Размещено на http://www.allbest.ru/

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО

УДК 377. 3. 04 (043.3)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Особливості застосування особистісно зорієнтованих технологій навчання в підготовці майбутніх економістів у коледжах

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Крижанівська Валентина Петрівна

Вінниця-2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, доцент Коломієць Алла Миколаївна, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, кафедра основ фундаментальних дисциплін, професор, м. Вінниця.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Романишина Людмила Михайлівна, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, кафедра педагогіки та психології, професор, м. Хмельницький;

кандидат педагогічних наук, Домінський Олег Станіславович, Вінницький технічний коледж, директор, м. Вінниця.

Захист відбудеться 19 травня 2009 р. о 12 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К.05.053.01 у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського за адресою: 21100, м. Вінниця, вул. Острозького, 32, 2-й поверх, зала засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (21100, м. Вінниця, вул. Острозького, 32).

Автореферат розісланий 17 квітня 2009 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Штифурак В.Є.

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження визначається переосмисленням ролі особистості в духовному, політичному та економічному житті суспільства. На сучасному етапі розвитку економіки України зростає потреба в кваліфікованих фахівцях, які мають високий рівень економічної освіти. Стрімка зміна механізму управління в економіці, що переходить на ринкові принципи господарювання, необхідність масштабного розвитку підприємницької діяльності ввійшли в суперечність із системою підготовки кадрів для економічної галузі. За таких умов одним із головних напрямів подолання кризи має стати підготовка висококваліфікованих фахівців для різних галузей економіки. Реалізація інноваційної стратегії вимагає появи цілком нової категорії фахівців економічної галузі, які одержали підготовку на рівні світових моделей та стандартів. Щоб успішно працювати в економічній сфері, її фахівці мають володіти значним обсягом знань з менеджменту, маркетингу, управління персоналом, психології управління технологічними фірмами, прогнозування та оцінювання комерційної значущості нових наукомістких продуктів тощо. Все це вимагає переходу до нових активних методів і технологій навчання, що дали б змогу сформувати в майбутніх фахівців цілісну систему знань, умінь, навичок і ціннісних орієнтацій, а також систему особистісних якостей, необхідних для ефективної професійної діяльності.

Аналіз педагогічної теорії та практики показав, що на новому етапі розвитку економічної освіти проблема орієнтації на особистість в економічних коледжах ще недостатньо висвітлена як методистами, так і педагогами-практиками. Крім того, економічна освіта в Україні не завжди відповідає вимогам сучасного ринку праці. Наявні суперечності між вимогами роботодавців до особистісних характеристик фахівців, соціальним замовленням на високий рівень кваліфікації економістів і реальним рівнем їхньої професійної підготовки; між посиленням інтелектуалізації праці економіста та недостатньо скоординованим характером змін у виховній сфері економічної професійної освіти. Філософські, соціально-психологічні та педагогічні дослідження виявляють феномен зниження якості підготовки економістів, послаблення моральної стійкості, здатності до виживання, творчості, культурного способу життя. Усі ці недоліки системи професійної економічної освіти є серйозною перешкодою для економічного розвитку нашої держави.

У системі вищої економічної освіти нині спостерігаємо, що метою навчання є формування високого рівня інтелекту студента, а розвиток його особистісних якостей є завданням другорядним. Такий підхід уважаємо помилковим, оскільки оволодівши значним багажем економічних знань, оцінити їх значущість здатна лише розвинена особистість, яка орієнтується на високі цінності та ідеали. Саме тому викладання дисциплін в економічних коледжах має бути спрямованим не лише на оволодіння студентами деяким обсягом знань, умінь і навичок, а й на розвиток психічних, фізичних, інтелектуальних, етичних і інших сфер особистості. Оптимальна стратегія формування нового економічного мислення має бути орієнтованою на інтелектуальний, емоційно-вольовий та комунікативний розвиток людини. Дана стратегія охоплює не лише передавання студентам знань, а й формування самих здібностей їх набувати, розвивати й удосконалювати. Для цього необхідно активно впроваджувати в навчальний процес особистісно зорієнтовані технології навчання (ОЗТН).

Наукові передумови виникнення особистісного підходу представлені в дослідженнях таких представників класичної психології як З.Фрейд, К.Юнг, Ж.Піаже, Л.Виготський, С.Рубінштейн, Б.Ананьєв, О.Леонтьєв, О.Бодальов, Л.Фрідман та ін. Сучасні вимоги до формування особистісного підходу визначені в дослідженнях К.Абульханової-Славської, О.Асмолова, І.Беха, В.Давидова, Н.Кічук, В.Моляки, І.Якиманської та інших. У галузі психології та педагогіки трудової і професійної підготовки важливі передумови становлення особистісного підходу розроблялись у дослідженнях А.Алексюка, Г.Балла, І.Зязюна, В.Козакова, Г.Костюка, Н.Ничкало, О.Пєхоти, В.Рибалки, Л.Романишиної, В.Семиченко, С.Сисоєвої, А.Хуторського, М.Чобітька та ін.

Нині в професійній педагогіці значно зріс інтерес до особистісного підходу. Науковцями пропонуються такі його форми: „особистісно-соціально-діяльнісний підхід” (О.Барабанщиков і М.Феденко), „особистісно-діяльнісний підхід” (В.Андреєв, І.Зимняя), „системний особистісно-діяльнісний підхід” (С.Максименко), „компетентнісний підхід до саморозвитку” (Н.Кічук) тощо. Загальні психологічні питання особистісно зорієнтованого навчання висвітлені в працях Л.Анциферової, Т.Звєрєвої, Н.Менчинської. В них розкрита специфічна природа особистісного рівня людської психіки, визначені механізми утворення особистісного досвіду, розвитку творчого потенціалу суб'єктів навчального процесу. В дослідженнях Ю.Бабанського, П.Гальперіна, Л.Занкова, В.Краєвського, І.Лернера, М.Скаткіна та ін. закладені теоретико-методологічні основи головних понять особистісно зорієнтованого навчання, розкриті його особистісно розвивальні функції.

Педагогічні аспекти особистісно зорієнтованого навчання, що представлені в працях С.Архангельського, В.Безпалька, Є.Бондаревської, В.Загвязинського, М.Кларіна, В.Монахова, О.Околєлова, В.Сєрікова, Н.Тализіної та ін., дозволяють узагальнити якісні характеристики ОЗТН та впроваджувати їх у практику. Сучасна вища школа поступово переорієнтовується на розвиток особистості студента. Однак цьому процесу бракує цілеспрямованості та науково-методичного забезпечення. Тому процес “особистісної” перебудови навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах (ВНЗ) відбувається спонтанно, повільно, неефективно.

Аналіз дисертацій з проблем підготовки економістів (В.Зінченко, Н.Іщук, М.Коляда, О.Левчук, В.Пілецький, В.Стасюк) і сучасних публікацій з проблем ОЗТН в Україні (Н.Десятниченко, Н.Кічук, С.Подмазін, Л.Ткачук) дає можливість визначити в системі професійної економічної освіти малодосліджені аспекти впровадження особистісно зорієнтованих технологій. Особливості впровадження окремих інноваційних педагогічних технологій у ВНЗ економічного профілю досліджують В.Бебик, Н.Бойцун, І.Колесова (кейс-технології), Ж.Влазнєва (метод проектів), Н.Захарченко, М.Свіржевський (ділові ігри), Т.Коваль, О.Смілянець (інформаційні технології), Л.Данильчук, О.Якубовська (ситуаційне навчання). Однак наукового обгрунтування особливостей упровадження ОЗТН в економічних коледжах поки що немає.

Становлення особистості як соціально-психологічний процес має метою закріплення й формування психологічних, педагогічних і професійних знань, які впливають на результати діяльності фахівця. Цей процес, як свідчить практика, найбільш активно відбувається в тих осіб, які добре усвідомили обрану спеціальність, тобто в студентів коледжів і університетів. Крім того, психологи одностайні в тому, що саме в юнацькому віці відбувається самовизначення людини, здобувається той ступінь її особистісної зрілості, що дозволяє складати власні життєві плани та успішно їх реалізовувати. На розвиток особистості найбільшою мірою впливають стратегії життя, що привласнюються і використовуються людиною в юнацькому віці. Тому створення умов розвитку особистості студента коледжу і творчого прояву його індивідуальності - одне з найактуальніших і найскладніших завдань особистісно зорієнтованої освіти.

У XXI ст. розвиток професійної освіти, на думку науковців, визначають такі основні тенденції: по-перше, це перехід від переважно інформативних до активних методів і форм організації навчально-пізнавальної діяльності з домінуванням проблемного, пошуково-дослідницького характеру навчального процесу, переважанням самостійної роботи студентів; по-друге, це перенесення акценту з викладання на учіння, тобто з навчальної діяльності педагога на пізнавальну діяльність студента, визнання учіння головним компонентом навчального процесу; по-третє, це перехід від чітко регламентованих контролювальних способів організації навчального процесу до розвивальних, таких, що активізують, стимулюють, оптимізують організацію творчої самостійної діяльності студентів.

Перераховані тенденції та невирішені суперечності економічної освіти в коледжах визначають актуальність даного дослідження. Соціально-педагогічна значущість проблеми та її недостатня теоретична й методична розробленість, об'єктивна потреба в економістах, які володіють певним набором особистісних якостей, власний досвід практичної роботи викладачем в економічному коледжі слугували підставою для обрання теми дослідження: “Особливості застосування особистісно зорієнтованих технологій навчання в підготовці майбутніх економістів у коледжах”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планом науково-дослідних робіт Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (ВДПУ) в межах теми “Теоретичні та методичні основи впровадження нових інформаційних технологій у навчально-виховному процесі” (РК№0100U005521), Вінницького кооперативного коледжу економіки і права за темою „Комп'ютеризація навчального процесу, впровадження новітніх технологій, удосконалення форм, методів самостійної роботи та контролю знань студентів як основні фактори підвищення якості підготовки фахівців” (протокол №2 від 07.09.2004 р.) та Вінницького кооперативного інституту за темою „Удосконалення рівня підготовки фахівців та забезпечення якості вищої освіти в умовах неперервного навчання” (протокол №6 від 30.06.2008 р.).

Тема дисертації затверджена вченою радою Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (протокол №13 від 29.06.2006 р.) та узгоджена в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 8 від 30.10.2007 р.).

Мета дослідження - визначити, обгрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови застосування особистісно зорієнтованих технологій навчання у професійній підготовці майбутніх економістів у коледжах.

Висувалась гіпотеза, що ефективність упровадження ОЗТН у підготовці економістів у коледжах буде найбільшою за дотримання таких педагогічних умов: забезпечення інтерактивності навчання; створення навчально-дослідницького середовища для творчої діяльності; використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для забезпечення готовності до роботи в умовах інформаційного суспільства.

Для досягнення мети і підтвердження гіпотези дослідження були окреслені такі завдання:

1) з'ясувати науково-теоретичні основи застосування ОЗТН у навчальному процесі;

2) визначити методичні особливості застосування ОЗТН та на їх основі обгрунтувати педагогічні умови ефективності ОЗТН в економічних коледжах;

3) розробити та експериментально перевірити науково-обгрунтовану модель упровадження ОЗТН у процес фахової підготовки економістів;

4) визначити критерії та на їх основі запропонувати найбільш результативні ОЗТН в економічних коледжах;

5) розробити методичні рекомендації з упровадження ОЗТН в економічних коледжах.

Об'єктом дослідження є професійна підготовка фахівців в економічних коледжах.

Предмет дослідження - педагогічні умови результативності впровадження особистісно зорієнтованих технологій у навчально-виховний процес економічних коледжів.

Теоретико-методологічною основою дослідження є філософські та психолого-педагогічні ідеї, що відображають сучасні уявлення про сутність особистості, форми та механізми її суб'єктивної активності; основні положення гуманістичної парадигми професійної освіти; концепції економічної освіти; принципи застосування інноваційних педагогічних технологій у ВНЗ. В основу дослідження були покладені особистісний, діяльнісний, компетентнісний та системний підходи.

Для перевірки гіпотези і розв'язання поставлених завдань була використана сукупність таких методів дослідження:

- теоретичний аналіз філософської, психологічної, педагогічної літератури, директивних і нормативних документів з метою вивчення стану проблеми дослідженнядля порівняння та узагальнення теоретичних положень і висновків дисертації;

- вивчення та узагальнення інноваційного педагогічного досвіду з метою визначення найбільш ефективних напрямів і критеріїв доцільності упровадження ОЗТН в економічних коледжах;

- педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний етапи) з метою забезпечення максимальної орієнтації навчального процесу економічного коледжу на розвиток особистісних якостей студентів;

- статистична обробка результатів експериментальної роботи для доведення ефективності запропонованої методики впровадження особистісно зорієнтованих технологій навчання в підготовці майбутніх економістів у коледжах.

Організація дослідження. Дослідження проводилось у три етапи впродовж 2003 - 2008 років. На першому етапі (2003 - 2004 рр.) вивчався стан розробки даної наукової проблеми в зарубіжних країнах та в Україні. На другому етапі (2005 - 2006рр.) було розроблено й теоретично обгрунтовано концепцію та методику експериментально-дослідної роботи, виконано основну експериментальну частину дослідження, систематизовано й проаналізовано експериментальні дані, впроваджено результати дослідження у практику. На третьому етапі (2007 - 2008рр.) аналізувались результати формувального експерименту, здійснювалась дослідно-експериментальна перевірка висунутої гіпотези та узагальнення результатів формувального експерименту.

Дослідно-експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилась на базі Вінницького кооперативного коледжу економіки і права, Житомирського кооперативного коледжу бізнесу і права, Кіровоградського кооперативного коледжу економіки і права ім.М.П.Сая, Хмельницького торговельно-економічного коледжу, Чернівецького кооперативного економіко-правового коледжу. В експерименті взяли участь 598 студентів і 26 викладачів економічних коледжів, 14 з яких - у ролі експертів.

Наукова новизна й теоретичне значення досліження полягають у тому, що:

- вперше визначено педагогічні умови впровадження ОЗТН у підготовку майбутніх економістів у коледжах (забезпечення інтерактивності навчання; створення навчально-дослідницького середовища для творчої діяльності; використання ІКТ для забезпечення готовності до роботи в умовах інформаційного суспільства); доведено необхідність організації в економічних коледжах політехнологічного навчального процесу; розкрито сутнісні характеристики ОЗТН в умовах економічного коледжу (перспективна зверненість ОЗТН до інтересів і потреб особистості; утвердження особистості студента як суб'єкта власної навчальної діяльності, який несе відповідальність за прийняті рішення; реалізація творчого потенціалу кожного студента під час розв'язування конкретних економічних завдань); визначено критерії (когнітивний, комунікативний, емоційно-вольовий), а на їх основі - найбільш ефективні ОЗТН, що впливають на конкретні сфери особистості (саморегульоване навчання за допомогою методу проектів; технологія співробітництва; ділові ігри; технології навчання в малих групах; метод „мозкового штурму”); запропоновано модель упровадження ОЗТН у підготовку майбутніх економістів у коледжах.

- уточнено систему особистісних і професійних якостей мабутніх економістів, які можливо розвивати завдяки ОЗТН;

- подальшого розвитку набули концептуальні положення щодо психолого-педагогічних умов, методики і засобів реалізації ОЗТН у професійній освіті.

Практичне значення представлене розробленим алгоритмом розвивальної взаємодії під час професійної підготовки економістів з використанням ОЗТН, авторськими підходами впровадження окремих ОЗТН, діагностичними методиками, методичними рекомендаціями з реалізації технологій ОЗТН. Опубліковані методичні посібники „Мозковий штурм” як педагогічна технологія у професійній освіті”, „Щоденник особистісного розвитку”, ”Методичні рекомендації до використання ділових ігор, ігрових прийомів і ситуацій у навчально-виховному процесі” для викладачів і студентів економічних коледжів. Матеріали дослідження можуть бути використані викладачами економічних коледжів та інших ВНЗ.

Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Вінницького кооперативного коледжу економіки і права (довідка №231 від 17.07.2008 р.), Житомирського кооперативного коледжу бізнесу і права (довідка №2/431 від 04.11.2008 р.), Кіровоградського кооперативного коледжу економіки і права ім.М.П.Сая (довідка №134 від 05.11.2008 р.), Хмельницького кооперативного коледжу Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту (довідка №137/1 Від12.11.2008 р.), Чернівецького кооперативного економіко-правового коледжу (довідка №146 від 18.11.2008 р.). педагогічний коледж економічний

Особистий внесок. Серед опублікованих 12 праць 5 дисертантом написані одноосібно. У трьох статтях, написаних у співавторстві з А.М.Коломієць, автору належать положення щодо особливостей економічної професійної освіти та особистісно зорієнтованого навчання студентів саме в економічних коледжах. У кожному посібнику та методичних рекомендаціях, написаних у співавторстві, дисертантом особисто написано теоретичну частину, структуровано практично-методичні матеріали.

Апробація результатів дослідження. Теоретичні положення і результати дослідження обговорювалися на всеукраїнських науково-практичних конференціях „Сучасні освітні технології у професійній підготовці майбутніх фахівців” (Львів, 2007); „Вища школа України: поступ у майбутнє” (Черкаси, 2007); „Вища школа України в умовах глобалізації та інтеграції” (Черкаси, 2008); та міжнародних наукових конференціях „Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми” (Київ-Вінниця, 2008); „Філософія освіти і формування національної управлінської гуманітарно-технічної еліти” (Харків, 2008).

Основні результати дослідження відображені в 12 публікаціях. З них 7 у фахових виданнях з переліку ВАК України (5 одноосібних), 3 методичних посібники, 1 стаття в збірнику наукових праць, 1 тези в матеріалах конференцій.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації 240 сторінок. Основний зміст дисертації викладено на 200 сторінках. Робота містить 18 таблиць і 8 рисунків на 12 сторінках та 9 додатків на 27 сторінках. Список використаних джерел містить 198 найменувань.

Основний зміст дисертації

У вступі обгрунтовано актуальність і доцільність теми дослідження, визначено його об'єкт, предмет, мету, завдання та методи дослідження, наукову новизну, теоретичне і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі „Теоретичні основи особистісно зорієнтованого навчання в економічних коледжах” проаналізовані вимоги сучасного суспільства до економічних кадрів та цілі їхньої професійної підготовки, розглянуті концептуальні основи сучасних педагогічних технологій, схарактеризовані ОЗТН у професійній освіті, визначені психолого-вікові та професійно-педагогічні особливості розвитку особистості студентів економічних коледжів.

Якість вищої економічної освіти має визначальне значення для успішного розвитку будь-якої країни. Революційні зміни технологій і, як наслідок, швидкий перехід від індустріального до інформаційного суспільства, спираються на рівень інтелектуальних ресурсів країни, а пов'язана з цим геополітична конкуренція провідних країн за такі ресурси стає одним із найважливіших чинників, що визначають не лише економіку, а й політику нового століття. В зв'язку з цим рівень інтелектуального потенціалу країни, що є похідною від якості вищої освіти, найважливішим чинником економічної і політичної самостійності країни, чинником її виживання. Проте вивчення дійсної ситуації в Україні показує невідповідність між високим рівнем вищої економічної освіти і низькими економічними показниками. Основними вимогами до випускника економічних ВНЗ, що висуваються в сучасних умовах ринком праці, є такі: професіоналізм, конкурентоздатність, навички ділового спілкування, здатність до ефективної взаємодії в колективі. Важливе місце займає вміння адекватно сприймати реальність, а також ерудованість, модельне мислення, здатність приймати своєчасні правильні рішення відповідно до профілю діяльності підприємства, відповідальність.

Аналіз світових економічних процесів показує значне зростання людського чинника. Досягнення в галузі економіки все більше залежать від креативності, прагматичності, критичності мислення, від духовної культури та рівня відповідальності особистостей, задіяних в економічних процесах. Тому на перше місце висувається завдання підготовки економіста-професіонала, здатного до самовдосконалення, відповідального й духовно багатого. Отже, завданням сучасної економічної освіти є цілісний розвиток особистості, виховання в неї позитивних особистісних якостей та рис характеру.

Тенденції до розвитку особистості, розвитку кожної людини, до скерованості навчального процесу на людину є нині основними в процесі модернізації освіти в багатьох країнах світу, в тому числі й в Україні. Законом України „Про освіту” визначено основну мету освіти - всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства. Важлива роль у реалізації цієї мети належить ВНЗ різного профілю, котрі не лише забезпечують засвоєння визначеного суспільними національно-культурними потребами обсягу знань, а й всебічний розвиток молоді, формують здібності, таланти, професійне самовизначення, загальнолюдську мораль. Спрямованість освітнього процесу на гуманістичні цінності, процеси розвитку та самореалізації особистості кожного учасника педагогічної взаємодії актуальна для ВНЗ не тільки гуманітарного, а й економічного профілю.

А тому перспективним напрямом оптимізації навчально-виховного процесу в економічних ВНЗ є ефективне впровадження ОЗТН. Сучасний навчальний процес у вищій школі покликаний залучати такі методи навчання, котрі, активізуючи розумову й практичну діяльність кожного студента, не лише формують його професійний тезаурус, а й стимулюють розвиток таких особистісних якостей, що забезпечуватимуть подальше зростання майбутнього економіста в плані оволодіння ним способами самовдосконалення, саморегуляції, позитивного самовираження й міжособистісного спілкування та взаємодії в суспільному житті.

Державна політика України в галузі освіти змінює свої орієнтири, ставлячи на перше місце в навчально-виховному процесі особистість студента. Це означає, що навчання значною мірою має враховувати інтереси, нахили, здібності й особистісну мету студентів. Лише ОЗТН, яким притаманне глибоке проникнення в складний і суперечливий внутрішній світ особистості, врахування індивідуальних особливостей кожного студента, повага до нього, віра в його сили та можливості, створення ситуацій, у яких студент переживає радість успіху, своє піднесення, є знаряддям виховання людської особистості, сприяє її самовизначенню, самовдосконаленню, самореалізації.

Мета ОЗТН - забезпечити розвиток і саморозвиток студента, виходячи з його індивідуальних здібностей, та надання йому права вибору власного темпу та траєкторії навчання. ОЗТН спрямовані на розкриття й використання суб'єктивного досвіду кожного студента, допомогу в становленні особистісно значущих способів пізнання шляхом організації цілісної навчально-пізнавальної діяльності. ОЗТН передбачають створення умов для інтелектуального, соціального й морального розвитку особистості за такими напрямами: індивідуалізація та диференціація навчання; однаковий доступ до якісної освіти; гуманізація освіти; посилення практично-діяльнісної і творчої складових у змісті навчальних дисциплін.

Технології ОЗТН можуть слугувати початковою базою для побудови та реалізації особистісно зорієнтованого підходу до пізнавальної діяльності студентів. Особливий інтерес з цією точки зору становлять такі позиції особистісно зорієнтованої освіти, як: задіяння студентів в індивідуальному цілепокладанні та складанні плану заняття; свобода вибору студентом різних форм навчання; вибір студентами предметного змісту різної складності; оцінювання не лише результатів, а й процесу діяльності; використання індуктивного і дедуктивного способів побудови дидактичного матеріалу; використання евристичних методів навчання як способу врахування індивідуальних прийомів пізнання; організація творчої діяльності. Саме ці позиції є мінімальними критеріями, за якими освітні технології можна віднести до особистісно зорієнтованих.

У другому розділі „Методичні особливості впровадження особистісно зорієнтованих технологій у навчально-виховний процес економічних коледжів” розкрито організаційно-методичні умови впровадження технологій інтерактивного навчання з метою формування особистісних і професійних якостей майбутніх економістів; педагогічних технологій, спрямованих на розвиток у студентів самостійності й здатності до творчості; інформаційних технологій як засобу адаптації особистості до професійної діяльності в умовах інформаційного суспільства. З урахуванням кваліфікаційних вимог до молодшого спеціаліста було здійснено аналіз і синтез компонентів структури педагогічної діяльності в інтепретації особистісного підходу, що дало змогу запропонувати науково та експериментально обґрунтовану модель упровадження ОЗТН у підготовку економістів у коледжах.

Експериментально-дослідна робота спрямовувалась на те, щоб кожний педагог вільно володів і застосовував у своїй практиці різні типи навчання: пасивне, активне і, досить важливе нині - інтерактивне навчання як різновид активного. Метою формувального етапу експерименту було навчити студентів розглядати навчальні дисципліни не лише як одну зі сторін навколишньої дійсності, а й використовувати їх зміст, форми і методи для формування й удосконалення таких особистісних якостей, як активність, пізнавальна самостійність, творчість.

Завдяки впровадженню ОЗТН забезпечувалось не лише істотне підвищення рівня теоретичної і практичної підготовки студентів, а й методологічна переорієнтація освіти на особистість з урахуванням соціально-мотиваційних, професійних чинників навчання.

Звісно, ОЗТН не вирішать усіх проблем сучасної професійної освіти. Але це навчання допоможе виховати особистість, здатну орієнтуватись у навколишньому світі. Адже воно пробуджує зацікавленість у пошуку нових знань, підвищує роль індивідуальних засобів організації навчальної діяльності, стимулює до самостійного вирішення студентами питань про засоби і темпи вивчення матеріалу, передбачає мотивацію досягнення успіху, коли найбажанішим є просування вперед.

У третьому розділі „Перевірка ефективності експериментально-дослідної роботи з упровадження особистісно зорієнтованих технологій” описано організацію експериментально-дослідної роботи, методичні особливості застосування ОЗТН в економічних коледжах, визначено ефективність експериментально-дослідної роботи, представлені результати експертизи ОЗТН стосовно доцільності та можливостей їх використання в економічному коледжі.

В експерименті брали участь 598 студентів економічних коледжів (214 - у контрольних групах (КГ) і 384 - в експериментальних групах (ЕГ)). З метою забезпечення достовірності експериментальних результатів із 2-3 груп на кожній спеціальності експериментальною вибиралася та, де рівень теоретичної підготовки був нижчим. Рівень теоретичної підготовки визначався за результатами вступних іспитів і контрольних робіт із базових дисциплін.

ОЗТН в економічних коледжах застосовувались нами з урахуванням загальних положень гуманістичної парадигми відповідно до специфіки майбутньої пофесії. Типологічними характеристиками ОЗТН в економічному коледжі є такі:

1) перспективна зверненість ОЗТН до інтересів і потреб особистості, яка не просто засвоює відповідний зміст професійної освіти, а рефлексує його як основу задоволення власних, у т.ч. професійних, запитів і потреб;

2) утвердження особистості студента як суб'єкта власної навчальної діяльності, її гідності і самоцінності;

3) реалізація творчого потенціалу кожного студента в організації навчального процесу.

Упровадження ОЗТН в економічному коледжі передбачало: цілепокладання як центральну проблему технологізації навчального процесу; розробку науково-обгрунтованої моделі випускника економічного коледжу; структурування змісту освіти в економічному коледжі; розробку системи моніторингу результативності освітнього процесу; адаптування технологій ОЗТН до умов економічного коледжу та підготовка їх до професійного відтворення і тиражування. Організовуючи навчання в економічному коледжі за експериментальною методикою, ми керувавались положенням, що освіта - це, насамперед, становлення особистості, з її неповторною індивідуальністю, духовністю та творчістю.

Метою експерименту було дослідження впливу ОЗТН на розвиток особистості майбутніх економістів. Реалізація цієї мети передбачала:

· розширення можливостей для позитивної самореалізації студентів як умови їхнього індивідуального розвитку;

· вироблення технології формування поля вибору в освітній системі коледжу на базі діагностики особистісної проблематики студентів;

· моделювання освітньої системи коледжу, що діє на принципах вибору ОЗТН;

· вироблення діагностичного інструментарію, що дозволяє судити про одержання якісно нових результатів в освітньому процесі, які сприяють індивідуальному розвитку студентів;

· дослідження впливу ОЗТН на мотиви освітньої діяльності студентів і їхню пізнавальну активність, уявлення про успішність;

· аналіз можливостей ОЗТН для формування здібностей випускників проектувати власне майбутнє, підвищення рівня їхньої соціальної зрілості.

В експериментальних групах за різними спеціальностями застосовувались різні поєднання ОЗТН, що зумовило розвиток різних сфер особистості (див табл.1.). Крім того, в експериментальних групах педагоги визначали обсяг знань, але давали студентам можливість вибирати темп і траєкторію його засвоєння відповідно до їхніх можливостей. Це, як показали дослідження, розвиває активність кожного студента, дозволяє самим оцінювати свою відповідь, визначати обсяг і складність домашніх завдань, а також вибирати завдання відповідно до своїх здібностей.

Таблиця 1. Застосування технологій ОЗТН у різних групах

Види експериментальних груп	ОЗТН, що переважали в навчально-виховному процесі	Особистісна сфера, яка розвинулась найкраще
ЕГ1	метод проектів, дослідницька технологія, проблемне навчання	Когнітивна
ЕГ2	ділові ігри, мозковий штурм, кейс-метод, створення ситуацій успіху, соціально-психологічні тренінги	Емоційно-вольова
ЕГ3	технології навчання у співробітництві, дискусійні технології	Комунікативна

Розвиток особистості студентів експериментальних груп вивчався в трьох проблемних сферах: когнітивній, емоційно-вольовій та сфері спілкування. Одержані дані аналізувались за його самооцінкою, особистісними якостями, важливими для спілкування, та за вміннями навчатись. Викладачі готувались до роботи за експериментальною методикою, вдосконалювали свою фахову майстерність, обмінювались досвідом, набутим у процесі експериментальної роботи, шляхом взаємовідвідування та під час науково-методичних семінарів і конференцій. Оцінювались такі параметри: 1.Успішність та якість знань студентів з окремих дисциплін. 2.Рівень розвитку творчої, емоційно-вольової сфери студентів. 3.Комунікативні вміння студентів. 4. Лідерські задатки та здібності до управлінської діяльності.

Розвиток когнітивної сфери особистості студента оцінювався за такими рівнями: упізнавання (матеріал засвоєний на рівні впізнавання символів, формул, законів, геометричних фігур тощо); запам'ятовування (студент пам'ятає основні формули, правила, теореми, означення понять тощо); застосування (матеріал засвоєний на рівні, що дозволяє розв'язувати завдання різними способами); аналітичний рівень (вміння аналізувати проблему й синтезувати одержані знання з різних дисциплін); творчий рівень (вміння здійснювати науково-дослідну діяльність). Аналіз графіків розподілу студентів за рівнями розвитку когнітивної сфери показав, що пік розподілу в експериментальних групах знаходиться на аналітичному рівні, а в контрольних - на рівні застосування. Це свідчить про те, що в експериментальних групах більше студентів, здатних до аналітичної і творчої діяльності.

Рівень володіння студентами комунікативними вміннями визначали за допомогою психологічних тестів. Розподіл студентів за рівнями комунікабельності в різних типах груп показав, що в експериментальних групах ЕГ3 виявився найвищий рівень комунікабельності. Розвитку комунікативних здібностей, як показали наші дослідження, найкраще сприяють такі технології: „Акваріум”, „Навчаючи-навчаюсь”, „Мікрофон”, „Робота в малих групах” та ін.

Для визначення рівнів розвитку особистості вимірювались такі якості: розумові здібності; вольові якості; комунікативні здібності; управлінські якості; вихованість. Оскільки сформованість особистості визначається трьома сферами: когнітивною, комунікативною та емоційно-вольовою, то для оцінювання розвитку особистості майбутнього економіста ми вибрали відповідні критерії: когнітивний, комунікативний та емоційно-вольовий, які були деталізовані показниками, що піддаються вимірюванням. Числовою характеристикою було обрано коефіцієнт особистісного розвитку, розподіл якого за критеріями представлений в таблиці 2.

Таблиця 2. Розподіл коефіцієнтів особистісного розвитку за критеріями

Групи	Критерії розвитку особистості	Узагальнений коефіцієнт за всіма критеріями
	когнітивний	комунікативний	емоційно-вольовий
КГ (традиційне навчання)	0,63	0,59	0,71	0,64
ЕГ1	0,85	0,67	0,76	0,76
ЕГ2	0,77	0,82	0,87	0,82
ЕГ3	0,74	0,89	0,75	0,79
Узагальнений коефіцієнт в ЕГ	0,786	0,794	0,807

З таблиці 2 видно, що найбільший вплив на загальний розвиток особистості відбувся в групах ЕГ2, де впроваджувались такі технології: „Мозковий штурм”, ділові ігри, дискусійні технології та соціально-психологічні тренінги. Числові дані свідчать, що когнітивну сферу особистості найкраще розвивають технології проблемного навчання, дослідницькі технології і метод проектів; емоційно-вольову сферу - ділові ігри, „Кейс-метод”, „Мозковий штурм”; комунікативну сферу - технології навчання у співробітництві та дискусійні технології.

Для підтвердження результативності експериментально-дослідної роботи щодо впливу на професійні якості порівнювалися результати тестування в контрольних (КГ) і експериментальних (ЕГ) групах, котрі показали, що студенти експериментальних груп володіють переважно високою і середньою здатністю до підприємництва, керівництва і лідерства. Найкращий результат в експериментальних групах показало тестування лідерських рис, де 84% студентів виявили високу і середню здатність до лідерства, що свідчить про високий рівень розвитку особистісних якостей.

Ураховуючи всі особливості впровадження ОЗТН у навчально-виховний процес економічного коледжу, можна визначити ті технології, що є найбільш доцільними, і для використання яких у даному ВНЗ є найбільше можливостей. З цією метою викладачами коледжу здійснювалась експертиза особистісно зорієнтованих технологій за 10 показниками. Аналіз експертних оцінок показав, що найбільш придатними до застосування в економічному коледжі є технології навчання в малих групах, ділові ігри та метод проектів. Пояснюємо це тим, що ці технології найкраще розроблені в методичній літературі, не вимагають значних витрат часу і зусиль з боку викладачів, найкраще впливають на розвиток професійних та особистісних якостей майбутніх економістів.

Ефективність запропонованих технологій навчання студентів економічних спеціальностей полягає в тому, що вони сприяють розвиткові творчого менеджерського мислення і дозволяють студентам надалі приймати оптимальні рішення в будь-яких економічних, управлінських або життєвих ситуаціях.

Технології, що знайшли широке впровадження в підготовці економістів у коледжах, дали можливість одержати такі конкретні результати:

Метод проектів формує самостійність, ініціативність і наступність у діях студентів, адже вони набувають знань, умінь і навичок у процесі планування й виконання практичних завдань-проектів, що постійно ускладнюються.

Завдяки технології навчання в парах змінного складу студенти навчають один одного та навчаються самі в процесі так званого організованого навчання. Студент, вивчивши тему, пояснює її іншим членам групи і, в свою чергу, слухає пояснення інших. Завдяки цьому формуються комунікативні здібності.

Технологія проблемного навчання вчить наукового підходу до вміння давати відповідь на такі запитання, які не тільки невідомі студенту, а й коли власних знань і досвіду не вистачає. Саме ця технологія збуджує думку, додає енергії студенту, формує свідоме ставлення до змісту й процесу навчання.

Навчання в групах поєднує індивідуальні заняття з роботою в малих групах. Саме за умови використання цієї форми в студентів формується вміння працювати в колективі, але водночас мати свою думку і вміти довести її правильність або зрозуміти і визнати свою помилку.

Мозковий штурм формує здатність до продуктивного пізнання світу, вміння аналізувати, трансформувати навчальну інформацію; сприяє розвитку спостережливості, мислення, виховує активну життєву позицію.

Ділові ігри забезпечують систематичну й мотивовану мобілізацію вольових, емоційних, інтелектуальних зусиль для досягнення мети, міцне та глибоке засвоєння знань, умінь і навичок за оптимальний час; сприяють активному оволодінню способами навчальної та професійної діяльності.

Сугестивна технологія дає можливість кожному студенту повірити в свої сили й можливості, виховує наполегливість, прагнення до успіху.

Зафіксовані також зміни рівня суб'єктивного контролю студентів та їхнього ставлення до інших людей, навколишнього світу та до самих себе, про що свідчить факт визнання 98% студентів себе як особистості, здатної до критичного незалежного мислення та готової нести відповідальність перед суспільством і самим собою за своє особисте життя та професійний розвиток. Порівняння результатів педагогічного експерименту, які одержані нами в експериментальних і контрольних групах, доводить, що за час проведення формувального етапу дослідження відбулися істотні позитивні зрушення в студентів, які брали в ньому участь, тому можна стверджувати, що висунута нами гіпотеза дослідження підтвердилась, мета досягнута, завдання виконані.

Висновки

1. Соціально-економічні зміни та процеси глобалізації, що відбуваються як у всьому світі, так і в Україні, вимагають якісно нових підходів до економічної освіти. Для будь-якої держави підготовка економістів високої якості є стратегічним завданням, від розв'язання якого залежить її економічне зростання. Одним із основних завдань сучасної системи економічної освіти є задоволення потреб економіки держави кваліфікованими фахівцями, здатними конкурувати на ринку праці, як в Україні, так і за її межами. Вищі економічні навчальні заклади покликані сформувати у молодих фахівців економічне мислення на основі глибокого розуміння процесів, явищ і взаємозв'язків в економічній системі суспільства, а також чинників, які їх визначають.

Соціально-економічні умови розвитку суспільства, що склалися, визначили і характер сучасної освіти, орієнтованої на розвиток особистості студента. Соціальне замовлення суспільства нині полягає в розвитку особистості, яка володіє високим рівнем духовної культури, здатна самостійно знаходити, оцінювати й використовувати інформацію, досліджувати та аналізувати, приймати рішення, відповідати за результати своєї діяльності. Аналіз психологічної, педагогічної літератури та власний педагогічний досвід дозволяють зробити висновок, що саме ОЗТН сприяють ефективному розв'язанню вказаних завдань. Тому в навчальній діяльності необхідно надавати перевагу особистісно зорієнтованим педагогічним технологіям.

Стратегія особистісно зорієнтованого інноваційного навчання зумовлює усвідомлену системну організацію керування процесом навчання, основною моделлю якого стає ситуація спільної продуктивної і творчої діяльності викладача та студента. Тому, розглядаючи проблему організації навчальної діяльності в економічних коледжах, ми звернулися до таких технологій, як інтерактивні технології кооперативного нав-чання; інтерактивні технології колективно-групового навчання; технології ситуативного моделювання; технології опрацювання дискусійних питань. Усі вони, як показало дослідження, сприяють формуванню та розвитку особистості, оскільки спільною основою для них є діяльнісний підхід, що передбачає надпредметну пошукову (постановка проблеми, висування і перевірка гіпотез, генерація ідей і т.ін.), комунікативно-діалогову, дискусійну (виявлення та співставлення точок зору, позицій, підбір і пред'явлення аргументів і т.ін.) та моделювальну (імітаційно-ігрову та рольову) діяльності.

2. Упровадження особистісно зорієнтованих технологій навчання в економічних коледжах характеризують такі особливості:

По-перше, вік студентів коледжу відповідає віку старшокласників. Це дає можливість ще досить ефективно впливати на розвиток особистісних якостей, що набагато важче здійснити для 17-18-ти річних студентів у ВНЗ III-IV рівнів акредитації.

По-друге, студенти коледжу вже професійно зорієнтовані, що сприяє розвитку професійних та особистісних якостей, але різко знижує мотивацію до вивчення фундаментальних дисциплін. Це вимагає професійного спрямування навчального матеріалу та застосування педагогічних технологій, що активізують навчально-пізнавальну діяльність, сприяють творчості, самостійності.

По-третє, занадто різний рівень теоретичних знань і вихованості, а також готовності до навчання у різних студентів. Характерним для багатьох є низький рівень загальної культури студентів, їхня низька пізнавальна активність і низький рівень шкільної освіти. Це вимагає індивідуалізації, диференціації навчання та врахування особистісного досвіду кожного студента.

По-четверте, спонукальними мотивами одержання економічної освіти є прагнення забезпечити своє матеріальне благополуччя. У цьому прагненні для потенційних підприємців характерна своєрідна трансформація уявлень про те, що є нормою, а що - відхи-ленням від неї. Більшість студентів, націлених на підприємницьку діяльність, демонструють схильність жити всупереч із традиційною мораллю. Тому перед викладачами стояло завдання виховання загальнонавчальної, моральної, комунікативної культури та позитивних особистісних якостей у процесі навчання.

З огляду на зазначені особливості, максимальну орієнтацію на особистість забезпечують педагогічні технології, що відповідають таким педагогічним умовам:

1) забезпечення інтерактивності навчання;

2) створення навчально-дослідницького середовища для творчої діяльності;

3) використання ІКТ для забезпечення готовності до професійної діяльності в інформаційному суспільстві та соціалізації в ньому.

3. Розроблена особистісно зорієнтована модель навчання допомагає розв'язати проблему формування активної особистості, здатної творчо і логічно мислити, оцінювати та коригувати власний особистісний розвиток. У процесі дослідно- експериментальної роботи передбачено здійснення відбору дидактичних засобів, що дозволяють подолати одноманітність змісту, форм і методів навчання, гармонізувати базовий та варіативні компоненти модульної організації навчання. Створено умови для застосування індивідуалізованого та диференційованого навчання; випереджувальної самостійної роботи студентів; спонукання до рефлексії - самоаналізу навчальної та професійної діяльності, виявлення особистих труднощів та помилок; творчого навчання професійним умінням і навичкам. Основними методичними прийомами застосування ОЗТН були: створення проблемних ситуацій, спонукання до пошуку альтернативних рішень, виконання творчих завдань, створення ситуацій взаємодопомоги.

4. З огляду на те, що в процесі навчання найбільшою мірою розвиваються когнітивна, комунікативна та емоційно-вольова сфери особистості, визначені критерії її розвитку та відповідні показники: когнітивний (усвідомлення необхідності в одержанні знань, міцність засвоєння теоретичних знань, здатність здобувати знання самостійно, вміння використовувати знання в практичних ситуаціях, здатність до аналізу, синтезу, аргументації, готовність до творчої діяльності, ерудованість), комунікативний (знання інформаційних потоків у професійній сфері діяльності, вміння письмово чи усно висловлювати свою точку зору, вміння аргументовано доводити власну точку зору, вміння слухати співрозмовника, вміння використовувати невербальні засоби спілкування, вміння вести дискусію, знання психологічних особливостей сприйняття рекламної інформації), емоційно-вольовий (дієвість, ініціативність, самостійність, відповідальність; здатність до управлінської діяльності, вольові якості, вихованість).

До найбільш ефективних ОЗТН в умовах економічного коледжу, як показало експертне оцінювання та результати дослідно-експериментальної роботи, відносяться:

1) саморегульоване навчання за допомогою методу проектів;

2) технологія співробітництва під час розробки інтегрованих професійно спрямованих проектів;

3) ділові ігри як соціально-психологічні тренінги та спосіб моделювання професійних ситуацій;

4) технології навчання в малих групах.

Саме ці педагогічні технологій найбільшою мірою дали змогу створити умови для розвитку та саморозвитку особистості; реалізації себе в навчальній діяльності, виходячи з особистих здібностей, інтересів та суб'єктивного досвіду; розвитку пізнавальних і творчих здібностей кожного студента. Систематичне впровадження ОЗТН у підготовці майбутніх економістів під час вивчення різних дисциплін дало такі результати: стійкий інтерес до навчання і пізнавальні мотиви; сформована потреба в самонавчанні, саморозвитку; усвідомлення особистої відповідальності за результати діяльності; сформована потреба в колективній роботі; творче мислення; здатність до генерування ідей; наполегливість і самостійність у виконанні завдань; уміння вести діалог, дискусію.

Гуманістично спрямовані ОЗТН майбутніх економістів своїм змістом і методикою, стилем спілкування закладають базові засади культури особистості: економічної, моральної, розумової, екологічної, естетичної, правової. В ідеалі особистісно зорієнтована професійна освіта передбачає проектування індивідуальної траєкторії професійного становлення майбутнього економіста.

5. У дослідженні доведено, що будь-яка інноваційна технологія навчання може стати особистісно зорієнтованою, якщо буде відповідати таким вимогам: визнання неповторності кожного студента та відсутності нездібних студентів; урахування нерівності розумових здібностей студентів; забезпечення індивідуалізації навчально-виховного процесу; урахування індивідуальних особливостей студентів; впровадження дослідницького підходу до навчання; організація самостійної розумової праці; дотримання людяності, чуйності і тактовності по відношенню до студентів.

За дотримання вказаних умов інноваційні технології навчання студентів у вищій школі ставлять у центр системи вищої освіти особистість студента, розвиток його інтелектуальних, творчих, духовних потенціалів, здібностей, можливостей творчої самореалізації. Завдяки комплексному застосуванню різних ОЗТН формується різнобічна, всесторонньо розвинена особистість, яка так необхідна нині нашій державі.

Дослідження не претендує на повноту вирішення проблеми ОЗТН. Ми усвідомлюємо, що робота щодо розробки теорії і методики особистісно зорієнтованої освіти поки ще далека від завершення і це стосується, насамперед, її концептуальної основи. До напрямів подальших досліджень відносимо: створення методичного забезпечення для застосування ОЗТН у вивченні різних дисциплін в економічних коледжах.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у фахових виданнях

1. Крижанівська В.П. Основні напрями гуманізації математичної освіти / В.П. Крижанівська // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім.М.Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. - Вінниця, 2007. - №19. - С.44-49.

2. Крижанівська В.П. Особистісно-орієнтована математична освіта майбутніх економістів / В.П. Крижанівська // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: Зб.наук.пр. - Київ-Вінниця: ДОВ „Вінниця”, 2007. - Вип.14. - С. 178-182.

3. Коломієць А.М. Гуманізація математичної освіти майбутнього фахівця / А.М Коломієць, В.П. Крижанівська // Вісник Черкаського університету. Серія: Педагогічні науки. - Черкаси, 2007. - С.40-44.