Формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутнього вчителя

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

ФОРМУВАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО СТИЛЮ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИКИ

Виконала Шпортун Оксана Миколаївна

Вінниця - 2009

АНОТАЦІЯ

Шпортун О.М. Формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутнього вчителя. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського. - Вінниця, 2009.

Дисертація присвячена проблемі формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутнього вчителя музики засобами народнопісенної творчості. Виокремленні, обґрунтовані й експериментально перевірені педагогічні умови ефективного формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутнього вчителя музики. Визначені критерії та рівні сформованості індивідуального стилю професійної діяльності майбутнього вчителя музики.

У роботі доведено, що впровадження методики формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутнього вчителя музики засобами народнопісенної творчості на основі поетапної її реалізації за аналітико-рефлексивним, творчо-пошуковим та етапом творчої самореалізації сприяє позитивним змінам у рівнях сформованості індивідуального стилю професійної діяльності в майбутнього вчителя музики.

Ключові слова: індивідуальний стиль професійної діяльності, педагогічні умови, методика підготовки майбутніх учителів музики, народнопісенна творчість.

педагогічний вчитель навчальний

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Важливим завданням державного та духовного відродження України є розбудова національної системи освіти й виховання. Успіх у цій справі значною мірою залежить від рівня професійної підготовки педагогічних працівників, наявності в них неповторного, національно забарвленого власного почерку педагогічної діяльності. У зв'язку з цим важливою складовою підготовки майбутніх педагогів у вищій школі є розвиток у них індивідуального стилю професійної діяльності.

Для формування національно забарвленого індивідуального стилю професійної діяльності сучасного вчителя важливим є цілеспрямоване використання в змісті його підготовки чинників, що слугують виразниками української національної ідеї, сприяють становленню національної самосвідомості студентів, допомагають осягнути значимість національних цінностей у контексті світової культури. Серед таких чинників важливе місце посідає українська народнопісенна творчість, в якій акумульовано не тільки безмежне багатство звукової палітри мистецтва нашого народу, а й могутній виховний потенціал, здатність впливати як на особистісні риси майбутнього педагога-музиканта (чутливість і розум, емоційність та інтелект, рівень духовності), так і на суто професійні, пов'язані, зокрема, зі стильовими особливостями професійної діяльності.

Аналіз педагогічної літератури показує, що предметом уваги вчених були проблеми, пов'язані з професійною підготовкою майбутніх фахівців у вищій школі. Це дослідження В.Гриньової, Р. Гуревича, І. Зязюна, Н.Кічук, Л.Кондрацької, Р.Кузьменко, М.Лещенко, Н.Миропольської, Н.Мойсеюк, Н.Ничкало, О.Олексюк, Г.Падалки, О.Ростовського, О.Рудницької, О.Семашко, С.Сисоєвої, М.Сметанського, Г.Тарасенко, Г.Шевченко, О.Щолокової та ін. Механізмам художньо-естетичного впливу мистецтва на розкриття внутрішнього потенціалу та розвитку духовних потреб особистості присвячено психологічні дослідження Г.Балла, І.Беха, Л.Виготського, О.Леонтьєва, В.Роменця, В.Рибалки, С.Рубінштейна, В.Семиченко, Б.Теплова, П.Якобсона та ін. Особливого значення педагогічна наука традиційно надає проблемам професійної освіти, зокрема: розвитку особистості майбутнього вчителя ( Г.Балл, І.Бех, Д.Богоявленська, В.Моляко, В.Рибалка та ін.) та становленню його професіоналізму (Ю.Зєєр, Є.Климов, Н.Кузьміна, А.Маркова, В.Семиченко, В.Сластьонін та ін.); розробці змісту, форм і методів розвитку педагогічних умінь і навичок студентів педагогічних спеціальностей у процесі професійної підготовки (С.Гончаренко, О.Дубасенюк, Н.Ничкало, Л.Спірін та ін.); підготовці їх до різних видів професійної діяльності (Н.Кічук, Л.Кондрашова, З.Курлянд, О.Пєхота, С.Сисоєва та ін.); дослідженню індивідуального стилю професійної діяльності (Н.Амінов, В.Бездухов, Т.Батуріна, З.Вяткіна, П.Мешко, А.Ніконова, Н.Побірченко, Н.Петрова, Н.Половникова, Н.Приходько, Н.Черепанова та ін.), стилів педагогічного спілкування (В.Галузяк, І.Зімняя, В. Кан-Калік, Я.Коломінський, О.Леонтьєв та ін.).

Проблему професійної підготовки майбутніх учителів музики розробляли М.Антонець, Л.Арчажнікова, І.Бобакова, Б.Брилін, М.Букач, В.Волкова, О.Горожанкіна, І.Григорчук, С.Дєніжна, В.Дряпіка, Л.Коваль, Л.Костенко, В.Крицький, Р.Кузьменко, О.Ляшенко, І.Могилей, І.Мостова, Р.Осипець, Н.Сегеда, Т.Стратан, Т.Ткаченко, С.Федоріщева, П.Харченко та ін.

Серед досліджень, що засвідчують увагу педагогів до проблеми використання народного мистецтва рідного краю у вихованні підростаючого покоління, можна відзначити праці М.Костриці, Л.Масол, В.Обозного, Т.Оперової, О.Отич, В.Смирнова та ін.

Однак, незважаючи на значний інтерес учених до проблеми застосування народнопісенної творчості у вихованні молоді, проблема формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутнього вчителя музики не була об'єктом спеціального наукового пошуку. Водночас теорія і практика професійної педагогічної освіти вимагає розв'язання низки суперечностей між:

- необхідністю вдосконалення і корекції стильових особливостей професійної діяльності майбутнього вчителя музики та відсутністю необхідних методик формування індивідуального стилю професійної діяльності;

- потребою студентів у виявленні індивідуального стилю професійної діяльності і обмеженими можливостями щодо цього в навчальному процесі ВНЗ;

- значним виховним потенціалом народнопісенної творчості і недостатнім рівнем його використання у навчально-виховному процесі як важливого чинника розвитку індивідуального стилю професійної діяльності.

Соціальна та педагогічна значимість даної проблеми, її недостатня дослідженність у педагогічній теорії та потреби практики зумовили вибір теми дисертаційного дослідження - «Формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутнього вчителя музики засобами народнопісенної творчості».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження входить до плану науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського з проблеми «Зміст педагогічної підготовки вчителів в умовах формування загальноєвропейського простору вищої освіти» (номер держреєстрації 0105U000942), і з проблеми «Підготовка майбутнього вчителя музики до творчої самореалізації» (протокол № 7 засідання кафедри ансамблевої гри та естрадного мистецтва від 7.12. 2005року).

Тему дисертації затверджено вченою радою Вінницького педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (протокол № 2 від 28.10.2004 року), узгоджено в Міжвідомчій Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні ( протокол № 1 від 31.01.2006 року).

Мета дослідження - обґрунтувати педагогічні умови, розробити та експериментально перевірити методику формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутнього вчителя музики засобами народнопісенної творчості.

Згідно з метою було визначено завдання дослідження:

1. З'ясувати сутність та структуру індивідуального стилю професійної діяльності вчителя музики (ІСПД).

2. Обґрунтувати педагогічні умови формування ІСПД майбутнього вчителя музики на народнопісенній основі.

3. Визначити критерії, показники, охарактеризувати типологію та рівні сформованості індивідуального стилю професійної діяльності майбутніх учителів музики.

4. Розробити та експериментально перевірити методику формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутнього вчителя музики засобами народнопісенної творчості.

Гіпотеза дослідження - формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутнього вчителя музики засобами народнопісенної творчості відбуватиметься ефективно за дотримання таких педагогічних умов:

- створення в процесі навчання етнокультурного освітнього середовища;

- активізації музично-виконавської діяльності майбутніх учителів музики з широким використанням народнопісенної творчості;

- стимулювання прояву власного творчого потенціалу студентів музичних спеціальностей у процесі залучення до самостійної музично-педагогічної діяльності на матеріалі народнопісенної творчості;

- педагогічно доцільного використання народнопісенної творчості в усіх видах фахової підготовки майбутнього вчителя музики.

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх учителів музики.

Предмет дослідження - методика формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутнього вчителя музики засобами народнопісенної творчості.

Методологічну та теоретичну основу дослідження становлять: етнопедагогічний та культурологічний підходи; сучасні концепції філософії освіти (В.Андрущенко, С.Гончаренко, В.Загвязінський, І.Зязюн, В.Кремень, В.Лутай та ін.); психологічні теорії формування індивідуального стилю професійної діяльності (А.Адлер, Г.Олпорт, Н.Посталюк, В.Штерн та ін.); загальнопедагогічні та психологічні підходи до професійної підготовки вчителя (Г.Балл, А.Бойко, Р.Гуревич, І.Зязюн, Н.Мойсеюк, Н.Ничкало, В.Семиченко, С.Сисоєва, М.Сметанський, В.Шахов, О.Шестопалюк та ін.); принципи підготовки майбутніх педагогів до професійного спілкування (Ю.Азаров, І. Бех, Н.Бутенко, Н.Волкова, В.Галузяк, В. Каплінський, С.Максименко, Л.Масол, С.Мусатов, Л.Савенкова, Г.Тарасенко, Т.Щербан, Т.Яценко та ін.); сучасна теорія музично-педагогічної освіти (Б.Брилін, О.Олексюк, Г.Падалка, О.Ростовський, О.Рудницька, О.Щолокова та ін.); наукові положення стосовно професійної підготовки майбутнього вчителя музики (О.Апраксіна, Л.Арчажнікова, Д.Кабалевський та ін.).

Для реалізації окреслених завдань і перевірки гіпотези використано комплекс методів науково-педагогічного дослідження:

- теоретичні: аналіз філософської, психологічної, педагогічної, музикознавчої та навчально-методичної літератури з досліджуваної проблеми; теоретичне узагальнення передового педагогічного досвіду з метою обґрунтування науково-теоретичних засад проблеми формування індивідуального стилю професійної діяльності вчителя музики й визначення педагогічних умов його формування;

- емпіричні: анкетування, спостереження, бесіди, тестування, усне й письмове опитування, метод експертних оцінок, ранжування, експериментальні творчі завдання для виявлення типології та рівнів сформованості індивідуального стилю професійної діяльності майбутніх вчителів музики; педагогічний експеримент для перевірки ефективності визначених педагогічних умов та розробленої методики формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутніх учителів музики засобами народнопісенної творчості;

- статистичні методи - з метою узагальнення результатів дослідження та забезпечення їх вірогідності.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилась на базі Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, Житомирського державного педагогічного університету імені Івана Франка, Вінницького обласного Інституту післядипломної освіти педагогічних працівників. На різних етапах дослідження до експерименту було залучено 347 студентів, 57 науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів, 23 учителя музики.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що:

- вперше науково обґрунтовано педагогічні умови формування індивідуального стилю професійної діяльності засобами народнопісенної творчості (створення в процесі навчання етнокультурного освітнього середовища; активізації музично-виконавської діяльності майбутніх учителів музики з широким використанням народнопісенної творчості; стимулювання прояву власного творчого потенціалу студентів музичних спеціальностей у процесі залучення до самостійної музично-педагогічної діяльності на матеріалі народнопісенної творчості; педагогічно доцільного використання народнопісенної творчості в усіх видах фахової підготовки майбутнього вчителя музики); розроблена й експериментально перевірена методика формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутнього вчителя музики засобами народнопісенної творчості; визначено критерії, показники, типи й рівні сформованості індивідуального стилю професійної діяльності студентів музичних спеціальностей;

- уточнено сутність поняття «індивідуальний стиль професійної діяльності вчителя музики», його зміст і структуру;

- подальшого розвитку набули теоретичні положення щодо розвитку та формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутнього вчителя музики.

Практичне значення дослідження полягає у розробці й апробації авторської методики поетапного формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутніх учителів музики засобами народнопісенної творчості в процесі фахової підготовки; створенні авторського спецкурсу «Народнопісенна творчість у формуванні індивідуального стилю професійної діяльності вчителя музики» та методичних рекомендацій для вчителів музики.

Результати дослідження можуть слугувати для розробки цілісної системи формування індивідуального стилю професійної діяльності засобами народнопісенної творчості. Теоретичні положення, практичні рекомендації та висновки з дисертації можуть бути використані в процесі вдосконалення викладання музичних дисциплін у ВНЗ, а також у системі післядипломної освіти педагогів.

Результати дослідження впроваджено в навчальний процес факультету музичного мистецтва Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (довідка № 10/12 від 02.02. 2009 р.), Інституту мистецтв Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (довідка № 07-10/77 від 16. 01. 2009 р.), музичного відділення мистецького факультету Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (довідка № 22 - н від 21. 01. 2009 р.), Вінницького обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників (довідка № 49 від 02. 02. 2009 р.), Житомирського державного університету імені Івана Франка (довідка № 88 від 02. 02. 2009 р.).

Вірогідність одержаних результатів і висновків дослідження забезпечувалася методологічною обґрунтованістю його теоретичних положень; комплексним використанням методів дослідження, адекватних його меті й завданням; кількісною та якісною обробкою експериментальних даних, репрезентативністю вибірки, повнотою і статистичною значущістю одержаних результатів.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження обговорено і схвалено міжнародною науково-практичною конференцією - «Модернізація мистецької освіти в контексті Євроінтеграції» м.Одеса 2005р.; міжнародною науково-практичною конференцією «Розвиток творчої особистості студента як суб'єкта педагогічної взаємодії» м.Донецьк 2006 р.; міжнародною науково-практичною конференцією «Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія досвід проблеми» м. Вінниця 2006 р.; міжнародною науково-практичною конференцією «Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми» м. Вінниця 2008 р.; науковими конференціями музично-педагогічного факультету Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (1998 - 2008 рр.); на засіданнях кафедри педагогіки, кафедри музикознавства та інструментальної підготовки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (2005 - 2008 рр.)

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір та актуальність теми дослідження, визначено мету, завдання, сформульовано гіпотезу, визначено об'єкт, предмет, основні методи експериментального дослідження, розкрито наукову новизну роботи та її практичне значення. Вказано на зв'язок дисертаційного дослідження з науковими програмами і планами, обґрунтовано його методологічну основу, подано відомості про впровадження й апробацію основних положень дослідження.

У першому розділі "Теоретичні засади формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутнього вчителя музики" розкрито особливості професійної діяльності вчителя музики національної школи, з'ясовано сутність та визначено структуру його індивідуального стилю професійної діяльності, проаналізовано педагогічний потенціал української народнопісенної творчості у формуванні індивідуально стилю професійної діяльності.

На основі результатів вивчення наукової літератури і практики професійної підготовки вчителя з'ясовано особливості професійної діяльності вчителя музики національної загальноосвітньої школи; доведено, що оскільки вчитель працює, орієнтуючись на національно-педагогічний та виховний ідеали, він природно ідентифікується з ними, набуваючи національних рис особистості. Характер діяльності вчителя музики національної школи, накладаючись на індивідуальні особливості кожного вчителя, зумовлює формування у нього індивідуального стилю професійної діяльності, який, маючи спільне ядро - національну спрямованість, буде відрізнятися за домінантними напрямами діяльності, яким надає перевагу вчитель.

Ураховуючи те, що предметна специфіка діяльності вчителя значно впливає на особливості становлення його індивідуального стилю професійної діяльності, було визначено індивідуальний стиль професійної діяльності вчителя музики як сукупність способів та прийомів роботи, зумовлену особливостями його індивідуально-психологічних характеристик та фаховою специфікою музично-педагогічної діяльності.

Майбутні учителі музики розглядаються як особлива соціальна категорія творчої молоді, особистість яких формується в гносеологічному просторі взаємодії психологічної, педагогічної, музичної, культурологічної інформації, що сприяє розвитку їхніх професійно значущих якостей, які мають забезпечити високий рівень самоорганізації майбутньої музично-педагогічної діяльності, що, в свою чергу, впливає на формування ІСПД майбутніх вчителів музики. Саме взаємодія, органічний сплав психолого-педагогічної, художньо-естетичної та музичної освіти майбутнього вчителя музики утворює єдине поняття, що сполучає в собі ознаки чотирьох складових компонентів індивідуального стилю і стає монопрофесією. На нашу думку, саме під впливом народної пісні формуватиметься ця монопрофесія, що створює визначальну ознаку індивідуального стилю професійної діяльності.

Основними функціями індивідуального стилю діяльності є смислотвірна, системотвірна, компенсаторна та інструментальна. Механізмом, який забезпечує становлення стилю, є особистісно-діяльнісна саморегуляція, що спонукає суб'єкта до самовдосконалення діяльності в процесі професійного саморозвитку та самоосвіти.

Спираючись на наукове обґрунтування професійних якостей майбутнього вчителя (Ж.Горіна, В.Загвязінський, Н.Мартинович, М.Поташник, О.Рудницька) і враховуючи специфіку музичної діяльності (Л.Арчажникова, Є.Абдулін, Н.Ветлугіна Д.Кабалевський, Р.Осипець, Р.Тельчарова) компонентами індивідуального стилю професійної діяльності майбутнього вчителя музики було визначено: мотиваційно-ціннісний, комунікативно-організаційний, професійно-творчий та педагогічно-виконавський. Відповідно було виокремлено критерії та показники сформованості ІСПД вчителя музики: мотиваційно-ціннісний критерій (ціннісно-смислова спрямованість професійної діяльності; національна визначеність педагогічної позиції); комунікативно-організаційний критерій (педагогічно-комунікативні установки; внутрішні уявлення про змістові пріоритети музичної організаційно-педагогічної діяльності); педагогічно-виконавський критерій (обрання провідних принципів музично-педагогічної діяльності; особливості виконавської інтерпретації музики); професійно-творчий критерій (професійна самостійність, творча активність; педагогічна креативність).

Аналіз досліджень народнопісенної творчості дозволив констатувати, що, будучи важливим засобом надбання і передачі соціального досвіду, пісня збагачує особистість, викликає потребу в художньо-творчій діяльності. Разом з тим, істинна функція народної пісні полягає не стільки у красі співзвучності, радості відчуттів, скільки у позачасових, за своєю цінністю, мудрих ідеях і позитивних емоціях. Її використання у навчально-виховній роботі значно поліпшує здійснення педагогічно доцільного, послідовного, невимушеного, цілеспрямованого впливу на процес формування національних, громадянських, моральних, духовних, естетичних та культурних якостей майбутнього вчителя музики. Тому з упевненістю можемо стверджувати, що саме народнопісенна творчість є основою національного виховання особистості, а в педагогічній діяльності має безпосередній вплив на формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутнього вчителя музики.

Проаналізувавши стильові ознаки української народної пісні та її педагогічний потенціал, ми визначили, що вона впливає на набуття індивідуальним стилем професійної діяльності вчителя музики національної спрямованості, оскільки пісні супроводжують діяльність і надають їй національних відмінностей, спонукає до пошуку інноваційного змісту і форм її організації. Засвоюючи народні пісні, майбутній вчитель музики інтеріоризує закладений у них національних дух, національний стиль, усвідомлює національні способи осмислення світу, і все це, в свою чергу, позначається на його музично-педагогічній діяльності, надаючи їй національного колориту, а індивідуальному стилю діяльності - ознак стилю діяльності вчителя національної школи, який усвідомлює себе українцем, зорієнтований на національно-виховний і педагогічний ідеал і прагне виховувати нове покоління українців, відповідно до нього.

У другому розділі "Методика формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутнього вчителя музики" проаналізовано результати констатувального етапу експерименту, представлено та експериментально перевірено методику формування ІСПД студентів музично-педагогічних факультетів на основі використання української народної пісні, обґрунтовано педагогічні умови ефективного формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутнього вчителя музики, проаналізовано та узагальнено результати дослідно-експериментальної роботи.

Експериментальним дослідженням доведена можливість педагогічного впливу на формування індивідуального стилю професійної діяльності засобами народнопісенної творчості. Найефективніше це відбувається за дотримання педагогічних умов, визначених на підставі аналізу теоретичних джерел з проблеми дослідження, а саме: створення в процесі навчання етно- культурного освітнього середовища; активізації музично-виконавської діяльності майбутніх учителів музики з широким використанням народнопісенної творчості; стимулювання прояву власного творчого потенціалу студентів-музикантів у процесі залучення до самостійної музично-педагогічної діяльності на матеріалі народнопісенної творчості; педагогічно доцільного використання народнопісенної творчості у всіх видах фахової підготовки майбутнього вчителя музики.

Дотримання зазначених умов забезпечує зорієнтованість майбутнього вчителя музики на формування всіх структурних компонентів індивідуального стилю професійної діяльності.

Констатувальний етап педагогічного експерименту проводився з метою з'ясування типології та стану сформованості ІСПД майбутніх учителів музики. Для цього застосовувалися мотиваційно-ціннісний, комунікативно-організаційний, професійно-творчий та педагогічно-виконавський критерії. Відповідно до критеріально-рівневого підходу ступінь сформованості ІСПД класифікувався за трьома рівнями: творчим (високим), адаптивним (середнім) та імітаційним (низьким). У процесі констатувального етапу експерименту застосовувались методи: анкетування, самооцінювання власних педагогічно-комунікативних установок, експертного оцінювання особливостей виконавської інтерпретації, тестові картки самооцінки, контент-аналіз есе, прийом "Особистий творчий план вчителя музики", рольова гра - "Я - режисер" тощо. Констатація стану сформованості індивідуального стилю професійної діяльності майбутніх учителів музики розкрила наявне співвідношення рівнів.

Імітаційний (51,3 %): майбутні учителі музики не виявляють індивідуальних рис професійної діяльності, а педагогічна взаємодія характеризується формальним спілкуванням; не проявляють свого бажання працювати з дітьми та забезпечувати педагогічну взаємодію; їх інтерес до національної української культури, фольклорної спадщини є суто формальним; характеризуються низьким рівнем комунікативних та організаційних умінь; фахова підготовка (володіння голосом та інструментом) недосконала; їм притаманна низька варіативність дій; стиль діяльності таких студентів формується стихійно, вони пристосовуються до професійних умов, а їх власні індивідуальні особливості не використовуються.

Адаптивний (41 %): респонденти цього рівня мають достатню обізнаність із національною народнопісенною спадщиною, але не зацікавлені в її використанні у своїй діяльності; використовують її в музично-педагогічній діяльності ситуативно, тільки, якщо цього вимагає програма; намагаються організувати продуктивну педагогічну взаємодію, встановити контакт з аудиторію, організувати музично-творчу діяльність учнів, випробувати себе в різних формах організації навчально-виховного процесу, але без особливого ентузіазму та під контролем інших; ступінь володіння інструментом та голосом, уміння досягати творчого контакту зі слухачами в процесі виконавської діяльності вчителів такого рівня є недостатнім для продуктивного здійснення їхньої професійної діяльності; рівень творчої діяльності в них невисокий, хоча респонденти бажають займатися творчо-перетворювальною діяльністю; із задоволенням виконують запропоновані завдання, які стосуються використання народнопісенної творчості у предметах за спеціальністю: вокал, спецінструмент, хорове диригування, історія народної музики.

Творчий (7,7 %): майбутні учителі музики характеризуються великим бажанням працювати з дітьми засобами української народної пісні; характеризуються національною визначеністю педагогічної позиції; їм притаманні такі якості, як патріотизм, благородність, чуйність до товаришів та молодших, любов до свого народу; спостерігається яскраво виражена спрямованість на оволодіння загальнолюдськими й національно-культурними цінностями, уміння висловлювати свої думки та почуття в зрозумілій, чіткій і виразній формі; для цієї групи студентів характерна наявність знань про історичний розвиток та становлення України як держави, уміння аналізувати різні види народного епосу, доцільно та вдало їх використовувати; студенти характеризуються професійною спрямованістю, бажають використовувати народну пісню у всіх видах професійної діяльності; під час відповідей їх висловлювання відрізняються логічністю, чіткістю, грамотністю, емоційністю; гарно розвинена інтуїція, бажання до творчої самореалізації; виявляють інтерес до різноманітних форм музично-творчої діяльності із застосуванням народної пісні, що сприяє розвитку спрямованості творчо-перетворювальної діяльності, вихованню потреби до самовдосконалення; прояв позитивних емоцій вказує на почуття захопленості, емоційне піднесення, радість спілкування з учнями засобами народної пісні; проявляють творчу ініціативу та активність в організації різних форм навчально-виховного процесу (костюмовані концерти, театралізовані дійства); їм притаманні варіативне, оригінальне розв'язання педагогічних завдань, пошук нових творчих способів роботи; майстерно володіють голосом та інструментом, активно використовують творчий потенціал; не чекають нових інструкцій, постійно пропонують свої ідеї, відстоюють власні цінності з урахуванням як своїх, так і можливостей учнів.

Аналіз результатів констатувального етапу експерименту дав змогу зробити висновок, що з накопиченням музично-виконавського досвіду за відсутності педагогічного керівництва розвиток ІСПД майбутніх учителів музики не відбувається.

Отже, виникає необхідність у створенні спеціальної методики формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутнього вчителя музики засобами народнопісенної творчості і перевірці ефективності розглянутих вище педагогічних умов. З цією метою нами було організовано та проведено формувальний етап експерименту.

На основі аналізу психологічної, педагогічної, методичної літератури з проблеми дослідження розроблено модель формування індивідуального спилю професійної діяльності майбутнього вчителя музики, котра включає такі блоки: мета; педагогічні умови формування ІСПД, зміст, форми навчальної діяльності; методи і прийоми формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутнього вчителя музики (рис. 1).

Методика формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутніх вчителів музики засобами народнопісенної творчості передбачала три взаємопов'язаних етапи ( аналітико - рефлексивний, творчо-пошуковий, етап творчої самореалізації).

Основними завданнями першого - аналітико-рефлексивного етапу стали: розкриття сутності та змісту феномену ІСПД, формування етно-педагогічної спрямованості професійної позиції майбутніх учителів музичного мистецтва. З цією метою студенти залучалися до аналізу власних особистісних та професійних якостей. При цьому застосовувались такі форми і методи: метод самоаналізу, порівняльного аналізу, проблемного викладу навчального матеріалу, спеціально розроблених творчих завдань. Для вирішення завдань цього етапу експерименту нами було розроблено і прочитано для студентів експериментальної групи спецкурс «Народнопісенна творчість у формуванні ІСПД вчителя музики». Він передбачав лекційну, практичну форми навчання та самостійну роботу студентів. Заняття спецкурсу були спрямовані на з'ясування студентами сутності, структури та типів ІСПД вчителя музики, усвідомлення впливу української народної пісні на формування компонентів ІСПД. Спецкурс складався з теоретичного та практичного розділів. Завданням теоретичної частини було створення у студентів установки на вивчення специфіки формування ІСПД вчителя музики, який працює на матеріалі народнопісенної творчості. Означений спецкурс нараховує 36 годин, з яких 12 годин було відведено на лекційні заняття, а 8 години - практична робота студентів, 16 - самостійна робота студентів.

Наступний творчо-пошуковий етап передбачав організацію етно-дослідницької діяльності студентів з метою формування в них індивідуальної системи музичних етно-педагогічних знань та умінь, розвитку художнього світогляду, організаційно - та художньо-комунікативних умінь в контексті етно-музичної діяльності, стимулювання самостійності їхнього мислення, проявів креативності, вияву індивідуальних якостей тощо.

На цьому етапі передбачалося застосування методів, спрямованих на активізацію музично-педагогічної діяльності студентів на основі використання народнопісенної творчості. Тому широко застосовувались такі форми і методи: самостійне вивчення народнопісенних традицій, народних обрядів, підготовка сценаріїв до календарних свят, лекції концерти, музичні вікторини для школярів, участь у концертно-виконавській діяльності, обговорення результатів виступів, планування творчих завдань тощо.

Завершальний етап - етап творчої самореалізації - спрямовувався на залучення студентів до пошуку власних форм і методів етно-музичного виховання школярів. На цьому етапі здійснювалась організація активної музично-виконавської та музично-педагогічної діяльності студентів на основі практичного застосування різних форм і методів опрацювання пісенного фольклору в системі навчальних практик.

Ці завдання вирішувались за допомогою таких методів: самостійного підбору та вивчення вокальних творів, підготовки святкових концертів, постановки народних обрядів, участі у народнопісенних колективах тощо.

За результатами кількісної обробки даних з'ясувалось, що після формувального етапу експерименту в експериментальній групі суттєво зменшився відсоток студентів з імітаційним рівнем сформованості ІСПД (з 51,3% до 23,1%). Натомість суттєво підвищилася кількість студентів з адаптивним ( з 41% до 53,8%) і творчим ( з 7,7% до 23, 1%) рівнями сформованості індивідуального стилю професійної діяльності.

Крім того, про це також свідчить зміна інтенсивності варіації|: в експериментальній групі вона зменшилася з 16,7 % до 12,08 %.

З метою порівняння експериментальних даних, виражених у відсотках, використано t - критерій Стьюдента. Обчислення його довело, що показники сформованості ІСПД студентів експериментальної групи зросли статистично значимо.

Таблиця 1. Динаміка сформованості індивідуального стилю професійної діяльності майбутнього вчителя музики (%)

ВИСНОВКИ

1. Аналіз психолого-педагогічної та науково-методичної літератури засвідчив особливе значення професійного становлення майбутнього вчителя музики як носія національної культури, що зумовлює необхідність цілеспрямованого формування індивідуального стилю професійної діяльності на національних засадах. Результати аналізу практики підготовки майбутніх учителів музики засвідчили, що традиційна організація педагогічного процесу не забезпечує формування у значної частини студентів формування індивідуального стилю професійної діяльності засобами народнопісенної творчості. Виявлено, зокрема, низький інтерес студентів до використання національної спадщини у музично-педагогічній діяльності, недостатній рівень комунікативно-організаційних умінь, навичок музикування. Розв'язання цієї проблеми потребує обґрунтування педагогічних умов і розробки педагогічної моделі формування індивідуального стилю професійної діяльності засобами народнопісенної творчості.

Внаслідок аналізу психологічної та педагогічної літератури з'ясовано, що індивідуальний стиль професійної діяльності вчителя музики становить собою сукупність способів та прийомів роботи, зумовлену особливостями його індивідуально-психологічних характеристик та фаховою специфікою музично-педагогічної діяльності. Структура ІСПД складається з таких компонентів: мотиваційно-ціннісного; комунікативно-організаційного; педагогічно-виконавського та професійно-творчого.

2. Експериментально встановлено, що ефективність формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутніх вчителів музики засобами народнопісенної творчості залежить від дотримання у процесі їх фахової підготовки таких педагогічних умов: створення в процесі навчання етнокультурного освітнього середовища; активізації музично-виконавської діяльності майбутніх учителів музики з широким використанням народнопісенної творчості; стимулювання прояву власного творчого потенціалу студентів-музикантів у процесі залучення до самостійної музично-педагогічної діяльності на матеріалі народнопісенної творчості; педагогічно доцільного використання народнопісенної творчості у всіх видах фахової підготовки майбутнього вчителя музики.

3. На підставі наукового обґрунтування структури індивідуального стилю професійної діяльності, врахування специфіки музично-педагогічної діяльності вчителя музики, який працює на національних засадах, було визначено критерії та показники сформованості ІСПД. Мотиваційно-ціннісний критерій характеризується такими показниками: ціннісно-смислова спрямованість професійної діяльності та національна визначеність педагогічної позиції. Комунікативно-організаційний критерій включає такі показники: педагогічно-комунікативні установки; внутрішні уявлення про змістові пріоритети музичної організаційно-педагогічної діяльності. Показниками педагогічно-виконавського критерію є: обрання провідних принципів музично-педагогічної діяльності та особливості виконавської інтерпретації музики. Професійно-творчий критерій характеризується такими показниками: професійна самостійність, творча активність; педагогічна креативність. Відповідно до розроблених критеріїв визначено рівні сформованості індивідуального стилю професійної діяльності студентів-музикантів: імітаційний (низький), адаптивний (середній) і творчий (високий). Ґрунтуючись на провідному виді музично-педагогічної діяльності вчителя музики національної загальноосвітньої школи, розроблено типологію його ІСПД, що охоплює: традиційно-методичний, організаторський, виконавський, просвітницький, етно-фольклорний та дослідницький стилі.

4. З'ясовано, що методику формування ІСПД вчителя музики засобами народнопісенної творчості доцільно реалізовувати за такими етапами: аналітико-рефлексивним, спрямованим на розкриття сутності та змісту ІСПД (вивчення і порівняльний аналіз педагогічного досвіду вчителів-новаторів в галузі музичної етнопедагогіки), зорієнтованим на аналіз майбутніми учителями власних особистісних та професійних якостей (в контексті психологічної та фахової готовності до музичної діяльності, зокрема в галузі етнопедагогіки), творчо-пошуковим, яким передбачалася організація етно-дослідницької діяльності студентів з метою стимулювання самостійності їхнього мислення, проявів креативності, вияву індивідуальних якостей художнього світогляду, залучення студентів до пошуку власних форм і методів етно-музичного виховання школярів, а також етапом творчої самореалізації, спрямованим на організацію активної етно-музичної виконавської діяльності студентів, практичне застосування студентами розроблених ними форм і методів етно-музичної діяльності засобами української народнопісенної творчості в системі навчальних практик.

Педагогічний експеримент підтвердив ефективність розробленої на основі обґрунтованих педагогічних умов методики формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутніх вчителів музики засобами народнопісенної творчості у процесі їхньої фахової підготовки. У студентів експериментальної групи, на відміну від контрольної, відбулися статистично значимі зміни в рівнях сформованості ІСПД майбутнього вчителя музики. Значна кількість студентів ЕГ групи (22,2 %) досягла творчого рівня сформованості ІСПД. З 10,6 % до 19,2 % зросла кількість студентів, яким властивий адаптивний рівень сформованості ІСПД. Водночас зменшився відсоток студентів з імітаційним рівнем сформованості компонентів ІСПД (з 41,9% до 33,6%). Одержані результати дозволили зафіксувати позитивні тенденції формування ІСПД вчителя музики засобами народнопісенної творчості у процесі реалізації розробленого комплексу педагогічних умов, що свідчить про їх ефективність й доцільність запропонованої методики.

Перераховані зміни у формуванні ІСПД вчителя музики засобами народнопісенної творчості знайшли інтегрований вияв у готовності майбутніх вчителів музики до здійснення музично-педагогічної діяльності. Це дає можливість стверджувати, що повноцінна підготовка майбутнього вчителя музики передбачає усвідомлення ним важливості формування індивідуального стилю професійної діяльності засобами народнопісенної творчості. Саме тому від сучасних розробок цієї галузі наукового пошуку значною мірою залежить перспективність не лише музичної освіти й виховання студентів, а й здійснення їх майбутньої культурологічної функції - залучення школярів до національних і світових духовних цінностей, збагачення внутрішнього світу підростаючого покоління, якому судилося творити у XXI столітті.

Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Перспективними ми вважаємо такі напрями подальшої роботи з досліджуваної проблеми, як: формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутнього вчителя музики засобами інструментальної підготовки; подальша розробка цієї проблеми на матеріалі музикознавчих дисциплін; з'ясування психологічних механізмів формування індивідуального стилю професійної діяльності вчителя музики та ін.

ПУБЛІКАЦІЇ

1. Шпортун О.М. Морально-естетичне виховання молоді засобами музичного фольклору (на прикладах фольклору Поділля) / О.М. Шпортун // Наукові записки Вінницького держ. пед. ун-ту імені М. Коцюбинського: зб. наук. пр. Сер. Педагогка і психологія. - Вінниця, 2003. - Вип.8. - С. 73 - 74.

2. Шпортун О.М. Історична героїко-патріотична пісенна творчість та її виховне значення у підготовці студентів ВНЗ / О. М. Шпортун // Зб. наук. пр. Уманського держ. пед. ун-ту ім. П. Тичини. - Умань, 2005. - Ч.2. - С. 259 - 265.

3. Шпортун О.М. Народнопісенна лірика як реалістичне відтворення загальнолюдських переживань / О.М. Шпортун // Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи: зб. наук. пр. - К., 2005. - Вип. 9. - С. 112 - 115.

4. Шпортун О.М. Формування творчого потенціалу майбутнього вчителя музики засобами українського народного фольклору / О.М. Шпортун // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: зб. наук. пр. - К.; Вінниця, 2005. - Вип 8. - С. 517 - 519.

5. Шпортун О.М. Особливості формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутнього вчителя музики / О.М.Шпортун // Проблеми сучасної педагогічної освіти: зб. наук. пр. Сер. Педагогка і психологія. - Ялта, 2006. - Вип. 12., ч.2 - С. 136- 142.

6. Шпортун О.М. Народнопісенна творчість у формуванні професійної майстерності майбутнього вчителя музики / О.М. Шпортун //Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти: зб. наук. пр. - Рівне, 2006. - Вип. 35. - С. 179 - 184.

7. Шпортун О.М. Формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутнього вчителя музики засобами народнопісенної творчості / О. М. Шпортун // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: зб. наук. пр. - К.; Вінниця, 2007. - Вип 15. - С. 427 - 476.

8. Шпортун О.М. Сутність і структура індивідуального стилю професійної діяльності майбутнього вчителя музики / О. М. Шпортун // Наук. праці Донецького нац. техн. ун-ту: зб. наук. пр. Сер. Педагогіка, психологія і соціологія. - Донецьк, 2007. - Вип.1. - С. 129 - 136.

9. Шпортун О.М. Українська народнопісенна творчість у формуванні індивідуального стилю професійної діяльності вчителя музики / О.М. Шпортун //Педагогічний процес: теорія і практика. Сер. Педагогіка і психологія: зб. наук. пр. - К., 2008. - Вип. 2. - С. 233 - 241.

10. Шпортун О.М. Особливості професійної діяльності вчителя музики національної загальноосвітньої школи / О.М.Шпортун // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 2008. - №3. - С. 129 - 138.

11. Шпортун О.М. Використання сопілки в музично-виховній роботі з молодшими школярами / О.М. Шпортун // Матеріали І Міжнар. наук.-практ. конф. Науковий потенціал світу 2004 (1-15 листопада 2004р.) - м. Дніпропетровськ, 2004. - С. 10-12.

12. Шпортун О.М. Сутність і структура індивідуального стилю мистецько-педагогічної діяльності / О.М. Шпортун // Матеріали Всеукраїнського наукового семінару «ІV Педагогічні читання О.П. Рудницької» (30 листопада 2006р.) - К., - 2006. - С. 23 - 26.

13. Шпортун О.М. Пісенно-обрядовий фольклор та його виховне значення / О.М. Шпортун // Актуальні проблеми культурологічного та музично-естетичного виховання: зб. наук пр. муз.-пед. ф-ту Вінницького держ. пед. ун-ту Імені Михайла Коцюбинського - Вінниця, 2007. - Вип. 3. - С. 30 -32.

14. Шпортун О.М. Типологія індивідуальних стилів діяльності вчителя музики національної школи / О.М. Шпортун // Матеріали Всеукраїнської науково-методичної конференції «Культура, мистецтво та освіта в умовах глобалізації: проблеми і перспективи розвитку»., 29-31 жовтня 2007р. - Вінниця., 2007. - С.12-15.

15. Шпортун О.М. Формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутнього вчителя музики засобами народнопісенної творчості / О.М. Шпортун // - О., 2007. - № 3/4 - С. 56 - 60.

16. Шпортун О.М. Українська народнопісенна творчість як чинник формування індивідуального стилю професійної діяльності вчителя музики / О.М. Шпортун // Матеріали V педагогічних читань пам'яті професора О.П. Рудницької (6-7 грудня. 2007р.) - К., - 2007 - C. 36 - 38.

17. Шпортун О.М. Робота із самодіяльним хоровим колективом / О.М. Шпортун // Роль добровільних студентських об'єднань у формуванні гармонійно розвиненої, високоосвіченої, соціальноактивної і національно-свідомої особистості: метод. посіб. Вінницького держ. пед. ун-ту ім.. Михайла Коцюбинського. - В., 2008. - С. 93 - 98.

18. Шпортун О.М. Педагогічна діагностика рівнів сформованості індивідуального стилю професійної діяльності майбутнього вчителя музики / О.М. Шпортун // Теоретичні та методичні засади непереривної мистецької освіти: зб. матеріалів наук. методол. семінару /Інститут педагогіки і психології профосвіти. - К., 2006. - С. 100 - 102.

Размещено на Allbest.ru