Педагогічні основи організації оздоровлення молодших школярів у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Педагогічні основи організації оздоровлення молодших школярів у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи

Мороз Ю.М.

13. 00. 07 - теорія і методика виховання

Луганськ - 2009

Вступ

Актуальність теми. Багатовіковий досвід життєтворчості, який передається від покоління до покоління, утвердив розуміння й визнання того, що в багатоманітному спектрі людських цінностей першочергове, домінантне місце займає здоров'я, яким зумовлені найбільш значущі особливості людини як особистості, специфіка її соціальних взаємин, тривалість і якість життя. Дані людинознавчих наук одностайні в тому, що здоров'я має дві основні групи складників - вроджені, зумовлені генетично та особливостями пренатального періоду, і набуті, на які має змогу впливати сама людина і які в значній мірі відображають її особисті прагнення, а також її оздоровчу компетентність.

Протягом життя здоров'я людини зазнає впливу негативних чинників, нейтралізація якого становить зміст низки оздоровчих процесів у різних сферах життєдіяльності. Так, в Україні на державному рівні відзначена загроза дестабілізаційного впливу на стан здоров'я учнів умов шкільного навчання, що враховує, зокрема, Закон України "Про загальну середню освіту". У статті 22 "Охорона та зміцнення здоров'я учнів (вихованців)" акцентовано увагу на необхідності створення загальноосвітнім навчальним закладом безпечних та нешкідливих умов навчання, режиму дня, умов для фізичного розвитку і зміцнення здоров'я, формування гігієнічних навичок і основ здорового способу життя учнів.

Серед найдієвіших засобів оздоровчої роботи в школі традиційно називають фізичне виховання як невід'ємну частину виховання в цілому, соціально-педагогічний процес, спрямований на зміцнення здоров'я, гармонійний розвиток форм і функцій людського організму. Його ефективне здійснення забезпечується не тільки власне освітніми, а й загальнодержавними заходами, що набуло особливо помітного розвитку в останні 10-15 років. Так, у 1993 році прийнято Закон України "Про фізичну культуру і спорт", упродовж 1994-1997 років реалізувалася державна програма розвитку фізичної культури і спорту, з 1999 року виконувалася Цільова комплексна програма "Фізичне виховання - здоров'я нації", розрахована на період до 2005 року; в 2004 році було прийнято Національну доктрину розвитку фізичної культури і спорту, що, безумовно, сприяло поліпшенню стану здоров'я українців різного віку через залучення до спортивно-масової роботи. Проте, попри беззаперечну вагомість, фізичне виховання не є єдиним фактором оздоровчого впливу на школяра.

Концепція формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді, ухвалена наказом МОН України від 21 липня 2004 року № 605, свідчить про необхідність виявлення та активізації внутрішніх чинників, спроможних забезпечити суб'єктивний аспект оздоровлення. Нагальним завданням загальноосвітньої школи залишається пошук шляхів оздоровлення учнів як наскрізна функція навчально-виховного процесу в цілому.

Стан здоров'я українців, перспективи його динаміки активізують інтерес науковців і практиків до проблеми оздоровчої роботи в початковій школі. Учені визнають віковий період 6-10 років одним із найважливіших у оздоровчому аспекті. Це час адаптації до систематичної навчальної діяльності, формування відповідних умінь і навичок, що мають поєднуватися зі зміцненням засад здоров'язберігаючої поведінки. Саме в 6-10 років закладається підґрунтя відношення людини до здоров'я як неперехідної цінності, створюються особистісні засади розумного поводження зі своїм організмом. Управління цими аспектами фізичного та особистісного становлення дитини повинне стати одним із найважливіших завдань педагога молодшої школи.

Різноманітні аспекти теорії та практики оздоровлення молодших школярів у навчально-виховному процесі висвітлені в роботах В. Баранова, О. Ващенко, О. Дубогай, Н. Коцур, С. Максименка, Г. Новикова, В. Лук'яненко, С. Присяжнюка, О. Савченко, С. Свириденко, В. Сухомлинського. Питанням розробки та впровадження оздоровчих технологій у практику загальноосвітньої школи присвячені праці Г. Данилової, В. Ільченко, В. Корж, Н. Коцур, І. Піскунової, Г. Шутки. Оздоровчий потенціал фізичного виховання розглядають Г. Апанасенко, В. Баранов, А. Борисенко, Е. Вільчковський, О. Дубогай, М. Козленко, С. Цвек, В. Язловецький. Проблему здорового способу життя в освіті європейських країн досліджують Н. Василенко, В. Мудрик, І. Скачков, М. Зубалій. Оздоровчі традиції в історії України та зарубіжжя стали предметом розгляду О. Ващенко, Г. Коломієць, С. Литвин-Кіндратюк, Г. Мещерякової, І. Піскунової, М. Стельмаховича, Л. Хоменко, А. Цьось. Формування культури здоров'я як важливої складової загальної культури людини вивчають В. Бабич, В. Горащук, Т. Ротерс, О. Мельник, В. Шахненко. Валеологічний напрямок у розгляді проблеми оздоровлення школярів представлений працями М. Гончаренко, М. Гриньової, Н. Денисенко, Н. Максимової, Л. Сущенко.

Однак зазначені дослідження не охоплюють усіх актуальних питань організації оздоровчої роботи. Аналіз теоретичних підходів до проблеми показав, що на сьогоднішній день у початковій школі педагогічні основи оздоровлення молодших школярів у навчально-виховному процесі ще залишаються практично не дослідженими, відсутні систематизуючі узагальнення, що давали б змогу цілісного підходу до феномена оздоровлення як актуальної функції навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі. Таким чином, соціальна значущість проблеми, недостатній рівень її вивчення і теоретичного аналізу, потреба в систематизованих методичних рекомендаціях стосовно організації оздоровчої роботи з молодшими школярами визначили вибір теми дисертаційного дослідження: "Педагогічні основи організації оздоровлення молодших школярів у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи".

Мета дослідження полягає в теоретичній розробці, обґрунтуванні педагогічних основ, та експериментальній перевірці методики оздоровлення молодших школярів у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи.

Для досягнення зазначеної мети було поставлено такі завдання:

дослідити соціально-педагогічні засади проблеми оздоровлення дітей в умовах навчально-виховного процесу сучасної школи;

з'ясувати особливості молодшого шкільного віку в контексті оздоровчих завдань освітнього закладу;

здійснити історико-педагогічний аналіз підходів до оздоровлення дітей молодшого шкільного віку;

охарактеризувати педагогічні основи оздоровлення молодших школярів у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи;

визначити педагогічні умови успішного оздоровлення молодших школярів у навчально-виховному процесі;

розробити і впровадити методику оздоровлення молодших школярів у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи.

Об'єктом дослідження є процес організації оздоровлення школярів у загальноосвітніх навчальних закладах.

Предмет дослідження: педагогічні основи та методика організації оздоровлення молодших школярів у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в межах науково-дослідної роботи кафедри педагогічної майстерності Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка з теми "Дослідження змістового компонента формування основ педагогічної майстерності майбутнього вчителя" (номер державної реєстрації 0197 U 000065). Тема дисертації затверджена Вченою радою Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка (протокол № 11 від 30.05.02) і погоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 6 від 18.06.02).

Методологічні та теоретичні засади дослідження складають провідні філософські та психологічні положення щодо розвитку і формування особистості, єдності природного і соціального, об'єктивного і суб'єктивного (Л. Виготський, Г. Костюк, А. Маслоу); щодо системного підходу в розвитку і саморозвитку особистості (І. Бех, М. Гриньова, О. Скрипченко, Т. Сущенко); сутності феномена здоров'я в його філософському, медико-біологічному та соціально-педагогічному розумінні (М. Амосов, Г. Апанасенко, І. Брехман, Ю. Лісіцин, В. Петленко); формування культури здоров'я та здорового способу життя (В. Бабич, М. Гончаренко, В. Горащук, І. Муравов, В. Язловецький, М. Зубалій, Т. Ротерс); положення основних документів, що висвітлюють політику держави у сфері освіти, здоров'я, фізичного виховання - Законів України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", "Про фізичну культуру і спорт", Цільової комплексної програми "Фізичне виховання - здоров'я нації", Концепції 12-річної загальноосвітньої школи, Концепції неперервної валеологічної освіти в Україні, Концепції фізичного виховання в системі освіти України.

Методи дослідження:

-теоретичні: вивчення та аналіз наукової літератури з проблеми дослідження, вивчення та аналіз педагогічного досвіду; синтез, порівняння, систематизація, узагальнення, спрямовані на обґрунтування теоретичних положень дослідження;

емпіричні: проведення індивідуальних та групових бесід, інтерв'ювання, анкетування, тестування, спостереження, аналіз медичних карт школярів; педагогічний експеримент (констатувальний та формувальний) - для перевірки ефективності запропонованих основ організації оздоровчої роботи з молодшими школярами.

статистичні: математична обробка результатів дослідно-експериментальної роботи та їх інтерпретація; статистичні методи обробки одержаних даних, через які визначалася значущість та надійність результатів.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі Полтавської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 7 ім. Т.Г. Шевченка, Полтавського навчально-виховного об'єднання № 14 (дошкільний навчальний заклад - початкова школа - гімназія), загальноосвітніх шкіл №№ 20, 32 м. Полтави, приватної школи "Чарівний світ" (м. Полтава), Вовчицької школи-ліцею та Снітинської загальноосвітньої школи І-ІІІ рівнів Лубенського району, Денисівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, Лукімської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Оржицького району, Шамраївської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Решетилівського району Полтавської області, а також Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені М.В. Остроградського. До дослідно-експериментальної роботи було залучено 525 учнів молодших класів, 270 батьків, 75 педагогів та 8 медичних працівників загальноосвітніх шкіл м. Полтави та області, 180 студентів психолого-педагогічного факультету та факультету фізичного виховання Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка.

Достовірність дослідження забезпечувалася методологічним та теоретичним обґрунтуванням вихідних концептуальних положень; застосуванням системи методів дослідження, адекватних його предмету, меті та завданням; якісним та кількісним аналізом експериментальних даних; репрезентативністю вибірки досліджуваних проблем; застосуванням методів математичної статистики обробки отриманих даних.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше розкрито можливості оздоровлення молодших школярів у навчально-виховному процесі шляхом створення оздоровчого середовища, виявлено закономірності та принципи його формування і функціонування, уперше розроблено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні основи, що забезпечують успішне оздоровлення молодших школярів у навчально-виховному оздоровчому середовищі загальноосвітньої школи; розкрито сутність, основні напрямки оздоровлення в початковій школі як важливої складової навчально-виховного процесу; уведено до наукового обігу поняття "виховуюче оздоровлення" та "опікувальне оздоровлення", розкрито їх зміст, окреслено сферу застосування; удосконалено методику організації оздоровлення молодших школярів у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи; набуло подальшого розвитку трактування сутності поняття "оздоровлення" в контексті навчально-виховної діяльності загальноосвітньої школи, визначено структуру, критерії організації оздоровлення молодших школярів у навчально-виховному процесі.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що його теоретичні висновки, експериментальні дані та науково-методичні розробки спрямовані на підвищення ефективності оздоровчої роботи з молодшими школярами у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи, що створює передумови для подальшого розвитку теорії та практики фізичного виховання. Розроблено структуру, критерії та рівні оздоровчого середовища для учнів початкової школи. Окреслено шляхи формування оздоровчого середовища. Обґрунтовано педагогічні основи оздоровлення учнів у навчально-виховному процесі і експериментально підтверджено взаємозв'язок між фізичною, інтелектуальною, моральною і психічною складовими здоров'я, які виокремлено в якості об'єктів оздоровчого впливу на школяра. Створено й апробовано методику оздоровлення учнів молодших класів, упроваджено її в практику роботи початкової школи. Розроблено методичний посібник, призначений для вчителів-класоводів, викладачів фізичного виховання, вихователів груп подовженого дня, керівників загальноосвітніх шкіл, студентів педагогічних вищих навчальних закладів.

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес загальноосвітньої школи № 7 м. Полтави (довідка №117 від 22.12.07), загальноосвітньої школи № 20 м. Полтави (довідка №308 від 08.12.06), гімназії № 32 м. Полтави (довідка №281 від 16.11.07), школи-гімназії "Здоров'я" № 14 м. Полтави (довідка №136 від 30.05.07), приватної школи "Чарівний світ" м. Полтави (довідка №242 від 28.08.08), Вовчицької школи-ліцею Лубенського району Полтавської області (довідка №206 від 10.09.08), Снітинської загальноосвітньої школи І-ІІІ рівнів Лубенського району Полтавської області (довідка №11 від 10.09.07), Денисівської загальноосвітньої школи І-ІІІ рівнів Оржицького району Полтавської області (довідка №203 від 14.11.07), Шамраївської ЗОШ Решетилівського району Полтавської області (довідка №134 від 18.06.08), Лукімської загальноосвітньої школи І-ІІІ рівнів Оржицького району Полтавської області (довідка №119 від 08.09.05), Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені М.В. Остроградського (довідка №235 від 9.12.08)

Апробація результатів дослідження здійснювалася шляхом обговорення матеріалів дисертації на кафедрі педагогічної майстерності Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, засіданнях методичного семінару кафедр фізичного виховання та педагогіки та методики початкового навчання Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, теорії та змісту освіти Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені М.В. Остроградського. Результати дослідження обговорювалися на міжнародних наукових конференціях: "Конструктивні підходи в забезпеченні єдності навчально-виховного процесу фізичного виховання різних ланок освіти" (Полтава, 2004), "Болонський процес: модернізація змісту природничої педагогічної освіти" ХІІ Каришинські читання (Полтава, 2005), "Інноваційний зміст фізичного виховання в умовах реформування вищих навчальних закладів України ІІІ-ІV рівнів акредитації" (Полтава, 2006), "Сучасні технології у сфері фізичного виховання, спорту та валеології" (Харків, 2008); на Всеукраїнських науково-практичних конференціях: "Актуальні проблеми фізичного виховання дітей дошкільного та молодшого шкільного віку" (Полтава, 2002), "Педагогічна майстерність як сучасна технологія розвитку особистості вчителя" (Полтава, 2002), "Формування здорового способу життя нетрадиційними видами фізичної культури" (Полтава, 2002), "Актуальні проблеми фізичного виховання дітей дошкільного та молодшого шкільного віку" (Полтава, 2002), "Академік В.І. Вернадський і світ у ІІІ тисячолітті" (Полтава, 2003), "Роль фізичної культури та спорту в становленні та зміцненні генофонду України" (Полтава, 2006), "Актуальні проблеми фізичного виховання, спорту та валеології" (Кременчук, 2008), "Педагогічне мислення в контексті теоретико-методичної спадщини А.С. Макаренка і сучасної педагогіки" (Рівне, 2008).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладено в 20 наукових статтях, тезах, методичних рекомендаціях (із них 7 одноосібних у фахових виданнях, що належать до списку фахових видань, затверджених ВАК України).

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що містить 271 найменування. Основний зміст дисертації викладено на 184 сторінках. Робота містить 16 таблиць, 17 рисунків, додатки на 9 сторінках. Загальний обсяг роботи становить 217 сторінок.

1. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено його мету, завдання, предмет, об'єкт, методологічну й теоретичну основу, методи дослідницької роботи, розкрито наукову новизну, практичне значення одержаних результатів, наведено дані про апробацію та впровадження результатів дослідження, публікації автора та структуру роботи.

У першому розділі "Теоретичні засади оздоровлення дітей молодшого шкільного віку в навчально-виховному процесі" аналізується оздоровлення дітей як соціально-педагогічна проблема, з'ясовуються особливості молодшого шкільного віку в контексті оздоровчих завдань загальноосвітнього навчального закладу, здійснюється історико-педагогічний аналіз підходів до оздоровлення дітей молодшого шкільного віку.

Статистичні дані свідчать, що вже в початкових класах загальноосвітньої школи до 80% дітей мають відхилення у стані здоров'я, а за період шкільного навчання більшість із них набувають хронічних захворювань. Причиною відхилень у стані здоров'я визнається низка об'єктивних обставин, до яких належать, насамперед, несприятлива екологічна ситуація в більшості регіонів України та економічні чинники, що призводять до зниження рівня життєзабезпечення населення. Необхідно протиставити їм систему оздоровлення дітей, що в значній мірі послаблює, а часом і нейтралізує негативну дію перелічених обставин на дитячий організм. Аналіз медичних, валеологічних, психолого-педагогічних джерел дозволив визначити оздоровлення як систему дій та заходів, спрямованих на збереження, покращення здоров'я, виховання бережного ставлення до нього, навчання нормам здорового способу життя, профілактику найбільш широко розповсюджених захворювань.

Процес оздоровлення дитини в загальноосвітньому закладі має вирішити такі завдання: поєднати зорієнтованість водночас на фізичний, інтелектуальний, моральний та психічний аспекти здоров'я; здійснити інтеграцію освітніх і оздоровчих завдань усіх учасників навчально-виховного процесу; забезпечити триєдину спрямованість оздоровлення в часі, що передбачає організацію здоров'язберігаючого навчально-виховного процесу та забезпечення схильності дитини до оздоровчої поведінки як стратегії і тактики її нинішньої і майбутньої життєтворчості, здійснити формування засад міцного здоров'я в майбутньому. Залежно від того, як саме зорієнтовані оздоровчі впливи стосовно особистості дитини, даний процес може бути означений новими в педагогіці поняттями - виховуюче оздоровлення та опікувальне оздоровлення.

Виховуюче оздоровлення - це процес формуючого впливу на особистість, що зумовлює її свідому, науково обґрунтовану, мотиваційно та діяльнісно забезпечену оздоровчу життєтворчість. Опікувальне оздоровлення в загальноосвітньому закладі розглядається як систематизована сукупність впливів педагога на учнів, яка забезпечує виконання регламентованої оздоровчої діяльності

Молодший шкільний вік - важливий період розвитку дитини, коли формується постава, розвиваються основні фізичні якості (сила, швидкість, витривалість, спритність, гнучкість), вдосконалюються рухові вміння та навички. Майже всі фізичні якості дитини в цей час демонструють високі темпи росту. При цьому вік 6-9 років особливо плідний для створення координаційної бази, 9-11 років - для розвитку швидкості. Саме у віці 6-10 років дитина переживає складний період адаптації до систематичної навчальної діяльності, формуються відповідні вміння і навички, що мають поєднуватися зі зміцненням засад здоров'язберігаючої поведінки. У цей період закладається ставлення людини до здоров'я як неперехідної цінності, створюються особистісні засади розумного ставлення до свого організму, що повинно знайти відображення у навчально-виховних завданнях молодшої школи. Дослідники зазначають, що перша хвиля збільшення кількості дітей, які страждають на хронічні захворювання, спостерігається саме у віці 7-10 років. Остаточний результат оздоровчого впливу залежить від того, наскільки сама дитина усвідомлює перспективи свого розвитку і здатна обирати здоров'язберігаючі форми поведінки.

Початкова школа може і повинна здійснювати різнобічний вплив на цю сферу життя дитини. Особливість такого впливу визначається специфічними факторами, характерними для контингенту молодших школярів, а саме:

-недостатнім рівнем психічного, фізичного і соціального розвитку дітей загалом та в ракурсі індивідуального підходу. Незаповненість відповідних ніш у світопізнанні школяра, прагнення до більш високої сходинки розвитку стимулює пошук ним конкретного змісту діяльності, її спрямованості, і часто саме вчитель є для нього авторитетним наставником і носієм визначальної інформації;

-віковою і соціально зумовленою обмеженістю можливостей вибору здорової та нездорової поведінки у таких сферах, як вживання наркотичних речовин, статеві взаємини, організація дозвілля, в поєднанні з засвоєнням негативних соціальних стереотипів щодо змісту дорослого життя, що обумовлює своєчасність і продуктивність оздоровчого впливу на дитину порівняно з подальшими періодами її особистісного розвитку;

-характерною щодо учнів молодших класів авторитетністю педагога, дії якого сприймаються в більшості випадків позитивно, забезпечуючи зорієнтованість виховного впливу на сучасне та майбутнє школяра.

Дослідники відзначають, що в початковій школі набуває поширення особистісно орієнтована модель навчально-виховних взаємин. Її значною перевагою перед формально-авторитарною моделлю є гуманізація і гуманітаризація, формування в учнів здатності до самостійного і ефективного засвоєння знань, визнання самобутності й самоцінності кожної особистості, її суб'єктивного досвіду.

Історико-педагогічний аналіз підходів до оздоровлення дітей молодшого шкільного віку показав, що прогресивні вітчизняні традиції на сьогодні підійшли до оптимального поєднання двох його напрямків - прагматичного і особистісно-розвивального. Закономірно, що сьогодні поняття оздоровлення вийшло за межі суто медичного аспекту, набуло особистісно детермінованого, морального та духовного змісту.

У другому розділі "Науково-методичне забезпечення оздоровлення молодших школярів" розглядаються педагогічні основи організації оздоровлення учнів початкових класів загальноосвітньої школи, які забезпечують ефективність оздоровлення молодших школярів. Виокремлюємо основи: теоретичні (наукова обґрунтованість оздоровчої діяльності навчального закладу в цілому і всіх його складових); методичні (практична розробка системи оздоровчої діяльності на засадах усвідомлення і дієвого прийняття значущості і необхідності оздоровлення молодших школярів у навчально-виховному процесі всіма його учасниками); організаційно-педагогічні (функціонування в загальноосвітній школі оздоровчого середовища, що виступає інтегруючим фактором діяльності педагогічного колективу, всіх працівників школи, батьківської громадськості, а також самих учнів, і базується на засадах особистісно зорієнтованого підходу до учня).

У результаті проведеного дослідження було сформульовано принципи організації оздоровлення молодших школярів: загальні, що стосуються засад оздоровчої роботи в загальноосвітній школі як цілісному закладі (принципи пріоритетності виховних впливів щодо безпосередньо оздоровчих, комплексності у здійсненні оздоровчої роботи всіма посадовими особами і підрозділами навчального закладу, узгодження цілей навчальної роботи з різних предметів із цілями збереження та зміцнення здоров'я школяра, систематичності, взаємодоповнюваності, емоційності, свідомості, обізнаності, індивідуалізації, творчої активності та принцип оздоровчої взаємодії школи та сім'ї); локальні, що стосуються безпосередньо роботи з учнями початкових класів (принципи забезпечення достатнього рівня рухової активності незалежно від форм навчальної чи іншої діяльності, оптимального чергування та поєднання інтелектуального і фізичного напруження, поетапного поступу від репродуктивного до адаптивного і творчого рівня здоров'язберігаючої самоорганізації, домінування ігрових методик при викладанні всіх без винятку навчальних дисциплін, позитивного зразка, залучення авторитетів).

Перелічені принципи реалізуються у застосуванні двох груп методів оздоровчої роботи, що позначаються як методи оздоровчого виховання (методи формування свідомості; впливу на підсвідомість; організації діяльності, спілкування, формування позитивного досвіду суспільної поведінки; стимулювання діяльності і поведінки; оцінювання і корекції поведінки вихованців та самовиховання) та методи оздоровчого забезпечення (матеріального та організаційного забезпечення; кадрового забезпечення; діагностики, контролю та корекції).

Класифікуючи засоби оздоровлення, виділяємо засоби опікувального оздоровлення, що мають на меті вплив на здоров'я дитини з мінімальним урахуванням її суб'єктності (маніпулятивного характеру) та засоби виховуючого оздоровлення - такі, що передбачають підвищення і активізацію внутрішнього потенціалу дитини як суб'єкта власного оздоровлення (особистісно активного характеру).

Відповідно до актуальних завдань оздоровлення добирають форми оздоровчої діяльності, що відповідають умовам навчальної й позакласної роботи як із фізичного виховання, так і з інших дисциплін.

Функціонування в контексті педагогічного середовища школи оздоровчого середовища, що виходить за межі шкільного уроку, класу, навчального року, виступаючи інтегруючим фактором оздоровчої діяльності педагогічного колективу, всіх працівників школи, батьківської громадськості, а також самих учнів, і базується на принципах особистісно зорієнтованого підходу до учня, розглядаємо як організаційно-педагогічну основу оздоровлення молодших школярів. Оздоровче середовище водночас інтегрує і систематизує відповідні впливи на дитину в навчально-виховному процесі та виступає чинником оздоровчої орієнтації життєвого простору дитини в цілому. Ключовими постатями, що забезпечують ефективність даного середовища, є педагог молодших класів - учитель-класовод, який відповідає за формування в дитини основ знань про здоровий спосіб життя, контролює її повсякденність з оздоровчих позицій, та викладач фізичної культури, який безпосередньо привчає дитину до оздоровчої діяльності через виконання фізичних вправ як під керівництвом педагога, так і самостійно, на підставі відповідних знань і переконань. Основою діяльності педагога є: переконаність у необхідності організації оздоровлення школярів у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи; глибока обізнаність у сфері фізичного, морального, інтелектуального та психічного здоров'я людини, методичних засад його збереження і зміцнення; креативність як здатність до творчого проектування своєї та дитячої діяльності, спрямованої на досягнення оздоровчих завдань; володіння вміннями та навичками організації відповідної діяльності. Проте проведене констатувальне дослідження засвідчило, що реальні професійні якості шкільних педагогів на сьогодні недостатньо сформовані.

У третьому розділі "Експериментальне дослідження педагогічних основ організації оздоровлення молодших школярів" досліджуються педагогічні умови оздоровлення молодших школярів у навчально-виховному процесі, розкривається методика експериментального дослідження, аналізуються та узагальнюються його результати. Педагогічні умови оздоровлення школярів у навчально-виховному процесі поділяються на кілька взаємопов'язаних і взаємозумовлюючих груп: концептуально-орієнтаційні (домінування особистісно орієнтованих технологій у навчально-виховній роботі); процесуально-діяльнісні (наявність системи в роботі; сформованість традицій; урахування перспектив; багаторівневість; полісуб'єктність); кадрові (наявність необхідним чином підготовлених та зорієнтованих педагогів); матеріальні (наявність належної матеріальної бази); особистісні (сформованість здоров'язберігаючої компетентності у школярів як самоздатності до оптимальних дій, базованих на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, що набуті завдяки навчанню). Дані умови покликані сприяти актуалізації процесу оздоровлення школярів як органічного складника навчально-виховного процесу загальноосвітньої школи. Відповідно до них, модель процесу оздоровлення може бути представлена наступним чином.

На засадах особистісного підходу, з урахуванням теоретико-педагогічних основ організації оздоровлення було виділено якісні характеристики оздоровлення як процесу та результату оздоровчої діяльності в молодшій школі - недостатню, достатню і значну (табл. 1).

Таблиця 1. Якісні характеристики оздоровлення молодших школярів у навчально-виховному процесі початкової школи

У ході констатувального експерименту вивчалася сформованість комплексного рівня здоров'я школярів відповідно до його складників - фізичного, інтелектуального, морального та психічного (табл. 2) і було зроблено висновок, що, з огляду на досягнутий результат, є підстави говорити про достатню якість організації оздоровлення в досліджуваних школах.

Таблиця 2. Складники комплексного рівня здоров'я

Водночас аналіз стану здоров'я учнів молодших класів свідчить про необхідність удосконалення організації їхнього оздоровлення, що передбачало б позитивну динаміку всіх складових здоров'я, досягнуту засобами педагогічного впливу.

З'ясування педагогічних основ оздоровлення дало змогу здійснити у десяти загальноосвітніх школах м. Полтави і Полтавської області формувальний експеримент. Він являв собою систематизований вплив на характеристики оздоровчого середовища, що склалося в цих закладах і були визначені нами як педагогічні умови ефективної організації оздоровлення молодших школярів.

У процесі експериментальної роботи було з'ясовано і описано рівневі характеристики фізичної, моральної, інтелектуальної та психічної складових здоров'я учнів молодших класів; вивчено стан здоров'я учнів молодших класів визначених шкіл; розроблена і апробована методика оздоровлення учнів молодших класів, створена і впроваджена програма, розрахована на оздоровлення дітей 6-10 років.

Експериментальна робота з учнями базувалася на авторській програмі, спрямованій на оздоровлення дітей 6-10 років, у яких за попередніми даними (результати медичного та фізичного тестування) констатувався середній та низький рівень здоров'я. Дана програма становить стрижень системи оздоровчої роботи в молодшій школі, її основоположний компонент. Заняття розраховані на 175 годин (І семестр - 80 годин, із них основні - 48, додаткові - 32, ІІ семестр - 95 годин, із них основні - 57, додаткові - 38).

Програма спрямована на поліпшення особистісно-орієнтаційних характеристик оздоровчого середовища, проте її впровадження потребує певної корекції інших його складників. Це зумовлено системністю середовища, яка передбачає не лише взаємозв'язок, а й безумовний взаємовплив характерологічних змін у ньому.

Особливістю її реалізації стало забезпечення особистісно орієнтованої мотивації занять, роз'яснення їхнього значення для збереження і поліпшення здоров'я кожної дитини, паралельне розширення оздоровчої роботи в загальношкільному масштабі, поліпшення процесуальних характеристик шкільного оздоровчого середовища. Для педагогів експериментальних шкіл проведено методичний семінар. Тематика та види занять було дібрано таким чином, щоб здійснювався коригуючий та вдосконалюючий вплив на всі складові готовності до організації оздоровлення молодших школярів - мотиваційну, змістову та операційно-процесуальну, а форми проведення поєднували аудиторну та позааудиторну роботу.

До дослідницької роботи було залучено 525 учнів молодших (1-4) класів, 21 учитель-класовод, 17 вихователів груп подовженого дня, 15 учителів фізичного виховання, що працюють з учнями початкової школи, 8 медичних працівників, які обслуговують ці школи, а також 270 батьків, чиї діти навчаються в 1-4 класах. До експериментальної роботи залучалися також працівники Полтавського обласного центру здоров'я на чолі з головним лікарем Л.П. Білобоком. Вони інструктували педагогів щодо правильного виконання необхідних замірів, контролювали похідні обчислення, сприяли здійсненню об'єктивних узагальнень.

Відповідно до організаційно-педагогічних основ оздоровлення було визначено низку його критеріїв: особистісно-результативний, концептуально-орієнтаційний, процесуально-діяльнісний, кадровий, матеріальний.

У ході експерименту найбільш істотні зміни сталися в особистісно-результативній сфері (сформованість здоров'язберігаючої компетентності у школярів, позитивна динаміка стану здоров'я), досить вагомі - в кадрових та концептуально-орієнтаційних характеристиках, що є наслідком відповідної роботи з педагогами. Відзначалися зміни також у процесуально-діяльнісній сфері, яка відображає наявність системи в роботі; сформованість традицій; урахування перспектив; багаторівневість; полісуб'єктність.

Результати проведеного дослідження дають підстави твердити, що одним із визначальних чинників оздоровлення молодших школярів є наявність систематичної, цілеспрямованої, підпорядкованої певній програмі оздоровчої роботи, що проводиться педагогами, які отримали відповідну теоретичну та практичну підготовку щодо створення оптимальних педагогічних умов ефективного оздоровлення школярів.

Однак розроблена і апробована нами методика оздоровлення учнів молодших класів буде впроваджуватися ефективно лише за умови, що вона виступатиме одним із багатьох чинників функціонування у школі оздоровчого середовища. Аналіз умов навчання школярів у школах, залучених до формуючого експерименту, показав, що системність взаємозв'язків чинників оздоровчого впливу в оздоровчому середовищі навчального закладу та інтенсивність їх функціонування безпосередньо, а відповідні характеристики місцевого та загальнодержавного масштабу - опосередковано є істотною умовою того, що зусилля фахівців у галузі фізичного виховання, вчителів-класоводів, медиків будуть мати достатній оздоровчий ефект.

Аналіз результатів проведеного формувального експерименту дозволив відзначити підвищення рівня всіх визначених компонентів здоров'я (інтелектуального, морального, фізичного, психічного) у школярів експериментальних класів та помітне відставання росту аналогічних показників у учнів контрольних класів, що доводить об'єктивність і педагогічну обґрунтованість застосованих підходів до організації оздоровлення молодших школярів.

Отримані результати також є підтвердженням ефективності розробленої методики оздоровлення молодших школярів у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи і підставою для її широкого впровадження у практику.

соціальний педагогічний школяр оздоровчий

Висновки

Досліджено соціально-педагогічні засади оздоровлення дітей в умовах навчально-виховного процесу сучасної школи. Сформульовано поняття оздоровлення, що розглядається як система дій та заходів, спрямованих на покращення здоров'я, профілактику найбільш розповсюджених захворювань, виховання бережного ставлення до свого здоров'я, навчання нормам здорового способу життя.

Визначено оздоровчі завдання освітнього закладу, а саме: поєднання зорієнтованості водночас на фізичний, інтелектуальний, моральний та психічний аспекти здоров'я; здійснення інтеграції освітніх і оздоровчих завдань усіх учасників навчально-виховного процесу; забезпечення триєдиної спрямованості оздоровлення в часі, що передбачає організацію здоров'язберігаючого навчально-виховного процесу та забезпечення схильності дитини до оздоровчої поведінки як стратегії і тактики її нинішньої і майбутньої життєтворчості; формування засад міцного здоров'я в майбутньому. Розглянуто особливості організації оздоровчої діяльності в початковій школі з позицій особистісно зорієнтованого підходу, оскільки він характеризується в сучасних дослідженнях як найбільш наближений до реальних потреб кожної дитини, такий, що зумовлює її активну самоактуалізацію, і визнається найбільш природо- і соціовідповідним у гуманістичному суспільстві. Зазначено, що найбільш ефективним при організації оздоровчої роботи у молодшій школі є шлях суб'єкт-суб'єктних взаємин між учасниками навчально-виховного процесу, а також розвиток оздоровчої свідомості та, як наслідок, оздоровчої поведінки школяра. Обґрунтовано поєднання в оздоровчому процесі молодшої школи опікувального та виховуючого оздоровлення як відображення особистісних потреб і можливостей дитини.

Шляхом теоретичного аналізу досвіду оздоровлення дітей молодшого шкільного віку в світовій та вітчизняній історії простежуються два основних напрямки, що, залежно від конкретно-історичних умов, могли виступати в якості домінуючих. Мається на увазі прагматичне оздоровлення (зорієнтоване насамперед на інтереси суспільства та держави) і особистісно-розвивальне (зумовлене потребами конкретної особистості). В умовах сучасної української школи ці напрямки близькі до оптимального поєднання.

Охарактеризовано педагогічні основи, які забезпечують ефективність організації оздоровлення молодших школярів, а саме: теоретико-педагогічні, методичні та організаційно-педагогічні. Визначено принципи (загальні та локальні), методи, засоби та форми педагогічного впливу на учня, окреслено його зміст, з'ясовано характеристики оздоровчого середовища загальноосвітньої школи як організаційної основи оздоровлення школярів.

На підставі теоретичного і практичного вивчення оздоровчої діяльності загальноосвітніх закладів було визначено педагогічні умови оздоровлення молодших школярів у навчально-виховному процесі. Зокрема, були виділені умови: концептуально-орієнтаційні, процесуально-діяльнісні, кадрові, матеріальні. В комплексі вони становлять систему, що бачиться ідентичною явищу, охарактеризованому як оздоровче середовище загальноосвітньої школи.

У ході дослідницької роботи була розроблена методика експериментального вивчення педагогічних основ оздоровлення молодших школярів у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи. Створено та експериментально перевірено програму оздоровлення молодших школярів і супутні їй методичні рекомендації для педагогів. Отримані результати дали підстави твердити, що організація оздоровлення в молодших класах загальноосвітньої школи, заснована на засадах особистісно зорієнтованого та середовищного підходів, здатна забезпечити значну позитивну динаміку здоров'я дітей відповідно до його складових - фізичної, психічної, моральної та інтелектуальної. Водночас оптимізація процесу оздоровлення у школах України вимагає залучення педагогів до систематизованої, науково обґрунтованої діяльності, спрямованої на поліпшення відповідних професійних характеристик.

Проведене дослідження не є вичерпним щодо розробки проблеми оптимізації оздоровлення молодших школярів у навчально-виховному процесі. Як подальші перспективи вивчення даного явища можна визначити з'ясування специфіки діяльності менеджера освіти по формуванню оздоровчого середовища загальноосвітнього навчального закладу; підготовки педагогічних кадрів у вищих навчальних закладах та інститутах післядипломної педагогічної освіти до здійснення оздоровчої роботи з учнями молодших класів; забезпечення здоров'язберігаючої компетентності як складової початкової освіти, розробка її змісту і шляхів формування; оздоровчої поведінки та саморегуляції тощо. Дані проблеми бачаться нами як перспективні напрямки вивчення і вдосконалення оздоровчого потенціалу навчально-виховного процесу початкової школи в сучасній Україні, що покликане поліпшити стан здоров'я народонаселення нашої держави на сьогодні і в майбутньому.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Мороз Ю.М. Морально-етичне виховання - складова оздоровчої роботи з дітьми молодшого шкільного віку / Ю.М. Мороз // Імідж сучасного педагога. - Полтава, 2002. - № 10 (29). - С. 58-61.

2. Мороз Ю.М. Оздоровлення молодших школярів як соціально-педагогічна проблема / Ю.М. Мороз // Збірник наук. праць Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. - Серія "Педагогічні науки". - Полтава: ПДПУ, 2003. - Випуск 1-2 (28/29). - С. 55-58.

3. Мороз Ю.М. Оздоровча робота з дітьми молодшого шкільного віку / Ю.М. Мороз // Збірник наук. праць Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. - Серія "Педагогічні науки". - Полтава: ПДПУ, 2005. - Випуск 3 (42). - С. 202-207.

4. Мороз Ю.М. Організація самостійних занять з оздоровлення учнів молодшого шкільного віку / Ю.М. Мороз // Збірник наук. праць Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. - Серія "Педагогічні науки". - Полтава: ПДПУ, 2004. - Випуск 2 (35). - С. 73-82.

5. Мороз Ю.М. Рухливі ігри - складова оздоровчої роботи з дітьми молодшого шкільного віку / Ю.М. Мороз // Імідж сучасного педагога. - Полтава, 2003. - № 10 (39). - С. 68-71.

6. Мороз Ю.М. Забезпечення педагогічних основ оздоровлення молодших школярів / Ю.М. Мороз // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. - Серія "Творча особистість вчителя: проблеми теорії і практики". - Київ: НПУ, 2007. - Випуск 7(17). - С.195-198.

7. Мороз Ю.М. Реалізація принципу оздоровчої спрямованості в практиці фізичного виховання / Ю.М. Мороз // Збірник наук. праць Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. - Серія "Педагогічні науки". - Полтава: ПДПУ, 2007. - Випуск 3. - С. 130-135.

8. Мороз Ю.М. Деякі аспекти державної політики в напрямку оздоровчої роботи / Ю.М. Мороз // Міжнародна науково-практична конференція "Болонський процес: модернізація змісту природничої педагогічної освіти. ХІІ Каришинські читання". - Полтава, 2005. - С.131-132.

9. Мороз Ю.М. Значення оздоровлення в житті людини / Ю.М. Мороз // Міжнародна наук.-практ. конференція "Конструктивні підходи в забезпеченні єдності навчально-виховного процесу фізичного виховання різних ланок освіти", (Полтава, 21 - 22 квітня 2004 р.). - Полтава, 2004. - С.89-91.

10. Мороз Ю.М. Оздоровлення як соціальна проблема / Ю.М. Мороз // Всеукр. студ. наук.-практ. конф. "Роль фізичної культури та спорту в ставленні та зміцненні генофонду України". - Полтава, 2006. - С.178-180.

11. Мороз Ю.М. Реалізація принципу оздоровчої спрямованості в практиці фізичного виховання / Ю.М. Мороз // Міжнародна науково-практична конференція "Інноваційний зміст фізичного виховання в умовах реформування вищих навчальних закладів України ІІІ-ІV рівнів акредитації". - Полтава, 2006. - С.113-118.

12. Мороз Ю.М. Актуальні проблеми оздоровлення дітей у контексті навчально-виховного процесу молодшої школи / Ю.М. Мороз // ІІ Міжнародна (інтернет) науково-практична конференція "Сучасні технології у сфері фізичного виховання, спорту та валеології", (Харків, 24-25 травня 2008 р). - Харків, 2008. - С.153-158.

13. Мороз Ю.М. Оздоровча спрямованість у практиці фізичного виховання / Ю.М. Мороз // І Всеукраїнська науково-практична конференція "Актуальні проблеми фізичного виховання, спорту та валеології", (Кременчук, 25 січня 2008 р.). - Кременчук, 2008. - С.33-37.

14. Мороз Ю.М. Значення оздоровлення в житті людини / Ю.М. Мороз // Міжнародна науково-практична конференція "Конструктивні підходи в забезпеченні єдності навчально-виховного процесу фізичного виховання різних ланок освіти", (Полтава, 21-22 квітня 2004 р). - Полтава, 2004. - С.89-91.

15. Мороз Ю.М. Оздоровчі аспекти в розвитку людської особистості / Ю.М. Мороз // Всеукраїнська науково-практична конференція "Перспективи реформування предмету "Фізичне виховання" у вищих навчальних закладах України ІІІ-ІV рівнів акредитації", (Полтава, 17-18 листопада 2004 р.). - Полтава, 2004. - С.120-122.

16. Мороз Ю.М. Управлінська діяльність А.С. Макаренка у виховному процесі / Ю.М. Мороз, І.В. Чубар // Міжнародна науково-практична конференція "Спадщина А.С. Макаренка і педагогічні пріоритети сучасності", (Полтава, 12-14 березня 2008 р.). - Полтава, 2008. - С.358-360.

17. Мороз Ю.М. Педагогічний потенціал українських народних ігор / Ю. Мороз, І. Лядський // Всеукраїнська студ. наук.-практ. конференція "Творча особистість учителя як передумова інноваційних процесів у системі освіти", (Полтава, 14-15 квітня 2005 р.). - Полтава, 2005. - С.142-143.

18. Мороз Ю.М. Фізичне виховання: необхідний компонент гармонійного розвитку учнів-інтелектуалів / М. Гриньова, Ю. Мороз, І. Лядський // Всеукраїнська науково-практична конференція "Роль довкілля у валеологічній освіті". - Полтава, 2005. - С.158-160.

19. Мороз Ю.М. Оздоровчі аспекти державної політики / Ю.М. Мороз // Всеукраїнський науково-практичний семінар "Педагогічна майстерність керівника освітнього закладу: теорія і практика", (Полтава, 26-27 квітня 2007 р.). - Полтава, 2007. - С.178-179.

20. Мороз Ю.М. Значимість фізичної культури і спорту в державній політиці / Ю.М. Мороз // Міжнародна наук.-практ. конф. "Розвиток наукової творчості майбутніх вчителів природничих дисциплін. ХІV Каришинські читання", (Полтава, 24-25 травня 2007 р.). - Полтава, 2007. - С.198-199.

Размещено на Allbest.ru