтується на системному, діяльнісному, особистісно орієнтованому, технологічному й культурологічному концептуальних підходах і передбачає: поетапне формування компонентів професійної правосвідомості (когнітивного, емоційно-ціннісного, поведінкового); застосування відповідного методичного інструментарію (методів, форм, засобів, методик); створення необхідних педагогічних умов (модернізація змісту правової підготовки шляхом внесення змін до варіативної частини програми для забезпечення професійної спрямованості й відповідно до змін у правовій системі; використання міжпредметних зв'язків шляхом інтеграції правових, суспільних, психолого-педагогічних дисциплін; використання традиційних та інноваційних технологій навчання, виховання й організації самостійної роботи студентів у процесі їх правової підготовки); проведення безперервного педагогічного моніторингу якості формування професійної правосвідомості студентів.

5. Результати проведеного формувального експерименту з реалізації моделі в процесі правової підготовки студентів у педагогічному університеті, якісний і кількісний аналіз, математично-статистичне опрацювання експериментальних даних засвідчили наявність суттєвих позитивних зрушень у рівнях сформованості професійної правосвідомості майбутнього вчителя правових дисциплін за всіма критеріями. В експериментальних групах, де проводилася цілеспрямована робота з упровадження моделі в навчальній, виховній і самостійній роботі студентів, виявлено збільшення кількості студентів з високим рівнем сформованості когнітивного критерію на 36%, емоційно-ціннісного - на 35%, поведінкового - на 32% (у контрольних групах такий приріст становив 19; 15 і 14% відповідно). Достатнього рівня сформованості професійної правосвідомості за когнітивним критерієм досягли 36%, емоційно-ціннісним - 29%, поведінковим - 42% студентів експериментальних груп (у контрольний групах отримано, відповідно, 28; 21 і 18% таких студентів). Низький рівень сформованості когнітивного компонента було виявлено у 9%, емоційно-ціннісного - в 11%, поведінкового - у 12% студентів експериментальних груп (порівняно з 23; 26 і 24% студентів контрольних груп).

6. Теоретично обґрунтоване й експериментально перевірне науково-методичне забезпечення формування професійної правосвідомості майбутнього вчителя правових дисциплін впроваджено в освітню практику на основі вдосконаленого змісту професійної підготовки, введення в практику викладання правових дисциплін інноваційних форм та методів навчання (методу “мозкового штурму”, проблемно-пізнавальних завдань, дидактичного кросворду, дидактичних ігор), організації виховної роботи студентів у правових гуртках.

Таким чином, вирішення завдань дисертаційного дослідження зумовило досягнення його мети - виявлено позитивний вплив системи науково-методичного забезпечення на формування правосвідомості майбутнього вчителя правових дисциплін у педагогічному університеті.

Проблема формування професійної правосвідомості майбутнього вчителя правових дисциплін не вичерпується результатами виконаного дослідження. Потребують подальшої розробки проблеми, пов'язані з підготовкою викладачів до формування професійної правосвідомості студентів, урахування особливостей процесу формування професійної правосвідомості студентів різних факультетів, використання можливостей педагогічної практики студентів тощо.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Макар Л.М. Право інтелектуальної власності // Модульна технологія загальноправової підготовки майбутнього вчителя : навч.-метод. посіб. / [Васильєва М.П., Городиський М.І., Макар Л.М. та інші] ; за ред. М.К. Подберезського. - Харків : Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди, 2008. - С. 156-172.

2. Макар Л.М. Готовність майбутнього фахівця до професійної діяльності у контексті творчого розвитку особистості в процесі навчання / Л.М. Макар // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. пр. - Киів ; Запоріжжя, 2004. - Вип. 33. - С. 25-29.

3. Макар Л.М. Правова свідомість майбутнього вчителя та його правова культура - невід'ємний компонент здійснення професійної діяльності / Л.М. Макар // Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка. Педагогічні основи навчально-виховного процесу у вищих закладах освіти України : зб. наук. пр. - Харків : Стиль-Іздат, 2004. - С. 127-133.

4. Макар Л.М. До теоретичних проблем соціально-психологічної та професійної адаптації особистості в умовах навчального закладу / Л.М. Макар // Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка. Педагогічні особливості формування професійних якостей студентів : зб. наук. пр. - Харків : Стиль-Іздат, 2004. - С. 122-128.

5. Макар Л.М. Діючий зміст правової освіти у педагогічних навчальних закладах / Л.М. Макар // Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка. Підвищення готовності майбутніх фахівців до інноваційної діяльності : зб. наук. пр. - Харків ; Луганськ : Стиль-Іздат, 2005. - С. 152-159.

6. Макар Л.М. Гуманітарні знання як можливість осмислення зв'язків макроструктури “людина-суспільство” / Л.М. Макар // Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка. Сучасні тенденції розвитку освітнього процесу України : зб. наук. пр. - Харків : Стиль-Іздат, 2006. - С. 115-123.

7. Макар Л.М. Роль принципів сучасної методики викладання права у забезпеченні належного рівня змісту правової освіти / Л.М. Макар // Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка. Розвиток особистісного потенціалу та професійних навичок майбутнього фахівця : зб. наук. пр. - Харків : Стиль-Іздат, 2006. - С. 127-133.

8. Макар Л.М. Теоретичні питання мотивації професійної поведінки майбутніх викладачів правових дисциплін / Л.М. Макар // Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка. Педагогічні умови формування професійної спрямованості майбутніх фахівців : зб. наук. пр. - Харків : Стиль-Іздат, 2007. - С. 82-89.

9. Макар Л.М. Варіативний компонент змісту правової освіти майбутнього вчителя в умовах модульного навчання / Л.М. Макар // Освітні інновації: філософія, психологія, педагогіка : матеріали доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Суми, 17-18 березня 2009. - Суми, 2009. - С. 265-267.

Анотація

Макар Л.М. Формування правосвідомості майбутнього вчителя правових дисциплін у педагогічних університетах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Класичний приватний університет. - Запоріжжя, 2009.

Дисертаційна робота є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми формування правосвідомості майбутнього вчителя правових дисциплін у педагогічних університетах.

У роботі визначено сутність, структуру й особливості правосвідомості майбутнього вчителя правових дисциплін; подано авторське визначення понять “професійна правосвідомість майбутнього вчителя правових дисциплін”, “формування професійної правосвідомості майбутнього вчителя правових дисциплін”. Уточнено критерії та показники сформованості професійної правосвідомості майбутнього вчителя правових дисциплін. Теоретично обґрунтовано модель науково-методичного забезпечення формування професійної правосвідомості майбутнього вчителя правових дисциплін у педагогічних університетах. Охарактеризовано її складові (мету, концептуальні засади, принципи, компоненти, етапи, науково-методичний інструментарій, педагогічні умови, моніторинг). Розроблена модель, реалізована в педагогічному експерименті, сприяла формуванню всіх компонентів професійної правосвідомості майбутнього вчителя правових дисциплін (когнітивного, емоційно-ціннісного, поведінкового).

Ключові слова: професійна правосвідомість, майбутній учитель правових дисциплін, правова підготовка, формування, модель, педагогічний університет.

Аннотация

Макар Л.М. Формирование правосознания будущего учителя правовых дисциплин в педагогических университетах. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Классический приватный университет. - Запорожье, 2009.

Диссертационная работа является теоретико-экспериментальным исследованием проблемы формирования правосознания будущего учителя правовых дисциплин в педагогических университетах.

На основе анализа научной литературы рассмотрена сущность и охарактеризованы структурные компоненты профессионального правосознания как составляющей его правовой культуры, разработана и теоретически обоснована модель научно-методического обеспечения формирования профессионального правосознания будущего учителя правовых дисциплин в процессе правовой подготовки педагогического университета.

На основе особенностей профессиональной деятельности учителя правовых дисциплин, обусловленных необходимостью выполнения информативно-правовой и правовоспитательной функций, выявлены специфические особенности его правовой подготовки в условиях педагогического университета.

Профессиональное правосознание будущего учителя правовых дисциплин определено как морально-психологический компонент его личности, компонент правовой культуры, представляющий собой систему правовых понятий, идей, представлений, эмоций, чувств, оценок, отражающих его отношение к праву, умений, обеспечивающих выполнение информативно-правовой и правовоспитательной деятельности.

В структуре профессионального правосознания учителя правовых дисциплин выделены компоненты: когнитивный (система правовых взглядов, основанных на определенных социальных и научных познаниях, совокупность понятий, представлений, взглядов, идей, связанных с правовыми явлениями и составляющих систему научно-теоретических и практических правовых знаний), эмоционально-ценностный (чувства, настроения, оценки, отношения, мнения, привычки, традиции, мотивы поведения, внутренние установки, правовая оценка явлений, возникающие в результате социального взаимодействия и усвоения научно-теоретических и практических правовых знаний), поведенческий (система умений, необходимых для реализации информативно-правовой и правовоспитательной деятельности: анализировать убеждать, вести диалог, организовывать деятельность).

Уточнены критерии и показатели сформированности профессионального правосознания будущих учителей правовых дисциплин, к которым отнесены: когнитивный (полнота и глубина научно-теоретических и практических правовых знаний); эмоционально-ценностный (интерес к правовым знаниям и потребность в повышении их уровня; ценностное отношения к праву и формированию профессионального правосознания; характер мотивации к реализации правовой деятельности); поведенческий (сформированность педагогических умений реализации информативно-правовой и правовоспитательной деятельности).

Разработана, обоснована и внедрена модель обеспечения формирования профессионального правосознания будущего учителя правовых дисциплин, основанная на системном, деятельностном, личностно ориентированном, технологическом и культурологическом концептуальных подходах и предполагающая: поэтапное формирование компонентов профессионального правосознания (когнитивного, эмоционально-ценностного, поведенческого); использование соответствующего методического инструментария (методов, форм, средств, методик); создание необходимых педагогических условий (модернизация содержания правовой подготовки путем внесения изменений в вариативную часть программ для обеспечения профессиональной направленности и в соответствии с изменениями в правовой системе; использование межпредметных связей путем интеграции правовых, общественных, психолого-педагогических дисциплин; использование традиционных и инновационных технологий обучения, воспитания и организации самостоятельной работы студентов в процессы их правовой подготовки); проведение непрерывного педагогического мониторинга.

Предложенная модель направлена на формирование профессионального правосознания студентов факультетов педагогического университета по подготовке будущих учителей правовых дисциплин в разных видах деятельности (учебной, воспитательной и самостоятельной) в пределах их правовой подготовки.

Экспериментальная работа подтвердила, что реализация разработанной модели способствует существенному повышению уровня сформированности профессионального правосознания будущего учителя.

Ключевые слова: профессиональное правосознание, будущий учитель правовых дисциплин, правовая подготовка, формирование, модель, педагогический университет.

Annotation

Makar L.M. Formation of legal consciousness of future teachers of legal subjects. - Manuscript.

The dissertation for the degree of candidate of Pedagogical Science, speciality 13.00.04 - Theory and Methodology of Professional Education. - Classic Private University. - Zaporizhzhya, 2009.

This thesis is a theoretical and experimental research of legal consciousness problem for future teachers of legal subjects in pedagogical universities.

In this paper essence, structure and characteristics of legal consciousness for future teachers of legal subjects have been defined; the author's definition of concepts has been given, such as “professional legal consciousness for future teachers of legal subjects”, “formation of professional legal consciousness for future teachers of legal subjects”. The criteria and indications of formation of legal consciousness for future teachers of legal subjects have been clarified. The model of scientific methodological support of formation of legal consciousness for future teachers of legal subjects in pedagogical universities was theoretically justified. Its components was characterized (aim, conceptional grounds, principles, components, stages, scientific and methodical instruments, pedagogical conditions, monitoring). Having been realized in pedagogical experiment, the developed model facilitated the formation of all components of professional legal consciousness for future teachers of legal subjects (cognitive, emotionally valuable, behavioral).

Key words: professional legal consciousness, future teacher of legal subjects, legal training, formation, model, pedagogical university.

Размещено на Allbest.ru