Педагогічні умови формування лідерських якостей майбутніх учителів у процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

УДК 37.035.91

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Спеціальність 13.00.04 - Теорія і методика професійної освіти

Педагогічні умови формування лідерських якостей майбутніх учителів у процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу

Мараховська Наталя Владиславівна

Харків - 2009

Дисертація є рукописом

Робота виконана в Харківському національному педагогічному університеті імені Г. С. Сковороди, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, доцент Рибалко Людмила Сергіївна, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, професор кафедри загальної педагогіки.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Васильєва Марина Петрівна, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, професор кафедри інноваційних педагогічних технологій; кандидат педагогічних наук, доцент Семченко Надія Олександрівна, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, доцент кафедри ділової іноземної мови та перекладу.

Захист відбудеться «23» квітня 2009 р. о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.053.06 у Харківському національному педагогічному університеті імені Г. С. Сковороди за адресою: 61002, м. Харків, вул. Артема, 29, ауд. 216.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди за адресою: 61168, м. Харків, вул. Блюхера, 2, ауд. 215-В.

Автореферат розісланий « 21» березня 2009 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради О.В. Попова

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження проблеми формування лідерських якостей майбутніх учителів у процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу пояснюється тим, що вчитель повинен бути організатором, керівником учнівського і батьківського колективів. Педагогічна діяльність зобов'язує його виявляти та розвивати власні лідерські якості і готувати лідерів шкільного колективу. Гуманітарний цикл предметів створює такий мікроклімат, який сприяє пізнанню майбутнім учителем власних лідерських якостей та їх реалізації в процесі життєдіяльності.

У соціально-історичному та культурологічному аспектах лідерство розглядається як механізм задоволення соціальної потреби суспільства в управлінні; у філософському - як процес домінування особистості та її впливу на спільноту; у політологічному - як найвища форма влади; у психологічному - як інструмент, який дозволяє задовольнити безліч потреб, як феномен суб'єктивної компенсації фізичної або духовної неповноцінності; у соціально-психологічному - як елемент організації та управління суспільними процесами в малій групі.

Педагогічний аспект проблеми лідерства висвітлений у працях вітчизняних й зарубіжних педагогів минулого (Д. Дьюї, О. Залужного, О. Лозинського, А. Макаренка, С. Русової, В. Сухомлинського, С. Шацького), які вивчали динаміку розвитку педагогічного колективу, виховання лідерів та організацію самоврядування в учнівському колективі.

Проблемі лідерства присвячені праці сучасних психологів, педагогів, у яких:

· обґрунтовано необхідність формування лідерських якостей майбутніх фахівців, зокрема майбутніх учителів, у процесі професійної підготовки, а саме: в процесі навчання (Н. Бєлякова, В. Каширін, Е. Лук'янчиков, О. Маковський, О. Романовський, О. Скрипніков), у позанавчальній роботі (Н. Семченко), в громадській діяльності (М. Лукашевич, О. Снісаренко, Л. Сніцар);

· з'ясовано можливості формування лідерських якостей учнів, зокрема в процесі навчання (В. Большаков, Т. Вежевич, Є. Цикаршвілі), у позанавчальній роботі (О. Чернишов, Є. Тихомирова, Л. Уманський), у громадській діяльності (А. Лутошкін, Р. Охрімчук, Т. Хацкевич).

Водночас, проблема формування лідерських якостей майбутніх учителів у процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу не була предметом спеціального дослідження. Аналіз наукових праць та власного практичного досвіду дозволив виявити суперечності щодо зазначеної проблеми, а саме:

- між соціальним замовленням вищої школи на якісну підготовку майбутніх учителів і відсутністю належних умов, які б сприяли максимальному

розкриттю внутрішнього потенціалу студентів;

- між теоретично розробленими питаннями лідерства та недостатнім їх упровадженням у практику вищої школи;

- між декларуванням ідей гуманізації і гуманітаризації вищої освіти і недостатнім використанням потенціалу дисциплін гуманітарного циклу в процесі формування лідерських якостей майбутніх учителів.

Актуальність проблеми, виявлені суперечності, недостатній рівень теоретичної дослідженості й практичної розробленості зазначеної проблеми зумовили вибір теми дослідження «Педагогічні умови формування лідерських якостей майбутніх учителів у процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження є складовою комплексної програми науково-дослідницької роботи кафедри загальної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, що виконується за проблемою «Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх та вищих навчальних закладах» (РК №1-20 0199 004104).

Тему дисертації затверджено вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (протокол № 8 від 14 грудня 2004 року), узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 1 від 25 січня 2005 року).

Мета дослідження полягає в забезпеченні формування лідерських якостей майбутніх учителів у процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу для підвищення якості професійної підготовки студентів вищих навчальних закладів.

Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження:

На основі аналізу філософської, соціальної та психолого-педагогічної літератури розкрити основні дефініції досліджуваної проблеми (лідерство, лідер) та виявити особливості формування лідерських якостей майбутніх учителів у процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу.

Теоретично обґрунтувати педагогічні умови формування лідерських якостей майбутніх учителів у процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу та здійснити їх експериментальну перевірку.

Уточнити критерії, показники й рівні сформованості лідерських якостей майбутніх учителів.

Об'єкт дослідження - процес формування лідерських якостей майбутніх учителів.

Предмет дослідження - педагогічні умови формування лідерських якостей майбутніх учителів у процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що формування лідерських якостей майбутніх учителів у процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу буде ефективним за таких педагогічних умов: спрямування мотиваційно-ціннісної сфери майбутнього вчителя на лідерство в процесі навчання; здобуття майбутнім учителем сукупності інтегрованих знань про лідерство в педагогічній діяльності; забезпечення розвитку лідерських умінь майбутнього вчителя в процесі навчання; набуття майбутнім учителем практичного досвіду лідерства під час педагогічної практики, які реалізовуватимуться такими способами, як розробка індивідуального освітнього маршруту, організація навчально-дослідницького проекту, проведення професійно-педагогічного тренінгу.

Методологічну і теоретичну основу дослідження становлять: наукові ідеї про людину як найвищу цінність, єдність особистісного і соціального, індивідуального і колективного; про роль практики в пізнанні та перетворенні дійсності; суттєві положення системного, акмеологічного, аксіологічного, суб'єктно-діяльнісного підходів до формування особистості (Г. Данилова, В. Доманський, С. Єлізаров, О. Ігумнов, В. Максимова, О. Пєхота, Л. Рибалко та інші); ідеї впровадження гуманізації та гуманітаризації в процес навчання студентів вищої школи (Г. Балл, І. Бех, С. Богданов, М. Лорінг, А. Сущенко, Є. Патаркін та інші); психолого-педагогічні основи процесу розвитку лідерства (Г. Андрєєва, В. Большаков, Н. Жеребова, Р. Кричевський, Б. Паригін, Л. Уманський та інші); положення про підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців, зокрема майбутніх учителів (М. Васильєва, В. Гриньова, І. Зязюн, Н. Ничкало, О. Савченко, С. Сисоєва, О. Сухомлинська, Г. Троцко та інші); закономірності організації і функціонування педагогічного процесу у ВНЗ (М. Буланова-Топорнова, С. Вітвицька, І. Зязюн, Н. Кузьміна, А. Кузьмінський та інші); технологічні основи забезпечення процесу навчання студентів ВНЗ (П. Бавіна, Л. Дьяконова, Т. Махіна, Т. Макаренко, О. Полат, Т. Румянцева та інші).

Для вирішення поставлених завдань і перевірки гіпотези використано методи дослідження: теоретичні - вивчення, аналіз і узагальнення філософської, соціальної та психолого-педагогічної літератури з метою розкриття основних дефініцій досліджуваної проблеми і теоретичного обґрунтування педагогічних умов формування лідерських якостей майбутніх учителів у процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу; аналіз нормативної документації щодо організації процесу навчання та вивчення дисциплін гуманітарного циклу у вищих навчальних закладах, порівняння методик і технологій навчання в працях вітчизняних і зарубіжних учених з метою розробки способів реалізації педагогічних умов формування лідерських якостей майбутніх учителів у процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу; емпіричні - анкетування, тестування, бесіда, інтерв'ю, спостереження, соціометричні та референтометричні методи з метою визначення рівнів сформованості лідерських якостей майбутніх учителів, педагогічний експеримент для перевірки педагогічних умов ефективності формування лідерських якостей майбутніх учителів у процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу; методи математичної статистики для кількісного та якісного аналізу емпіричних даних.

Дослідження здійснювалося протягом 2002-2008 рр.

Експериментальною базою дослідження були Маріупольський державний гуманітарний університет, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди й Українська інженерно-педагогічна академія (м. Харків).

Наукова новизна та теоретична значущість одержаних результатів дослідження полягають у тому, що: лідер вчитель навчання гуманітарний

· уперше теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови ефективності формування лідерських якостей майбутніх учителів у процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу, а саме: спрямування мотиваційно-ціннісної сфери майбутнього вчителя на лідерство в процесі навчання; здобуття майбутнім учителем сукупності інтегрованих знань про лідерство в педагогічній діяльності; забезпечення розвитку лідерських умінь майбутнього вчителя в процесі навчання; набуття майбутнім учителем практичного досвіду лідерства під час педагогічної практики;

· уточнено поняття «лідерство» як процес організації та управління колективом, «лідер» як особистість, яка має цінний для групи потенціал, ініціює взаємодію членів групи, впливає на згуртування колективу; критерії (мотиваційний, когнітивний, операційний, контрольно-корегувальний) та їх показники, рівні ефективності лідерських якостей майбутніх учителів;

· подальшого розвитку набули способи реалізації педагогічних умов формування лідерських якостей майбутніх учителів у процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу (розробка індивідуального освітнього маршруту, організація навчально-дослідницького проекту, проведення професійно-педагогічного тренінгу), які було адаптовано до специфіки навчання дисциплін гуманітарного циклу.

Практична значущість результатів дослідження полягає в тому, що педагогічні умови формування лідерських якостей майбутніх учителів у процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу пройшли експериментальну перевірку, яка дозволяє впроваджувати їх в умовах вищої школи. За результатами дослідження розроблено навчально-методичний посібник «Тривіум-тренінг як спосіб формування лідерських якостей майбутніх учителів у процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу», навчально-методичний посібник для студентів гуманітарних спеціальностей «Reader», методичні рекомендації щодо організації навчання студентів за індивідуальним освітнім маршрутом з метою формування лідерських якостей майбутніх учителів (на прикладі вивчення дисципліни «Іноземна мова»), які можна використовувати в системі вищої й післядипломної освіти, а також під час написання студентами курсових і дипломних робіт у вищих навчальних закладах.

Основні результати дослідження впроваджено в навчальний процес Маріупольського державного гуманітарного університету (акт № 877/01-20/05 від 06.06.08 р.), Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (акт № 128 від 12.05.08 р.), Української інженерно-педагогічної академії (акт № 105/04/152 від 01.12.08 р.), використано в роботі VII міжвузівської школи-семінару «Нові технології в освіті» на базі Національного технічного університету «ХПІ» (акт № 28 від 04.02.05 р.).

Способи реалізації педагогічних умов формування лідерських якостей майбутніх учителів у процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу можна адаптувати до специфіки підготовки майбутніх учителів різних факультетів, різних курсів та студентів непедагогічних спеціальностей.

Особистий внесок автора в публікаціях, написаних у співавторстві, полягає в розкритті сутності понять «лідерство» та «лідер», узагальненні функцій і типів лідерства.

Вірогідність та обґрунтованість висновків дисертації забезпечено теоретико-методологічним обґрунтуванням вихідних положень, використанням методів, що відповідають меті, завданням, об'єкту, предмету дослідження; експериментальною перевіркою гіпотези, кількісним та якісним аналізом експериментальних даних; результатами експерименту і можливістю його відтворення в нових умовах: зі студентами інших груп, факультетів, вищих навчальних закладів.

Апробація результатів дослідження на міжнародних, всеукраїнських, міжрегіональних та міжвузівських науково-практичних конференціях: «Формування культури професійної мови фахівця: теорія і практика» (Донецьк, 2002), «Методологія сучасних наукових досліджень» (Харків, 2002, 2005), «Єдність особистісного і соціального факторів у виховному процесі навчального закладу» (Полтава, 2004), «Інформаційно-культурологічна та мистецька освіта: стан і перспективи» (Харків, 2004), «Підготовка соціальних педагогів у вищій школі до здійснення соціального супроводу кризових категорій населення» (Чернівці, 2004), «Інформаційно-культурологічна та мистецька освіта (консенсус, партнерство, стандарти) в контексті Болонського процесу» (Харків, 2005), «Переклад у XXI столітті» (Харків, 2005), «Актуальні проблеми науки та освіти» (Маріуполь, 2005, 2006), «Дослідження молодих науковців у галузі гуманітарних наук» (Горлівка, 2006), «Зміст педагогічної практики з іноземних мов студентів мовного ВНЗ у контексті оновлення школи» (Горлівка, 2006), «Субъектное развитие студентов средних профессиональных образовательных учреждений» (Старий Оскол, 2006), «Формування професійної компетенції майбутніх учителів початкових класів» (Херсон, 2007).

Публікації. Результати дослідження опубліковано у 23 друкованих працях, із них: 7 статей у провідних фахових виданнях, затверджених ВАК України (6 - одноосібні), 1 стаття в інших виданнях, 2 навчально-методичні посібники, 1 брошура - методичні рекомендації, 12 статей у збірниках матеріалів конференцій. Загальний обсяг авторського доробку з теми дослідження становить 21,94 друкованих аркушів.

Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (284 найменування, з них 92 - іноземними мовами), 5 додатків на 66 сторінках. Робота ілюстрована 19 таблицями, 47 рисунками. Загальний обсяг дисертації становить 254 сторінки, із них основного тексту - 162 сторінки.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність і ступінь наукового опрацювання обраної теми, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет дослідження, його методолого-теоретичні засади, розкрито наукову новизну, практичне значення отриманих результатів, наведено відомості про апробацію і впровадження результатів дисертації, визначено особистий внесок здобувача.

У першому розділі «Теоретичні питання лідерства як науково-педагогічної проблеми» на основі аналізу філософської, соціальної та психолого-педагогічної літератури розкрито основні дефініції досліджуваної проблеми, виявлено особливості формування лідерських якостей майбутніх учителів, теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування лідерських якостей майбутніх учителів у процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу.

Як свідчить аналіз наукової літератури, до визначення лідерства існують різні підходи. Його розуміють як мету (Дж. А. Юкл), процес (Б. Басс, Р. Кеттел, Дж. Хоманс, В. Шеклтон), результат (О. Скрипніков), продукт (К.Х. Бланшард, В.Х. Врум, П. Херсі,), функцію (Р. Бейлз, Ф. Слеттер), засіб (І. Вешлер, Ф. Массарік), форму (Н. Жеребова, Б. Паригін, О. Петровський, Л. Уманський), систему (Р. Кричевський, М. Рижак), чинник (Л. Орбан-Лембрик, Ю. Луньов), фокус (Р. Стогдил), тип відносин (Р. Танненбаум, Р. Хаус), здатність впливати на індивідів та групу (Р. Веккіо, Р. Ділтс).

У дослідженні лідерство визначено як процес організації та управління колективом. У структурі лідерства виокремлено суб'єкта (лідера), його мету (організовувати та спонукати до змін послідовників, виконувати свою особливу місію), мотиви (інтерес до лідерства, влади, мотиви самоствердження, самореалізації, афіліації, досягнення, трансформації, допомоги іншим), зміст (знання про лідерство та способи його здійснення), способи (методи спільної взаємопов'язаної діяльності лідера та послідовників з метою вирішення колективних завдань), дії (організація, планування, експертування, зовнішнє представництво, контроль за внутрішніми стосунками у колективі тощо) та результат (високі результати колективної діяльності і позитивні зміни в послідовниках).

Суб'єктом лідерства є лідер як особистість, яка має цінний для групи потенціал, ініціює взаємодію членів групи, впливає на згуртування колективу.

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури з'ясовано, що деякі вчені (С. Кіркпатрік, Г. Лактіонова, Т. Пітерс, Л. Продрому, Р. Стогдил) виділили такі лідерські якості особистості, як авторитетність, активність, вимогливість, витривалість, ініціативність, інтелект, компетентність, комунікативність, креативність, критичність, надійність, наполегливість, незалежність, оптимізм тощо. Інші дослідники (У. Беніс, О. Лозинський, Н. Семченко, О. Скрипніков, С. Шацький) структурували лідерські якості, об'єднавши їх за групами, наприклад, анатомо-типологічні, морально-психологічні, соціально-психологічні, творчі й особистісні якості.

У роботі лідерські якості вчителя визначено як інтегроване особистісне утворення, що сприяє якісному здійсненню педагогічної діяльності та включає мотиви, знання, лідерські вміння й стійку лідерську позицію.

Установлено, що важливе значення для формування лідерських якостей особистості має харизма. У психолого-педагогічній літературі харизма лідера розглядається як його особлива обдарованість (теорія «видатної людини»), здатність примушувати звичайних людей діяти неординарно в екстремальній ситуації (М. Вебер), а також створювати особливий тип відносин між лідером і послідовниками (Р. Хаус, Б. Шамір). Уведено до наукового обігу поняття «харизма вчителя» як його здатність здійснювати вплив на учнів та вести їх за собою в процесі саморозкриття власних особистісних якостей. У результаті цього впливу учні персоніфікують власні ідеали в образі вчителя.

Обґрунтовано, що формування лідерських якостей майбутніх учителів доцільно здійснювати в процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу, до складу яких входять українознавство, фiлософiя, політологія, соціологія, історія України, всесвітня історія, правознавство, культурологія, релiгiєзнавство, етика й естетика, українська мова, іноземна мова.

Формування лідерських якостей майбутніх учителів залежить від певних умов. У роботі визначено, що зміст дисциплін гуманітарного циклу сприяє формуванню позитивної мотиваційно-ціннісної сфери майбутніх учителів, тому що ці дисципліни передбачають розкриття природи людини і її зв'язку із суспільством, сенсу людського буття, норм соціальної взаємодії, надбань світової і української культури, закономірностей історичного розвитку світового товариства й батьківщини. Першою педагогічною умовою формування лідерських якостей майбутніх учителів у процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу визначено спрямування мотиваційно-ціннісної сфери майбутнього вчителя на лідерство в процесі навчання.

Доведено, що в процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу відбувається здобуття майбутніми вчителями системи знань про лідерство, яка є складовою загальної системи знань гуманітарних дисциплін. Тому другою педагогічною умовою формування лідерських якостей майбутніх учителів у процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу визначено здобуття майбутнім учителем сукупності інтегрованих знань про лідерство в педагогічній діяльності.

У роботі схарактеризовано групи лідерських умінь: організаторські (уміння згуртовувати колектив), комунікативні (уміння звертатися до іншої людини, привертати її увагу, ініціювати взаємодію в процесі спілкування), перцептивні (уміння сприймати, розуміти й оцінювати себе та інших), прогностичні (уміння передбачати поведінку іншої людини в процесі діалогу та визначати способи впливу на неї), креативні (уміння виявляти оригінальні ідеї, які ініціюють діалогічні форми взаємодії з іншою людиною), саморегуляції (уміння зберігати рівновагу між внутрішнім станом та зовнішніми обставинами).

Виявлено взаємозв'язок лідерських і педагогічних умінь. Доведено, що набуття майбутнім учителем лідерських умінь сприяє якісному здійсненню ним педагогічної діяльності. На цій основі третьою педагогічною умовою формування лідерських якостей майбутніх учителів у процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу обґрунтовано забезпечення розвитку лідерських умінь майбутнього вчителя в процесі навчання.

Значний вплив на сформованість лідерських якостей майбутніх учителів у процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу має лідерська позиція. У роботі відзначено, що дотримання лідерської позиції майбутнім учителем здійснюється в процесі діалогічної взаємодії викладача і студентів, яка, з одного боку, є характерною ознакою дисциплін гуманітарного циклу, а з іншого ? основною формою взаємодії лідера з послідовниками. Діалогічне спілкування забезпечує співробітництво між педагогом та студентом, яке сприяє розкриттю й реалізації їх лідерських якостей.

Учителеві важливо мати власну позицію, яку розуміємо як систему інтелектуальних, вольових і емоційно-оцінних ставлень до дитини, педагогічної діяльності, самовдосконалення себе як лідера педагогічного процесу. З одного боку, позиція зумовлюється дією внутрішніх джерел активності вчителя, а з іншого - вимогами, очікуваннями і можливостями, що висуваються суспільством. Лідерська позиція майбутнього вчителя відбиває сформованість його мотивів, знань та лідерських умінь. Для того, щоб зберегти стійку лідерську позицію, студент повинен набути практичний досвід педагогічної діяльності. Тому четвертою педагогічною умовою формування лідерських якостей майбутніх учителів у процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу визначено набуття майбутнім учителем практичного досвіду лідерства під час педагогічної практики.

Таким чином, процес навчання дисциплін гуманітарного циклу дозволяє формувати студента не як «вузького» спеціаліста, а багатогранну особистість, здатну розкрити і реалізувати власний потенціал, зокрема лідерський.

У дисертаційній роботі підкреслюється, що педагогічні умови формування лідерських якостей майбутніх учителів є взаємопов'язаними та вимагають комплексної реалізації в процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу.

У другому розділі «Експериментальна перевірка педагогічних умов формування лідерських якостей майбутніх учителів у процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу» розкрито питання підготовки та проведення педагогічного експерименту щодо перевірки ефективності педагогічних умов формування лідерських якостей майбутніх учителів у процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу, проаналізовано результати дослідження.

Для проведення педагогічного експерименту було підібрано діагностичний інструментарій дослідження, визначено експериментальні групи, виявлено рівень сформованості лідерських якостей майбутніх учителів.

У дослідженні брали участь студенти, викладачі Маріупольського державного гуманітарного університету, Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, Української інженерно-педагогічної академії. Педагогічний експеримент проводився протягом 2003-2008 рр., до якого було залучено 215 студентів і 7 викладачів. Вибірку становили групи Е₁ (60 осіб), Е₂ (50 осіб), Е₃ (50 осіб), Е₄ (55 осіб). Упровадження науково-методичної системи здійснювалося на 1-5 курсах у процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу таких напрямiв: психолого-педагогічного, мовознавчого, філософського, політологічного, соціологічного, історичного, культурологічного.

На констатувальному етапі педагогічного експерименту встановлено, що лише 42% студентів виявляють мотиви лідерства, 38% не встановлюють істотних зв'язків між знаннями про лідерство та професійними знаннями, 57% не набули лідерські вміння, 64% не дотримуються лідерської позиції внаслідок недостатньої сформованості лідерських якостей.

Основна мета формувального етапу педагогічного експерименту полягала в перевірці педагогічних умов формування лідерських якостей майбутніх учителів у процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу, які реалізовувалися комплексно в групі Е₁ за допомогою способу розробки індивідуального освітнього маршруту (ІОМ), у групі Е₂ - способом організації навчально-дослідницького проекту (НДП), у групі Е₃ - способом проведення професійно-педагогічного тренінгу (ППТ), у групі Е₄ - трьома названими вище способами.

У групі Е₁ розроблявся індивідуальний освітній маршрут як стратегія і тактика розвитку власного педагогічного і лідерського потенціалу майбутніми вчителями в самоосвітній діяльності та допомога їм у створенні навчальних продуктів. Реалізація першої умови - спрямування мотиваційно-ціннісної сфери майбутнього вчителя на лідерство в процесі навчання - забезпечувалася використанням студентами тесту SWOT (аналіз власних сильних та слабких сторін, які допомагають або заважають бути лідером, можливостей для вдосконалення лідерських якостей, зовнішніх загроз, що перешкоджають лідерству); надання майбутнім учителям освітньої автономії (самостійний вибір студентами теми дослідження з проблеми лідерства, складання плану, підготовка презентацій результатів і здійснення самоконтролю, самооцінки, самокорекції).

Забезпеченню другої умови - здобуття майбутнім учителем сукупності інтегрованих знань про лідерство в педагогічній діяльності - сприяло збагачення наявних професійно-педагогічних знань знаннями про лідерство, лідерські якості особистості із інших гуманітарних наук; доповнення змісту навчального матеріалу темами, пов'язаними з лідерством; створення студентами «мікробібліотек» з проблеми лідерства з метою підготовки доповідей для науково-практичних конференцій («мікробібліотека» містила картотеку книг, конспекти, знахідки, наочний матеріал); організація роботи студентських груп взаємопідтримки для обміну знаннями та досвідом їх здобуття.

Реалізації третьої умови - забезпечення розвитку лідерських умінь майбутнього вчителя в процесі навчання - сприяло виконання студентами вправ у діадах для виявлення способів подолання бар'єрів лідерства, методики «Консультування» для вирішення проблем самоствердження в ролі лідера в тріадах (виконання студентами ролей консультанта, спостерігача, людини, котра звернулася за консультацією); проведення студентами семінарів, вікторин, творчих майстерень.

Набуттю майбутнім учителем практичного досвіду лідерства під час педагогічної практики сприяло складання індивідуального освітнього маршруту з учнями та створення різних видів портфоліо (адміністративного, навчального, професійного, репрезентативного) як пакета матеріалів (документів, грамот, нагород, творчих робіт, дидактичних матеріалів), оформлення якого свідчило про лідерський досвід студентів.

У групі Е₂ організовувався навчально-дослідницький проект як засіб саморозкриття студентами педагогічного і лідерського потенціалу в груповій дослідницький діяльності. У процесі реалізації першої педагогічної умови під час організації НДП викладач формулював проблеми, пов'язані з лідерством, а студенти їх вирішували («Злі генії історії - лідери з негативною харизмою»), тлумачили й обговорювали афоризми, цитати, пов'язані із темою лідерства («У птахів, що високо літають, не тільки крила великі, а й дзьоби важчі»), які виховували моральні норми майбутніх учителів; студенти за власними інтересами об'єднувалися в пошукові групи для роботи над проектом, обирали лідерів, котрі координували роботу проектної групи.

Забезпечення реалізації другої умови відбувалося в процесі підготовки студентами різноманітних типів проектів, при цьому майбутні вчителі актуалізували наявні професійно-педагогічні знання в контексті вивчення проблеми лідерства («Лідерство в освіті», «Як стати видатною людиною?»), працювали в пошукових групах з різними джерелами інформації, брали участь у телекомунікаційних проектах із зарубіжними однолітками, використовували евристичні методи вирішення проблемних ситуацій, складали глосарії, які включали ключові поняття лідерства.

Залучення студентів до спілкування один з одним, колективних обговорень, дебатів, «мозкових штурмів», «конференцій ідей»; створення команди зі змінною лідерською позицією і почерговим виконанням групових ролей (організатора, миротворця, генератора ідей, дипломата, ерудита, виконавця, критика тощо); виконання вправи «Життєвий урок», під час якої студенти обговорювали те, чому вони навчилися, працюючи в пошуковій групі, сприяло реалізації третьої умови.

Забезпечення четвертої умови під час організації НДП здійснювалося в процесі проходження студентами педагогічної практики, під час якої вони керували підготовкою учнями навчально-дослідницьких проектів.

У групі Е₃ проводився професійно-педагогічний тренінг як система тренувальних вправ для набуття лідерських умінь, навичок та утвердження на лідерській позиції. Під час проведення ППТ реалізація першої умови відбувалася завдяки створенню ситуацій успіху, зміст яких відбивав акмеологічні ідеї, а саме: «прагнення до лідерства спрямовує людину на досягнення вершин особистісно-професійного розвитку, привнесення корисного, доброго в життя інших людей», «шлях до вершин складний, але відкритий для кожного», «у кожній людині закладений лідерський потенціал і, наполегливо працюючи, вона здатна його розкрити». Студенти заповнювали персональні карти досягнень, складали груповий «контракт» (норми і правила групи, дотримання яких контролює обраний лідер).

З метою реалізації другої педагогічної умови викладач та студенти доповнювали зміст навчального матеріалу цікавими фактами про взаємодію лідера з послідовниками (ораторське мистецтво Стародавньої Греції, взаємодія релігійних конфесій з паствою, публічні виступи політичних діячів тощо); використовували різні форми презентації нового матеріалу (інтерактивні, «сократичні» лекції), прийоми ейдетики (системи запам'ятовування за допомогою образної пам'яті, «малювання» в думках образів слів, понять, пов'язаних із темою лідерства). Студенти здобували знання в штучно створених напружених ситуаціях (вправа «Тридцять кілограмів книг»), які передбачали пошук та обробку великого обсягу інформації за обмежений період часу.

Проведення тренінгів умінь, досягнень, зустрічей, упевненої поведінки, сенситивності, «мішанин» та «криголамів» (комунікативних вправ, метою яких було подолати психологічні бар'єри в спілкуванні, навчитися легко входити в контакт з іншими людьми); моделювання й програвання у формі ділових та рольових ігор педагогічних ситуацій, що вимагають вирішення конфліктів між учасниками педагогічного процесу, у яких учитель виконує ролі як лідера, так і підлеглого; організація студентами аутотренінгів, виконання вправ на регуляцію та самоуправління емоціями сприяло реалізації третьої умови.

Реалізацію четвертої педагогічної умови уможливило поширення студентами досвіду проведення тренінгів серед учителів загальноосвітніх навчальних закладів та безпосереднє їх використання зі школярами в процесі проходження педагогічної практики.

У групі Е4 комплексна реалізація педагогічних умов формування лідерських якостей майбутніх учителів у процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу забезпечувалася всіма трьома способами.

Упроваджені способи позитивно вплинули на сформованість лідерських якостей майбутніх учителів, про що свідчить динаміка рівнів сформованості лідерських якостей у експериментальних групах (табл. 1).

У процесі експериментального дослідження з'ясовано, що педагогічна умова - спрямування мотиваційно-ціннісної сфери майбутнього вчителя на лідерство в процесі навчання - реалізовувалася ефективніше під час організації НДП та проведення ППТ, ніж при розробці ІОМ. Це пояснюється тим, що в групах Е₂ та Е₃ студенти збагачували досвідом один одного, працюючи в групах.

Таблиця 1 Узагальнені результати експериментально-дослідницької роботи (у %)

Критерії, показники, рівні	Експериментальні групи
	Е1 (60)	Е2 (50)	Е3 (50)	Е4 (55)
	конст. етап	контр. етап	конст. етап	контр. етап	конст. етап	контр. етап	конст. етап	контр.етап
Мотиваційний критерій: Ш прагнення стати лідером у педагогічній діяльності: · стійкий (постійно прагне стати вчителем-лідером); · ситуативний (прагне стати вчителем-лідером, але вимагає зовнішньої стимуляції); · відсутність інтересу (не цікавиться питаннями лідерства)	16,4 41,8 41,8	33,5 58,2 8,3	10 50 40	30 70 0	20 40 40	60 30 10	18,2 36,2 45,6	54,4 45,6 0
Когнітивний критерій: Ш характер засвоєння знань про лідерство в педагогічній діяльності: · високий (самостійно встановлює зв'язки між знаннями про лідерство й педагогічну діяльність, знає про варіативні способи застосування інтегрованих знань у новій ситуації); · середній (за допомогою викладача встановлює зв'язки між знаннями про лідерство й педагогічну діяльність, поверхово знає про варіативні способи застосування інтегрованих знань у новій ситуації); · низький (не встановлює зв'язки між знаннями про лідерство й педагогічну діяльність, не знає про варіативні способи застосування інтегрованих знань у новій ситуації і не звертається за допомогою до викладача)	0 41,8 58,2	16,4 67,2 16,4	0 60 40	40 50 10	0 40 60	10 70 20	8,8 45,6 45,6	45,6 54,4 0
Операційний критерій: Ш лідерські вміння: · високий (уміння набуває на основі глибоких знань про лідерство, педагогічну діяльність, правильно відтворює логіку і послідовність операцій (дій), удосконалює і застосовує вміння в педагогічному процесі); · середній (у процесі формування вмінь зазнає труднощів, непослідовно відтворює операції (дії), частково застосовує вміння в педагогічному процесі); · низький (припускається багатьох помилок у процесі формування вмінь)	0 41,8 58,2	8,3 67,2 24,5	0 40 60	10 70 20	0 50 50	10 80 10	0 54,4 45,6	18,2 81,8 0
Контрольно-корегувальний критерій: Ш стійкість лідерської позиції: · високий (постійно виявляє лідерські якості, здатний подолати перешкоди, що заважають самореалізації в лідерстві); · середній (виявляє лідерські якості під впливом заохочення, вимагає допомоги в подоланні перешкод, що заважають самореалізації в лідерстві); · низький (не виявляє лідерських якостей, пасує перед перешкодами, що заважають самореалізації в лідерстві)	24,5 24,5 50,1	58,2 24,5 16,4	20 40 40	50 30 20	20 30 50	40 30 30	18,2 36,2 45,6	63,8 36,2 0

При забезпеченні реалізації умови - здобуття майбутнім учителем сукупності інтегрованих знань про лідерство в педагогічній діяльності - усі способи дозволили отримати в цілому рівнозначну позитивну динаміку досліджуваних показників.

Майбутні вчителі успішно здобули знання під час тренінгових занять, оскільки ігрові ситуації розвивалися динамічно, а всі учасники-функціонери були змушені використовувати матеріал усієї теми, а часто й інших, раніше вивчених тем і предметів.

При розробці студентами ІОМ викладач лише допомагав знаходити корисну інформацію та критично її оцінювати. За такого підходу до навчання матеріалу лише підручників та пояснень викладача виявилося замало. Самостійне здобуття знань, пошукова робота над певною проблемою стали пріоритетним й звичним заняттям. Під час організації НДП студентів залучалися до спілкування один з одним, вирішували проблемні ситуації спільними зусиллями, виконуючи різні групові ролі.

Визначено, що ефективна реалізація такої педагогічної умови, як забезпечення розвитку лідерських умінь майбутнього вчителя в процесі навчання, відбулася в групах, де впроваджувалися ППТ та НДП, оскільки подані способи ґрунтувалися на процесі комунікації учасників.

Студенти мали більше можливостей, ніж при розробці ІОМ, брати участь у сумісній діяльності: обмінюватися інформацією, думками, почуттями, виробляти єдині стратегії взаємодії, сприймати й розуміти один одного.

З'ясовано, що педагогічна умова - набуття майбутнім учителем практичного досвіду лідерства під час педагогічної практики - краще реалізовувалася при розробці ІОМ та організації НДП. У групі Е₁ цьому сприяло створення студентами портфоліо, необхідного для майбутньої професійної діяльності.

У групі Е₂ майбутні вчителі керували підготовкою учнями власних навчально-дослідницьких проектів. Менш стійкою лідерська позиція була в студентів групи Е₃, де проводився ППТ, оскільки вона частково виявлялася в ігровій діяльності, а перенесення в реальну дійсність не відбувалося.

Найвищі результати одержано в групі Е₄, тому що комплексна реалізація педагогічних умов формування лідерських якостей майбутніх учителів у процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу була ефективнішою при застосуванні всіх трьох способів.

Вірогідність отриманих результатів підтверджено методами математичної статистики (критерій Стьюдента).

Узагальнення результатів теоретичного пошуку та експериментальної роботи дозволяє дійти певних висновків.

1. На основі аналізу філософської, соціальної та психолого-педагогічної літератури розкрито лідерство як процес організації та управління колективом.

2. Суб'єктом лідерства є лідер, тобто особа, яка має потенціал, цінний для групи, і завдяки цьому може впливати на інших людей. Лідерські якості (мотиви, знання, лідерські вміння, стійка лідерська позиція) вирізняють учителя як лідера та сприяють якісній реалізації ним педагогічної діяльності. Головну роль у формуванні лідерських якостей учителя відіграє здатність впливати на учнів та вести їх за собою, в результаті чого учні персоніфікують власні ідеали в образі вчителя.

3. Виявлено особливості формування лідерських якостей майбутніх учителів у процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу, а саме: збагачення мотиваційно-ціннісної сфери майбутніх учителів мотивами лідерства, здобуття знань про лідерство за рахунок розкриття змісту цих дисциплін, який відбиває інформацію про людину, її особистісні якості, зокрема й лідерські; формування лідерських умінь й дотримання стійкої лідерської позиції студентами в процесі діалогічної взаємодії, яка є характерною ознакою гуманітарних дисциплін.

4. Теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування лідерських якостей майбутніх учителів:

· спрямування мотиваційно-ціннісної сфери майбутнього вчителя на лідерство в процесі навчання з метою збереження ним стійкого інтересу до розкриття лідерського потенціалу, мотивації на досягнення успіху в педагогічній діяльності;

· здобуття майбутнім учителем сукупності інтегрованих знань про лідерство в педагогічній діяльності для їх якісного засвоєння;

· забезпечення розвитку лідерських умінь майбутнього вчителя в процесі навчання з метою засвоєння ним операцій (дій) лідерства та якісного здійснення педагогічної діяльності;

· набуття майбутнім учителем практичного досвіду лідерства під час педагогічної практики для збереження стійкої лідерської позиції в педагогічній діяльності.

Експериментально перевірено ефективність педагогічних умов формування лідерських якостей майбутніх учителів у процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу в групі Е₁ під час розробки індивідуально-освітнього маршруту; в групі Е₂ - організації навчально-дослідницького проекту; в групі Е₃ - проведення професійно-педагогічного тренінгу; в групі Е₄ - реалізації всіх названих вище способів.

Найефективнішою виявилася комплексна реалізація педагогічних умов формування лідерських якостей майбутніх учителів у процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу, що забезпечувалася всіма трьома способами. Доведено, що розробка індивідуального освітнього маршруту буде ефективною, якщо в студентів сформовані самостійність, ініціативність, здатність до саморозвитку; організація навчально-дослідницького проекту - якщо пошукова група є згуртованою і склалася команда; проведення професійно-педагогічного тренінгу - якщо студенти систематично відвідують заняття.

У студентів сформовано лідерські якості в процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу. Збільшилася кількість студентів, які бажали стати лідером у педагогічній діяльності.

Майбутні вчителі засвоїли знання про лідерство, які є складовими загальної системи знань гуманітарних дисциплін, набули лідерські вміння для якісного здійснення педагогічної діяльності. Діалогічна взаємодія викладача і студентів сприяла набуттю майбутнім учителем лідерської позиції.

3. Уточнено критерії та показники сформованості лідерських якостей майбутніх учителів: мотиваційний (прагнення стати лідером у педагогічній діяльності), когнітивний (характер засвоєння знань про лідерство в педагогічній діяльності); операційний (лідерські вміння: організаторські, комунікативні, перцептивні, прогностичні, креативні, саморегуляції), контрольно-корегувальний (забезпечує збереження стійкої лідерської позиції, яка відбивається в самовираженні лідерських якостей у педагогічному процесі, подоланні перешкод, що заважають самореалізації в лідерстві).

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Перспективним є вивчення педагогічних умов формування лідерської компетентності майбутніх учителів як складової їх професійної компетентності, вивчення впливу гендерних особливостей майбутніх учителів на сформованість їх лідерських якостей.

Основні положення дисертації відображені в таких публікаціях:

Статті в наукових фахових виданнях

1. Мараховська Н.В. Вивчення способів виявлення лідерських якостей учня у педагогічній спадщині С. Русової майбутніми педагогами / Н.В. Мараховська // Педагогіка і психологія формування творчої особистості : проблеми і пошуки : зб. наук. пр. - К. ; Запоріжжя : Запоріз. обласн. ін-т післядипломної освіти, 2004. - Вип. 32. - С. 128-131.- 0,24 авт. арк.

2. Мараховська Н.В. До питання про лідерство у дитячому колективі в педагогічній спадщині С. Т. Шацького / Н.В. Мараховська // Гуманізація навчально-виховного процесу : зб. наук. пр. - Слов'янськ : Слов'ян. держ. пед. ін-т, 2004. - Вип. 22. - С. 17-21. - 0,25 авт. арк.

3. Мараховська Н.В. Лідерство як психолого-педагогічна проблема / Н.В. Мараховська, Л. С. Рибалко // Педагогіка і психологія формування творчої особистості : проблеми і пошуки : зб. наук. пр. - К. ; Запоріжжя : Запоріз. обласн. ін-т післядипломної освіти, 2004. - Вип. 31. - С. 38-42. - 0,15 авт. арк.

4. Мараховська Н.В. Формування особистості педагога-лідера у педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського / Н.В. Мараховська // Педагогіка та психологія : зб. наук. пр. - Х. : Харків. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди, 2004. - Вип. 26. - С. 106-111. - 0,36 авт. арк.

5. Мараховська Н.В. Тренінг як один зі способів виявлення та розвитку лідерських якостей у педагогів вищої школи / Н.В. Мараховська // Наук. вісн. Чернів. ун-ту. Сер. Педагогіка та психологія : зб. наук. пр. - Чернівці : Чернів. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича, 2005. - Вип. 244. - С. 97-103. - 0,27 авт. арк.

6. Мараховская Н.В. Создание индивидуального образовательного маршрута как педагогическое условие выявления лидерских качеств будущих учителей в процессе кредитно-модульного обучения / Н.В. Мараховская // Наук. вісн. Чернів. ун-ту. Сер. Педагогіка та психологія : зб. наук. пр. - Чернівці : Чернів. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича, 2006. - Вип. 287. - С. 91-95. - 0,2 авт. арк.

7. Мараховська Н.В. Лідерська позиція майбутнього вчителя початкових класів як складова професійної компетенції / Н.В. Мараховська // Зб. наук. пр. Херсон. держ. ун-ту. Сер. Педагогічні науки. - Херсон : Херсон. держ. ун-т, 2007. - Вип. 45. - С. 300-303. - 0,36 авт. арк.

Навчально-методичні посібники

8. Мараховська Н.В. Методичні рекомендації щодо організації навчання студентів за індивідуальним освітнім маршрутом з метою формування лідерських якостей майбутніх учителів (на прикладі вивчення дисципліни «Іноземна мова») / Н.В. Мараховська. - Маріуполь : Маріупол. держ. гуманітар. ун-т, 2008. - 112 с. - 4,65 авт. арк.

9. Мараховська Н.В. Reader : навч.-метод. посіб. для студ. гуманітар. спеціал. / Н.В. Мараховська. - Маріуполь : Маріупол. держ. гуманітар. ун-т, 2008. - 58 с. - 3,66 авт. арк.

10. Мараховська Н.В. Тривіум-тренінг як спосіб формування лідерських якостей майбутніх учителів у процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу : навч.-метод. посіб. для вищих навч. пед. закл. / Н.В. Мараховська. - Маріуполь : Маріупол. держ. гуманітар. ун-т, 2008. - 270 с. - 9,27 авт. арк.

Статті в інших виданнях

11. Мараховська Н.В. Навчально-дослідний проект як один зі способів

виявлення та розвитку лідерських якостей майбутніх учителів / Н.В. Мараховська // Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти : зб. наук. пр. - Х. : Нац. тех. ун-т «ХПІ», 2006. - Вип. 9-10 (13-14). - С. 217-222. - 0,53 авт. арк.

Матеріали конференцій та тези доповідей

12. Мараховська Н.В. Впровадження інтенсивного навчання викладачами вищих навчальних закладів на прикладі вивчення гуманітарних дисциплін : матеріали наук.-практ. конф. молодих вчених за 2002 р. / ХДПУ ім. Г. С. Сковороди. - Х., 2003. - С. 53-54. - 0,12 авт. арк.

13. Мараховська Н.В. Оволодіння інтенсивними методами вивчення іноземної мови у ВНЗ : матеріали міжвузів. наук.-метод. конф. [«Формування культури професійної мови фахівця : теорія і практика»], (Донецьк, 25 січ. 2003 р.) / Донец. ін-т внутр. справ МВС України. - Донецьк, 2003. - С. 82-86. - 0,2 авт. арк.

14. Мараховська Н.В. Реалізація ідей А. С. Макаренка щодо формування лідера навчально-виховного процесу у практиці вищої школи : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. [«Єдність особистісного і соціального факторів у виховному процесі навчального закладу»], (Полтавa, 28-29 квіт. 2004 р.) / Полтав. держ. пед. ун-т ім. В. Г. Короленка. - Полтава, 2004. - С. 139-143. - 0,3 авт. арк.

15. Мараховська Н.В. Технологія виявлення професійних лідерів серед студентів у вищих навчальних закладах : матеріали міжнар. наук. конф. [«Інформаційно-культурологічна та мистецька освіта: стан і перспективи»], (Харків, 12-13 жовт. 2004 р.) / Харків. держ. акад. культури. - Х., 2004. - С. 278-279. - 0,12 авт. арк.

16. Мараховська Н.В. Акмеологічний підхід до вивчення проблеми лідерства : матеріали наук.-практ. конф. молодих вчених [«Методологія сучасних наукових досліджень»], (Харків, 20 трав. 2005 р.) / ХНПУ ім. Г. С. Сковороди. - Х., 2005. - С. 37-38. - 0,03 авт. арк.

17. Мараховська Н.В. Герменевтичний метод як засіб формування лідерських якостей майбутніх педагогів : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. [«Інформаційно-культурологічна та мистецька освіта (консенсус, партнерство, стандарти) в контексті Болонського процесу»], (Харків, 13-14 груд. 2005 р.) / Харків. держ. акад. культури. - Х., 2005. - С. 278-279. - 0,12 авт. арк.

18. Мараховська Н.В. Підготовка майбутнього перекладача як лідера у світлі Болонського процесу : тези наук. конф. [«Переклад у XXI столітті»], (Харків, 11 берез. 2005 р.) / Військовий ін-т ВВ МВС України. - Х., 2005. - С. 68-69. - 0,08 авт. арк.

19. Мараховська Н.В. Способи виявлення та розвитку лідерських якостей у майбутніх вчителів : матеріали VII підсумк. (2004 р.) наук.-практ. конф. викладачів [«Актуальні проблеми науки та освіти»], (Маріуполь, 4 лют. 2005 р.) / Маріупол. держ. гуманітар. ун-т. - Маріуполь, 2005. - С. 74-76. - 0,2 авт. арк.

20. Мараховська Н.В. Роль команди у формуванні лідерських якостей майбутніх педагогів : матеріали VIII підсумк. (2005 р.) наук.-практ. конф. викладачів [«Актуальні проблеми науки та освіти»], (Маріуполь, 2 лют. 2006 р.) / Маріупол. держ. гуманітар. ун-т. - Маріуполь, 2006. - С. 121-123. - 0,2 авт. арк.

21. Мараховская Н.В. Субъектно-ориентированная технология индивидуального маршрута будущего учителя : материалы междунар. науч.-практ. конф. [«Субъектное развитие студентов средних профессиональных образовательных учреждений»], (Белгород, 20-21 апр. 2006 г.) / Белгород. регион. ин-т ПКППС. - Белгород, 2006. - С. 254-256. - 0,27 авт. арк.

22. Мараховська Н.В. Сучасні підходи до викладання у вищій школі з метою формування лідерських якостей майбутніх педагогів : матеріали IV міжрегіон. конф. молодих учених та аспірантів [«Дослідження молодих науковців у галузі гуманітарних наук»], (Горлівка, 20 квіт. 2006 р.) / Горлів. держ. пед. ін-т іноз. мов. - Горлівка, 2006. - С. 138-142. - 0,18 авт. арк.

23. Мараховська Н.В. Ways of Developing Professional Leader's Competence of Senior Students During Their Pedagogical Practice : тези доповідей Всеукр. наук.-практ. конф. [«Зміст педагогічної практики з іноземних мов студентів мовного ВНЗ в контексті оновлення школи»], (Горлівка, 30-31 берез. 2006 р.) / Горлів. держ. пед. ін-т іноз. мов. - Горлівка, 2006. - С. 65-68. - 0,18 авт. арк.

Анотації

Мараховська Н.В. Педагогічні умови формування лідерських якостей майбутніх учителів у процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу. - Рукопис.